Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»



Скачати 441.79 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації05.05.2016
Розмір441.79 Kb.
  1   2   3   4   5

Проект

вноситься народними депутатами України


БАХТЕЄВОЮ Т.Д.

СОРОЧИНСЬКОЮ-КИРИЛЕНКО Р.М.



ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:


Внести зміни до Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» (Відомості Верховної Ради, 2001, № 49, ст.258; 2002, № 46, ст.347; 2005, № 11, ст.198; 2005, № 13, ст. 232; 2006, № 34, ст.292), виклавши його в такій редакції:
«Закон України

«Про протидію захворюванню на туберкульоз»


Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності, спрямованої на протидію виникненню і поширенню захворювання на туберкульоз, забезпечення медичної допомоги хворим на туберкульоз і встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері протидії зазначеному захворюванню.

Розділ I




ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

виявлення випадків захворювання на туберкульоз – діяльність, спрямована на ідентифікацію активних форм туберкульозу за допомогою методів променевої діагностики, туберкулінодіагностики, мікроскопії мазка та анкетування;

госпіталізація – поміщення особи, хворої на туберкульоз, або особи, щодо якої існує підозра, що вона хвора на туберкульоз, до спеціалізованого стаціонарного медичного закладу (відділення) з метою діагностики, лікування чи ізоляції;

ізоляція – відокремлення особи, хворої на заразну форму туберкульозу, чи особи, щодо якої існує підозра, що вона хвора на заразну форму туберкульозу, від оточуючих з метою унеможливлення передачі інфекції іншим особам;

контактна особа – особа, яка перебувала у безпосередньому близькому контакті з людиною або твариною, хворою на активну форму туберкульозу, і внаслідок цього має ризик зараження туберкульозом через забруднене збудниками туберкульозу повітря або іншим шляхом;

мультирезистентний туберкульоз (туберкульоз з множинною медикаментозною стійкістю) – захворювання на туберкульоз, зумовлене штамами мікобактерій туберкульозу, що одночасно є стійкими до дії ізоніазиду та рифампіцину, незалежно від стійкості до дії інших протитуберкульозних препаратів. Специфічним випадком мультирезистентного туберкульозу (туберкульозу з множинною медикаментозною стійкістю) є туберкульоз з розширеною медикаментозною стійкістю, для якого, окрім стійкості мікобактерій до ізоніазиду та рифампіцину, є характерною також стійкість до одного з препаратів класу фторхінолонів та принаймні до з таких протитуберкульозних препаратів другого ряду як канаміцин, капреоміцин або амікацин;

особа, інфікована мікобактеріями туберкульозу – особа, в якої на фоні відсутності клінічних проявів захворювання за допомогою шкірного туберкулінового тесту виявлено позитивну імунну реакцію на туберкулін внаслідок зараження збудником туберкульозу, або антитіла до мікобактерії туберкульозу за допомогою серологічних тестів;

пацієнт із підтвердженим діагнозом туберкульозу – особа з позитивною культурою мікобактерій туберкульозу або з позитивним результатом прямої мікроскопії мазка мокротиння на кислотостійкі бактерії, чи з діагнозом туберкульозу, що підтверджений за допомогою гістологічного методу. У випадках, встановлених стандартом надання медичної допомоги хворим на туберкульоз, що затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, підтвердження діагнозу туберкульозу допускається також на основі результатів анамнезу, туберкулінодіагностики та клініко-рентгенологічних даних;

пацієнт з неактивними туберкульозними змінами – особа, яка у минулому хворіла на туберкульоз, вилікувалась від нього та не становить загрози як джерело інфікування інших осіб;

підозра на туберкульоз – наявність в особи будь-яких характерних для захворювання на туберкульоз симптомів чи ознак, зокрема, кашлю, що триває протягом двох – трьох тижнів і довше, причину якого не можна пояснити;

протитуберкульозні заходи – комплекс соціально-економічних, організаційних, лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів щодо захисту населення від туберкульозу, спрямованих на забезпечення профілактики, виявлення, діагностики, лікування (терапії), медичного (диспансерного) нагляду та реабілітації хворих на туберкульоз, що розробляються з урахуванням відповідних міжнародних стандартів і здійснюються відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері протидії захворюванню на туберкульоз;

протитуберкульозні медичні заклади – спеціалізовані заклади охорони здоров'я, та спеціалізовані протитуберкульозні підрозділи закладів охорони здоров’я загального профілю (відділення, кабінети тощо), що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворим на туберкульоз;

система епідеміологічного моніторингу захворювання на туберкульоз – постійно діюча державна система спостереження, що використовується для аналізу стану поширення захворювання на туберкульоз, його впливу на соціальну та економічну ситуацію у державі, на стан здоров’я населення в цілому та для оцінки ефективності протитуберкульозних заходів

туберкулінодіагностика – специфічний діагностичний тест, що проводиться за допомогою внутрішньошкірного введення людині туберкуліну, і використовується для виявлення осіб, які отримали сенсибілізацію антигенами мікобактерій туберкульозу внаслідок інфікування цим збудником з навколишнього середовища чи після введення протитуберкульозної вакцини;

туберкульоз – інфекційне захворювання, що зумовлюється мікобактеріями туберкульозу, в більшості випадків передається від хворої людини повітряно-крапельним шляхом і характеризується ураженням легень та/або інших органів, яке, в разі несвоєчасного й такого, що не відповідає науково обґрунтованим стандартам, лікування призводить до стійкої втрати працездатності та передчасної смерті;

хворий з рецидивом туберкульозу – особа, яка раніше пройшла повний курс протитуберкульозної терапії та була зареєстрована як така, що вилікувалася чи пройшла повний курс лікування, але в якої після цього з’явилося виділення мікобактерій туберкульозу, підтверджене за допомогою бактеріоскопічного дослідження чи виділення культури мікобактерій, або зареєстровано клінічні та рентгенологічні ознаки активного туберкульозу;

хворий на активну форму туберкульозу – особа із захворюванням на туберкульоз, ознаки активності процесу якого підтверджено в результаті проведення клінічних, лабораторних, рентгенологічних досліджень;

хворий на туберкульоз – особа, діагноз туберкульозу в якої підтверджений за допомогою мікробіологічного дослідження та/або встановлений лікарем на основі клініко-рентгенологічних даних;

хворий на заразну форму туберкульозу – хворий на туберкульоз, у виділеннях якого виявляють мікобактерії туберкульозу, і який є джерелом інфекції для інших осіб, які з ним контактують;

хворий на позалегеневий туберкульоз – хворий з туберкульозом інших, ніж легені, органів, зокрема, плеври, лімфатичних вузлів, органів черевної порожнини, сечостатевої системи, шкіри, суглобів та кісток, оболонок головного та спинного мозку;

хіміопрофілактика туберкульозу (далі – хіміопрофілактика) – застосування протитуберкульозних лікарських засобів з метою попередження захворювання на туберкульоз у контактних осіб та осіб, які мають прояви латентної туберкульозної інфекції;

хворий на хронічний туберкульоз – особа, в якої в кінці повторного курсу лікування продовжують зберігатися позитивний результат бактеріоскопічного дослідження мокротиння на наявність збудника туберкульозу або клінічні та рентгенологічні прояви цього захворювання.


Стаття 2. Законодавство у сфері протидії захворюванню на туберкульоз
1. Законодавство України у сфері протидії захворюванню на туберкульоз складається цього Закону та інших нормативно-правових актів.
2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України у сфері протидії захворюванню на туберкульоз, застосовуються правила міжнародного договору.
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка