Закон УкраЇни Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні



Скачати 65.75 Kb.
Дата конвертації08.05.2016
Розмір65.75 Kb.
ПРОЕКТ

Вноситься


Кабінетом Міністрів України

ЮМ. АЗАРОВ

“ ” 2013 р.

Закон УкраЇни

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні
_________________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У статті 21 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):

1) після слова “статі” доповнити словами “, сексуальної орієнтації”;

2) доповнити статтю частиною такого змісту:

“Рівність трудових прав усіх громадян України гарантується Конституцією України, цим Кодексом, Законом України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, іншими актами законодавства України.”.

2. Назву і частину першу статті 161 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25—26, ст. 131; 2010 р., № 5, ст. 43) викласти в такій редакції:

“Стаття 161. Розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі, приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян України, іноземців та осіб без громадянства у зв’язку з їх релігійними переконаннями

1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян України, іноземців та осіб без громадянства у зв’язку з їх релігійними переконаннями —

караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.”.

3. Частину першу статті 60 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40—42, ст. 492) доповнити абзацом такого змісту:

“У разі наведення позивачем фактів, які дають змогу припустити, що мала місце дискримінація, обов’язок доказування необґрунтованості позовних вимог у цій частині покладається на відповідача.”.

4. У статті 2 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 20, ст. 99):

слово “лише” виключити;

доповнити статтю частиною такого змісту:

“Дія цього Закону у випадках, передбачених іншими законами, поширюється також на всіх юридичних осіб, а також фізичних осіб, які перебувають на території України.”.

5. У Законі України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”:

1) у частині першій статті 1:

пункти 2 і 3 викласти в такій редакції:

“2) дискримінація — ситуація, у якій особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або уявними (далі — певні ознаки), зазнала, зазнає або може зазнати обмеження у будь-якій формі;

3) непряма дискримінація — ситуація, у якій внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникли або можуть виникнути менш сприятливі умови або становище, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування переслідують правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;”;

доповнити частину пунктом 31 такого змісту:

“31) оголошений намір про дискримінацію — публічні дії, спрямовані на розголошення бажання поводитися з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації;”;

у пункті 5 слова “або постійні заходи, спрямовані” замінити словами “заходи, які здійснюються на підставі закону та переслідують правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, спрямовану”;

доповнити частину пунктом 51 такого змісту:

“51) пособництво у дискримінації — будь-яка свідома допомога у прийнятті рішень, діях, бездіяльності, внаслідок яких виникла дискримінація;”.

пункт 6 викласти в такій редакції:

“6) пряма дискримінація — ситуація, у якій з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводилися, поводяться або можуть поводитися менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації;”;

2) у статті 3:

частину першу після слів “Конституції України” доповнити словами “, Кодексу законів про працю України”;

частину другу виключити;

3) у частині першій статті 4:

в абзаці першому слово “осіб” замінити словами “юридичних осіб, а також фізичних осіб”;

доповнити частину абзацом такого змісту:

“Дія цього Закону не поширюється на відносини, що регулюються Сімейним кодексом України.”;

4) абзаци четвертий і п’ятий статті 5 замінити абзацами такого змісту:

“оголошений намір про дискримінацію;

підбурювання до дискримінації;

пособництво у дискримінації;

утиск.”;

5) частину другу статті 6 викласти в такій редакції:

“2. Визначені статтею 5 цього Закону форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також інших юридичних та фізичних осіб забороняються.”;

6) в абзаці третьому частини другої статті 8 слова “Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади” замінити словами “міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями”;


7) у частині першій статті 10:

абзац другий після слова “відносин” доповнити словами “, зокрема у приватній сфері”;

після абзацу другого доповнити частину новим абзацом такого змісту:

“звертається до суду із заявами про дискримінацію з метою захисту суспільних інтересів та особисто або через свого представника бере участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законом;”.

У зв’язку з цим абзаци третій — восьмий вважати відповідно абзацами четвертим — дев’ятим;

в абзацах четвертому і шостому слово “суспільних” виключити;

після абзацу шостого доповнити частину новими абзацами такого змісту:

“вносить пропозиції щодо вдосконалення законодавства про запобігання та протидію дискримінації, застосування та припинення позитивних дій;

надає висновки у справах про дискримінацію на вимогу суду;”.

У зв’язку з цим абзаци сьомий — дев’ятий вважати відповідно абзацами дев’ятим — одинадцятим;

8) статтю 14 викласти в такій редакції:

“Стаття 14. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності з питань дискримінації

1. Особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися із скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законом.

2. Використання зазначеного права не може бути підставою для упередженого ставлення, а також не може спричиняти жодних негативних наслідків стосовно особи, яка використовує таке право, та інших осіб.”;

9) у частині першій статті 16 слова “відповідальність згідно із законами України” замінити словами “цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність”.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.



Голова
Верховної Ради України


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка