Закон україни про порядок фінансування судової влади в Україні



Скачати 89.72 Kb.
Дата конвертації08.05.2016
Розмір89.72 Kb.
Проект

вноситься народними

депутатами України
Мойсиком В.Р.
Притикою Д.М.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про порядок фінансування судової влади в Україні

Цим Законом встановлюється особливий порядок фінансування діяльності всіх судів України з метою забезпечення гарантій їх незалежності при здісненні судочинства.

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Сфера застосування цього Закону

1. Положення цього Закону поширюються на:

всі суди, що здійснюють судочинство в Україні відповідно до Конституції України та Закону України “Про судоустрій України”;

інші органи, передбачені законами України “Про судоустрій України” та “Про Конституційний Суд України"(далі – органи системи судоустрою).

2. Під терміном “фінансування судової влади” у цьому Законі розуміється фінансування всіх судів, що складають судову систему в Україні.

Стаття 2. Законодавство про фінансування судової влади

1. Порядок фінансування судів та органів, зазначених у частині першій статті 1 цього Закону, визначається Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України, законами України “Про судоустрій України”, “Про статус суддів”, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють бюджетні правовідносини.

Стаття 3. Принципи фінансування судової влади

1. Фінансування судової влади України здійснюється на засадах:

фінансування судів, інших органів системи судоустрою виключно за рахунок коштів Державного бюджету України;

врахування у Державному бюджеті України в повному обсязі видатків, необхідних для здійснення судами своїх повноважень;

повного і своєчасного встановлення бюджетних асигнувань та затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

самостійного управління розпорядниками бюджетними коштами, призначеними на фінансування судової влади, з обов’язковим дотриманням при цьому вимог бюджетного законодавства та затверджених кошторисів.

Розділ ІІ. Особливості планування видатків Державного бюджету України на забезпечення діяльності судової влади

Стаття 4. Головні розпорядники бюджетних коштів, призначених для фінансування судової влади
1. Перелік головних розпорядників коштів Державного бюджету України, призначених для фінансування судової влади, визначається Законом України “Про судоустрій України”. Усі інші суди та органи, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону, є розпорядниками коштів Державного бюджету України.

2. Видатки Державного бюджету України на утримання Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищих спеціалізованих судів визначаються законом про Державний бюджет України окремо.

Стаття 5. Єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції та розрахунків капітальних видатків для фінансування судів

1. Обсяги видатків Державного бюджету України, необхідних для фінансування судів, визначаються на основі єдиних нормативів фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції та розрахунків капітальних видатків для фінансування судів.

2. Єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції визначають поточні потреби судів у видатках на плановий бюджетний рік.

3. Єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції складаються окремо для місцевих та апеляційних судів (окремо для загальних судів, господарських, адміністративних та інших спеціалізованих судів) з урахуванням розміру території регіону, на яку поширюється юрисдикція суду, кількості населення, що проживає на цій території, кількості та обсягу судових справ, що розглядаються в суді протягом календарного року, та інших особливостей, що впливають на його роботу.

4. У єдиних нормативах фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції зазначаються потреби судів у фінансових ресурсах для оплати праці суддів та інших працівників суду, здійснення передбачених законом заходів їх матеріально-побутового забезпечення та соціального захисту, розгляду судових справ (забезпечення папером, канцелярським приладдям, витрати на відрядження, оплату участі свідків та потерпілих у розгляді справ тощо), утримання приміщення суду (витрати на опалення, освітлення, оплату інших комунальних послуг, капітальний та поточний ремонт, охорону тощо), ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, придбання та обслуговування необхідної для роботи суду техніки (у тому числі комп’ютерної, розмножувальної), придбання меблів, утримання транспорту та інших необхідних для роботи суду ресурсів.

Стаття 6. Порядок розробки і затвердження єдиних нормативів фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції

1. Єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції розробляються і затверджуються щорічно.

2. Єдині нормативи фінансового забезпечення місцевих та апеляційних судів розробляються і затверджуються Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Радою суддів України.

3. Єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції мають бути затверджені не пізніше 1 квітня поточного календарного року.

Стаття 7. Формування бюджетних запитів щодо фінансування судової влади

1. Планування попередніх показників проекту Державного бюджету України на наступний бюджетний рік та прогнозних показників на перспективу здійснюється головними розпорядниками бюджетних коштів органів судової влади на початку поточного року в розрізі видатків споживання (поточних видатків) та видатків розвитку (капітальних видатків).

2. Узагальнені попередні показники формуються головними розпорядниками бюджетних коштів органів судової влади за кожною бюджетною програмою та подаються до Міністерства фінансів України у визначені ним терміни.

3. На підставі доведених Міністерством фінансів України граничних обсягів видатків на наступний бюджетний рік головними розпорядниками бюджетних коштів органів судової влади формуються бюджетні запити з урахуванням пропозицій судів усіх рівнів у повному обсязі, які подаються до Міністерства фінансів України та комітетів Верховної Ради України, до відання яких належать питання судоустрою та бюджету.

4. Бюджетні запити головних розпорядників бюджетних коштів органів судової влади розробляються відповідно до вимог Бюджетного кодексу України на чинній нормативно-правовій базі за погодженням з Радою суддів України або радами суддів відповідних спеціалізованих судів.

5. Видатки Державного бюджету України на утримання Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь, розраховуються в загальному порядку, передбаченому бюджетним законодавством.
Стаття 8. Особливості розгляду питання про фінансування судової влади під час розгляду проекту закону про Державний бюджет України та законопроектів про внесення змін до цього закону
1. Кабінет Міністрів України, направляючи до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України, зобов’язаний надати інформацію Верховній Раді України та головним розпорядникам бюджетних коштів органів судової влади про ступінь врахування у проекті пропозицій щодо фінансування судової влади. У разі неповного врахування цих пропозицій має бути дано мотивоване пояснення причин, через які пропозиції не враховані повністю.

2. У разі наступного внесення змін до закону про Державний бюджет України не допускається зменшення бюджетних призначень на фінансування судової влади.

Стаття 9. Визначення обсягів видатків Державного бюджету України на фінансування судової влади

1. У період дії цього Закону розмір передбачених законом видатків Державного бюджету України, що призначаються на фінансування судової влади, підлягає щорічному збільшенню не менш як на 8 відсотків відносно рівня попереднього фінансового року.

2. Передбачена частиною першою цієї статті норма не застосовується в разі повного врахування у законі про Державний бюджет України потреб у забезпеченні коштами судів усіх рівнів.

3. При прийнятті закону про Державний бюджет України на наступний рік не допускається зменшення загального обсягу видатків на фінансування судової влади, визначеного законом про Державний бюджет України на поточний рік.

Розділ Ш. Порядок використання коштів Державного бюджету України, призначених на фінансування судової влади

Стаття 10. Особливості здійснення видатків на фінансування судової влади


1. Фінансування органів судової влади в процесі виконання Державного бюджету України здійснюється у повному обсязі і не може бути скорочено.

2. Фінансування органів судової влади здійснюється щомісячно протягом поточного бюджетного року та рівномірно – у розмірі однієї четвертої суми, передбаченої їх річними кошторисами, на квартал.

3 Видатки на утримання судів виділяються органами Державного казначейства головним розпорядникам бюджетних коштів не пізніше 10 числа кожного місяця.

Розділ ІV. Контроль за належним використанням коштів, призначених для фінансування судової влади

Стаття 11. Засоби контролю за належним використанням коштів, призначених для фінансування судової влади

1. Контроль за цільовим та ефективним використанням коштів, призначених для фінансування судової влади, здійснюється шляхом ревізій та перевірок дотримання бюджетно-фінансової дисципліни відповідними розпорядниками бюджетних коштів.

Стаття 12. Органи, які мають право контролю за належним використанням коштів, призначених для фінансування судової влади

1. Контроль за належним використанням коштів судами та органами, зазначеними у частині першій статті 1 цього Закону, дотриманням ними бюджетно-фінансової дисципліни здійснюють органи Державної контрольно-ревізійної служби та Рахункова палата.

Стаття 13. Порядок здійснення заходів щодо контролю за належним використанням коштів, призначених для фінансування судової влади

1. Ревізії та перевірки дотримання судами та органами, зазначеними у частині першій статті 1 цього Закону, фінансово-бюджетної дисципліни призначаються та проводяться у порядку, встановленому законами України “Про державну контрольно-ревізійну службу”, “Про Рахункову палату”, іншими актами законодавства України.

2. Протягом календарного року допускається проведення щодо кожного суду, органу системи судоустрою, зазначеного у частині першій статті 1 цього Закону, однієї ревізії (перевірки) органами Державної контрольно-ревізійної служби та однієї ревізії (перевірки) Рахунковою палатою.

Стаття 14. Відповідальність за порушення вимог цього Закону

1. Посадові та службові особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність, передбачену законом.

Розділ V. Прикінцеві положення


1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. Частина перша статті 9 набирає чинності з 1 січня 2009 року та діє протягом десяти років.



3. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін від дня опублікування цього Закону забезпечити прийняття нормативно-правових актів органів виконавчої влади, необхідних для реалізації його положень.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка