Закон України "Про плату за землю" у контексті Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" Законами України про Державний бюджет України на



Сторінка5/7
Дата конвертації07.05.2016
Розмір0.61 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

7. Дія пунктів 7,8,9,10,11,12,14,15,16,18,20,21 частини першої ст. 12 Закону № 2535-ХII у поточному році залишилася незмінною.

8. Пунктом 24 частини першої ст. 12 Закону № 2535-ХII встановлено, що інноваційні підприємства сплачують земельний податок з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 04.07.02 № 40-IV "Про інноваційну діяльність" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 40-IV).

Статтею 21 Закону № 40-IV визначені особливості в оподаткуванні інноваційної діяльності, зокрема, п. 5 цієї статті встановлено, що інноваційні підприємства сплачують земельний податок за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування. А п. 3 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону № 40-IV внесено зміни до Закону № 2535-ХII (п. 24 частини першої ст. 12), стосовно того, що “інноваційні підприємства сплачують земельний податок з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 40-IV”.



Оскільки дія п. 5 ст. 21 та п. 3 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону № 40-IV зупинена на 2004 рік п. 38 ст. 80 Закону № 1344-IV, то інноваційні підприємства у поточному році повинні сплачувати земельний податок у встановлених розмірах на загальних підставах.


Пункт 24 частини першої ст. 12 Закону № 2535-ХII

Пункт 24 частини першої ст. 12 Закону № 2535-ХII, з урахуванням Закону № 1344-IV


Інноваційні підприємства сплачують земельний податок з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про інноваційну діяльність"

У 2004 році не діє.

9. Пунктом 25 частини першої ст. 12 Закону № 2535-ХII встановлено, що новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність, звільняються від сплати земельного податку.

При цьому, слід зазначити, що Законом України від 19.06.03 № 973-IV “Про фермерське господарство” (набрав чинності з 01.08.2003), який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, внесено зміни до Закону № 2535-ХII, в частині надання пільг новоствореним фермерським господарствам, які протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність, звільняються від сплати земельного податку.

Для визначення критерію трудонедостатніх населених пунктів слід керуватися вимогами Закону України від 15.05.92 № 2346-ХII “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”, зокрема, ст. 9 цього Закону встановлено, що особи, які переселяються в трудонедостатні сільські населені пункти, і місцеве населення віком до 40 років, зайняте в сільському господарстві, переробних та обслуговуючих галузях агропромислового комплексу або соціальній сфері цих сіл, забезпечуються житлом і господарськими будівлями за рахунок державного бюджету. Житло, збудоване в сільській місцевості за рахунок бюджетних коштів, через 10 років передається в особисту власність цим громадянам за умови їх постійної роботи в зазначених галузях.

Критерій трудонедостатніх населених пунктів з урахуванням чисельності працездатних жителів та інших факторів, а також види пільг визначаються Урядом України, а перелік цих населених пунктів - місцевими Радами народних депутатів.

10. До частини другої ст. 12 Закону № 2535-ХII з 1 січня поточного року внесено зміни пп. 2 п. 1 Закону № 756-IV, згідно з яким частину другу після слів "за землі кладовищ" доповнено словами "за землі дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, а також за земельні ділянки підприємств, установ і організацій України, зайняті їхніми структурними підрозділами (філіями, представництвами), що надають санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям".



З урахуванням змін, внесених Законом № 756-IV у 2004 році, частину другу ст. 12 Закону № 2535-ХII слід читати так:


Частина друга ст. 12 Закону № 2535-ХII

Частина друга ст. 12 Закону № 2535-ХII, з урахуванням Закону № 756-IV

Не справляється плата за сільськогосподарські угіддя зон радіактивно забруднених територій, визначених ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства; за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння; за землі державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур; за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; за земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень; за землі кладовищ; за земельні ділянки, в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України, інвалідів I і II груп, громадян, які виховують трьох і більше дітей, та громадян, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.


Не справляється плата за сільськогосподарські угіддя зон радіактивно забруднених територій, визначених ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства; за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння; за землі державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур; за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; за земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень; за землі кладовищ; за землі дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, а також за земельні ділянки підприємств, установ і організацій України, зайняті їхніми структурними підрозділами (філіями, представництвами), що надають санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям; за земельні ділянки, в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України, інвалідів I і II груп, громадян, які виховують трьох і більше дітей, та громадян, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка