Закон почав свою дію щойно з березня 1992 року. Було ним розпорядження мен про організацію навчання задля підтримки почуття національної тотожності учнів національних меншин Dz. U. Нр 34, 24 березня 1992 року



Скачати 322.96 Kb.
Дата конвертації03.11.2016
Розмір322.96 Kb.
Українське шкільництво у Польщі після 1989 року

Рапорт - 2004


У 2004 році минуло вже 15 років з того часу, коли функціонуємо, у новій некомуністичній дійсності. Варто, отже, зібрати певні речі і цілісно роздивитись на цей час, який позаду нас.

Навчання української мови, велося до 1992 року згідно до розпорядження МЕН з 21 грудня 1988 року (Нр 67). Новий закон почав свою дію щойно з березня 1992 року. Було ним розпорядження МЕН про організацію навчання задля підтримки почуття національної тотожності учнів національних меншин – Dz.U. Нр 34, 24 березня 1992 року. Цей закон був чинним рівно 10 років – його відмінено щойно у 2002 році.

Згадане розпорядження, хоч багато чого можна було би йому закинути – стає певним визначенням стандардів у ділянці нацменншинної освіти. Силою речі – всі наступні закони будуть саме з ним порівнювати. Розпорядження було видано у час, коли Польща почала щойно будувати свою демократію. І було воно корисним, як для держави, так і для національних меншин. Перш за все устійнено певні поняття і терміни стосовані у цьому шкільництві досі, а які незавжди були чітко стосовані. Є отже запис про “школи з рідною мовою навчання” – установи, в яких всі предмети викладаються мовою даної меншини (крім польської мови та історії), “двомовні школи” – в яких навчання ведеться двома паралельними і рівноважними мовами (нацменншинною та польською), школи з додатковим навчанням рідної мови (навчання ведеться польською мовою, але у школі йде теж навчання рідної мови даної національної меншини), та – вкінці – міжкласні, міжшкільні і міжвідділові групи навчання рідної мови. Організація даної форми навчання залежна була від відмінностей та місцевих умовин. Особливостю – дуже позитивною – було теж уведення у згадувані приписи – можливості навчання рідної мови вже у садочках – там зайняття могли бути ведені виключно у мові нацменшостей. Одночасно, цю мову зараховано до обов,язкових предметів – при збереженні формули добровільності підчас зголошування на навчання. Це дуже виразно підносило як престиж так і рангу мови. Давало теж певні додаткові можливості самому учителеві егзеквувати програму навчання та нівелювати негативні явища при відвідуванні уроків.

На превеликий жаль – з усіх можливостей, які відкрилися у той час – ми не скористали.

З 1 січня 2003 року чинності набув вже новий закон, а саме: розпорядження МЕНіС з 3 грудня 2002 року про умовини і способи реалізації школами завдань, які виникають з потреби підтримки національної тотожності учнями національних меншин. І цей закон становить вже дуже разючий регрес у порівнянні до описуваного вище. Скасовано перш за все записи в яких йшла мова про обов,язковість навчання, десь “зникли” записи відносно садочків, з впертісттю вводиться речення про “країну походження” даної меншини, що виразно має вже сугерувати, що ми у Польщі гості. Відрядне також явище, відкинення всіх пропозицій складуваних ОУП – відносно нової регуляції. Хоч самої концепції ці пропозиції теж у виразний спосіб не міняли. Однак – обов,язок “широкої” консультації з зацікавленими сторонами міністерство виповнило. І такий правовий стан на сьогодні.

Освіта, як жодна інша ділянка – не любить непердбачених і надто швидких змін. На жаль, також і ця сфера нашого життя, підлягала останнім часом так структуральним, як і якісним змінам. Зокрема структуральним. Нова реформа, довела до реорганізації шкільництва. Маємо отже обов,язок річної підготовки до шкільного навчання (з вересня 2004 року), шести-літню початкову школу, три-літні гімназії та трилітні ліцеї – обговорюю лише цей аспект, бо такими саме є наші школи. З 2005 року обов,язуватиме вже нова матура, яка одночасно має бути іспитом до вищих шкіл.

Визначниками цього, який стан українського шкільництва на сьогодні, стають показники: кількісний та якісний зокрема. Нижче пропонуємо розглянути їх. Наведені числа – у порівнянні до опублікованих у НС в 2004 році - скориговано після відгуків самих вчителів. На жаль на сьогодні немає ще у нас повних інформацій про 2004/2005 шкільний рік, зокрема по відношенні до пунктів навчання. Дані відносно шкіл на цей момент зібрала вже редакція Нашого Слова і у цей перелік вони є вже уведені.

Дані за 2003/2004 шкільний рік




Пч

Місцевість

Число груп





Число учнів


Садок

Початкові школи

Гімназії

Разом

Підкарпатське воєводство

1

Моkre

3




39




39

2

Szczawne

2




12




12

3

Rzepedź

2




11




11

4

Hłomcza

2




13




13

5

Коmancza

3




22




22

6

Sanok

4




15

20

35

7

Ustrzyki Dolne.

2







12

12

8

Кalników

3




25




25

9

Chotyniec

3




16




16

10


Ninowice

2




9




9

11

Przemyśl

1

17







17

Разом

27

17

162

32

211

Любуське воєводство

1


Zielona Góra


2




12




12


2

Gorzów

1




4




4

3

Мiędzyrzecz

2




13




13

4

Nowogród Bob.

1







19

19

5

Оsiecko

1




5




5

6

Poźrzadło/Łagów

1




4




4

7

Szprotawa

не ведуться













Українська мова – навчання у лемківській говірці(любуське воєв.)

8

Dobiegniew

1




11




11

9

Strzelce Kr.

1




8




8

10

Brzoza

1




9




9

11

Zwierzyń

не ведуться













12

Коżuchów

брак інформ.













Разом




0

66

19

85

Воєводство долішньосілезійське


1

Gromadka

брак інф.










32

2

Legnica

брак інф.










54

3

Wrocław

брак інф.










21

Razem:













107

Вармінськр-мазурське та поморське воєводства (відділення ОУП поморське та слупське)

1

Elbląg

брак інф.










61

2

Lelkowo









65


3

Pieniężno













52

4

Godkowo













26

5

Міngajny

1










9

6

Gdańsk













47

7

Jantar

1










7

8

Тujsk

1










4

9

Dzierżgoń













20

10

Piotrowiec

1










5

11

Zagaje













14

12

Braniewo













30

13

Marzęcino

1










7

14

Żelazna Góra

1










9

15

Pasłenk













48

Разом:













404

Вармінсько-мазурське воєв.(ольштинський та гіжицький відділи ОУП)

1

Giżycko







55

34

89

2

Кruklanki







12

10

22

3

Кuty







10




10

4

Wydminy







18

7

25

5

Gawliki Wlk







11




11

6

Lisy







14




14

7

Banie Maz.







19

10

29

8

Węgorzewo







47

9

56

9

Pozedrze







13




13

10

Sobiechy







14




14

11

Wiencki










11

11

12

Budry







22




22



13

Górowo Ił.





75



75


14

Кandyty







35

11

46

15

Тоporzyny







12




12

16

Каmińsk







10




10

17

Sępopol







2

6

8

18

Wiatrowiec

1







5

5

19

Poniki

1




7




7

20

Кętrzyn







36




36

21

Barciany







10




10

22

Srokowo







12




12

23

Моłtajny







8




8

24

Reszel







7




7

24

Pakosze













брак інф.

25

Lidzbark War.







25

11

36

26

Оrneta

1




4




4

27

Olsztyn







48

27

75

28

Dobre Miasto

2




6

3

9

Razem:







542

154

678

Західнопоморське воєводство (кошалінський, слупський та щецінський відділи ОУП)


1

Wałcz













23

2

Коłobrzeg

3










37

3

Тrzebiatów













17

4

Коszalin













62

5

Bobolice

1










6

6

Szczecinek













13

7

Szczecin













18*

8


Miastko














13*


9


Bytów














48*


10


Człuchów














45*


11

Stargard Szcz.







15




15

12


Świerzno














8*


13


Słupsk














36*


14

Lembork













17*




Razem:















343

Підляське воєводство




1

Bielsk Podl.

12

50

89




139

2

Czeremcha

2




20




20

3

Оrla

1




7




7


4

Białystok

2




8




8

Разом:


17


50


124




174



Разом у Польщі :

(без Лемківщини)






2002


* дані з 2002/2003 року




Західня Лемківщина (Малопольське воєв.)



Садок


Початкові школи та гімназії



Понадгімназійні школи



Разом


1


Gorlice







14



16


30

2

Sankowa







10




10

3




Łosie




20*





20


4

Hanczowa







7*

3

10


5


Hładyszów





11




11


6


Ujście Gorl.







4




4

7

Кrynica







16




16


Загалом на Лемківщині





101


Загалом у Польщі




2103

* Школа початкова, садок
Школи 2003/2004


  1. Білий Бір - 141

  2. Лігниця - 71

  3. Перемишль - 244

  4. Гурово - 283

  5. Бартошиці - 139



Разом у школах : 878 учнів (2003/2004)


Загалом у 2003/2004:

Всіх учнів : 2981

Навчання ведеться у 95 місцевостях Польщі
Коли зіставити ці дані з попередніми отримуємо повну інформацію про актуальні тенденції у навчанні української мови у Польщі.

І так, порівнюючи:


2000\2001 2003\2004
шкіл 5 5

пунктів 104 95

дітей у школах 966 878

дітей у пунктах 557 2103

всіх учнів 523 2981
Отже, підводячи підсумки – число учнів у всіх українських школах зменшилося (фізично) на 88 чоловік. Це становить – 9,11%.

Кількість учнів в пунктах навчання української мови, зменшилося на 454 дітей. Це тим разом становить це – 17,75%.

Загально, число учнів у школах і пунктах начання зменшилося на 542 дітей, тобто – 15,38%.
Цікаво, думаю, буде це розглянути за окремими школами. Тут однак додамо вже новий 2004/2005 шкільний рік

Тоді вийде:



Місцевість 2000/2001 2003/2004 2004/2005




Лігниця 95 71 87




Гурово 318 283 294




Білий Бір 153 141 136




Перемишль 247 244 231




Бартошиці 131 139 137

Стабільною видається на сьогодні ситуація у Гурові, Перемишлі та Бартошицях. З певним непокоєм, надалі дивитися треба на Лігницю, а по відношені до Білого Бору хвилює малий показник дітей, які розпочинають науку у початковій школі. З останніх інформацій (з вересня 2004 року) нецікаво починає виглядати атмосфера, яка витворилася у Бартошицях – увільнення від роботи вчительки-українки, і прийняття на це місце іншої, яка не володіє українською мовою. Виправдування директора цієї школі, оприлюднене у НС від 19 вересня 2004 року просто вже інфантильне.

Спробуємо зараз провести неповний ще аналіз по відношенні до окремих пунктів навчання, а вірніше – стану протягом вибраних років на території окремих воєвідств.
Вармінсько-мазурське воєводство:

2003/2004 - 987 учнів (у пунктах загалом)

2002/2003 - 1084

2001/2002 - 1120


І окремі – вибрані - місцевості Польщі:


М,ястко (ПОМОРСЬКЕ ВОЄВ.):

1994/95 11

1995/96 11

1996/97 16

1997/98 18

1998/99 22

1999/00 22

2000/01 24

2001/02 24

2002/03 18

2003/04 25


Битів (поморське воєв.):

1990/91 30

1991/92 43

1992/93 53

1993/94 50

1994/95 49

1995/96 46

1996/97 43

1997/98 35

1998/99 49

1999/00 47

2000/01 50

2001/02 47

2002/03 48

2003/04 46
Ельблонг (варм-маз. воєв.):

1993/94 49

1994/95 54

1995/96 61

1996/97 66

1997/98 68

1998/99 61

1999/00 63

2000/01 65

2001/02 61

2002/03 56

2003/04 61


Кути / Круклянки (варм.-маз воєв.):

1993/94 10

1994/95 9

1999/00 10

2000/01 10

2001/02 15

2002/03 15

Лідзбарк Варм (варм.-маз воєв.):

2001/02 28

2002/03 29

2003/04 36
Сенпополь (варм.-маз воєв):

1999/00 8

2000/01 7

2001/02 7

2002/03 9
Желязна Гура (варм.-маз воєв):

1993/94 8

1994/95 5

1995/96 4

1996/97 6

1997/98 6

1998/99 8

1999/00 8

2000/01 7

2001/02 10

2002/03 9
Лєльково (варм.-маз воєв):

1993/94 33

1994/95 24

1995/96 22

1996/97 31

1997/98 34

1998/99 36

1999/00 63

2000/01 64

2001/02 72

2002/03 71

2003/04 65


Стегна/Янтар/Туйск (пом. воєв.):

1998/99 13

1999/00 18

2000/01 16

2001/02 15

2002/03 10

2003/04 6
Гладишів (Зах. Лемківщина – малопольське воєв.):

2002/03 16

2003/04 11

2004/05 10


Горлиці (Зах.Лемківщина):

2001/2002 9

2002/03 27

2003/04 30

2004/05 28

Санкова (Зах. Лемківщина – малопольське воєв.):

1997/98 16

1998/99 15

1999/00 15

2000/01 10

2001/02 6

2002/03 12

2003/04 12

2004/05 15


Устя Руське (Зах. Лемківщина – малопольське воєв.):

2002/03 4

2003/04 4

2004/05 5


Висова (Зах. Лемківщина – малопольське воєв.):

2000/01 4

2001/02 4
Ганчова (Зах. Лемківщина – малопольське воєв.):

2002/03 9


Криниця (Зах. Лемківщина – малопольське воєв.):

2002/03 12


Лося (Зах. Лемківщина – малопольське воєв.):

1999/00 13

2000/01 13

2001/02 13

2002/03 19

2003/04 20

2004/05 15

Новою якістю є поява на згаданій карті пунктів, місцевостей, в яких ведеться навчання української мови в лемківському діалекті. Надіятися лише треба, що так важливий аспект нашої мовної культури не буде оформлюваний в опозиції до українства. А розглядаючи цей перелік, виразно треба сказати, що навіть у пунктах навчання наступила свого роду стабільність. Числа дітей не міняються разюче. Но, хіба там де визрівають певні конфлікти серед окремих громад.


Зараз можемо теж відповісти – хоч частинно – на певні запитання, які поставили знову раніше. Йдеться про стан навчання катехизи. Частинно тому, що поки що у нас інформації оприлюднені Владикою Вроцлавсько-гданської грекокатолицької єпархії. Силою речі, відносяться, отже вони, до її канонічної території – на ліво від ріки Вісла.

Згідно з цією інформацією катехизою обнято у 2003/2004 шкільному році 1237 дітей (подаю число дітей з початкових шкіл, гімназій та понадгімназійних шкіл). Тим часом, на відповідній території навчанням української мови охоплено всього 906 учнів – включаючи у це число учнів білобірського та лігницького шкільних комплексів. Говоримо весь час за 2003/2004 рік.

Менше, отже, на 331 чоловіка. Коли врахуємо ще навчання катехизи, яке ведеться у православній церкві (зараз відповідніх інформацій у мене на превеликий жаль немає), можемо вже не здогадуватися, але бути впевненими, що якась частина дітей – доволі значуща – нам десь просто втікає. І тут, завдання для структур ОУП, ОЛ чи Вчительського товариства.

Дальше – оскільки в цей спосіб розробляти статистику, то можемо теж відчитати, що відсоток дітей, які навчаються мови по-тому боці Вісли становить 33% загального числа у Польщі. Тим самим 67% наших учнів проживає на правому березі Вісли. Це підтвердження певних явищ, які можемо прослідкувати теж за кожними виборами, переліками, опитами, переписами – більшість українського населення у Польщі проживає зараз на її північно-східних окраїнах.

І людський показник. На загал диспонуємо вже базою добре підготованих до праці і кваліфікованих вчителів. Спостерігаємо теж явище підміни старої кадри новими силами, які після студій у Варшаві, Кракові, Любліні, чи інших місцевостях піднімають працю у шкільництві. Виявляється однак теж, що сама методична і філологічна підготовка не є в силі забезпечити правильного процесу навчання. Це явище теж загальне для цілої освітньої системи у Польщі. Вміння викладати мову це надто мало. Вчителі не стають як колись рушійними силами у своїх громадах. Вони надто від неї залежні. І не завжди достерігають потребу додаткової праці. В свою чергу, не дуже допомагають їм у тому теж місцеві громадські структури. Ще занадто живі старі звички з попередньої епохи. А слід ставити запитання відтверто: чи комусь у цієї державі буде залежати на розвиткові українського шкільництва? Або: чому має залежати комусь, як не завжди залежить на тому нам самим?

І ще один показник – методичне забезпечення. Про видавничу шкільну справу писалося вже в одному з попередніх альманахів. Підводячи певний підсумок слід зауважити, що у нас повністю вже видані підручники і вправи для початкових шкіл. Видано допоміжні матеріали, у тому числі і хрестоматію для середніх шкіл. Бракує підручників для гімназії та ліцеїв. І немає жодних підручників для пунктів навчання на всіх щаблях. Адже процес навчання там складніший, він йде дещо відмінним трибом, дещо інші форми навчання (хочби змішані групи). Це все вимагає окремих посібників. А нам десь ця форма праці сщезає з очей, хоч відомо, що саме нею охоплюємо найбільше число дітей. І, як жодна інша – саме ця вимагає особливої уваги.



Висловлюю щиру подяку вчителям, методистам і головам гуртків за надіслані матеріали, які зараз використані у цієї статті.







База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка