Загальне мовознавство



Скачати 139.77 Kb.
Дата конвертації15.12.2016
Розмір139.77 Kb.
Спеціалізація загальне мовознавство передбачає підготовку фахівців-лінгвістів із проблем теорії мови, філософії мови, соціолінгвістики, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики, етнолінгвістики, комунікативної лінгвістики, теорії мовленнєвої діяльності, лінгвістичної семантики та прагматики, лінгвістичної експертизи й інших напрямів сучасної науки про мову, пов’язаних із вирішенням загальнолінгвістичних проблем.

Підготовка спеціалістів (докторів філософії) з загального мовознавства передбачає написання та захист дисертації, в якій буде здійснено аналіз щонайменше трьох неблизькоспоріднених мов (різних сімей і груп). Такими мовами, наприклад, можуть бути українська, англійська, арабська чи українська, французька, литовська. Вибір для аналізу мов – необмежений. Мета загальнолінгвістичного аналізу обраної теми аспіранта – дослідити закони організації, функціонування, розвитку тощо певного об’єкта дослідження, виявити спільне й відмінне в його структурі та вживанні.

При вступі до аспірантури претенденти складають іспити зі спеціалізації загальне мовознавство, філософії та іноземної мови. Після зарахування на засіданні кафедри аспірантові призначають наукового керівника зі складу докторів або кандидатів наук і затверджують тему дисертації та план її виконання. Аспірант кафедри двічі на рік звітує про виконання плану роботи над дисертацією, публікації, участь у конференціях тощо. По завершенні роботи над обраною темою текст дисертації обговорюють на кафедрі з участю щонайменше трьох докторів наук зі спеціальності „Загальне мовознавство”. Рекомендовану до захисту дисертацію аспірант має змогу захистити у Спеціалізованій вченій раді при Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Підготовку кадрів вищої кваліфікації зі спеціалізації загальне мовознавство на кафедрі загального мовознавства здійснюють доктори наук, професори Бацевич Ф.С. (завідувач кафедри), Мацюк Г.П., кандидати філологічних наук, доценти Сваричевська Л.Ю., Мартінек С.В., Гонтарук Л.В., Бук С.Н.


Питання для вступних випробувань
І. Історія мовознавства
Періодизація історії мовознавства.

Особливості формування китайської, індійської, арабської та греко-латинської традицій у мовознавстві.

Граматика Паніні та її значення для розвитку мовознавства.

Мовознавча проблематика у діалозі Платона „Кратил”. Місце Аристотеля в античній мовознавчій традиції.

Сутність полеміки між аналогістами й аномалістами. Значення Олександрійської школи для розвитку граматичного мистецтва.

Особливості розвитку мовознавства в епоху Середньовіччя: а) проблеми граматичної теорії; б) лексикологічні та лексикографічні дослідження; в) філософсько-лінгвістична проблематика (реалізм, номіналізм, концептуалізм, теорія модистів).

Лінгво-філософські погляди на мову в XVII-XVIII ст. (Ф. Бекон, Р. Декарт, Г. Ляйбніц). Принцип універсалізму та раціоналізму при підході до мови. Значення граматики „Пор-Рояль” для розвитку теорії мовознавства.

Філософія мови в ХІХ ст. (В. фон Гумбольдт). Особливості теоретико-методологічної програми В. фон Гумбольдта. Визначення мови у працях Гумбольдта.

Натуралістична концепція у мовознавстві ХІХ ст.

Психологічний напрям у західноєвропейському мовознавстві: праці Штайнталя та Вундта. Психологізм у східноєвропейському мовознавстві: лінгвістична концепція О. Потебні.

Етапи розвитку та принципи порівняльно-історичного методу.

Молодограматизм у мовознавстві.

Критика молодогрматизму та пошук нових шляхів у мовознавстві. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра. Женевська лінгвістична школа.

Соціологія мовита неограматизм. Соціологічний підхід до мови у працях І. Бодуена де Куртене, А. Мейє, Ш. Баллі, Е. Бенвеніста. Неограматичний напрям як синтез соціологічних, психологічних і формально-граматичних концепцій.

Структуралізм у мовознавстві: Ідеї та методи Празького лінгвістичного гуртка. Глосематика та Лондонська школа структурної лінгвістики. Американська школа структурної лінгвістики (різні теорії та методи дослідження: дескриптивізм, генеративізм, трансформаційний метод тощо).

Основні етапи розвитку радянського мовознавства.

Історія українського мовознавства: від зародження лінгвофілософських концепцій мови (ХІ-ХVІ ст.) до сучасних напрямків мовознавства.

Когнітивна лінгвістика як новий етап розвитку мовознавства.



Основні проблеми та напрями сучасного загального мовознавства.
Рекомендована література
Навчальна література

Алпатов В. М. История лингвистических учений. – Москва, 1998.

Амирова Т. А., Ольховиков Б. А., Рождественский Ю. В. Очерки по истории лингвистики. – Москва, 1975.

Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. – К., 1991.

Березин Ф. М. История лингвистических учений. – Москва, 1975.

Березин Ф. М. Хрестоматия по истории языкознания. – Москва, 1977.

Жовтобрюх М. А. Нарис історії українського радянського мовознавства (1918-1941). – К., 1991.

Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії.– Донецьк: ДонНУ, 2006. − К., 1999.

Засорина Л. Н. Введение в структурную лингвистику. – Москва, 1974.

Звегинцев В. А. История языкознания ХIХ – ХХ веков в очерках и извлечениях. Ч. 1. – Москва, 1964; Ч. 2. – Москва, 1965.

История лингвистических учений. Древний мир. – Ленинград: Наука, 1980.

История лингвистических учений. Средневековый Восток. – Ленинград: Наука, 1981.

История лингвистических учений. Средневековая Европа. – Ленинград: Наука, 1985.

История лингвистических учений. Позднее Средневековье. – Санкт-Петербург, 1991.

Кобилянський Б. В. Короткий огляд історії мовознавства. – К., 1964.

Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки. – К., 1985.

Кондрашов Н. А. История лингвистических учений. – Москва, 1978.

Лоя Я. В. История лингвистических учений (материалы по курсу лекций). – Москва, 1968.

Німчук В. В. Мовознавство на Україні в ХІV-ХVІІ ст. – К., 1985.

Общее языкознание. Хрестоматия / Сост. Б. И. Косовский / Под ред. проф. А. Е. Супруна. – Минск: Вышэйшая школа, 1976. – 430 с.

Симашко Т. В. История лингвистических учений. Античность. Средневековье. – Архангельск: Поморский государственный университет имени М. В. Ломоносова, 2001. – 216 с.

Сусов И. П. История языкознания. – Тверь, 1999. <Електронна версія підручника>

Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. – К., 1980.

Хрестоматия по истории советского языкознания / Сост. Ф. М. Березин. – Москва, 1988.
Наукова література

Античные теории языка и стиля. – Санкт-Петербург: Алетейя, 1996. – 366 с.

Бенвенист Э. Общая лингвистика / Под ред. Ю. С. Степанова. – Москва, 1974.

Бенвенист Э. Уровни лингвистического анализа // Новое в линвистике. – Москва, 1965. – Вып. IV.

Блумфилд Л. Язык. – Москва, 1968.

Бодуэн де Куртенэ И. А. Избранные труды по общему языкознанию. – Т. 1-2. – Москва, 1963.

Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. Вид. 2. – К., 1959.

Виноградов В. В. История русских лингвистических учений. – Москва, 1979.

Глисон Г. Введение в дескриптивную лингвистику. – Москва, 1959.

Горецький П. Й. Історія української лексикографії. – К., 1963.

Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. – Москва, 1984.

Ельмслев Л. Пролегомены к теории языка // Новое в лингвистике. Вып. 1. – Москва, 1960.

Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем / Пер. с англ. / Под ред. А. Н. Баранова. Изд. 2-е. – Москва: Изд-во ЛКИ, 2008. – 256 с.

Пауль Г. Принципы истории языка. – Москва, 1950.

Потебня А. А. Эстетика и поэтика. – Москва, 1979.

Потебня А. А. Слово и миф.Москва, 1989.

Потебня А. А. Мысль и язык. – К., 1993.

Пражский лингвистический кружок / Под ред. Н. А. Кондрашова. – Москва, 1967.

Семереньи О. Введение в сравнительное языкознание / Пер. с нем. – Москва, 1980.

Сепир Э. Избранные работы по языкознанию и культурологии. – Москва, 1993.

Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. – К., 1998.

Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию. – Москва, 1977.

Трубецкой Н. С. Основы фонологии. – Москва, 1960.

Хомський Н. Роздуми про мову / Пер. з англ. – Львів, 2000. – 352 с.

Шухардт Г. Избранные работы по языкознанию. – Москва, 1950.

Язык и наука конца ХХ века / Под ред. Ю. С. Степанова. – Москва, 1995.
Довідкова література

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. – Москва, 1969.

Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды. Библиографический словарь. – Т. 1-3. – Минск, 1976-1978.

Вахек И. Лингвистический словарь Пражской школы. – Москва, 1964.

Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

Лингвистический энциклопедический словарь/ Гл. ред. Ярцева В. Н. – Москва, 1990 (або 2003).

Хэмп Э. Словарь американской лингвистической терминологии. – Москва, 1964.

Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. – К., 1998.
ІІ. Теорія мовознавства
Мовознавство загальне та конкретне, теоретичне та прикладне. Проблема визначення предмету прикладної лінгвістики. Внутрішня та зовнішня лінгвістики.

Проблема мовних універсалій на сучасному етапі.

Семіотичний аспект дослідження мови. Засновники семіотики як науки. Унілатеральна та білатеральна теорії знаків. Відмінність мовних знаків від інших знакових систем. Типи знаків.

Різне розуміння системи та структури (за О. Реформатським, за Лондонською школою, за О. Мельничуком тощо.). Мова як гетерогенна система. Проблема мовних рівнів. Парадигматичні відношення на всіх мовних рівнях. Синтагматичні відношення на всіх мовних рівнях. Поняття про епідигматичні відношення. Теорія ієрархії рівнів. Теорія ізоморфізму в мовознавстві. Частини мови та їхнє місце в системі мовних рівнів.

Взаємодія мов і мовні контакти як зовнішні передумови мовних змін. Взаємодія системи мови та її норми, норми мовленнєвої діяльності як внутрішні чинники розвитку мови.

Спілкування людей і спілкування тварин: подібності й відмінності. Зовнішні та внутрішні чинники комунікації. Сучасне розуміння понять „мова”, „мовлення”, „мовленнєва діяльність”, „комунікація”. Поняття про дискурс. Співвідношення понять „дискурс” і „текст”.

Основні закони комунікації. Співвідношення понять „значення” та „смисл”. Загальне поняття про комунікативний смисл. Поняття про контекст і ситуацію спілкування. Породження та сприйняття мовлення і їхні основні етапи. Основні проблеми та поняття теорії мовленнєвих актів. Теорія перформативів і констативів. Поняття про мовленнєвий жанр. Загальне поняття про прагматичні аспекти комунікації: правила (конвенції), стратегії, тактики, максими спілкування. Діалог і його організація. Структура полілогу. Невербальні засоби та їхня роль у спілкуванні. Комунікативні невдачі та їхні причини.

Проблема мовних значень. Різні аспекти вивчення мовних значень (логічний, філософський, психолінгвістичний, когнітивний, лексико-семантичний, комунікативний).

Психофізіологічні механізми мовлення. Актуальні питання та методи психолінгвістики. Предмет і методи нейролінгвістики.

Соціолінгвістика та її основні поняття: мовна політика, мовна ситуація, білінгвізм, диглосія, інтерференція, мовний пуризм, типи мовних контактів тощо. Методи соціолінгвістичних досліджень.

Мова як конкретно-історична категорія. Мова племені, народності й нації. Внутрішні та зовнішні закони розвитку мов. Проблеми синхронії. Проблеми діахронії. Відносний характер прогресу в мові.

Сутність поняття „філософія мови”. Філософія мови й інші напрями досліджень мови, які спираються на філософію. Лінгвофілософська концепція Н. Хомського та генеративна лінгвістика. Сучасний стан і перспективи розвитку філософії мови.

Теорія мовної відносності (гіпотеза Сепіра та Ворфа); її критика; її значення для формування етнолінгвістики та когнітивної лінгвістики.

Об’єкт, предмет і завдання когнітивної лінгвістики. Мовна картина світу та її співвідношення з концептуальною картиною світу. Фреймова організація мовних знань. Структура представлення знань у теорії прототипів. Теорія примітивів. Принципи концептуального аналізу.


Навчальна література

Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке. Учебное пособие. – Москва: Флинта; Наука, 2005.

Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник – 2-ге вид., доп. – К.: ВЦ „Академія”, 2009.

Бацевич Ф.С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень. Підручник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2008. – 240 с.

Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – Москва: АСТ: Восток – Запад, 2007. – 314 с.

Кодухов В. И. Общее языкознание. – Москва, 1974.

Кочерган М.П. Загальне мовознавство. Підручник. – К., 2003.

Общее языкознание / Под общ. ред. А. Е. Супруна. – Минск, 1983.

Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: Вища школа, 1988.
Наукова література

Арутюнова Н.Д., Падучева Е.В. Истоки, проблемы и категории прагматики// Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVI. – Москва, 1985.

Бахтин М.М. Проблема речевых жанров // М. М. Бахтин. Эстетика словесного творчества. – Москва, 1986.

Бацевич Ф.С. Основи комунікативної девіатології. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2000.

Безлепкин Н. Философия языка в России. – Санкт-Петербург, 2001.

Богданов В.В. Текст и текстовое общение. – Санкт-Петербург: Изд-во СПБ, 1993. – 126 с.

Вайсгербер Й. Л. Родной язык и формирование духа. – Москва, 1993.

Витгенштейн Л. Философские работы. Ч.1. – Москва, 1994.

Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. – Москва, 1984.

Дейк Т. ван. Язык. Познание. Коммуникация. – Москва, 1989. – 312 с.

Куницына В.Н., Казаринова Н.В., Погольша В.М. Межличностное общение. – Санкт-Петербург, 2001.

Леонтьев А.А. Психология общения. – Москва, 1999.

Макаров М.Л. Основы теории дискурса. – Москва: Гнозис, 2003.

Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVI. – Москва, 1985.

Новое в зарубежной лингвистике. Вып. XVII. – Москва, 1986.

Падучева Е.В. Высказывание и его соотношение с действительностью. – Москва, 1985.

Питання теорії мови в зарубіжному мовознавстві. – К.: Наукова думка, 1976.

Потебня А.А. Мысль и язык. – К., 1993.

Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. – Москва, 2001.

Руденко Д.И. Имя в парадигмах «философии языка». – Харьков, 1990.

Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики. – К., 1998.

Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка. Семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства. – Москва, 1985.

Сусов И.П. Лингвистическая прагматика. – Винница: Нова кныга, 2009.

Философия языка / Ред. составитель Дж. Р. Серль. Перевод с английского. – Москва, 2004.

Философия языка: в границах и вне границ. Вып.1. – Харьков, 1993. Вып. 2. – Харьков, 1994; Вып. 3-4. – Харьков, 1999.

Хайдеггер М. Путь к языку // М. Хайдеггер. Время и бытие. – Москва, 1993.

Хомский Н. О природе и языке. – Москва, 2005.

Человеческий фактор в языке. Коммуникация. Модальность. Дейксис. – Москва, 1992.



Язык и наука конца ХХ века / Под ред. акад. Ю. С. Степанова. – Москва, 1995.
Довідкова література

Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. – Москва, 1969.

Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

Лингвистический энциклопедический словарь/ Гл. ред. Ярцева В. Н. – Москва, 1990 (або 2003).

Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. – К., 1998.
ІІІ. Методи лінгвістичних досліджень.
Співвідношення понять „методологія”, „метод”, „методика”, „прийом” дослідження. Загальнонаукові способи досліджень. Філософське підґрунтя наукового методу. Класифікація методів лінгвістичних досліджень. Поняття про метамову та метатеорію.

Характеристика методів: описового, порівняльного та зіставного, порівняльно-історичного, структурного, логіко-математичного, лінгвістичної географії. Проблема визначення комплексних трансдуктивних методів: соціолінгвістичного, психолінгвістичного, прагмалінгвістичного, когнітивного.

Типи аналізу: дистрибутивний; опозиційний, корелятивний і комутаційний; компонентний; аналіз за безпосередніми складовими; трансформаційний; статистичний; контекстуальний; концептуальний та ін.

Експеримент у мовознавстві.



Принципи моделювання в мовознавстві. Типи моделей: математичні (статистичні), рівневі (стратифікаційні), генеративні, трансдуктивні й ін.
Література

Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики. – Москва, 1966.

Білецький А. О. Основні методи дослідження в сучасному мовознавстві // Методологічні питання мовознавства. – К., 1966.

Єрмоленко С. Я. Лінгвістичні теорії, конкретні методи дослідження // Мовознавство. – 1981. – № 4.

Засорина Л. Н Введение в структурную лингвистику. – Москва, 1974.

Кодухов В. И. Методы лингвистического анализа. – Ленинград, 1963.

Кодухов В. И. Общее языкознание. – Москва, 1974.

Кочерган М.П. Загальне мовознавство. Підручник. – К., 2003.

Иванова Л. П. Методы лингвистических исследований. – К., 1995.

Общее языкознание: Методы лингвистических исследований / Отв. ред. Б. А. Серебренников. – Москва, 1973.

Перебийніс В. С. Статистичні методи для лінгвістів. – К., 2002.

Распопов И. П. Методология и методика лингвистических исследований. – Воронеж, 1976.

Степанов Ю. А. Методы и принципы современной лингвистики. – Москва, 1975.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка