За порушення строків сплати єдиного внеску фізичні особи-підприємці несуть адміністративну відповідальність Відповідно до п. 2 ч. 11 ст



Дата конвертації13.12.2016
Розмір78.6 Kb.
За порушення строків сплати єдиного внеску фізичні особи-підприємці несуть адміністративну відповідальність

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску контролюючий орган застосовує до платників єдиного внеску штрафні санкції у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом №2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року №8073-Х фізичні особи-підприємці несуть адміністративну відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску:

1. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб-підприємців від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб-підприємців від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак у разі несплати єдиного внеску, нарахованого за календарний рік, до фізичних осіб-підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, починаючи з 10 лютого року, наступного за звітним, застосовуються штрафні санкції у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За порушення строків сплати єдиного внеску фізичні особи-підприємці несуть адміністративну відповідальність.


Неприбуткова організація: дохід від діяльності, не передбаченої статутом
Якщо неприбуткова організація отримує доходи від діяльності, яка не пов’язана із статутною (у т. ч. здійснює продаж основних засобів), та не використовує їх для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, то така неприбуткова організація відповідно до підпункту 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. При цьому податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ Податкового кодексу України для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

При цьому об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).


Пільгові та оподатковувані операції: формування податкового кредиту
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Пунктом 199.2 ст. 199 ПКУ передбачено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Згідно з п. 199.3 ст. 199 ПКУ платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У випадку зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Згідно з п. 199.5 ст.199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2-199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Зауважимо, якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до п.п. 199.2 та 199.3 ст. 199 ПКУ (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). При знятті з обліку платника податку, в тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку (п. 42 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).



Юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини

понад 14 млн грн єдиного податку
За два місяці 2016 року суб’єкти господарювання – юридичні особи Тернопільщини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів 14,3 млн грн єдиного податку, що на 4,6 млн грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

За словами начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігоря Комендата, у лютому цього року до бюджету надійшло 8,3 млн грн єдиного податку з юридичних осіб третьої та четвертої групи, виконання прогнозного показника становить 145,5%. Для порівняння, в лютому 2015 року надходження цього податку складали 7 млн гривень.

Станом на початок березня на обліку в контролюючих органах Тернопільщини перебувало 2890 платників єдиного податку третьої групи, з яких за ставкою 5 відсотків працюють 2694 платники, а за ставкою 3 відсотки – 196.
Як правильно декларувати доходи у 2016 році розповіли держслужбовцям та посадовим особам області
З метою роз’яснення вимог щодо декларування майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру та подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави, фахівці Головного управління ДФС у Тернопільській області протягом лютого-березня провели семінари для працівників органів державної влади та місцевого самоврядування нашого краю.

Один із таких заходів, в рамках реалізації Проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує Асоціація міст України за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), нещодавно відбувся у приміщенні Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України. Лектори фіскальної служби області, відповідно до теми семінару, проконсультували посадових осіб стосовно вимог декларування майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру та оприлюднення декларацій держслужбовцями.

Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» державні службовці зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до даного Закону.

Наприкінці зустрічі представники відомства надали вичерпні відповіді на запитання присутніх.



Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка