З а к о н у к р а ї н и основи законодавства України про охорону здоров'я



Скачати 267.5 Kb.
Сторінка4/4
Дата конвертації04.11.2016
Розмір267.5 Kb.
1   2   3   4

Стаття 71. Судово-медична і судово-психіатрична
експертизи

Проведення судово-медичної і судово-психіатричної експертизи


призначається особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором
або судом у порядку, встановленому законодавством, для вирішення
питань, що потребують спеціальних знань в галузі судової медицини
або судової психіатрії.

Організаційне керівництво судово-медичною і


судово-психіатричною службами здійснює Міністерство охорони
здоров'я України.

Стаття 72. Патологоанатомічні розтини

Патологоанатомічні розтини трупів проводяться з метою


встановлення причин і механізмів смерті хворого.

В обов'язковому порядку патологоанатомічні розтини


здійснюються при наявності підозри на насильницьку смерть, а також
коли смерть хворого настала в закладі охорони здоров'я, за
винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

За наявністю письмової заяви близьких родичів або


задокументованого волевиявлення покійного і відсутності підозри на
насильницьку смерть, виходячи з релігійних та інших поважних
мотивів, патологоанатомічний розтин може не проводитися.

Порядок проведення патологоанатомічного розтину визначається


Міністерством охорони здоров'я України.

Стаття 73. Альтернативна медична експертиза

У разі незгоди громадянина з висновками державної медичної


експертизи та в інших передбачених законодавством випадках на
вимогу громадянина проводиться альтернативна медична
(медико-соціальна, військово-лікарська) експертиза або
патологоанатомічний розтин. ( Частина перша статті 73 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 4039а-12 від 25.02.94 )

Альтернативна медична експертиза здійснюється фахівцями


відповідного профілю і кваліфікації. Громадяни самостійно обирають
експертну установу та експертів.

Порядок та умови проведення альтернативної медичної


експертизи визначаються Кабінетом Міністрів України.

Р о з д і л X

МЕДИЧНА І ФАРМАЦЕВТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ



Стаття 74. Заняття медичною і фармацевтичною
діяльністю

Медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи,


які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним
кваліфікаційним вимогам.
{ Частину другу статті 74 виключено на підставі Закону
N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007 }


Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними


видами медичної і фармацевтичної діяльності, встановлюються
Міністерством охорони здоров'я України. Відповідальність за
дотримання зазначених кваліфікаційних вимог несуть керівники
закладу охорони здоров'я і ті органи, яким надано право видавати
ліцензію на провадження господарської діяльності в галузі охорони
здоров'я. { Частина третя статті 74 із змінами, внесеними згідно
із Законами N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, N 1033-V
( 1033-16 ) від 17.05.2007 }

Особи, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в


навчальних закладах іноземних країн, допускаються до професійної
діяльності після перевірки їх кваліфікації у порядку,
встановленому Міністерством охорони здоров'я України, якщо інше
не передбачено законодавством або міжнародними договорами, в яких
бере участь Україна.

Стаття 74-1. Право на зайняття народною медициною
(цілительством)

Народна медицина (цілительство) - методи оздоровлення,


профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді
багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не
потребують державної реєстрації.

Особи, які не мають спеціальної медичної освіти,


зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні
особи - підприємці та отримали спеціальний дозвіл на зайняття
народною медициною (цілительством), виданий центральним органом
виконавчої влади у сфері охорони здоров'я або уповноваженим ним
органом, мають право на зайняття народною медициною
(цілительством).

Кваліфікаційні вимоги до фізичних осіб - підприємців, які


займаються народною медициною (цілительством), та умови зайняття
народною медициною (цілительством) встановлюються центральним
органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Порядок видачі спеціального дозволу на зайняття народною


медициною (цілительством), перелік документів, необхідних для його
одержання, та порядок анулювання спеціального дозволу на зайняття
народною медициною (цілительством) встановлюються Кабінетом
Міністрів України.

Строк дії спеціального дозволу на зайняття народною медициною


(цілительством) становить п'ять років.

Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу


на зайняття народною медициною (цілительством) приймається
протягом тридцяти робочих днів з дня подання документів.

За видачу спеціального дозволу на зайняття народною медициною


(цілительством), його дубліката та переоформлення справляється
плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Державний нагляд (контроль) за виконанням фізичними особами -


підприємцями умов зайняття народною медициною (цілительством)
здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони
здоров'я або уповноваженим ним органом шляхом проведення планових
або позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської
діяльності" ( 877-16 ).

Підставою для відмови у видачі спеціального дозволу на


зайняття народною медициною (цілительством) є:

недостовірність відомостей у документах, поданих для


отримання спеціального дозволу;

невідповідність заявника кваліфікаційним вимогам для зайняття


народною медициною (цілительством) згідно з поданими документами.

Підставою для переоформлення спеціального дозволу є зміна


місцезнаходження фізичної особи - підприємця або місця зайняття
народною медициною (цілительством).

Підставою для анулювання спеціального дозволу на зайняття


народною медициною (цілительством) є:

заява цілителя про анулювання спеціального дозволу;

припинення підприємницької діяльності фізичної
особи - підприємця;

повторне порушення цілителем умов для зайняття народною


медициною (цілительством);

виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для


отримання спеціального дозволу;

встановлення факту передачі спеціального дозволу іншій особі


для зайняття народною медициною (цілительством);

невиконання розпорядження про усунення порушень умов для


зайняття народною медициною (цілительством);

неможливість цілителя забезпечити дотримання умов для


зайняття народною медициною (цілительством);

відмова цілителя у проведенні перевірки дотримання умов для


зайняття народною медициною (цілительством);

смерть фізичної особи - підприємця.

Зайняття народною медициною (цілительством) з порушенням
встановлених законодавством вимог тягне за собою відповідальність
згідно із законом.

Забороняється здійснення цілительства з використанням засобів


масової інформації.

{ Закон доповнено статтею 74-1 згідно із Законом N 1033-V
( 1033-16 ) від 17.05.2007; в редакції Закону N 3395-VI
( 3395-17 ) від 19.05.2011 }

Стаття 75. Підготовка, перепідготовка та підвищення


кваліфікації медичних і фармацевтичних
працівників

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації


медичних і фармацевтичних працівників здійснюються відповідними
середніми спеціальними і вищими навчальними та науковими
закладами, закладами підвищення кваліфікації і перепідготовки
кадрів, а також через інтернатуру, клінічну ординатуру,
аспірантуру і докторантуру згідно з законодавством про освіту.

Навчальні плани та програми підготовки, перепідготовки та


підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників у
встановленому порядку погоджуються з Міністерством охорони
здоров'я України.

Стаття 76. Присяга лікаря України

Випускники медичних спеціальностей вищих медичних навчальних


закладів приносять Присягу лікаря України.

Текст Присяги лікаря України затверджується Кабінетом


Міністрів України.

Стаття 77. Професійні права та пільги медичних і
фармацевтичних працівників

Медичні і фармацевтичні працівники мають право на:

а) заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до
спеціальності та кваліфікації;

б) належні умови професійної діяльності;

в) підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного
разу на п'ять років у відповідних закладах та установах;

г) вільний вибір апробованих форм, методів і засобів


діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних
досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики;

д) безплатне користування соціальною, екологічною та


спеціальною медичною інформацією, необхідною для виконання
професійних обов'язків;

е) обов'язкове страхування за рахунок власника закладу


охорони здоров'я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю у
зв'язку з виконанням професійних обов'язків у випадках,
передбачених законодавством;

є) соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання,


каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у
зв'язку з виконанням професійних обов'язків;

ж) встановлення у державних закладах охорони здоров'я


посадових окладів (тарифних ставок) на основі Єдиної тарифної
сітки ( 1298-2002-п ) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України; { Пункт "ж" частини першої статті 77 в редакції Закону
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Щодо дії пункту "ж" частини першої статті 77 додатково див.
Декрет N 23-92 від 31.12.92, Закони N 183/94-ВР від 23.09.94,
N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002, N 1344-IV ( 1344-15 ) від
27.11.2003, N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005, N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005,
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, Рішення Конституційного Суду
N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }

з) скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку у


випадках, встановлених законодавством;

и) пільгові умови пенсійного забезпечення;

і) пільгове надання житла та забезпечення телефоном;

ї) безплатне користування житлом з освітленням і опаленням


тим, хто проживає і працює у сільській місцевості і селищах
міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними
та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених
пунктах, надання пільг щодо сплати земельного податку,
кредитування, обзаведення господарством і будівництва приватного
житла, придбання автомототранспорту.

Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та


освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються:
{ Пункт "ї" частини першої статті 77 доповнено абзацом другим
згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну
визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому


еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника
за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає
право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному
Кабінетом Міністрів України; { Пункт "ї" частини першої статті 77
доповнено абзацом третім згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від
28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход


сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не
перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну
пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
{ Пункт "ї" частини першої статті 77 доповнено абзацом четвертим
згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну
визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

{ Додатково див. Закони N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002,
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, N 1801-IV ( 1801-15 ) від
17.06.2004 } { Пункт "ї" частини першої статті 77 в редакції
Законів N 2624-IV ( 2624-15 ) від 02.06.2005, N 657-V ( 657-16 )
від 08.02.2007 }

й) першочергове одержання лікувально-профілактичної допомоги


і забезпечення лікарськими та протезними засобами;

к) створення наукових медичних товариств, професійних спілок


та інших громадських організацій;

л) судовий захист професійної честі та гідності;

м) безоплатне одержання у власність земельної ділянки в
межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського
підприємства, сільськогосподарської установи та організації,
розташованих на території відповідної ради, із земель
сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської
установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи
резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі
земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення
особистого селянського господарства.

Дія пункту "м" не поширюється на громадян, які раніше набули


право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення
особистого підсобного господарства чи для ведення особистого
селянського господарства, крім випадків успадкування права на
земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого
підсобного господарства чи для ведення особистого селянського
господарства відповідно до закону;

( Частину першу статті 77 доповнено пунктом "м" згідно із Законом
N 1694-IV ( 1694-15 ) від 20.04.2004 )

н) лікарі дільничних лікарень, головні лікарі та лікарі


амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, дільничні
лікарі-терапевти, лікарі-педіатри, дільничні медсестри
територіальних ділянок поліклінік (поліклінічних підрозділів) та
дільничні медичні сестри амбулаторій, лікарі загальної практики
(сімейні лікарі) та медичні сестри загальної практики - сімейної
медицини, завідувачі терапевтичних та педіатричних відділень
поліклінік, керівники амбулаторій та відділень сімейної медицини,
лікарі (старші лікарі) та середній медичний персонал виїзних
бригад станцій і відділень швидкої та невідкладної медичної
допомоги, станцій санітарної авіації та відділень планової та
екстреної консультативної допомоги - за безперервну роботу на
зазначених посадах у зазначених закладах (на територіальних
ділянках) понад три роки мають право на додаткову оплачувану
щорічну відпустку тривалістю три календарних дні. При цьому
зберігаються права інших категорій медичних працівників на
додаткову оплачувану відпустку у межах існуючих норм. { Частину
першу статті 77 доповнено пунктом "н" згідно із Законом N 2427-IV
( 2427-15 ) від 01.03.2005; в редакції Закону N 121-VI ( 121-17 )
від 12.02.2008 }

Законодавством може бути передбачено інші права та пільги для


медичних і фармацевтичних працівників. На них також можуть
поширюватися пільги, що встановлюються для своїх працівників
підприємствами, установами і організаціями, яким вони подають
медико-санітарну допомогу.

Стаття 78. Професійні обов'язки медичних і
фармацевтичних працівників

Медичні і фармацевтичні працівники зобов'язані:

а) сприяти охороні та зміцненню здоров'я людей, запобіганню і
лікуванню захворювань, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну
і лікарську допомогу;

б) безплатно подавати першу невідкладну медичну допомогу


громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних
ситуаціях;

в) поширювати наукові та медичні знання серед населення,


пропагувати, в тому числі власним прикладом, здоровий спосіб
життя;

г) дотримувати вимог професійної етики і


деонтології, зберігати лікарську таємницю;

д) постійно підвищувати рівень професійних знань та


майстерності;

е) подавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим


працівникам охорони здоров'я.

Медичні та фармацевтичні працівники несуть також інші


обов'язки, передбачені законодавством.

Р о з д і л XI

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО



Стаття 79. Міжнародне співробітництво в галузі
охорони здоров'я

Україна - учасник міжнародного співробітництва в галузі


охорони здоров'я, член Всесвітньої організації охорони здоров'я
(ВООЗ) та інших міжнародних організацій. Держава гарантує зазначе-
ним організаціям належні умови діяльності на території України,
сприяє розширенню і поглибленню участі України у заходах, що ними
проводяться.

Відповідно до своїх міжнародно-правових зобов'язань держава


бере участь у реалізації міжнародних програм охорони здоров'я;
здійснює обмін екологічною і медичною інформацією; сприяє
професійним та науковим контактам працівників охорони здоров'я,
обміну прогресивними методами і технологіями, експорту та імпорту
медичного обладнання, лікарських препаратів та інших товарів,
необхідних для здоров'я, діяльності спільних підприємств в галузі
охорони здоров'я; організує спільну підготовку фахівців, розвиває
і підтримує всі інші форми міжнародного співробітництва, що не
суперечать міжнародному праву і національному законодавству.

Заклади охорони здоров'я, громадяни та їх об'єднання мають


право відповідно до чинного законодавства самостійно укладати
договори (контракти) з іноземними юридичними і фізичними особами
на будь-які форми співробітництва, брати участь у діяльності
відповідних міжнародних організацій, здійснювати
зовнішньоекономічну діяльність.

Неправомірні обмеження міжнародного співробітництва з боку


державних органів і посадових осіб можуть бути оскаржені у
встановленому порядку, в тому числі і до суду.

Р о з д і л XII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ


ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ ЗДОРОВ'Я

Стаття 80. Відповідальність за порушення
законодавства про охорону здоров'я

Особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я,


несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність
згідно із законодавством.
Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 19 листопада 1992 року


N 2801-XII

( Джepeло тексту zakon.rada.gov.ua )
Каталог: article -> file
article -> Рішення 24. 04. 2015 р м. Лисичанськ №81/1315 Про хід виконання міської програми протидії поширенню наркоманії
article -> Одномандатний виборчий округ №107 Вибори народних депутатів України
article -> Секція 1 сучасне товарознавство: проблеми якості й безпеки товарів І шляхи їх вирішення
article -> Закону України «Про електронну комерцію»
article -> Рішення 06. 11. 2012 №1591 Щодо програми навчання фахівців з питань фінансового моніторингу професійних учасників ринку цінних паперів
article -> Про затвердження Примірних правил проведення внутрішнього фінансового моніторингу небанківськими установами з метою координації та методичного забезпечення діяльності суб'єктів первинного фінансового моніторингу небанківських установ наказу
article -> Міністерство доходів І зборів україни роз'яснення
article -> Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим" {Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку №810 від 16. 12. 2014}
file -> Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка