Яковенко тетяна Вікторівна



Скачати 339.86 Kb.
Дата конвертації06.05.2016
Розмір339.86 Kb.
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ЯКОВЕНКО Тетяна Вікторівна

УДК 378.147


МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ПРОЕКТУВАННЮ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ


13.00.02 –теорія та методика навчання (технічні дисципліни)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук
Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, доцент

Лінк Володимир Емільович,

Українська інженерно-педагогічна академія,

доцент кафедри гірничої електромеханіки.








Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент

Манько Володимир Миколайович, Національний аграрний університет,

професор кафедри механізації тваринництва;












кандидат педагогічних наук, доцент

Кайдалова Лідія Григорівна,

Національний фармацевтичний університет Міністерства охорони здоров’я,

завідувач кафедри педагогіки і психології.








Провідна установа

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, кафедра загальної педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться “09червня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий 7травня 2006 р.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Плохіх В.В. 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Останнім часом велика увага з боку українського уряду приділяється реформуванню системи освіти. У Концепції професійної освіти України зазначено, що існуюча система підготовки педагогічних працівників не досить орієнтована на роботу в нових соціально-економічних умовах і вимагає удосконалення в контексті соціально-економічних трансформацій.

Проблема професійної підготовки інженерів-педагогів для системи професійно-технічної освіти розглядається як одна з ключових. Її вивченню присвячені численні наукові дослідження, у тому числі роботи П. Атутова, С. Артюха, С. Батишева, В. Безрукової, Ф. Гоноболіна, Е. Зеєр, О. Коваленко, В. Ярової та ін.

З особливою актуальністю вчені (В. Биков, Р. Гуревич, І. Зязюн, О. Коваленко, А. Нікуліна, Н. Ничкало, В. Радкевич, О. Щербак та ін.) порушують питання про впровадження інноваційних педагогічних технологій у систему професійної освіти, зокрема, модульної технології як найбільш успішної для системи безперервної освіти.

У педагогічній науці модульному навчанню присвячено ряд як вітчизняних, так і закордонних досліджень, в яких розглядається понятійно-термінологічний апарат модульної технології навчання (Ю. Балашов, Б. Гольдшміт, М. Гольдшміт, В. Журавльов, Д. Прокопенко, Дж. Рассел, В. Рижов, Т. Царегорцева, А. Фурман, А. Чабан, П. Юцявичене), застосування модульних технологій на різних рівнях системи освіти (А. Алексюк, К. Вазіна, В. Бондар, Ю. Жидецький, В. Мельник, М. Миронова, В. Омеляненко, П. Сікорський та ін.). Структуру та зміст процесу проектування модульної програмно-методичної документації розглянуто в роботах В. Закорюкіна, С. Заславської, А. Казановського, В. Лінка, Г. Матвєєва, О. Мікуляка, А. Нікуліної, В. Панченка, В. Плохія, Л. Твердіна, М. Чошанова. Питаннями підготовки професійно-педагогічного персоналу до цієї проектувальної діяльності займалися В. Аніщенко, С. Кайнова, В. Коваль, А. Нікуліна, В. Плохій та інші, але переважно в контексті додаткової освіти, яка здійснюється Українським міжгалузевим центром модульного навчання та створеними регіональними центрами або на курсах підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників.

Окремі аспекти навчання студентів інженерно-педагогічних навчальних закладів проектувати дидактичні матеріали знаходять відображення в роботах В. Безрукової, Н. Брюханової, Е. Зеєр, Г. Карпової, О. Коваленко, Н. Кузьміної, Є. Шматкова та ін. Разом із цим у педагогічній теорії та практиці недостатньо розроблено проблему методики навчання майбутніх інженерів-педагогів проектувальній діяльності, яка б враховувала сучасні тенденції розвитку професійно-технічної освіти, зміни, викликані впровадженням інноваційних технологій, зокрема, модульної технології навчання.

Недостатня теоретична та практична пропрацьованість питань навчання інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології та об'єктивна потреба в удосконаленні методичної підготовки студентів інженерно-педагогічного вузу обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Методика навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології”



Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-практичні розробки дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи спільної лабораторії з проблем інженерно-педагогічної освіти Української інженерно-педагогічної академії й Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України на тему “Обґрунтування оптимальної структури навчального матеріалу, розробленого за модульною технологією навчання” (протокол №2 від 28 лютого 2002 р.). Особистий внесок дисертанта полягає в теоретичному обґрунтуванні модульної технології як об'єкта проектувальної діяльності інженера-педагога, у розробці й апробації методики проектування модульних дидактичних матеріалів.

Тему дослідження затверджено вченою радою Української інженерно-педагогічної академії (протокол №4 від 09 грудня 2005 р.), узгоджено на засіданні Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №1 від 31 січня 2006 р.).



Об'єктом дослідження є процес навчання майбутніх інженерів-педагогів.

Предмет дослідження – методична підготовка студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у галузі проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити методику навчання інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що ефективність навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології визначається реалізацією спеціально розробленої методики, яка ґрунтується на застосуванні організаційних форм, методів і технологій навчання, спрямованих на формування ініціативи, самостійності та творчої активності майбутніх інженерів-педагогів.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:



  • проаналізувати стан розробки проблеми методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у галузі модульної технології навчання в педагогічній літературі та практиці;

  • теоретично обґрунтувати структуру діяльності інженера-педагога з проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології, розробити модель її здійснення і на цій основі визначити зміст навчання майбутніх інженерів-педагогів даної проектувальної діяльності;

  • розробити методику навчання проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології й експериментально перевірити при методичній підготовці майбутніх інженерів-педагогів;

  • розробити та впровадити в навчальний процес підготовки майбутніх інженерів-педагогів методичні рекомендації з формування в них умінь проектувати модульну навчально-методичну документацію.

Методологічною основою дослідження є філософські положення теорії пізнання; концептуальні положення філософії, педагогіки, психології, загальнонаукові принципи системного підходу й елементи системного аналізу, особистісного та діяльнісного підходу до особистості майбутнього фахівця; основні положення теорії поетапного формування розумових дій.

Важливе методологічне значення для розв’язання досліджуваної проблеми мають положення Конституції України, Закону України “Про освіту”, Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), Концепції професійної освіти України, Концепції розвитку інженерно-педагогічної освіти на Україні, інших нормативних документів.



Теоретичну основу дослідження складають: концептуальні положення інженерно-педагогічної освіти (С. Артюх, В. Безрукова, І. Васильєв, Е. Зеєр, О. Коваленко, Н. Кузьміна, О. Щербак та ін.); положення діяльнісної теорії навчання (С. Бочарова, Л. Виготський, П. Гальперін, Л. Ітельсон, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Н. Тализіна та ін.), положення модульного підходу до навчання (А. Алексюк, А. Фурман, М. Чошанов, П. Юцявичене та ін.); концепція методичної підготовки викладачів спеціальних дисциплін (О. Коваленко); положення теорії методів навчання (В. Андреєв, Ю. Бабанський, Е. Голант, М. Данілов, І. Лернер, М. Махмутов, М. Скаткін, С. Шаповаленко та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач нами був використаний комплекс методів дослідження, що включив у себе: теоретичні методививчення філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури з метою здійснення аналізу проблеми та визначення теоретико-методологічних основ дослідження; вивчення й узагальнення педагогічного досвіду з метою вибору педагогічного інструментарію діагностики й розвитку проектувальних умінь студентів; метод теоретичного моделювання при визначенні сутності та специфіки процесу проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології; емпіричні – методи масового збору інформації з метою виявлення рівнів сформованості проектувальних умінь у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей; педагогічний експеримент із метою впровадження методики навчання проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології; метод експертної оцінки, методи математичної статистики для аналізу результатів експериментальної роботи.

Основною експериментальної базою дослідження була Українська інженерно-педагогічна академія. Дослідження проводилося в навчальних групах гірничого факультету спеціальності “Професійне навчання. Електромеханічне обладнання, автоматизація процесів добування корисних копалин та руд”.



Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів:

  • уперше визначено й обґрунтовано педагогічні умови підвищення якості методичної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у галузі проектування модульних дидактичних матеріалів шляхом розширення спектру організаційних форм, методів і технологій навчання на основі формування ініціативи, самостійності та творчої активності (робота малими групами, використання ділових ігор, презентацій, проблемних методів, дискусій, методу проектів, комп’ютерних технологій);

  • уперше на основі інтеграції основних положень діяльнісного підходу, теорії поетапного формування розумових дій та теорії методів навчання створено модель навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню модульної навчально-програмної документації, методичних та дидактичних матеріалів, в якій розкрито змістовний, мотиваційний, орієнтовний, виконавчий та контрольно-корекційний компоненти методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у галузі розробки модульної технології навчання;

  • подальшого розвитку набули критерії та показники готовності майбутніх інженерів-педагогів до здійснення проектувальної діяльності в умовах застосування модульної технології: вміння здійснювати трансформацію змісту професійної діяльності в зміст професійного навчання, вміння встановлювати змістовні межі та межі обсягу навчальної інформації для конкретних умов організації навчального процесу, здатність враховувати психологічні особливості сприйняття інформації при розробці дидактичних матеріалів, сформованість професійно важливих якостей (організованості, критичності мислення та самокритичності);

  • удосконалено технологію проектування модульної навчально-програмної документації, методичних та дидактичних матеріалів; удосконалення полягає в розробці на основі інтеграції основних положень системного, діяльнісного та компетентнісного підходів, теоретичних положень модульного навчання моделі діяльності інженера-педагога з проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології;

  • уточнено на основі компонентного аналізу поняття “навчально-методичне забезпечення модульної технології”, яке розглядається як цілісний комплекс навчально-програмної документації, методичних та дидактичних матеріалів, необхідних для індивідуалізованого професійного навчання за допомогою системи Модулів Професійної Компетентності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці і впровадженні в навчальний предмет “Методика професійного навчання” розділу “Принципи й методика проектування модульної технології навчання”; розробці і практичній реалізації методичних рекомендацій щодо навчання проектуванню модульного навчально-методичного забезпечення.

Методику навчання проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології було впроваджено в практику роботи Гірничого факультету Української інженерно-педагогічної академії (довідка про впровадження № 14-01 від 27.02.06 р.), Донецького індустріально-педагогічного технікуму (довідка про впровадження № 3384 від 20.12.05 р.).

Елементи розробленої методики експериментально перевірені в професійно-технічних навчальних закладах Луганської області: Золотівському професійному ліцеї (довідка про впровадження № 15 від 6.02.06 р.), Первомайському професійному гірничому ліцеї (довідка про впровадження № 33 від 3.02.06 р.).

Позитивні результати розробленої методики у процесі методичної підготовки інженерів-педагогів гірничого профілю дозволяють запропонувати її застосування для студентів різних спеціальностей в інженерно-педагогічних навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані фахівцями в галузі післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників.



Вірогідність та обґрунтованість основних положень і результатів дослідження забезпечено методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, критичним аналізом стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці, застосуванням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням, поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних результатів, а також позитивними наслідками їх впровадження.

Апробацію результатів дослідження здійснено шляхом публікацій наукових і методичних робіт, виступів із доповідями й науковими повідомленнями на ІІ міжнародній конференції “Управління якістю професійної освіти” (Донецьк, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції “Наука й освіта 2003” (Дніпропетровськ, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми безперервної освіти” (Харків, 2003), Всеукраїнській науковій конференції “Формування творчої особистості майбутнього вчителя в умовах впровадження інноваційних освітніх технологій” (Суми, 2005), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розробки і впровадження модульної системи професійного навчання” (Харків, 2005).

Публікації. Основні теоретичні положення й результати дослідження знайшли своє відображення в 12 одноосібних публікаціях, із них 7 – у провідних наукових фахових виданнях, 4 – у матеріалах наукових конференцій, 1 – брошурі методичних матеріалів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, 16 додатків. Повний обсяг роботи – 299 сторінок. Дисертація містить 16 таблиць та 23 рисунки на 26 сторінках. Додатки займають 91 сторінку. Список джерел нараховує 249 найменувань, з них 5 – іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету й завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, викладено особистий внесок дисертанта, наведено дані про впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні основи навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології” – визначено сучасні вимоги щодо професійної підготовки інженерів-педагогів; зроблено аналіз використання модульних технологій у професійному навчанні; розкрито особливості проектування модульної навчально-методичної документації; розкрито теоретичні передумови навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології.

Розгляду проблем дидактичного проектування й формування проектувальних умінь у педагогів професійної школи в процесі професійної підготовки присвячено значну кількість наукових праць (В. Безрукова, Е. Зеєр, О. Коваленко, Н. Кузьміна тощо), проте, в зв'язку з впровадженням основних положень Болонської угоди та прагненням України ввійти в Європейський освітній простір, виникли нові питання, пов'язані із забезпеченням конкурентноздатності інженера-педагога на європейському ринку праці. З цією метою випускники інженерно-педагогічного вищого навчального закладу, крім вільного володіння технологіями навчання, традиційними для системи професійної освіти України, повинні мати певні знання й уміння в галузі європейських технологій професійного навчання, однією з яких є модульна технологія.

У результаті аналізу робіт закордонних та вітчизняних дослідників, які розглядають модульне навчання в історичному та педагогічному аспектах, було виявлено, що єдиних наукових та методичних підходів до термінології та методики проектування модульного навчання доки не розроблено. Існує певна розбіжність щодо розуміння ключового поняття – модуль. Так, виділяють операційний (Д. Прокопенко), змістовно-операційний (Ю. Балашова), освітній (А. Фурман), організаційний (Г. Оуенз), змістовно-інформаційний (В. Журавлев), пізнавальний (П. Юцявичене) підходи до тлумачення поняття модуль.

В рамках дослідження під модулем розуміємо Модуль Професійної Компетентності. Модуль розглядається в трьох площинах: перша – як опис роботи в рамках конкретного виробничого завдання чи професії, виражений у вигляді відносно самостійних, закінчених технологічно прийнятних частин роботи; друга – як зміст навчання слухачів (учнів), який передбачає реалізацію вимог замовника відносно рівня їх кваліфікації та профілю компетентності в поєднанні з діючими в країні стандартами професійного навчання; третя – як дидактичний пакет навчальних елементів, які використовуються безпосередньо в навчальній діяльності.

Проведений аналіз підходів до визначення поняття “модульне навчання” привів до висновку, що найбільш продуктивним є той, в рамках якого модульне навчання розглядається як педагогічна технологія (Н. Бородіна, Н. Кузнєцова, М. Чошанов, В. Плохій, А. Казановський). Ураховуючи розглянуті визначення, під модульною технологією розуміємо чітко контрольовану і кореговану систему організації та реалізації навчального процесу, що спрямована на поетапне, у відповідності до індивідуальних цілей, навчання діяльності за допомогою системи Модулів Професійної Компетентності, засвоєння яких гарантує отримання слухачами (учнями) рівня компетентності, необхідного для виконання робіт за встановленими стандартами та відповідно до вимог роботодавців.

На основі аналізу особливостей, характеристик та концепцій модульного навчання було доведено, що його застосування вимагає, в першу чергу, специфічного у порівнянні з традиційним навчанням проектування, а це обумовлює необхідність спеціальної підготовки до цієї діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей, майбутніх педагогів професійної школи. Зміст підготовки майбутніх інженерів-педагогів в галузі модульного навчання залежить від обраної концепції. Був проведений аналіз концепцій модульного навчання, в результаті якого було виділено концепцію модульного навчання на основі Модулів Професійної Компетентності як одну з найперспективніших, що може бути застосована на всіх рівнях професійної освіти. У відповідності до цієї концепції під навчально-методичним забезпеченням модульної технології розуміємо цілісний комплекс навчально-програмної документації, методичних та дидактичних матеріалів (модульна навчальна програма, навчальні та інструктивні елементи, керівництво для майстра виробничого навчання/викладача, керівництво для слухача), які необхідні для індивідуалізованого професійного навчання за допомогою системи Модулів Професійної Компетентності.

Узагальнюючи досвід використання методик навчання у вищій школі, були визначені підходи щодо навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей проектуванню модульних навчальних програм і дидактичних матеріалів на основі використання інтерактивних методів навчання.

У другому розділі – “Розробка методики навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології” – висвітлено процес та результати розробки методики навчання проектуванню модульної навчально-методичної документації.

В рамках нашого дослідження дано визначення методики навчання проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології, під якою слід розуміти комплекс заходів, методів та способів організації цілеспрямованого процесу передачі та засвоєння студентами особливостей проектувальної діяльності, який дозволяє підготувати інженера-педагога, компетентного в галузі проектування модульної технології навчання, з високим рівнем сформованості проектувальних умінь.

На основі інтеграції основних положень діяльнісного підходу, теорії поетапного формування розумових дій та теорії методів навчання створено модель навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню модульної навчально-програмної документації, методичних та дидактичних матеріалів, в якій розкрито змістовий, мотиваційний, орієнтовний, виконавчий та контрольно-корекційний компоненти методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів в галузі розробки модульної технології навчання.

Мотиваційний компонент забезпечує формування мотивації вивчення інноваційних підходів до проектування змісту професійного навчання, зняття проблеми напруженості в процесі навчання, орієнтування студентів на практичний зміст навчальної діяльності. Орієнтовну частину можемо розкрити як процес використання орієнтовної основи діяльності.



У контексті нашого дослідження орієнтовною основою є розроблена структура діяльності щодо проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології, яка складається з таких етапів:

  • розробка структури професійної компетентності: визначення складових роботи (діяльності), того, що робітник повинен уміти робити, з обов'язковою вказівкою перспективних вимог до змісту професійної підготовки;

  • розподіл роботи в рамках модуля професійної компетентності на окремі компоненти (модульні блоки), дотримуючись таких вимог: кожен модульний блок повинен мати чітко визначені початок та кінець роботи, бути завершеною частиною загальної роботи, технологічно пов'язаною з іншими модульними блоками, і спрямованим на отримання результату, що підлягає оцінці, а його засвоєння слухачем має бути пов'язане з кваліфікаційним і професійним ростом, бути кроком до реального робочого місця;

  • аналіз модульних блоків, під час якого в рамках кожного блоку виконується ще більша деталізація роботи шляхом розподілу її на операції (кроки) та визначення навичок, які отримуються при виконанні певної операції, із вказівкою відповідних вимог і стандартів до конкретних дій, а також галузі (сфери), до якої відносяться навички;

  • проектування дидактичного апарату модульної технології – навчальних елементів, дотримуючись таких вимог: вибір кількості та змісту навчальних елементів повинен відповідати меті навчання з позиції моделі робітника; зміст навчального матеріалу повинен повністю охоплювати відповідні навички на рівні сучасного розвитку технічного прогресу

  • об'єднання окремо створених елементів модуля професійної компетентності в єдину структуру (модульну навчальну програму) і перевірка “деталей” структури на дублювання й забезпечення відповідності обсягів роботи в рамках модуля щодо часового регламенту, встановленого в нормативних документах (навчальних планах). На цьому етапі робиться висновок про доцільність включення тієї або іншої інформації у зміст навчальних елементів при розробці модульної навчальної програми;

  • розробка змісту навчальних елементів. Розподіл навчального матеріалу в рамках навчального елемента на порції здійснюється на основі таких положень: мінімальними порціями діяльнісного навчального елемента є цілісні елементарні дії, що знаходяться в логічній і технологічній послідовності, розкриваючи суть і порядок виконання конкретної роботи відповідно до визначених стандартів і вимог; для теоретичних навчальних елементів структурно закінченою одиницею є речення з оптимальною межею інформаційного навантаження (доза інформації містить від 5 до 9 одиниць тексту, максимальна потужність інформації складає 160 біт) і встановленими рівнями абстрактності й засвоєння навчального матеріалу.

Реалізується цей алгоритм через виконавчий компонент навчальної діяльності, який безпосередньо забезпечує отримання спланованого результату – сформованості у майбутніх інженерів-педагогів вмінь проектувати модульні навчально-методичні матеріали на досить високому рівні, рівні професійної компетентності. На перевірку правильності результату та при необхідності корегування діяльності спрямований контрольно-корекційний компонент.

У змістовому аспекті розкривається структура підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей проектувальній діяльності. Вона містить у собі ступеневу структуру змісту навчання, яка адекватна етапам діяльності щодо проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології. Змістовий компонент представлений у розробленій програмі вивчення модуля “Принципи й методика проектування модульної технології” в курсі “Методика професійного навчання”.

Розроблену модель схематично подано на рис. 1.

Реалізація моделі навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології відповідно до діяльнісної теорії відбувається протягом п’яти етапів. Для кожного етапу характерні свої конкретні цілі й завдання, а також дії викладача і студентів з метою їх досягнення. Залежно від завдань і мети навчання, а також рівня сформованості проектувальних умінь, якого потрібно досягти на певному етапі, добиралися методи, засоби й форми навчання. Обґрунтовано, що основною умовою, яка забезпечує формування цих умінь та дозволяє підвищити якість методичної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей на сучасному етапі є розширення спектру організаційних форм, методів і технологій навчання на основі формування ініціативи, самостійності та творчості студентів. Акцент зроблений на застосуванні інтерактивних методів (семінар-гра “Прес-конференція”, ділова гра “Проектування модульної навчальної програми”, гра-естафета “Проектування модульних дидактичних матеріалів”, навчальний проект “Навчально-методичне забезпечення модульної технології”) при організації роботи студентів переважно малими групами.

Щоб реалізувати запропоновані способи формування вмінь проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології було здійснено розробку навчально-пізнавальних завдань, які враховували майбутню професійну діяльність студентів в якості майстрів виробничого навчання та викладачів технічних та спеціальних дисциплін. Для впровадження розроблених завдань у навчальний процес було підготовлено також комплекти роздаткових матеріалів та індивідуальних завдань, методичні вказівки для студентів, спеціальне комп’ютерне програмне забезпечення.

Визначено, що використання комплексу інтерактивних методів сприяє формуванню проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів, ефективному розвитку професійно важливих якостей особистості, таких як організованість, критичність та самокритичність, створенню умов для прояву ініціативи і самостійності тощо.



Рис. 1. Модель навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології
У третьому розділі – “Дослідно-експериментальна перевірка методики навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології” – викладено способи організації та здійснення дослідження ефективності впровадження в навчально-освітній процес у інженерно-педагогічному вищому навчальному закладі розробленої методики навчання проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології.

На основі аналізу сутності та особливостей проектувальної діяльності інженера-педагога прийшли до висновку про доцільність загальної оцінки ефективності методики навчання студентів інженерно-педагогічних вищих навчальних закладів проектувати навчально-методичні матеріали з використанням модульної технології навчання на основі двох компонент: педагогічної та психологічної. Ці компоненти характеризують рівень готовності майбутніх інженерів-педагогів до здійснення проектувальної діяльності в умовах застосування модульної технології.

Педагогічною компонентою є оцінка якості сформованості у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей проектувальних умінь, яка здійснювалась методом експертних оцінок. Для оцінювання сформованості проектувальних умінь були вибрані такі критерії: можливість здійснення трансформації змісту професійної діяльності в зміст професійного навчання, можливість встановлення змістовних меж та меж обсягу навчальної інформації для конкретних умов організації навчального процесу, повнота врахування психологічних особливостей сприйняття інформації при розробці дидактичних матеріалів.

Психологічною компонентою є оцінка сформованості професійно важливих для майбутнього педагога професійної школи якостей особистості, таких як організованість, критичність та самокритичність. Ця оцінка здійснювалась за допомогою спеціальних методик. Достовірність отриманих даних доводилася за допомогою критерію Стьюдента та критерію Пірсона (ч2).

За допомогою розробленої діагностичної методики був проведений констатуючий експеримент, метою якого було визначення рівня сформованості у випускників інженерно-педагогічного вузу вмінь проектувати навчально-методичну документацію для професійного навчання. Результати експерименту переконливо показали, що без спеціально організованої дидактичної системи в умовах традиційного навчання лише в незначної кількості студентів (14%) достатній рівень сформованості проектувальних умінь, у 41,6% студентів – припустимий, а в 44,4% він критичний.

Вивчення проектувальної діяльності викладачів професійно-технічних навчальних закладів показало в цілому, що педагоги не готові до інноваційних процесів: переважна більшість викладачів – 88% – віддають перевагу традиційній предметній технології навчання, лише 12% респондентів використовують інноваційні технології: технологію інтегративних професійних курсів (8,8%), інтерактивне навчання (2%), інформаційні технології (2%). Отримані результати констатуючого експерименту свідчать про необхідність перегляду системи методичної підготовки інженерів-педагогів у вузі.

Розроблена система методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у галузі проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології була перевірена в ході дослідно-експериментального дослідження, метою якого було виявлення ступеня впливу методики навчання на рівень проектувальних умінь і рівень професійно важливих якостей особистості.

На діагностичному етапі експерименту за результатами експертної оцінки розроблених навчальних проектів було визначено початковий рівень сформованості досліджуваних умінь студентів та виділено експериментальні (ЕГ 1, ЕГ 2, ЕГ 3) та контрольну (КГ) групи кількістю у 42, 56, 43 та 56 студентів відповідно.

На формуючому етапі в експериментальних групах було організовано навчально-пізнавальну діяльність студентів, спрямовану на перевірку ефективності запропонованої методики навчання: у групі ЕГ 1 вивчалися принципи та методика проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології з використанням традиційних способів навчання; в ЕГ 2 – застосовувалися ділові ігри; в ЕГ 3 – акцент був зроблений на метод проектів.

Статистичний аналіз даних, отриманих у результаті експерименту, дав математичне підтвердження змін у рівні сформованості вмінь проектувати навчально-методичну документацію, рівні організованості, критичності мислення й самокритичності:



  • середній показник сформованості проектувальних умінь у студентів експериментальних груп (ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3) підвищився на 12,68%, 31,7%, 25,95% відповідно, тим часом як у контрольній групі тільки на 9%;

  • підвищився рівень організованості в експериментальних групах ЕГ2 та ЕГ3 (на 22,85% та 21,05% відповідно) у порівнянні зі студентами контрольної групи (6,5%) та експериментальної групи ЕГ1 (6,4%);

  • показник сформованості критичності мислення та самокритичності збільшився в середньому на 13,99%, 22,63%, 20,79% і 4,45% у студентів експериментальних (ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3) і контрольної груп відповідно.

Дані, які характеризують готовність студентів експериментальних і контрольної груп до здійснення проектувальної діяльності в умовах застосування модульної технології, наведено на рис. 2.

Проектувальні Організованість Критичність мислення

вміння та самокритичність

На початку експерименту



Наприкінці експерименту

Рис.2. Динаміка рівнів готовності майбутніх інженерів-педагогів до здійснення проектувальної діяльності в умовах застосування модульної технології

Аналіз результатів дослідження показав, що при використанні розробленої методики приблизно в 30% студентів інженерно-педагогічного вузу можуть бути сформовані на досить високому рівні (рівні компетентності) вміння проектувати навчально-методичні матеріали з використанням модульної технології професійного навчання, 60% студентів можуть досягти середнього (припустимого) рівня сформованості проектувальних умінь.

Виявлено, що, активізувавши роботу студентів шляхом використання в експериментальній методиці навчання дидактичному проектуванню організаційних форм, методів і технологій навчання, спрямованих на формування ініціативи, самостійності та творчої активності студентів, можна значно розвинути в майбутніх інженерів-педагогів такі професійно важливі якості особистості, як організованість, критичність і самокритичність.



Результати дослідно-експериментальної перевірки підтверджують той факт, що розроблені підходи до навчання студентів інженерно-педагогічного вузу проектуванню модульної навчально-плануючої документації, дидактичних та методичних матеріалів мають високу ефективність, а їхня реалізація дійсно сприяє підвищенню якості методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у галузі проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології.

ВИСНОВКИ


Узагальнення результатів теоретичного пошуку, експериментальної роботи дозволяють зробити такі висновки:

  1. Теоретично обґрунтовано необхідність цілеспрямованої підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей до проектування модульної технології на основі Модулів Професійної Компетентності як однієї з найперспективніших, що може бути застосована на всіх рівнях професійної освіти. Показано, що сформованість умінь проектувати навчально-методичне забезпечення модульної технології є важливим складником компетентності інженерів-педагогів, їхньої конкурентноздатності на європейському ринку праці.

  2. На основі комплексного аналізу діяльності з проектування модульної навчально-програмної документації, методичних та дидактичних матеріалів розроблено модель її здійснення і на цій основі визначено мету, зміст та способи навчання майбутніх інженерів-педагогів даної проектувальної діяльності.

  3. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови підвищення якості методичної підготовки студентів інженерно-педагогічного вузу шляхом розширення спектру організаційних форм, методів і технологій навчання на основі формування ініціативи, самостійності та творчості студентів: ділових ігор, дискусій, презентацій, методу проектів тощо.

  4. Уточнено систему критеріїв і показників визначення рівнів готовності майбутніх інженерів-педагогів до здійснення проектувальної діяльності в умовах застосування модульної технології. Критеріями цієї готовності в проведеному дослідженні були ознаки, на підставі яких оцінювався ступінь сформованості її компонентів: вміння здійснювати трансформацію змісту професійної діяльності в зміст професійного навчання; вміння встановлювати змістовні межі та межі обсягу навчальної інформації для конкретних умов організації навчального процесу; здатність враховувати психологічні особливості сприйняття інформації при розробці дидактичних матеріалів; сформованість професійно значущих якостей, необхідних для здійснення проектувальної діяльності (організованість, критичність мислення та самокритичність).

  5. Експериментально доведено педагогічну доцільність здійснення процесу навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології протягом п’яти етапів: формування мотивації щодо вивчення модульного підходу до проектування навчально-методичної документації; формування загального уявлення про проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології; формування вмінь проектувати модульну програмно-методичну документацію за зразком; застосування проектувальних умінь у типових ситуаціях; поглиблення засвоєних умінь шляхом використання їх у практичній діяльності в нестандартних ситуаціях.

  6. Науково обґрунтовано та експериментально перевірено варіанти впровадження теоретичної моделі навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології: а) вивчення модулю “Принципи й методика проектування модульної технології” з використанням традиційних форм і методів навчання (група ЕГ1); б) поєднання проблемних та інтерактивних методів навчання (група ЕГ2); в) використання проектної технології та інтерактивних методик (група ЕГ3). Аналіз результатів проведеного експерименту дозволив зробити висновки про ефективність визначених підходів щодо методичної підготовки студентів інженерно-педагогічного вузу в галузі модульного навчання. Розкрито конкретні зміни, котрі відбулися в різних групах, а саме: перший варіант не забезпечив достатньою мірою практичну готовність студентів до здійснення проектувальної діяльності; другий та третій варіанти сприяли всебічній практичній і теоретичній готовності майбутніх інженерів-педагогів до здійснення проектувальної діяльності в умовах застосування модульної технології.

  7. Підготовлено навчально-методичне забезпечення процесу навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей проектуванню модульної навчально-програмної документації, методичних та дидактичних матеріалів.

  8. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що впровадження розробленої методики навчання проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології в навчальний процес у вищому інженерно-педагогічному закладі з метою підвищення якості методичної підготовки студентів не тільки сприяє формуванню проектувальних умінь на рівні професійної компетентності, а й активізує самостійну роботу студентів, спонукає їх до самоаналізу та самооцінки.

Таким чином, нами була експериментально підтверджена гіпотеза, котра полягала в припущенні, що ефективність навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології можна суттєво підвищити, якщо реалізувати спеціально розроблену методику, яка ґрунтується на застосуванні організаційних форм, методів і технологій навчання, спрямованих на формування ініціативи, самостійності та творчої активності майбутніх інженерів-педагогів.

Проведене нами дослідження не претендує на остаточне й вичерпне рішення проблеми методичної підготовки майбутнього інженера-педагога, компетентного в галузі модульного навчання. Актуальними залишаються питання підготовки студентів інженерно-педагогічних закладів щодо впровадження модульної технології в навчально-виховний процес у ПТНЗ.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

  1. Яковенко Т.В. Особливості професійної підготовки інженерів-педагогів у сучасних соціально-економічних умовах // Педагогічні науки: Зб. наук. праць. – Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2005. – С.116-120.

  2. Яковенко Т.В. Модернізація системи професійного навчання на основі концепції компетентності // Освіта Донбасу. – 2003. – №2.– С. 91-94.

  3. Яковенко Т.В. Методика структурування навчального матеріалу за модулями в професійному навчанні // Освіта Донбасу. – 2004. – №2.– С. 93-96.

  4. Яковенко Т.В. Діяльнісний підхід до структурування змісту професійного навчання // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. праць. – Харків, 2004. – №7. – С. 110-119.

  5. Яковенко Т.В. Про проблеми педагогічної термінології (модульне навчання) // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. праць. – Харків, 2002. – №3. – С. 25-29.

  6. Яковенко Т.В. Системно-деятельностный подход к отбору содержания курсовой работы по “Методике профессионального обучения”// Актуальні проблеми інженерно-педагогічної підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах інженерно-педагогічного профілю: Зб. наук. праць. – Харків, 2001. – С.104-105.

  7. Яковенко Т.В. Визначення критеріїв оптимальності навчального матеріалу, розробленого за модульною технологією // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. праць. – Харків, 2003. – №4. – С. 125-128.

  8. Яковенко Т.В. Формирование у будущих инженеров-педагогов умений проектировать MES-технологию // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми розробки та впровадження модульної системи професійного навчання”. – Харків, 2005. – С. 23-24.

  9. Яковенко Т.В. Застосування ЕОТ для отримання індивідуальних модульних навчальних програм // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Управління якістю професійної освіти”. – Донецьк, 2002. – С. 127-130.

  10. Яковенко Т.В. Щодо питань реформування системи професійного навчання на основі модульної технології // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2003”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – Т.9. – С. 30-31.

  11. Яковенко Т.В. Модернізація системи освіти на основі концепції компетентності // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми безперервної освіти”. – Харків, 2003. – С. 108.

  12. Яковенко Т.В. Методика проектування змісту модульного навчання: Методичні рекомендації. – Стаханов: ГФ УIПА, 2005. – 56 с.

Яковенко Т.В. Методика навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні дисципліни). – Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2006.

У дисертації досліджено проблему навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології.

Проведено аналіз стану існуючої в педагогічній теорії та практиці проблеми проектування модульної навчально-методичної документації. Уточнено поняття “навчально-методичне забезпечення модульної технології” на основі компонентного аналізу. Вперше розроблений і теоретично обґрунтований алгоритм реалізації майбутніми інженерами-педагогами діяльності щодо проектування модульної програмної документації і дидактичних матеріалів. Уперше створена відповідно до діяльнісного підходу модель навчання проектуванню модульного навчально-методичного забезпечення і на його основі розроблений зміст методичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів. Уперше розроблена й експериментально перевірена методика навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології на основі використання активних методів навчання.



Ключові слова: майбутні інженери-педагоги, методика навчання проектуванню, навчально-методичне забезпечення модульної технології.
Yakovenko T.V. Methods of teaching future engineers-teachers to project the training-methodical providing of the module technology. - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree competition for the Candidate of Pedagogical Sciences on specialty 13.00.02 – theory and methods of training (technical sciences). – Ukrainian Engineering-Pedagogical Academy, Kharkiv, 2006.

The problem of future engineers-teachers to project the training-methodical providing has been examined.

The analysis of state of the existing in pedagogical theory and practice problem of projecting module training-methodical documentation has been conducted. The concept “training-methodical providing of the module technology” has been defined more exactly on the base of the analysis grouping. For the first time the algorithm of realizing the module programming documentation and didactic materials projecting by future engineers-teachers has been devised and theoretically grounded. For the first time the model of teaching providing the module training-methodical projecting has been founded in accordance with an active approach and the subject-matter of the methodical training has been worked out on its basic. For the first time methods of teaching future engineers-teachers to project the training-methodical providing of the module technology on the basic of been worked out and examined experimentally.



Key words: future engineers-teachers, methods of teaching to project, training-methodical providing of the module technology.
Яковенко Т.В. Методика обучения будущих инженеров-педагогов проектированию учебно-методического обеспечения модульной технологии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения (технические дисциплины). – Украинская инженерно-педагогическая академия, Харьков, 2006.

В диссертации исследована проблема обучения будущих инженеров-педагогов проектированию учебно-методического обеспечения модульной технологии.

Для обоснования необходимости подготовки студентов инженерно-педагогических специальностей к использованию модульных технологий обучения были рассмотрены сущность, особенности, возможности модульного обучения, подходы к его проектированию.

Было доказано, что его применение требует, в первую очередь, специфического по сравнению с традиционным обучением проектирования, а это обуславливает необходимость специальной подготовки к этой деятельности студентов инженерно-педагогических специальностей, будущих педагогов профессиональной школы.

Был проведен анализ концепций модульного обучения, в результате которого была выделена концепция модульного обучения на основе Модулей Профессиональной Компетентности. Эта концепция является одной из перспективных, которая может быть применена на всех уровнях профессионального образования. В соответствии с этой концепцией дано определение учебно-методическому обеспечению модульной технологии.

На основе комплексного анализа деятельности по проектированию содержания модульного обучения была разработана методика обучения проектированию учебно-методического обеспечения модульной технологии, под которой следует понимать комплекс мероприятий, методов и способов организации целенаправленного процесса передачи и усвоение студентами особенностей осуществления проектировочной деятельности, позволяющей подготовить инженера-педагога, компетентного в области проектирования модульной технологии обучения, с высоким уровнем сформированности проектировочных умений. Установлены качественные и количественные показатели для диагностики уровня сформированности проектировочных умений.

На основании анализа видов учебно-познавательной деятельности будущих инженеров-педагогов теоретически обоснованы педагогические способы формирования проектировочных умений с применением интерактивных методов обучение: деловых игр, проблемно-исследовательских методов, дискуссий, презентаций, метода проектов и т.п.

Представлен комплекс учебно-познавательных задач и дидактических средств, конкретизирующих предложенные способы обучения проектированию учебно-методического обеспечения модульной технологии.

Разработанная система методической подготовки будущих инженеров-педагогов в области проектирования учебно-методического обеспечения модульной технологии была проверена в ходе опытно-экспериментального исследования. Результаты опытно-экспериментальной проверки подтверждают тот факт, что разработанные подходы к обучению студентов инженерно-педагогического вуза проектировать учебно-методическое обеспечение модульной технологии имеют высокую эффективность, а их реализация действительно позволяет повысить профессиональную компетентность будущих специалистов профессионального образования в области инновационных технологий.



Ключевые слова: будущие инженеры-педагоги, методика обучения проектированию, учебно-методическое обеспечение модульной технологии.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка