Вступне слово



Сторінка7/52
Дата конвертації05.05.2016
Розмір8.31 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   52

ЧИСЛІВНИК



Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені
Числівником називається повнозначна частина мови, що означає кількість предметів або абстрактну математичну кількість та порядок предметів при лічбі.

Н а п р и к л а д: два, сімнадцять, десять відер, чотири вікна, перший день, дванадцятий місяць.


Числівники слід відрізняти від іменників з кількісним значенням.
Числівники Кількісні іменники

один одиниця

два двійка, пара

п’ять п’ятірка

третій третина

десять десяток

десятий десятина,

а також дюжина

Числівники, як правило, не змінюються за родами та числами. Родові ознаки мають тільки числівники один (чол. рід), одна (жін. рід), одне (сер. рід), два (чол. рід) і дві (жін. рід), мільйон (чол. рід), трильйон (чол. рід), тисяча (жін. рід).

За числами числівники також не змінюються, виключаючи числівник один (одні – множина).

Числівники змінюються за відмінками.

Н а п р и к л а д: один – одного, одному, один, одним, на одному.
За своїм значенням числівники поділяються на кількісні та порядкові.
К і л ь к і с н і числівники називають кількість предметів або абстрактну математичну кількість і відповідають на питання скільки?

Серед кількісних числівників виділяють:

— власне кількісні;

— дробові;

— збірні;

— неозначено-кількісні.


В л а с н е к і л ь к і с н і числівники називають кількість предметів або абстрактну математичну кількість у цілих числах.

Н а п р и к л а д: п’ять, десять стільців, чотирнадцять, один вихід.


До власне кількісних числівників вдносяться:

— назви чисел першого десятка: один, два, три, чотири, п’ять і т.д.;

— назви другого десятка: одинадцять, дванадцять і т.д.

— назви десятків: двадцять, тридцять, сорок, п’ятдесят і т.д.;

— назви сотень: сто, двісті, триста, чотириста і т.д;

— назви типу тисяча, мільйон і далі.

Власне кількісні числівники, поєднуючись з іменниками, називають кількість предметів.
З б і р н і ч и с л і в н и к и називають кількість предметів як сукупність.

Н а п р и к л а д: двоє, троє, четверо саней, двадцятеро учнів тощо.


Від деяких збірних числівників можна утворити слова з пестливими суфіксами.

Н а п р и к л а д: двійко, трійко.


Збірні числівники можуть поєднуватись з іменниками чоловічого та середнього роду, що називають живі істоти, а також з іменниками середнього роду, що називають неістоти.
Чоловічий рід Середній рід

Двоє чоловіків двоє вікон

Троє вчителів троє телят

Четверо учнів четверо яблук

З іменниками жіночого роду, що називають живі істоти, та з іменниками чоловічого і жіночого роду, що називають неістоти, збірні числівники сполучатися не можуть.


Дробові числівники означають кількість частин від цілого.

Н а п р и к л а д: одна друга, чотири десятих, одна третя доби.


У чисельнику дробового числівника стоїть власне кількісний числівник, а у знаменнику – порядковий.

З дробовими можуть поєднуватись іменники та власне кількісні числівники.

Н а п р и к л а д: одна ціла і одна друга частина, вісім цілих і чотири п’ятих аркуша.

Числівник пів часто виступає першою складовою частиною складних слів.

Н а п р и к л а д: пів’яблука, півгодини, пів-Європи.

Але в деяких словах він не має значення кількості: напівлежати, півострів.


Неозначено-кількісні числівники означають точно не визначену кількість, або узагальнено-кількісні поняття.

Н а п р и к л а д: багато, мало, чимало, небагато, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот.


Неозначено-кількісні числівники можуть поєднуватись з іменниками, що називають речовину, збірні поняття, масу тощо: багато бензину, чимало піску, небагато води.
Числівники мало, чимало, немало, багато не слід плутати з прислівниками, що виступають в реченні в ролі обставини.

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?

Порядкові числівники, крім числівників перший та другий, утворилися від кількісних числівників.



Кількісні

Порядкові

Три, чотири, двадцять два, сто, тисяча

Третій, четвертий, двадцять другий, сотий, тисячний тощо

За своєю будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.



Таблиця

Прості

Складні

Складені

Назви чисел першого десятка: один, два тощо.

Назви десятків: п’ятдесят, сімдесят, дев’яносто.

Являють собою сполучення простих та складних числівників: двадцять три, вісімсот сорок п’ять.

Назви другого десятка та деякі назви десятків: одинадцять, двадцять, тридцять, сорок.

Назви сотень: двісті, чотириста, вісімсот.






Збірні числівники та порядкові, що утворилися від простих власне кількісних, а також числівники сто,

тисяча, мільйон, мільярд, нуль.



Збірний числівник обидва, дробові: півтора та півтораста, неозначено-кількісні: кількадесят, кількасот.





Неозначено-кіль кісні: багато, мало, декілька тощо.

Порядкові числівники, що утворилися від складних власне кількісних: п’ятдесятий, трьохсотий.




Існують певні особливості сполучування числівників з іменниками.

Н а п р и к л а д: числівник один узгоджується з іменником в роді, числі і відмінку: одного дерева, одної яблуні, одних будинків.

Числівники два, три, чотири вимагають від іменника форми називного відмінка множини: два стільці (а не два стільця), чотири хлопці (а не чотири хлопця), три дівчини.

Деякі іменники стоять при числівниках два, три, чотири у формі родового відмінка однини: два друга, три селянина, чотири чоловіка.

Числівники від п’яти і далі вимагають від іменника форми родового відмінка множини: п’ять дерев, вісім саней.

У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками так само, як і прикметники: сімох поросят, десятьох дівчат.

Відмінок іменника при складених числівниках залежить від останнього компонента: двадцяти трьох дітей, ста сорока учнів.

У реченні числівники можуть входити до складу підмета, додатка, обставини, присудка.

Числівник може виступати в ролі означення.


Типи відмінювання кількісних числівників: 1) один, одна; 2) два, три, чотири; 3) від п’яти до двадцяти, тридцять, п’ятдесят ... вісімдесят; 4) сорок, дев’яносто, сто; 5) двісті – дев’ятсот; 6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд; 7) збірні; 8) дробові. Порядкові числівники, особливості їх відмінювання
1. Числівники один, одна, одно (одне) в однині відмінюються так, як і прикметники твердої групи.
Наз. один одно (одне) одна одні

Род. одного одної одних

однієї

Дав. одному одній одним



Знах. Наз. або Род.

Орудн. одним одною одними

однією

Місц. (на) одному (-ім) одній одних


2. Числівники два, дві, обидва, обидві відмінюються, за одним зразком.
Наз. два дві обидва обидві

Род. двох обох

Дав. двом обом

Знах. Наз. або Род.

Орудн. двома обома

Місц. (на) двох обох


3. Числівники три, чотири в основному змінюються за одним зразком.
Наз. три чотири

Род. трьох чотирьох

Дав. трьом чотирьом

Знах. Наз. або Род.

Орудн. трьома чотирма

Місц. (на) трьох чотирьох.


4. Числівники від п’яти до десяти змінюються за одним зразком.
Наз. шість десять

Род. шести (шістьох) десяти (десятьох)

Дав. шести (шістьом) десяти (десятьом)

Знах. шість (шістьох) десять (десятьох)

Орудн. шістьма (шістьома) десятьма (десятьома)

Місц. (на) шести (шістьох) десяти (десятьох)


5. У числівниках з другою частиною -дцять, -десят змінюється тільки друга частина.
Увага! На відміну від російської мови, в українській мові назви десятків у першій частині не змінюються!
Наз. п’ятнадцять сімдесят

Род. п’ятнадцяти сімдесяти

(п’ятнадцятьох) (сімдесятьох)

Дав. п’ятнадцяти сімдесяти

(п’ятнадцятьом) (сімдесятьом)

Знах. п’ятнадцять сімдесят

(п’ятнадцятьох) (сімдесятьох)

Орудн. п’ятнадцятьма сімдесятьма

(п’ятнадцятьома) (сімдесятьома)

Місц. (на) п’ятнадцяти сімдесяти

(на) (п’ятнадцятьох) (сімдесятьох)
6. У числівниках – назвах сотень відмінюються обидві частини.
Наз. триста вісімсот

Род. трьохсот восьмисот

Дав. трьомстам восьмистам

Знах. Наз. або Род.

Орудн. трьомастами восьмистами

(вісьмомастами)

Місц. (на) трьохстах восьмистах
7. Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх непрямих відмінках, крім знахідного, отримують закінчення .

Наз. сорок сто

Род. сорока ста

Дав. сорока ста

Знах. сорок сто

Орудн. сорока ста

Місц. (на) сорока ста
8. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються, як іменники.
Наз. тисяча нуль

Род. тисячі нуля

Дав. тисячі нулю

Знах. тисячу нуль

Орудн. тисячею нулем

Місц. (на) тисячі нулі


9. У складених числівниках кожна частина змінюється за своїми правилами.
Наз. триста двадцять дев’ять

Род. трьохсот двадцяти дев’яти

Дав. трьомстам двадцяти дев’яти

Знах. як Наз. або Род.

Орудн. трьомастами двадцятьма дев’ятьма

Місц. (на) трьохстах двадцяти дев’яти


10. Числівники кілька, декілька відмінюються, як чис­лівник два; числівники багато, небагато відмінюються, як числівники три, чотири; числівник кільканадцять відмінюється як числівник п’ять.
Наз. кілька багато кільканадцять

Род. кількох багатьох кільканадцяти(-ьох)

Дав. кільком багатьом кільканадцяти (-ьом)

Знах. як Наз. або Род.

Орудн. кількома багатьма кільканадцятьма (ьома)

Місц. (на) кількох багатьох кільканадцяти (ьох)

11. Збірні числівники мають такі ж закінчення, як і звичайні кількісні.
12. Порядкові числівники відмінюються, як прикметники. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово.
Наз. перший двадцять третій

Род. першого двадцять третього

Дав. першому двадцять третьому

Знах. як Наз. або Род.

Орудн. першим двадцять третім

Місц. (на) першому двадцять третьому


13. У дробових числівниках чисельник відмінюється, як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий.
Наз. одна четверта

Род. однієї четвертої

Дав. одній четвертій

Знах. одну четверту

Орудн. однією четвертою

Місц. (на) одній четвертій


Творення числівників

Див. розділ „Будова слова. Словотвір”.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   52


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка