Вступне слово



Сторінка44/52
Дата конвертації05.05.2016
Розмір8.31 Mb.
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   52

ВАСИЛЬ СТУС

Біографія


Василь Стус народився 6 січня 1938 р. на Вінниччині в с. Рахнівка Гайсинського району в сім'ї Семена Дем'яновича та Їлини Яківни Стус, був четвертою дитиною в родині.

У 1940 р. родина переїздить до м. Сталіно (сучасний Донецьк), де батьки отриму­ють роботу на одному з хімічних заводів.

Протягом 1944-1954 pp. В. Стус навчався в середній школі № 75 м. Сталіно.

У 1954-1959 pp. навчався в Сталінському педагогічному ін­ституті за спеціальністю «Українська мова та література», після закінчення працював учителем у Таужнянській середній школі Гайворонського району Кіровоградської області.

У 1959-1961 pp. В. Стус служив у лавах радянської армії, потім у 1961-1963 pp. працював учителем української мови та літератури в середній школі № 23 м. Горлівки Донецької області, працював також підземним плитовим шахти «Октябрьская» у Донецьку, літературним редактором газети «Социалистический Донбасс», а в 1963р. стає аспірантом Інституту літератури АН УРСР ім. Т. Г. Шевченка зі спеціальності «Теорія літератури», після чого переїздить до Києва.

У 1964 р. В. Стус віддає до видавництва «Молодь» першу збірку своїх віршів, що має назву «Круговерть»» (у 1965 p., од­разу після виступу в кінотеатрі «Україна», набір збірки було знищено).

4 вересня 1965 р. поет виступив в київському кі­нотеатрі «Україна» з протестом проти серпневих арештів україн­ської інтелігенції, а 20 вересня 1965 р. його було відраховано з аспі­рантури за «систематичне порушення норм поведінки аспірантів та співробітників наукового закладу», тобто за виступ у кінотеа­трі «Україна».

Після цього поет працює в будівельній бригаді, а згодом кочегаром в Українському науково-дослідному інституті садівництва у Фео­фанії під Києвом. Одружується з Валентиною Попелюх. Наступ­ного року працює спочатку молодшим, невдовзі — старшим на­уковим співробітником Центрального державного історичного архіву УРСР. Змушений звільнитися з «традиційним» формулю­ванням: звільнений за власним бажанням.

З 1966 р. і до арешту В. Стус працює старшим інженером від­ділу технічної інформації проектно-конструкторського бюро Мі­ністерства промисловості будівельних матеріалів Києва, а потім – старшим інженером проектно-технологічного об'єднання.

У 1970 р. в брюссельському видавництві «Зимові дерева» ви­йшла друком друга збірка поета — «Зимові дерева» (у 1968 р. поет подав рукопис цієї книги до видавництва «Радянський пись­менник», але, добре усвідомлюючи, що надії на видання немає, прийняв рішення про передачу її за кордон). Факт публікації книги за кордоном особливо обурював суддів на процесі над В. Стусом у 1972 р.

У 1970 р. В. Стус видав у самвидаві свою третю експеримен­тальну книгу віршів – «Веселий цвинтар».

12 січня 1972 р. поета вперше заарештовано. 7 вересня 1972 р. відбувся суд, згідно з вироком якого Василя Стуса засуджено до п'яти років ув'язнення та трьох років заслання.

У 1972 р., перебуваючи в камері попереднього ув'язнення Ки­ївського КДБ, поет створює свою четверту книгу – «Час твор­чості / Dichtenszeit», що складена з оригінальних віршів та пере­кладів віршів Ґете. Оригінальні творі стали основою майбутньої книги всього життя Стуса — «Палімпсести».

Протягом 1972-1977 pp. поет відбував покарання в таборах Мордовії.

З листопада 1975 по лютий 1976 pp. він перебував у спеціа­лізованій ленінградській лікарні з приводу операції на шлунку.

З 5 березня 1977 р. поет засланий у селище ім. Матросова Тенькінецького району Магаданської області; працював «учнем прохідника гірської підземної ділянки» та машиністом скрепера на рудні ім. Матросова об'єднання «Севервостокзолото».

У 1978 р. митець прийнятий до PEN-клубу; у 1979 р. він по­вертається до Києва, вступає до Української Гельсінської групи.

З жовтня цього ж року за поетом встановлено адміністратив­ний нагляд.

У 1971-1980 рр. В. Стус остаточно підготував до друку кілька варіантів збірки «Палімпсести» (у 1985 р. Г. Белль за цю книгу висував Стуса на здобуття Нобелівської премії, а вперше окремим виданням вона вийшла у видавництві «Сучасність» у 1986 р.).

У 1979-1980 pp. В. Стус працював формувальником II роз­ряду ливарного цеху на заводі ім. Паризької комуни.

З 1 лютого 1980 р. ідо арешту він працював у цеху № 5 укра­їнського промислового об'єднання «Укрвзуттєпром» фабрики взуття «Спорт» намажчиком затяжної кромки на конвеєрі.

14 травня 1980 р. поет вдруге заарештований.

Наприкінці Вересня 1980 р. відбувся суд, на якому поета було засуджено до десятирічного ув'язнення та п'яти років заслання.

З листопада 1980 р. В. Стус відбував покарання в таборі особливо­го режиму ВС-389/36 с. Кучино Чусовського району Пермської області.

Навесні 1981 р. В. Стус востаннє побачився з рідними.

1982 р. – рік перебування в камері-одиночці.

Протягом 1980-1985 рр. В; Стус написав останню збірку віршів «Птах душі».

Поет помер у ніч з 3 на 4 вересня 1985 р., у карцері під час голодування; поховали його в безіменній могилі на табірному цвинта­рі.



«На колимськім морозі калина»


Ліричний герой сумує і тужить за тими, хто залишився вдома. Він згадує роки дитинства, згадує рідну матір, рідну землю. Будь-яка деталь, що нагадує батьківщину викликає спогади про рідну Україну:

На колимськім морозі калина

Зацвітає рудими слізьми.

Неосяжна осонцена днина,

І собором дзвінким Україна

Написалась на мурах тюрми.

Образ Батьківщини святий, недарма ж він „пишеться” „собором дзвінким” і накладається на образ тюрми, котрий стає не таким яскравим. Однак тюрма руйнує життя героя, призводячи його до смерті через смертельну тугу: „і котилось куль покотьолом моє серце в ведмежий барліг



«Сто років, як сконала Січ»


У цьому вірші поет через образ Січі – образ вільнолюбності українського народу – оцінює сучасну йому дійсність, доходячи висновку, що Україна перестала бути вільною, оскільки в ній залягла глибока духовна „ніч”, в якому чується тільки „крик пекельний”. Справді, колишній „український рай” перетворився на суцільне духовне пекло в тоталітарному суспільстві.

1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   52


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка