Володимир Назаренко Істини іскрини для людини. Поезія



Скачати 474.24 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації05.05.2016
Розмір474.24 Kb.
  1   2   3   4
Володимир Назаренко
 Істини  іскрини для людини.
Поезія

                                                                                                    .


Ну  що  вам  за  брехню   сказати?

Хотіли б ви того чи ні,


Але давно вже треба
Поставить пам’ятник брехні
Великий, аж до неба

Не  сумнівайтесь у  житті


Брехня велика сила
І пам’ятник такий собі
Вона лихвою заслужила

Все починалося з брехні


Спочатку було слово
А потім світло в темноті
Й за тиждень все готово

Так створена була брехня


Як від сприяння неба
Вона зростала день від дня
Була в тому потреба

Брехню творили брехуни


Вона ж їх годувала
Взаємовигідні вони
І та вигода чи мала

Та ефективною брехня


Буває в тому разі
Коли сприймається вона.
Лиш на правдивій базі.

Того й підмішують брехню.


Між правдою тоненько.
Щоб всі повірили всьому.
Без сумніву й бистренько.

Але для простаків і так.


Брехня проходить м’яко.
Вони не знають навіть як.
Їх дурять скрізь всіляко.

       А брешуть дійсно скрізь і без розбору.


       В казках, легендах, наукових творах.
       В статтях, віршах, на забудовах.

      Підсовують брехню в газетах.


      Книжках, листівках і буклетах.
      По телевізору, по телефону.
      По інтернету і магнітофону.

      На зборах, лекціях, уроках.


      В трамваях, ліфтах, санітарних блоках
      На літаках і теплоходах.
      Базарах, ліжка, переходах.
      На площах, скверах і повсюди.
      Рекламну брехню ми можем почути.

      То вибирають президента.


      То депутата претендента.
      Але завжди одне і теж.
      Брехня якій немає меж.

      Брехня та скрізь, брехня повсюди


      Та схаменіться ви все таки люди
А те що розумні. Я цьому не вірю
Не будуть розумні платить за брехню
Попам і артистам співакам-карєристам
Нечесним лікарям
Брехливим вчителям
Підступним чинцям
Та суддям злочинним
Безчесним гарантм конституційним
Бандитським міліціянтам
Та різним спекулянтам
Як би ж ви людоньки їх не кормили
Вони б вас як дурнів таких не дурили

Не будуть розумні й хвалить брехунів


Писак і поетів та всяких вождів
Поки ж процвітає у нас марнославство
Історію пишуть про різне нахабство
Хто більше загарбав  чужих територій
Хто більше вбивав і топив крематорій
Хто знищив мільйони невинних людей
Втіляючи суть ідіотських ідей
Чи просто вдоволив садистські потреби
 Була необхідність і так було треба

Почуєш від різних його посіпак


Тільки на крові і тільки отак

Вони б такого не казали


Коли б із них ту кров пускали

Навіть церква-свята віра


Не прокляла ще бузувіра
А проклинала Льва Толстого
За що ,про що,і ні до чого

То ж не треба так брехати


Пощадіть дітей своїх
В брехні вони із немовляти
Їм брешуть  рідненькі і батько і мати
Ну як їм від брехні втікати

У дитсадочку і у школі


Виховання без брехні
Ще не проводилось ніколи
Із давна і до на наших днів

Уже так звиклися з брехнею


Немає без брехні життя
Не можуть розпрощатись з нею
Не знають іншого буття

На жаль це всіх задовольняє


Борців з брехнею ще немає
Немає й  партій в нас порядних
Боротися з брехнею здатних

Брехня як видно наркотична


І ця хвороба споконвічна
Химерами лише жива
Тому хотів би дуже я
Щоб вся підступна та брехня
До брехунів і поверталась
Щоб з них за це завжди сміялись
А підлі дії проклинались
І мода на брехню скінчалась
Та своєчасно поховалась
І більш ніде не проявлялась

А я повторно за своє


Бо пам’ятник брехні вже є
І це надбання не моє
Ще в стародавньому Єгипті
Створили гарні, непохитні
Так зване чудо світове
Ці піраміди-довгобуди
Лиш пам’ятником здатні бути
Брехні в історії людей
Та ідіотських їх ідей.
                    Склав В.Назаренко
                      Кінець 2006р.

Шануймося   українці

Та вже досить українці
В дурнях нам вважатись
Прийшла пора українці
Розуму набратись

Сором ,сором українці


Так ганебно жити
Треба треба українці
З мудрістю дружити

Хвате хвате українці


Нам лихої слави
Станьмо станьмо українці
На захист держави

Недамо ж більш українці


Її шматувати
Будем будем українці
Її шанувати

Не в боях ми українці


Її отримали
Воля божа українці
За неї подбала

і якщо ми українці.


Її занехаєм
Будем прокляті від Бога
Пекло отримаєм

Ще не пізно українці


Припинити чвари
За одно і поодинці
Розвіяти чари

Чари, чари українці


треба подолати
і до влади проходимців
більше не пускати

Не давайте українці


ви владу сволоті
Бо залишитесь назавжди
В жахливій злидоті

Коли ви вже українці


Будете в пошані
То припинять голокости
Сусіди незвані

Тільки тоді українці


Будете в пошані
Коли в вашій поведінці
Єдність стане пані

Перестаньте українці


Пертися в гетьмани
В цій ганебній поведінці
Практика погана

Не було в вас українці


Видатних гетьманів
Тому й мали ви халепи
Від різних дурманів
З вас знущатися українці
Свої ж відщепенці
Того й владу забирали
Різні іноземці

То ж шануйтесь українці


 Самі між собою
Вибирайте ви гетьманів
Тільки з головою

Бо немає українці


Ніяких гарантій
Що опинитесь в Сибірі
В натопленій хаті.
                                           .
 В. Назаренко 2007 р

Нема  за  кого  випити.

Якось мені розповіли
Що в наше місто з Білорусі
Два білоруси прибули
Як завжди в діловому дусі

Так водиться на Україні


Для успіху в усих ділах
Їх пригостили по чарчині
Щоб дружба кріпшою була

Тут білоруси об’явили


Що першу чарку завжди й гарненько
П’ють вони за батьку Лукашенко
Лиш потім за своє вже пили

А мене заздрість придавила


«живуть же інші бо змогли»
Що ж ця людина їм зробила
Щоб першу чарку за неї пили.
Напевно в них добрі порядки
Напевно дбають про людей
І лиш за це такі подяки
Найкращі від любих ідей

А у нас на Україні


Все як кажуть навпаки
Бродять діти безпризорні
Та бездомні старики

Бо житло забрала влада


Розвела туберкульози
Не одна у влади вада
Їй ніщо старечі сльози

Собі зарплати європейські


Непосоромились  зробити
Зате порядки африканські
Такі що неможливо жити

Куди не ткнись і скрізь свавілля


Корупція, рейдерство, грабіж
Розграбували все довкілля
Та мало хочеться побільш

Народу ваучери дали


Собі ж забрали все що є
Чини важливі покупляли
І все вважають за своє

Та розуму собі не купиш


Діла їх видно де не глянь
Про найдурніше щось почуєш
То їхні справи без вагань

Удостовіритися можна


Зверніть увагу на село
Розруха тут стоїть тривожна
Хоч і війни ще не було

Найкращі в світі чорноземи


Нема чим, ніяк оброблять
Нема нагальнішої теми
Як Україну годувать

Що ще сказати-всюди злість


Було нас 52 мільйони
А залишилось 46

Хто ж відповість за наші лиха


Не жди, ніхто не скаже я
Як керувать то всім потіха
А відповідальність на козла

То ж нема у нас за кого


Першу чарку пить завжди
Не послав нам бог такого
Може пришле, підожди

(Не послала на доля такого.


Може пошле, підожди)
       В.Назаренко
       2007р

Хочеш  вір,  хоч  не  вір


В  Нато  краще  ніж  в  Сибір

Швидко плине час чи ні


 летять чи йдуть повільно дні
а ми розумні чи дурні
рахуємо літа земні

Рахувать так рахувать


але тільки не брехать
хотілось би всю правду знать
так де ж її чистеньку брать

Двадцяте століття, оте що пройшло


для нас українців найгірше було
десятки мільйонів загиблих взяло
імперська Росія зробила це зло

Чи то війна велась імперська


чи та що звалась громадянська
чи може та що партизанська
Іспанська, Польська чи Японська
Корейська, Афганська та Фінська
а кров лилась там українська

А ще були голодомори


штучні і не зовсім твори
катів-вождів і ці потвори
що домоглись собі покори
та знищили народу гори
нас українців – за що кікімори
і вас не мучили докори
ще й не отримали гомори.

Крім цього рабство явне мали


нас до Сибіру відправляли
ми там метали добували
деревину заготовляли
заводи різні будували
цілинні землі підіймали
канали всякі проривали
та часто там і померали
а нашу смерть не рахували
і геноцид ввесь приховали

Як би ж ми документи мали


то посіпаки б не кричали
в намордниках російських звали
як би ми в Нато не вступали
щоб вони можливість мали
та до Сибіру нас загнали
і ми там ріки повертали

                      В.Назаренко


                                2007р.

Навіщо  так

Всі напевно добре знають
Що лиш могутні виживають
І все на цьому світі мають
Тому в добрі і процвітають.
Слабкі ж здебільшого страждають
І долю злую проклинають
А мудрість стійко зневажають
На чудо лиш надію мають
Та бога в поміч призивають
Ще й вірою себе втішають
І все брехнею покривають
Горілку пити полюбляють
Та цигарковий дим вдихають
Або наркотики вживають
Та цим собі життя кінчають
Й це при тім,що добре знають
На них постійно заробляють
Та їх свободу утискають
Життя умисно затрудняють
Та цим багатство наживають
А їхнє горе зневажають.

             Або так

Життя на злі базується,
Живе живим годується,
Та за своє піклується,
Все інше ігнорується.
За гроші все купується,
Жадоба культивується,
Безмежно провокується
І до нестями дується,
Загарбать  все готується,
Постійно цим турбується,
Лиш на своє милується,
Похвалами шанується
І це не критикується,
Та з часом все плюндрується,
І смертю нівелюється.

           Чи так?

Завжди хотілося мені
Пізнати істини одні
Життя – буття  у наші дні
І тільки правду, без брехні
Та чи можливо це, чи ні
Що як ці прагнення дурні
І втрачу цінності земні
Ради непотребу й фігні
Бо речі є більш значні
Не опинитися в багні
Не залишитися на дні
Не влипнути в діла брудні
А забезпечить для рідні
Належний рівень зарплатні
Стримати процеси руйнівні
Здоров’я й розуму страшні
Без мук в життєвому вогні
Зробить обов’язки земні
Сповна проживши свої дні
І смерть прийняти у вісні

          Можливо так

Життя по всякому триває
Кожен в ньому своє має
Завжди на більше зазіхає
Але по різному буває
Бо з часом хтось своє втрачає
А інший щось собі придбає
Якщо невдача не спіткає
То власність стрімко прибуває
Значних розмірів набуває
І це ніхто не припиняє
А успіхом життя вважає
Та щастя в цьому лиш шукає
І іншого не помічає
Жити в клопотах звикає
Та скрізь жадобу проявляє
Принизить інших полюбляє
Себе ж постійно вихваляє
І все на інших заробляє
Бо це за правило вважає
Але не вічно так буває
В кінці кінців усе втрачає
Або все просто набридає
І вічно щось не вистачає
Отак життя все проминає
Нічого кращого не має
Але й по іншому буває
Багато хто наполягає
Життя ж по всякому триває
Та все ж свою властивість має
Без боротьби воно згасає
Хто бореться – той виживає
Та й боротьби без життя не буває.

        А  якщо  так

Якщо ще раз не повезло
І діється все як на зло
Та ще й нещастя приповзло
Спокійно розбери все зло

Чому ще раз не повезло


Чому все діється на зло
Чому нещастя приповзло
Навчись не допускати зло

І не надійтесь щоб повезло


Нічого не роби на зло
А як нещастя приповзло
Кріпись і переможеш зло

Нікому ще не повезло


Назавжди подолати зло
І щоб воно не приповзло
Забудь за нього як за зло

      А  краще  так

Мир та любов пізнавайте
Мир та любов шукайте
А як знайшли тримайте
І впевнено розмножайте
Кому потрібно віддавайте
Та задоволення цим майте
Але реальність не втрачайте
Спроможність свою піднімайте
Працею труднощі долайте
Достатньо статків заробляйте
Все в міру сил своїх тримайте
Своїх дітей цьому навчайте
Себе та інших поважайте
Насамперед скрізь спокій майте
Та часу без толку не гайте
На користь завжди витрачайте
З дурістю вчасно поривайте
Неторопіться і не зівайте
В роботі якість поважайте
Та сили свої зберігайте
І за здоров’я не забувайте
 На задоволення його не міняйте
В міру можливостей поступайте
А розум ясний  не  втрачайте
Без нього  нічого не сприймайте
Всі дії з совістю звіряйте
Та гідність вчасно з захищайте
Так буде вірно, так тримайте

В. Назаренко


2007р.

Оце  така  любов

Я люблю бо я жива,
Я люблю – це не слова.
Я люблю усе що є,
Я люблю і це моє.
Я люблю бо треба жить,
Я люблю бо час біжить.
Я люблю саму себе,
Я люблю також тебе.
Я люблю усе любити,
Я люблю на світі жити.
Я люблю усе навкруг,
Я люблю на весь свій дух.
Я люблю завжди любить,
Я люблю у кожну мить.
Я люблю завжди і все,
Я люблю і те і це.
Я люблю бо я вродлива,
Я люблю і я щаслива.
Я люблю на все глядіти,
Я люблю за всіх радіти.
Я люблю спокійно жити,
Я люблю завжди дружити.
Я люблю перемагать,
Я люблю це благодать,
Я люблю міцною бути,
Я люблю здоров’я чути.
Я люблю благих людей,
я люблю і їх дітей.
Я люблю як сонце сходить,
Я люблю коли заходить,
 я люблю безмежність неба,
Я люблю і це потреба.
Я люблю як дощ іде,
Я люблю як сад цвіте.
Я люблю як грім гримить,
Я люблю завжди світить.
Я люблю і мед і бджоли,
Я люблю значні простори.
Я люблю і ночі й дні,
Я люблю пташок пісні.
Я люблю сама собою
Я люблю бути такою
Я люблю, бо я любов
Я люблю, бувай здоров!

       2007 р. В. Назаренко


Радійте  життю   І  будете  жити

Радійте життю – тільки так треба жить,
Радійте життю – бо наш час не простить,
Радійте життю кожен день кожну мить,
Радійте життю бо воно пробіжить.
Радійте життю і все що треба робить,
Радійте життю – це ваш час,щоб творить,
Радійте життю, щоб все цвітом залить,
Радійте життю хай нещастя тремтить.
Радійте життю – ваша правда спішить,
Радійте життю і вас будуть любить,
Радійте життю і вас будуть хвалить,
Радійте життю зійшло  сонце світить.
Радійте життю це струмочок дзюрчить,
Радійте життю пташка  пісню вершить,
Радійте життю бджілка з поля летить,
Радійте життю грім на небі гримить.
Радійте життю дощ шалений сичить,
Радійте життю все на світі твердить,
Радійте життю і не думайте нить.
Радійте життю і тоді пощастить,
Радійте життю і будете жить!

В.Назаренко


       2007р.

Краще  було  б  не   хворіти.

Ми зможемо довго жити
Якщо цього хотіти
Собою дорожити
І все як слід робити
Здоров’я не труїти
Повітря оцінити
Не все приємне пити
Не все смачненьке їсти
Себе цим не дурити
Та істину любити
Щоб зовсім не хворіти
Бо будуть лікувати
Здоров’я вижимати
Пілюлями морити
Уколами труїти
Та гроші з вас доїти
Заплачете як діти
То краще не хворіти
Дієту примінити
З повітрям подружити.
Та м’язи вхід пустити
І вчасно відпочити
Життю побільш радіти
Себе і світ любити
Не все що є хотіти
Дітей своїх жаліти
І їх цьому навчити
то будуть довго жити

В .Назаренко


2007 р.

Часи  затемнення  сумні

Вам доводилось чи ні
Спостерігати в наші дні
Вірніше у часи нічні
Просто з ліжка у вікні
Цікаві прояви земні
Повний місяць у тіні
То наша тінь, повір мені
Це чиста правда без брехні
Ми й місяць з сонцем в площині
Та ще й всі на прямій одні
Такі ось явища земні
При цьому небеса ясні
Погоди якості зручні
Дали можливості мені
Роздивитись у вікні
Затемнення часи сумні
Як на яву, а не у сні
Згасає місяць у тіні
О п’ятій це було годині
21 лютого в Україні
2008 рік є нині
Все це підтверджує мені
Могутність тіні в наші дні
Можливі знов часи сумні
Як динозаври не одні
А всі розумні і дурні
Покинуть простори земні
Бо без сонця у тіні
Нема життя у наші дні

        В.Назаренко

Про  котів  без  паспортів

Зверніть увагу на котів


усі вони без паспортів
Без регістрацій, номерів
Живуть не гірше хазяїв
Не має в них своїх Богів
Не відають вони чортів
Тому й не треба їм попів
Цих ненажерливих ротів
Брехні невпинної майстрів   ..
Немає в них і поготів
Начальників різних сортів
Від безтолкових до злодіїв
Брехні нахабної творців
Та здирництва ціпких хапців
Обожнювачів тугих гаманців
Не видно в них і лікарів
Здоров’я  клятих ворогів
Бо кожен з них завжди б хотів
Щоб більше бідний кіт хворів
Та їм приносив хабарів
І щоб перечити не смів
А мовчки все завжди терпів
Нема  також учителів
Брехні й непотребу спеців
Дітей безжалісних катів
Системи хибної творців
Забруднення чужих мозгів
Це не  проходить у котів
Бо в них немає брехунів
Тут не годують хитрунів
То ж здохли всі до наших днів
Ніхто за ними не жалів
Бо толку з них як від козлів
Такі порядки у котів
Все, що дійшло до пазурів
Не буде в інших хазяїв
Хто, що зловив той те і з’їв
І так було з покон віків
Нема  котячих халуїв
Якщо поїсти захотів
Ніхто не принесе  щоб з'їв
Не  прийнято це у котів
Сам домагайся що хотів
Та постарайся щоб зумів.
Тому нема в них королів
Попів, начальників, панів,
Партійних всяких там вождів
А в першу чергу халуїв
Зверніть у вагу на котів
Живуть не гірше хазяїв
Хто б з вас такого не хотів

В. Назаренко


01.08р.

Ой  гарная  вишня  в  зеленому  листі.

                         (пісня)

Ой гарная ж вишня в зеленому листі


А ще краща дівка, ота що в намисті
Біля неї хлопці як герої ходять
Наче від ікони очей не відводять

Кожен прагне ближче біля неї стати


Наче ненароком її обійняти
Та не кожен знає що за ці дрібниці
Можна отримати від друга по пиці
А кому всміхнеться на ній оженитись
Своїм щастям буде з іншими ділитись

Ой гарная ж вишня в зеленому листі


А ще краща дівка, ота що в намисті
Тож подумай хлопче як тобі діяти
Може тої дівки краще не чіпати

Я не буду розум на тебе зважати


Краще буду дівку отакую мати

         В. Назаренко


              2006р.
                 Слава сонцю
                           (пісня)

Сонце ясне ти прекрасне ти для нас понад усе


Твоя сила нас створила тож ми дякуєм за це
Ми з тобою просто рідні хочем бути назавжди
В нас немає більш нічого тільки ти і тільки ти
Все прекрасне в твоїй владі що ми бачим день за днем
Наше щастя, наша доля все до нас від тебе йде
Тож ми просим тебе щиро будь для нас опікуном
Дай нам їжу, дай нам миру забезпечуй нас добром
Наших діток особливо чим пильніш оберігай
Хай живуть собі щасливо хай для них скрізь буде рай

А за це ми наше диво будем тебе прославлять


В серці нашім вкрай ревниво  будем тебе звеличать

В.Назаренко


2006

Не  там  свині  в  Україні

Не буде ладу в Україні,
Бо владу захопили свині:
У них порядки дикі й дивні –
Знущатися з народу схильні,
Неначе від закону вільні,
Бо думають вони єдині
Відповідати не повинні
За свої дії примітивні
Здебільшого завжди злочинні,
Спрямовані на зло людині.
Від совісті і честі вільні
Садизму ознаки ймовірні,
А може просто божевільні,
Надії їхні примітивні,
Що всі терпіти це повинні –
Свавілля і безкінечні злидні,
Брехню й обіцянки огидні,
Зажерливі хапки невпинні,
Та не зароблені зарплати дивні,-
Обдертого  народу гривні.
Куди ж тікати будуть винні
Як кінчиться терпець в країні?
Хіба це вперше в Україні
І знову йде до цього нині…
Треба  зарадить злій годині
Хто, як не ми діять повинні,
Щоб своє місце знали свині

          В.І. Назаренко
                 2007р.

Не  бог, створив  нас  сатана

Якщо уважно поглядіти
Та по ділах все оцінити
Неважко буде зрозуміти
Які ми в біса божі діти
Бо схильні більше зло творити
Та що завгодно накоїти
І навіть цілий світ згубити,
Щоб більше статків захопити,
Свою жадобу вдовольнити
Чи хазяйнам так прислужити.
Та неможливо це зробити
Жадоби прірву затулити
Вже можна висновок відкрити,
Що сатани ми певно діти
Бажаєм всим заволодіти ,
На своє благо все скорити,
Живем на світі як бандити,
Брехню заставили служити,
Щоб ближніх з користю дурити ,
На себе змусить їх робити
І щоб від цього багатіти.
Останнє з них все обідрати ,
Та їхнє лихо шанувати,
Знущаючись в біді тримати,
Гординю власну підіймати,
Та злісні плани виробляти
Церкви для здирства будувати,
На вид багатства виставляти,
Брехню в газетах друкувати,
По радіо передавати
Та на екранах позувати,
Без обліку жінок міняти,
А діток рідних покидати,
За себе лиш постійно дбати,
На інших так просто начхати,-
Ну як тут боже щось пізнати
Подобу божу відшукати
Чи божий образ відібрати?
Не треба часу марнувати,
А просто чесно всім сказати:
Якщо могли Христа розп’яти
То що тут  думати-гадати.
Як прийде знов можуть розп’яти
А правду добре приховати.
Не треба всім про це щось знати,
Так буде краще керувати
Та свою шкуру захищати
На цьому все, треба кінчати,
Щоб ще чогось не розгадати
Та злу підстави не давати
Зайвий раз торжествувати
По світу вільно погуляти

В. Назаренко


19.04.08

А   головне  в  житті  це  сила.

Що не роби потрібна сила
Вона ж ввесь всесвіт цей творила
І рух постійний спричинила
Багато дечого зробила
Життя процеси запустила
І нас таких ось народила
Ще й  виживати научила
Щось будувала, щось громила
Тих убивала, тих морила
А потім інших породила
І знов безжалісно побила
Не всіх життям задовольнила
Одним його укоротила
А інших тільки пожурила
Стихійно лиха натворила
Людина ж завжди розуміла
Як добре, як під власна сила

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка