Витяг з дсту 3651. 0-97 метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення Чинний



Сторінка1/4
Дата конвертації03.11.2016
Розмір0.79 Mb.
  1   2   3   4
Витяг з ДСТУ 3651.0-97

МЕТРОЛОГІЯ. ОДИНИЦІ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН. ОСНОВНІ ОДИНИЦІ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ ОДИНИЦЬ. Основні положення, назви та позначення

Чинний від 1999-01-01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

1.1 Цей стандарт установлює одиниці фізичних величин (далі — одиниці), які підлягають обов'язковому застосуванню в Україні, а також їхні назви, визначення і правила використання цих одиниць.

1.2 Обов'язковому застосуванню в Україні підлягають основні одиниці Міжнародної системи одиниць*), а також десяткові кратні та частинні від них одиниці.

1.3 Стандарт не поширюється на одиниці, які застосовуються у наукових дослідженнях та публікаціях їхніх результатів, якщо у них не розглядають і не використовують результати вимірювання конкретних фізичних величин, а також на одиниці, що їх отримують за експертними оцінками або умовними шкалами**).

1.4 Назви і позначення одиниць, регламентовані цим стандартом, слід використовувати у нормативних документах, у всіх видах документації, що розробляється чи переглядається, на розроблюваних засобах вимірювальної техніки, в науково-технічних публікаціях, навчальній та довідковій літературі, у навчальному процесі всіх навчальних закладів.

1.5 В усіх видах документації на експортну продукцію, включно із супровідною документацією, слід застосовувати міжнародні позначення одиниць; у документації, яка залишається у виробника, дозволяється використовувати українські позначення одиниць.

1.6 В усіх засобах вимірювальної техніки на табличках, шкалах і щитках слід застосувати міжнародні позначення одиниць. При маркуванні виробів на їхніх щитках також треба застосувати міжнародні позначення одиниць.

1.7 Одночасне застосування міжнародних і українських позначень одиниць в одному виданні не допускається, за винятком публікацій, що стосуються одиниць фізичних величин.

1.8 Похідні одиниці SI та позасистемні щодо SI одиниці регламентує ДСТУ 3651.1.


2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті містяться посилання на:

ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення

ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення.


3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

3.1 У цьому стандарті використано терміни, встановлені ДСТУ 2681, а саме:

(фізична) величина, рід (фізичної) величини, система (фізичних) величин, основна (фізична) величина, похідна (фізична) величина, розмірність (фізичної) величини, розмірнісна (фізична) величина, безрозмірнісна (фізична) величина, одиниця (фізичної) величини, система одиниць (фізичних величин), основна одиниця (системи одиниць), похідна одиниця (системи одиниць), позасистемна одиниця (фізичної величини), когерентна одиниця (системи одиниць), когерентна система одиниць (фізичних величин), кратна одиниця (фізичної) величини, значення (фізичної) величини, числове значення (фізичної) величини, Міжнародна система одиниць.

3.2 Також використано такі терміни:

3.2.1 Символ (фізичної) величини — умовний знак, прийнятий для позначення фізичних величин одного роду.

3.2.2 Позначення одиниці (фізичної величини) - умовна абревіатура з літер, складена з літер слів, які входять до назви одиниці, або спеціальні знаки (спеціальний знак).

3.2.3 Частинна одиниця (фізичної) величини — одиниця, яка в ціле число разів менша за одиницю, від якої її утворено.

3.2.4 Однорідні (фізичні) величини — величини, які можна порівнювати між собою кількісно.


4 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1 Одиниці та числові значення фізичних величин

4.1.1 Однорідні фізичні величини можуть бути виражені кількісно, користуючись певною величиною, шо її умовно називають одиницею, як добуток цієї одиниці і числа:



А={А}·[А], (1)

де А — символ величини, {А} - числове значення величини А, [А] — одиниця величини А.



Приклади

Однорідні величини: довжина, висота, діаметр, відстань, шлях, довжина хвилі тощо — мають одиницю метр.

Якщо довжина хвилі, що відповідає одній з ліній спектру натрію, дорівнює л = 5,896 • 10 -7 м, то л— символ величини — довжини хвилі; 5,896· 10-7 — числове значення довжини хвилі, вираженої в метрах; м — позначення одиниці довжини — метра (див. табл. 1).

4.1.2 Величина незалежна від вибору одиниці. Якщо величину виразити в іншій одиниці, у k разів більшій (меншій) за першу одиницю, то нове числове значення величини стає в k разів меншим (більшим) першого числового значення.

_____________________________________________________________________________________________________

*) Міжнародна система одиниць - когерентна система одиниць, що її було прийнято та рекомендовано Генеральною конференцією з мір і ваг (ГКМВ) у I960 p.; на наступних ГKMВ неодноразово уточнювалась.

**) Приклади умовних шкал: Шкали сейсмічності Бофорта та Ріхтера, шкали твердосгі Роквелла та Віккерса, шкали світлочутливості матеріалів, шкали інтенсивності кольорів, міжнародна цукрова шкала.

Приклад

Заміна одиниці для довжини хвилі з метра на нанометр (див. табл. 2), який у 109 разів менший від метра, приводить до збільшення числового значення довжини хвилі у 109 разів:

л= 5,896·10-7 м = 5,896•10-7•109 нм = 589,6 нм.

Довжина хвилі при цьому не змінюється.

4.1.3 Числове значення величини, вираженої у певній одиниці, позначають її символом, взятим у фігурні дужки з доданням одиниці як нижнього індекса або у вигляді відношення величини до вибраної одиниці.

Приклад

Довжину хвилі (див. приклад у 4.1.2) виражено у нанометрах:

{л} нм = л/нм = 589,6.

4.2 Рівняння для величин та рівняння для їхніх числових значень

4.2.1 Додавати чи віднімати можна лише однорідні величини.

Неоднорідні величини А і В перемножають та ділять за правилами алгебри:

(3)


АВ={А}{В}·[А][В] (2)


де добуток {А} ·{В} -- числове значення {А ·В} величини А ·В; добуток [А] · [В] — одиниця [А·В] величини А·В;

частка {А} /{В} — це числове значення {А/В} величини А/В; частка [А] /[В] — одиниця [А/В] величини А/В.



Приклад

Швидкість v частинки, яка рухається рівномірно і прямолінійно, задається рівнянням v = l/t, де 1 — шлях, який подолала частинка за проміжок часу t. Якщо частинка подолала шлях l = 6 м за час t = 2 с, то її швидкість дорівнює



v = l / t = (6 м)/(2 с) =3 м/с.

4.2.2 Розрізняють два типи рівнянь: рівняння для величин, де символи величин позначають їхні значення, та рівняння для числових значень величин.

Рівняння для числових значень величин найчастіше є емпіричними формулами, отриманими безпосередньо у фізичному досліді, а їхній вигляд залежить від вибору одиниць. Одиниці всіх величин, використаних у таких рівняннях, мають бути чітко визначені у ньому самому або у контексті.

Рівняння для величин не залежать від вибору одиниць, тому саме їм треба завжди надавати перевагу.



Приклад




У разі, коли у досліді шлях вимірювали у метрах, час — у секундах, а швидкість — у кілометрах за годину, то емпірична залежність

{ v }км /год = 3,6{l}м/{t
є рівнянням для числових значень величин. Числовий множник 3,6 тут отримано як наслідок особливого вибору одиниць величин; за іншого вибору одиниць цей множник буде іншим. Співвідношення v = l/t є рівнянням для величин, і його вигляд не залежить від вибору одиниць довжини, часу та швидкості.

4.3 Розмірності величин

4.3.1 Основними величинами SI є довжина, час, маса, сила електричного струму, термодинамічна температура, кількість речовини і сила світла. Розмірності перелічених величин позначаються символами L, Т, М, І, И, N і J відповідно.

4.3.2 Розмірність будь-якої фізичної величини Q у SI виражається добутком

dim Q = LaMbTcIdИe Nf, (4)

де dim — умовний символ розмірності; a, b, c, d, e, f— показники розмірності основних величин, які завжди є раціональними числами. Сукупність показників розмірності не можна називати розмірністю величини.

Приклад

Розмірність роботи W дорівнює dim W = L2MT-2 , де показники розмірності — відповідно 2, 1, -2.

Добуток, що визначає розмірність будь-якої безрозмірнісної величини, дорівнює 1. Такі величини мають розмірність 1 і є числами.

4.4 Кратні та частинні одиниці SI

4.4.1 У межах SI до когерентної системи одиниць додано десяткові кратні і частинні одиниці, що їх утворено за допомогою спеціально рекомендованих множників, а їхні назви і позначення — з назв і позначень вихідних одиниць за допомогою відповідних префіксів.

Множники, префікси та їхні позначення подано у таблиці 1.
Таблиця 1 — Множники, префікси та їхні позначення для кратних і частинних одиниць SI

Множник




Префiкс.


Позначення

Множник


Префікс


Позначення


укр. (рос.)

міжн.




укр. (рос.)

міжн.

1024

йота

Й

Y

10-1

деци

д

d

1021

зета

ЗТ

Z

10-2

санти

с

с

1018

екса

Е (Э)

Е

10-3

мілі

м

m

1015

пета

П

Р

10-6

мікро мк

мк

м

1012

тера

Т

Т

10-9

нано

н

л

10 9

гіга

Г

G

10-12

піко п

п

р

106

мега

М

М

10-15

фемто

ф

f

103

кіло

к

k

10-18

ато а а

а

а

102

гекто

г

h

10-21

зепто

зп z

z

10

дека

да

da

10-24

йокто

й у

у

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка