Верховна Рада України від імені Українського народу, виражаючи його суверенну волю, прийняла Конституцію, яка стала флагманом тогочасного законодавства. За юридичним змістом, Основний закон



Скачати 56.55 Kb.
Дата конвертації14.12.2016
Розмір56.55 Kb.
КОНСТИТУЦІЯ ЯК ЗАВЕРШЕННЯ РЕВОЛЮЦІЇ

Ухвалення Конституції України в 1996 році стало, як здавалося, завершальним етапом розвертання Українського народу та тодішнього політикуму. Проте штучно впроваджений радянською владою поділ України на «Західну» і «Східну», а не на «Схід» та «Захід» України, і надалі вкрай негативно впливає на свідомість українця, бо в єдності сила народу.

Верховна Рада України від імені Українського народу, виражаючи його суверенну волю, прийняла Конституцію, яка стала флагманом тогочасного законодавства. За юридичним змістом, Основний Закон України оцінювали як одну з найбільш демократичних конституцій. При цьому «біблія» українців суттєво піддавалася редакції тричі, що залишало за собою питання відповідності змін волі народу відкритим.

Під авторством другого Президента України була видана книга «Україна – не Росія». У ній Леонід Кучма виклав своє бачення українського шляху: «створити українця». Аналізуючи виборчий процес з моменту здобуття Україною незалежності, можна дійти висновку, що українець мислить системою координат «за – проти». Зазвичай, обирають друге, яке частково відповідає терміну «революція».

У 1991 році першим Президентом України став вже не комуніст і представник заходу України Леонід Кравчук. Розчарувавшись у політиці гаранта, у 1994 році народ привів до влади Леоніда Кучму, якого вважають і досі проросійським управлінцем. На хвилі масового невдоволення діями влади та Помаранчевої революції до керма державного апарату став прозахідний Віктор Ющенко. Наступні два президенти відкрито використовували революційний характер українця у своїх передвиборчих кампаніях: Віктор Янукович позиціонував себе як «східняка», а Петро Порошенко – проєвропейським політиком.

Закріплення української ідеї як національної в Конституції може завершити революційний етап історії сучасної України та допомогти у досягненні наступного – етапу розвитку. Добитися державотворчого прогресу можна, насамперед, за допомогою двох владних кроків: реалізувавши політику рівності адміністративно-територіальних одиниць в ефективно структурованій системі територіального устрою України, а також передавши від центральних органів публічної влади широкого кола повноважень органам територіальних громад.

Нещодавно я почув історію про те, як від батька п’яти дорослих дітей пішла дружина. Ображений син з часом випадково дізнається, що батько бездітний. Мати після невдалих спроб завагітніти перевірилася у лікаря, який пояснив їй, що причина у партнерові. Вона так і не наважилася розповісти про це чоловікові. П’ять чудових хлопців – його мрія, заради втілення якої дружина зраджувала з іншими. Урешті-решт, жінка залишилася з коханцем. Можливо, і з теперішньою ситуацію в українській державі засоби не виправдовують мету, оскільки істинна ціль інакша. Мрія подружжя – створити сім’ю, яка, насамперед, складатиметься з двох партнерів. В єдності народу можна полягає результат. Без повноцінної сім’ї діти не щасливі.

Обираючи між прозахідними і просхідними управлінцями, українець отримує лозунги, популізм та безвідповідальну політику, адже конкретного механізму втілення передвиборчих обіцянок так і не представляють. Такий вибір передбачає переможний варіант або для Заходу, або для Сходу, але не для українця.

Сьогодні популярною є «антиросійська» думка. Незважаючи на попередні заслуги, національність росіянина, найчастіше, стає однією з основних підстав для відмови в призначені на посаду. Український народ – громадяни України всіх національностей. Втрачаючи цінні кадри, орієнтуючись при виборі на національність, мову, стать та інші дискримінаційні ознаки, Український народ обирає програшний варіант.

Прослуховуючи улюблені музикальні композиції в навушниках, інколи ловиш себе на думці, як цікаво, коли почергово зникає мелодія в одному, а в іншому одночасно з’являється. Лівий. Правий. Лівий. Правий. Однак тільки після цих музичних революцій отримуєш справжнє задоволення від потужного спільного звучання. Ось і Український народ має об’єднатися задля єдиної мети – розбудови України. Не можна почути пісню, яка налаштована на гру, наприклад, в правому навушнику, тоді коли він зламаний. Пісня, що має лунати в обидвох навушниках, все одно буде почута, якщо грає хоча б один з них, і не важливо який.

Конституція як Основний Закон має на меті встановити орієнтир державотворчого процесу, визначити «основні правила гри» для громадян України, іноземців та апатридів. Влучним, у даному випадку, є вислів правозахисника Тетяни Монтян: «Необхідно змінювати правила прийому їжі, а не рила біля корита». Стабілізувавши та ідеологізувавши й так демократичну Конституцію, необхідно вдосконалити механізм виконання конституційних норм. Вирішення даного питання знаходиться у компетенції Верховної Ради України. Оскільки Конституція є суспільним договором, головною проблемою завжди було те, що вона офіційно не підтверджена народом України на референдумі. Хіба ж в умовах, описаних вище, волевиявлення було б однозначне? Напевно, ні. Виключно закріпивши українську ідею в конституційних нормах і лише з часом, коли питання спільності перестане виникати у свідомості українця, можна говорити про можливість легітимації Конституції України, шляхом проведення всеукраїнського референдуму.

Конституція – це основа правосвідомості громадянина. Вивчення практично кожної юридичної дисципліни починається з освоєння конституційних норм. Усі нормативно-правові акти України повинні відповідати Конституції, незалежно від їхньої ефективності чи ймовірного позитивного результату. Це також підтверджує думку про необхідність всеукраїнської підтримки та оцінки Конституції. Лише так можна досягти, щоб в Українського народу була не лише «вся влада в Україні», а й відповідальність як взаємодоповнюючі об’єднуючі фактори.

Конституційні норми – це норми прямої дії. Краще використовуючи їх замість прийняття безлічі законів. Таким чином можна досягти більш ефективного результату. Наприклад, Міхеїл Саакашвілі за допомогою лише однієї статті та підтримки ЗМІ «відкрив» прибережну територію для відпочиваючих в Одесі. А презумпція невинуватості захищає кожного від ухвалення несправедливого та незаконного рішення судом. Пересічний громадянин, який працює на благо країни, має бути певний у своїй захищеності, у тому, що його права не порушуватимуть, у певній стабільності, що і гарантує наявність Конституції. Всім необхідні гарантії. У результаті формування громадянського суспільства «біблія юриста» має стати «біблією громадянина».

Політики майже завжди обіцяють, але ніколи не роз’яснюють яким шляхом ці обіцянки будуть втілені. Нікому із представників влади не вигідно пояснити громадянинові чи навчити його, як застосувати ту чи іншу правову норму задля досягнення бажаного результату. Страх бути не обраним внаслідок відсутності обіцянок як головного критерію перемагає. Думка про позитивний результат від спільного вирішення проблеми відхилена. Маніпуляція та популізм, на думку діючих управлінців, допоможе бути обраним знову і знову, а невирішена проблема – ще одна можливість пообіцяти. Події 31 серпня 2015 року, можливо, не закінчилися б трагічно, якби люди розуміли хоча б основу власного правового статусу – конституційні права, свободи, законні інтереси та обов’язки. На жаль, питання колективної відповідальності бояться як парламентарі, так і пересічні громадяни. Перші прагнуть утримати владу, останнім же легше жити в патерналістській державі, звинувативши у всіх бідах народніх власних обранців. Найважча робота – робота над собою.



Український механізм забезпечення дотримання правових норм найвищої сили є достатнім. Іншою стороною медалі є діаметрально-протилежне редагування Конституції під тиском владних політичних сил. Перед легітимацією Конституції в кінцевій редакції необхідно закріпити норму, яка встановить єдиний механізм внесення змін до Основного Закону – референдум. Лише у такий спосіб можна досягти вищенаведених цілей та викорінити політичність Конституції. Змусити владу, як і партнера в стосунках, змінюватися, дотримуватися єдиних для всіх правил майже неможливо. Супротив невідворотній. Признаючи та виконуючи ці правила, можна очікувати, що й інша сторона зміниться. Це шлях досягнення високого рівня суспільної саморегуляції. Правосвідомість та системна правова освіта громадян – елементи, необхідні для одержання даного результату, а розуміння Конституції та повага до Основного Закону України – їхня базова платформа.

Конституція може стати як завершенням революції, так і початком нової. Це процес, якому передує тривала підготовка та поетапне реформування. У країні ж події занадто форсовані. Найкращим варіантом для України може стати закінченням етапу «революцій проти» та початок «революції свідомості».


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка