Урок розробила та надіслала: Струг Оксана Вікторівна, учитель української мови та літератури



Скачати 106.41 Kb.
Дата конвертації05.05.2016
Розмір106.41 Kb.

Конспект уроку з української літератури в 7 класі


Урок розробила та надіслала: Струг Оксана Вікторівна,

учитель української мови та літератури

Донецької загальноосвітньої національної єврейської школи

І-ІІІ ступенів № 99 «Ор-Менахем»

УРОК ЛІТЕРАТУРИ 7 клас


Ліна Костенко «Мене не можуть люди не почути...»

«Крига на одрі», «Крила»
Мета:

- ознайомити учнів із життям та творчістю письмен­ниці, допомогти усвідомити ідейно-художню зна­чимість, неповторність її поезії;

- розвивати навич­ки виразного читання поетичних творів, аналізу, висловлення власних міркувань та асоціацій;

- навчати учнів усвідомлювати значення високих моральних якостей, духовного багатс­тва людини;

- ви­ховувати позитивні людські риси, самов­досконалення.
Обладнання: портрет письменниці, комп’ютерні презентації вчителя і учнів, виставки її творів, ілюстра­ції до них.
Теорія літератури: лірика, ліричний твір, ліричний герой; диптих.
ХІД УРОКУ

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

Зачитування складеної таблиці про справжні та фальшиві цін­ності.

(Основні цінності в житті людини і суспільства: істина, користь розуміння, красота, добро, творчість, мудрість, правда, святість, а також свобода, справедливість, причетність.)

2. Міні-дискусія з приводу порушеного питання.

(Український дослідник Г. Косуха відмічає, що «в основі духовно-національного відродження мають бути цінності, які зрозумілі і близькі кожній людині, незалежно від її політичних, релігійних та інших поглядів і переконань, становища в суспільстві»)



IV. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ УРОКУ

1. Давайте продивимось творчі звіти учнів, які підготували презентації «Життя і творчості письменниці Ліни Костенко» (перегляд презентацій

№ 1,2,3)


2. Розповідь учителя.

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року на березі Дніпра — в містечку Ржищів. Кажуть, ріки мають великий вплив на людей, бо вони передають їм частину своєї енергії.

Дитинство Ліни пройшло в теплі і затишку. Враження на дівчинку справив і столичний Київ, куди переїхали батьки. У довоєнні часи все місто розмовляло виключно україн­ською мовою.

Все нібито йшло добре. Але однієї страшної ночі Василя Костенка забрав «чорний ворон». Потім — листи з ГУЛАГу, нестерпне чекання відповіді, щохвилинне потерпання від страшної думки, що чоловіка й батька, можливо, вже нема серед живих...

А потім — ще одне страшенне лихо — Друга світова вій­на, жахливі й «сумні біженські мандри». Ніколи вже не забуде цього Ліна Костенко. «Мій перший вірш написаний в окопі».

Юна Ліна зробила свій вибір: вона знала, що коли вирос­те, буде поетом. Після війни відвідувала літературну студію при Спілці письменників у Києві, а у шістнадцять років уже мала перші публікації.

Після закінчення школи Ліна Костенко успішно склала іспити до Київського педагогічного інституту імені М. Горького, але незабаром забрала документи з цього закладу і вступила до Московського літературного інституту.

За довгі роки творчості вийшло кілька збірок її творів: «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Непо­вторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), «Ви­бране» (1989).

Сьогодні письменниця продовжує творити. Вона завжди у центрі подій, завжди на передовій. Ліна Костенко — взірець для нас, бо сповідує неперехідні морально-етичні людські цінності.

У творчості поетеси відчутне гостре жадання краси, досконалості, затишку, людяності, бажання пропекти байдужу свідомість, достука­тися до розуму, пробудити людську гідність. Однак нині їй хочеть­ся не писати вірші про політику, а «малювати птиць срібним олів­цем на лляному полотні»:

Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.

І, може, це і є моя найвища сутність.



3. Робота над термінами

Диптих — два мистецькі, літературні твори, об'єднані єдиним авторським задумом, сюжетом, дійовими особами чи образами.

(Запис до літературознавчого словничка.)

Ми ознайомимося з диптихом Ліни Костенко «Чайка на кри­жині» та «Крила».

4. Виразне читання вірша.

«Чайка на крижині», «Крила».

Підсумок (Поезія "Крила" продовжує основну думку вірша "Крига на одрі" про крилатість людини, про те, що крилами, які її тримають на землі, є чесність, щирість, вірність, працьовитість, щедрість, поетичність. Життя безкрилої людини, котра не вміє мріяти, сіре й нецікаве. Вірш побудований на рефренах, на переліченні та протиставленні, короткому й чіткому вираженні думки…)

5. Обмін враженнями, евристична бесіда.

— Яке загальне враження у вас склалося від віршів Ліни Кос­тенко? Чим вони схожі на інші, чим різняться?

— Де відбувається дія, про враження від перебування в якій країні пише поетеса? (Польща, портове місто Щецин.)

— Яка пора року описується? (Рання весна.)

— Які автобіографічні моменти могли б бути відображені у цих творах Ліни Костенко (крім її вражень від власної подорожі Поль­щею)? (Образ самотньої чайки, що пливе окремо, незважаючи на всі небезпеки.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя.

Твори «Крила» і «Чайка на крижині» Ліни Костенко є насамперед віршами, але особисто я бачу в них ознаки притч. У цих текстах справжній зміст сховано за яскравою образністю, але цінні ці твори насамперед змістом, внутрішньою мудрістю.


У вірші «Крила» Ліна Костенко використовує відому метафору «крилатості» людини, «окриленості» натхненням чи ідеєю, але реалізує цю метафору в тексті оригінально й цікаво. Людина живе на землі і не здатна до польоту в звичайному розумінні,

«А крила має. А крила має!» — заперечує авторка.

Душевний політ, знайомий кожному з нас, нічим не гірший за справжній політ. Він дарує ті самі враження, неповторне відчуття волі та духовної висоти.
Політ людини, на думку поетеси, викликаний різними речами, крила в кожного зроблені зі свого «матеріалу»:
У кого — з вірності у коханні.

У кого — з вічного поривання.

У кого — з щирості до роботи.

У кого — з щедрості на турботи.

У кого — з пісні, або з надії,

Або з поезії, або з мрії.


Не одразу людина може збагнути, з чого ж зроблені її крила, але відчуття піднесення виникає в певній ситуації, з якоїсь окремої причини. Крила творчості, крила кохання, крила мрії — усе це може підняти нас у повітря, тобто піднести над буденністю, сірістю повсякдення. Автор закінчує вірш такими словами:
Людина нібито не літає...

А крила має.

А крила має!
Варто прислухатися до цього і не ламати власних крил песимізмом, нещирістю чи байдужістю.
Вірш «Чайка на крижині» продовжує тему крил і польоту. Чайка пливе на крижині, її несе потоком весняної води. На питання людини, чи не боїться вона, що крижина розтане, пташка відповідає:
Дивна людино!

Я ж маю крила,

Нащо крилатим ґрунт під ногами?

2. Перегляд презентації №  4.

3. Теорія літератури Алегоричний образ
Образ крил у віршах Ліни Костенко «Чайка на крижині» й «Крила» — алегоричний.

Пригадате, що таке алегорія.

Алегорія — це інакомовлення; наділення тварин, птахів, рослин, предметів рисами характеру людини. Із цим визначенням ти ознайомився в 6 класі, коли з'ясовував, які жанрові особливості має байка.

Проте таке визначення алегорії вузьке. Поглибте свої знання. У ширшому розумінні алегорія — це спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями.

У вірші Ліни Костенко «Крила» конкретним художнім образом є крила (один план художнього зображення), а прихованим реальним явищем є такі людські якості, як піднесення, натхнення, упевненість, незалежність (другий план художнього зображення).

Отже, образ крил в однойменному творі Ліни Костенко алегоричний.



До речі... 
В українській мові є чимало фразеологізмів зі словами крила:
•    ростуть (виростають) крила — хто-небудь відчуває приплив сили, енергії, натхнення;
•    як на крилах — у доброму настрої, на піднесенні; дуже швидко;
•    під своє крило — для захисту, опікування;
•    давати крила — викликати в кого-небудь піднесення, натхнення, почуття впевненості у собі, у своїх силах, здібностях;
•    обламувати крила — позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій;
•    опустити крила — утратити впевненість у собі, примиритися з чимось, зневіритися у своїх силах;
•    обпалювати собі крила — зазнавати невдачі в чому-небудь; не досягати чогось бажаного;
•    складати крильця — відмовлятися від будь-яких дій, від боротьби; скорятися;
•    підрізати крила — позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле діяльності.

  1. Бесіда.

— Які художні прийоми використовує поетеса при втіленні голов­ної думки твору — уславлення, оспівування «крилатості»? (Прийом паралелізму — паралельне зображення явищ природи та людського життя, діалог, підтекст (алегоричність, метафоричність).)

— Чим друга частина (поезія «Крила») не схожа на першу? (Протиставленням «правди пташиної» та «правди людської», пря­мим значенням висловлювань (не метафоричним); іншим віршовим

розміром.)

Які людські якості, на думку авторки, є найціннішими, найпотрібнішими в житті? (Правдивість, чесність, довіра, вірність, ко­хання, працьовитість, щедрість, щирість, віра, мрійливість.)

— Які види опису є в поезії Ліни Костенко, назвіть їх особ­ливості? (Зимовий, весняний пейзажі; вони персоніфіковані (коли предметам, явищам природи і тваринам надаються властивості лю­дини).)

Чому людей духовно багатих, одухотворених високою життєвою метою ми називаємо «крилатими»?

— Як виявляється у нашому житті така «крилатість»?

— Як ви розумієте слова «матеріальне», «духовне»?

— Поясніть, що означає бути духовно багатою людиною? А духовно бідною?

— Що, на вашу думку, приносить людині духовне багат­ство? А від чого бідніє людська душа?

— Чому духовне багатство — найбільший скарб у житті?

Зауваж 
Крила — це символ духовності, багатства думки, емоційного піднесення, могутності, незалежності й впевненості. У греків крила символізували любов і перемогу. Давньогрецький філософ Платон вважав крила символом розуму. їх зображують на взутті (як у Меркурія), що означає здатність до величезного духовного піднесення (Словник символів).

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Метод «Мікрофон».

— Які думки і почуття викликали у вас прочитані вірші?


(Поезії Ліни Костенко близькі до притч: зміст їх, основна мораль неочевидні і доступні для розуміння тільки за умови уважного читання та розмірковування. Особисто я так розумію цей фінал: людина мусить мати крила (якусь найвищу духовну цінність), якщо в неї вони є — навіть тимчасова втрата «ґрунту під ногами» (тобто втрата чогось матеріального або стрімкі зміни в житті) не зламає її. Духовні цінності, крила надії допоможуть піднестися над проблемами.)
(Мені сподобалося читати поезії (для себе я визначив ці твори як притчі-поезії) Ліни Костенко. Багатозначність символічних образів, краса образної мови роблять їх цікавими для читачів. Я стільки разів перечитав ці вірші, що майже вивчив їх напам'ять і часто повторюю про себе рядки

«Людина нібито не літає.. А крила має. А крила має!»)



VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити вірш напам'ять, вміти його аналізувати.

2. Створити малюнки до віршів Ліни Костенко.

3. Письмово доповнити речення: «Прочитавши вірш Ліни Костенко «Чайка на крижині», я замислилась над...»

ДОДАТОК


КРИЛА
А й правда,
крилатим ґрунту не треба.
Землі немає,
То буде небо.
 Немає поля, 
То буде воля. 
Немає пари, 
То будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина... А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має!
Вони, ті крила,

не з пуху-пір'я, а з правди, чесноти і довір'я.


У кого — з вірності
у коханні.
У кого — з вічного
поривання.
У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.
У кого — з пісні, або з надії, або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...

А крила має,



А крила має!


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка