Умовний архів Олександра Довженка (До питання про реконструкцію архівної спадщини митця)



Скачати 385.65 Kb.
Дата конвертації05.05.2016
Розмір385.65 Kb.
Олександр БЕЗРУЧКО,

кандидат мистецтвознавства

кінознавець, режисер
Умовний архів Олександра Довженка

(До питання про реконструкцію архівної спадщини митця)
Пильною увагою держави до свого минулого, до відновлення історичної справедливості, заповнення «білих плям» у суспільному і мистецькому житті не лише держави, але й у творчих біографіях видатних її представників визначається ступінь зрілості нації. Адже ні для кого не секрет, що суспільство, яке не пам’ятає свого минулого, не має майбутнього.

Дослідження життя і діяльності українських кінематографістів є одним із актуальних напрямків розвитку національної кінознавчої науки. До числа тих митців, які лишили визначальний слід в українському кінематографі, належить О. П. Довженко (1894 –1956).

Незважаючи на велику кількість дослідницької та мемуарної літератури, присвяченої О. П. Довженку, можна відзначити, що його життя, творча і педагогічна діяльність в силу різних обставин висвітлена лише частково.

Розбудова Української держави та розсекречування величезного масиву архівних документів дозволяє змінити стереотипність мислення, звільнити від шарів цензури сторінки творчої і педагогічної біографії митця. Тому на часі – реконструкція повного архіву Олександра Довженка, фізично розпорошеного по різних архівосховищах України та Росії. Левова частка документів зосереджена в Російській Федерації, де останні роки жив і працював український митець. Більше того, частина документів у описі 2 фонду № 2081 Російського державного архіву літератури та мистецтв (РГАЛИ); справи-формуляра «Запорожець» Галузевого державного архіву служби безпеки (ГДА СБ) України, Центральному архіві Федеральної служби безпеки (ЦАФСБ) Російської Федерації тощо і досі залишаються засекреченими.

За ініціативою Міністерства закордонних справ України, а точніше –Посольства України в Москві (Російська Федерація) у рамках засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі культури та інформації Підкомітету з питань гуманітарного співробітництва Українсько-російської міждержавної комісії, що працювала у Києві протягом 30 листопада – 1 грудня 20006 р., було порушене питання про передання в Україну архіву О. П. Довженка. Учасники засідання підтримали цю ініціативу, внаслідок чого до протоколу було внесено наступне формулювання: «Українська сторона звернулася з проханням розглянути питання щодо можливості передачі в Україну архіву Олександра Довженка».

На думку члена зазначеної комісії Г. В. Боряка, який має досвід роботи в аналогічних міжурядових комісіях (українсько-польській, українсько-німецькій), у ході консультацій з однієї з найбільш делікатних і дражливих проблем у двосторонніх міждержавних стосунках – проблем реституції культурних цінностей, – треба намагатися уникати радикальних методів вирішення проблеми і тиску на партнерів.

Крім того, важливо розрізняти формулювання «передання» та «повернення» архівів до України, оскільки повернути можна лише те, що було вилучене, вивезене, частіше за все, незаконно. У випадку, коли йдеться про архіви, що зберігаються на території Російської Федерації на законних підставах, говорити можна не про повернення, а про передання в Україну цих матеріалів.

Принципи архівістики унеможливлюють вилучення оригіналів документів, якщо вони зберігаються в зарубіжних архівах на законних підставах. У разі ж знайдення документально зафіксованого бажання О.П.Довженка про зберігання його архівів саме в Україні (як це було, наприклад, із прагненням митця бути похованим на рідній землі), в такому випадку виникають легітимні підстави для повернення саме оригіналів документів.

Отже, у ситуації, коли не знайдено такого бажання митця, передання оригіналів документів може бути лише як акт доброї волі з боку російської сторони, але, скоріше за все, цього не станеться. Тому більш ймовірним видається передання в Україну копій документів у будь-якому вигляді – цифровому, мікрофотокопії тощо.

Тим не менш, принаймні тричі, як свідчить офіційний веб–сайт Державного комітету архівів України, з Російської Федерації відбувалося передання документів, частина з яких, до речі, є оригіналами (див.: http://www.archives.gov.ua/Archives/Returned_fonds.php).

Після нищівного погрому Сталіним сценарію «Україна в огні», О.П.Довженко був вимушений жити і працювати в Російській Федерації. Попри неодноразові побажання митця повернутися на Україну, йому наполегливо рекомендували залишатися в Москві.

Після смерті О.П.Довженка 25 листопада 1956 року (до речі, митцю було відмовлено бути похованим на Батьківщині) «спадкоємником безцінних меморіумів»1 стала Ю.І.Солнцева. Дружина і найближчий товариш Олександра Петровича на знімальному майданчику та у житті досить прискіпливо відбирала, що можна оприлюднювати із спадщини чоловіка, а що буде надруковане із чисельними «купюрами». Таку концепцію відбору Юлія Іполитівна аргументувала створенням образу «справжнього Довженка». Багато мистецтвознавців згадують про сейф із секретною частиною архіву у квартирі на Можайськом шосе, який Солнцева не випускала з полю зору, коли у кімнаті були відвідувачі. Контролювала Ю. І. Солнцева і тих, хто має право писати спогади про О. П. Довженка. Завдяки її втручанню у біографії українського митця залишилось багато «білих плям».

Після смерті Ю. І. Солнцевої (1901–1989) багато хто сподівався, що архів О. П. Довженка потрапить до України. Всупереч цьому, за заповітом Ю. І. Солнцевої, як вважав Роман Корогодський, «весь архів О. П. Довженка та її власний»2, а за словами Сергія Тримбача, «та частина його, що залишилася у квартирі»3; отримала не багаторічна (з 1957 р.) завідувачка музеєм Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка Т. Т. Дерев’янко, яка разом із С. В.Тримбачем навесні 1990 року їздили за архівом до Москви, а «громадянка Російської Федерації І. А. Петрова, в минулому директор фільмів на кіностудії «Мосфільм». Їй же заповідано авторське право» 4.

За словами учасника тих подій С. В. Тримбача: «Там було щось нечисте, мені здається. Тетяна Тимофіївна детально розповідала мені, що саме містилося у папках, зібраних нею та Солнцевою. Скажемо, записи, присвячені Сталіну та Берії. Знаючи тепер трохи більше про відношення Довженка до влади, можна зробити припущення, що відповідні органи зробили все, аби рукописи та документи (не передані раніше у держархів) не потрапили до архівістів, працівників музеїв»5.

Крім того, у заповіті Солнцева заборонила оприлюднювати частину архіву Довженка, зокрема записники митця тридцятих років. Як зазначав Роман Корогодський: «Відновити первісний текст «Щоденника» за твердженням директора ЦГАЛИ РФ п. Наталії Волкової можна буде лише в 2009 році – таким нібито є заповіт Ю.І.Солнцевої» 6.

Ситуація навколо оприлюднення повного варіанта щоденників О.Довженка заслуговує на особливу увагу. Олександр Довженко протягом всього життя закликав своїх учнів обов’язково(!) записувати «у прозі чи віршах свої враження» 7, вести «книжечки спостережень і роздумів режисера». Так, перша лекція майстра у Київському державному інституті кінематографії (КДІКу) закінчена наказом: «Ніколи не розлучайтесь із бодай маленькими, але своїм особистими записником… закликаю: будьте спостережливими, придивляйтесь й прислухайтесь до кожного розумного, гострого, іскристого слова, розповіді» 8.

У другій половині тридцятих О. Довженко відправляв своїх учнів по режисерській лабораторії на Київській кінофабриці (РЛККФ) у відрядження з метою ознайомлення із життям народу та обов’язковим фіксуванням своїх думок і спостережень у щоденниках: М. Вінярського у 1936 році на Миколаївщину 9, Б. Дробинського навесні 1937 року до Таганрогу 10, В. Галицького восени 1937 року у Полтавську область 11.

«Скарбом» Володимира Галицького стало п'ять записних книжечок спостережень і невеличких замальовок, які й були зачитані на зборах у РЛККФ, а потім лягли в основу сценаріїв.

Навіть під час війни, як згадував В. Іванов, «Довженко благословив мене на ратні діла і вручив товстого зошита з порадою записувати в ньому «як розмовляють люди на війні»12. Таку ж пораду отримали і П. Вершигора в єдиному надрукованому листі до нього Довженка («Пишіть якомога більше... Пам’ятайте – Ковпак повинен залишитися в мистецтві і в історії України. Я думаю, пройде війна, і ми створимо про нього і про вас картину»13), і Ю.Тимошенко, і, скоріше за все, кожен із учнів Олександра Петровича.

Виглядає абсолютно нелогічним, що майстер, який закликав і, навіть, примушував своїх учнів вести щоденники, сам цього не робив. Оприлюднені записники і щоденники О. Довженка датуються лише початком сорокових років14 – це викликає, принаймні, подив, адже однією з головних засад педагогічного метода Довженка було навчити всьому, що вміє він, адже «майстерня окремого майстра повинна будуватися на... єдності принципів майстра й учнів» 15. Потрібно відзначити, що це не було закликом наслідувати власний творчий метод, проти чого Олександр Петрович категорично виступав, а пропонування тих творчих засад, якими користувався сам.

Не викликає сумнівів, що О. П. Довженко писав щоденники і у тридцяті роки – підтвердженням цього є оприлюднення їх фрагментів Т. Т. Дерев’янко у «КINO–КОЛО»: «Олександр Довженко: «Земля» і тільки «Земля» (першодрук щоденникових записів Ол. Довженка. 1928-1930)» 16.

Серед українських кінематографістів досить інтенсивно циркулювали чутки про так звану «секретну теку О. Довженка» (великий згорток із написом «О. П.»), що на власне 65-річчя Юлія Іполитівна Солнцева подарувала директору музею Київської кіностудії художніх фільмів Тетяні Тимофіївні Дерев’янко та заповіла прочитати зміст лише після смерті 17.

В інтерв’ю головному редактору цього часопису Володимиру Войтенку, яке, до речі, відбулося після смерті Юлії Солнцевої, Тетяна Дерев’янко підтвердила походження першодруків, а також розповіла, що саме Солнцева знищила повний варіант щоденників 1929–1930 рр., бо «вони не представляли інтересу» 18.

Отже, Ю. І. Солнцева зробила усе можливе, аби громадськість не змогла прочитати думки її чоловіка, його творчі плани, сподівання, враження тощо.

Доводиться сподіватися, і на це є певні підстави, що повний варіант щоденників Довженка зберігаються у закритій частині архіву О. П. Довженка у РГАЛИ або у нерозсекречених донині фондах ГДА СБ України чи ЦАФСБ Російської Федерації. Хочеться приєднатися до слів С. В. Тримбача, що «все ж удасться колись розшукати їх»19.

Після отримання спадщини О. П. Довженка І. А. Петрова забажала від українських мистецтвознавців в обмін на архів отримати «Волгу». Варто нагадати, що на початку дев’яностих вартість цієї машини була дещо іншою, аніж зараз. Та все ж, після тривалих перемовин із І. А. Петровою, нею передані в Україну «чисельні фотокопії листів О. П. Довженка, матеріали з його особистого архіву, дбайливо упорядковані Ю. І. Солнцевою»20. На жаль, таке «дбайливе упорядкування» й досі не дозволило опрацювати увесь архів митця.

За даними сайту Держкомархіву України, перша передача відбулася у 1993 році, коли до Центрального державного архіву музею літератури і мистецтва (ЦДАМЛМ) України було передано 165 одиниць та 252 кадрів фотоплівки з архіву та книжок з бібліотеки Олександра Довженка21.

У 1994 році протягом декількох місяців «Національна Комісія з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України за активного сприяння Посольства України в Російській Федерації встигла чимало зробити для повернення спадщини Олександра Довженка в Україну»22, а саме –ЦДАМЛМ України та Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довженка отримали 1865 одиниць архівних документів, 310 тисяч кінокадрів, 20 друкованих видань, 2 меморіальних предметів з квартири Олександра Довженка23.

Спільними зусиллями Комісії та Посольства в Україну було повернуто «частину фото архівів, книг з бібліотеки О. П. Довженка, картини та інші речі з його московської квартири, понад 100 тек з рукописами. З поміж безцінних реліквій – «автопортрет», намальований молодим О. Довженком у Німеччині, друкарська машинка, три погруддя митця (у бронзі та гіпсі) роботи Віри Мухіної, портрет Олександра Довженка роботи П. Вільямса, книги з автографами відомих діячів культури, малюнки Леже, платівки із записом голосу О. Довженка тощо»24.

Втретє, і поки що в останнє, у 1997 році до ЦДАМЛМ України було передано 150 одиниць книжок з бібліотеки Олександра Довженка та його дружини Юлії Солнцевої 25.

Наприкінці 2006 – початку 2007 рр. у Держкомархіві було надано відповідні доручення, і розпочалися підготовка інформації для Кабінету Міністрів України. До роботи у якості консультантів залучені фахівці – відомий довженкознавець, керівник відділу кіномистецтва і телебачення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського НАН України С. В. Тримбач, який очолює роботу провідних кінознавців України (О. Г. Рутковського, Л. В. Череватенка, І. О. Каревої, О. Й. Пашкової, Р. В. Росляка, Т.М.Георгієвої та ін.) над мультимедійною «Довженкової енциклопедією» та співробітник цього ж відділу О. В. Безручко, дисертаційне дослідження якого про невідомі сторінки педагогічної діяльності та життя О. П. Довженка базується на опрацюванні українських архівів.

На базі комплексу переданих в майбутньому з Російської Федерації копій або оригіналів документів та матеріалів, що зберігаються в українських архівах можна буде реконструювати більш-менш повний «умовний архів О. П. Довженка», який нині розпорошено по російським та українським архівам:


І. Російські архіви, в яких зберігаються документи О. П. Довженка:


  1. Российский государственный архив литературы и искусства (РГАЛИ – колишній ЦГАЛИ СССР) – укр. Російський державний архів літератури та мистецтв.

У фонді 2081 РГАЛИ (Довженко Александр Петрович (1894-1956) кинорежиссер, драматург, писатель, народный артист РСФСР; лауреат Ленинской премии) включено матеріали Солнцевой Юлии Ипполитовны (1901-1989) – кинорежиссера, народной артистки РСФСР.

Ф. 2081 складається із 2 описів:

Оп.1 складається з 1637 од.зб.; 1903-1963 рр.26

Оп.2 складається з 388 од.зб.; 1894-1972 рр.27

Закрита для дослідників частина документів зберігається у другому описі цього фонду.

Крім того, зважаючи на Российский государственный архив литературы и искусства. Путеводитель. Выпуск 7. Фонды, поступившие в РГАЛИ в 1984-1992 гг.28, у наступних фондах, що поступили на зберігання до РГАЛИ, з’явилися документи, пов’язані з О. П. Довженком:



1. ф. 2996 ( Арнштам Лео Оскарович (1905 - 1979) – кинорежиссер).

  • Спогади Л. О. Арнштама «Довженко і Сталін»,

  • Лист О. П. Довженка Л. О. Арнштаму (1939),

2. ф. 2733 (Васильевы Г. Н. и С. Д. Васильевы ("Братья Васильевы") Георгий Николаевич (1899 - 1946), заслуженный деятель искусств РСФСР, Сергей Дмитриевич (1900 - 1959), народный артист СССР, – кинорежиссеры).

  • Рукописи С. Д. Васильєва про фільм О. П. Довженка «Земля» (1930),

  • Лист О. П. Довженка С. Д. Васильєву(1956),

  • Фото Г. Н. та С. Д. Васильєвих з О. П. Довженком

3. ф. 3015 (Дзиган Ефим Львович (1898 - 1981) – кинорежиссер; народный артист СССР).

  • Дзиган Е. Л. «Его яркое творчество будит мысль, волнует сердце» (про О. П. Довженка).

4. ф. 2846 (Заславский Давид Иосифович (1880 - 1965) – публицист, критик; сотрудник газ. "Правда", член редколлегии журн. "Крокодил")

  • Виступ Д. И. Заславського на обговоренні фільму «Мічурін» О. П. Довженка (1948);

5. ф. 2986 (Кауфман Михаил Абрамович (1897 - 1980) – кинооператор и режиссер документального кино, заслуженный деятель искусств РСФСР)

  • Фото М. А. Кауфмана з О. П. Довженком.

6. ф. 2854 (Кашкин Иван Александрович (1899 - 1963) – литературовед, переводчик, литературный критик)

  • Рукопис М. С. Сарьяна "Воспоминания об А. П. Довженко" (1959).

7. ф. 3016 (Трауберг Леонид Захарович (1902 - 1990) – кинорежиссер, кинодраматург; народный артист РСФСР, лауреат Государственной премии)

  • Фото Л. З. Трауберга з О. П. Довженко.

8. ф. 2990 (Треплев Авраам Давыдович (1891 - 1955) – режиссер)

  • Матеріалы режиссерской деятельности А. Д. Треплєва, серед яких плани работи над постановкою п’еси О. П. Довженка «Жизнь в цвету».

9. ф. 3002 (Филиппов Борис Михайлович (1903 - 1991) – театральный деятель; директор ЦДРИ И ЦДЛ).

  • Фото О. П. Довженка 2 (1930-і р.).

10. ф. 3035 (Шуб Эсфирь Ильинична (1894 - 1959) – режиссер документального кино; заслуженная артистка РСФСР).

  • Дванадцять листів О. П. Довженка до Е. І. Шуб (1936 - 1942),

  • Портрет Е. І. Шуб – мал. О. П. Довженка (1935),

  • Фото Е. І. Шуб з О. П. Довженком,

  • Тринадцять фотографій О. П. Довженка (1928 - [1940-е]).

11. ф. 2620 (Собрание архивов деятелей театра 1761 – 1988 рр.)

  • О. П. Довженко [1940-і].

Крім того, у наступних фондах, що надійшли на державне зберігання до РГАЛИ з 1993 по 2000 рр. (Российский государственный архив литературы и искусства. Путеводитель. Выпуск 8), з’явилися документи, пов’язані з О. П. Довженком та були розсекречені два документи зі спеціального (закритого) зберігання ф. 2081:

1. ф. 2409 (Вайсфельд Илья Вениаминович(р. 1909) – критик, киновед, педагог; заслуженный деятель искусств РСФСР)



  • Т. Т. Деревянко "Опись квартиры Ю. И. Солнцевой и А. П. Довженко в Москве" – оттиск (1990).

2. ф. 3047 (Донской Марк Семенович(1901 - 1381) – кинорежиссер).

  • Фото М. С. Донського з О. П. Довженком.

3. ф. 3133 (Марьямов Александр Моисеевич (1909 - 1972) – писатель, критик).

  • Рукописи О. М. Марьямова «Довженко» – біографічний нарис (1967),

  • Портрет П. Г. Тичини – мал. О. П. Довженка (1933).

4. ф. 3058 (Пырьев Иван Александрович(1901 - 1968) – кинорежиссер).

  • Три листа О. П. Довженка І. О. Пирьєву (1942 - 1955).

5. ф. 2891 (Семушкин Тихон Захарович (1900 - 1970) – писатель).

  • Фото Т. З. Сємушкіна з О. П. Довженком.

6. ф. 2988 (Сидоркин Михаил Николаевич (1910 - 1980) – актер и режиссер; заслуженный артист РСФСР).

  • Рукопис М. М. Сидоркіна – «Дневник съемок фильма "Аэроград" А. П. Довженко» (1934).

7. ф. 1814 (Симонов Константин Михайлович (1915 - 1979) – поэт, прозаик, драматург).

  • Лист О. П. Довженка К. М. Симонову А. (1955),

  • Рукопис Л. О. Арнштама «Человек, проживший тысячу жизней» (про О. П. Довженка) – спогади (1971),

  • Фото К. М. Симонова з О. П. Довженком.

8. ф. 3078 (Сурков Евгений Данилович(1915 - 1988) – критик).

  • Анд. А. Тарковский – відповіді на анкету журнала «Искусство кино» про О. П. Довженка – ксерокоп. [1970-е].

9. ф. 3107 (Сутырин Владимир Андреевич (1902 - 1985) – критик, кинодраматург).

  • Рукопис В. А. Сутиріна про фільм "Жизнь в цвету" О. П. Довженка [1947],

  • О. П. Довженко «Тарас Бульба» – літературний сценарій – маш. с авт. І. Г. Большакова та М. І. Ромма (1941).

10. ф. 3099 (Хохряков Виктор Иванович (1913 - 1986) – актер Малого театра и кино; народный артист СССР).

  • Фото у ролях із фільмів «Мічурін» О. П. Довженка.

11. ф. 562 (Шкловский Виктор Борисович (1893 - 1984) – писатель, литературовед).

  • В. Б. Шкловский «Сашко Довженко» [1958].

12. ф. 2916 (Комитет по Ленинским и Государственным премиям СССР в области литературы, искусства и архитектуры при Совете Министров СССР)

  • Особиста справа лауреата Ленінської премії СРСР О. П. Довженка.

13. ф. 655 (Московский академический театр им. Вл. Маяковского (1922 – по настоящее время)

  • Серед рукописів п’єс, не прийнятих до постанов, є твори О. П. Довженка.

14. ф. 2912 (Редакция журнала "Искусство кино" (1931 – по настоящее время)

  • Рукописи О. П. Довженка.

15. ф. 1702 (Редакция журнала "Новый мир" (1925 – по настоящее время)

  • Рукописи О. П. Довженка.

16. ф. N/A (Документы, находившиеся на специальном хранении и переданные на общее хранение в 1994-1996 гг.)

Із засекреченої частини Оп. 2 ф. 2081 (Довженко Александр Петрович (1894-1956) – кинорежиссер, драматург, писатель) поступили у загальне користування листи Е. І. Бельц О. П. Довженку (1943) та Ф. І. Почкіна Ю. І. Солнцевій (1967).




  1. Российский центр хранения и использования документов новейшей истории (РЦХИДНИ) – укр. Російський центр збереження й використання документів новітньої історії.

  • «Витяг з протоколу № 35 засідання Політбюро ЦК КП(б)У від 12.ІІ.1944 Про Довженка О.П.» 29,

  • «Циркуляр № 7/189 від 23 лютого 1944 року Начальника Головліту Н.Садчикова про заборону друкувати О.П.Довженка» 30.




  1. Госфильмофонд в Белых Столах – укр. Держфільмофонд у Білих Стовпах.

У Держфільмофонді зберігаються негативи фільмів О. П. Довженка. Національний центр Олександра Довженка звертався у Держфільмофонд для ремастерінгу фільмів проекту "Кіноспадок Олександра Довженка" – першої антології фільмів митця, випущених на DVD.


  1. Российский государственный архив кинофотодокументов (РГАКФД) – укр. Російський державний архів кіно-фотодокументів.

У фондах РГАКФД зберігається «Битва за нашу радянську Україну» (№4960) художній керівник та сценарист цього фільму О. Довженко, режисери Ю. Солнцева та Я. Авдєєнко.


  1. Архив Всероссийского государственного института кинематографии (ВГИК) им. С.А.Герасимова – укр. Архів Всеросійського державного інституту кінематографії (ВДІК) ім. С. А. Герасимова.

В архіві ВДІКу зберігаються матеріали педагогічної діяльності О. П. Довженка у цьому навчальному закладі та інших мистецьких навчальних закладах, що влилися у ВДІК:

  • педагогічної діяльності у Київському державному інституті кінематографії (КДІКу) або, інша назва, Українському інституті кінематографії, архіви якого після реорганізації художнього факультету КДІКу потрапили до ВДІКу,

  • матеріали спорадичних лекцій у 1932 року,

  • керівника виробничої практики у 1935 році,

  • читання лекції у створеній С .М. Ейзенштейном режисерській академії при ВДІК (1936 р.), яка у 1938 році влилася до ВДІКу.

  • викладання сценарної майстерності з 1949 по 1951рр.

  • керівника режисерської майстерні з липня 1955 по листопад 1956 рр.




  1. Архив Киноконцерна (киностудии) «Мосфильм» – укр. Архів Кіноконцертна (кіностудії) «Мосфільм».

На «Мосфільмі» О. П. Довженко зняв декілька фільмів («Аероград», спільно з «Українфільмом»; «Мічурін» тощо) і викладав на семінарах по підвищенню кваліфікації молодих режисерів.


  1. Архив Президента Российской Федерации – укр. Архів Президента Російської Федерації

  • «Лист Довженка О. П. Голові Ради міністрів СРСР Сталіну Й. В.» від 20 грудня 1947 року 31.




  1. Архив внешней политики Российской Федерации – укр. Архів зовнішньої політики Російської Федерації

  • Ф.122. – «Телеграма Хургіна Смальцю, 20 вересня 1921 р, в якій повідомляється про переказ Довженку двісти тисяч польмарок»32.

  • Ф. 0500 – «Протокол Наради від 30 липня 1922 року при представництві УРСР в Берліні»33.




  1. Центральный архив Федеральной службы безопасности (ЦАФСБ) – укр. Центральний архів Федеральної служби безпеки

ЦАФСБ Російської Федерації зберігає величезний масив не розсекречених документів по О. П. Довженку, можливо і варіантів сценарію, що відсилалися на затвердження найвищим керівництвом країни та епізодів і дублів з першого варіанту фільму «Щорс», який після арешту у 1937 році одного із консультантів Івана Дубововго Олександру Довженку «пришлось переснимать почти законченную уже картину «Щорс»34.

ІІ. Російські архіви, в яких, скоріше за все, можуть зберігатися документи О. П. Довженка:


  1. Центральный архив Министерства обороны (ЦАМО) Российской Федерации – укр. Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації.

ЦАМО РФ повинен зберігати матеріали, пов’язані з О. П. Довженком, оскільки:

    • під час Першої світової війни молодий Олександр Довженко був двічі оглянутий медичною комісією і признаний негодним до військової служби за станом здоров’я, про що і зазначено в «Автобіографії»: «В старій армії не був»35.

    • під час громадянської війни за одними даними воював у петлюрівській армії: «ДОВ­ЖЕН­КО, как уча­ст­ник пет­лю­ров­ской ар­мии в 1918 го­ду в Со­сниц­ком рай­оне Чер­ни­гов­ской об­лас­ти при­ни­мал ак­тив­ное уча­стие в борь­бе про­тив час­тей Крас­ной ар­мии»36 .

    • за даними самого Олександра Довженка, який з невідомих причин промовчав про службу під час громадянської війни в дивізії Миколи Щорса під час роботи над картиною «Щорс», а через двадцять років, в «Автобіографії» до свого шестидесятиріччя, зазначив: «В Червоній армії служив добровільно в дивізії Щорса викладачем школи при штабі»37.

    • одягнув військову форму восени 1939 року під час так званого «приєднання західноукраїнських земель».

    • приймав участь у Великої Вітчизняної війни, мав військове звання.




  1. Российский государственный архив фонодокументов (РГАФД) – укр. Російський державний архів фотодокументів.

У 486 фондах РГАФД зберігаються близько 3,5 млн. документальних та художніх звукозаписів (1898-2001 рр.), серед яких повинні бути записи виступів О. П. Довженка на мітингах, радіозвернення, промови на з’їздах тощо.


  1. Музей кино – укр. Музей кіно.

За словами директора Н. І. Клеймана, Музей являється єдиним у Російській Федерації архівом, в якому цілеспрямовано збираються рукописи, малюнки і фотографії, пов’язані з кіно, а тому повинні бути матеріали по О. П. Довженку.


  1. Объединенный архив Управления ЗАГС Правительства г.Москвы – укр. Об’єднаний архів Управління РАГС Уряду Москви

Об’єднаний архів Управління РАГС Уряду Москви повинен зберігати матеріали розлучення Олександра Довженка з Варварою Криловою та одруженням із Юлією Солнцевою, оскільки це відбувалося в середині п’ятидесятих років у Москві, де на той час був прописаний Олександр Петрович.


  1. Центральный московский архив-музей личных собраний (ЦМАМЛС) – укр. Центральний московський архів-музей особистих зібрань.

Оскільки частина життя О. П. Довженка пов’язана із Москвою, існує велика ймовірність знайти документи, пов’язані з життям та професійною діяльністю Олександра Петровича у Москві.


  1. Центральный архив аудиовизуальных документов Москвы (ЦААДМ) – укр. Центральний архів аудіовізуальних документів Москви




  1. Центральный архив документов на электронных носителях Москвы (ЦАДЭНМ) – укр. Центральний архів документів на електроних носіях Москви




  1. Управление Президента Российской Федерации по кадровым вопросам и государственным наградам – укр. Управління Президента Російської Федерації по кадровим питанням і державним нагородам

О. П. Довженко мав державні нагороди, тому повинні зберігатися документи до нагородних листів.


  1. Архив Управления Федеральной службы безопасности по г. Москве и Московской области – укр. Архів Управління Федеральної служби безпеки по м. Москві та Московській області




  1. Регіональні архіви Далекого Сходу повинні зберігати матеріали про О.П.Довженка, який в середині тридцятих років в цьому регіоні збирав матеріали до сценарію (разом із О. Фадєєвим та Ю. Солнцевою), а потім і знімав фільм «Аероград».




  1. Приватні російські архіви людей, що знали О. П. Довженка або їх нащадків, а також дослідників життя і творчості митця.


ІІІ. Українські архіви, в яких зберігаються документи О. П. Довженка:


  1. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв (ЦДАМЛМ) України:

Ф.690 (Довженко Олександр Петрович (1894-1956) – український кінорежисер, письменник, художник) складається з 4 описів:

оп.1, од.зб. 52 за 1913-1983 рр.

оп.2, од.зб. 32 за 1914-1959 рр.

оп.3, од.зб. 13 за 1928-1956 рр.

оп.4, од.зб. 253 за 1911-1986 рр.,

Ф. 1196 (Документи діячів літератури і мистецтва з відомчих архівів прокуратури, суду і органів КДБ України).



    • «Справа Волинського губчека по звинуваченню Орловського В. Г., Довженка О. П., Кучеришко О.А. в контреволюційній діяльності (виписка з засідань ВЧК м. Житомира, Волинського губкому КПУ, заключення губчека, 1941» 38.

    • «Агентурне донесення органів НКВС УРСР виступу Довженка О.П. на партійних зборах Київської кінофабрики» 39. Потрібно зазначити, що в результаті архівних пошуків автором дослідження з’ясовано, що хоча документ датовано 1930 роком, насправді цей виступ відбувся в жовтні 1938 року.

Ф. 670 (Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. П. Довженка)

Оп. 1-3. – Од. зб.7375; 1933-1980

Оп. 1-3. – Од. зб.1435; 1933-1990 (С.469)

Договори з авторами (на сценарій) та кінорежисерами (на постановку фільмів), серед яких О. П. Довженко 40.

Учнів О. П. Довженка – Ф. 235 (Тимошенко Юрій (Георгій) Трохимович (1919-1986), артист естради і кіно)

Ф. 349 (Вершигора Петро Петрович (1905-1963) український і російський письменник, історик, кінорежисер, військовий і громадський діяч)



Дослідників творчості О. П. Довженка – Ф. 957 (Підсуха Олександр Миколайович (1918-1990), письменник, 1930-1990) тощо.


  1. Музей Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка.

У музеї, окрім «експозиційної частини – робочого кабінету великого режисера, обстановки хати у Сосниці, велика музейна кімната»41, де зберігаються особисті речі О. П. Довженка, сценарії знятих на Київській кіностудії фільмів «Арсенал», «Земля», «Щорс», запущених у виробництво «Тарас Бульба», статті з газет і журналів, присвячених життю і творчістю митця, фотографії із знімального майданчика, матеріали книг про О. П. Довженка, спогади кінематографістів, односельчан, учнів митця а також копії фотографій та документів із інших архівів, як-то «Лист уповноваженого ВРНГ СРСР у Німеччині до ВРНГ УРСР з проханням продовжити термін відрядження О. Довженку» 16 вересня 1930 р.42


  1. Центральний державний кінофотофоноархів (ЦДКФФА) України ім. Г. С. Пшеничного.

ЦДКФФА України зберігає фотографії О. П. Довженка, його фільми («Освобождение украинских и белорусских земель от гнета польских панов и воссоеднинения народов–братьев в единую семью»), фільмів про О. П. Довженка, справи цих фільмів.


  1. Національний Центр Олександра Довженка.

Центр займається зберіганням, опрацювання інформації, підготовкою і випуском каталогів і книг про життя та творчість митця, креацією покадрово відреставрованих копій усіх фільмів О. П. Довженка на DVD тощо.


  1. Сосницький літературно-меморіальний музей О. П. Довженка.

Сосницький музей, в якому, окрім білої мазанки під солом’яним дахом, де пройшли дитячі роки Олександра Довженка, зібрано великий обсяг фотографій, спогади односельчан і родичів, зокрема, сестри Поліни Петрівни43, зберігаються особисті речі Олександра Петровича («посвідчення режисера, нагородні адреси (Сталінська премія І ступеня за «Щорса», ІІ ступеня – за «Мічуріна», звання народного артиста РСФСР, Ленінська премія). З оригінальних речей що належали Майстру, в експозиції відтворений його московський робочий кабінет»44), копії документів, переданих із різних архівів, наприклад «Протокол Наради від 30 липня 1922 року при представництві УРСР в Берліні»45 з Архіву зовнішньої політики Російської Федерації 46.


  1. Галузевий державний архів служби безпеки (ГДА СБ) України.

  • розсекречені документи ГДА СБ України з так званої «Теки «Запорожця»», оприлюдненої В. Попиком47,

  • фотокопії документів по О. П. Довженку, передані 7 липня 1994 року до Ф. 1196 (Документи діячів літератури і мистецтва з відомчих архівів прокуратури, суду і органів КДБ України) ЦДАМЛМ України48,

  • 26 розсекречених документів на початку 2005 року, хоча потрібно зазначити, що фактично їх було 24, оскільки два документи із цього списку були оприлюднені раніше,

  • за неофіційними даними готується до оприлюднення новий пакет розсекречених документів по О. П. Довженку.




  1. Центральний державний архів громадських об’єднань (ЦДАГО) України,

Документи Ф.1. (Центральний комітет компартії України, 1917-1991 рр.):

Оп. 6 – «Протоколи засідань Політбюро ЦК і матеріали до них»



  • «Постанова Політбюро ЦК КП(б)У України «Про Довженко О. П.» від 12 лютого 1944 р.49

Оп. 20 – «Документи відділів ЦК КП(б)У» 1918-1941рр.»

  • «Клопотання до ЦК ВКП(б) про відрядження за кордон провідних фахівців для вивчення техніки і практики звукового кіно»50.

Оп. 23 – «Документи загального відділу (особливий сектор) ЦК Компартії України (секретна частина), 1941-1945 рр.»

  • «Кіноповість Олександра Довженка „Украина в огне”» (рос. варіант) від 25 червня 1943 року 51.

Оп. 30 – «Документи загального відділу ЦК Компартії України (несекретна частина)» 1940-1954 рр.

  • «Стенограма дев’ятого пленуму правління Спілки Радянських письменників» від 9 лютого 1944 року 52.

Оп. 70 – «Документи відділу агітації і пропаганди ЦК Компартії України» 1941-1967 рр.

  • «Довідка про стан культури, науки та мистецтв за період кінця 1940 і 1941 року. Перспективний план роботи Київської кіностудії на 1942 рік» 53.

Ф. 4.

  • «Заява секретаря консульського відділу Представництва УРСР у Німеччині Олександра Довженка у ЦК КП(б)У з проханням навчатися у Німеччині»54.




  1. Центрального державного архіву вищих органів влади та управління (ЦДАВО) України,

Документи Ф.1. (Верховна Рада Української РСР)

Ф.2. (Рада Міністрів Української РСР)



  • «Телеграма Наркома освіти УСРР Г. Гринька»55.

Ф. 4. (Народний комісаріат закордонних справ Української СРР):

Оп. 1


  • «Список лиц украинской дипломатической миссии, в Польшу уехавших 2/Х-1921»56.

Оп. 2

  • «Требовательной ведомости на оплату жалования сотрудникам Украинского посольства в Польше Народного комиссарита по Иностранным делам за июнь, июль, август месяцы»57.

Документи Ф. 166 (Міністерства народної освіти України, 1917-1988), у яких згадується діяльність Довженка:

Оп. 1


  • «Звіт про діяльність підвідділу соціального виховання з 1 по 15 липня 1920 року»58.

Оп. 2

  • «Телеграма Наркома освіти Г. Гринька, 1921 рік»59.

Оп. 3

  • «Лист О. Довженка до народного Комісара освіти В. П. Затонського з проханням продовжити термін навчання на півтора року» від 12 червня 1923 року 60 .

Оп. 6

  • «Заявка О. Довженка до бюро «Кореліса» про постановку фільму «Вася– реформатор» від 20 червня 1926 року 61.

Оп. 12

  • «Звернення дирекції Київського державного інституту кінематографії до Українфільму»62.

Ф. 539 (Міністерство державного контролю Української РСР)

  • «Стенограма обговорення «Арсеналу», січень 1929 року 63.

Ф. 1238. (Державний український трест кінопромисловості Державного всесоюзного кінофотооб'єднання "Союзкіно" (Українфільм).

  • «Телеграма О. Довженка до Українфільму» 64.




  1. Державний архів міста Києва (ДАК)

  • «Прошение учителя 2-го Житомирського высшего начального училища Александра Петровича Довженко Господину Директору Киевского Коммерческого института» від 28 липня 1917 року 65.




  1. Державний архів Київської області (ДАКО)

  • «Нарада на Київській кінофабриці про проблеми звукового та кольорового кіно, підвищення теоретичного рівня режисерів» 66.




  1. Державний архів Одеської області (ДАОО)

  • «Доповідна записка окружного відділу ДПУ про становище на Одеській кіностудії»67.




  1. Музей театрального, музичного та кіномистецтва України (МТМК України)

  • «Спогади В.Денисенка та О.Мішуріна на зборах, присвячених пам'яті О. П. Довженка» від 14 вересня 1959 року 68.




  1. Архів чернігівської Духовної Консисторії

  • Запис до метричної книги про народження Олександра Довженка.




  1. Приватні архіви людей, що знали О.П.Довженка або їх нащадків, а також дослідників життя і творчості митця, зокрема Романа Корогодського, у якого зберігалися спогади Петра Масохи про фільмування «Івана»69.


IV. Українські архіви, в яких, скоріше за все, можуть зберігатися документи О. П. Довженка:
    1. Галузевий державний архів Міністерства оборони України (ГДА МО України)

    2. Державний архів Житомирської області (ДАЖО)

    3. Державний архів Полтавської області (ДАПО)

    4. Державний архів Харківської області (ДАХО)

    5. Державний архів Чернігівської області (ДАЧО)


Зрозуміло, ніякого фізичного переміщення документів з українських архівів з метою їх концентрації в єдиному місці не відбудеться. Головний напрям – у створенні саме умовного архіву О. П. Довженка на теренах України.

Майбутній архів прислужиться не лише групі кінознавців з ІМФЕ НАН України, очолюваній С. В. Тримбачем, які працюють над «Довженковою енциклопедією», що буде неповною без мультимедійної частини, базованої на матеріалах віртуального архіву О. П. Довженка; але й усім дослідникам творчості митця, культурологам і просто людям, не байдужим до долі українського кіно.



Оскільки питання з передання архівів О. П. Довженка будуть вирішуватися на міжурядовому рівні, а для прийняття рішень потрібна допомога Міністерства закордонних справ України та Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через Державних кордон України при Міністерстві культури і туризму України, термін закінчення проекту неможливо спрогнозувати, та будемо сподіватися і, головне, – докладати всіх зусиль до передання документів великого митця на батьківщину.


1 Повернення триває : [Ред. ст.] // Дніпро. – 1994. – № 9-10. – С.68.

2 Довженко О.П. Господи, пошли мені сили: Щоденник, кіноповісті, оповідання, фольклорні записи, листи, документи. – Х.: Фоліо, 1994. – С. 647.

3 Трымбач С. Татьяна Деревянко. Послесловие // Зеркало недели (Київ). – 2001. –№ 29 (353). – 4 - 10 серп.

4 Повернення триває : [Ред. ст.] // Дніпро. – 1994. – № 9-10. – С.68.

5 Трымбач С. Татьяна Деревянко. Послесловие // Зеркало недели (Київ). – 2001. –№ 29 (353). – 4 - 10 серп.

6 Довженко О.П. Господи, пошли мені сили: Щоденник, кіноповісті, оповідання, фольклорні записи, листи, документи. – Х.: Фоліо, 1994. – С. 647.

7 Левчук Т. Перше сторіччя його безсмертя. – Музей Національної кіностудії художніх фільмів Олександра Довженка. – Ф. Левчук Т.В. – Арк. 71.

8 Там само. – Арк. 82.

9 Довженко А.П. Беседа с молодыми режиссерами-слушателями режиссерской академии ВГИК // Из истории кино: Материалы и документы. – М.: АН СССР, 1959. – Вып. 2. – С.19.

10 Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГО України), Ф. 263. – Оп. 1. – Од. зб. 47637. – Арк. 4

11 Галицький В. Ще про лабораторію // Новини кіноекрана. – 1992. – №2. – С. 12.

12 Іванов В. Садівничий // Полум’яне життя: Спогади про Олександра Довженка. – К.: Дніпро, 1973. С.. 400-401.

13 Центральний державний архів-музей літератури і мистецтв України (ЦДАМЛМ України), Ф. 349. – Оп. 1. – Од. зб. 476. – Арк.1.

14 Довженко О. П. Твори: У 5 т. – К.: Дніпро, 1985. – Т. 5. 359 с.

15 Довженко О. Виступ на Київській кінофабриці. – ЦДАМЛМ України, Ф. 690. – Оп. 4. – Од. зб. 75. – Арк. 2.

16 Олександр Довженко: «Земля» і тільки «Земля» (першодрук щоденникових записів Ол. Довженка. 1929-1930) // KINO–КОЛО. – 1999-2000. – № 4-5. – С. 103-108.

17 Косничук Э. Самая загадочная из всех разгаданных // 2000 (Київ). – 2006. – 29 груд.

18 Войтенко В. 70 років фільмові «Земля»: інтерв’ю з Тетяною Дерев’янко // KINO–КОЛО. – 1999-2000. – № 4-5. – С.103-108.

19 Трымбач С. Татьяна Деревянко. Послесловие // Зеркало недели (Київ). – 2001. –№ 29 (353). – 4 - 10 серп.

20 Повернення триває : [Ред.ст.] // Дніпро. – 1994. – № 9-10. – С.68.

21 http://www.archives.gov.ua/Archives/Returned_fonds.php

22 Повернення триває : [Ред.ст.] // Дніпро. – 1994. – № 9-10. – С.68.

23 http://www.archives.gov.ua/Archives/Returned_fonds.php

24 Повернення триває : [Ред.ст.] // Дніпро. – 1994. – № 9-10. – С.68.

25 http://www.archives.gov.ua/Archives/Returned_fonds.php

26 Центральный государственный архив литературы и искусства СССР. Путеводитель. – Выпуск 3. – С.72-77.

27 Центральный государственный архив литературы и искусства СССР. Путеводитель. – Выпуск 5. – С.69-71.

28 http://guides.rusarchives.ru/browse/guidebook.html

29 Российский центр хранения и использования документов новейшей истории (РЦХИДНИ), Ф. 17. – Оп. 125. – Од. зб. 232. – Арк.9.

30 РЦХИДНИ, Ф. 17. – Оп. 125. – Од. зб. 293. – Арк.4.

31 Архив Президента Российской Федерации, Ф. 3. – Оп. 35. – Од. зб. 66. – Арк.36-39.

32 Архив внешней политики Российской Федерации, Ф.122. – Оп. 4. – П. 18. – Од. зб. 189. – Арк. 63.

33 Архив внешней политики Российской Федерации, Ф.0500. – Оп. 1. – П. 1. – Од. зб. 1. – Арк. 246, 246 зв.

34 Витяг з оперативного повідомлення про О. Довженка, 4 вересня 1938 р. – галузевий державний архів служби безпеки України (ГДА СБ України). – Ф. 11. – Спр. С-836. – Т. 1. – Арк. 124.

35 ЦДАМЛМ України, Ф. 690. – Оп. 4. – Од. зб.115. – Арк.48.

36 Довідка начальника 2-го відділу УДБ НКВС УРСР Ткаченка про О. Довженка, Червень 1940 р. – ГДА СБ України. – Ф. 11. – Спр. С-836. – Т. 1. – Арк. 296.

37 Довженко О. П. Твори: У 5 т. – К.: Дніпро, 1983. – Т. 1. С. 24.

38 ЦДАМЛМ України, Ф. 1196. – Оп. 2. – Од. зб.14. – Арк.1-5.

39 ЦДАМЛМ України, Ф. 1196. – Оп. 2. – Од. зб. 4. – Арк. 1-6.

40 Державний комітет архівів України. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. – Київ, 2003. – Вип. 1. – С.318.

41 Трымбач С. Татьяна Деревянко. Послесловие // Зеркало недели (Київ). – 2001. –№ 29 (353). – 4 - 10 серп.

42 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), Ф. 1238. – Оп. 1. – Од. зб. 174. – Арк. 431.

43 Архів Сосницького літературно-меморіального музею О.П.Довженка, Вх. № 1771, №А– 139.

44 Чередниченко Е. За тысячи верст и тысячи лет // Киевские ведомости (Київ). – 2004. –№ 197 (3294). – 14 верес.

45 Архів Сосницького літературно-меморіального музею О.П.Довженка, № А– 393.

46 Архив внешней политики Российской Федерации, Ф.0500. – Оп. 1. – П. 1. – Од. зб. 1. – Арк. 246, 246 зв.

47 Попик В. Під софітами ВЧК-ДПУ-НКВС-НКДБ-КДБ // Дніпро. 1995. №9-10. С. 21-59.

48 Довженко О.П. Господи, пошли мені сили: Щоденник, кіноповісті, оповідання, фольклорні записи, листи, документи. – Х.: Фоліо, 1994. – С. 654.

49 ЦДАГО України, Ф. 1. – Оп. 6. – Од. зб. 715. – Арк. 34.

50 ЦДАГО України, Ф. 1. – Оп. 20. – Од. зб. 3112. – Арк. 10.

51 ЦДАГО України, Ф. 1. – Оп. 23. – Од. зб. 4504. – Арк. 1-128.

52 ЦДАГО України, Ф. 1. – Оп. 30. – Од. зб. 84. – Арк. 85-95.

53 ЦДАГО України, Ф. 1. – Оп.70. – Од. зб. 60. – Арк. 24.

54 ЦДАГО України, Ф. 4. – Оп. 6. – Од. зб. 37. – Арк. 26.

55 ЦДАВО України, Ф. 2. – Оп. 2. – Од. зб. 13. – Арк.163.

56 ЦДАВО України, Ф. 4. – Оп. 1. – Од. зб. 667. – Арк.107.

57 ЦДАВО України, Ф. 4. – Оп. 2. – Од. зб. 82. – Арк.59-62.

58 ЦДАВО України, Ф. 166. – Оп. 1. – Од. зб. 941. – Арк.2.

59 ЦДАВО України, Ф. 166. – Оп. 2. – Од. зб. 74. – Арк.79.

60 ЦДАВО України, Ф. 166. – Оп. 3. – Од. зб. 47. – Арк. 94.

61 ЦДАВО України, Ф. 166. – Оп. 6. – Од. зб. 8600. – Арк. 20.

62 ЦДАВО України, Ф. 166. – Оп. 12. – Од. зб. 1. – Арк. 367.

63 ЦДАВО України, Ф. 539. – Оп. 7. – Од. зб. 1169. – Арк. 37-39.

64 ЦДАВО України, Ф. 1238. – Оп. 1. – Од. зб. 184. – Арк. 396.

65 Державний архів міста Києва (ДАК), Р. 153. – Оп. 5. – Од. зб. 1574. – Арк.4.

66 Державний архів Київської області (ДАКО), Ф. 768. – Оп. 1. – Од. зб. 301. – Арк.35.

67 Державний архів Одеської області (ДАОО), ПФ. 7. – Оп. 1. – Од. зб. 1037. – Арк. 20.

68 Музей театрального, музичного та кіномистецтва (МТМК) України, Р н/доп. 250 Архів „Д”.

69 Корогодський Р. Довженко в полоні.К.: Гелікон, 2000. – С. 151.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка