Тетяна Лаврухіна аспірантка нау, м. Київ



Скачати 23.87 Kb.
Дата конвертації15.12.2016
Розмір23.87 Kb.

Тетяна Лаврухіна

аспірантка НАУ, м. Київ



Компоненти комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів
Вдосконалення системи вищої професійної освіти авіаційних диспетчерів передбачає підготовку кваліфікованих авіаційних фахівців, що мають володіти широким спектром знань, умінь, навичок, певними особистісними рисами та професійними характеристиками, серед яких важливим елементом є їх комунікативна компетентність.

Проблемі дослідження комунікативної компетентності присвячено праці таких вітчизняних та закордонних вчених, як Ю. М. Ємельянов, Л. А. Петровська, С. В. Петрушин, В. П. Черевко, С. Д. Гамідова, Д. М. Годлевська та ін. Водночас, структура комунікативної компетентності диспетчерів управління повітряних рухом не була повністю розкрита у дослідженнях сучасних науковців.

Слід зазначити, що ряд науковців (Ю. М. Ємельянов, Л. А. Петровська, С. В. Петрушин, В. П. Черевко, Д. М. Годлевська) у структурі комунікативної компетентності виділяють три компоненти: пізнавальний, поведінковий та емоційний компоненти. Зокрема, В. П. Черевко розглядає комунікативну компетентність менеджерів як структуру, яка містить когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти.

Інші вчені (О. А. Жирун, Є. В. Прозорова) досліджуючи структуру комунікативної компетентності виокремлюють тільки два компоненти. Так, О. А. Жирун наголошує, що комунікативна компетентність редакторів має дві складові: інструментальну та мотиваційно-ціннісну. Інструментальна складова комунікативної компетентності редакторів складається з професійного, психологічного, конативного та ретортного компонентів; мотиваційно-ціннісна складова містить комунікативні цінності та настанови.



Комунікативна компетентність диспетчера управління повітряним рухом має охоплювати компетентність у реалізації комунікативної та інтерактивної функції спілкування; у вирішенні трудових завдань і професійно-обистісних ситуаціях, які можуть виникати під час трудової діяльності. Зважаючи на це, у структурі комунікативної компетентності авіаційних диспетчерів ми виділяємо мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісно-діяльнісний компоненти. До мативаційно-ціннісного компоненту відносимо спрямованості майбутнього фахівця до професійної діяльності; прояв зацікавленості до обраної професії; позитивне ставлення до навчальної та майбутньої професійної діяльності. Когнітивний компонент полягає у знаннях з професійного мовлення; знання про сутність, структуру, стилі, етикет особистісного та професійного спілкування. Особистісно-діяльнісний компонент передбачає формування умінь та навичок, які є необхідними для розв’язання професійних завдань, досягнення високого рівня комунікативної компетентності через апробування себе як професіонала у реальних професійних умовах у процесі практики; готовність та здатність до виконання професійних функцій.

Виділені нами компоненти структури комунікативної компетентності диспетчерів управління повітряним рухом слугуватимуть базою для розробки технології формування комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка