Тестові завдання до диференційованого заліку з дисципліни «Стоматологічна допомога населенню та профілактична медицина»



Скачати 251.24 Kb.
Дата конвертації29.06.2020
Розмір251.24 Kb.



Тестові завдання до диференційованого заліку з дисципліни «Стоматологічна допомога населенню та профілактична медицина»
1 варіант
1. Яке значення повинен мати індекс RDА дитячої зубної пасти?
А. 10-30;

В. 30-50;

С. 50-80;

Д. 80-100;

Е.100-120.


2. Яке значення повинен мати індекс RDА в зубній пасті для дорослих?
А. 10-30;

В. 30-50;

С. 50-100;

Д. 100-120;

Е.120-150.


3. Який абразив найбільш доцільно використовувати в сучасних зубних
пастах?
А. Крейда;

В. Гідроксиапатит;

С. Білу глину;

Д. Діоксид кремнію;

Е. Карбонат кальцію.
4. Який вміст фторид-іона в зубних пастах рекомендується для дітей до 6 років?
А. 1500 ч/млн;

В. 1000 ч/млн;

С. 750-1000 ч/млн;

Д. 500-750 ч/млн;

Е. 250-500 г/млн.
5. Які активні добавки в зубних пастах впливають на мікрофлору та
одночасно збільшують мінералізацію емалі зуба?

А. Фториди;

В. Ферменти;

C. Солі

Д. Вітаміни

Е. Триклозан
6. Які компоненти зубних паст забезпечують профілактику утворення зубного каменю? (Дві відповіді).

А. Окисні сполуки;

В. Пірофосфати;

С. Рослинні добавки;

Д. Цинку цитрат;

Е. лактат Цинку.
7. Триклозан, що входить до складу зубних паст, виконує роль:

А. Минерализуючого агента;

В. Антикристалізатора;

С. Протимікробного з'єднання;

Д. Дезодоруючої добавки;

Е. Відбілюючого агента.
8. Який компонент зубної пасти забезпечує зниження чутливості твердих тканин зубів?

А. Перекисні сполуки;

В. Пірофосфати

С. Рослинні добавки

Д. Цинку цитрат;

Е. Калію нітрат.
9. До відбілюючих зубних паст не відносяться такі, які містять:

А. Пірофосфати;

В. Перекисні сполуки;

С. Натрію гідрокарбонат;

Д. Триклозан;

Е. Жорсткі абразиви.
10. Який компонент в першу чергу повинна містити зубна паста для
дитини, яка має захворювання тканин пародонту?

А. Фторид;

В. Пірофосфат;

С. Калію нітрат;

Д. Добавки рослинного походження;

Е. Окисні сполуки.



  1. Основна клінічна ознака, притаманна середньому карієсу:

А - чутливість при зондуванні дна каріозної порожнини

Б - дентин на стінках та дні каріозної порожнини легко знімаються

В - позитивна термометрія

Г- локалізація каріозної порожнини в межах плащового дентину


  1. Основна клінічна ознака, притаманна гострому середньому карієсу:

А - щільний, пігментований дентин на дні каріозної порожнини

Б - чутливість при зондуванні дна каріозної порожнини

В - локалізація каріозної порожнини в межах плащового дентину, який знімається пластами

Г- світло-жовтий розм'якшений дентин на дні та стінках каріозної порожнини


  1. Основні клінічні ознаки, притаманні хронічному глибокому карієсу:

А - позитивна термометрія

Б - больові відчуття при зондуванні дна каріозної порожнини

В - світло-жовтий розм'якшений дентин на дні та стінках каріозної порожнини

Г - глибока каріозна порожнина, виповнена щільним пігментованим дентином,
чутливість емалево-дентинної межі



  1. Основні клінічні ознаки, притаманні гострому глибокому карієсу:

А - щільний пігментований дентин на стінках та дні каріозної порожнини

Б - відсутність больових відчуттів при зондуванні дна каріозної порожнини

В - глибока каріозна порожнина, виповнена розм'якшеним світло-жовтим
дентином, зондування дна болісне, біль від холодного швидко минає


Г - позитивна вертикальна перкусія


  1. Основна клінічна ознака, притаманна хронічному початковому
    карієсу:


А - відсутність больових відчуттів при зондуванні

Б - негативна реакція на хімічні подразники

В - легка некротомія дентину з дна та стінок порожнини

Г - поодинока темно-коричнева пляма в межах емалі


  1. Основна клінічна ознака, притаманна гострому початковому карієсу:

А - больові відчуття при зондуванні

Б - позитивна термометрія

В - крейдоподібна пляма в межах емалі


  1. Основна клінічна ознака, притаманна хронічному поверхневому
    карієсу:


А - больові відчуття при зондуванні дна каріозної порожнини

Б - позитивна термометрія

В - каріозна порожнина в межах емалі темно-коричневого кольору

Г - симетричність осередків ураження


  1. Основна клінічна ознака, притаманна гострому поверхневому карієсу:

А - симетричність ураження

Б - больові відчуття при зондуванні дна каріозної порожнини

В - пігментація емалі

Г - локалізація порожнини в межах емалі, світлого кольору, чутлива


  1. Основна діагностична ознака, за якою розмежовують карієс в стадії плями від гіпоплазії:

А - позитивна реакція на хімічні подразники

Б - больові відчуття при зондуванні

В - позитивна термометрія

Г - асиметричність осередку ураження, який з'являється після прорізування зуба


  1. Структурна одиниця емалі:

А - міжпризмова речовина

Б - емалеві веретена

В - емалева призма

Г - емалеві пучки

  1. До якої патології належать зуби Гетчинсона, Фурньє та Пфлюгера

А - некрозу емалі

Б - системної гіпоплазії

В - флюорозу

Г - ерозії емалі

  1. Зуби Гетчинсона та Фурньє уражають:

А - верхні центральні різці

Б - ікла

В - моляри верхньої щелепи

Г - моляри нижньої щелепи


  1. Зуби Пфлюгера уражають:

А - премоляри

Б - бічні різці

В - перші моляри

Г - ікла

  1. Яка група зубів найчастіше вражається при гіпоплазії емалі:

А - премоляри, різці

Б - перші моляри, ікла

В - різці, ікла

Г - перші моляри, різці


  1. Основна ознака плямистої форми гіпоплазії емалі:

А - на вестибулярній поверхні першого різця шорсткувата матова пляма,
локалізується в пришийковій ділянці


Б - на вестибулярній поверхні різців дефекти твердих тканин зубів овальної форми, локалізуються симетрично

В - на вестибулярній поверхні різців плями молочного кольору, локалізуються симетрично, зовнішний шар емалі блискучий та гладкий


  1. Лікування борозенчастої форми гіпоплазії емалі складається з:

А - відновлення анатомічної форми зуба за допомогою сучасних композитних
матеріалів


Б - місцевої та загальної ремінералізивної терапії

В - двох етапів: перший - комплексної ремінералізівної терапії, другий -
відновлення анатомічної форми зуба



  1. Некаріозне ураження, що виникло до прорізування зубів, при лікуванні антибіотиками тетрациклінового ряду:

А - флюороз

Б - гіпоплазія емалі

В - тетрациклінові зуби

Г - початковий карієс


  1. Яка концентрація фтору у питній воді є максимально припустимою

(мг/л):

А - 0,5

Б - 1,5

В - 2,0

  1. Форми флюорозу залежно від клінічних проявів:

А - хвиляста, крапкова, борозенчаста

Б - плямиста, крейдоподібно-крапчаста, ерозивна

В - штрихова, плямиста, крейдоподібно-крапчаста, ерозивна, деструктивна


  1. Лікування штрихової, плямистої та крейдоподібно - крапчастої форми
    флюорозу:


А - препарування ділянок ураження та відновлення анатомічної форми зуба сучасними композитними матеріалами

Б - комплексна ремінералізивна терапія (реr оs: фосфорно-кальцієві препарати, полівітаміни; місцево: аплікації , електрофорез гліцерофосфату кальцію № 10-3 рази наік), при пігментації на фронтальних зубах - відбілювання із н ремінералізивною терапією

В - відбілювання зубів

.




  1. Реакція на зондування дна каріозної порожнини при г
    гнійному пульпіті:


А - відчуття неприємного тиску

Б - різка болючість в одній точці

В – різкий біль по всьому дну

Г - відсутня


  1. Періодонт являє собою:


А - комплекс тканин, які заповнюють простір між слизовою ясен і кістковою стінкою альвеоли

Б - сполучнотканинний комплекс, який локалізується між цементом кореня та
кортикальною пластинкою альвеолярної кістки


В - простір, обмежений слизовою ясен і цементом кореня зуба

Г - простір, обмежений цементом кореня, круговою зв'язкою, кістковою стінкою альвеоли


  1. Характер болю при гострому гнійному періодонтиті:

А - самовільний, постійний, локалізований із тенденцією до нароста
залежить від часу доби, посилюється при накушуванні на зуб


Б - самовільний, нападоподібний, посилюється від дії температурних подра: в нічний час

В - ниючий, виникає від дії температурних, хімічних, механічних подразник не минає після їх усунення

Г - постійний ниючий, виникає від дії механічних подразників


  1. Діагностична відмінність між гострим гнійним періодон:
    загостреним хронічним верхівковим періодонтитом:


А - різко болісна перкусія

Б - самовільні постійні болі, що посилюються при накушуванні

В - осередок деструкції кісткової тканини у верхівки кореня на рентгеногр

Г - відсутність реакції на термічні подразники

  1. Хронічний гранульоматозний періодонтит диференціюють із:

А - хронічним гангренозним пульпітом

Б - ретроградним пульпітом

В - радикулярною кістою

Г - хронічним гіпертрофічним пульпітом



  1. Пародонт - це комплекс органів, що включає

А - зуб, ясна, періодонт

Б - зуб, ясна, періодонт, кістка альвеоли

В - зуб, ясна, періодонт, кістка альвеоли, цемент кореня

  


  1. Наявність пародонтальної кишені характерно

А - для гінгівіту

Б - для пародонтиту

В- для пародонтозу

Г - для Пародонтоми

  


  1. Для катарального гінгівіту характерно

А - кровоточивість ясен

Б - наявність пародонтальних кишень

В - ретракція ясен

Г - атрофія альвеоли




  1. При гінгівіті на рентгенограмі спостерігається

А - рівномірна атрофія альвеол

Б - зниження висоти міжальвеолярних перегородок

В - склеротичні зміни альвеолярної кістки

Г- змін немає

  


  1. Зі збільшенням показника індексу гігієни

 ризик розвитку запальних захворювань пародонту

А - зменшується

Б - збільшується

В - не впливає




  1. Індекс РМА виражається

А - в абсолютних одиницях

Б - в процентах

В - у відносних одиницях

  


  1. РМА - це індекс

А - потреби в лікуванні захворювань пародонту

Б) комунальний пародонтальний індекс ВООЗ

В) папілярний-маргінально-альвеолярний

Г) ефективності гігієни порожнини рота

  


  1. Розчин Шиллера-Писарєва використовується при визначенні індексу

А - CPI

Б - РМА


В - КПУ

Г - CPITN

  

44. За допомогою індексу РМА визначають



А - кровоточивість ясен

Б - зубний камінь

В - ступінь запалення ясен

Г - зубний наліт

  

45. При визначенні індексу РМА забарвлюється вестибулярна ясна



 в області

А - фронтальних зубів нижньої щелепи

Б - фронтальних зубів верхньої щелепи

В - всіх верхніх зубів

Г - всіх зубів верхньої і нижньої щелепи
46. Основним методом профілактики катарального гінгівіту є

А - раціональна гігієна порожнини рота

Б - збалансоване харчування

В - полоскання порожнини рота розчинами фторидів

Г - санація порожнини рота

  

47. Для зменшення кровоточивості ясен найдоцільніше



 використовувати зубні пасти

А - фторидвмісні

Б - з рослинними добавками

В - гігієнічні

Г - відбілюючі

  

48. Пацієнтам із запальними захворюваннями пародонту



 в стадії загострення рекомендують користуватися зубною щіткою

А - м'якою

Б - середньої жорсткості

В - жорсткої

  

49. Попередження запальних захворювань пародонту



 сприяють

А - прийом фторідсодержащіх таблеток

Б - проведення професійної гігієни

В - ремінералізуюча терапія

Г - герметизація фісур зубів

50. Слизова оболонка ротової порожнини представлена шарами:

А - епітелієм, підслизовою основою

Б - епітелієм, власною пластинкою

В - епітелієм,власною пластинкою, підслизовою основою

Г - власною пластинкою




  1. Результатом зворотнього розвитку афти є:

А - незмінена слизова оболонка

Б - гіпертрофічний рубець

В - рубцева атрофія

Г - гладкий рубець




  1. Захворювання вірусної етіології:

А - хронічний рецидивний афтозний стоматит

Б - гострий афтозний стоматит

В - стоматит Сеттона

Г - синдром Бехчета




  1. Етіотропні препарати для лікування герпетичного стоматиту:

А - противірусні

Б - антибактеріальні

В - нітрофуранові

Г - цитостатики



  1. Один із етіологічних чинників кандидозного стоматиту:

А - гіповітаміноз

Б - порушення гігієни ротової порожнини

В - генералізований пародонтит

Г - довгострокове лікування антибіотиками




  1. Захворювання, при якому призначають рег ос противірусні
    препарати:

А - червоний вовчак

Б - герпстичний стоматит при грипі

В - хронічний рецидивний афтозний стоматит

Г - гострий герпетичний стоматит




  1. Елементи ураження при грипозному стоматиті:

А - виразки, тріщини

Б - міхур, ерозії

В - плями (геморрагії),пухирці, ерозії, афти

Г - афти,кірочки




  1. Захворювання, яке є першою клінічною ознакою СНІД СОРП:

А - кандидоз

Б - червоний плескатий лишай

В - хронічний рецидивний афтозний стоматит

Г - гострий афтозний стоматит




  1. Кількість клінічних форм кандидозу СОРП:

А - одна

Б - дві


В - три

Г - чотири



  1. Кандидозну заїду диференціюють із:

А - екзематозним хейлітом

Б - червоним вовчаком

В - стрептококковою заїдою

Г - хворобою Боуена




  1. Кандидозний хейліт диференціюють із:

А - актинічним хейлітом

Б - гландулярним

В - хейлітом Манганотті

Г - екзематозним


61. Хворий 43-х років скаржиться на постійний біль у ділянці верхньої щелепи справа, що іррадіює у скроню. Біль з'явився місяць тому. Об'єктивно: асиметрія обличчя за рахунок припухлості правої щоки. Слизова оболонка порожнини рота не змінена. Утруднене дихання через правий носовий хід, тут же кров'янисто-гнійні виділення з неприємним запахом. На оглядовій рентгенограмі лицевого скелету у напіваксіальній проекції визначається інтенсивне затемнення правої гайморової пазухи, порушення цілісності внутрішньої і верхньої її стінок. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Хронічний одонтогенний гайморит

B. Остеома верхньої щелепи

C. Рак верхньої щелепи

D. Невралгія ІІ гілки трійчастого нерва

E. Хронічний одонтогенний остеомієліт верхньої щелепи


62. Після перенесеного матір'ю гострого гнійного маститу, у дитини 2-х місяців з'явився набряк лівих підочної та виличної ділянок, гіперемія шкіри лівої половини обличчя, висока температура до 39-40oC, гноєтеча з носа. Який діагноз можна передбачити?

A. Гострий гайморит

B. Гострий гнійний періостит

C. Гострий одонтогенний остеомієліт

D. Флегмона підочної ділянки

E. Гострий гематогенний остеомієліт


63. Хворий 27-ми років скаржиться на кровоточивість ясен під час чищення зубів. Об'єктивно: ясеневий край гіперемований, набряклий, болісний при доторкуванні, пародонтальні кишені відсутні. На рентгенограмі резорбція кортикальної пластинки, остеопороз міжзубних перегородок. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Пародонтоз

B. Початковий ступінь генералізованого пародонтиту

C. Загострення хронічного катарального гінгівіту

D. Генералізований пародонтит І ступінь

E. Хронічний катаральний гінгівіт




64. Чоловік 43-х років звернувся до лікаря зі скаргами на болісне ковтання, обмежене відкривання рота. 3 дні тому почав боліти зруйнований 37, наступного дня з'явився біль при ковтанні, ще через день почалося обмеження відкривання рота. Об'єктивно: невелика м'яка припухлість в лівій підщелепній ділянці. Пальпується збільшений лімфатичний вузол. Рот відкривається на 1,5 см. Спостерігається набряк лівої піднебінної дужки та бокової стінки глотки. 37 зруйнований, слизова оболонка навколо зуба набрякла, перкусія слабко болісна. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Одонтогенна навкологлоткова флегмона

B. Одонтогенна підщелепна флегмона

C. Перитонзилярний абсцес

D. Одонтогенна крило-щелепна флегмона

E. Гострий підщелепний лімфаденіт


65. Батьки дитини 6-ти років звернулися зі скаргами на біль у дитини у піднижньощелепній ділянці зліва, підвищення температури до 37,5oC. Об'єктивно: обличчя асиметричне з причини інфільтрату піднижньощелепної ділянки зліва. Інфільтрат м'яко-еластичної консистенції, рухливий, розміром 2х2,5 см, пальпація трохи болісна, шкіра не змінена. Зуби інтактні. Зів гіперемований. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Гострий серозний неодонтогенний піднижньощелепний лімфаденіт

B. Аденофлегмона піднижньощелепної ділянки

C. Гострий гнійний одонтогенний піднижньощелепний лімфаденіт

D. Гострий серозний одонтогенний піднижньощелепний лімфаденіт

E. Гострий гнійний неодонтогенний піднижньощелепний лімфаденіт


66. Пацієнт 23-х років скаржиться на незначне оголення коренів зубів і кровоточивість ясен під час чищення зубів, свербіж у яснах. Об'єктивно: мають місце відкладення над- і під'ясеневого зубного каменя. Ясна гіперемовані, набряклі, кишені глибиною 3,5 мм. На рентгенограмі: резорбція міжальвеолярних перегородок на 1/3. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Генералізований пародонтит ІІ ступеня, хронічний перебіг

B. Пародонтоз ІІ ступеня

C. Генералізований пародонтит ІІ ступеня, загострений перебіг

D. Генералізований пародонтит І ступеня, загострений перебіг

E. Генералізований пародонтит І ступеня, хронічний перебіг


67. Хвора звернулася зі скаргами на біль та припухлість в правій підщелепній ділянці. Впродовж тижня лікувала 45. Об'єктивно: температура тіла 38oC. В правій підщелепній ділянці болісний, напружений інфільтрат. Шкіра не береться в складку, гіперемована, блищить. Рот відкривається на 3 см. Ковтання безболісне. Якому захворюванню відповідає зазначена вище клінічна картина?

A. Гострий гнійний сіалоаденіт

B. Флегмона крилощелепного простору

C. Абсцес правого щелепно-язикового жолоба

D. Одонтогенна флегмона правої підщелепної ділянки

E. Аденофлегмона правої підщелепної ділянки


68. Батьки скаржаться на погане самопочуття дитини 7-ми років, підвищення температури тіла до 39oC, біль у зубах на верхній щелепі зліва. Об'єктивно: стан важкий, дитина бліда, адинамічна, асиметрія обличчя через наявність інфільтрату на верхній щелепі зліва. У 64 порожнина, перкусія болісна. 63, 65 зуби інтактні, перкусія болісна, рухливість зубів І

ступеня, з-під ясеневого краю 64 виділяється гній. Перехідна складка згладжена у 63, 64, 65 зубів, слизова гіперемована з вестибулярного і піднебінного боків. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Нагноєна радикулярна кіста верхньої щелепи від 64

B. Гострий одонтогенний гайморит від 64

C. Гострий гнійний одонтогенний періостит верхньої щелепи від 64

D. Гострий одонтогенний остеомієліт верхньої щелепи від 64

E. Гострий серозний періостит верхньої щелепи від 64
69. Хворий 57-ми років скаржиться на підвищену чутливість зубів до хімічних та термічних подразників, свербіж ясен. Об'єктивно: корені зубів оголені до 1/3 довжини, ясна щільні, блідо-рожевого кольору. У ділянці 14, 13, 24, 25, 26, 34 клиноподібні дефекти в межах дентину. Зондування оголених шийок зубів та клиноподібних дефектів болісне. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Атрофічний гінгівіт

B. Генералізований пародонтит

C. Локалізований пародонтит

D. Пародонтоз І ступеня

E. Пародонтоз ІІ ступеня


70. Жінка 37-ми років скаржиться на біль, кровоточивість ясен, неприємний запах з рота, підвищення температури тіла до 37,2oC. Об'єктивно: ясна яскраво гіперемовані, набряклі, легко кровоточать, пародонтальні кишені глибиною 3-4 мм із гнійним ексудатом. На ортопантомограмі: дифузний остеопороз альвеолярних відростків, резорбція міжзубних перегородок до 1/3 їхньої висоти. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Генералізований пародонтит II ступеня, хронічний перебіг

B. Генералізований пародонтит І ступеня, загострений перебіг

C. Генералізований пародонтит I ступеня, хронічний перебіг

D. Загострення хронічного катарального гінгівіту

E. Генералізований пародонтит II ступеня, загострений перебіг





  1. Патоморфологічна локалізація елементу ураження при хейліті

Манганотті:

А - епітелій

Б - сітчастий шар власної пластинки

В - сосочковий шар власної пластинки

Г - підслизова основа


  1. Основні критерії діагностики преканцерозного хейліту Манганотті:

А - характер перебігу, дані цитологічного дослідження

Б - клітини Тцанка

В - дані клінічного та лабораторного обстеження

Г - вигляд осередка ураження



  1. Допустимі терміни консервативного лікування преканцерозного хейліту Манганотгі:

А - один місяць

Б - півтора місяці

В - два тижні

Г - два місяці



  1. Елемент ураження при преканцерозному хейліті Манганотті:

А - тріщина

Б - афта


В - ерозія

Г - виразка



  1. Клінічні ознаки малігнізації травматичної виразки:

А - больові відчуття

Б - підритість країв

В - ущільнення країв і дна

Г - підвищення температури тіла



  1. Захворювання,яке є облігатним передраком:

А - ерозивно-виразкова форма червоного плескатого лишаю

Б - папілома та папіломатоз

В - метеорологічний хейліт

Г - десквамативний глосит



  1. Захворювання, яке є облігатним передраком:

А - шкіряний ріг

Б - кератоакантома

В - хвороба Боуена

Г - ерозивна форма лейкоплакії



  1. Захворювання, яке є факультативним передраком:

А - хвороба Боуена

Б - десквамативний глосит

В - хвороба Дюринга

Г - червоний плескатий лишай




  1. Стан лімфатичних вузлів при раковій виразці:

А - збільшені, безболісні, ущільнені, спаяні з оточуючими тканинами

Б - збільшені, безболісні, м'які, не спаяні з оточуючими тканинами

В - збільшені, болючі, не спаяні з оточуючими тканинами

Г - не пальпуються




  1. Чинник, що обумовлює розвиток лейкоплакії:

А – вірус

Б - хронічна травма

В - цукровий діабет

Г - паління







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка