Теорії українського народного танцю



Сторінка7/9
Дата конвертації05.05.2016
Розмір1.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

71

На “і” – ліва нога стає опорною, права трохи піднімається над підлогою (пересування).

На “два” – права нога міцно опускається на підлогу, а ліва в цей час переноситься півколом вгору і стрибком подається вліво – вбік-навскіс, щоб на рахунок “раз” наступного такту опуститись вниз і т. д.

Примітка. Рахунок “і” вказує на рухи ніг на затакт перед кожним рахунком “раз” (1). Нижні рядки рис. 42 і 43 слід розглядати справа наліво, як продовження руху з правої ноги в другому такті.

Спосіб другий (рис. 43)

На “раз” – стрибок лівою ногою вліво – вбік-навскіс. Одночасно праву ногу переводимо наперед лівої, підвівши п’яту до носка лівої ноги, як це було в схрещуванні або в хитанні.

72 •

На “і” – права нога стає опорною, а ліва трохи піднімається над підлогою. Танцюрист ніби переступає з лівої ноги на півпальці правої.

На “два” – ліва нога міцно опускається на підлогу, а права переноситься високим півколом вгору і стрибком подається вправо – вбік-навскіс, щоб на рахунок “раз” наступного такту опуститися вниз. Ліва нога переводиться наперед правої п’ятою до носка правої ноги (навхресна позиція).

На “і” – ліва нога стає опорною, а права трохи піднімається над підлогою (переступання).

На “два” – права нога міцно опускається на підлогу, а ліва переноситься високим півколом вгору і стрибком подається вліво – вбік-навскіс, щоб на рахунок “раз” наступного такту опуститись на підлогу і т. д.

73

Отже, у русі № 27 необхідно: .

а) міняти стрибками напрямки руху ніг, тобто стрибати раз вліво – вбік-навскіс, а раз вправо – вбік-навскіс;

б) у способі першому – підводити носок під п’яту;

в) у способі другому – переводити п’яту наперед носка, тобто ставити ногу в навхресну позицію відносно тієї ноги, з якої здійснений стрибок.

Рух № 27 називаємо тинком тому, що коли його гарно виконують, а особливо коли гарно роблять півколо у повітрі, то глядачеві збоку здається, ніби танцюрист перестрибує через тин або через ворота.

Б. Комбінації для дітей:

1. Тинок (8 тактів) – зальотний рух (4 такти)–хід тихий (4 такти).

2. Тинок (8 тактів) – колисання (4 такти) – доріжка дрібна (4 такти).

3. Тинок (4 такти) – випад вліво (2 такти) – випад вправо (2 такти). В. Комбінації для старших:

1. Тинок – доріжка дрібна назад – пристук.

2. Тинок – вихилясник – пристук.

3. Тинок – колисання – пристук.

4. Тинок – доріжка п’яна.

5. Тинок – пристук – доріжка дрібна.

6. Тинок – хід акцентований, прикрашений півколом.

7. Тинок – хід акцентований, прикрашений півколом, і напівповорот наліво-назад.

8. Тинок – випад – хід акцентований.

9. Тинок – перескок – вихилясник.

10. Тинок – пристук – схрещування і розкрок розбитий.

Примітка. Кожний рух виконувати протягом 4-х тактів.

74

РОЗДІЛ ДРУГИЙ
Всі попередні рухи з їх комбінаціями ми виконували у стоячому положенні, а щоб надати їм більшої плавності, м’якості і пластики, ми угиналися в колінах і намагалися виконувати рухи на носках, не торкаючись п’ятами землі. Колисання й угинання в колінах зміцнюють м’язи ніг, тому після їх вивчення для нас не страшні й не шкідливі ніякі рухи, навіть такі, як присядки і плазунець.

Хоч названі рухи красиві й привабливі, проте, маючи на меті попередніми рухами зміцнити м’язи ніг, їх не можна було описувати раніше. З певністю зауважуємо, що коли хто-небудь почав би вчитися, скажімо, гопака відразу з присядки або з плазунця, то він миттю покинув би навчання, бо, зробивши без підготовки кілька разів присядку, відчув би досить гострий біль у ногах, особливо в колінах і стопах, і мусив би припинити навчання не менше як на тиждень. Усі пройдені нами рухи дають тепер можливість приступити до вивчення присядок і плазунця.
Рух № 28

ПРИСЯДКА

Для парубків (рис. 44)

Тактування: 1–2, 1–2 (“раз-два”, “раз-два”).

А–Б–В. Присядка виконується на один такт.

На “раз” – присідаємо до землі так, наче хочемо що-небудь підняти.

На “два” – встаємо й одночасно випростовуємо праву ногу вправо – вбік-навскіс.

На “раз” наступного такту знову присідаємо.

На “два” – встаємо й одночасно випростовуємо ліву ногу вліво – вбік-навскіс.

Присядку слід робити: 1) легко на носках, 2) щоб п’яти торкалися одна однієї, 3) руки треба покласти вбоки вище пояса або схрестити на грудях, 4) корпус повинен бути трохи нахилений вперед, щоб, присідаючи, не

1 Вправні танцюристи тримають корпус прямо, не нахиляючи його вперед.

75

податися назад і не сісти на землю, 5) присідати слід спокійно, тобто не кидатись з усієї сили і не допускати хрускотіння в суглобах, щоб не відчути неприємного болю в колінах і стопах, бо це може відбити в початківців бажання продовжувати розпочату науку.
Рух № 29

ПРИСЯДКА Й УДАР РУКАМИ ПО ХАЛЯВАХ

Для парубків (рис. 45)

Тактування: 1–2, 1–2 (“раз-два”, “раз-два”).

А–Б–В. На “раз” – присісти.

На “два” – встати й одночасно перенести праву ногу наперед лівої, зігнувши її в коліні, і ударити лівою рукою по халяві правого чобота.

На “раз” наступного такту – перескочити на праву ногу й одночасно перенести ліву ногу, теж зігнуту в коліні, поза праву ногу і вдарити правою рукою по халяві або по підошві лівого чобота.

На “два” – випростовуємо ліву ногу вліво – вбік-навскіс.

Рух повторюється спочатку.

76
Рух № 30

ПРИСЯДКА – ВИПАД ВЛІВО – ВБІК-НАВСКІС1 І ПОВНИЙ ПОВОРОТ

Для парубків (ряс. 46)

Тактування: 1–2, 1-і-2 (“раз-два”, “раз-і-два”).

А–В. На “раз” – присісти.

На “два” – встати й відвести ліву ногу вліво – вбік-навскіс.

На “раз” наступного такту – випад лівою ногою вліво – вбік-навскіс.

На “і” – поворот на лівій нозі вліво-назад.

На “два” – після повороту повернутися до випаду правою ногою вправо – вбік-навскіс. Поворот треба робити раптово, повертаючись замахом вліво на носках лівої ноги.
Рух № 31

ПРИСЯДКА – УДАР ПІДКІВКАМИ І РОЗКРОК РОЗБИТИЙ

Для парубків (рис. 47)

Тактування: 1-і-2, 1-і-2 (“раз-і-два”, “раз-і-два”).

А–В. На “раз” – присісти.

На “і” – підстрибнути вгору й ударити підківкою об підківку або стопою об стопу, опуститися на підлогу, зайнявши розкрочну позицію, з якої на наступний рахунок “раз-і-два” виконати відомий розкрок розбитий.
Рух № 32

ДВІ ПРИСЯДКИ – СХРЕЩУВАННЯ І РОЗКРОК РОЗБИТИЙ

Для парубків

Тактування: 1–2, 1–2, 1–2, І-і-2 (“раз-два”, “раз-два”, “раз-два”, “раз-і-два”).

А–В. Це чотиритактний рух. На перші два такти виконуються дві присядки, а на наступні два такти робиться уже відомий рух № 15 – схрещування і розкрок розбитий.

77

Коли танцюрист міцний в ногах, то він може присядкою заповнити 4–8 тактів. Але краса танцю полягає не в тому, щоб похвалитися силою м’язів, а в тому, щоб виконавець показав уміння брати й комбінувати рухи так, щоб себе не замучити і глядачеві не надокучати невпинним повторюванням тієї ж самої фігури і, крім того, щоб не стати хвальком: ось, мовляв, який я дужий, не два-три такти, а цілий вечір танцювати можу присядки й плазунці, а ви дивіться та дивуйтеся.
Справжній, розумний танцюрист показує присядки рідко, наче прикрасу до відомих рухів, тобто у комбінації з іншими фігурами. Таку комбінацію подає нам група, складена у русі № 32, де присядка припадає на перші два такти.
Рух № 33

ВИПАД – ХІД АКЦЕНТОВАНИЙ – ДВІ ПРИСЯДКИ ї

Для парубків

Тактування: 1–2, 1-і-2, 1–2, 1–2 (“раз-два”, “раз-і-два”, “раз-два”, “раз-два”),

А–В. У русі № 33 бачимо нову чотиритактну комбінацію, в якій третій і четвертий такти заповнюються присядкою. Слід лише звернути увагу на те, щоб кожний рух перед присядкою виводився спокійно, без розгону, щоб, переходячи з якого-небудь руху в присядку, не впасти на руки або на коліна.
Рух № 34

ХІД АКЦЕНТОВАНИЙ – ПРИСЯДКА – СХРЕЩУВАННЯ І РОЗКРОК РОЗБИТИЙ

Для парубків

Тактування: І-і-2, 1–2, 1–2, І-і-2 (“раз-і-два”, “раз-два”, “раз-два”, “раз-і-два”).

78

А. Рух № 34 заповнює чотири такти, а сама присядка припадає на другий такт. Виконавши чисто цей рух, в якому на кожний такт припадає один самостійний рух, можна перейти на рух № 31 або на рух № 32.

Коли ж танцюрист виконає підряд рухи № 31, 32, 33, 34, можна побачити, що присядка повторюється, але не часто, – і танцюрист не втомлюється. Власне, коли він присідає, то, звичайно, втомлюється, але інші рухи, що складають комбінації, дають виконавцеві потрібний перепочинок, підбадьорюють його, і у танцюриста виникає бажання пуститися ще раз навприсядки. Взагалі, присядки – це прикраса, яка надає танцю жвавості й веселого настрою.

Б. Комбінації для дітей (хлопчиків):

1. Присядка (4 такти) – зальотний рух (4 такти).

2. Присядка (4 такти) – доріжка (4 такти).

3. Присядка (4 такти) – хід тихий (4 такти).

4. Присядка (4 такти) – хід акцентований (4 такти).

5. Присядка (4 такти) – колисання (4 такти).

В. Комбінації для старших (кожний рух виконується на два такти):

1. Вихилясник – присядка – схрещування – хід акцентований.

2. Перескок – хід акцентований – вихилясник – присядки.

3. Доріжка – присядки – схрещування – присядки.

4. Дрібне присування – перескок – схрещування – присядки.

5. Схрещування – вихилясник – присядки – колисання раптове.

6. Тинок – пристук – хід акцентований з півповоротом – присядка.

7. Тинок – пристук – доріжка – присядки.

8. Вихилясник – доріжка п’яна – присядки – схрещування.

9. Тинок – вихилясник – доріжка дрібна назад – присядки.

10. Перескок – хід акцентований – присядка – випад – вихилясник – присядка – доріжка виступцем – хід тихий.
Рух № 35

ПРИСЯДКА – СТАНЬ НА П’ЯТИ – СХРЕЩУВАННЯ

Для парубків (рис. 48)

Тактування: 1–2, 1–2 (“раз-два”, “раз-два”).

А–В. Рух № 35 – це звичайна присядка, тільки на рахунок “два” – танцюрист встає не на одну ногу, а на п’яти обох ніг.

Після цього він може перейти у схрещування або додати такі комбінації:

1. Присядка – стань на п’яти – схрещування (4 такти) – доріжка дрібна (4 такти).

2. Присядка – стань на п’яти – схрещування (4 такти), – доріжка виступцем (4 такти).

3. Присядка – стань на п’яти – схрещування (4 такти) – перескок (4 такти).

4. Присядка – стань на п’яти – схрещування (4 такти) – хід тихий (4 такти).

5. Присядка – стань на п’яти – схрещування (4 такти) – випад вліво (4 такти).

79
ПЛАЗУНЕЦЬ

Для парубків (рис. 49)

Тактування: 1–2, 1–2 (“раз-два”, “раз-два”).

А–Б–В. Плазунець – це невпинне продовження присядки, тобто, коли на рахунок “раз” присядемо до землі, то на рахунок “два” не встаємо, як на присядці, а виконуємо нову присядку, викидаючи вперед то одну, то другу ногу. Виконуючи плазунець, треба пам’ятати, щоб так само, як" при присядках: а) корпус був трохи нахилений вперед ‘, б) руки схрещені на грудях або взяті вбоки вище пояса 2, в) ноги при викиданні вперед мають бути трохи зігнутими в колінах.

Плазунець – рух дуже важкий, а тому, як і присядка, вимагає від танцюриста фізичної підготовки. Плазунець також не можна перебивати яким-небудь із відомих рухів, бо всі вони виконуються у стоячому положенні, до якого можна перейти тільки аж на сьомому такті, ставши на рахунок “раз” сьомого такту на носки, наче для присядки, а на рахуйок “два” – піднятись на рівні ноги або п’яти.

1 Вправні танцюристи тримають корпус прямо, не нахиляючи його вперед.

2 Руки в цьому русі можна поступово розводити в сторони і знову схрещувати на грудях.

80

Після плазунця танцюрист переходить, звичайно, до найлегших рухів, тобто таких, що дали 6 перепочинок м’язам ніг. Потому можна ще раз пройтися плазунцем або виконати яку-небудь комбінацію у стоячому положенні.

Б. Комбінації для хлопчиків.

1. Плазунець (4 такти) – зальотний рух (4 такти).

2. Плазунець (4 такти) – хід тихий (4 такти).

3. Плазунець (4 такти) – хід тихий, акцентований (2 такти) – вихилясник (2 такти).

4. Плазунець (4 такти) – доріжка пряма (4 такти).

5. Плазунець (4 такти) – угинання (4 такти). В. Комбінації для старших:

^. Плазунець (8 тактів) – хід акцентований (4 такти) – колисання (4 такти).

2. Плазунець (8 тактів) – доріжка пряма (4 такти) – перескок (4 такти).

3. Плазунець (8 тактів) – зальотний рух (4 такти) – доріжка дрібна (4 такти).

4. Плазунець (8 тактів) – випад (4 такти) – схрещування з поворотом і розкрок розбитий (4 такти).

5. Плазунець (8 тактів) – хід тихий (4 такти) – перескок (4 такти).
Рух № 37

ВИБИВАНЕЦЬ

Для парубків і дівчат

Тактування: 1–2, 1–2 (“раз-два”, “раз-два”).

А. Вибиванець зустрічається в українському танці під такими назвами, як сучок, тропак, дрібушечка. Це ряд пристуків, до яких найлегше перейти із зальотного руху, доріжки, вихилясника.

Щоб краще зрозуміти, в якому темпі виконувати вибиванець, треба придивитись до нотного прикладу і до літер, що підписані під нотами.

Тут ми бачимо, що вибиванець – рух дуже дрібний і тому дуже рухливий. У кожному такті, крім восьмих –,ми зустрічаємо і шістнадцяті – .Знаючи, що на кожну чверть – І, тобто на рахунок “раз”

або на рахунок “два”, припадає чотири шістнадцятих, стане ясно, що треба витанцьовувати якісь чотири рухи так швидко і вправно, щоб ними заповнити одну долю (кожну чверть). Цими рухами є швидкі пристуки об землю, які вибиваються то правою, то лівою ногою на місці. Такими пристуками можна також легко просуватися вперед або вибивати їх, повертаючись кружком.

Отже, вибиванець виконується як вісім пристуків на такт (чотири на рахунок “раз” і чотири на рахунок “два”), тобто по одному пристуку на кожну шістнадцяту долю (див. перший такт нотного прикладу).

Чотири пристуки шістнадцятими долями можна поєднувати з двома пристуками на кожну восьму або з одним пристуком на кожну чверть (див.

81

другий і третій такти нотного прикладу), інакше кажучи, можна вибивати будь-який ритмічний рисунок, який може підказати виконавцю ритміка танцювальної музики (див. четвертий, п’ятий, шостий і сьомий такти нотного прикладу).

їіід нотами стоять два рядки літер: перший рядок – П, Л, П, Л і т. д. (права нога, ліва нога). Ці літери означають, яка нога починає і яка кінчає низку вибиванців у одному такті. Верхній рядок показує чергування ніг, коли вибиванець починається з правої ноги.

У восьмому такті під першими двома восьмими підпивані літери пп і лл. Це означає, що на рахунок “раз” у цьому такті танцюрист двічі вибиває тією ж самою ногою (правою або лівою), а саме: стукнувши на першу восьму ногою об землю, він легко невисоко підскакує вгору, щоб, опустившись, стукнути на другу восьму тією ж самою ногою.

На рахунок “два” виконується низка вибиванців з другої ноги, як це показано в нотах.

Б. Рух № 37 для дітей важкий.

В. Комбінації для старших:

1. Вибиванець (4 такти) – доріжка пряма (4 такти).

2. Вибиванець (4 такти) – колисання (4 такти).

3. Вибиванець (4 такти) – перескок (4 такти).

4. Вибиванець (4 такти) – хід тихий (4 такти).

5. Вибиванець (4 такти) – доріжка дрібна (4 такти).

82
Рух № 38

РОЗКРОК І УДАРИ ПІДКІВКАМИ

Для парубків

Тактування 1-і-2-і (“раз-і-два-і”).

А. Рух № 38 є доповненням і прикрасою до вибиванця. Заповнивши кілька тактів вибиванцями, переходимо у розкрок. Після останнього не робимо схрещування, як це було раніше при комбінуванні схрещування з роз-кроком, а підстрибуємо легко вгору і в повітрі вибиваємо підківками, тобто ударяємо п’ятою об п’яту. Вдаривши на кожне “і” підківками, переходимо знову в розкрок.

Б. Комбінації для дітей:

1. Розкрок і удари підківками (2 такти) – доріжка пряма (2 такти).

2. Розкрок і удари підківками (2 такти) – хід акцентований (2 такти). В. Комбінації для старших:

а) Комбінувати рух № 37 і рух № 38 так, щоб два такти заповнити одним рухом і два такти – іншим;

б) комбінувати (по 2 такти):

1. Вихилясник – вибиванець – розкрок і удари підківками.

2. Доріжка – пристук – розкрок і удари підківками – вибиванець.

3. Перескок – пристук – вибиванець – розкрок і удари підківками.

4. Тинок – пристук кружком – вибиванець – розкрок і удари підківками.

5. Присядка – вихилясник – пристук – вибиванець – розкрок і удари підківками.
Рух № 39

ДРІБНІ ПІДСКОКИ В ПОВОРОТІ

Для парубків (рис. 50)

Тактування: І-і-2-і і т. д. (“раз-і-два-і”).

83

А. Поставивши ноги носками і п’ятами докупи, виконуємо дрібні підскоки на носках, тихо й легко повертаючись навколо себе вліво або вправо. Ці підскоки з поворотами виконуються на кожне “раз” і на кожне “і”. -Руки треба покласти вбоки вище пояса або одвести в сторони долонями вгору. Це єдиний рух, у якому не вгинаємо колін.

Б. Рух № 39 для дітей важкий.

В. Комбінації для старших:

1. Розкрок і удари підківками – дрібні підскоки і повороти.

2. Доріжка – пристук – дрібні підскоки і повороти.

3. Тинок – пристук – дрібні підскоки і повороти.

4. Вихилясник – доріжка назад – дрібні підскоки і повороти.

5. Присядка – пристук – дрібні підскоки і повороти.

6. Перескок – пристук – дрібні підскоки і повороти.

Примітка. Кожний рух виконувати протягом 2-х тактів.
Рух № 40

ЧОВГАНЕЦЬ

Для парубків (рис. 51)

Тактування: 1-і-2-і (“раз-і-два-і”).

А. Човганець зустрічається в українському танці під назвою чечітка. Виконується він так.

На кожні “раз” та “два” танцюрист невпинно скаче на одній нозі, а на кожне “і” – друга нога, зігнута в коліні, одночасно гойдається то вперед, то назад, човгаючи носком по землі. Гойдання ногою подібні до гойдання маятника.

Човганцем танцюрист може кінчати кожний важкий рух, а особливо такий, що вимагає багато руху, як, наприклад, вибиванець.

Б. Комбінації для дітей:

1. Човганець – хід акцентований.

2. Хід тихий – човганець.

3. Доріжка пряма – човганець.

4. Колисання – човганець.

84

5. Присування – човганець. В. Комбінації для старших:

1. Човганець – тинок.

2. Човганець – схрещування з розкроком.

3. Човганець – хід тихий. •

4. Човганець – доріжка дрібна.

5. Човганець – схрещування з поворотом.

6. Човганець – присядка.

7. Човганець – плазунець.

8. Човганець – розкрок і удари підківками.

9. Човганець – доріжка виступцем.

10. Човганець – присядка і удари по халявах.

Примітка. Кожний рух в комбінаціях “Б” і “В” виконувати протягом 4-х тактів.
Рух № 41

ПЛЕСКАЧ

Для парубків

Плескач – це комбінація деяких рухів ніг з рухами рук. До цього часу зустрічались такі танцювальні рухи, з яких складались легші або важчі комбінації, а рукам відводилась дуже скромна роль. У плескачі рукам надається більша робота, а саме: плескання в долоні, удар долонею по халяві чобота і удар долонею по стопі або підошві.

Взагалі плещемо долонями в таких випадках:

а) під час виконання руху № 2, тобто присування (рис. 52): там на рахунок “раз” першого такту ліва нога виступає вперед, а на рахунок “два” – права нога досувається до лівої п’яти. У плескачі ж на рахунок “два” праву ногу, зігнуту в коліні, підносимо вгору і одночасно плещемо в долоні нижче зігнутого коліна;

на “раз” другого такту – висуваємо праву ногу вперед, а на “два” – підносимо ліву ногу вгору і одночасно плещемо в долоні під зігнутим лівим коліном;

б) плещемо рукою по халяві або по підошві, виконуючи колисання, тобто

85

рух № 4 так: на “раз” – ліва нога виступає вперед, на “два” – права переноситься наперед лівої, піднімається трохи вгору, і тоді ми б’ємо її долонею по халяві або по підошві;

в) плещемо долонями по халяві або по підошві, встаючи з присядки або з плазунця (рис. 53);

г) плескачем заповнюємо завжди два або три такти, після чого йде пристук, а потім комбінація або група інших рухів.

Комбінації рухів (по 2 такти):

1. Присядка з плескачем – пристук – доріжка вліво.

2. Присядка з плескачем – пристук – плетінка вправо.

3. Перескок – пристук – зальотний рух з плескачем.

4. Колисання з плескачем – перескок – пристук.

5. Плетінка вліво – пристук – присування з плескачем.

6. Плазунець з плескачем – вихилясник.

7. Присядка з плескачем – вибиванець.

8. Колисання раптове з плескачем – пристук – човганець.

9. Вибиванець – присядка з плескачем – пристук кружком. 10. Човганець – пристук – тинок – присядки з плескачем.
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка