Тема №3: Топографічна анатомія і оперативна хірургія ділянок черепно-мозкового відділу голови



Скачати 87.79 Kb.
Дата конвертації11.05.2016
Розмір87.79 Kb.
Модуль 1

Змістовий модуль 1

Тема № 3: Топографічна анатомія і оперативна хірургія ділянок черепно-мозкового відділу голови
Актуальність теми: захворювання в ділянках черепно-мозкового відділу голови найбільш часто зустрічаються в ЛОР-, нейрохірургії , судинної нейрохірургії, хірургії. Захворювання та ускладнення складають майже третю частку патологоанатомічних діагнозів. Тому знання з топографічної анатомії органів шиї необхідні для лікарів усіх спеціальностей, особливо ЛОР-лікарів, нейрохірургів, хірургів.
Мета (загальна): уміти визначити зовнішні і кістково-м`язові орієнтири, межи склепіння черепа та соскоподібного відростка та поділити його на лобово-тім`яно-потиличну, скроневу, соскоподібну ділянки, їх пошарову топографію, кровопостачання, іннервацію, лімфатичні судини та клітковинні прошарки. Усвідомити анатомічні шляхи поширення запальних процесів чи гематом склепіння черепа та соскоподібного відростка, можливі ускладнення при антротомії, оволодіти методикою та технікою операції артротомії, первинної хірургічної обробки при непроникаючих пораненнях голови.
Конкретні цілі Вихідний рівень

Уміти:

1. Визначити зовнішні і кістково-м`язові орієнтири, межи, ділянки, черепно-мозкового відділу голови

1. Користуватися латинською термінологією (кафедра іноземних мов)

2. Визначити особливості пошарової топографії лобово-тім`яно-потиличної ділянки

2. Знання нормальної анатомії кісткової, м`язової, судинної, нервової, дихальної, ендокринної систем та системи травлення (кафедра нормальної анатомії людини)

3. Визначити особливості пошарової топографії скроневої та соскоподібної ділянок

4. Визначити джерела кровопостачання, венозний та лімфатичний відтік, іннервацію лобово-тім`яно-потиличної ділянки

5. Визначити джерела кровопостачання, венозний та лімфатичний відтік, іннервацію скроневої та соскоподібної ділянки

6. Проаналізувати практичне значення клітковинних прошарок склепіння черепа та анатомічні шляхи поширення гематом чи запальних процесів з кожної ділянки

7. Опанувати методику і техніку обробки при непроникаючих пораненнях голови

8. Опанувати методику і техніку операції антротомії.

9. Усвідомити можливі ускладнення при антротомії

Для того, щоб Ви могли уяснити, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань та умінь необхідному, пропонуємо виконати ряд завдань (приклади):


Завдання 1

Окістя міцно зв`язане з кістками склепіння черепа:



  1. На всьому протязі

  2. У містах кісткових з`єднань (швів)

  3. Вздовж меж лобово-тім`яно-потиличної ділянки

  4. Вздовж меж лобово-тім`яно-потиличної та скроневої ділянки

Завдання 2

Шкіра лобово-тім`яно-потиличної ділянки інервується:


  1. Лицевим та лобним нервом

  2. Лицевим нервом

  3. Надглазничним та лобним нервом

  4. Лицевим та надглазничним нервом

  5. Додатковим нервом

Завдання 3

Потилично-лобний м`яз інервується:


  1. Лобним та потиличними нервами

  2. Гілками лицьового нерву

  3. Вушно-скроневим та лобним нервами

  4. Вушно-скроневим, потиличними та лобним нервами

  5. Додатковим нервом

Еталони відповідей: 1-1; 2-3; 3-2




  1. Анатомія людини.

  2. Привіс М.Г., Лисенко Н.И., Бушкович В.И. Анатомия человека. – М.: Медицина. – 2001. – С. 375-432


Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

  1. зовнішні орієнтири, умовні межи, ділянки черепно-мозкового відділу голови

  2. вікові особливості кістяка склепіння черепа та соскоподібного відростка

  3. будова, кровопостачання, венозний та лімфатичний відтік склепіння черепа та соскоподібної ділянки

  4. методика і техніка хірургічної обробки непроникаючих ран черепа

  5. методика і техніка розкриття флегмон ділянок склепіння черепа та соскоподібного відростка

  6. методика і техніка операції антротомії

  7. ускладнення, що спостерігаються при проведенні операції антротомії і заходи до запобігання чи усунення їх


Література для засвоєння знань-умінь за даною темою:

  1. К.І.Кульчицький,М.П.Ковальський, А.П.Дітковський, М.С.Скрипиков, С.А.Солорева, В.С.Щитов, Т.Т.Хворостяна, О.Б.Кобзар, О.М.Очкуренко, В.М.Бондур, В.Б.Раскалей. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. - Київ, "Вища школа",1994. – 464 с.

  2. Кульчицкий К.И., Бобрик И.И., Дитковский А.П., Солорева С.А., Щитов В.С., Ковальский М.П., Хворостяная Т.Т., Талько В.И., Кобзар А.Б. Бондур В.М., Раскалей В.Б. Оперативная хирургия и топографическая анатомия /учебник для медвузов/. - Вища школа,К.,1989. - 472 с

  3. В.В.Кованова /ред./. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., Медицина , 1985.

  4. Литтманн. Оперативная хирургия. Будапешт, 1981.

  5. Оперативна хірургія: хірургічні операції та маніпуляції / І.І.Свистонюк та ін. – К.:Здоров’я, 2001

Виконайте наступні цільові завдання (приклади):


Завдання № 1.

Хворий М. доставлений машиною швидкої допомоги зі скаргами на головний біль, припухлість в ділянці склепіння черепа. Хворий дві години тому, посковзнувшись, впав. При огляді наявність припухлості, яка обмежена спереду верхнім краєм орбіти, ззаду – верхньою карковою лінією, з боків – верхньою скроневою лінією. Діагноз – гематома склепіння черепа. В якому прошарку клітковини знаходиться крововилив?



  1. В підшкірному.

  2. В підокісті.

  3. В підапоневротичному.

  4. В усіх шарах.

  5. В підшкірному та в підокісті.

Завдання №2

При виконанні антротомії у хворого виник параліч лицевого м`яза на боці втручання. Яка причина ускладнення?


  1. Пошкодження каналу лицевого нерва.

  2. Пошкодження каналу лицевого нерва та барабанної струни.

  3. Пошкодження гілок трійчастого нерва.

  4. Пошкодження каналу лицевого нерва та самого лицевого нерва.

  5. Пошкодження третьої гілки трійчастого нерва нерва.

Завдання №3

У хворого з рубленої рани тім`яної ділянки сильна артеріальна кровотеча. Не зважаючи на обробку рани перекисом водню і накладення пов`язки, кровотеча не зупинилась. Яка причина кровотечі та як її зупинити?


  1. Пошкодження гілок поверхневої скроневої артерії, перев`язати артерію.

  2. Пошкодження гілок поверхневої скроневої вени, перев`язати вену.

  3. Пошкодження діплоетичних судин, необхідне втирання воскової пасти.

  4. Пошкодження судин, фіксованих до перетинок апоневрозу, необхідне втирання воскової пасти.

  5. Пошкодження судин, фіксованих до перетинок апоневрозу, необхідне накладання затискачів або скобок Мішеля.

Завдання №4

При виконанні артротомії хірург вийшов за задню межу трикутника Шипо виникла сильна кровотеча. Яке джерело кровотечі?


  1. Пошкодження гілок потиличної артерії.

  2. Пошкодження гілок задньої вушної артерії.

  3. Пошкодження діплоетичних вен

  4. Пошкодження емісарія.

  5. Пошкодження венозної сигмоподібної пазухи в листках твердої мозкової оболонки.

Завдання №5

Хворий поступив до лікарні з непроникаючим пораненням у лобному відділі лобово-тім`яно-потиличної ділянки через 22 години після травми. Яке оперативне втручання повинен виконати хірург?


  1. Ушити рану первинним швом.

  2. Зсікти м`які тканини на 1,5-2 см від країв рани та накласти первинний шов.

  3. Зсікти тканини на 1,5-2 см від країв рани та накласти первинно-відстрочений шов.

  4. Зсікти рану у межах нежиттеспроможних тканин не більше ніж на 0,5 см та накласти первинний шов.

  5. Дренувати рану з накладанням вторинного шва після появи грануляцій.

Еталони відповідей: 1-3; 2-4; 3-5; 4-5; 5-4


Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

На початку заняття перевіряється наявність протоколів підготовки до практичного заняття за теоретичними питаннями. Потім шляхом тестового контролю буде перевірена Ваша підготовка до заняття.

Самостійно Ви повинні визначити умовні межи голови, мозкового відділу черепа, ділянок склепіння, соскоподібного відростка і джерела кровопостачання, венозний та лімфатичний відтік, іннервацію склепіння черепа; топографію клітковинних прошарків цих ділянок і шляхи поширення з останніх запальних процесів чи гематом.

Приступаючи до виконання оперативних втручань, Ви повинні накреслити на мозковому відділу голові проекційні лінії для пошарового препарування склепіння черепа і скроневої ділянки.

Потім ви повинні самостійно визначити помилки і ускладнення під час антротомії і заходи до запобігання та усунення їх.

Заняття завершується аналізом підсумків самостійної роботи кожного студента в складі хірургічної бригади з знання проекції судин та нервів, клітковинних проміжків, демонстрації відпрепарованих судин, нервів, м`язів, соскоподібного відростка а також аналізом тестового контролю засвоєння знань.


Технологічна карта заняття

№п\п

Етапи

Кількість хвилин

Засоби навчання

обладнання

Місце проведення

1

Перевірка і корекція вихідного рівня

10

Тестові завдання




Учбова кімната

2

Самостійна робота під контролем викладача. Визначення особливості пошарової топографії лобово-тім`яно-потиличної, скроневої та соскоподібної ділянок. Препарування склепіння черепа. Виконання оперативних доступів при артротомії, трепанацій черепа.

40

Граф логічної структури заняття. Навчальних посібник «Техніка хірургічних операцій»

Череп, муляжі, стенди,

таблиці „Мозковий відділ черепа”, „Кровопостачяння мозкового відділу черепа”, „Іннервація мозкового відділу черепа”, „Клітковинні прошарки мозкового відділу черепа”, „Операція антротомії”. Трупний матеріал. Хірургічний інструментарій. Музейні препарати.



3

Корекція результатів засвоєння самостійної роботи

10










4

Підсумковий тестовий контроль

15

Тестові завдання




5

Проведення підсумків заняття

5






Граф логічної структури теми «Топографічна анатомія ділянок черепно-мозкового відділу голови. Топографічна анатомія мозкових оболонок. Первинна хірургічна обробка непроникаючих ран черепа. Антротомія»





База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка