Ташлицька гаес: друге тисячоліття поспіль



Скачати 323.88 Kb.
Дата конвертації04.11.2016
Розмір323.88 Kb.
ТАШЛИЦЬКА ГАЕС: ДРУГЕ ТИСЯЧОЛІТТЯ ПОСПІЛЬ
Деркач Олег Михайлович, голова Миколаївського відділення Національного екологічного центру України (НЕЦУ), доцент Миколаївського педуніверситету, ботанік.

Добровольський Валерій Володимирович, член Всеукраїнської екологічної ліги, к. т. н., еколог

Суслова Лідія Петрівна, член ради Миколаївської обласної асоціації “Зелений світ”, інженер

Таращук Сергій Володимирович, голова НЕЦУ, наук. співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ, к. б. н., зоолог

Сіренко Ігор Павлович, співробітник Кафедри загальної та молекулярної генетики Київського національного університету ім. Т. Шевченка, математик

Мельничук Віктор Павлович, виконавчий директор НЕЦУ, співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ, гідроеколог

У системі Південного Бугу - найбільшої з річок України, басейн якої повністю розташований на території нашої держави, налічується більше ніж 1500 водосховищ і ставків. Та мова сьогодні піде про проблеми, які пов’язані із заповненням саме Олександрівського руслового водосховища, що на півночі Миколаївської області. Це пов'язано, в свою чергу, з добудовою Ташлицької гідроакомулюючої станції (ТГАЕС).

Зараз "Уточнений проект ТГАЕС" є одним з найбільш резонансних в Україні. Події, які відбуваються навколо нього, неначе дзеркало відбивають складний процес становлення молодої країни, у значній мірі висвітлюють причини та наслідки кризи, яка охопила більшість сфер нашого життя. Тож розглянемо події, що відбувались навколо ТГАЕС у хронологічному порядку.
ЕТАП ПЕРШИЙ - РАДЯНСЬКИЙ

1987 р. Втілюється проект Розширення Південно-Українського енергетичного комплексу: завершено будівництво 3-го енергоблоку АЕС, тривають роботи по спорудженню 4-го реактора та гідроенергетичних споруд: Костянтинівської ГЕС-ГАЕС, Ташлицької ГАЕС, Олександрівської ГЕС і, відповідно, Костянтинівського та Олександрівського руслових водосховищ. Піднімається хвиля громадського протесту у Миколаєві та області.

1987 р. Створюється обласна екологічна асоціація "Зелений світ", що починає активно шукати підтримки як серед місцевого населення, так і за межами області і республіки. Зелених підтримують науковці з Академії наук УРСР, вузів. Так, у аналітичній довідці, підписаній директором Інституту ботаніки ім. Холодного АН УРСР, академіком АН УРСР К.М. Ситником, директором Інституту зоології, чл.-кор. АН УРСР І.А. Акімовим, чл.-кор. АН УРСР В.Г. Доліним, проф. М.М. Щербаком говориться про непоправну шкоду, що її буде завдано унікальній біоті регіону у разі втілення проекту розбудови енергокомплексу. Головна вимога громадськості - проведення Державної екологічної експертизи проекту розбудови Південно-Українського енергокомплексу із залученням представників позавідомчої науки, громадськості. Програма максимум: "Ні 4-му енергоблоку АЕС!", "Ні Костянтинівському і Олександрівському русловим водосховищам!", "Ні безпосередньому зв'язку між Південним Бугом і водоймою-охолоджувачем АЕС!", створення заповідного об'єкту "Гранітно-степове Побужжя" для збереження унікальних ландшафтів і біоти району Бузьких порогів. Починається збір підписів.

1988 р. Зібрано 200 тис. підписів серед населення Миколаївської області. Підписи передано до Москви.

1988 р. Призначається державна екологічна експертиза - перший в СРСР прецедент застосування нового закону про охорону довкілля. До неї залучають представників наукових установ і екологічної громадськості України.

1989 р. У ході експертизи Академія наук УРСР виступає з різко негативним висновком щодо можливостей подальшого будівництва. Так, у листі Академії Наук України до Держкомприроди СРСР № ЧФ/61–Тр від 06.04.89, підписаному Віце президентом АН УРСР академіком АН УРСР В.П. Кухарем і заступником голови експертної комісії Держкомприроди СРСР, членом–кореспондентом АН УРСР Є.В. Соботовичем, зокрема говориться:: “…энергокомплекс располагается в узле разломов северо-восточного и северо-западного простирания, а второй энергоблок АЭС находится прямо в сейсмоактивном разломе, связанном с зоной Вранча, что повышает сейсмичность района, по крайней мере до 7-8 баллов…”

1989 р. Державну екологічну експертизу завершено. За її висновками Рада Міністрів СРСР вирішує: припинити будівництво 4-го реактора ЮУАЕС, припинити будівництво греблі Костянтинівського водосховища і Костянтинівської ГЕС-ГАЕС, переробити проект Ташлицької ГАЕС з 10 на 3 агрегати та надати на розгляд відповідним інстанціям, завершити будівництво Олександрівської ГЕС. Подальшу долю Олександрівського водосховища передати на вирішення Миколаївській області. Підняти питання про створення заказника республіканського значення "Гранітно-степове Побужжя". Провести рекультивацію території, порушеної при будівництві Костянтинівської ГЕС-ГАЕС. Завершити будівництво об'єктів соціально-побутового призначення у повному обсязі.
1989 р. Розпочато переробку проекту ТГАЕС. На субпідрядних засадах до робіт залучено ряд інститутів АН УРСР, у першу чергу тих, представники яких особливо різко висловлювались про екологічну шкідливість даного проекту та неможливість побудови цього об'єкту взагалі.

1990 р. Завершено роботи з переробки проекту ТГАЕС. Але в "Уточненому проекті", у розріз із завданням Уряду, знову присутні варіанти, де кількість турбін перевищує три.

1990 р., Миколаїв. До обласної ради обирають групу людей - членів Миколаївської обласної екологічної асоціації "Зелений світ".

1990 р. Сесія обласної ради приймає рішення про заборону заповнення Олександрівського водосховища. Приймається обласна програма "Екологія", в якій, зокрема, ставиться питання про створення заповідного об'єкту "Гранітно-степове Побужжя" на землях, що мали були затоплені водами Костянтинівського і Олександрівського водосховищ.

1991 р. Замовник – промислове об’єднання “Южноукраинская АЭС” (ПО ЮУАЕС) приймає у проектанта "Уточнений проект Ташлицької ГАЕС".

1991 р. Верховна Рада УРСР вводить мораторій на розбудову об’єктів атомної енергетики в Україні.

1991 р. Україна здобуває незалежність.
ДРУГИЙ ЕТАП - УКРАЇНСЬКИЙ

1991 р. Утворено Національний екологічний центр України (НЕЦУ) - екологічну громадську організацію, яку першою було зареєстровано у незалежній Україні (31 серпня 1991 р.). Він об'єднав у своїх лавах науковців, викладачів вузів та шкіл, політичних і громадських діячів, професійна діяльність яких так чи інакше була пов'язана з охороною довкілля.

1992 р. Керівництво НЕЦУ запрошує до лав організації групу фахівців, які брали участь у першій в СРСР державній екологічній експертизі.

1993 р. Верховна Рада України відміняє мораторій на добудову деяких об'єктів, пов'язаних з розвитком атомної енергетики. Призначено державну екологічну експертизу "Уточненого проекту ТГАЕС".

1993 р. Миколаївська екологічна асоціація та НЕЦУ домоглися брати участь громадськості в експертизі.

1993 р. В результаті проведеної державної екологічної експертизи Міністерство охорони навколишнього природного середовища України негативно оцінило "Уточнений проект ТГАЕС".

1994 р. Обласна рада приймає рішення про перепрофілювання споруд ТГАЕС.

1994 р. На частині території, де мав розбудовуватись Південноукраїнський енергокомплекс, рішенням Миколаївської обласної ради створено об'єкт природно-заповідного фонду - регіональний ландшафтний парк (РЛП) "Гранітно-степове Побужжя".

1994 р. У країні триває економічна криза. Внаслідок виборів до облради Миколаївська обласна екологічна асоціація "Зелений світ" майже повністю втрачає представництво у депутатському корпусі.

1995 р. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України реорганізовано у Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України.

1995 р. Прем’єр-міністр України П.І. Лазаренко підписує постанову про відміну мораторію на добудову деяких енергетичних об'єктів. Уряд призначає Додаткову державну екологічну експертизу "Уточненого проекту ТГАЕС".

1995 р., Миколаїв. Рішенням обласної ради територію РЛП "Гранітно-степове Побужжя" розширено більш ніж на 2000 га.

1995 р. НЕЦУ ініціює звернення до Президента України 41 депутата Верховної Ради України, багатьох відомих діячів науки і культури, представників громадськості з вимогою завадити знищенню унікальних історичних і природних ландшафтів “Гранітно-степового Побужжя” внаслідок можливої добудови ТГАЕС і заповнення Олександрівського водосховища на річці Південний Буг, в якому зокрема говориться: " ... Затоплення козацьких святинь наприкінці XX ст. поставить під сумнів наявність спільних культурних цінностей у громадян нашої держави від Сяну до Дону і від Києва до Миколаєва...

Знищення запорозьких святинь дошкульно вдарить і по міжнародному престижеві України, бо саме на прикладі Запорозької Січі, козацької України ХVI-ХVIII ст.ст. українські політики доводять усюди в світі наявність традицій волелюбства, демократизму, державотворення в українців протягом останнього півтисячоліття.

Сьогодні варварське знищення останніх козацьких святинь покаже нашим сусідам, що вищі владні структури в Україні не визнають ці святині за свої, а, отже, відкидають тяглість історичного розвитку на півдні нашої держави, ставлять під сумнів участь українців в освоєнні надчорноморського краю, а з нею - й історичні права України на землі Причорномор'я."

1996 р. НЕЦУ виборює право взяти участь у додатковій державній екологічній експертизі "Уточненого проекту ТГАЕС". Частина інститутів АН України, деякі Міністерства і відомства змінюють свою позицію щодо проекту на більш прихильну. Зокрема Інститут ботаніки НАН України і Міністерство культури України дають згоду на заповнення Олександрівського водосховища до відмітки 16 м. Серед інститутів Відділення загальної біології НАН України чітку негативну позицію до “Уточненого проекту” продовжує займати Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України. Додаткова державна екологічна експертиза "Уточненого проекту ТГАЕС".

1996 р. Облрада приймає рішення про подальше розширення РЛП "Гранітно-степове Побужжя", в тому числі і за рахунок частини земель, які плануються під затоплення Олександрівським водосховищем. Землі зони водоймища, що не увійшли до складу парку у зв’язку з непогодженням землекористувачем (ПО ЮУАЕС).

1996 р. Обласна екологічна асоціація "Зелений світ" звернулась до всіх громадських і політичних організацій, що діють на теренах області, з закликом про підтримку у питанні, пов'язаному з ТГАЕС і Олександрівським водосховищем.

1996 р. Ціла низка громадських організацій Миколаївщини і практично всі обласні партійні осередки від КУНУ до КПУ включно (!) підписали відозву на захист історичних святинь Побужжя. Цей безпрецендентний, як для нашої країни, документ є прикладом того, як різні, і навіть антагоністичні політичні сили, можуть діяти у злагоді на захист спільних цінностей, що роблять нас народом України, а нашу державу Україною.

1996 р., 30 грудня. НЕЦУ закінчив і надав до директивних органів свій висновок у складі Додаткової державної екологічної експертизи "Уточненого проекту ТГАЕС". У ньому зазначається:

"Національний Екологічний Центр України оцінює "Уточнений проект ТГАЕС" негативно, як такий, що не вписується в сучасне правове поле України. Він протирічить Водному кодексу України (ст. 82), Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 51, абзац 4), Закону України "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" (ст. 1, 37), Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (ст. 7, 55, 64), Закону України "Про тваринний світ" (ст. 7 (умова друга), 34), Положенню "Про Червону книгу України (п. 3)., Земельному Кодексу України (ст. 72), розглянуті матеріали не завжди відповідали вимогам Закону України "Про екологічну експертизу". Крім того реалізація цього проекту завдасть непоправної шкоди довкіллю та історичній спадщині українського народу, у зв'язку з чим він і викликає несприйняття громадськістю.

РЕАЛІЗАЦІЮ УТОЧНЕНОГО ПРОЕКТУ ТАШЛИЦЬКОЇ ГАЕС, В УМОВАХ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ ВВАЖАЕМО НЕМОЖЛИВОЮ."

1996, 30 грудня, Київ. Робоча група Мінекобезпеки України, ґрунтуючись на всіх зібраних матеріалах, закінчила і передала керівництву "Експертний висновок”, в якому зазначалось:

"Вpаховуючи той факт, що pеалізація даного уточненого пpоекту в сучасних умовах викличе поpушення вимог pяду законодавчих актів - Водного Кодексу Укpаїни (ст. 82), "Положення пpо Чеpвону книгу Укpаїни" (п. 3), Закону Укpаїни "Пpо тваpинний світ" (статті 32, 39), Закону Укpаїни "Пpо пpиpодно-заповідний фонд Укpаїни" (ст.7), суть яких викладена у констатуючій частині даного висновку деpжекоекспеpтизи (щодо впливу на складові довкілля), Мінекобезпеки Укpаїни оцінює його н е г а т и в н о. Мінекобезпеки Укpаїни, вважає за необхідне відзначити, що пеpедбачені пpоектом заходи по споpудженню об'єктів Ташлицької ГАЕС викликають значну стуpбованість не тільки миколаївської, але й загалом укpаїнської гpомадськості. Пpо це пеpеконливо свідчить колективне звеpнення до Пpезидента Укpаїни з цього питання, підписане 41 наpодним депутатом Укpаїни, а також такими визначними вченими, як - І. Акімов (диpектоp Інституту зоології HАH Укpаїни), Ю. Шеляг-Сосонко (зав. відділом Інституту ботаніки HАH Укpаїни), М.Гpодзинський (зав. кафедpою Hаціонального унівеpситету), Д.Телегін, Л.Залізняк (Інститут аpхеології HАH Укpаїни) та багатьма іншими пpедставниками наукових і гpомадських оpганізацій. Копія цього листа наводиться як додаток до даного висновку.

Що стосується гpомадськості Миколаївської області, то ставлення пpактично усіх місцевих гpомадсько-політичних оpганізацій до даного об'єкту укpай негативне. У відношенні до нього єдині кpайова оpганізація Hаpодного Руху Укpаїни і обласна організація Компаpтії, обласні оpганізації Республіканської паpтії і Соціалістичної паpтії, обласна екологічна асоціація "Зелений світ" і обласна оpганізація Конгpесу укpаїнських націоналістів та багато інших. Кеpівники 25 гpомадсько-політичних оpганізацій поставили свої підписи, скpіплені печатками, у звеpненні ( від 14.01.97 р.,

N 5) до Мінекобезпеки Укpаїни з даного питання."

1997 р. Під тиском Кабінету Міністрів України, міністр екобезпеки України Ю. Костенко приймає рішення: "...не змінюючи тексту висновку, вважати його попереднім".

1997 р. Але навіть такий відступ не влаштовує міністра енергетики України В. Шеберстова. В одному з своїх листів на ім'я прем'єр-міністра В. Пустовойтенка він навіть звинувачує Мінекобезпеки України у неконструктивній позиції нехтуванням безпекою держави у питанні щодо експертизи "Уточненого проекту ТГАЕС”. Паралельно Міненерго України, керівництво ПУАЕС в офіційних листах, через ЗМІ намагаються переконати уряд і громадськість в тому, що проти реалізації проекту ТГАЕС виступає "лише купка "зелених", які відстоюють свої політичні амбіції".

1997 р. Зростає тиск і на місцеві органи влади. Це змушує Миколаївську облраду і обласну держадміністрацію вдатися (вперше в Україні!) до застосування норми Закону України "Про екологічну експертизу", а саме до проведення громадських слухань щодо "Уточненого проекту ТГАЕС".

1997 р. Проти розбудови ТГАЕС і Олександрівського водосховища виступили: Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, Українська спілка краєзнавців, Українське козацтво, II Всесвітній форум українців тощо.

1997 р. вересень-жовтень. У Миколаєві відбулися перші в Україні громадські слухання, в яких взяли участь представники державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, депутатського корпусу обласної ради та місцевих рад, представники партій, рухів, ЗМІ, робітники ПУАЕС, голова Миколаївської обласної ради В.С. Чайка, голова облдержадміністрації Миколаївської області М.Круглов, експерти, серед яких знані в Україні фахівці, доктори і кандидати наук. У підсумковому документі Слухань органи влади Миколаївської області підтвердили свою негативну позицію стосовно "Уточненого проекту ТГАЕС" і заповнення Олександрівського водосховища.

1997 р. З п'ятої спроби (чотири попередні висновки, направлені до Мінекобезпеки і Уряду України протягом 1995-96 рр. були негативні!) Держводгосп України знімає свої претензії про порушення Водного кодексу України (ст. 82) до "Уточненого проекту ТГАЕС".

1997 р. Будівельники отримують добро від Мїнекобезпеки України на експериментальний пусковий комплекс ТГАЕС без зв'язку нижнього басейну гідроакомулюючої станції з річкою Південний Буг.

1998 р. Мінекобезпеки України погоджує експлуатацію Олександрівської ГЕС без підвищення існуючого рівня річки.

1998 р. Віце-президент НАН України В. Бар'яхтар, незважаючи на незгоду ряду Інститутів НАН України, які брали участь у Додатковій державній екологічній експертизі, підписує Узагальнений висновок НАН України, що позитивно оцінює "Уточнений проект ТГАЕС".

1998 р., квітень - січень. Мінекобезпеки України отримує завдання Уряду підготувати остаточний експертний висновок стосовно "Уточненого проекту ТГАЕС" до 5 травня 1998 р. (до початку засідання Ради директорів Європейського банку реконструкції і розвитку у Києві, призначенному на 10 травня 1998 р.).

1998 р., 24 квітня. Мінекобезпеки України проводить нараду, присвячену експертизі "Уточненого проекту ТГАЕС" за участю зацікавлених сторін. Зокрема, представник Інституту зоології НАН України, установи, що брала участь у експертизі, висловив незгоду з "Узагальненим висновком НАН України" і зазначив, що його організація не мала жодної інформації про підготовку і зміст цього документу.

1998 р., 30 квітня, Київ. Мінекобезпеки України направляє до Кабінету Міністрів України "Експертний висновок" стосовно уточненого проекту ТГАЕС. У ньому зазначається:

"Вpаховуючи вищенаведену однозначну позицію HАН Укpаїни, позитивну оцінку пpоекту деpжавною санітаpно-гігієнічною експеpтизою МОЗ Укpаїни, точку зоpу Деpжводгоспу Укpаїни, Мінекобезпеки Укpаїни відзначає екологічну допустимість і можливість пpийняття pішення щодо pеалізації уточненого пpоекту Ташлицької ГАЕС за таких умов:

1. Обов'язкової pеалізації положень статті 54 Закону Укpаїни "Пpо пpиpодно-заповідний фонд Укpаїни" щодо зміни меж РЛП "Гpанітно-степове Побужжя" і виведення із його складу затоплюваних Олександpівським водосховищем теpитоpій, оскільки згідно із статтею 7 вказаного Закону "на землях пpиpодоохоpонного ... пpизначення забоpоняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан пpиpодних комплексів та об'єктів чи пеpешкоджає їх викоpистанню за цільовим пpизначенням". Без виpішення цього питання заповнення Олександpівського водосховища не може бути здійснене.

2. Забезпечення оцінки з боку Деpжкомзему Укpаїни стану виpішення земельних питань щодо ділянок, які мають бути затоплені в pазі заповнення Олександpівського водосховища і вpахування його зауважень і пpопозицій.

3. Забезпечення pозpобки, попеpеднього погодження з Мінекобезпеки і здійснення у повному обсязі визначеної HАН Укpаїни у її листі до Мінекобезпеки від 16.01.98 р. N 4/12 Пpогpами комплексного наукового супpоводу споpудження та pоботи ТГАЕС.

4. Одеpжання дозволу Миколаївської обласної деpжавної адміністpації на завеpшення будівництва об'єктів ТГАЕС і заповнення Олександpівського водосховища згідно із ст. 44 (част. 1, п. 12) Закону Укpаїни "Пpо місцеве самовpядування в Укpаїні" (N 280/97-ВР від 21.05.97). Після виконання Hаціональною академією наук Укpаїни спільно з Міненеpго, HАЕК "Енеpгоатом", ПУАЕС визначеного доpученням Кабінету Міністpів Укpаїни від 22.04.98 N 3360/2 "комплексу pобіт щодо оцінки можливого впливу на довкілля введеної в експлуатацію Ташлицької ГАЕС, визначення шляхів зменшення негативних екологічних наслідків та поpівняльного аналізу pозpахунків соціально-економічних здобутків і матеpіальних втpат у pазі завеpшення будівництва ГАЕС" (п. 2 Плану оpганізаційних заходів) і надання звітного документу пpо його pезультати до Мінекобезпеки Укpаїни, у даний висновок деpжекоекспеpтизи можуть бути (пpи потpебі) внесені відповідні доповнення і коpективи по суті питання."

Мінекобезпеки України, не дивлячись на шалений тиск з боку атомного лобі в Уряді, не змогло піти на відверте нехтування законодавством і надати остаточний позитивний висновок державної експертизи.

1998 р., липень. Промислове об'єднання ПУАЕС починає роботи по пересипці обвідного каналу Олександрівської ГЕС - фактично перекриття р. Південний Буг і початок заповнення водосховища. Народ України хочуть просто поставити перед фактом.

1998 р., серпень. НЕЦУ починає дії, щоб зупинити свавілля і беззаконня. Він звернувся з протестом до Президента України, Мінекобезпеки України, прокуратури Миколаївської області. Ці заходи підтримав Комітет з культури і духовності Верховної Ради нового скликання, громадські та політичні діячи тощо. Протягом серпня-вересня 1998 р. НЕЦУ огранізував низку виступів у ЗМІ, зокрема на радіостанції "Свобода" (програма "Держава і демократія"), Всесвітній агенції українського радіо, передачі "Зелена хвиля” на державному радіо, телеканалі УТ-1. По системі електронної почти заклик про підтримку надісланий до всіх екологічних організацій України і світу. Миколаївська обласна екологічна організація "Зелений світ" також розгорнула кампанію на місцевому рівні.

1999 р. Строки Додаткової експертизи ТГАЕС вже вкотре подовжуються з огляду на залучення “нових матеріалів”.

2000 р., березень. ВО ПУАЕС починає самовільне заповнення Олександрівського водосховища.

2000 р. квітень. Завдяки наполегливій роботі персоналу РЛП “Гранітно-степове Побужжя”, за підтримки екологічної громадськості України беззаконня припинено, водоймище спущено. Державна екологічна інспекція вжила відповідних заходів до порушників дійсного законодавства.

2000 р., червень. Від імені Української екологічної асоціації “Зелений світ” (Голова Ю. Самойленко) (УЕА “ЗС”) на засідання Громадської ради при Мінекоресурсів України виноситься питання про ТГАЕС і пропонується проект документа, який засвідчує необхідність і економічну доцільність втілення “Уточненого проекту ТГАЕС” із заповненням Олександрійського водосховища. Громадська рада каже рішуче „НІ”! І майже одностайно (утримався лише представник УЕА “ЗС”) голосує за рішення, у якому цей проект оцінюється як екологічно небезпечний.

2000 р., вересень. Прийнято Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, згідно з якою РЛП “Гранітно-степове Побужжя” має бути перетворено у національний природний парк. На сьогодні (10 жовтня 2005) Указ Президента про це підготований Мінприродою і все ще не підписаний Президентом.
2001 р., січень. Миколаївська обласна рада приймає “Першечергові заходи щодо створення умов безпечного функціонування Ташлицької ГАЕС”. У шостому пункті цього документу зокрема зазначається: “Рішення обласної ради від 16.10.90 р. «О заполнении Александровского водохранилища» та «О прекращении строительства ТГАЭС» вважати такими, що втратили чинність. Піднімається також питання про зміни меж РЛП “Гранітно-степове Побужжя”.

2001 р. червень. Практично у напівзакритому режимі, у м. Південноукраїнськ, обласна державна адміністрація проводить громадські слухання стосовно добудови ТГАЕС. Головна мета – отримати від громадськості і наукових кіл підтримку щодо реалізації уточненого проекту ТГАЕС і змін меж РЛП “Гранітно-степове” Побужжя”, і узаконити ці рішення на липневій сесії Миколаївської обласної ради. Переважна більшість вчених та екологічна громадськість були проти. У цьому їх надихала підтримка Комітету Верховної ради України з культури і духовності та послання Святішого Патріарха всієї Русі-України Філарета. Навіть деякі прибічники добудови ТГАЕС і заповнення Олександрівського водоймища, під тиском прямих запитань представників НЕЦУ мусили визнати, що реалізація уточненого проекту ТГАЕС порушує чинне законодавство нашої держави. Виходячи з обставин, що склалися, облдержадміністрація призначає нові громадські слухання на серпень-вересень 2001 р.

2001 р., липень. Сесія Миколаївської облради не розглядає, як це планувалось раніше, питання, пов’язані з ТГАЕС.

2001 р., серпень. Проти розбудови ТГАЕС і заповнення Олександрівського водосховища, на захист унікальної природи та історичних ландшафтів Гранітно-степового Побужжя виступив ІІІ Всесвітній форум українців.

2001 р., вересень. У Миколаєві знову відбулися громадські слухання і знову громадськість за підтримки вчених відстояла свої позиції щодо негативного сприйняття “Уточненого проекту ТГАЕС”.

У висновках незалежних експертів від екологічної громадськості Миколаївської області зазначено, що обговорення проблем Ташлицької ГАЕС на громадських слуханнях та круглих столах виявили, що в проектних матеріалах містяться положення, які суперечать рішенням уряду та екологічних державних експертиз, а також заявам електроенергетиків, зокрема:



розробки ведуться на шість гідроагрегатів замість трьох.

У постановах Ради Міністрів СРСР № 647 від 16.08.89 “Питання будівництва об’єктів Південно-українського енергокомплексу” та Ради Міністрів УРСР № 271 від 26.10.89 чітко записано про необхідність переробки проекту Ташлицької ГАЕС на три агрегати. Всупереч цьому проектанти почали розробляти декілька варіантів - на два, на три, з четвертим, резервним, і, нарешті, на шість агрегатів. Відповідно цьому будівельники, в свою чергу, не обмежили обсяг своїх робіт трьома агрегатами, що, безумовно, пов’язано з додатковими витратами.



Передбачається використання Олександрівського водосховища в якості охолоджувача АЕС.

У висновках державної експертизи і в рішенні Держкомприроди СРСР(Пр 02-11-296 від 23.05.89) записано: “переробити проект з метою виключення прямоточного (прямого гідравлічного) зв’язку Ташлицького водосховища - охолоджувача з р. Південний Буг”. Проектанти постійно підкреслюють в своїх документах і заявах, що виконують вказану вимогу. Але в останній час з’явилися докази планів порушення умови. В буклеті “Ю-УЕК - енергія для України” (2001 р.) написано: “Після вводу в експлуатацію Ташлицької ГАЕС виробництво електроенергії на Півдні України збільшиться на 2 млрд. кВт годин”. Виконати це, враховуючи, що ГАЕС споживає електроенергії більше ніж виробляє, можна лише за рахунок збільшення виробництва АЕС, блоки якої сьогодні навантажені не повністю внаслідок обмеженої охолоджуючої спроможності Ташлицького водосховища. Підтвердження цьому знаходиться в матеріалах переробленого проекту (2000 року), в якому приведена таблиця використання води Олександрівського водосховища.



Пусковий комплекс не оснащено засобами захисту води від “омертвіння” внаслідок накопичених загиблих гідробіонтів в водоймищах.

Дані по Олександрівському водосховищу



Показник

Варіанти по кількості агрегатів




2 агрегати

6 агрегатів

Рівень води (м) НПУ

УМО


14,6

14,0


16,9

14,5


20,7

16,0


Корисний об’єм (млн. м3)

6,8

26,1

72,5

Використання корисного об’єму:

- для ГАЕС

- для компенсації випаровування з двох водосховищ

- для покриття додаткових водовитрат третього блоку АЕС

- для водопостачання Миколаївської області

2,5


4,3
-

-

14,4

4,7
7,0



-

14,4


5,1
7,0

46,0

Загальновідомо, що при проходженні води через гідроагрегат частина живого, що міститься у воді, гине. Доля загиблих залежить від конструктивних і експлуатаційних особливостей агрегату та складу гідробіонтів. За даними біологічних натурних досліджень українських і іноземних вчених ця доля може бути від 5 до 80 відсотків.

Подальший вплив цього явища на стан води залежить від особливостей схеми гідравлічної системи. Для ГАЕС типовим є наявність відносно невеликого верхнього водоймища і річки (чи великого водосховища) у якості нижнього басейну. При такій схемі загиблі представники гідробіонти під час кожного робочого циклу розсереджуються у великій кількості води і дуже мало впливають на її якість. У разі малих об’ємів верхнього і нижнього водоймищ останки загиблих накопичуються, а кількість живих організмів у воді з кожним робочим циклом ГАЕС зменшується. Виконане нами математичне моделювання цього процесу виявило, що таке “омертвіння” води в водоймищах Ташлицької ГАЕС настане через декілька сотень робочих циклів, тобто через декілька місяців. В “мертвій” воді будуть інтенсивно протікати гнилісні процеси з виходом в атмосферу і ґрунт шкідливих речовин. Таке зауваження було зроблено в Державній екологічній експертизі Мінприроди України в 1993 році.

Для запобігання шкідливим викидам і скидам, воду в системі необхідно очищати і знезаражувати в спеціальних очисних спорудах, як це робиться у всіх замкнених водяних технологічних системах.

Вважаємо, що обласна рада і облдержадміністрація повинні терміново прийняти постанови, які б не дозволяли енергетикам порушувати наявні державні рішення, а саме:

1. Використовувати кошти, виділені згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1713 від 16 2000 р. лише за цільовим призначенням - на добудову ГАЕС у складі двох агрегатів та вирішення еколого-соціальних проблем регіону.

2. Обмежити рівень заповнення Олександрівського водосховища відміткою вісім метрів, не допускаючи, навіть короткочасного, його підвищення.

3. Можливість введення в дослідно-промислову експлуатацію пускового комплексу ГАЕС на ізольованих водоймищах обумовити обов’язковим передбаченням засобів збереження якості води і її очистки від загиблих при проходженні через гідроагрегати гідробіонтів, що гарантує захист місцевих жителів і природного довкілля від токсичного впливу. Проектні рішення повинні пройти необхідну експертизу.

Оцінюючи, в цілому, ситуацію, яка склалася навколо добудови Ташлицької ГАЕС, необхідно зауважити таке. З кожним роком кількість факторів проти добудови збільшується. Проектні рішення, прогресивні декілька десятиліть тому, стають регресивними. Вони все більше суперечать законодавству нової України і міжнародної спільноти. Гігантоманія - це риса минулого століття. На зміну їй прийшов малий бізнес, конкуренція в самому широкому розумінні - форм власності, технічних рішень, систем управління. Капітал віддає перевагу рішенням, які забезпечують найшвидшу оборотність. Сучасний етап розвитку НТП характеризується пріоритетом малотоннажних технологій , що в енергетиці проявляється бумом ”малої енергетики” - автономних джерел теплоелектрозабезпечення чи електрозабезпечення потужністю до 10 тисяч кіловат. В період з 1990 по 1998 роки річний приріст (%) різних енергоджерел в світі складав: вугільні ТЕЦ - 0; ядерні - 1; гідро- газо- і мазутні - 2; інші - 16 - 22. Завдяки цьому середня потужність нових електростанцій зменшилась з 600 у середині 1980-х до 100 у 1992 році та 21 Мвт у 1998 році. Мала енергетика базується як на традиційних джерелах (газова турбіна, двигун внутрішнього горіння) так і на альтернативних (двигун Стірлінга, вітряки, сонячні батареї та комбіновані установки). Завдяки останнім досягненням НТП такі агрегати мають коефіцієнт корисної дії відчутно більший, ніж у ТЕС (не кажучи про ГАЕС, у якої ККД - лише частка від ТЕС чи АЕС) - до 70 %. Введення їх в експлуатацію займає не роки (чи десятиліття), а тижні (максимум декілька місяців). Ціни на одиницю потужності малих агрегатів сьогодні приблизно однакові з ГАЕС, але кон’юнктура ринку така, що найближчим часом очікується різке її зменшення (в два-три рази). Вплив на природне середовище вузько локальний, не загрожує регіональним екосистемам. Експлуатація такої станції гарантує споживачу надійне енергозабезпечення в періоди нестабільності в базовій загальнодержавній електромережі. А базовій енергомережі забезпечує можливість працювати в оптимальному режимі. Відмова від добудови Ташлицької ГАЕС не лише зніме конфлікт у суспільстві, збереже для сучасного і майбутніх поколінь унікальні природні, історичні, культурні цінності України. Вона загальмує процес відставання вітчизняної енергетики від світової, а у разі державної підтримки дасть змогу базовій галузі економіки зробити відчутний крок до НТП. Державна підтримка, на наш погляд, повинна проявитися у відмові від монопольного використання коштів будівниками ГАЕС. Ці кошти треба чесно виставити на конкурс між енергетиками та машинобудівниками Первомайська та Миколаєва.

2001 р., червень. Учасники Першої робочої зустрічі Всеукраїнської асоціації громадських природоохоронних організацій "Українська річкова мережа" (с. Кам’яний Брід Житомирської обл., Україна, 27-30 червня 2001 р.). надіслали лист до прем’єр-міністра України А. Кінаха та міністра екології та природних ресурсів С. Курикіна щодо неприпустимості добудови ТГАЕС. У відповідь була отримана формальна відписка з Мінекоресурсів.

2001 р., жовтень. Інститут ботаніки ім. Холодного НАН України переглядає свій висновок стосовно уточненого проекту ТГАЕС і зазначає, що попередній позитивний вердикт ґрунтувався на дуже обмеженому матеріалі і тому не може бути об’єктивним, а для прийняття остаточного рішення потрібні додаткові дослідження.

2001 р., грудень. Відділення загальної біології НАН України висловлює своє негативне ставлення до добудови ТГАЕС і заповнення Олександрівського водосховища.

2002 р., червень. Прем’єр-міністром України А. Кінахом підписане Розпорядження Кабінету Міністрів України № 342-р від 17 червня 2002 р. "Про затвердження проекту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС", яким передбачалося поетапне введення в дію 1-3 агрегатів, в також з урахуванням досвіду експлуатації цих агрегатів і результатів моніторингу навколишнього природного середовища вирішити в установленому порядку питання про розконсервування 4-6 агрегатів.

2002 р., червень. 28 червня в газеті „Дзеркало тижня” виходить стаття народного депутата України, академіка НАН України К. Ситника та В. Багнюка, провідного наукового співробітника Інституту ботаніки ім. М.Холодного НАН України, „ОХОРОНА БІОСФЕРИ: ДОСЯГНЕННЯ I ПРОРАХУНКИ”, в якій в числі інших прорахунків згадується будiвництво водосховища i ГАЕС на річці Пiвденний Буг у межах регiонального ландшафтного парку «Гранiтно-степове Побужжя» — перлини природи.

2002 р., червень. Підготовлено відкрите звернення учасників Другої робочої зустрічі Всеукраїнської асоціації громадських природоохоронних організацій "Українська річкова мережа" (м. Бережани Тернопільської обл., Україна, 27-30 червня 2002 р.). до громадськості України „Про проект добудови Ташлицької ГАЕС на р. Павденний Буг в Миколаївській області”, в якому зокрема вказується, що „своє рішення Уряд ухвалив без належного, згідно з Міжнародною Конвенцією „Про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля” (Оргуська конвенція), інформування української громадськості і врахування того факту, що розбудова Ташлицької ГАЕС знищить ті ландшафти країни, які дають ключ для розуміння Великого Державного Герба України”. Члени УРМ закликали усю громадськість України підтримати це звернення і дати свою відповідну оцінку діям Уряду України щодо добудови Ташлицької ГАЕС, а також усіма можливими засобами доводити позицію української природоохоронної громадськості до міжнародної спільноти. Президентові України п. Л. Кучмі від НЕЦУ та інших членів УРМ направлені листи протесту проти добудови ТГАЕС. Листи залишилися без жодної відповіді.

2003 р. 25 вересня. У м. Південноукраїнську було проведено спільне виїздне засідання постійних комісій Миколаївської обласної ради, на якому розглядалось питання "Про зміну меж регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя". Було вирішено рекомендувати облдержадміністрації підготувати необхідні матеріали для розгляду даного питання на сесії обласної ради. Запропоновано вивести зі складу заповідного об’єкту 331,5 га особливо цінних земель, в т. ч. 275,4 га земель водного фонду. Натомість заплановано розширення площі РЛП на 1471,1 га за рахунок малоцінних земель – урочища "Кодима" (855,7 га), яке ніякого відношення до Гранітно-степового Побужжя не має, а також урочища "Бакшала" (404,5 га), яке у поточному році було зруйноване несанкціонованим заповненням Бакшалинського водосховища. На це засідання вперше не були запрошені представники громадських природоохоронних організацій Миколаївщини, а від Академії Наук України виступав лише ст. н. с. інституту ботаніки НАНУ В. Новосад. Заступник начальника державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області п. Є. Седлецький також доповів про позитивне ставлення управління до зміни меж РЛП "Гранітно-степове Побужжя".

2003, жовтень. Рішення про засудження незаконних дій місцевої влади щодо перегляду меж РЛП "Гранітно-степове Побужжя" 8 жовтня прийняла Громадська рада НУО при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України.

2003, жовтень. 17 жовтня 2003 року з ініціативи народного депутата України І. Зайця група народних депутатів (всього 175 народних депутатів) підписала запит до Президента України щодо вжиття заходів для захисту унікального заповідного об'єкту - регіональний ландшафтний парк "Гранітно-степове Побужжя" в Миколаївській області. Лист, зокрема, підписали такі народні депутати: Ю. Єхануров, А. Кінах, О. Рибачук, Ю. Луценко, Ю. Павленко, С. Головатий, В. Семенюк, І. Васюник, Ю. Тимошенко, Є. Червоненко, Р. Зварич, О. Турчинов, С. Терьохін, М. Томенко, О. Білозір, М. Мартиненко, М. Кармазін, Ю.Костенко, І.Заєць, І. Плющ, Т. Чорновіл, Б. Олійник, Ю. Звягільський, Г. Руденко, В. Заєць, І. Шурма, Н. Шуфрич та інші. Запит підтримало при голосуванні 215 народних депутатів. За направлення запиту Президентові України Л. Кучмі проголосувало 237 народних депутатів. На запит відповіді отримано не було.

2003, жовтень. 19 жовтня 2003 р. у Великому конференц-залі (зал засідань Центральної Ради) Київського міського будинку відбувся громадський форум на захист Бузького Гарду, що проводив Національний Екологічний Центр України. Мета форуму - ще раз звернути увагу широкої громадськості та влади на проблеми регіону, а загалом на ті негативні тенденції щодо незаконного нищення відомствами та органами місцевого самоврядування об'єктів природно-заповідного фонду України, культурної спадщини, які являють собою загальнонаціональне надбання.
2004, осінь. Навіть після мораторію Верховної Ради України на останнє рішення Миколаївської облради, відбулася активізація процесів по добудові ТГАЕС і затопленню Олександрівського водоймища та РЛП. Народним депутатом Ю. Ширком було подано депутатський запит щодо затоплення Бузького Гарду. Ним було отримано відповідь, що все законно і нічого змінити не можна.

2004 р. 17 листопада. Телеканал 1+1, о 19.30 у ТСН, дав сюжет, у якому повідомлялось про новий проект - будівництво 4 енергоблоку на Південно-Українській АЕС. Проект міжнародний, виключно для продажу електроенергії за кордон. Інвестування збираються отримати від Угорщини, Болгарії і Туреччини (чиста енергія за кордон, а з відходами розбиратися буде Україна). Оскільки, зараз не вистачає води для охолодження трьох енергоблоків (одночасно можуть працювати тільки два), то мова тут іде не про якусь там добудову Ташлицької ГАЕС із заповненням Олександрівського водосховища до позначки 14,7 м, а про повномасштабне відновлення старого проекту з двома русловими водосховищами, тобто повне знищення "Гранітно-степового Побужжя" і наших національних святинь.

2005, березень. 29 березня 2005 р. Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, розглянувши хід створення національного природного парку (НПП) "Гранітно-степове Побужжя", відзначає: Законом України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" передбачено розроблення проектів створення, відведення земель для організації НПП "Гранітно-степове Побужжя". Фінансування розробки проекту створення НПП здійснюється за рахунок проекту Глобального екологічного фонду "Збереження біорізноманіття в Азово-Чорноморському екологічному коридорі". Розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації створено робочу комісію для погодження питань, пов'язаних з організацією НПП "Гранітно-степове Побужжя", та надані відповідні доручення райдержадміністраціям. До складу НПП має увійти, зокрема, територія сучасного регіонального ландшафтного парку (РЛП) "Гранітно-степове Побужжя".

У квітні 2005 р. Миколаївська обласна рада розглянула на черговій сесії питання про зміну меж регіонального парку "Гранітно-степове Побужжя" з метою вилучення з цього об'єкту частини каньйону р. Південний Буг, де було розташовано Буго-Гардову паланку Запорізької Січі. Належність зазначеної території до природно-заповідного фонду України заважає підняттю рівня Олександрівського руслового водосховища, що необхідно для реалізації проекту Ташлицької гідроакумулюючої електростанції (ТГАЕС). Проект ТГАЕС був розроблений у 70-х роках 20 сторіччя з метою компенсації пікових навантажень в електромережі України та передбачав створення Олександрівського руслового водосховища на р. Південний Буг. Незважаючи на визнані негативні наслідки створення великих руслових водосховищ на р. Дніпро, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2002 р. N 342-р доручено "Мінпаливенерго України забезпечити поетапне введення в дію потужностей Ташлицької ГАЕС у складі 1-3 гідроагрегатів, а також з урахуванням досвіду експлуатації цих гідроагрегатів і результатів моніторингу навколишнього природного середовища вирішити в установленому порядку питання про розконсервування 4-6 гідроагрегатів". Слід зазначити, що проект ТГАЕС на 4 - 6 гідроагрегатів Державними екологічними експертизами (висновок № 9/2-1/2-3-430 від 30.04.98 р. та висновок № 035 від 09.09.02 р.) не розглядався, тому немає підстав для виділення коштів на добудову ТГАЕС в обсязі понад 3 гідроагрегати.

Вилучення частини території з РЛП "Гранітно-степове Побужжя" згідно зі статтями 150 та 151 "Земельного кодексу України" перебуває у компетенції Верховної Ради України, тому рішення Миколаївської обласної ради про підняття рівня Олександрівського водосховища не може бути дійсним, поки питання виведення земель з регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" не буде позитивно вирішено Верховною Радою України.

Рішення обласної ради про виведення з природно-заповідного фонду України території Бузького Гарду та надання дозволу на підняття рівня Олександрівського водосховища суперечить положенням таких нормативних актів:

- Конституції України, ст.12, 13, 54;

- Конвенцій: ЮНЕСКО «Про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини» (1972, ратифікована Україною 1988 року), "Про збереження біорізноманіття" (1992, ратифікована Україною 1994 р.); «Про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція)» (1979, Україна приєдналась 1996 р.); Європейської ландшафтної конвенції (підписана Україною у червні 2004 р.);

- Законів України: "Про охорону навколишнього природного середовища"(1991 р.) ст. 4, 39; «Про природно-заповідний фонд України» (1992 р.), преамбула, ст.7, 51, 52, 53, 56; «Про тваринний світ» (1993 р.) ст. 7; «Про рослинний світ» (1999 р.) ст. 4, 11, 12; «Про Червону книгу України» (2002 р.) ст. 5, 11, 19; «Про охорону культурної спадщини» (2000 р.), ст. 6, 13, 14, 15, 22, 24, 30, 31, 32, 34, 37;

- Указів Президента України «Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва» від 4.01.1995 р.; «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян» від 27.04.1999 р.; «Про положення про координаційну раду з питань розвитку українського козацтва» від 22.12.1999 р.

Березень, 2005 р., Держводгосп України за дорученням Кабінету Міністрів України від 11
березня 2005 року № 9883/1/1-05 розглянув звернення представників природоохоронних організацій щодо збереження природно-заповідного фонду України і в межах компетенції комітету подав пропозиції щодо шляхів розв'язання зазначених у зверненні екологічних проблем. У листі 23.03.05 № МБ/9-166 від 23.03.05, направленому в Мінприроди, зокрема вказується:

У результаті розгляду проектної документації щодо добудови Ташлицької ГАЕС Держводгосп дійшов до висновку, що в проекті не вирішені основні питання - водозабезпеченість енергокомплексу, безпечне використання та охорона вод у нижній течії Південного Бугу.

Наповнення Олександрівського водосховища до рівнів, вище встановленого (8 м), є порушенням правил експлуатації та встановленого режиму його роботи, що згідно із статтею 110 Водного кодекс}' України тягне за собою відповідальність.

2005 р., червень. У м. Південноукраїнськ відбувається виїзне розширене засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Окрім членів комітету, у засіданні беруть участь фахівці з Мінприроди, НЕЦУ, РЛП „Гранітно-степове Побужжя”, активісти місцевих громадських природоохоронних організацій тощо. Мета засідання - пошук подальших шляхів розв’язання даної проблеми, оскільки національний природний парк має бути створений на базі території регіонального ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”, найбільш цінній частині якого загрожує знищення в разі добудови Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища.

2005 р., 17 серпня. Міська рада м. Південноукраїнськ на 30-й сесії 4-го скликання приймає Рішення № 505, згідно з яким „Враховуючи невідповідність структури території регіонального ландшафтного парку „Гранітно-степове Побужжя” в м. Південноукраїнську статусу і завданням національного природного парку, зважаючи на необхідність подальшого розвитку і благоустрою міста, створення належних умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах..., НЕ ПОГОДЖУВАТИ створення національного природного парку „Гранітно-степове Побужжя” на території м. Південноукраїнська в межах існуючого однойменного регіонального ландшафтного парку”.

2005 р., жовтень. Без будь-яких погоджень та за відсутності відповідного проекту, на заповідній території, безпосередньо в урочищі „Гард”, на лівому березі р. Південний. Буг будівельниками ТГАЕС розпочато незаконні земельні роботи – видобуток та вивезення грунту для потреб будівництва ТГАЕС. Роботи відбувалися 10-15 жовтня в 20 м від острова Гардовий. При цьому зруйновано або порушено близько 50 м прибережної захисної смуги річки та самого берега, знищено приблизно 0,5 га трав'яного покриву, деревостану та кущів. Вивезено близько 2 тис. кубометрів грунту. Роботи зупинено лише після втручання Мінприроди України.

Про проблеми, що пов'язані з розбудовою Південно-Українського енергетичного комплексу, як із самою АЕС, так і допоміжними, у першу чергу гідротехнічнічними спорудами, за останні понад десять років вже сказано і написано дуже багато. Ця проблема старіша за саму нашу незалежність. Вона триває друге десятиріччя і друге тисячоліття!. Друге десятиріччя конфлікту думок і дій! Друге тисячоліттяя державних експертиз, похованих грошей, круглих столів і взаємних звинувачень. Та треба пам'ятати про головне: введення в дію ТГАЕС і Олександрівського водосховища звяже між собою Південний Буг і Ташлицьке водоймище – став-охолоджувач Південно-Української АЕС. В результаті експлуатаційники можливо отримають дешеву систему охолодження реакторів і більше прибутків від виробництва і продажу за кордон електроенергії, завдяки безпосередньому використанню найбільшої національної річки України. Керівництво Миколаївської області - чергове запевнення, що в селах, які оточують АЕС, перестануть відключати світло, обіцянки, що тепер вже (чесно? точно? чьотко?) низку об'єктів соціального призначення та об'їзну дорогу навколо Ташлицького водоймища, якими на протязі більш ніж десять років, друге тисячоліття поспіль дурять голову, буде нарешті побудовано. Населення Миколаївщини - сплюндровану річку. Народ України втратить унікальні пам'ятки, останні автентичні ландшафти Запорозької Січі - безцінні святині нашого народу. Молода українська демократія - ще одну надію на розбудову правової держави. Чи не останню?

Вимагаємо: подальша доля Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища повинна вирішуватись за умов беззастережного дотримання чинного законодавства України!








База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка