Так говорив Будда Максим Копаниця, 2003



Сторінка1/3
Дата конвертації03.11.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3

ДХАММАПАДА

(Так говорив Будда)

© Максим Копаниця, 2003

Шановний читачу!


Запрошую тебе познайомитися з давньоіндійською літературною пам`яткою, книгою висловів Готами Будди “Дхаммападою”, що в перекладі з мови палі на українську означає “Шлях закону”, “Шлях учення”, чи навіть “Стопи закону”. Існує багато версій Дхаммапади, розповсюджених в Індії, Китаї, на Тибеті, що їх період створення коливається між IV-м та III сторіччям до Р.Х.. Проте найавторитетнішим та, вочевидь, найбільш дослідженим та найчастіше перекладеним є текст Дхаммапади, написаний на мові палі, яка була розповсюджена в індійській області Магадха в VI сторіччі до Р.Х., тобто коли жив Готама Будда. Віршований переклад деяких строф Дхаммапади на українську мову був здійснений на початку минулого сторіччя українським індологом Павлом Ріттером (див. Інтернет-сторінку www.internetri.net/lib/india/9.html). На жаль, мені не вдалося знайти інших українських перекладів Дхаммапади, отже я спробував перекласти її сам, використовуючи насамперед чудовий дослівно-тлумачний англомовний переклад Miroslav Rozehnal, російський переклад В.Н. Топорова та низку англійських перекладів, зокрема таких перекладачів як Beck, Richards, Wannapok, Acharya Buddharakkhita, Thanissaro Bhikkhu.
Я висловлюю щиру подяку Дмитрові Івахненку за його цінні поради, зауваження та неоціненну текстову допомогу. Його Інтернет-сторінка “Колесо Дхармы” (http://mirror01.iptelecom.net.ua/~sangha/dharma/index.html) є вичерпним джерелом інформації про буддизм, мову палі, медитаційні техніки тощо. Я також вдячний за деякі тлумачення Thanissaro Bhikkhu та Michael Olds. Звичайно, цей переклад не здійснився би без В.Г. та О.Г.З., яким я вдячний за постійні настанови та напучування в дхаммі.
З моїм перекладом можна також ознайомитися на Інтернет-сторінці http://www.dhammapada.kiev.ua/, яку мені допомогли створити мої колеги Ярослав Бойчук та Олександр Максимюк.
14 квітня 2003 р.

Максим Копаниця.


Наша мета – metta!

1. Розділ пар.

1

Перше всіх явищ іде думка, вона – їх найвизначніша частка, з неї вони складаються. За тим, хто говорить або робить із нечистою думкою, іде страждання, наче колесо за копитом бика.


2

Перше всіх явищ іде думка, вона – їх найвизначніша частка, з неї вони складаються. За тим, хто говорить або робить із відчищеною думкою, іде щастя, наче невідступна тінь.


3

«Він скривдив мене, побив мене, переміг мене, обібрав мене». Хто плекає такі судження – у тих не вгамовується ненависть.


4

«Він скривдив мене, побив мене, переміг мене, обібрав мене». Хто не плекає такі судження – у тих угамовується ненависть.


5

Адже ніколи в цьому світі ненависті не долаються зненавистями, натомість відсутністю зненавистей долаються вони. Ось одвічна дхамма.


6

Дехто не знає, що ми загинемо тут. У тих, хто знає це, вгамовуються суперечки.


7

Хто живе, позираючи на приємне, з непідвладними почуттями, ненажерливий, млявий та недолугий – такого Мара побиває, наче вітер - трухляве дерево.


8

Хто живе, позираючи на неприємне, з підвладними почуттями, помірний в їжі, впевнений та з непохитною потугою – такого Мара побиває не більше, ніж вітер – скелясту гору.


9

Хто, забруднений, огорнеться у жовте – той, позбавлений стриманості та істини, не гідний жовтого.


10

А хто відкинув би бруд, стійкий у чеснотах - той, наділений стриманістю та істиною, справді, гідний жовтого.


11

Вважаючи несутність за сутність та вбачаючи сутність у несутності – вони не просуваються до сутності цариною хибних намірів.


12

Засвоївши сутність як сутність та несутність як несутність – вони просуваються до сутності цариною вірних намірів.


13

Як дощ просотується до хати з поганою стріхою, так пристрасть просотується до погано розвиненого розуму.


14

Як дощ не просотується до хати з доброю стріхою, так пристрасть не просотується до добре розвиненого розуму.


15

У цьому світі журиться він, і в тому – журиться. В обох світах злочинець журиться. Він журиться й побивається, споглядаючи свої ниці вчинки.


16

У цьому світі радіє він, і в тому – радіє. В обох світах доброчинний радіє. Він радіє не нарадіється, споглядаючи свої добрі вчинки.


17

У цьому світі пече його, і в тому – пече. В обох світах злочинця пече. “Злочин мною скоєно!” – пече його. Відійшовши до лихого місця, він страждає ще більше.


18

У цьому світі веселиться він, і в тому – веселиться. В обох світах доброчинний веселиться. “Добро я зробив!” – веселиться він. Відійшовши до доброго місця, він звеселяється ще більше.


19

Навіть якщо він згадує багато писань, але не чинить відповідно, такий запаморочений чоловік скидається на пастуха, що рахує корів у інших. Він не причетний до самітництва.


20

Навіть якщо він згадує мало писань, але чинить відповідно закону, полишивши пристрасть, зловмисність та тупість, істинно обізнаний, з розкутим розумом, не захоплюючись ні в цьому світі, ні в тому – він причетний до самітництва.


2. Розділ про незапаморочення

21

Незапаморочення – шлях до безсмертя. Запаморочення – шлях до смерті. Незапаморочені не вмирають. Запаморочені – наче вже мертві.


22

Отже, цілком зрозумівши незапаморочення, освічені щасливі з нею, радісні вони в царині шляхетних.


23

Ті, що зосереджені, наполегливі, стійкі та тверді в намаганнях, вони, розумні, досягають Звільнення - найвищого притулку від тягарів.


24

У рішучого, уважного, стриманого, незапамороченого, чиї вчинки чисті, хто діє розважливо, живе справедливо – зростає слава.


25

Рішучістю, незапамороченням, стриманістю та самовладанням мудрецю слід створити острів, який не затопить повінь.


26

Запамороченню віддаються дурні, люди, що несповна розуму. Мудрець оберігає незапаморочення, мов найдорожчий скарб.


27

Не віддавайтеся ні запамороченню, ні насолоді любовних стосунків. Незапаморочений, зосереджений, справді, знаходить велике щастя.


28

Коли освічений незапамороченням відкидає запаморочення, він, сягнувши вершини мудрості, безжурний поглядає на зажурену юрбу, як розумний з гори - на дурнів унизу.


29

Незапаморочений серед запаморочених, вельми бадьорий серед сплячих, мудрець просувається наче швидкий скакун, випереджаючи слабку шкапу.


30

Незапамороченням завоював Магхаван першість у богів. Незапаморочення прославляють, запаморочення – завжди ганять.


31

Послушник, що незапамороченню радіє, а запаморочення страшиться, рухається наче вогонь, спалюючи пута – великі та малі.


32

Послушник, що незапамороченню радіє, а запаморочення страшиться, не здатний до відступу – Звільнення уже поруч.



  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка