Стан навчання української мови у Польщі у 2003/2004 шк р



Скачати 307.88 Kb.
Дата конвертації03.11.2016
Розмір307.88 Kb.
Марко Сирник
Stan nauczania języka ukraińskiego w 2003/2004 roku szk.

Стан навчання української мови у Польщі у 2003/2004 шк.р.

Кінець першого семестру у школах це добра нагода, щоб проаналізувати сьогоднішній стан навчання українських дітей у Польщі Рідної мови. Може послідовне ведення цього роду обстежень дасть згодом можливість не лише точного звіту про навчання, але також спонукає до якогось ширшого, ретроспективного аналізу. Що було, що є, що буде. Тут зрештою не вистарчить лише наводити числа. Їх треба роздивлятись у ширшій перспективі. Зразу дивитись на евентуальні загрози та шанси, які де-не-де виникають.
Почнемо від найбільш поширеної у нас форми навчання, тобто, міжшкільних груп вивчення української мови. Звіт який пропоную Вашій увазі в загальному точний, хоч бракує у ньому всіх інформацій. Зокрема, не вдалося дістати жодних про навчання української мови у деяких місцевостях Щецінського відділу ОУП – в тому числі самого Щеціна. Звіт підготовано на підставі інформацій від методистів навчання української мови, вчителів, відділів ОУП та Управи Українського вчительського товариства і інформацій у Нашому Слові.


Lp

Мiejscowość

Liczba grup



Liczba uczniów

Przedszkola

Szkoły podstawowe

Gimnazja

Razem

Woj. podkarpackie

1

Моkre

3




39




39

2

Szczawne

2




12




12

3

Rzepedź

2




11




11

4

Hłomcza

2




13




13

5

Коmancza

3




22




22

6

Sanok

4




15

20

35

7

Ustrzyki Dolne.

2







12

12

8

Кalników

3




25




25

9

Chotyniec

3




16




16

10

Ninowice

2




9




9

11

Przemyśl

1

17







17

Razem

27

17

162

32

211




Województwo lubuskie

1

Zielona Góra

2




12




12

2

Gorzów

1




4




4

3

Мiędzyrzecz

2




13




13

4

Nowogród Bob.

1







19

19

5

Оsiecko

1




5




5

6

Poźrzadło/Łagów

1




4




4

7

Szprotawa

не ведуться













Język ukraiński – naucz. w dialekcie łemkowskim (woj. lubuskie.)

8

Dobiegniew

1




11




11

9

Strzelce Kr.

1




8




8

10

Brzoza

1




9




9

11

Zwierzyń

не ведуться













12

Коżuchów

брак інформ.













Razem




0

66

19

85

Woj. dolnośląskie


1

Gromadka

брак інф.










32

2

Legnica

брак інф.










54

3

Wrocław

брак інф.










21

Razem:













107

Warmińsko-mazurskie i pomorskie (Oddział ZUwP – Słupsk i Elbląg)

1

Elbląg

брак інф.










61

2

Lelkowo













65

3

Pieniężno













52

4

Godkowo













26

5

Міngajny

1










9

6

Gdańsk













47

7

Jantar

1










7

8

Тujsk

1










4

9

Dzierżgoń













20

10

Piotrowiec

1










5

11

Zagaje













14

12

Braniewo













30

13

Marzęcino

1










7

14

Żelazna Góra

1










9

15

Pasłenk













48

Razem:













404

Warmińsko-mazurskie (Оlsztyński Oddział ZUwP)

1

Giżycko







55

34

89

2

Кruklanki







12

10

22

3

Кuty







10




10

4

Wydminy







18

7

25

5

Gawliki Wlk







11




11

6

Lisy







14




14

7

Banie Maz.







19

10

29

8

Węgorzewo







47

9

56

9

Pozedrze







13




13

10

Sobiechy







14




14

11

Wiencki










11

11

12

Budry







22




22

13

Górowo Ił.







75




75

14

Кandyty







35

11

46

15

Тоporzyny







12




12

16

Каmińsk







10




10

17

Sępopol







2

6

8

18

Wiatrowiec

1







5

5

19

Poniki

1




7




7

20

Кętrzyn







36




36

21

Barciany







10




10

22

Srokowo







12




12

23

Моłtajny







8




8

24

Reszel







7




7

24

Pakosze













брак інф.

25

Lidzbark War.







25

11

36

26

Оrneta

1




4




4

27

Olsztyn







48

27

75

28

Dobre Miasto

2




6

3

9

Razem:







542

154

678

Woj. zachodniopomorskie i pomorskie
(кошалінський, слупський та щецінський відділи ОУП)


1

Wałcz













23

2

Коłobrzeg

3










37

3

Тrzebiatów













17

4

Коszalin













62

5

Bobolice

1










6

6

Szczecinek













13

7

Szczecin













18*

8

Miastko













13*

9

Bytów













48*

10

Człuchów













45*

11

Stargard Szcz.







15




15

12

Świerzno













8*

13

Słupsk













36*

14

Lembork













17*

Razem:













343

Woj. podlaskie

1

Bielsk Podl.

12

50

89




139

2

Czeremcha

2




20




20

3

Оrla

1




7




7

4

Białystok

2




8




8

Razem:

17

50

124




174

Razem w całej Polsce:

(bez łemkowszczyzny)













2002

* dane z roku poprzedniego

Zachodnia łemkowszczyzna (małopolskie woj.)




Przedszk.

Szkoły podst.


i gimnazja

Szkoły ponadgimnazjal.



Razem



1

Gorlice







14

16

30

2

Sankowa







10




10

3

Łosie







20*




20

4

Hanczowa







7*

3

10

5

Hładyszów







11




11

6

Ujście Gorl.







4




4

7

Кrynica







16




16

Ogółem:

101

Ogółem w Polsce

2103

* Przedszkole, szkoła podstawowa
Школи:


  1. Zespół Szkół w Białym Borze – 141

  2. w Legnicy: – 71

  3. w Przemyślu: – 244

  4. w Górowie: – 283

  5. w Bartoszycach: – 139



Razem w szkołach: 878 uczniów



Ogółem uczniów (punkty i szkoły): 2981

Nauczanie prowadzone jest w 95 miejscowościach Polski
Коли зіставити ці дані з попередніми (на рік 2000/2001) отримуємо повну інформацію про актуальні тенденції у навчанні української мови у Польщі.

І так, порівнюючи:







2000/2001

2003/2004

szkół

5

5

punktów

104

95

dzieci w szkołach

878

966

dzieci w punktach

2557

2103

wszystkich uczniów

3523

2981

Отже, підводячи підсумки – число учнів у всх українських школах зменшилося (фізично) на 88 чоловік. Це становить – 9,11%.

Кількість учнів в пунктах навчання української мови, зменшилося на 454 дітей. Це тим разом становить це – 17,75%.

Загально, число учнів у школах і пунктах начання зменшилося на 542 дітей, тобто – 15,38%.


Цікаво, думаю, буде це розглянути за окремими школами. Тоді вийде:


Місцевість

2000/2001

2003/2004

Лігниця

95

71

Гурово

318

283

Білий Бір

153

141

Перемишль

247

244

Бартошиці

131

139

Найбільших втрат дізнав, отже, комплекс українських шкіл у Лігниці.

Там, фізичне число дітей зменшилося на 24 чоловік, що становить – 25,26%.

У Гурові, ці показники такі: учнів менше на 35 чоловіків, що дає – 11,01%.

Білий Бір: менше на 12 учнів, тобто – 7,84%.

Перемишль: менше на 3 учнів, тобто – 1,21%.

Бартошиці: більше на 8 осіб, тобто – 6,11%.
Реасумуючи отже: найбільших втрат за згаданий період зазнали ліцей та гімназія у Лігниці – на 25,26%. Оскільки однак правдою є те (хай дирекція мене спростовує), що якусь частину теперішнього набору становлять поляки, то образ школи стає для нас сумним. Більших загроз не виникає (поки що) у інших наших освітніх закладів. Що тішить. Певні кадрові зміни (особливо у великих школах) є чимось природнім. До того, мусимо все таки взяти до уваги факт зменшення кількости дітей у школах у Польщі. Ми підлягаємо тим самим правилам.

Не можна однак цього вповні віднести до пунктів навчання. Зменшення і числа дітей і кількости самих пунків не дасться лише звести до демографічної ситуації в державі. Воно надто велике.

Підчас конференції Ради відділу Кошалінського ОУП, 8 листопада минулого року, голова Українського вчительського товариства у Польщі, Пані Ірина Дрозд, виявила, що число дітей, які навчаються у пунктах навчання української мови в західнопоморському воєводстві зменшилося (у порівнянні до 2002/2003) на 40 школярів. Тобто, у 2002/2003 році було їх 343, то зараз є 303 (разом зі школою у Білому Борі). У відсотаках, буде це відповідно менше о 11,69%.

Варто це однак розглянути, роздивляючись на окремі місцевості. Тут у нас повніші інформації. Будемо при тому брати до уваги числа подавані самими вчителями. І так:

Місцевість Шкільний рік



2001/2002 2002/2003 2003/2004

Валч 33 28 23

Колобжег 26 40 37

Тжебятів 13 16 17

Кошалін 74 67 62

Боболиці 13 9 6

Щецінок 11 13 13

Щецін 24 18 ?

Числа у більшості з названих місцевостей не викликують занепокоєння. Кількісний стан навчання не різниться багато, за окремі роки. За винятком Щеціна і Валча.

У Щеціні, це число раптом впало (в один рік) на 25%. Шкода, що не диспонуємо даними за цей шкільний рік.

Валч розглянемо окремо. Тут, ми в силі навести дані за весь період створення пункту навчання, тобто, від 1990/1991 шкільного року. Однак, щоб числа були вірогідні, обмежимося до періоду, від якого створено третю групу навчання – 1998/1999 шк.р.



Рік Число дітей



1998/99 26

1999/00 27

2000/01 31

2001/02 33

2002/03 28

2003/04 23
І відчитуємо дані. За три останні роки перервано тенденцію постійного зростання числа школяріву Валчі. Фізична різниця між двома останніми роками це – менше на 10 учнів, тобто – число учнів зменшилося на 30,31%.

З того, що діється у двох названих місцевостях слід витягнути якісь висновки. І хтось, мав би це зробити, поки не пізно. Не є виходом таке, як у Щеціні де поодинокі батьки приватно наймають вчителя, щоб дитина вивчила рідну мову, бо те, що пропонується у пункті є лише простим знущанням над дітьми і громадою.



Дуже помітно теж зменшилася кількість учнів, які вивчають українську мову у Підкарпатьському воєводсті:
2000/2001 2003/2004

Дітей 351 211

В порівнанні до року 2000/2001б у тому воєводстві число учнів у пунктах вивчення української мови зменшилося на 140 дітей. Це становить: 39,89%. По-моєму відсоток надто великий.


При такому, дуже стабільними стають інші осередки, де число дітей, за всі останні роки майже не міняється: М,ястко, Члухів, Битів, Слупськ, Лемборк.

Подібно виглядає ситуація у Вармінсько-мазурському воєводстві, де кількість дітей (ельблонзьке та ольштинське відділи ОУП) зростає: від 1013 в 2002/2003 до 1082 в 2003/2004 шкільних роках. І знову – ясним стає, що зводити всього до демографічної кризи у державі не дасться.



Вельми цікавою (і складною) теж ситуація у любуському відділені ОУуП. У 2002/2003 шкільному році тут працювали пункти у 6 місцевостях. Навчалося в них 80 дітей. Зараз у 2003/2004 році, ці пункти працюють у 12-ти місцевостях і охопляють 85 школярів. При чому шість нових пунктів, в яких вчиться 28 дітей, працюють, як групи навчання лемківського діалекту української мови. Але зріст помітний. Надіятися лише треба, що з появою нового священника (з дружиною) у Шпротаві вдасться відновити тамтешній пункт навчання, в якому, у минулому році вчилося 16 дітей. Дуже гарно почали працювати на Підляшші. І слава Богу! На цьому останньому острові автохтонного українства у Польщі є шанс не лише зберегти, але теж у природній спосіб себе розвивати. Ця забута віками країна може стати рятувальною для нас всіх!
Коли зробити ширшу ретроспективу, ситуація у навчанні української мови у Польщі виглядала б, так:



Рік

Школи

Кількість дітей в школах

Пункти

Кількість дітей в пунктах

Разом

1956/57*

2

76

141

2590

2666

1960/61*

8

583

143

2559

3142

1963/64*

7

572

137

2711

3283

1965/66*

5

501

136

2667

3168

1970/71*

5

410

86

1665

2075

1975/76*

4

404

35

727

1139

1980/81*

4

319

28

531

850

1981/82*

4

294

27

528

822

1985/86*

4

356

55

1136

1488

1989/90*

4

354

60

1236

1588

1990/91*

6

475

68

1358

1833

1992/93*

7

783

83

1743

2526

2000/2001

5

966

104

2577

3523

2003/2004

5

878

95

2103

2981

* Ukraińcy w Polsce 1989-1993, W-wa 1993
Пункти навчання української мови у сучасній Польщі є найбільш слабкою структурою у процесі вивчення Рідної мови. Вони самі, як і пропоновані ними форми навчання вимагають окремого аналізу.

Тут відчитаємо лише крайні моменти з їх історії: найбільшого розвитку дізнали вони у 1960/61 шкільному році, коли створено їх 143 ( 2711дітей). Найгірше це виглядало у 1981,82 – лише 27 пунктів і 528 учнів. Хочби це вже вказувало би те, що це і в такому організаційному плані форма навчання неефективна. Дуже неефективна!

Не може бути так, що у демократичній державі не заспокоєно осонвого права людини на вивчення своєї мови. Не дає тих шансів, як шкільний закон Польщі про навчання дітей нацменшостей, як і пропоновані форми розв,язки проблеми. Це свого роду “квітка до кожуха” – дає привид державі до показання гарної статистики для закордону. Таким чином навіть у довідці Міністерства освіти України появляються ніким не перевірені інформації, буцімто у Польщі працює більше ста українських шкіл. Пункти жодними школами не є. Оскільки працює у них добрий вчитель (таких більшість), попри всі проблеми можна дитину навчити. Може не так аж добре володіти своєю мовою, як саме любові до свого. Однак, що зробити коли вчитель лишається сам, немає ніякої допомоги з боку відповідних структур громадських чи церковних. Добре хоч, коли ніхто не мішає – із середини громади та зовнішних чинників. Життя, хотілося б сказати. Це теж наше сьогодення і про нього варт також голосно кричати. Бо таке щось , як і це що добре – творить нашу дійсність. Маємо вміти голосно говорити про те все – без цього надалі тинятися будемо у постійних пошуках: коли так добре, то чому так погано. Незаперечною правдою однак є і те, що на сьогоднішний день ми не можемо собі із тим шкільництвом дати ради. А все таки – крутиться!

Повертаючи до нашого аналізу. Дуже цікаво було б розглянути теж статистику навчання катехизи наших дітей. Не маю на жаль тих інформацій. Може однак церковні структури провели б у себе такий аналіз. З одного боку була б це чітка інформація, як така. З другого – могли б ми побачити і порівняти скільки дітей вивчає мову, а скільку катехизу. Не для втіхи будь-кого. Думаю, що дітей на катехизі набагато більше, ніж уроках української мови. Однак тоді ми б знали як воно є – і могли подумати чому так воно є. І згодом обдумати спосіб залучення решти на уроки Рідної мови. Може треба було б змінити вчителя, може години навчання, може місце навчання, може людей, які в громадських структурах дбають лише за свої власні амбіції? Але – мали б ми інформацію. До Церкви прецінь буде приходити лише той, хто з дитинства винесе пошану до свого. Інший не піде.


Подібні зведення – як оце, чи попередній аналіз відносно перепису населення – не лише варто, але треба робити. Тоді наочно, у певній перспективі можемо подивитися, що робиться у нас в громаді, у вибраних аспектах нашого життя. Ці окремі, вузькі інформації дають нам згодом образ нашої громади вцілому. Саме на них повинні базувати всі звіти, плани роботи та створювані програми. Аналіз-діагноз-рецепт. Почнімо працювати в цей спосіб.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка