Спадкування за заповітом та за законом. Особливості застосування Спадкування за заповітом



Скачати 31.07 Kb.
Дата конвертації08.05.2016
Розмір31.07 Kb.


Спадкування за заповітом та за законом. Особливості застосування
Спадкування за заповітом

Заповітом є особисте розпорядження дієздатної фізичної особи (заповідача) на випадок своєї смерті щодо всієї спадщини або її частини. Таке розпорядження здійснюється особисто заповідачем у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт підписується особисто заповідачем та посвідчується нотаріусом або іншою уповноваженою на це особою, які мають на це право відповідно до закону, у тому числі і посадовою особою місцевої ради.

Заповідач на власний розсуд може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також юридичну особу, територіальну громаду, державу Україну та інших осіб публічного права. До того ж заповідач може позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом без зазначення причин. У такому випадку така особа не визначається спадкоємцем.

Однак, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, навіть, якщо у заповіті вони не будуть зазначені. При цьому, коло осіб, право осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється не на час складання заповіту, а на час відкриття спадщини, тобто на день смерті заповідача.

До складу спадщини заповідач може включити права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Наприклад, на момент складання заповіту у власності громадянина перебуває житловий будинок, а земельна ділянка для обслуговування цього будинку ним ще не оформлена. Державний акт на право власності на земельну ділянку цей громадянин отримав за життя, але через три роки після складання заповіту. Однак, якщо у заповіті було зазначено, що заповідається майно, яке належить на право власності та належатиме заповідачу на день смерті, то така земельна ділянка також нотаріусом буде включена до спадщини особи (осіб), зазначеної у заповіті.

Також, якщо у заповіті визначено для спадкоємців лише права, то для цих спадкоємців переходить та частина обов'язків спадкодавця, що є пропорційною до одержаних ними прав.

Спадкоємець має право встановити у заповіті сервітут щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб.

Крім того, заповідач у будь-який час має право скасувати заповіт, внести відповідні зміни або скласти новий якщо заповідачем було складено декілька заповітів, то чинним визначається останній заповіт.

Однак, скасування заповіту, внесення до нього змін проводяться у порядку, встановленому Цивільним кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі.

Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Спадкування за законом

Спадкування за законом має місце за відсутності заповіту. При спадкуванні за законом майно переходить до спадкоємців згідно зі встановленою законом черговістю. Кожна наступна черга спадкоємців набуває право на спадщину за відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, їх відмови від прийняття спадщини. Спадкоємцями за законом можуть бути кровні родичі, члени сім’ї, усиновлені та особи, які перебували не менше п'яти років на утриманні спадкодавця.



За Цивільним кодексом існує п'ять черг спадкоємців:

  • до першої черги входять діти спадкодавця, його батьки та той з подружжя, який живий на час відкриття спадщини;

  • до другої черги входять рідні брати і сестри спадкодавця, його бабусі і дідусі;

  • до третьої - рідні дядьки і тітки;

  • до четвертої - особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини;

  • до п'ятої - інші родичі спадкодавця до шостого ступеня спорідненості, а також утриманців, які не були членами сім’ї спадкодавця.

Якщо майно успадковується за законом двома і більше спадкоємцями, їх частки у спадщині є рівними. При цьому, якщо успадковується нерухоме майно, за письмовою угодою між спадкоємцями, посвідченою нотаріусом, розмір частки у спадщині може бути змінено.
Начальник управління Е.Пижик



База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка