Соціолінгвістика



Дата конвертації03.11.2016
Розмір67 Kb.
Спеціалізація соціолінгвістика передбачає підготовку лінгвістичних експертів із питань взаємодії мови та суспільства, зокрема мови і політики, ідеології, ідентичності, статі, віку, професійної діяльності, населеного пункту, релігії, національної безпеки.

Мета досліджень питань соціолінгвістики полягає в розвитку системно- структурного, дискурсивного, когнітивного, комунікативного, лінгвориторичного та лінгвопрагматичного підходів до дослідження зв’язку мова – мова/мовний елемент – соціальний факт на матеріалі української та інших мов (споріднених і неблизько споріднених) із залученням результатів постструктурної лінгвістики.

Завдання досліджень полягає у формуванні нового теоретичного знання, в розробці методики аналізу, у вихованні критичного ставлення до різних аспектів взаємодії мови, людини та суспільства.

Теоретичне значення досліджень зі соціолінгівстики полягає в розвитку мовознавчої теорії та методики аналізу; прикладне значення – у створенні нових словників і посібників, у виробленні практичних рекомендацій лінгвістичних експертів з метою вирішення питань взаємодії мови та суспільства.

При вступі до аспірантури претенденти складають іспити зі спеціалізації соціолінгвістика, з філософії та з іноземної мови. Після зарахування на засіданні кафедри аспірантові затверджують тему дисертації та план її виконання. Аспірант кафедри двічі на рік звітує про виконання плану роботи над дисертацією, про свої публікації, про участь у конференціях тощо. Рекомендовану до захисту дисертацію аспірант має змогу захистити у Спеціалізованій вченій раді при Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Підготовку кадрів вищої кваліфікації зі спеціалізації соціолінгвістика на кафедрі загального мовознавства здійснює доктор філологічних наук, професор Мацюк Г.П.


Питання для вступних випробувань
1. Сучасна мовознавча парадигма: принципи опису мовної матерії (антропоцентризм, експансіонізм, експланаторність, функціоналізм).

2. Перспективи дослідження питань соціолінгвістики як наукового напряму про взаємодію мови та суспільства.

3. Сучасна соціолінгвістика: тенденції розвитку її теорії та завдань. Формування категорійної бази. Чому виникають відгалуження (мовний ландшафт, мовний менеджмент тощо)?

4. Зв’язок соціолінгвістики з іншими науками. Чому цей зв’язок – необхідна умова розвитку соціолінгвістики?

5. Опозиції, які визначають структуру сучасної соціолінгвістики. У чому полягає роль прикладної соціолінгвістики? Як дослідження з прикладної соціолінгвістики можуть допомагати у прийнятті рішень для життя суспільства?

6. Методи соціолінгвістики. Як вони застосовуються та розвиваються? Розкрити власний досвід використання.

7. Соціологічний напрям у мовознавстві. Як формувалася теорія про взаємодію мови та суспільства в різних лінгвістичних традиціях?

8. Показники та розвиток соціолінгвістичних традицій. Що відбувається з ними в умовах глобалізації? Обґрунтувати на прикладі міжнародних підручників зі соціолінгвістики.

9. Взаємодія мови та суспільства крізь призму етнічного і мовного розвитку. Які перспективи аналізу цих питань можна окреслити?

10. Статус мов як категорія соціолінгвістики. Реалізація статусу мов у конкретних соціополітичних контекстах. Рідна мова в ситуації неодномовного суспільства: країни ЄС та Україна.

11. Мовна політика. Основні категорії аналізу. Які підходи можна розвивати? Реалізація мовної політики за роки незалежності в Україні.

12. Одномовність, двомовність і багатомовність як категорії соціолінгвістики. Які аспекти аналізу?

13. Соціолінгівстична класифікація мов. Універсальний та ідіоетнічний компоненти в мовному облаштуванні світу.

14. Мовна політика та мовна ситуація в Україні. Категорійна база опису проблеми. Нові поняття.

15. «Мова міста» як категорія соціолінгвістики. Теорія та методи аналізу лінгвістичного ландшафту.

16. Форми існування мови в суспільстві: літературна мова і нелітературні форми (просторіччя, діалекти, суржик тощо). Праці та підходи.

17. Мова та гендер. Які аспекти аналізу вже відомі? Які перспективи досліджень на матеріалі української та інших мов?

18. Мова й ідентичність як об’єкт аналізу в соціолінгвістиці. Яка роль мови у конструюванні ідентичності на пострадянському просторі? Розкрити на прикладі реалізації політики ідентичності в цих державах.

19. Міжнародне й українське мовне законодавство. Закон 2012 року (№5029-VI) «Про засади державної мовної політики» та його роль у формуванні мовної ситуації в Україні.

20. Мова і революції: особливості реалізації взаємодії та можливі аспекти аналізу. Дослідження питання в українській соціолінгвістичній традиції.

21. Мова та політика. Які аспекти взаємодії досліджує лінгвістика? Чому є потреба вивчати політичну комунікацію як взаємодію мови, соціальної та політичної систем у суспільстві саме в соціолінгвістиці?

22. Поняття про етнонаціональну та комунікативну структуру сучасного українського суспільства. Назвати праці й розкрити підходи, реалізовані в них.

23. Мовне право як категорія соціолінгвістики. Результати дослідження в різних традиціях.

24. Мова та національна безпека як нова взаємодія понять у соціолінгвістиці. Які можливі підходи до аналізу?


Рекомендована література:

Бартминьский Е. Польский язык как символ национальной самобытности // Славяноведение. – 2005. – №6. – С. 27-37.



Богомолов О., Данилов С., Семиволос І., Яворська Г. Ісламська ідентичність в Україні. – К.: AMES, 2005. – 129 c.

Больман І. Мовні війни в Європі / Пер. з фр. – К., 2007. – 280 с.

Василенко В. Правова регламентація статусу офіційної (державної) мови у практиці європейських держав // Екологія мови і мовна політика у сучасному суспільстві. – К., 2012. – С. 51-64.

Воропаєва Т. Національна ідентичність громадян України та інформаційно- психологічна безпека // Наукові записки. Серія «культурологія». – Вип. 5. – С. 181-196. Режим доступу: file:///C:/Documents%20and%20Settings/Owner/My%20Documents/Downloads/Nznuoakl_2010_5_24%20(2).pdf

Данилевська О. Мова в революції та революція в мові: мовна політика Центральної ради, Гетьманату, Директорії УНР. – К., 2009.

Кочерган М. Мова як символ соціальної солідарності // Мовознавство. – 2003. – №1.

Клемперер В. LTI. Язык Третьего Рейха. Записная книжка филолога. Пер. с нем. А. Б. Григорьева / В. Клемперер. – Москва: Прогресс -Традиция, 1998. – 384 с.

Кристал Д. Английский язык как глобальный. – Москва, 2001.

Мацюк Г. До витоків соціолінгівстики: соціологічний напрям у мовознавстві. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008.

Мацюк Г. Прикладна соціолінгвістика. Питання мовної політики. – Львів, 2009.

Мацюк Г. Про природу взаємодії мови та ідентичності в Україні (на матеріалі міського урбанімікону радянського та пострадянського періодів) // Україноцентризм наукового сумління. Збірник наукових праць на пошану професора Зеновія Терлака. – Львів: Ліга-Прес, 2014. – С. 539-565.

Мацюк Г. Програма спеціалізації із соціолінгівстики «Політична комунікація». – Львів, 2015. – 65 с.

Мацюк Г. Розвиток теорії соціолінгвістики: формування змісту поняття «мова ворожнечі» як форми дискурсивної дискримінації // Studia Ucrainica Varsoviensia 3. – Warszawa, 2015. – S. 111-123.

Мацюк Г. Соціолінгвістика як інтеграційний напрям досліджень в умовах сучасної парадигми: міжнародний досвід й українська перспектива // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська акадкемія». Філологічні науки. – Т. 137. – К., 2012. – С. 28-34.

Михальчук О. Мова як суспільна цінність: свобода і практика вибору / О. Михальчук // Екологія мови і мовна політика у сучасному суспільстві. − К., 2012. – С. 255-269.

Мовна політика та мовна ситуація в Україні: Аналіз і рекомендації. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.



Оруэлл Дж. Политика и английский язык. Режим доступу: http://politlinguist.ru/materials/pl/20.pdf

Оснач С. Мова та націоанльна безпека – зв’язок очевидний. Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/27077350.html

Селіванова О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : підручник / О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2008.

Ставицька Л. Дискурс помаранчевої пристрасти // Критика. – 2005. – №3.

Ставицька Л., Труб В. Суржик: міф, мова, комунікація // Українсько-російська двомовність: Лінгвосоціокультурні аспекти. – К., 2007. – C. 31-120.

Ткаченко О. Соціолінгвістична класифікація мов // Українська мова. Енциклопедія. – С. 584-585.

Ткаченко О. Українська мова і мовне життя світу. – К., 2004.

Трач Н. Разом – сила. Риторика українського спротиву. – К., 2015.

Україна Модерна. Спеціяльний випуск. Львів – Донецьк: соціяльні ідентичності в сучасній Україні / За ред. Я. Грицака, А. Портнова і В. Сусака. – К. – Львів: Критика, 2007.



Фішман Д. Не кидайте свою мову напризволяще. Приховані статусні наміри в корпуснопланувальній мовній політиці / Пер. з англ. – К., 2009.

Черненко Г. Сфери застосування лінгівстичної експертизи. Режим доступу: http://philology.knu.ua/library/zagal/Studia_Linguistica_6_1/220_223.pdf

Яворська Г. Прескриптивна лінгвістика як дискурс. Мова, культура, влада / НАН України; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. – К.: Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, 2000. – 286 с.

Boxer D. Applying Sociolinguistis. Domains and face-to-face interaction. – Amsterdam; Philadelphia, 2002.

Moser М. Language Policy and the Discourse on Languages in Ukrаine under President Victor Yanukovych (25 February 2010 – 28 October 2012). – Stuttgart: Verlag, 2013. – 425 p.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка