Щодо шляхів сполучення на північному сході монархії



Сторінка1/4
Дата конвертації26.05.2016
Розмір0.63 Mb.
  1   2   3   4
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Ю.ФЕДЬКОВИЧА


ЖАЛОБА ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 94(436)„177/187”:338.47

ПОЛІТИКА АВСТРІЙСЬКОГО УРЯДУ

ЩОДО ШЛЯХІВ СПОЛУЧЕННЯ НА ПІВНІЧНОМУ СХОДІ МОНАРХІЇ

В ОСТАННІЙ ЧВЕРТІ XVIII – НА ПОЧАТКУ 70-х років ХІХ ст.

07.00.02 – Всесвітня історія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора історичних наук


Чернівці – 2005

Дисертацією

є рукопис
Робота виконана

на кафедрі міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України


Науковий консультант: доктор історичних наук, професор

Макар Юрій Іванович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри

міжнародних відносин


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Кріль Михайло Михайлович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

професор кафедри історії слов’янських країн

доктор історичних наук, професор

Подаляк Наталія Гордіївна,

Дипломатична академія України

при МЗС України,

професор кафедри зовнішньої політики і

міжнародного права
доктор історичних наук, професор

Ботушанський Василь Мефодійович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри історії України



Провідна

установа: Інститут Української археографії та джерелознавства

ім. М.С.Грушевського НАН України, відділ вивчення та

публікації зарубіжних джерел з історії України, (м. Київ)
Захист відбудеться “8_” 04___ 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича за адресою: 58012, Чернівці, вул. Кафедральна 2, корп. 14, ауд. 18.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58000, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23)


Автореферат розісланий “­_04___” _03____________ 2005 р.
Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.Я. Лупул



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна переживає складний період свого становлення як самостійної європейської держави. На даний момент вона реально відтворює свою державність, налагоджує власне господарське життя. Проте перехід від планових до ринкових стосунків є надзвичайно важким, пов’язаним з різноманітного роду труднощами. За даних умов важливим є звернення до регіонального фактору, відродження історичних регіонів української держави, їх традицій торгово-підприємницької діяльності європейського рівня. У цьому відношенні особливо показова історія західноукраїнських земель, які з кінця ХVІІІ ст. у більшій мірі, ніж центральні області України (які знаходилися у складі Російської імперії) були долучені саме до європейської культури, в тому числі європейських економічних стосунків.

Зараз ми спостерігаємо прагнення до відновлення колишньої єдності вже у рамках сучасних європейських інтеграційних процесів. Через те західний регіон України, зокрема Галичина і Буковина, мають і завдяки своєму розташуванню, і завдяки своїй історичній спадщині, необхідні дані для того, щоб стати своєрідним містком, який зєднав би сучасну Україну з сучасною Європою. Таким чином, алгоритм економічних стосунків та торгово-транспортних зв’язків Галичини та Буковини, закладений їх дорадянським періодом історії, незважаючи на наступні деформації, становить собою один із факторів реінтеграції України у сучасному європейському контексті. До того ж “Ширша Європа” потребує збільшення перевезень пасажирів і вантажів як уздовж, так і через нові кордони Євросоюзу. Через те знову Буковина і Галичина являють інтерес щодо інвестувань для забезпечення цих потреб.

Дискусія про головні засади економічної політики австрійського уряду щодо етнічно неавстрійських земель Габсбурзької монархії донині залишається актуальною. Історики – вихідці з колись залежних від Відня провінцій, на різних часових зрізах, як правило, ведуть мову про їх господарську дискримінацію на користь центральних, промислово більш розвинутих областей Австрії. Крайнім проявом таких поглядів є твердження про “колоніальну залежність”, “колоніальну політику”, притаманне не тільки радянській історіографії. З іншого боку, з ряду історичних досліджень можна зробити висновок про неоднозначність дій австрійського уряду, що змушений був лавірувати між інтересами і потребами розвитку імперії як цілого і місцевими інтересами та прагненнями, незадоволення яких зразу ж набирало національно-політичного забарвлення. Фактична економічна відсталість переважної більшості неавстрійських земель, переобтяжена складним клубком соціальних, національних та культурних проблем, завжди забезпечувала придатний ґрунт для прояву невдоволення діями центрального уряду. Оскільки в оцінках дій і заходів австрійського уряду виходити тільки з потрактування їх тогочасними національними депутатами райхсрату і політичними діячами, то нерідко картина вимальовується досить однобічна. Отже, необхідно також простежити й з’ясувати мотиви, що ними керувався центральний уряд, ухвалюючи те чи інше рішення, яке на місці зчаста сприймалося як шкідливе для розвитку краю, землі, регіону.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в руслі наукової тематики історичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та наукових програм, що розробляються при сприянні науково-дослідного Центру буковинознавства при Чернівецькому університеті. Робота виконувалася згідно з планом теоретичної розробки проблем соціально-економічної, політичної історії та міжнародних відносин країн Європи і Північної Америки, який здійснюється кафедрою міжнародних відносин історичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (номер державної реєстрації 0102U005308).

Мета і завдання дослідження. Враховуючи наукове, теоретичне і політико-практичне значення теми, виходячи з необхідності її подальшої розробки, спираючись визначальною мірою на власноруч віднайдені і опрацьовані нові документи і матеріали, залучивши наукові праці українською, російською, польською, німецькою та румунською мовами, автор поставив за мету подати системне, цілісне бачення політики австрійського уряду щодо шляхів сполучення Галичини та Буковини та її проекцій на суміжні закордонні території в останній чверті XVIII – на початку 70-х років ХІХ ст.

Відповідно до поставленої мети виділено наступні завдання:

- оцінити роль і значення традиційних комунікацій в інфраструктурній політиці австрійського уряду в Галичині та Буковині в останній чверті XVIII – на початку 70-х років ХІХ ст.;

- визначити місце Галичини в урядових залізничних розрахунках на світанковій порі становлення залізниць;

- відслідкувати чинники, які впливали на урядову політику щодо залізниць на північному сході монархії протягом 50-х років ХІХ ст., зокрема вплив військових на прийняття рішень, та наскільки прагнення австрійських урядовців були втілені в їх реальній практичній діяльності у цій сфері;

- розкрити обставини, за яких відбувалося остаточне втілення в життя урядової програми щодо розбудови магістралей до молдовського і російського кордонів в 60-х роках ХІХ ст. і позицію при цьому австрійського уряду;



- з’ясувати, яким чином відбувався відхід від мислення категоріями феодальних часів в епоху “стягування” географічного простору (за Х. Маккіндером) чи “золотого костиля” (за Е. Тоффлером) та окреслити вплив боротьби за новітні засоби на міждержавне суперництво в цій сфері.

Об’єктом дослідження є економічна політика австрійського уряду в Галичині та Буковині в останній чверті XVIII – на початку 70-х років ХІХ ст.

Предметом дослідження є політика австрійського уряду щодо шляхів сполучення Галичини та Буковини протягом останньої чверті XVIII – початку 70-х років ХІХ ст.

Територіальні межі дослідження охоплюють колишні коронні землі Габсбурзької монархії – Галичину та Буковину, які відповідно з 1772 р. та 1775 р. і до 1918 р. входили в склад цього політичного утворення та суміжні території сусідніх держав – Краківської республіки (до її інкорпорації Австрією у 1846 р.), Пруссії, Російської імперії та Молдовського князівства. Сьогодні цю територію перетинають кордони трьох держав – України, Польщі та Румунії.

Хронологічно межі дисертації охоплюють період від початку 70-х років XVIII ст., тобто з моменту окупації Галичини і Буковини австрійськими військами і до початку 70-х років ХІХ ст., коли ці землі остаточно набули федеративного статусу коронних земель (Буковина як герцогство, Галичина як королівство) в складі цислейтанської частини монархії.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та розв’язання дослідницьких завдань використовувалися загальнотеоретичні та спеціальні історичні методи. Серед перших – це методи індукції та дедукції, які застосовувалися для аналізу фактичного матеріалу та його узагальнення. З поміж спеціальних історичних застосовано історичний, логічний та порівняльно-зіставний методи аналізу конкретних даних. В окремих випадках, коли логіка розвитку подій очевидна, але через відсутність чи недоступність джерел не мала достатнього підтвердження, застосовувався метод історичної реконструкції. Окрім того, при роботі над джерелами використовувалися методи герменевтики (розуміння змісту та інтерпретації).

Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукового об’єктивного підходу до висвітлення теми, холістичного розуміння історичного процесу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у виділенні політики австрійського уряду щодо шляхів сполучення Галичини та Буковини як самостійного предмету історичного дослідження. Тому дана дисертація є першим у вітчизняній та зарубіжній історичній науці цілісним, комплексним дослідженням мотивів, якими керувалися австрійські урядовці у своїй діяльності з розбудови та поліпшення шляхів сполучення в Галичині та Буковині в останній чверті XVIII – на початку 70-х років ХІХ ст., чинників, які впливали на вибір Віднем тих чи інших стратегічно-тактичних підходів до політичної діяльності у комунікаційній сфері у цілому в монархії, та на її північному сході зокрема.

Архівні документи, матеріали преси, друковані джерела, вперше введені в науковий обіг, дали змогу по-новому підійти до оцінки та висвітлення важливих аспектів інфраструктурної історії Галичини та Буковини, які не знайшли достатнього відображення у наукових розробках попередніх часів. Через критичний аналіз зібраного матеріалу суттєво доповнено, уточнено й виправлено розрізнені історичні відомості, спростовано деякі стереотипи та відкинуто окремі поверхові твердження, що наводяться з теми в науковій та науково-популярній літературі.



Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані для підготовки узагальнюючих і спеціальних праць з історії України, Румунії, Польщі, Австрії, Росії, Галичини та Буковини нового часу, з історії транспорту, підготовки курсів лекцій і спецкурсів, підручників, навчальних посібників, програм, музейних експозицій та виставок. Зібраний та систематизований у дисертації матеріал стане у нагоді українським урядовцям при практичному розгляді перспектив подальшої розбудови трансєвропейських транспортних сполучень в зоні нових східних кордонів ЄС і НАТО, зокрема при створенні Робочої групи ЄС (РГ 2) з питань продовження європейських транспортних коридорів через Україну та інші країни, які межують з ЄС, реалізації нової Програми Сусідства ЄС “Україна-Румунія” щодо можливостей використання наявної транспортної системи Буковини для більш ефективної реалізації транзитного потенціалу України з одночасним забезпеченням сталого соціально-економічного розвитку регіону тощо.

Фактологічний матеріал та ключові положення дисертації використовувалися автором при читанні спецкурсів для студентів V курсу історичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.



Особистий внесок здобувача: У статті, опублікованій разом з С.В.Пивоваровим, подано біографічний нарис про Е. Ціффера та зображено перебіг подій, пов’язаних з появою пам’ятної медалі, що становить 75 % від об’єму статті; у статті, опублікованій разом з німецьким дослідником Р. Ротом зроблено аналіз стану вітчизняної історіографії з проблем взаємозв’язку міста і залізниці в часи становлення залізничного транспорту, що складає 50 % від об’єму статті; у матеріалах, опублікованих разом з Т. Яценюком подано більшу частину фактичного та теоретичного матеріалу, що стосується стану шляхів сполучення Буковини в кінці XVIII – першої половини ХІХ ст., що становить 85 % від об’єму статті.

Апробація результатів дисертації здійснена шляхом її обговорення на засіданні кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Положення дисертації доповідалися на 32 наукових конференціях, наукових читаннях, симпозіумах і конгресах різних рівнів: міжнародній науковій конференції “370 років Хотинської війни” (Чернівці, вересень 1991 р.), міжвузівській краєзнавчій науковій конференції “900 років Дрогобичу” (Дрогобич, грудень 1991 р.), ІІ-х наукових читаннях Національного музею Молдови (Кишинів, травень 1992 р.), II-й Буковинській обласній історико-краєзнавчій конференції “До витоків назви краю Буковина (600-річчя першої писемної згадки)” (Чернівці, жовтень 1992 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми гуцульщини” (Косів, травень 1993 р.), II-й республіканській науково-практичній конференції “Культура Поділля: історія і сучасність” (Хмельницький, серпень 1993 р.), ІІІ-й науковій конференції з питань музеєзнавства та історичного краєзнавства (Харків, травень 1995 р.), ІІІ-й Міжнародній історико-краєзнавчій науковій конференції, присвяченій 120-річчю заснування Чернівецького університету (Чернівці, вересень–жовтень 1995 р.), 2-х наукових читаннях музею історії міста Коломиї (Коломия, вересень 1995 р.), І-й обласній історико-краєзнавчій конференції молодих дослідників, студентів та науковців “Буковина - мій рідний край” (Чернівці, березень 1996 р.), міжнародному семінарі “Буковина на боці діалогу” (Сейни, Польща, квітень 1996 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми історії міжнародних відносин нового та новітнього часу” (Одеса, травень 1996 р.), міжнародній конференції “Буковина 1775-1862. Політичні, соціальні, економічні, культурні та демографічні аспекти” (Редеуць, Румунія, травень–червень 1996 р.), І-й Могилів-Подільській краєзнавчій конференції (Могилів-Подільський, жовтень 1996 р.), ІІ-й обласній історико-краєзнавчій конференції молодих дослідників, студентів та науковців “Буковина - мій рідний край” (Чернівці, березень 1997 р.), І-му Українсько-Польському симпозіумі “Проблеми трансформації в гуманітарній, соціально-економічній та науково-освітній сферах” (Тернопіль, червень 1997 р.), ІІІ-й обласній історико-краєзнавчій конференції молодих дослідників, студентів та науковці “Буковина - мій рідний край” (Чернівці, травень 1998 р.), міжнародній ювілейній науковій конференції, присвяченій 1100-річчю м. Галича “Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України” (Івано-Франківськ, Галич, вересень 1998), міжнародній науковій конференції, присвяченій 80-річчю Буковинського народного віча “Перша світова війна: історичні долі народів Центральної та Східної Європи” (Чернівці, вересень 1998 р.), міжнародному науковому конґресі “Українська історична наука на порозі ХХІ століття” (Чернівці, травень 2000 р.), ІV-й буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 125-річчю заснування Чернівецького Національного університету (Чернівці, жовтень 2000 р.), науково-практичній конференції, присвяченій 60-річчю кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького Національного університету (Чернівці, листопад 2000 р.), міжнародній науковій конференції “Хотину – 1000 років” (Хотин, грудень 2000 р.), Х-й Подільській історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 55-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні (Кам’янець-Подільський, грудень 2000 р.), міжнародній науковій конференції “Україно-Румуно-Молдавські взаємини: історичні, політичні та культурні аспекти” (Чернівці, травень 2001 р.), IV-му міжнародному конгресі “Румунські студії” (Сучава, Румунія, липень 2001 р.), Х-й всеукраїнській науковій конференції з історичного краєзнавства “Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень” (Донецьк, вересень 2001 р.), П’ятому міжнародному конґресі україністів (Чернівці, серпень 2002 р.), 5-й історико-краєзнавчій конференції молодих дослідників, студентів та науковців “Буковина – мій рідний край” (Чернівці, грудень 2002 р.), ІІ-й науково-практичній конференції “Черезовські читання” (Чернівці, березень 2003 р.), ІІ-му міжнародному науковому конгресі українських істориків “Українська історична наука на сучасному етапі розвитку” (Кам’янець-Подільський, вересень 2003 р.), Першій міжнародній конференції міжнародної асоціації історії залізниць “Через кордони”: Міжнародні інвестиції в залізниці в ХІХ-ХХ ст.”, Земмерінґ (Австрія), 17-19 вересня 2004 р.

Публікації. Зміст дисертації викладено в монографії, 29 статтях у наукових фахових виданнях, що входять до переліків ВАК України, 15 статтях в інших наукових виданнях (серед них – 7 у закордонних фахових виданнях), 23 публікаціях у матеріалах наукових конференцій.

Предмет, мета і завдання теми дослідження обумовили структуру дисертації. Вона складається зі вступу, шести розділів, поділених на 15 підрозділів та 12 пунктів, висновків (разом 395 сторінок), списку використаних джерел (25 сторінок, 492 назв), додатків (14 сторінок). Загальний обсяг дисертації – 434 сторінок.



  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка