Щодо обов’язку подання податкових декларацій з податку на додану вартість



Сторінка1/9
Дата конвертації14.12.2016
Розмір0.63 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Щодо обов’язку подання податкових декларацій з податку на додану вартість

Криворізька північна ОДПІ з питання щодо обов’язку подання платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ) до контролюючих органів податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди, протягом яких такими платниками податку господарська діяльність не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню повідомляє таке.

Згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Водночас, абзацом другим п. 40.1 ст. 40 Кодексу передбачено, що у разі якщо іншими розділами Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Так, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

 Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі – Порядок), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 9 розд. ІІІ Порядку передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Таким чином, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається.

У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п. 49.2 ст. 49 Кодексу не подається.

 (Лист ДФС України від 21.10.2016 №22818/6/99-95-42-01-15 http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-69257.htmlрозміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70067.html)

Щодо порядку оподаткування доходу фізичної особи від надання в оренду нерухомості

Відповідно до п. 1 ст. 810 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла  передає або зобов'язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (п. 1 ст. 820 ЦКУ).

Отже, укладання договору  найму (оренди) житла на безоплатній основі чинним законодавством України не передбачено.

Доходи платника податку – фізичної особи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) у порядку, встановленому    п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу, якщо платник податку отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, то такий платник податку зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за наслідками звітного податкового року у строки, визначені п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

Разом з тим податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, є орендар (п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

    Дохід від надання в оренду нерухомості оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий  збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Строки сплати визначено п. 179.7 ст. 179 Кодексу, а саме фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Обов’язок щодо повідомлення контролюючого органу про укладений договір оренди об’єктів нерухомого майна (далі – договір) виникає у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору. При цьому нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності  (абзац «б» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

(Лист ДФС України від 18.10.2016 №10941/З/99-99-13-01-03-14 http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-69257.htmlрозміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/70025.html)

Щодо визнання осіб пов’язаними

Пов'язаність осіб визначається відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Пов'язаними особами визнаються юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв зокрема, для юридичних осіб одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків.

Наприклад, якщо фізична особа володіє корпоративними правами в одній юридичній особі у розмірі 90 відсотків статутного капіталу, а в іншій юридичній особі у розмірі 100 відсотків статутного капіталу, то ці юридичні особи між собою вважаються пов’язаними.

(Лист ДФС України від 06.10.2016 №21689/6/99-99-15-02-02-15 http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-69257.htmlрозміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70029.html)
Щодо  отримання довідки про підтвердження резидентського статусу

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи та фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до вимог Кодексу статус резидента визначається з метою оподаткування. Так, поняття «резидент та/або нерезидент» визначені ст. 14 Кодексу.

Разом з тим зазначаємо, що відповідно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

З метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування юридичних та фізичних осіб України, які отримують доходи за межами України та підпадають під дію міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, контролюючий орган за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) видає довідку про підтвердження статусу податкового резидента України (далі – Довідка), форму якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України  від 12.04.2002 № 173 «Про підтвердження статусу податкового резидента України».

Також, слід зауважити, що чинним законодавством України не передбачено надання фізичній особі довідки – підтвердження того, що вона не є податковим резидентом України.

(Лист ДФС України від 03.10.2016 №10415/Л/99-99-13-01-03-14 http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-69257.htmlрозміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/69908.html)


  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка