Щодо напрямків реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом



Скачати 49.13 Kb.
Дата конвертації04.11.2016
Розмір49.13 Kb.
УДК 343.911

Леонов Б.Д., к.ю.н.,

Національна академія СБУ, м. Київ, Україна



ЩОДО НАПРЯМКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ

Одним із пріоритетних міжнародних зобов’язань України перед ООН, іншими міжнародними організаціями, що здійснюють боротьбу з тероризмом, є імплементація світових стандартів безпеки, комплексне та збалансоване впровадження всіх компонентів Глобальної Контртерористичної Стратегії ООН[1].

Поступове приведення українського законодавства у сфері боротьби з тероризмом у відповідність до загальновизнаних стандартів ООН, Ради Європи і норм права ЄС, реалізація Концепції боротьби з тероризмом, розробка нових законів у цій сфері є практичними діями з вдосконалення вітчизняного антитерористичного законодавства й системи кримінальної юстиції, впровадження ефективних моделей запобіжної діяльності та зміцнення міжнародно-правових позицій України стосовно оцінки тероризму, шляхів та способів запобігання цьому суспільно небезпечному явищу.

Слід акцентувати увагу на необхідності реалізації цих базових завдань з урахувань вимог міжнародно-правової політики, до яких зокрема, належить:

1) виконання всіх резолюцій Генеральної Асамблеї РБ ООН щодо ліквідації міжнародного тероризму, впровадження всіх компонентів Глобальної Контртерористичної Стратегії ООН, насамперед, у частині вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяють поширенню тероризму;

2) визначення основних напрямків забезпечення запобігання тероризму, зокрема у сфері підготовки кадрів для правоохоронних та інших органів, а також у сферах освіти, культури, інформації, засобів масової інформації та розвитку обізнаності населення про загрозу тероризму;

3) прогнозування потенційних терористичних загроз та можливості їх переростання в реальні загрози як на внутрішньому, так і міжнародному рівні з метою запобігання терористичним злочинам і їхнім негативним наслідкам з одночасним дотриманням зобов'язань стосовно прав людини;

4) поліпшення й розвиток співробітництва між національними органами та спецслужбами з метою запобігання терористичним злочинам та їхнім негативним наслідкам, зокрема, шляхом: a) здійснення обміну інформацією; b) удосконалення фізичного захисту осіб й об'єктів; c) поліпшення навчання й планів координації дій на випадок надзвичайних ситуацій;

5) імплементації у національне законодавство вимог міжнародно-правової політики в частині криміналізації суспільно небезпечних діянь, які визначені в міжнародних антитерористичних конвенціях та протоколах до них;

6) продовження практики приєднання до міжнародних договорів щодо протидії тероризму, укладених у рамках ООН, інших міжнародних організацій, які здійснюють боротьбу з тероризмом.

Зауважимо, що в умовах створення концептуальних засад запобігання тероризму рекомендації міжнародної кримінально-правової політики є безумовними, мають своєчасно імплементуватися в чинне законодавство України, у т.ч. законодавство про кримінальну відповідальність. Саме вони виступають напрямками міжнародної кримінально-правової політики, що спрямовують відповідну національну політику в подальших діях для забезпечення запобігання тероризму.

Використовуючи закордонні розробки й механізми запобігання злочинності, не слід забувати, що вони «є неприйнятними для України без наукової інтерпретації та адаптації за допомогою кримінологічної науки до української суспільства» [2, с.2].

Аналізуючи напрямки міжнародної кримінально-правової політики і проголошені вимоги міжнародної спільноти, держави повинні вживати національних політико-правових заходів із запобігання всім формам і проявам тероризму, які в разі їх ефективності можуть бути застосовані й на міжнародному рівні.

З огляду на необхідність концептуального закріплення послідовності у здійсненні комплексного забезпечення запобігання тероризму можна вирізнити два основні внутрішньодержавні завдання, що мають реалізовуватися поетапно:

1)  на законодавчому рівні: прийняття законодавчих актів за результатами аналізу, узагальнення та оцінки поширення тероризму в Україні та за її межами,  приведення національного законодавства у сфері боротьби з тероризмом у відповідність до вимог міжнародної кримінально-правової політики запобігання тероризму (етап  ухвалення рішень);

2)  на правозастосовному рівні: удосконалення співробітництва між правоохоронними органами та спецслужбами з метою запобігання терористичним злочинам та їхнім негативним наслідкам; реалізація концептуальних засад запобігання тероризму в нормах спеціального закону, а також закону про кримінальну відповідальність та їх поточне вдосконалення з огляду на результати прогнозування потенційних терористичних загроз та можливості їх переростання в реальні загрози як на внутрішньому, так і міжнародному рівні (етап реалізації).

Від формулювання загальних завдань реалізації вимог міжнародно-правової політики слід переходити до реалізації відповідних завдань на національному рівні.

На сучасному етапі необхідно активно запроваджувати в практику положення, передбачені Концепцією боротьби з тероризмом стосовно діяльності всіх суб’єктів боротьби з тероризмом.

Реалізовувати заходи для виконання Концепції боротьби з тероризмом передбачається протягом 2013–2020 рр. за такими напрямками: визначення та аналіз причин і умов, що сприяють поширенню тероризму; удосконалення правових та організаційних основ боротьби з тероризмом; удосконалення існуючих, розробка та імплементація нових методів боротьби з тероризмом; оптимізація шляхів та способів захисту прав та свобод людини і громадянина, захисту суспільства та держави від терористичних посягань; інформаційне, наукове, кадрове та матеріально-технічне забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом; підвищення рівня інформованості суспільства про небезпеку та масштаби тероризму; формування громадської думки з метою сприяння ефективній реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом; розвиток міжнародного співробітництва у сфері боротьби з тероризмом [3].

Очевидно, що реалізація Концепції боротьби з тероризмом, де визначені конкретні завдання, вимагає плідної роботи серед законодавців, науковців з метою вдосконалення державної політики України у сфері боротьби з тероризмом.

Література

1. Глобальная контртеррористическая стратегия Организации Объеденных Наций [Электронный ресурс] 08.09.2006 // офиц. сайт ООН. – Режим доступа: A/RES/60/228 – http//daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/NO5/504/90/PDF/N550490. – Заголовок с экрана.



2. Костенко, О. Сьогодні боротьба зі злочинністю нагадує поведінку «вершника без голови» / О. Костенко // Юрид. вісник України. – 2008. – 1-7 лист. (№44). – с. 2.

3. Концепція боротьби з тероризмом [Електронний ресурс]: затв. Указом Президента України від 25.04.2013 р. №230 // Верховна Рада України: офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/230/2013.– Заголовок з екрана.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка