«Секрети та традиції українських напоїв»



Скачати 215.31 Kb.
Дата конвертації03.11.2016
Розмір215.31 Kb.
Гаврилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Каланчацької районної ради Херсонської області
Сценарій позакласного заходу з фізики


«Секрети та традиції українських напоїв»

Автор:

учитель фізики

Гаврилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Крупа Ольга Анатоліївна

2016

Мета:

навчальна: поглибити знання про такі поняття, як випаровування і конденсація, кипіння, розширення тіл при нагріванні, теплопередача, теплопровідність, конвекція; розширити уявлення про значення теплових явищ в житті людини, зокрема на кухні українських традиційних напоїв; познайомити учнів з особливостями та традиціями українських народних напоїв.

розвивальна: розвивати пізнавальний інтерес до вивчення фізики; формувати логічне мислення, зокрема уміння аналізувати ситуацію, встановлювати взаємні зв’язки між явищами природи, узагальнювати, виділяти головне; удосконалювати практичні навички шляхом розв’язування експериментальних задач; розвивати комунікативні навички.

виховна: створити умови для самореалізації особистості; виховувати поважне ставлення до українських традицій, любов до рідної землі; формувати загальнолюдські цінності; формувати екологічну культуру щодо раціонального споживання природніх ресурсів; виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я.

Обладнання: святково прибраний зал, традиційний український посуд (барила, глек, глиняний чайник тощо), традиційні українські напої, 2 сигнальні світлові лампи для брейн-рингу, комп’ютерна презентація, проектор, мультимедійний комплект, калориметри, термометри, ложки чайні, чайник електричний, шприц, одеколон, вата, «злотики» (фішки).

Очікувані результати:

Після цього заходу учні зможуть:

- застосовувати отримані знання про теплові явища під час приготування гарячих напоїв;

- раціонально використовувати природні ресурси під час приготування їжі та її зберігання;

- дотримуватися основних правил етикету під час прийому гарячих напоїв.

Цільова група: учні 8-11 класів.

Епіграф:

...Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителю треба

ввібрати море світла, ні на хвилю не відходячи від променів

вічно сяючого сонця знань людської мудрості.

В.О. Сухомлинський



ХІД ЗАХОДУ
Ведучий. Увага! Увага!

Ведуча. Тим, хто захоплюється фізикою!

Ведучий. Тим, хто вивчає фізику!

Ведуча. Тим, хто знає фізику!

Ведучий. Тим, хто не знає, як сильно він любить фізику!

Ведуча. Цей захід присвячується!

Ведучий. Фізика ти як граніт наук,

Незамінна скрізь і всюди.

Без тебе всі ми, як без рук.

З тобою ж казки творять люди!



Ведуча. З тобою ми незримо ростемо,

З тобою підкоряємо природу.

Твої досягнення ми віддаємо

На благо українському народу!



Ведучий. Знаєш, Ольго, я чомусь не можу зрозуміти, який зв'язок між традиціями українського народу і цими формулами, закономірностями, які входять до арсеналу фізичних знань?

Ведуча. Ой, Сергію, ти такий далекий від реальності! Сенека колись сказав: «Не для школи, а для життя ми вчимося». Лише згадай з курсу історії, що раніше всі знання людина почерпувала з повсякденного життя. Так, наприклад, унаслідок інтенсивного тертя дерев’яних паличок було отримано іскру вогню. З міфології нам відомий фразеологізм «Прометеїв вогонь», що значить прагнення до досягнення високої та благородної мети.

Ведучий. Припустімо, що я погоджуюся про зв'язок між природними явищами та фізикою, але як можна шукати спільне між нею та хоча б українською кухнею?

Ведуча. Для переконання я розкажу тобі давню українську притчу.

Було в одного батька дві дочки. Одного дня прийшли свати сватати дочок. Обидві сестриці вродливі, що очей не відвести. Постала проблема перед сватами: котра з них покірлива і добра господиня? І придумав один сват перевірити, які вони хазяйки. Сказав, що засватають ту, у якої казан із водою закипить швидше.

От налили вони у два казани по відру води, поставили на плитку, накрили кришками і почали чекати.

Старша сестра покірливо сиділа й чекала, у казан не заглядала,. а менша сестра увесь час кришку смикала туди – сюди, туди – сюди. Боялася проґавити ту мить, коли вода закипить.

І що ж ти думаєш? Раніше казан із водою закипів у тієї сестри, яка сиділа й чекала.

Ведучий. Досить цікаво, а чому так?

Ведуча. У кінці нашого заходу ти й сам зможеш дати відповідь на своє запитання.

Ведучий. От хитрюща. Ти вмієш тримати інтригу! Українські жінки завжди були не тільки вродливими, кмітливими а ще й чудовими господинями. Українська кухня колоритна, поживна і різнобарвна. Утім, ми зараз у цьому переконаємося на практиці запрошуємо всіх на ярмарок українських традиційних напоїв.
(Лунає українська пісня Н.Май «Сорочинський ярмарок». Клас заставлений столами, вони прикрашені скатертинами. На столах українські традиційні напої, солодка випічка. Біля кожного столу стоять дівчата й хлопці, одягненні у народне вбрання і по черзі представляють свій напій (творче пошукове завдання))

Учень1: Варенуха вітамінізований відвар,

Солодкий і фруктовий це навар.

Комора здоров’я у склянці.

Всі фрукти виросли на моїй ділянці!

Рецепт приготування ти, друже, запам’ятай

І вдома скоріше на стіл подавай!



Інгредієнти: 600 г сухих фруктів, 3 л води, 400 г цукру, 500 г меду, 5 г лаврового листа, 5 г кориці, 5 г гвоздики, 5 г імбиру, 5 г кардамону.

Спосіб приготування: сушені фрукти перебрати, промити, залити теплою кип’яченою водою і настояти протягом 6 годин. Додати цукор і проварити до готовності. Процідити. У варенуху додати мед, прянощі, ще раз прокип’ятити протягом 10-15 хвилин. Настояти 4 години і процідити.

Учень 2: Кисіль молочний

Для міцних кісток.

Я знаю точно

Перепригнеш ти місток!

Солодкий, білосніжний

Тане, ніби сніг.

На смак чудовий, ніжний.

Порадує усіх!

Рецепт мого напою ти вмить запам’ятай,

При першій же нагоді зроби і сам часу не гай!



Інгредієнти: 500 г молока, 50 г крохмалю, 100 г цукру, 1 пакетик ванільного цукру.

Спосіб приготування: молоко закип’ятити, додати цукор і ваніль, розведений у холодній воді крохмаль. Довести масу до кипіння, безперервно помішуючи, викласти на блюдо і поставити у холодне місце.

Учень 3: Ой вишеньки-черешеньки, червоні та стиглі,

Усі вмістилися в моєму киселі.

Для рум’яних щічок, яскравих оченят,

Чекає хлопців і дівчат!

Налітай, народе, враз,

Рецепт даю для вас!



Інгредієнти: 300 г вишень, 200 г цукру, 60 г крохмалю, 1 л води.

Спосіб приготування: вишні промити, видалити кісточки, засипати цукром і залишити на 30 хвилин. Злити отриманий сік. Кісточки залити гарячою водою і добре прокип’ятити. Відвар процідити, додати цукор, залити ним вишні і варити 15-20 хвилин, потім додати розведений у воді крохмаль, вишневий сік, добре розмішати і розлити. На стіл подавати, посипати цукром.

Учень 4: Для міцного серця незамінний дар,

Незвичайно добрий яблучний узвар.

Кислинки нотка – спрагу зупинить враз.

Спробуйте скоріше. Не треба зайвих фраз!

Господиням на замітку свій рецепт даю

Інгредієнти: 500 г яблук, 200 г цурку, 2 л води.

Спосіб приготування: яблука очистити, видалити серцевину, покласти в каструлю і залити холодною водою. Шкірочку і серцевину яблук залити холодною водою і прокип’ятити. Відвар злити, додати цукор, розмішати і залити ним очищені яблука. Узвар варити на слабкому вогні 15-20 хвилин.

Учень 5: Шановні гості, йдіть до нас!

Сирівець – це хлібний квас.

Напій житній, історичний.

Будь, народе, автентичний!

Вип’єш кухлик ти ось так –

Досягнеш усіх відзнак!



Інгредієнти: 1 кг хліба, 200 г цукру, 25 г дріжджів, 25 г м’яти, 50 г родзинок.

Спосіб приготування: житній хліб нарізати невеликими шматочками, підсушити в духовці до рум’яного кольору. Сухарі покласти в емальований посуд, залити окропом, накрити кришкою і настоювати протягом 6 годин. Процідити, додати розведені у воді дріжджі, цукор, м’яту і настоювати 5-6 годин. Коли з’явиться густа піна, обережно процідити рідину, розлити в пляшки, попередньо поклавши в них родзинки. Квас закупорити і поставити у холодне місце. Через 2-3 дні квас готовий.

Учень 6: У козака миттю зникне страх, і втома швидко утече,

Як по спраглих тих губах квас козацький потече.

Це чудове діло – його пив сам Тарас,

Тож завзято і сміло, посмакуйте козацький квас!



Інгредієнти: 500 г сухарів житніх, 10 л води, 35 г дріжджів, 25 г борошна, 700 г цукру, 1 лимон, 75 г родзинок.

Спосіб приготування: залити житні сухарі й настояти протягом 10 годин. У склянці настою розвести дріжджі й борошно, дати підійти. Житній настій процідити, додати цукор, розведенні дріжджі й борошно і поставити на 12 годин в тепле місце. Потім квас ще раз процідити, розлити, поклавши в кожну пляшку шматочок лимона і кілька родзинок. Закупорити і через 2 години винести в холодне місце. Як тільки квас охолоне, його можна подавати до столу.

Учень 7: Лікує хвороби, запалення знімає

Це ромашка кожен із вас знає.

Для профілактики вживайте

Й апетит хороший майте.

Напій із ромашки – підставляйте чашки!

Інгредієнти: 50 г квіток ромашки, 1,5 л води, 100 г меду, 200 г цукру

Спосіб приготування: квіти ромашки залити окропом і настояти 1 годину. Процідити і довести до кипіння. Додати розтоплений мед або цукор. На стіл подавати гарячим.

Учень 8: Колотуха, сирокваша, парушка, завдаванка.

А простіше – просто ряжанка!

Смачна з варениками, млинцями, і просто так

Посмакуйте, того вартий ваш чвертак!



Інгредієнти: 5 склянок молока, 1 склянка сметани.

Спосіб приготування: у керамічній посудині на слабкому вогні довести до кипіння молоко, і кип'ятити, безперервно помішуючи (щоб не пригоріло) до тих пір, поки молоко не стане кремового кольору. Потім молоко охолодити, влити в нього сметану, рівномірно розмішати і поставити на 2-3 години в тепле місце для загустіння.

Учень 9: Хочеш прожити довгі літа,

Пий напій медовий історичний – сита!

Кожного дня приймай

Смачне дозвілля май!



Інгредієнти: 50 г меду, 0,5 склянки соку (малинового, смородинового, апельсинового), 2 склянки води.

Спосіб приготування: мед розвести у кип'яченій теплій воді, охолодити, додати фруктовий або ягідний сік.

Учні (разом): З українського куточка

Ми сини та юні дочки.

Усі традиції вивчаємо,

Україну добре знаємо!



Ведучий. Оце арсенал! А які смаки! Так і хочеться спробувати і того, і того, і все разом!

Ведуча. Зачекай! Усе разом не можна! Давай згадаємо традиції українських напоїв.

(Учні розповідають про традиційні напої)

Учень 1. Не менш тривалу традицію, ніж традиційні страви, мають і українські традиційні напої. Хоча чаю, кави наші предки колись не знали, проте добре вміли зробити смачний напій з того, чим тішила їх родюча земля.

Учень 2. Так, улюбленими напоями українців з давніх часів були квас і мед. Мед подавали на Різдво, медом пригощали на весіллях. Готували його з натурального бджолиного меду шляхом варива з водою, сухими фруктами та ягодами і подальшого бродіння. Такий мед ще називали варенухою.

Учень 3. Квас же готували з житнього хліба, а також із фруктів і ягід: сирівець (хлібний квас), буряковий, грушевий, яблучний, а також борошняний, як-от ціберей.

Учень 4. З напоїв домашнього виробництва поширеними були й солодкі напої узвари з сушини, свіжих фруктів чи ягід. Із сушених або свіжих яблук, груш, вишень, малини та абрикосів готували наші предки й киселі, холодці та фруктові бабці.

Учень 5. Любили українці й молочні напої особливо користувалися популярністю пряжене молоко та ряжанка. У давнину ряжанку готували в печі, переважно в холодну пору року, коли виникала необхідність підтримувати тепло і добре протоплювати житло.

Учень 6. Здавна українці пили заварені трави звіробою, материнки, чебрецю, м'яти, листя й цвіт суниці, пелюстки шипшини і троянди, липовий цвіт, свіжозрізані гілки вишні, малини, смородини, сливи. Їх вживали і як ліки.

Учень 7. З другої половини XIX ст. з розвитком торгівлі на територію України з’являється чай. Враховуючи запити селян, торговці чаєм додавали до чайного листу січену м'яту, березові бруньки, знижуючи таким чином ціну чаю, але водночас і його якість. Протягом XX ст. чаювання дуже поширилося і у міському та сільському середовищі, стало повсякденним явищем.

Учень 8. Поговоримо про посуд. А чи відомо вам, що горщик, глечик, барило, куманець чи будь-яка інша глиняна посудина то чарівний предмет жива істота? Самі творці цих речей – гончарі, коли рахували свою продукцію, говорили: «Я зробив горщиків двадцять душ, глеків сорок душ…».

Учень 9. Вважалося, що скульптурний зооморфний посуд наділений магічною силою. Так, посуд у вигляді баранів, левів, півнів символізував сімейний достаток і багатство, благополуччя; у вигляді рогатої худоби особливу плодючість, відтворюючу силу.

Учень 10. Цей огляд – крапля в морі різноманітних напоїв, які готувалися в Україні впродовж багатьох століть. Такою була культура побуту українців, і ми повинні шанувати та примножувати її!

Ведучий. Сучасний світ неможливо уявити без вживання гарячих напоїв. Давайте згадаємо правила етикету їх прийому.

Ведуча. Приготування їжі та напоїв, традиційних для української кухні, досить складний процес. Проте розуміння і усвідомлення того, що ти робиш, значно полегшує життя і перетворює рутинну роботу на творчі звершення.

Ведучий. Додаймо нотку розуміння у фізичні закономірності приготування українських напоїв і переступимо до наступного етапу нашого заходу – фізичного брейн-рингу «Секрети та традиції українських напоїв».
Брейн-ринг

«Секрети та традиції українських напоїв»

(Учні 8 класу попередньо об’єднанні у дві команди. Усі бажаючі учні 6 класу можуть долучитися до будь-якої з команд або просто зайняти місце серед глядачів і вболівати за улюблену команду. Кожна команда сидить за своїм столом, на якому знаходиться сигнальна лампа, яку необхідно увімкнути під час відповіді на запитання. За правильно виконане завдання команда отримує фішку- «злотий», по звершенню змагань ці фішки можна обміняти на товари святкової ярмарки. Під час змагання використовується інтерактивна комп’ютерна презентація, наведена у додатку)

І БЛОК ЗАПИТАНЬ «ІСТОРИЧНИЙ» [Слайд 4]

  1. Т. Г. Шевченко належав до того покоління киян, яке лише починало вживати цей напій. Як згадують мемуаристи, він був йому не зовсім до смаку. Поет називав цей напій по-польськи «гербатою» і, граючись словами, казав, що «ті, хто його вживають забагато, під старість горбатіють». Про який напій йде мова? (Чай)

  2. 966 року князь Володимир розпорядився відсвяткувати перемогу над печенігами вживанням цього напою. Пізніше його стали використовувати як заправку до зеленого борщу. Про який напій йде мова? (Сирівець)

  3. 1812 року на території України вперше з’являються згадки про чайні церемонії. Особливо полюбляли новомодний напій і у вищих церковних колах. Перша монастирська чайна церемонія відбувалася у наступній послідовності: спочатку розчиняли мед або дорогий колоніальний цукор в окропі, а потім вкидали чайне листя. Готовий напій черпали, як збитень, кухлями або чашками. У якій посудині здійснювали приготування напою? (У великій полив’яній мисці)

  4. У дворянських родинах напої запарювала сама ґаздиня, не довіряючи такої відповідальної справи служницям. Вона відчиняла особливу скриньку ключиком, який носила при собі. До того ж вона також носила при собі маленьку ложечку. Інші члени родини таких ложечок не мали, та й не було у них такої потреби, бо ґаздиня сама розмішувала кожному напій. Яке призначення мала згадувана скринька з ключиком? (Це цукорниця, в якій зберігався французький цукор-пісок)

  5. Для давньоруського населення цей напій був повсякденним, саме ним закінчувалося застілля, звідки, можливо, і виникли вислови – насититись, наїстися досита. Про який напій іде мова? (Сита)

  6. Перша світова війна навчила цінувати життєдайний напій – чай, його чудову властивість поліпшувати настрій, знімати втому й схиляти до душевної розмови. Вона ж навчила і користуватися посудом, який значно спростив його приготування, тим самим прикрасив собою стіл, надавши самому процесу блиску й театральності. Про який посуд йде мова? (Самовар)

  7. Одна з найстаріших посудин для приготування напоїв. Ось як про неї мовиться в народній загадці: «В животі лазня, у носі – сито, одна рука, і та на спині!». Що це? (Глиняний чайник)

  8. «…в Полтавському повіті весільні старости, танцюючи співали:

Говорило барило,

Як ви мене Та не вип’єте, –

По всій хаті покотюся,

По всій хаті розліллюся».



Що являє собою описане барило? (Посуд-діжка, наповнений напоями, зокрема квасом)

  1. Це унікальний екологічно чистий матеріал, який служив традиційним для виготовлення українського посуду. Не випадково ж на весіллі молодятам підносили його як символічний подарунок, примовляючи: «Дарую молодим грудку … – щоб до року були хрестини». Відновіть прислів’я, вказавши про що йде мова? (Глина)

  2. Які куточки України зберігають найбільше відомостей та рецептів приготування різноманітних та смачних українських напоїв? (Закарпаття, Галичина, Волинь).

ІІ БЛОК ЗАПИТАНЬ «ФІЗИЧНИЙ» [Слайд 15]

  1. Що таке кипіння? (Кипіння – це процес інтенсивного пароутворення рідини, який відбувається при певній температурі і супроводжується утворенням та збільшенням бульбашок пари)

  2. Яку температуру має окріп? ()

  3. Деякі господині, бажаючи прискорити процес варіння, збільшують вогонь під каструлею, у якій кипить вода. Чи правильно вони роблять? (Ні, оскільки при кипінні води її температура не змінюється. Для того, що вода продовжувала кипіти достатньо помірного вогню)

  4. У яких сучасних кухонних приборах застосовується принцип збільшення тиску для кращого проварювання? (В автоклавах і мультиварках. Збільшення тиску сприяє збільшенню температури кипіння, при цьому їжа зварюється швидше і краще)

  5. Чому виникають бульбашки на дні і стінках посудини? (Вони з’являються тому, що розчинність повітря у воді залежить від температури. При збільшенні температури частина повітря виходить з води і «прилипає» до внутрішньої частини посудини)

  6. Яке значення в природі відіграє залежність розчинності газів у воді від температури? (При збільшенні температури кількість розчиненого кисню у воді зменшується. Це досить небезпечно для риб у водоймах влітку, коли тривалий час стоїть спека. Це пояснює закономірність, чому у холодних водах, зокрема Арктичних і Антарктичних, найбільше риби)

  7. Уявіть ситуацію. В одному чайнику сира вода, а в іншому кип’ячена такої ж температури. Який чайник закипить швидше? (З сирою водою, оскільки там більше розчиненого повітря)

  8. При заготівлі сушених фруктів для напоїв на зиму, українські господині висушували їх за допомогою печі. Однак деякі знали, як прискорити цей процес. Що вони робили? (Спочатку опускали свіжі фрукти у холодний льох. Охолоджуючись вода у тканинах плодів збільшувалася в об’ємі, тим самим розривала і розширювала їх волокна, полегшуючи цим самим процес сушіння, який полягає у випаровуванні вологи)

  9. При закипанні води легко помітити, як з носика чайника виходить потік пари. Однак пара вважається невидимою? Що ми бачимо насправді? (Туман, який являє собою крапельки води, які утворилися внаслідок конденсації пари при її контакті з холодним повітрям.)

  10. У якому чайнику: новому чи старому вода закипить швидше? (У новому, оскільки на стінках старого чайника є накип, тому його теплопровідність менша – частина енергії йде на нагрівання накипу)

  11. Раніше, коли ще на українських землях не було чашок, люди пили гарячі напої наливаючи їх у блюдце і дмухали на нього. Поясніть, чому вони так робили? (Блюдце має велику поверхню контакту з повітрям, тому випаровування і теплообмін відбуваються швидше. При дмуханні швидкість руху молекул рідини та повітря також збільшується, отже випаровування відбувається інтенсивніше, при цьому температура напою зменшується)

  12. Перші згадки про використання чашок датуються ще в огляді трипільської культури. Ще тоді була здійснена спроба приробити до керамічного кухля, призначеного для гарячих напоїв, ручку, перетворивши його у прообраз сучасної чашки. Навіщо було зроблено цю ручку? (Ручка дозволила брати гарячий кухоль, не обпікаючи при цьому пальці, оскільки площа контакту ручки з чашкою мала)

  13. На столі знаходиться посуд: металічна, скляна та керамічна чашки. Яку з чашок краще взяти для заварювання трав’яного напою? (Керамічну або скляну, оскільки їх теплопровідність менша, отже у них буде більша температура і дифузія відбуватиметься інтенсивніше)

  14. Які склянки товстостінні чи тонкостінні краще використовувати для заварювання гарячих напоїв? (Тонкостінні, оскільки вони швидше і рівномірно прогріваються, тоді як товстостінні ззовні практично не прогріваються, тому стакан може тріснути)

  15. Як треба наливати окріп у товстостінний стакан, щоб він не тріснув? (Необхідно опустити металеву ложку: вона бере на себе частину тепла, оскільки її теплопровідність більша, тому температура води зменшується, теплове розширення внутрішніх стінок посудини зменшується; деформація буде не такою сильною)

  16. Якщо ви помітили, наші бабусі перед заварюванням напоїв внутрішню поверхню фарфорового чайника ошпарюють окропом? Навіщо вони це роблять? (У такому разі стінки чайника прогріються і менше енергії піде на їх прогрівання тому напій завариться краще)

ІІІ БЛОК «АУКЦІОН» [Слайд 32]

Сформулюйте якомога більше відповідей на поставлене запитання. (Команди по черзі називають варіанти відповідей. Перемагає та команда, яка назве більше прикладів)

  1. Які фізичні процеси описують явища, що відбуваються під час приготування українських напоїв? (Кипіння, дифузія, теплообмін, конденсація, випаровування)

  2. Чи завжди вода кипить при температурі ? Від яких чинників залежить температура кипіння рідини? (Кипіння залежить від атмосферного тиску: чим менший тиск – тим менша температура кипіння; кипіння залежить від роду рідини – кожна рідина має власну температуру кипіння; кипіння залежить від наявності розчиненого повітря – чим більше повітря, тим швидше відбувається кипіння тощо )

  3. Якими способами можна зменшити теплообмін гарячого напою, щоб він якомога довше не вихолоняв? (Накрити чайник кришкою і тканиною, налити напій в термос, поставити на дерев’яну підставку)

ІV БЛОК «ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ» [Слайд 36]

(Кожна команда обирає номер запитання та виконує

описане в ньому завдання)



Зміст завдання

Обладнання

1

Як за допомогою звичайного лікарського шприца продемонструвати кипіння води за кімнатної температури?


  • Шприц,

  • Склянка з водою

2

Перед вами стакан із гарячим напоєм і дві однакові на вигляд чайні ложечки: одна срібна, інша виготовлена з мельхіору (сплаву нікелю). Визначте, котра з них срібна.

  • Склянка з гарячим напоєм

  • Термометр

  • Срібна ложечка

  • Мельхіорова ложечка

  • Дві склянки з холодною водою

3

Визначте, скільки енергії віддала склянка чаю, початкова температура якої була . Вважайте, що питома теплоємність рідини така сама як води. Обчисліть, на яку висоту можна підняти вантаж масою 1000 кг використовуючи цю енергію.

  • Склянка з напоєм

  • Термометр




4

Говорять, що дощ прохолоджує повітря. Аналогічне можна відчути, якщо вилізти із ставка у прохолодний день. Про що йде мова. Продемонструйте і поясніть описане фізичне явище за допомогою запропонованих предметів.

  • Одеколон

  • Вата




(Підрахунок «злотих», визначення переможців)

Ведучий. Виходить, що українці дуже розумні! Тільки послухай: глиняний посуд, сушіння заморожуванням, витримка температурного режиму. Здається, я зрозумів, чому у першої доньки казан закипів раніше вся температура йшла на нагрівання води, тоді як друга донька, постійно відкриваючи кришку, нагрівала ще й повітря! Це так просто!

Ведуча. Дійсно, виявляється, ми часто зустрічаємося з багатьма фізичними явищами, але знаємо про них украй мало. Іноді, навіть, не можемо відповісти на елементарні запитання. Тож спробуймо й надалі більше дізнаватися про нібито звичні речі!

Ведучий. Україна неповторна у кожному своєму прояві. Україна велична: у кожному йменні своїх митців. Україна самобутня: її неповторність визнають і шанують повсюди. Тож і ви, діти, шануйте традиції своїх предків! Переплітайте паралелі «знання» і «життя» у міцні вузлики і виростайте освіченими патріотами своєї Батьківщини, щоб наступні покоління пишалися і вами.

На цьому наш захід завершено і ми переходимо до найсмачнішого!



(Звучить пісня С. Ротару «Одна калина», частування)

Використані джерела

  1. http://ua.igotoworld.com/ua/article/523_10-interesnyh-ukrainskih-napitkov.htm

  2. http://traditions.org.ua/kukhnia/tradytsiini-napoi


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка