Санітарно-гігієнічні вимоги до дитячих закладів відпочинку з денним перебуванням Загальні положення



Скачати 402.41 Kb.
Дата конвертації06.05.2016
Розмір402.41 Kb.
Санітарно-гігієнічні вимоги

до дитячих закладів відпочинку з денним перебуванням
1. Загальні положення.

1.1. Міським, районним відділам освіти необхідно узгодити розміщення дитячих таборів відпочинку з денним перебуванням у Дніпропетровській області на базі навчальних закладів з територіальними органами держсанепідслужби. Створити комісію щодо інспектування таборів відпочинку з денним перебуванням з метою дотримання санітарно-гігієнічних норм при їх підготовці до оздоровчого сезону 2015 з оформленням актів готовності до відкриття.

1.2. Дитячий оздоровчий табір з денним перебуванням у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами та розпорядженнями центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких він належить, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також Типовим положенням і своїм статутом (положенням).

1.3. Дитячі оздоровчі табори з денним перебуванням приймають на оздоровлення та відпочинок дітей шкільного віку, які навчаються в одній, або декількох поблизу розташованих школах.

Рекомендується один табір з денним перебуванням створювати з декількох навчальних закладів (міжшкільний) з метою змістовної організації виховного процесу, медичного обслуговування, проведення своєчасної та якісної підготовки шкіл до нового навчального року.

1.4. Засновник (власник) дитячого оздоровчого табору з денним перебуванням:

- затверджує статут (положення) дитячого оздоровчого табору;

- забезпечує безпечні умови організації відпочинку та оздоровлення дітей;

- забезпечує функціонування дитячого оздоровчого табору, його комплектування технологічним та іншим обладнанням, належну підготовку до проведення відпочинку та оздоровлення дітей.

1.5. Приймання дітей до дитячого табору відпочинку з денним перебуванням здійснюється за рішенням засновника (власника) закладу та за наявності довідки про стан здоров'я дитини, профілактичні щеплення та епідеміологічне оточення.

1.6. З урахуванням віку та інтересів дітей у дитячому таборі відпочинку з денним перебуванням створюються групи (загони), наповнюваність яких визначається відповідно до державних санітарних правил і норм улаштування, утримання і організації режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів: не більше 25 дітей у віці 6-9 років та не більше 30 – у 10-14 років.

Кожна зміна комплектується одночасно дітьми усіх вікових груп, додатковий прийом можливий тільки з дозволу територіальної санітарно-епідеміологічної станції. Між змінами повинна бути перерва не менше двох днів для проведення генерального прибирання.

1.7. Для надання медичних послуг дітям і працівникам табору дитячий заклад закріплюється за територіальною лікувально-профілактичною установою.

Надання дітям та працівникам дитячого табору невідкладної медичної допомоги при гострих та невідкладних станах, у т.ч. стаціонарної, здійснюється територіальним лікувально-профілактичним закладом.

1.8. Працівники дитячого табору відпочинку з денним перебуванням несуть персональну відповідальність за збереження життя та здоров'я дітей, які відпочивають і оздоровлюються в ньому.

1.9. Споруди, будівлі та інші приміщення дитячого оздоровчого табору з денним перебуванням повинні відповідати санітарним нормам, технічним вимогам та вимогам пожежної безпеки.

1.10. Дитячий табір відпочинку з денним перебуванням забезпечує безпечне повноцінне харчування дітей відповідно до встановлених фізіологічних та натуральних норм харчування. Для дітей, які перебувають на диспансерному обліку, повинно бути організоване дієтичне харчування згідно з рекомендаціями лікаря.

1.11. Керівник дитячого табору здійснює обов'язковий постійний контроль за якістю харчування дітей, дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму, безпечними умовами відпочинку та-оздоровлення, за проведенням роботи з формування здорового способу життя.

1.12. Приймання дитячого табору відпочинку з денним перебуванням до роботи здійснюється комісією, до складу якої входить і представник територіального органу держсанепідслужби, за результатами складається відповідна довідка.

1.13. Керівник закладу повинен негайно інформувати територіальний орган держсанепідслужби про випадки виникнення групових інфекційних захворювань, про аварійні ситуації у роботі систем водопостачання, каналізації, технологічного і холодильного обладнання.



2. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до режиму роботи, утримання, влаштування, обладнання таборів з денним перебуванням.

2.1. Згідно з Типовим положенням, дитячі оздоровчі заклади з денним перебуванням – це заклади, які створюються на базі навчальних закладів і де діти перебувають протягом дня, але не менше 6 годин.

2.2. Табори з денним перебуванням можна розподілити на 2 групи:


  • з перебуванням дітей до 1400-1430 та організацією дворазового харчування (сніданок, обід);

  • з перебуванням дітей до 1800, організацією 3-х разового харчування (сніданок, обід, полуденок) та денного сну.

2.3. Територія закладу повинна утримуватися в чистоті.

На території оздоровчого закладу повинні бути обладнані майданчики для відпочинку, занять спортом, гри дітей. Спортивне та ігрове обладнання повинно бути безпечним, справним, стійко закріпленим і відповідати зросту та віку дітей.

Для оздоровлення дітей також доцільно використовувати парки культури і відпочинку, зелені масиви, спортивні спорудження, басейни, природні водойми, розташовані на території населеного пункту.

Прибирання території дитячого табору повинно проводитися щоденно вранці і в залежності від забруднення території. Сміття необхідно збирати в сміттєзбірники з кришками; категорично забороняється спалювати на території табору побутове сміття та листя. Забороняється біля закладу висаджувати колючі дерева, кущі (біла акація, глід, шипшина тощо) і рослини з отруйними ягодами ("вовче лико”, “бріонія”, “сумах отруйний”, рицина та інші), вирощувати гриби.

2.4. Набір приміщень табору з денним перебуванням повинен включати: роздягальню для верхнього одягу, ігрові кімнати, приміщення для занять гуртків, спальні кімнати для організації денного відпочинку дітей, медичний кабінет, спортивний зал, кладову для зберігання спортінвентарю, ігор та гурткового інвентарю, харчоблок, бібліотеку, санітарні вузли та умивальники.

Розміщення дітей у спальних кімнатах проводиться з розрахунку не менше 4м2 на 1 чоловіка, але не більше 15 чоловік у одному приміщенні. Спальні приміщення для хлопчиків і дівчаток улаштовуються роздільними, незалежно від віку.

В ігрових кімнатах, приміщеннях гуртків, спальнях необхідно дотримуватись режиму провітрювання. Наскрізне провітрювання проводиться при відсутності дітей, однобічне - у присутності дітей.

Наявність сітки на вікнах, фрамугах у літню пору обов'язкова.

2.5. Місця для купання дітей повинні узгоджуватись з територіальною санепідстанцією.
2.6. Табори з денним перебуванням повинні бути забезпечені доброякісною питною водою згідно гігієнічних вимог до якості води господарсько-питного водопостачання (ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної призначеної для споживання людиною»).

2.7. Гарячим водопостачанням повинні бути забезпечені виробничі приміщення харчоблоку, душові, умивальники, приміщення медичного призначення.

2.8. Санітарні вузли обладнуються із розрахунку: 1 унітаз - на 30 дівчаток, 1 унітаз та 1 пісуар – на 40 хлопчиків, в умивальних – 1 умивальник на 60 учнів. З метою дотримання особистої гігієни необхідно передбачити встановлення ногомийок та перед обідньою залою обладнання умивальників (з підведенням холодної та гарячої води) із розрахунку 1 умивальник на 20 посадкових місць. Кожен з них забезпечується милом, електро- або паперовими рушниками, допускається використання індивідуальних рушників.

2.9.Спальні кімнати обладнуються стаціонарними одноярусними ліжками або розкладачками з твердим покриттям. Стаціонарні 2-ярусні ліжка не використовуються.

Кожне спальне місце забезпечується комплектом постільних речей (матрац, подушка, ковдра) та не менше ніж 1 комплектом постільної білизни (простиня, підодіяльник, наволочка, 2 рушника). Зміна білизни здійснюється по мірі забруднення, але не менше 1 разу на 7 днів. Прання постільної білизни, за погодженням з територіальним органом держсанепідслужби, може здійснюватись індивідуально батьками дітей, які знаходяться в таборі з денним перебуванням.

2.10. Приміщення для гурткової роботи та ігрові кімнати обладнуються столами, стільцями з урахуванням видів діяльності, згідно із зросто-віковими особливостями дітей.

2.11. Режим дня (затверджується керівником закладу) розробляється з урахуванням гігієнічних вимог до режиму для дітей різних вікових груп, стану їх здоров`я, передбачає максимальне перебування дітей на свіжому повітрі, проведення оздоровчих, фізкультурних, культурних заходів, організацію екскурсій, походів, ігор; регулярне харчування та післяобідній відпочинок (сон).

Відвідування однією дитиною більше 2-х гуртків (секцій) різного профілю не рекомендується. У випадку відвідування 2-х гуртків краще сполучення спортивного і неспортивного профілів. Кратність відвідування занять не більше 2 разів у тиждень у одному гуртку.

Тривалість занять у гуртках і спортивних секціях допускається не більше 35 хвилин для дітей 7 років і не більше 45 хвилин для дітей старше 7 років. Для окремих видів гуртків (туристичний, юних натуралістів, краєзнавчий і т.п.) допускається тривалість занять до 1,5 годин.

Оптимальна наповнюваність груп при організації гурткової, секційної, клубної і т.п. роботи не більше 15 чоловік, припустима - 20 чоловік (за винятком хорових, танцювальних, оркестрових і інших).

Після гурткової діяльності з обмеженою руховою активністю (образотворча діяльність, моделювання, шахи, рукоділля і т.п.) необхідно передбачати активний відпочинок, фізичні вправи, спортивні розваги на повітрі.

Організація занять з використанням комп'ютерної техніки проводиться відповідно до гігієнічних вимог, викладених у Державних санітарних правилах і нормах „Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах” (ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Заходи щодо фізичного виховання організовуються у відповідності з віком дітей, станом їх здоров'я, рівнем фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

Фізкультурно-оздоровча робота погоджується з медичним працівником і передбачає наступні заходи:

- ранкову гімнастику;

- заняття фізкультурою в гуртках, секціях, навчання плаванню;

- загально-табірні і загонові прогулянки, екскурсії і походи з іграми на місцевості;

- спортивні змагання і свята;

- заняття на тренажерах.

Спортивно-оздоровчі заходи можуть проводитися на базі стадіону і спортзалу школи або школи-інтернату, спортивних споруджень районного, місцевого або міського значення, спортивних шкіл і інших об'єктів, відповідно до укладеної угоди між оздоровчим закладом та закладом спортивного профілю.

Розподіл на медичні групи для занять фізкультурою проводиться медичним працівником. Дітям основної медичної групи дозволяється брати участь у всіх фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходах без обмеження. З дітьми підготовчої медичної групи проводяться фізкультурно-оздоровчі заходи з урахуванням стану здоров'я.

Для цілеспрямованого удосконалення функцій і розвитку м'язових груп у практику фізичного виховання в дитячих оздоровчих закладах можна впроваджувати тренажери і тренажерні пристрої. Рекомендується використання велотренажерів, гімнастичних комплексів, переносних тренажерів і іншого спортивного устаткування. Крім приміщень тренажери можна встановлювати на відкритих ігрових і спортивних майданчиках, зонах здоров'я.



В оздоровчих закладах з денним перебуванням дітей рекомендується слідуючий режим дня:

Елементи режиму дня

Перебування до 1400-1430

Перебування до 1800

Збір дітей, зарядка

830 -900

830 -900

Ранкова лінійка

900-915

900-915

Сніданок

915-1000

915-1000

Робота згідно плану загонів, суспільно корисна праця, робота гуртків, секцій

1000-1200

1000-1200

Оздоровчі процедури

1200-1300

1200-1300

Вільний час

1300-1330

1300-1330

Обід

1230-1330-1400

1330--1430

Відхід додому

1400-1430




Денний відпочинок (сон)

-

1430-1530

Полуденок

-

1530-1600

Культурно-масові та спортивні заходи, робота гуртків, секцій

-

1600-1800

Вечірня лінійка, відхід додому

-

1800

2.12. Усі приміщення табору підлягають щоденному вологому прибиранню з застосуванням миючих засобів, з протиранням підвіконь, шаф, столів і т.д. Прибирання приміщень проводиться при відкритих вікнах і фрамугах: спальних кімнат - після денного сну; обіднього залу - після кожного прийому їжі; фізкультурного залу - після кожного заняття; інших приміщень - по мірі необхідності і наприкінці дня.

В умивальних і санітарних вузлах проводять прибирання по мірі їх забруднення, але не рідше 2-х разів на день, гарячою водою з застосуванням миючих і дезинфікуючих засобів. Санвузли прибирають спеціально виділеним інвентарем (ганчірки, відра, щітки), який повинен мати сигнальне маркірування червоного або жовтогарячого кольору і зберігатися окремо від іншого інвентарю, в туалетній кімнаті в спеціальній шафі.

Весь прибиральний інвентар після використання необхідно промивати гарячою водою з миючими засобами. Миючі і дезинфікуючі засоби зберігають у спеціально відведених приміщеннях, не доступних для дітей.

Діти і підлітки до прибирання санітарних вузлів, місць загального користування (сходів, прольотів і коридорів), миттю вікон, протиранню світильників не допускаються.

2.13. Ремонтні роботи в період функціонування оздоровчого закладу не проводяться.

3. Організація харчування.

3.1. Організація харчування дітей в таборах з денним перебуванням включає: напрацювання режиму і графіку харчування дітей, визначення постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини, прийом продуктів харчування і продовольчої сировини гарантованої якості, складання меню-розкладу, виготовлення страв, контроль за харчуванням, інформування батьків про організацію харчування дітей у закладі.

3.2. Харчування дітей забезпечується безпосередньо у закладі. За відсутності їдальні чи харчоблоку дітей харчують у закладі громадського харчування або готовими стравами, що поставляються від підприємства громадського харчування.

3.3. Між засновником (власником) і організаціями (підприємствами), які здійснюють харчування, укладаються угоди за погодженням із територіальним органом держсанепідслужби.

Угоду про надання послуг на організацію харчування може бути розірвано однією зі сторін, які її уклали при невиконанні домовленостей щодо забезпечення дітей безпечним і якісним харчуванням. У тому числі за умови не укомплектування штату, порушення термінів проходження обов'язкових медичних оглядів, вимог санітарного законодавства тощо.

3.4. Умови оренди приміщень харчоблоку, їдальні та користування технічним і холодильним обладнанням визначаються угодою між засновником (власником) та організацією підприємством громадського харчування, що має дозвіл на провадження торгівельної діяльності у сфері громадського харчування.

3.5. Харчоблоки, їдальні таборів облаштовуються відповідно до діючих будівельних та санітарних нормативів. З метою забезпечення повного охоплення дітей харчуванням, запобігання спалахам гострих кишкових захворювань і харчових отруєнь, у закладах потрібно створити необхідну матеріально-технічну базу з достатньою кількістю технологічного і холодильного обладнання, кухонного і столового посуду, мийних і дезінфекційних засобів, інвентарю, санітарного і спеціального одягу тощо.

3.6. Працівники табору, у тому числі харчоблоку, проходять медичні огляди відповідно до Переліку необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, необхідних для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичності їх проведення, що затверджено наказом МОЗ України від 23.07.2002 № 280.

3.7. Дотримання натуральних норм харчування дає змогу забезпечити збалансованість харчування за складом основних інгредієнтів (білків, жирів, вуглеводів). Обсяг денного споживання їжі можна розподілити між її прийманнями таким чином: сніданок - 20%, II сніданок -10%, обід - 55%, підвечірок - 10-15%, вечеря - 15-20% від добової потреби в основних харчових речовинах та енергії. Проміжок часу між прийманнями має становити 3- 4 години.

3.8. Перелік постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини визначається засновником (власником) закладу згідно з рішеннями тендерних комітетів, при погодженні з територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби. Під час прийняття рішень комісіями повинна надаватися перевага прямим поставкам та поставкам із найменшою кількістю посередників. Постачальники продуктів харчування і продовольчої сировини, складають разом із засновником (власником), керівником закладу графіки і маршрути постачання і погоджують їх із територіальною установою державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідальність за безпеку і якість продуктів харчування та продовольчої сировини, готової продукції покладається на постачальника, засновника (власника), керівника закладу та організацію (підприємство), що забезпечує харчування учнів. Продукти харчування та продовольча сировина мають надходити до закладів із супроводжувальними документами підприємства-постачальника (дрібнооптова база, торгівельна організація, спонсор, який надав гуманітарну допомогу, тощо) або підприємства-виробника, що свідчать про походження продукту чи сировини, гарантують їх безпеку і доброякісність (накладні, сертифікати відповідності, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи тощо). У документах повинно бути зазначено: ґатунок, категорію, дату виготовлення, термін реалізації, умови зберігання, термін реалізації і час виготовлення у годинах (для продуктів, що швидко псуються). Закупівлю або придбання продуктів харчування (овочів, фруктів, кисломолочних продуктів, м'яса, меду тощо) з індивідуальних або фермерських господарств, фірм, кооперативів, садових товариств проводять лише за погодженням із територіальною санітарно-епідеміологічною станцією.

Постачання продуктів харчування і продовольчої сировини має здійснюватися спеціальним автотранспортом із маркуванням "Продукти"; на кожну автомашину повинен бути санітарний паспорт. Водій цього транспорту, а також особи, які супроводжують продукти у дорозі і виконують вантажно-розвантажувальні роботи, повинні мати при собі особову медичну книжку з результатами проходження обов'язкових медичних оглядів та бути забезпеченими санітарним одягом (халатом, рукавицями).

Тара, у якій доставляються продукти, що швидко псуються (м’ясо, риба, кисломолочні продукти, тощо), повинна мати кришки. Тара і кришки повинні бути відповідно промаркована („м’ясо”, „сметана”, „сир м'який” тощо) і використовуватись за призначенням. Після кожного використання тару обов'язково миють гарячим 2% розчином кальцинованої соди (20 г на 1 л води), після чого її ошпарюють окропом і просушують. Обмінну тару необхідно зберігати в спеціально відведених місцях, що виключає її забруднення.

Продукти харчування та продовольча сировина приймаються комірником (завідувачем виробництва, кухарем) закладу за участю медпрацівника, який оцінює якість сирих продуктів за зовнішнім виглядом, запахом, смаком, кольором, консистенцією (бракераж сирої продукції). Відомості про якість продуктів, що швидко псуються, у тому числі молока, реєструються у "Журналі бракеражу сирих продуктів". При встановленні недоброякісності будь-якого продукту складається акт бракеражу у трьох примірниках, як і на продукти з високим (понад норму) відсотком відходів. Недоброякісна продукція разом із актом щодо її недоброякісності повертається постачальнику. Якщо у процесі прийому продуктів харчування та продовольчої сировини виявлено нестачу або надлишок навіть одного з видів продуктів, то особа, яка здійснює прийом, зобов'язана його припинити. У цьому разі подальший прийом продуктів харчування здійснюється за обов'язковою участю працівника бухгалтерії (якщо він є у штаті закладу), представника постачальника, а також представника органу громадського самоврядування (від колективу закладу або від батьків). Результати прийому оформляються актом, складеним у двох примірниках: один - для обліку прийнятих продуктів харчування, другий - для направлення претензійного листа постачальникові. Акт складають того ж дня, коли було виявлено нестачу або надлишок.

Забороняється замовляти і приймати м'ясо та яйця водоплавної птиці, м'ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м'ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика, свинину жирну, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, гострі соуси, перець, майонез, морозиво, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби та морепродуктів тощо). Сардельки, сосиски, варені ковбаси мають бути не нижче 1 сорту. Забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості, із закінченим терміном придатності або на межі його закінчення.

Постачальникам продуктів харчування і продовольчої сировини подається попереднє замовлення на продукти відповідно до приблизних перспективних меню табору. Ці заявки зберігаються у постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини, копії заявок - у завідувачів виробництва (комірників) закладу з відміткою про їх виконання. Частота завезення продуктів, у тому числі продуктів, що особливо швидко псуються (м'ясо, риба, молоко, сметана, кефір, сир тощо), повинна суворо відповідати термінам їх реалізації і зберігання. Продукти харчування та продовольчу сировину необхідно завозити до оздоровчого закладу не рідше ніж 2-3 рази на тиждень.

Відходи записують у зошит "Облік відходів" за підписами медсестри, кухаря й особи, яка за наказом керівника закладу відповідає за організацію харчування дітей. При цьому відходи від м'яса, риби, яєць тощо зберігаються до вечора, тобто до закінчення робочого дня кухарів.

Консерви м'ясні, рибні та овочеві можуть застосовуватися для приготування перших і других страв (як виняток) за відсутності м'яса, риби, свіжих овочів, але тільки після їх термічної обробки. При цьому краще замовляти і завозити натуральні консерви без додавання олії, томату, оцту.

3.9. Приблизні двотижневі меню затверджуються керівником табору, підприємства громадського харчування або організації, що надає послуги з харчування дітей, за погодженням із територіальним органом держсанепідслужби. Перед приготуванням готових страв медичним працівником, завідувачем виробництва харчоблоку (комірником, кухарем) за підписом керівника закладу складається щоденне меню, меню-розклад. При цьому використовується приблизне двотижневе меню, "Збірник рецептур страв та кулінарних виробів" чи картотека страв (технологічні картки), норми харчування, наявні продукти, продовольча сировина.

При складанні меню обіду необхідно передбачити приготування чотирьох страв з орієнтовним об’ємом: салат - 50, 75, 100 г, перша страва - 200, 250 г, друга (з м'яса, риби, сиру, яєць та гарніру з круп і овочів) - 50/75, 70/100 г, третя (компот, сік, чай, кисломолочні продукти) - 150-180 г. У меню обідів м'ясо використовується 3-4 рази на тиждень, риба, яйця - по одному разу, сир кисломолочний, сир твердий - по 1-2 рази.

До складу сніданку необхідно включати гарячу страву або випічку (бутерброд) та склянку молока (чай, какao, кавовий напій, сік натуральний). На підвечірок рекомендується кисломолочний напій, чай, какао, кава злакова з випічкою (хлібом). У меню необхідно включати достатній асортимент свіжих овочів, зелені, фруктів, соків.

За відсутності будь-якого продукту із затвердженого набору проводять заміну відповідно до Норм заміни продуктів.

У щоденному меню-розкладі вказується вихід кожної страви, назва страв, загальна кількість кожного продукту (вага брутто), використаного для виготовлення страв, у чисельнику – на одну дитину, у знаменнику – на всіх дітей. Щоденно в обідній залі (поруч із місцем видачі готових страв) вивішується денне меню з позначенням проти кожної страви виходу порцій.

На харчоблоці повинні бути списки дітей, які перебувають на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування. У меню таких дітей не рекомендується включати бульйони з кісток і риби. У процесі приготування страв використовують такі технологічні прийоми, як відварювання, тушкування, запікання. Одночасно обмежується кількість солі: на 1 л першої страви - 6-10 г, на 1 кг крупи - 20-30 г солі для розсипчастих каш та 50-60 г - для рідких.

3.10. Завідувач виробництвом їдальні несе матеріальну відповідальність за прийом, зберігання та видачу продуктів харчування і тари, дотримання умов зберігання і термінів реалізації продуктів харчування та продовольчої сировини. Облік продуктів та продовольчої сировини, а також тари здійснюється у журналі "Книга складського обліку", де вказується дата їх надходження, номер накладної, постачальник, об'єм поставки, дата та об'єм щоденної реалізації. За продукти харчування на харчоблоці повну матеріальну відповідальність несе завідувач виробництва або кухар.

Продукти харчування, продовольчу сировину і тару необхідно зберігати у спеціально обладнаних або пристосованих коморах, овочесховищах, де забезпечено дотримання санітарних норм і правил, у тому числі умови товарного сусідства і температурний режим. Комори мають бути оснащені необхідним обладнанням, меблями, посудом, інвентарем, у тому числі для відкривання тари, засобами вимірювання, гирями, тарою тощо. При зберіганні продуктів у тарі на підтоварниках або стелажах їх необхідно встановлювати на відстані 20 см від стіни. Сіль, цукор, яйця зберігають у сухих приміщеннях, окремо від продуктів із сильним запахом.

Для зберігання продуктів які особливо швидко псуються, необхідно використовувати холодильне обладнання (холодильники побутові, холодильні шафи, прилавки, морозильні камери). Для кисломолочних та м'ясних продуктів необхідно передбачити окреме холодильне обладнання. У разі зберігання їх разом слід забезпечити товарне сусідство. У холодильному обладнанні повинні бути термометри, температурний режим контролюють комірник (завгосп), кухар і медсестра.

Маркувальний ярлик на кожному тарному місці слід зберігати до повного використання продукції.

Терези - товарні, гастрономічні (промарковані окремо для сирої та готової продукції), а також гирі підлягають метрологічній перевірці 1 раз на рік, про що свідчить тавро на них. При зважуванні продуктів забороняється класти їх безпосередньо на ваги, для цього використовується тара, чистий папір або клейонка.

Термін зберігання продукту обчислюється з моменту завершення його виготовлення на виробництві, що зазначено в накладній. Молоко, як продукт, що особливо швидко псується, необхідно приймати безпосередньо на кухню, минаючи комору, за винятком молока тривалого терміну зберігання у пакетах. При прийомі фляжного молока спочатку проводять пробне кип’ятіння у кількості 200-300 мл, потім кип’ятять решту молока. Необхідно відрегулювати час постачання молока так, щоб воно доставлялося рано вранці, для забезпечення його рівномірної реалізації протягом дня. Тому, сире молоко повинно зберігатися в холодильнику і кип’ятитися за необхідності його використання. Якщо це не можливо, то молоко кип’ячене після зберігання у холодильнику перед використанням необхідно повторно перекип'ятити. Кисломолочні напої у дрібній розфасовці необхідно видавати дітям безпосередньо у обідній залі. Не допускається їх переливання і змішування в одній ємності.

Молоко, харчові жири та інші молокопродукти приймають за кількістю місць і вагою нетто. Одночасно перевіряють свіжість продукту, дату і годину виготовлення, а також кінцевий термін реалізації, які повинні відповідати даним, зазначеним у супровідних документах про якість і безпеку, на маркувальних ярликах, товарних етикетках. На кожну партію свіжого молока, призначену для реалізації у межах адміністративного району, крім документа, що підтверджує якість і безпеку продукції, повинна бути ветеринарна довідка, а для реалізації у межах України - ветеринарне свідоцтво. Штучні товари (одиниці розфасовки) перевіряють за станом упаковки, на наявність етикеток, міцність закупорювання, цілість пакетів (відсутність течі), повноту наповнення (для рідких) та за вагою. Прийняті молоко і молокопродукти розміщують на короткострокове зберігання негайно при температурі охолодження не вище ніж +6° C.

Яйця курячі харчові перевіряють на наявність штампа категорії, забрудненість і цілість шкаралупи. Яйця зберігають окремо від пахучих і відкритих (не захищених обгорткою, упаковкою, герметичною розфасовкою) товарів, які легко передають запахи та можуть забруднюватись патогенними мікроорганізмами. Яйця, які вже зберігалися у холодильниках та на складах, повторному охолодженню не підлягають.

М'ясо і м'ясопродукти фасовані перевіряють за станом упаковки, відповідності виду тварин, сорту і категорії вгодованості даним, що вказані на етикетці порції (упаковки). На кожну партію (тушу) продовольчої сировини, призначеної для реалізації в межах адміністративного району, крім документа, що підтверджує їх якість і безпеку, повинна бути ветеринарна довідка, а для реалізації в межах України - ветеринарне свідоцтво. Терміни, умови зберігання та реалізації м'яса і м'ясопродуктів повинні відповідати вимогам нормативних документів. Прийняті м'ясо і м'ясопродукти розміщують на короткострокове зберігання негайно при температурі охолодження не вище ніж +8° C, а для швидкопсувних - не вище ніж +6° C. Кожний вид виробів має свої (окремі) терміни і режим зберігання.

Масло вершкове потрібно зберігати у холодильному обладнанні у тарі виробника або брусками у пергаменті на чистому розносі, окремо від продуктів, які сильно пахнуть. Сир твердий необхідно зберігати без тари на чистих дерев'яних дошках-розносах і періодично протирати серветкою, просякнутою 3% розчином кухонної солі. Якщо сир розрізаний, його зберігають загорнутим у серветку, змочену 3% розчином кухонної солі.

Житній і пшеничний хліб зберігаються окремо один від одного. Дверцята шафи для хліба повинні бути обладнані отворами для вентиляції. Хлібні полиці або лотки для зберігання хліба один раз на тиждень протирають білою тканиною, змоченою 1% розчином столового оцту.

Вагові сипучі товари та макаронні вироби приймають за кількістю місць і вагою нетто кожного з них. Одночасно перевіряють стан зовнішньої тари, наявність маркування, відповідність виду та якості товару даним, що зазначені в супровідних документах про якість і безпеку, на маркувальних ярликах, товарних етикетках. Штучні товари (одиниці розфасовки) перевіряють за станом упаковки, на наявність етикеток та за вагою.

Сипучі товари (крупи, борошно, цукор, крохмаль та інші) мають бути сухими, без грудочок, однорідними за кольором, з блиском і смаком, властивими для кожного виду та сорту. Макаронні вироби мають бути правильної форми, однорідними за кольором, без тріщин, крихт, з гладкою або трохи шорсткою поверхнею. Прийманню не підлягають круп'яні, борошняні та інші сипучі товари, супровідні документи на які оформлені з порушеннями, намоклі, забруднені, пошкоджені гризунами та шкідниками, з пошкодженою упаковкою та порушеннями технології виготовлення (з невідповідними кольором чи смаком, з невластивим присмаком, запахом та сторонніми домішками), з наявністю домішок іншого виду або ґатунку, термін реалізації яких минув, без маркування та етикеток.

Зберігають макаронні вироби, борошно, крохмаль, цукор і кухонну сіль у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях, не уражених амбарними шкідниками, без різких коливань температури, що не перевищує +20° C, при відносній вологості повітря не більше ніж 70 відсотків. Цукор і крупи ізолюють від сильно пахучих, а також вологих продуктів. Сіль зберігається окремо від усіх інших продуктів.

Терміни та умови реалізації круп, макаронних виробів, борошна, кухонної солі повинні відповідати вимогам нормативних документів.

Яйця зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Перед приготуванням страв яйця обов'язково замочують на 3О хвилин у 2% розчині питної соди, після чого миють проточною водою. Для миття яєць повинна бути окрема ємність з маркуванням "для миття яєць".

Картоплю та корнеплоди зберігають в сухому та темному приміщенні; капусту — на окремих стелажах; квашені, солені овочі — в бочках, при температурі до 10 град.C. Плоди і зелень зберігають в ящиках у прохолодному місці.

Комірник (завідувач виробництва, завгосп) контролює умови доставки продуктів харчування та продовольчої сировини до закладу, відповідає за якість та асортимент продуктів харчування і продовольчої сировини, які ввезено до закладу, за дотримання санітарного законодавства при їх зберіганні (умови зберігання і терміни реалізації), здійснює їх облік, бере участь у складанні меню.

При централізованій доставці продуктів харчування прийом продуктів підтверджується не тільки розпискою комірника (завідуючого виробництвом) у супровідному документі постачальника, а й штампом (печаткою) закладу. Кухар бере участь у складанні меню, відповідає за зберігання та використання денного запасу продуктів, за повноту закладки продуктів і вихід страв, за якість і своєчасне приготування їжі, за дотримання технології виготовлення, за відбір та зберігання добової проби страв, за дотримання правил особистої гігієни, за санітарний стан приміщень харчоблоку.

3.11. Кухар та інші працівники харчоблоку особисто підписуються у "Журналі здоров'я працівників харчоблоку" про відсутність дисфункції кишечнику та гострих респіраторних інфекцій. Кухарю підпорядковані кухонні робітники, які під час роботи також повинні дотримуватися вищенаведених санітарних вимог. Санітарний одяг (халати, фартухи, хустки, ковпаки) замінюється при забрудненні.

3.12. Під час приготування страв необхідно суворо дотримуватися поточності виробничого процесу. Обробку сирих і готових продуктів слід проводити на різних столах з відповідним маркуванням. Забороняється розморожування м'яса дрібними шматками, також у воді або поруч із плитою. Не допускається його повторне заморожування. Місця, які мають згустки крові, клейма, а також забиті місця повинні ретельно зачищатися і видалятися. Рибу розморожують на повітрі або у воді. При цьому для зменшення втрат мінеральних речовин у воду додають сіль кухонну у розрахунку 7-10 г на 1 л води. Рибне філе розморожувати у воді заборонено.

Кулінарна обробка продуктів включає холодну і теплову обробку, яку необхідно проводити із максимальним збереженням смакової якості поживної цінності, вітамінів, макро- і мікроелементів. Овочі, фрукти і ягоди, призначені для споживання у сирому вигляді, повинні після ретельного миття обдаватися крутим окропом у друшляку. З метою збереження вітаміну С в готових стравах овочі необхідно очищати, нарізати безпосередньо перед приготуванням страв, закладати у підсолену воду, що кипить, варити в посуді з неіржавіючої сталі під закритою кришкою. Слід уникати бурхливого кипіння, частого помішування і тривалого варіння овочів. Правильна кулінарна обробка продуктів повинна максимально зберегти їх біологічну цінність, підвищити засвоюваність і надати їжі приємного зовнішнього вигляду, смаку й запаху.

Порушення технології приготування страв, недотримання протиепідемічних заходів при первинній обробці продуктів може призвести до їх мікробного забруднення, що ліквідується наступною термічною обробкою. Недостатня температура (при несправності технологічного обладнання) або скорочення часу термічної обробки продуктів не забезпечують ефективної термічної обробки страв, тому готові страви можуть стати фактором передачі збудників інфекцій та причиною виникнення кишкових захворювань і харчових отруєнь. Тому під час холодної і термічної обробки продуктів слід суворо дотримуватися санітарних правил і норм, контролювати роботу технологічного обладнання терморегуляторів духових шаф, духовок. Варити, тушкувати продукти слід за температури 100°С, смажити – за температури 195-200°С. Висока температура сприяє знищенню мікроорганізмів.

Найнебезпечнішими щодо виникнення кишкових інфекцій є вироби з м'ясного або рибного фаршу (котлети, тюфтельки, зрази, битки тощо). Тому ці вироби повинні двічі проходити термічну обробку: смаження в жиру на плиті впродовж 10 хвилин та смаження у духовій шафі протягом 10 хвилин за температури 220-250°С. Аналогічно готують сирники, смажену рибу шматками, печінку. При використанні відвареного м'яса птиці для приготування других страв його після розподілу на порції необхідно обов'язково повторно кип'ятити у бульйоні. Для обробки сирого та вареного м'яса потрібно мати окремі м'ясорубки.

В оздоровчих закладах забороняється виготовлення кислого молока (самоквасу), холодців, м'ясних і рибних салатів, холодних паштетів, зельців, фаршмаку, виробів у фритюрі, макаронів "по-флотськи" з сиром м'яким або м'ясом, млинців з сиром м'яким або м'ясом, кремів, морсів, напоїв зі штучними барвниками та ароматизаторами, напоїв і соків непромислового виготовлення. Забороняється використання пастеризованого фляжного молока без кип'ятіння, сиру м'якого і сметани без термічної обробки.

З метою профілактики псевдотуберкульозу з 1 березня у навчальних та оздоровчих закладах забороняється приготування салатів із свіжих овочів врожаю минулого року. Такі овочі підлягають обов'язковій термічній обробці. Для профілактики спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь з 15 квітня до 15 жовтня забороняється готувати вінегрет.

Очищені овочі не можна довго залишати у воді (не більше 3 годин), оскільки при цьому відбувається вимивання вітамінів та мінеральних речовин.

Неочищені відварені овочі можуть зберігатися не більше 6 годин при температурі +2 - +60C, очищені - не більше 2 годин. Заправлення салатів здійснюється безпосередньо перед їх видачею.

Салати із сирих овочів слід готувати (нарізати, терти) не раніше ніж за півтори години (1 година 3О хвилин) до видачі дітям. Фрукти, ягоди, цитрусові тощо краще давати дітям у сирому вигляді. Чистити та нарізати їх треба безпосередньо перед видачею. За відсутності свіжих фруктів і ягід можна використовувати сушені плоди, соки консервовані.

При приготуванні гарнірів слід дотримуватись слідуючих правил:

- при перемішуванні користуватися інвентарем, не торкаючись продуктів руками;

- жир, що додається в гарніри, повинен попередньо пройти термічну обробку.

Охолодження кисілю, компотів проводиться в холодному цеху.

Робота харчоблоку повинна організовуватися таким чином, щоб приготування страв здійснювалось безпосередньо перед видачею дітям або проміжок часу між завершенням приготування страви і її видачею не перевищував двох годин. Забороняється підігрівати страви.

3.13. Необхідно використовувати кухонний і столовий посуд, виготовлений із матеріалів, дозволених МОЗ України для контакту з продуктами харчування, виміряні і відповідно промарковані. Не рекомендується використовувати емальований та алюмінієвий кухонний посуд. Столовий посуд може бути фаянсовий, порцеляновий або з неіржавіючої сталі.

Забороняється застосування пластмасового посуду багаторазового використання, пощербленого посуду та емальованого з пошкодженою емаллю.

Кількість комплектів посуду повинна бути не менше 2-х по числу дітей у зміну. Посуд у процесі прийому їжі не домивають.

3.14. Видачу готових страв дозволено лише після зняття проби медпрацівником або іншою відповідальною за харчування особою. Проби знімаються безпосередньо з казана за 3О хвилин до видачі дітям після рівномірного перемішування страви в об'ємі, що не перевищує одну порцію, відповідно до переліку страв, які наведено у меню-розкладці, за температури, за якої вживається страва. При цьому визначають фактичний вихід страв, їх температуру, смакові якості, консистенцію, запах. Кожну частину страви оцінюють за такими параметрами: готовність, форма нарізки, відповідність рецептурі, наявність сторонніх домішок (погано перебрана крупа, погано очищені овочі тощо).

Зняттю проби не підлягають продукти промислового виробництва - сосиски, тверді сири, кондитерські вироби (цукерки, вафлі, печиво тощо), хліб, масло вершкове, фрукти, ягоди. Оцінюється тільки вага порції цих продуктів.

Фактичний об'єм перших, третіх страв встановлюється відповідно до місткості каструлі, казана тощо, що вказується зовні на каструлі, казані. Для визначення фактичного виходу порційних виробів (котлети, птиця, пиріжки тощо) їх зважують у кількості 5-10 порцій і розраховують середню вагу однієї порції. Результати зняття проби заносяться до журналу "Бракераж готової продукції" відповідальною за зняття проби особою. Видача їжі дозволяється тільки за наявності запису у наведеному журналі "до видачі дозволяю" (кожної страви окремо) та особистого підпису відповідальної особи. Журнал "Бракеражу готової продукції" повинен бути пронумерований, прошнурований, завірений підписом керівника і печаткою закладу.

3.15. Щодня завідувачем виробництва (кухарем) необхідно залишати добові проби кожної страви раціону, які є показником якості роботи кухарів закладу. Добова проба відбирається перед видачею їжі дітям з казана у присутності медпрацівника або відповідальної за харчування особи в чистий посуд із кришкою (попередньо перекип'ячений). Проби відбирають в об'ємі порції для дитини віком 7-10 років (початкові класи), зберігають на харчоблоці у холодильнику за температури +4-6°С. Проби страв кожного приймання їжі зберігаються впродовж доби, до завершення аналогічного приймання їжі наступного дня, наприклад, сніданок - до закінчення сніданку наступного дня, обід - до закінчення обіду наступного дня.

Порції готових страв, у тому числі добові проби, а також проби, які відбирають при здійсненні бракеражу, не оплачуються кухарем, медпрацівником чи особою, відповідальною за зняття проби.

3.16. Видача готових страв здійснюється безпосередньо після завершення їх приготування та бракеражу готової продукції. Для організації обслуговування дітей харчуванням рекомендується попередньо сервірувати столи. Сервірування столів здійснюється дітьми чергового загону (починаючи з VI класу), а розподіл страв на порції, у тому числі холодних закусок - кухарем. Після розподілу на порції температура гарячих страв має бути: перших, других страв, чаю, кави злакової - 50-60°С, прохолодних напоїв (соків, компотів) - не нижче ніж 15°С.

Перед сервіруванням столів та вживанням їжі діти повинні вимити руки з милом, для чого поруч з обідньою залою або окремо у залі встановлюються умивальники. Чисті столові прибори мийниця посуду виставляє за вікном "Чистий посуд". По закінченню харчування молодші діти під контролем вихователя, старші - самостійно віддають використаний посуд до приміщення для миття посуду. Чергові прибирають обідні столи і знову сервірують їх для харчування наступних дітей.

Велика кількість залишків їжі на тарілках (більше ніж 15% від об'єму порції) може свідчити про погане самопочуття дитини, погані смакові якості страви, нераціонально складене меню, помилки у режимі харчування (скорочені інтервали між прийманнями їжі) тощо.

3.17. Складовою контролю за якістю харчування є контроль за дотриманням норм харчування. Відповідальний за організацію харчування (бухгалтер, медична сестра) аналізує, скільки кожного виду продуктів використано на дітей за десять днів і на одну дитину у день, що дає змогу в наступні дні провести коригування харчування ("Журнал обліку виконання норм харчування"). Оскільки затверджений продуктовий набір має хімічний склад, що відповідає фізіологічним потребам дітей за основними поживними речовинами й енергією, то при його повному дотриманні можна не проводити розрахунку хімічного складу раціонів харчування. При невиконанні продуктового набору до кінця місяця для корекції харчування дітей здійснюється розрахунок хімічного складу фактичного набору відповідно до накопичувальної відомості. Розрахунок основних інгредієнтів їжі (білків, жирів і вуглеводів) у раціонах харчування роблять відповідно до таблиць хімічного складу продуктів.

3.18. Показниками правильної організації харчування є показники здоров'я дітей, відсутність спалахів гострих кишкових інфекцій і харчових отруєнь, ступінь фізичного розвитку дітей за результатами антропометричних вимірювань.

3.19. На особливу увагу заслуговують діти із хронічними захворюваннями; таким дітям рекомендується призначати дієтичне харчування.

Необхідно враховувати, що у харчовому раціоні дітей не повинні використовуватися тугоплавкі жири, але при цьому він має включати багато овочів, фруктів тощо. Дієтичне харчування в оздоровчому закладі передбачає зміну технології приготування страв, тобто смажені страви заміняються тушкованими, вареними, за необхідності готують протерті страви. Дієтичне харчування дітям призначається лікарем закладу. Списки дітей на дієтичне харчування складають при прийомі їх до оздоровчого закладу на початку зміни.

Практично для всіх дітей диспансерної групи найприйнятнішою є дієта № 5, що може бути використана як основа для дієти № 7 (з деяким обмеженням солі) і дієти № 8.

3.20. На харчоблоці не повинно бути зустрічних потоків сирої і готової продукції. Над плитою має бути витяжна вентиляція. Харчоблок повинен бути забезпечений достатньою кількістю холодної і гарячої проточної води.

Кухня обладнується і оснащується:



  • технологічним обладнанням: плитою; електричними котлами для води, приготування перших страв, молока тощо, відповідно маркованими щодо їх об'єму і призначення; духовою шафою; електричною сковородою; м'ясорубкою; картоплечисткою; пристроєм для протирання; овочерізкою; електроводонагрівачем для забезпечення резервного гарячого водопостачання з розводкою до мийних ванн; столами для обробки продуктів харчування; шафами; стелажами; підтоварниками; колодою для розрубування м'яса тощо. Виробничі столи повинні мати маркування окремо для сирої і готової продукції (для м'яса, риби, овочів тощо). Електроплити, духові шафи, електросковорода тощо повинні бути забезпечені терморегуляторами;

  • холодильним обладнанням (холодильники побутові, холодильні шафи, холодильні камери, прилавки, морозильні камери) з термометрами для контролю за температурним режимом під час зберігання продуктів харчування;

  • посудом різного розміру і призначення (каструлі, сковороди, казани, відра, ополоники розливні, лопатки дерев'яні, веселки, ложки, мірний посуд тощо), виготовленим з неіржавіючої сталі, алюмінію, чавуну, дерева тощо). На зовнішню стінку казанів, каструль, ручки ополоників наносять фарбою маркування щодо їх об'єму і призначення;

  • засобами вимірювання (терези товарні, гастрономічні), які повинні бути промарковані окремо для сирої та готової продукції;

  • інвентарем: наборами дощок, виготовлених з твердих порід дерева з гладкою поверхнею, та ножів, маркованих відповідно до цільового призначення (МС - м'ясо сире, MB - м'ясо варене, PC - риба сира, РВ - риба варена, ОС - овочі сирі, 0В - овочі варені, Салат - для салату з сирих овочів, Г - гастрономія - для гастрономічних виробів: сир твердий, ковбаса тощо, X - хліб, Т - тісто).

3.21. На харчоблоці повинні бути інструкції щодо правил миття кухонного посуду та інвентарю.

Пристрій для протирання, овочерізки, м'ясорубки та інше обладнання після приготування їжі розбирають, ретельно промивають гарячою водою мийним засобом, прополіскують окропом, висушують. Металеві частини машин після миття необхідно просушувати у духовій шафі. Холодильне обладнання розморожується і миється за необхідності, з використанням мийного засобу, дозволеного МОЗ України для миття посуду на підприємствах громадського харчування.

Колоду для розрубування м'яса одразу після використання промивають гарячою водою, насухо зачищають ножем і посипають сіллю.

Інвентар (дошки, ножі, веселки, качалки тощо), кухонний посуд після використання очищають, миють водою (50°С) з додаванням мийного засобу, ополіскують гарячою водою (температури 65°С), просушують на ґратчастих полицях. Металевий інвентар після миття прожарюють у духовій шафі.

Столи, ванни для миття кухонного посуду після закінчення роботи обробляють мийними засобами.

Мочалки, ганчірки, щітки, йоржики після миття посуду, кухонного інвентарю і столів промивають, перуть з мийним засобом, прополіскують, висушують, при зношенні своєчасно замінюють на нові.

Миття столового посуду ручним способом проводять:

- видалення залишків їжі щіткою в спеціальні бачки для відходів;

- миття у воді з температурою не нижче 40°С з додаванням мийного засобу;

- миття у воді з температурою не нижче 40°С з додаванням мийного засобу в кількості, у два рази меншій, ніж у 1 секції ванни;

- ополіскування посуду, складеного у металеві сітки з ручками, гарячою проточною водою з температурою не нижче 65°С або за допомогою гнучкого шлангу з душовою насадкою.

Миття скляного посуду та столових приборів прводять в двохсекційній ванні:

- замочують у воді (50-60°С) з мийним засобом;

- ополіскування проточною водою з температурою не нижче 65 °С;

- прокалювання вимитих приборів у парочних або духових шафах протягом 2 - 3 хвилин; чисті столові набори зберігаються у вертикальному положенні (ручками догори) в металевих касетах, які повинні щоденно промиватися. Забороняється зберігання наборів внасип на підносах і тарілках.

Чистий столовий посуд просушують на ґратчастих полицях на ребрі (забороняється витирати), зберігають у закритих шафах.

Розноси для зберігання чистих чашок також необхідно мити не рідше 1 разу на день.

3.22. Харчові відходи, що лишаються після приготування їжі на харчоблоці, недоїдки після харчування дітей необхідно збирати у спеціально промарковані ємності, які не повинні наповнюватися більше ніж на 2/3 об'єму. Незалежно від обсягу наповнювання, їх випорожнюють наприкінці кожного дня, промивають 2% розчином кальцинованої соди, ополіскують гарячою водою і висушують.

3.23. Прибирання виробничих приміщень (витирання пилу, миття підлоги тощо), миття обладнання та інвентарю, а також прибирання обідніх залів повинні проводитись після кожного прийому їжі. Один раз на місяць проводиться генеральне прибирання (опалювальних приборів, підвіконь, стін тощо) із застосуванням мийних і дезінфекційних засобів.

Столи миють гарячою водою з милом, содою спеціально виділеними для цього ганчірками з промаркованої тари. Щітки для миття посуду і ганчірки по закінченні прибирання кип'ятять 15 хвилин або замочують у розчині деззасобу, потім сушать або зберігають у спеціально виділеному місці.

Біля раковин для миття рук персоналу харчоблоку повинні бути мило, паперові рулонні рушники або індивідуальні серветки. Мийні і дезінфекційні засоби необхідно зберігати в маркованому посуді, у спеціально виділених місцях, недоступних для дітей.

Інвентар для прибирання приміщень (тази, відра, щітки, швабри, йоржики, ганчірки) необхідно маркувати. Тази, відра, швабри підписуються масляною фарбою і закріплюються за кожним з цехів, складами, туалетом. Інвентар для прибирання туалету підписується червоною (жовтогарячою) фарбою або на край ганчірки пришивається ґудзик червоного (жовтогарячого) кольору.

На харчоблоці не допускається наявність побутових комах і гризунів. В оздоровчих закладах дозволяються тільки механічні засоби боротьби з ними. Використовувати хімічні препарати мають право лише спеціалісти з дезінфекційної справи.

3.24. Вхід до приміщень харчоблоку забороняється стороннім особам, за винятком осіб, які здійснюють контроль (нагляд) відповідно до законодавства, за умови використання ними санітарного одягу.

Категорично забороняється проведення ремонтних робіт під час функціонування харчоблоку. Після будь-яких ремонтних робіт на харчоблоці необхідно проводити генеральне прибирання приміщень (незалежно від графіка прибирань).

3.25. Щоденний контроль за організацією і якістю харчуванню здійснюється керівником закладу і медичним персоналом.

Нагляд за організацією харчування дітей здійснюють установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідальність за організацію харчування, виконання норм харчування, за матеріально-технічний стан харчоблоку, їдальні, дотримання санітарного законодавства в оздоровчих закладах незалежно від їх підпорядкування, типів і форм власності, покладається на засновників (власників) керівників цих закладів та на організації і підприємства, що забезпечують харчування дітей та постачають продукт харчування і продовольчу сировину.



4. Дезінфекційний режим.

4.1. Для здійснення дезінфекції дозволяється використовувати лише ті засоби, що пройшли державну реєстрацію та включені до затвердженого реєстру. Застосовувати деззасоби необхідно відповідно з встановленим регламентом, затвердженим МОЗ України.

4.2. Робочі розчини готують у промаркованій тарі з будь-яких матеріалів, за винятком оцинкованого заліза, шляхом розчинення у питній воді.

4.3. При роботі із деззасобом персонал, що виконує дезінфекційні заходи, має бути забезпечений засобами індивідуального захисту, що забезпечують захист шкіри, органів дихання та очей - халат, шапочка, фартух з прогумованої тканини, гумові рукавички, гумове взуття, захисні окуляри, респіратор. З метою охорони праці, профілактики отруєнь та розвитку професійних захворювань необхідно дотримуватися наступних правил з охорони праці та техніки безпеки під час роботи з дезінфекційним засобом: до виконання дезінфекційних заходів не допускаються особи молодші 18 років, вагітні жінки та жінки, що годують немовлят, а також особи, для яких встановлені протипоказання під час попереднього спеціального медичного обстеження; до роботи з дезінфекційним засобом тимчасово не допускаються особи, які мають ушкодження шкіри у вигляді подряпин, ран та подразнення на відкритих частинах тіла, які доступні для дії дезінфекційних засобів або їх робочих розчинів, тому що ушкоджена шкіра створює умови для проникнення компонентів дезінфекційних засобів до організму; забороняється носити спеціальні одяг та взуття поза роботою з дезінфекційними засобами; перед початком роботи потрібно перевіряти справність спеціального одягу, спеціального взуття, засобів індивідуального захисту та дезінфекційної апаратури. Не допускається виконання дезінфекційних робіт у несправних засобах індивідуального захисту та використовувати несправні дезінфекційні обладнання та устаткування; забороняється залишати без догляду дезінфекційний засіб, робочі розчини дезінфекційного засобу. Невикористаний дезінфекційний засіб та його робочі розчини наприкінці робочого дня повертають до установи і здають особі, яка несе відповідальність за зберігання дезінфекційних засобів; забороняється вживати їжу, палити під час виконання робіт з дезінфекції. Після закінчення роботи обличчя та руки потрібно вимити водою з милом.

4.5. Відпрацьовані робочі розчини підлягають скиданню до каналізаційної системи після нейтралізації. Партії з вичерпаним терміном придатності або не кондиційні внаслідок порушення умов зберігання підлягають утилізації згідно чинного законодавства або поверненню на підприємство-виробник для переробки.

4.6. Гострі отруєння. Ознаки: явища подразнення слизової оболонки очей та верхніх дихальних шляхів – сльозотеча, набряк та гіперемія кон’юнктиви, лоскіт у горлі, кашель.



- Заходи першої допомоги при гострому (респіраторному) отруєнні засобом. При ураженні дихальних шляхів потрібно вивести потерпілого на свіже повітря чи у добре провітрюване приміщення, забезпечити спокій, тепло, звільнити від тісного одягу. Рекомендується випити молока.

- Заходи першої допомоги при попаданні засобу в очі. Необхідно промити очі проточною водою протягом 10-15 хв. Та звернутися до лікаря. При подразненні слизової оболонки очей рекомендується закапати в очі альбуцид.

- Заходи першої допомоги при попаданні засобу на шкіру. Промивають уражену ділянку шкіри проточною водою. При попаданні засобу на робочий одяг потрібно зняти його, а ділянку шкіри під одягом ретельно промити проточною холодною водою.

- Заходи першої допомоги при попаданні засобу до шлунку. Промивають шлунок холодною питною водою (випити декілька склянок холодної води та викликати блювання). Після промивання шлунка рекомендується випити молока.

4.7. Дезінфекційні засоби зберігають у пакуванні виробника в критих неопалюваних складських приміщеннях, які захищені від вологи та прямого сонячного проміння. Препарати зберігають осторонь від джерел відкритого вогню та тепла не більше, ніж у 3 яруси. Гарантійний термін зберігання – згідно рекомендацій виробника.


Вимоги викладені у діючих нормативно-правових актах України:

  • Державних санітарних правилах і нормах „Улаштування, утримання і організація режиму діяльності дитячих оздоровчих закладів” (ДСанПіН 5.5.5.23-99);

  • Типовому положенні про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. N 422;

  • Державних санітарних правилах і нормах „Улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організація навчально-виховного процесу” (ДСанПіН 5.5.2.008-01);

  • Державних санітарних нормах та правилах «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей», затверджених наказом МОЗ України від 01.08.2013 №678

  • Враховані Методичні рекомендації по організації харчування дітей в дитячих оздоровчих закладах, розроблені фахівцями Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І.Медведя МОЗ України, Інституту гігієни та медичної екології ім. О.О.Марзеєва АМН України, Міністерства охорони здоров'я України (головний спеціаліст І. Сапуга) та ін.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка