Робота зі зверненнями громадян



Сторінка1/12
Дата конвертації06.05.2016
Розмір1.56 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації
працівників органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, державних
підприємств, установ і організацій


Робота
зі зверненнями громадян



(збірник нормативно-правових документів та методичних рекомендацій)

Хмельницький

2012

Робота зі зверненнями громадян (збірник нормативно-правових документів та методичних рекомендацій) (для керівників та інших посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об'єднань громадян). – Хмельницький: Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. – 2012. – 106 с.

Укладачі:

Баюк Микола Іванович - директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, магістр державного управління.

Войт Майя Іванівна – начальник навчально-методичного відділу Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.

Гаман Ольга Миколаївна – начальник відділу роботи із зверненнями громадян апарату Хмельницької обласної державної адміністрації.


Схвалено на засіданні навчально-методичної ради Центру підвищення кваліфікації державних службовців

Протокол №  1 від 22 березня 2012 р.

© Баюк М.І., 2012 р.

© Войт М.І., 2012 р.

© Гаман О.М., 2012 р.

© Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, 2012 р.

ЗМІСТ


ВСТУП 4

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ


(витяг)
8

Закон України


Про звернення громадян 10

Закон України


Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 21

Указ Президента України


"Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" 33

ПОСТАНОВА


Кабінету Міністрів України
Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації 38

Постанова Кабінету Міністрів України


Про затвердження Класифікатора звернень громадян 39

РОЗ'ЯСНЕННЯ


надані управлінням організації роботи із зверненнями громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо застосування класифікатора звернень громадян, затвердженого постановою Кабміну 44

Наказ Головного управління державної служби України Про затвердження Положення про роботу зі зверненнями громадян у Головдержслужбі України та її територіальних органах 50

Питання – відповіді
щодо порядку розгляду звернень 59

Особливості розгляду звернень


до Уповноваженого з прав людини 67

Звернення громадян до


народного депутата України 70

Порядок внесення та розгляду


депутатських запитів, запитань, звернень 72

Деякі практичні поради для посадових осіб,


які здійснюють особистий прийом громадян 75

Діловодство за зверненнями громадян 77

Схема підготовки письмової відповіді до вищестоящих органів про розгляд звернення громадян 79

ГЛОСАРІЙ 80

ДОДАТКИ 82

Список використаної літератури 106





ВСТУП

Кожна людина, виключно на тій підставі, що вона є людиною, має основні права та свободи людини. Саме тому, що так звані фундаментальні, абсолютні, невід’ємні права не даруються державою, а належать кожному від народження вони є основою людського існування та розвитку, і є загальними та рівними для всіх.

За сферою суспільних відносин та характером потреб або цінностей, що виступають їх об’єктом вони можуть класифікуватися на: фізичні (життєво необхідні), особистісні (морально-психологічні), культурні, економічні (матеріальні), політичні (державно-громадські).

Конкретний обсяг прав людини визначається законодавством тієї правової системи, в умовах якої людина перебуває. Їх утвердження і гарантії є головним обов'язком держави, визначальним чинником змісту і спрямованості її діяльності. Держава зобов’язана забезпечити здоровим і працездатним громадянам можливості і умови плідно працювати, створювати матеріальні та духовні цінності, а тим, хто потребує її допомоги, надати таку допомогу в повному обсязі.

Саме чітке дотримання прав людини і основних свобод надають змогу повною мірою розвивати і використовувати такі характерні якості людини, як розум, талант, свідомість і задовольняти духовні та інші потреби кожного індивіда. Проте навіть найцивілізованіша і найдемократичніша правова держава неспроможна сповна забезпечити реалізацію усіх без винятку прав людини. Адже, як абсолютна моральність не поєднувана із самим життям, так і абсолютне дотримання прав особи в їх повному обсязі несумісні з існуванням самого людського суспільства.

Життєздатність вільної людини в деякій мірі залежить і від ступеня її інформованості, рівня правової культури та активності кожного громадянина. А це, в свою чергу, залежить від визнання суспільством пріоритету прав людини над правами держави.

Зміст численних міжнародних документів з прав людини зводиться до універсальної норми, згідно з якою держава зобов'язана поважати і дотримуватися прав людини та основних свобод для всіх, без різниці у мові, расі, релігії. Це означає, що права і свободи людини повинні виконуватися в усіх країнах і діяти по відношенню усіх осіб без будь-якої дискримінації. При цьому мета міжнародного співробітництва полягає не в уніфікації національних законодавств, а у виробленні стандартів, які б могли слугувати початковим етапом для розробки кожною державою власного національного законодавства. Безпосередня регламентація і захист прав людини надалі залишаються внутрішньою справою окремої країни.

Міжнародні норми у сфері прав людини у переважній більшості не можуть однаково застосовуватися на території різних держав і вимагають від них певних кроків щодо імплементації, тобто внесення міжнародних норм у національне законодавство. Зазвичай, міжнародні документи не визначають, яким чином держава спроможеться виконувати прийняті на себе зобов'язання.

В Україні людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Законодавство нашої держави наділило особу правом захисту своїх законних прав та свобод як на рівні національного законодавства, так і на рівні міжнародного права.

Система прав і свобод людини і громадянина, що гарантуються Конституцією України, розроблена з урахуванням відповідних міжнародних правових актів: Загальної декларації прав людини (1948р.); Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966р.); Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права (1966р.); Європейської конвенції про права і основні свободи людини (1950р.) та ін.

У налагодженні постійного зв'язку між державою та громадянином, вирішенні життєво важливих проблем окремої людини і суспільства в цілому, реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина, утвердженні демократичної, соціальної, правової держави особливу роль відіграють звернення громадян до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків.

Право на звернення є одним з конституційних прав громадян України. Зокрема ст. 40 Конституції України говорить: «Усі вправі направляти індивідуальні чи колективні письмові звертання або особисто звертатися в органи державної влади, органи місцевого самоврядування та посадовим і службовим особам цих органів, що зобов'язані розглянути звертання і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом термін».

Закон України «Про звернення громадян» деталізує та розвиває конституційні положення, регулює питання реалізації громадянами України, наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян у відповідності із їх статутом пропозиції щодо поліпшення діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб тощо. Закон забезпечує громадянам України можливість брати участь у керуванні державними і суспільними справами, поліпшувати роботу органів державної влади і місцевого самоврядування, відстоювати свої права і законні інтереси і відновлювати їх у випадку порушення.

Питання практичної реалізації громадянами свого права на звернення регулюються також і іншими нормативними актами:

Указом Президента України від 7 лютого 2008 року. № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» (із змінами та доповненнями);

«Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації», затвердженою Постановою Кабінету Міністрів № 348 від 14 квітня 1997 р. (із змінами та доповненнями);

Постановою Кабінету Міністрів України № 858 від 24 вересня 2008 року «Про затвердження Класифікатора звернень громадян». Цей документ зобов’язує органи виконавчої влади забезпечити застосування класифікатора й щокварталу інформувати Кабінет Міністрів про стан роботи зі зверненнями громадян і порушені в них питання. Класифікатор рекомендовано до застосування органам місцевого самоврядування та внесено відповідні зміни до Інструкції з діловодства.
Ці та інші нормативні акти забезпечують громадянам конституційні права на звернення, роз'яснюють порядок розгляду звернень та ведення діловодства в цьому напрямку.

Організація роботи зі зверненнями громадян є одним із пріоритетних напрямів діяльності всіх без винятку органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

Ефективність і спроможність держави в цілому безпосередньо залежить від правильного функціонування адміністративно-правових механізмів реалізації й захисту прав громадян, від чіткого й ефективного реагування влади на звернення громадян. Нагляд за дотриманням законодавства про звернення здійснюють Генеральна прокуратура та підпорядковані їй прокуратури.

Кожен громадянин України має також право звертатися до Уповноваженого з прав людини. Тому розгляд індивідуальних звернень громадян України, іноземців та осіб без громадянства до Уповноваженого на території України та в межах її юрисдикції є однією з головних функцій українського омбудсмана.

Ще одним важливим механізмом є закріплене у Конституції України право кожного після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом прав і свобод до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

У сучасних умовах формування інформаційного суспільства важливим напрямом посилення ефективності роботи зі зверненнями громадян вбачаються заходи у рамках розвитку електронного уряду. Електронна взаємодія здатна змінити саму природу влади, зробити її більш прозорою й підконтрольною громадськості.

Розвиток такої форми роботи зі зверненнями громадян, як електронні звернення за допомогою мережі Інтернет та електронної пошти, мають розглядатись не як допоміжний, а як один з основних напрямів у сфері вдосконалення роботи зі зверненнями громадян.

Здійснення всебічного, кваліфікованого, неупередженого і своєчасного розгляду звернень, порушених у них проблем, оперативне їх вирішення, задоволення законних прав та інтересів громадян є на сучасному етапі одним із пріоритетних завдань державного управління, фактором гарантування суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка