Робоча навчальна програма



Сторінка5/6
Дата конвертації14.12.2016
Розмір0.99 Mb.
1   2   3   4   5   6

"відмінно” - студент бездоганно засвоїв теоретичний матеріал, демонструє глибокі і всебічні знання відповідної теми або навчальної дисципліни, основні положення наукових першоджерел та рекомендованої літератури, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших проблем, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок;

  • "добре” - студент добре засвоїв теоретичний матеріал, володіє основними аспектами з першоджерел та рекомендованої літератури, аргументовано викладає його; має практичні навички, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного змісту або при аналізі практичного;

  • "задовільно” - студент в основному опанував теоретичними знаннями навчальної теми або дисципліни, орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають у студента невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов’язувати їх із майбутньою діяльністю;

    - "незадовільно” - студент не опанував навчальний матеріал теми (дисципліни), не знає наукових фактів, визначень, майже не орієнтується в першоджерелах та рекомендованій літературі, відсутні наукове мислення, практичні навички не сформовані.

    Оцінювання самостійної роботи студента

    Матеріал для самостійної роботи студентів, який передбачений в темі практичного заняття одночасно із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті. Оцінювання тем, які виносяться на самостійне опрацювання і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюються під час підсумкового контролю.

    Підсумковий контроль – семестровий залік проводиться з метою оцінювання результатів навчання за національною шкалою і шкалою ЄКТС.

    До підсумкового контролю допускаються студенти, які відвідали усі, передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та набрали за поточну успішність кількість балів, не меншу за мінімальну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття, з дозволу деканату дозволяється відпрацьовувати академічну заборгованість до певного визначеного терміну в межах семестру.



    Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних заняттях.

    Семестровий залік проводиться до початку екзаменаційної сесії. Заліки приймають викладачі, які проводили практичні заняття в навчальній групі або читали лекції з даної дисципліни.

    Студент вважається допущеним до семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом та робочою програмою.

    Результати оцінювання роботи студента впродовж семестру мають бути задокументовані (занесені до академічного журналу, заліково-екзаменаційної відомості, залікової книжки студента). Виконані студентами протягом семестру контрольні роботи, індивідуальні завдання зберігаються на кафедрі протягом року.

    В освітньому процесі Університету застосовуються такі шкали оцінювання: багатобальна (200-бальна) шкала, традиційна 4-бальна шкала та рейтингова шкала ЕСТ8. Результати конвертуються із однієї шкали в іншу згідно із нижченаведеними правилами.

    Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Студент має отримати оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності повинні включати контроль теоретичної та практичної підготовки. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.



    Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

    Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

    Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою під час вивчення дисципліни впродовж семестру, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

    Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:

    Таблиця 1

    Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються заліком (диференційованим заліком)
    Оцінка з дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік базується виключно на результатах поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною національною шкалою: «зараховано» або «незараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність не менше 60% від максимальної суми балів з дисципліни (120 балів). Бали з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS (таблиця 3) за описаною вище схемою.

    Оцінка F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом) на заліку чи диференційованому заліку виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття з дисципліни, але не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність. Такі студенти не отримують заліка і не допускаються до складання екзаменаційної сесії.

    Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму, конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

    Таблиця 2



    Бали з дисципліни

    Оцінка за 4-ри бальною шкалою

    Від 170 до 200 балів

    5

    Від 140 до 169 балів

    4

    Від 139 балів до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

    3

    Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

    2

    Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.

    Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).

    Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS таким чином:

    Таблиця 3

    Оцінка ECTS

    Статистичний показник

    А

    Найкращі 10 % студентів

    В

    Наступні 25 % студентів

    С

    Наступні 30 % студентів

    D

    Наступні 25 % студентів

    E

    Останні 10 % студентів

    Ранжування з присвоєнням оцінок „А”, „В”, „С”, „D”, „Е” проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни. Студенти, які одержали оцінки FХ, F («2») не вносяться до списку студентів, що ранжуються. Студенти з оцінкою FX після перескладання автоматично отримують бал „Е”.



    VII. ОСНОВНА І ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

    1. Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. - К.: Червона Рута-Турс, 2004. - 1061 с.

    2. Бернадський Ю.Й. Основи щелепно-лицевої хірургії і хірургічної стоматології. К. Спалах, 2003.- 512 с.

    3. Бернадский Ю.И. Основы челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии: Учеб. пособие, 3-е изд., перераб. и доп. - Витебск: Белмедкнига, 1998.-416 с.

    4. Руководство по хирургической стоматологии. Под. ред. Евдокимова А.И. - М.: Медицина, 1972. - 584с.

    5. Ломницкий І.Я. Пропедевтика хірурічної стоматології Львів, 108 с.

    6. Максименко П.Т. Медикаментозная патология в стоматологии – Полтава, 2001. - 138 с.

    7. Основи стоматології / Под ред. В.О. Маланчука. – К.: Медицина, 2009. – 591 с.

    8. Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии: В 2-х томах. Т. 1 / Под ред. В.М. Безрукова, Т.Г. Робустовой. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Медицина, 2000. – 776 с.

    9. Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии: В 2-х томах. Т. 2 / Под ред. В.М. Безрукова, Т.Г. Робустовой. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М.: Медицина, 2000. - 488 с.

    10. Стоматология: Учебник / Под ред.Т.Г. Робустовой. - М.: Медицина, 2008. -816 с.

    11. Хирургическая стоматология: Учебник / Под ред. Т.Г. Робустовой. - М.: Медицина, 1999. - 576 с.

    12. Хирургическая стоматология в схемах и таблицах: Учеб. пособие для студентов и врачей-интернов / Г.П. Рузин, А.А. Дмитриева - Харьков: ХГМУ, 2001. - 108 с.


    ОРГАНІЗАЦІЯ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ

    1. Баранцев А.В. Опыт организации кабинета зкстренной стоматологической помощи на базе отделения челюстно-лицевой хирургии Стоматология. 1996. - №1. - С. 67-68.

    2. Бернадский Ю.И., Бернадская Г.П. Врач и больной в стоматологии .- Киев: Здоровья, 1990. - 152 с.

    3. Заксон М.Л., Козлюк В.И., Возный Ф.Ф. Стоматологам о деонтологии . - Киев: Здоровья, 1989. - 67 с.

    4. Леонтьев В.К. Модель организации стоматологической службы региона в условиях перехода к рынку. Вопросы организации й экономики в стоматологии. - Екатеринбург, 1994. - С. 3-7.

    5. Лурье Т.М. Врачебно-трудовая зкспертиза в стоматологии - М.: Медицина, 1984. - 144 с.

    6. Лурье Т.М., Семкин В.А., Алимский А.В. Принципы организации кабинета реабилитации в стоматологии. Стоматология. - 1994. - № 4. – С. 73-75.

    7. Маланчук В.А. Челюстно-лицевая хирургия и хирургическая стоматология в Украине. Укр.мед.часопис. - 1998. - №1. - С. 24-29.

    8. Основы организации стоматологической помощи населению / Под ред. Г.Н.Пахомова. - М.: Медицина, 1983. - 206 с.

    9. Руководство по хирургической стоматологии й челюстно-лицевой хирургии / Под ред. В.М.Безрукова, Т.Г.Робустовой, - М.: Медицина, 2000. - С. 29-40.

    10. Рыбаков А.И. Основы стоматологической профилактики. М: Медицина, 1968. – 166 с.

    11. Рузин Г.П., Бурых М.П. Основы технологии операций в хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии . - Харьков, 2000. - 291 с.

    12. Свадковский Б.С. Учебное пособие по судебно-медицинской стоматологии - М.: Медицина, 1974. – 175с.
    МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ В ХІРУРГІЧНІЙ СТОМАТОЛОГІЇ

    1. Воробьев Ю.И., Лесняк В.М. Компьютерная томография в диагностике заболеваний челюстно-лицевой области // Стоматология.-1988.-№2. - С. 89-91.

    2. Воробьев Ю.И. Рентгенография зубов и челюстей.- М.: Медицина,1989. 175 с.

    3. Кузнецов С.В., Иорданишвили А.К. Компьютерная томография в диагностике основных стоматологических заболеваний. Вестн. рентгенологии и радиологии. - 1996. - №1. - С. 38-40.

    4. Новоселов Р.Д. Особенности обследования больного в клинике хирургической стоматологии. Хирургическая стоматология. -М.: Медицина, 1981.-С. 37-46.

    5. Прохончуков А.А., Логинова Н.К., Жижина Н.А. Функциональная диагностика в стоматологической практике. - М.: Медицина, 1980. - 272 с.

    6. Рентгенодиагностика заболеваний челюстно-лицевой области: Руководство для врачей / Под ред. Н.А.Рабухиной, Н.М.Чуприной. - М.: Медицина, 1991. -365 с.

    8. Робустова Т.Г., Стародубцев В.С. Обследование хирургического стоматологического больного. Хирургическая стоматология. - М.: Медицина, 1996. – С. 26-35.

    9. Юдин А.А., Кондрашин Ю.С. Лучевая диагностика заболеваний слюнных желез. - М.: Видор, 1995. -118 с.
    ЗНЕЧУЛЕННЯ В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВІЙ ДІЛЯНЦІ ПРИ ХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАННЯХ

    1. Бажанов Н.Н., Ганина С.С. Обезболивание в поликлинической стоматологической практика. - М.: Медицина, 1979. - 190с.

    2. Вайсблат С.Н. Местное обезболивание при операциях на лице, челюстях и зубах. – К., 1962. - 469с.

    3. Григорчук Ю.Ф., Дмитриева А.А. Местное обезболивание в хирургической стоматологии. Метод. рекомендации. Харьков: ХГМУ, 1995. – 26 с.

    4. Грицук С.Ф. Анестезия в стоматологии. - М.: МИА, 1998. - 304 с.

    5. Гумецький Р.А., Угрин М.М. Сучасні засоби місцевої анестезії в стоматології. Львів: Галдент, 1998. - 160 с.

    6. Егоров П.М. Местное обезболивание в стоматологии. - М: Медицина, 1985. - 160с.

    7. Конобевцев О.Ф. Общие сведения о местном обезболивании в стоматологии. / Местное обезболивание в стоматологии. - М.: Медицина, 1985. - С.6-26.

    8. Местное обезболивание в стоматологии. - М.: Медицина, 1985. - С.6-26.

    9. Кононенко Ю.Г. М.М. Рожко, Г.П. Рузін. Місцеве знеболення в амбулаторній стоматології: Посібник для студ. стомат. фак-тів, інтернів, лікарів-стоматологів / - Івано-Франківськ: Івано-Франківська держ. мед. академія, 2000. - 207 с.

    10. Мороз Б.Т., Макаров Ф.Н. и др. Нейрофизиологические механизмы зубной боли // Актуальные проблеми лекарственного обезболивания. - Л., 1989. - С. 148-155.

    11. Муковозов И.Н. Наркоз и реанимация в челюстно-лицевой хирургии. - Л.: Медицина, 1975.-239с.

    12. Неговский В.А. Очерки по реаниматологии. - М.: Медицина, 1986, 256 с.

    13. Петрикас А.Ж. Обезболивание зубов - Тверь, 1997. -112с.

    14. Пыцкий В.И., Андрианова Н.В., Артамасова А.В. Аллергические заболевания. -М.: Медицина, 1984. - 271с.

    15. Шугайлов И.А., Финадеев А.П., Васильченко Н.П. й др. Обоснование й выбор метода обезболивания при стоматологических вмешательствах у беременных: Метод, рекомендации. М., 1989. - 18с.

    16. Шугайлов И.А. и др. Препараты и инструменты для местной анестезии в стоматологии. М.: ВУНМЦ, 1997.
    ДІАГНОСТИКА ТА ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ПРИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНАХ

    1. Георгиева В.И. Неотложная помощь в стоматологии - М.: Медицина, 1983. 174с.

    2. Громов М.И. Особенности диагностики сепсиса и прогнозирование исходов его лечение у пострадавших в посттравматическом периоде // Осложнения шокогенной травмы и травматической болезни: Рос. сб. науч.тр. - 1994. - С. 66-70.

    3. Звягин А.А. Интенсивная терапия сепсиса и тяжелой анаэробной неклостридиальной инфекции: Автореф.: дис. д-ра мед. наук.- М.: Ин-т хирургии им. А.В. Вишневского, 1992. - 51с.

    4. Камаев М.Ф. Хирургический сепсис. - М., 1982. – С. 33-35.

    5. Козлов В.А. Неотложная стационарная стоматологическая помощь. – Л.: Медицина, 1988. - 487с.

    6. Лукьяненко В.И. Неотложная стоматологическая помощь. М.: Медицина, 1976, -232 с.

    7. Панчишин М., Готь И., Масний З. Неотложные состояния в стоматологической практике. - Львов: Гал Дент, 2000. - 42 с.

    8. Руднов В.А. Пути оптимизации диагностики, прогноза и интенсивной терапии сепсиса с органной функцией: Автореф. дис. д-ра мед. наук. Екатеринбург, 1995. - 37с.

    9. Рябов Г.А. Критические состояния в хирургии. М.: Медицина , 1979. – 313 с.

    10. Серебряков В.А. Обезболивание и интенсивная терапия у больных с флегмонами челюстно-лицевой области: Автореф. дис. к.м.н. - М., 1987. -17 с.

    11. Харитонов Ю.М., Королинский С.А., Ермоленко С.В. Септический шок при гнойных заболеваниях лица и шеи // Стоматология. - 1997. - №4. С. 27-31.



    ВИДАЛЕННЯ ЗУБІВ

    1. Бахмудов Б.Р. Частота и динамика развития альвеолита в течении года // Стоматология. - 1992. - №3-6. - С. 37-38.

    2. Воскобойникова Ю.А. Совершенствование методки удаления зуба с разрушенной коронковой частью: Автореф. дис. канд. мед. наук. Спб. 2000. 18с.

    3. Лысенко С.И. "Сухая" лунка и альвеолит после операции удаления зуба. Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия. Сб. тез. IРесп. конф. - К.,1998.-С. 172-173.

    4. Операція вилучення зубів та їх коренів: Приктичний посібник / Сост.: О.Е. Малевич, Л.В. Харьков, С.В. Кравченко та ін. Дніпропетровськ, 1999. - 109с.

    5. Рузин Г.П., Дмитриева А.А. Операция удаления зуба: Метод, рекомендации.- Харьков: ХГМУ, 1997. - 33с.

    6. Рыбаков А.И. Ошибки в амбулаторной практике. - М.: Медицина, 1976. - 155с.

    7. Сабо Е. Амбулаторная хирургия зубов и полости рта. - Будапешт, 1977. - 300с.

    8. Соловьев М.М. Обезболивание при лечении и удалении зубов у детей. – Л.: Медицина, 1985. – 182 с.

    9. Танфильев Д.Е. Удаление зубов. Л.: Медицина, 1976. - 160 с.


    ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВІЙ ДІЛЯНЦІ

    1. Абакумов М.М., Погодина А.Н., Чубабрия И.Г. Особенности клинического течения и хирургической тактики при одонтогенном гнойном медиастините // Сов. медицина. - 1991. - №10. - С. 30-32.

    2. Бажанов Н.Н., Козлов В.А., Максимовский Ю.М., Робустова Т.Г. Воспалительные заболевания челюстно-лицевой области // Стоматология: Спец. выпуск. - 1996.- С.38.

    3. Безрукова А.П. Хирургическое лечение заболеваний пародонта. - М: Медицина, 1987. -156с.

    4. Бернадский Ю.И., Заславский Н.И., Бернадская Г.П. Гнойная челюстно-лицевая хирургия. – К.: Здоровья, 1 983. - 246с.

    5. Бойко В.З. Одномоментная реплантация зубов при воспалительных процессах // Стоматология. - 1990. - №1. - С. 24-29.

    6. Боровский Е.В. Лечение периодонтитов - состояние вопроса и перспективы совершенствования // Стоматология: Спец. выпуск.-1996. С. 36.

    7. Владыченкова Т.Н., Родионов Н.Т., Карпухина Л. И. Хирургические методы устранения хронических одонтогенных очагов инфекции // Актуальные проблемы стоматологии. - Смоленск, 1995. - С. 56-59.

    8. Воложин А. И. Роль реактивности в выборе тактики лечения острых воспалительных процессов челюстно-лицевой области // Стоматология: Спец. выпуск. - 1996. - С.49.

    9. Воспалительные заболевания челюстно-лицевой области и шеи / Под ред. проф. А. Г. Шаргородского. - М.: Медицина, 1985. - 352с.

    10. Груздев Н.А. Острая одонтогенная инфекция. - М.: Медицина, 1978. - 182с.

    11. Губин М.А., Харитонов Ю.М., Гирко Е.И., Чевардов Н.И. Диагностика и лечение осложнений острой одонтогенной инфекции // Стоматология: Спец. выпуск. - 1996. - С. 39.

    12. Кульбашная Я. А. Совершенствование методов диагностики, лечения и прогнозирования исходов одонтогенных флегмон: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - К.,1990.

    13. Левкович А.Н. Хирургическое лечение околокорневых кист и хронического периодонтита с сохранением анатомической формы и функции зуба: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. К. 1990.

    14. Лукьяненко В.И. Остеомиелиты челюстей. - Л.: Медицина, 1986. – 183 с.

    15. Максимовский Ю.М. Патогенетическое лечение хронического верхушечного периодонтита //Стоматология: Спец. выпуск. - 1996. - С. 67.

    16. Маланчук В.А., Копчак А.В. Озоно-кислородная терапия в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии. – Киев, 2004 – 177 с.

    17. Мальчикова Л.П., Красовская Г. А. Одонтогенный сепсис и его осложнения// Тр. 8-го Всесоюз. съезда стоматологов. - М., 1981. - С. 4-8.

    18. Муковозов И.Н. Дифференциальная диагностика хирургических заболеваний челюстно-лицевой области. - Л.: Медицина, 1982. — 262 с.

    19. Полтавский В. П. Гемисекция и ампутация корней зубов с хроническим периодонтитом и поражением пародонта // Стоматология. - 1975. - №4.-С.82-86.

    20. Рабинович Л.М. Одонтогенная подкожная гранулема лица. - Л.: Медицина, 1967.- 112с.

    21. Робустова Т.Г., Губин М.А., Стародубцев В. С. Диагностика распространенных флегмон и их осложнений, стратегия комплексного лечения // Стоматология: Спец. выпуск. — 1996. - С. 74.

    22. Рузин Г. П. Одонтогенная аэробная газовая гангрена челюстно-лицевой области // Стоматология. - 1991. - №5. -С. 26-30.

    23. Солнцев А.М., Тимофеев А. А. Одонтогенные воспалительные заболевания. –К.: Здоровья, 1989. - 232 с.

    24. Соловьев М.М. Одонтогенные воспалительные заболевания челюстей и прилежащих тканей. – Ташкент, 1979. – 162 с.

    25. Супиев Т.К. Одонтогенные воспалительные заболевания. - Алма-Ата- 1988.- 104с.

    26. Ушаков Р.В., Царев В.Н. Этиология и этиотропная терапия неспецифических инфекций в стоматологии. - Иркутск, 1997. - 108 с.

    27. Фомичев Е.В. Атипичное и хроническое течение гнойных воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области, методы диагностики // Стоматология: Спец.вьшуск. - 1996. — С. 85.

    28. Шаргородский А.Г. Воспалительные заболевания челюстно-лицевой области и шеи. - М.: Медицина, 1985. - 352с.

    29. Шешкевич В.А., Бабедкина Т.И. Результаты хирургического лечения хронического периодонтита многокорневых зубов // Актуальные пробл. стоматологии. - Смоленск, 1995. - С. 59-61 .

    30. Шулаков В. В. Ультразвуковая аэрозольная обработка ран в комплексной профилактике и лечении осложненного, течения раневого процесса челюстно-лицевой области: Автореф. дис. ... канд. мед. наук, 1994.
    порушення прорізування зубів

    1. Бычков А.И. Профилактика и лечение осложнений, связанных с удалением третьего моляра при затрудненном прорезывании: Автореф. дис. ... канд. мед. наук, 1993. – 15 с.

    2. Магид Е.А., Шейнберг В.М., Житницкий Г.Д. Затрудненное прорезывание нижних зубов мудрости и связанные с ним осложнения. - Волгоград, 1970.- 121с.

    3. Робустова Т. Г. Болезни прорезывания зубов // Хирургическая стоматология. М.: Медицина, 1996. - С.165-176.



    Одонтогенний синусит

    1. Богатов А.И. Методы диагностики и лечения больных с острыми перфоративными и инородными телами верхнечелюстных пазух // Стоматология. - 1991. № 5. - С. 43 - 51 .

    2. Бернадский Ю.И., Заславский Н.И. Одонтогенные гаймориты. - М.: Медицина, 1986. - 135 с.

    3. Иванов А.С. Особенности расположения верхушек корней многокорневых зубов в альвеолярном отростке верхней челюсти // Арх. анатомии, гистологии, эмбриологии - 1996. - Т.70 - Вып. 4. - С. 61-65.

    4. Лузина В.В. Лечение больных одонтогенным гайморитом в условиях поликлиники: Автореф. дис. канд. мед. наук, - М., 1987. – С. 41-42.

    5. Лузина В.В., Мануйлов О.Е. Анализ отдаленных результатов лечения у больных одонтогенным гайморитом. // Стоматология. - 1995. - Т. 74, №1. – С. 41-42.

    6. Пепелев В.Т. Некоторые особенности риногенных и одонтогенных гайморитов. // Казан. мед. журн. - 1982. -№ 1. - С. 54-55.

    7. Рабухина Н.А., Голубева Г.А., Алейникова Т.Г., Расторгуев Э.А. Одонтогенные изменения придаточных пазух носа по данным увеличенной рентгенографии и ортопантомографии // Стоматология. - 1983. - Т. 62, №4. -С.49-51.

    8. Ровенський 3, Ружило Т.К., Ружило І. Інфекція гайморових пазух одонтогенного походження. // Новини стоматологи. - 1996. -№2-3 (7-8). - С. 21-23

    9. Танфильев Д.Е. Возрастные особенности гайморовых пазух. - Л.:Медицина, 1964.- 134 с.


  • 1   2   3   4   5   6


    База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка