Рішенням місцевої ради, яке було прийнято до 01. 01. 2002року



Скачати 41.11 Kb.
Дата конвертації14.12.2016
Розмір41.11 Kb.
Оформлення спадкоємцями земельної ділянки, переданої рішенням ради у власність спадкодавцю до 01.01.2002року
Рішенням місцевої ради, яке було прийнято до 01.01.2002року, земельну ділянку було передано у власність громадянину. Такий громадянин за різних обставин не отримав державного акта на право власності на цю земельну ділянку і помер.

Як же спадкоємцям оформити своє право на таку земельну ділянку?
За цих обставин діє п. І Перехідних положень Земельного кодексу України, яким встановлено, що:

«рішення про передачу громадянам України безплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку».

Доцільно нагадати, що Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992року №15/92 «Про приватизацію земельних ділянок» було встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбаченою статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Ст. 6 цього ж Декрету було зупинено дію частину другої статті 17 і статті 23 Земельного кодексу України ( в редакції 1992року), якими передбачалося, що право власності виникає лише з дня видачі та державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку. Однак дія цих статей Земельного кодексу ( в редакції 1992року) зупинялася лише для громадян України при передачі їм безоплатно у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм установлених цим Кодексом.

Отже, якщо у громадянина була у користуванні земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва і рішенням місцевої ради така земельна ділянка була передана йому у приватну власність, то з дня прийняття цього рішення радою у такого громадянина вже по суті виникло право власності на земельну ділянку. І якщо такий громадянин помер, не отримавши державного акта на право власності на земельну ділянку, його спадкоємці мають право виготовити вже на себе державний акт.

Однак для цього необхідно:



  1. взяти з архіву копію рішення ради про передачу у власність громадянину земельної ділянки;

  2. підтвердити своє право як спадкоємця на цю земельну ділянку.

Щодо першого, то, як правило, жодних проблем не виникає, оскільки всі рішення мають зберігатися в районному архіві, а ось щодо другого, то слід розуміти, що підтвердженням спадкоємства може бути або свідоцтво про право на спадщину, видане на все інше, окрім земельної ділянки, майно, або ж рішення суду.

Також слід чітко розуміти, що за наявності двох і більше спадкоємців вони всі разом мають звернутися до місцевої ради (якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або ж до районної державної адміністрації ( якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку, передану у власність спадкодавцю до 01.01.2002року.

Після того як відповідний орган прийме рішення про надання дозволу на виготовлення цієї технічної документації, спадкоємці мають звернутися до землевпорядної організації та замовити таку технічну документацію.

Оскільки в згаданому випадку не йдеться про безоплатну приватизацію спадкоємцями земельної ділянки, а лише про виготовлення правовстановлюючого документа (державного акта на право власності) на вже приватну земельну ділянку, серед спадкоємців може бути також й іноземний громадянин. Те, що він іноземець, ніяким чином не обмежує його право на отримання такого державного акта, але лише у випадку, якщо він є законним спадкоємцем. Тобто, якщо за законом або за заповітом іноземний громадянин успадкував житловий будинок, садовий будинок або будь-яке інше майно і йому видано свідоцтво про право на спадщину, він має право звернутися за виготовленням на своє ім»я державного акта на право власності на земельну ділянку, яка була передана спадкодавцю у приватну власність рішенням місцевої ради, прийнятим до 01.01.2002року. Навіть якщо мова йде про земельну ділянку сільського господарського призначення, державний акт має бути виготовлений та виданий на ім»я спадкоємця- іноземного громадянина, однак чинність такого документа буде обмежена одним роком, за який цей громадянин повинен здійснити відчуження успадкованої земельної ділянки (ст.81 Земельного кодексу України).

У випадку спадкування земельної ділянки, якій не присвоєно кадастрового номера ( рожеві державні акти на право приватної власності на землю зразка 1993року), нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину без витягу з державного реєстру земельних ділянок та без кадастрового номера, оскільки на етапі видачі зазначеного свідоцтва ще не набувається право власності на землю спадкоємцем. Таке право спадкоємець набуде лише після державної реєстрації земельної ділянки ( з присвоєнням кадастрового номера) та проставлення відповідної відмітки територіальним органом Держкомзему. За присвоєнням земельній ділянці кадастрового номера та замовлення відповідної землевпорядної документації має звертатися або власник земельної ділянки, або вже законно визнаний спадкоємець, яким він стає після видачі свідоцтва про право на спадщину.

Начальник управління Пижик Е.В.





База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка