Програма Ради Європи «Будуємо Європу для дітей та разом з дітьми»



Скачати 343.11 Kb.
Дата конвертації06.05.2016
Розмір343.11 Kb.
Рада Європи

Комітет міністрів



Заступники міністрів

Документи Комітету міністрів

СМ(2011)171 фінальна версія 15 лютого 2012 року
СТРАТЕГІЯ РАДИ ЄВРОПИ ЩОДО ПРАВ ДИТИНИ (2012-2015 рр.)
Стислий огляд
Наскрізна програма Ради Європи «Будуємо Європу для дітей та разом з дітьми» була розпочата у 2006-му році відповідно до мандату Третього саміту глав держав та урядів держав-членів Ради Європи (Варшава, 2005).
Стратегія щодо прав дитини на 2012-2015 роки надає бачення ролі та діяльності Ради Європи у сфері забезпечення прав дитини з урахуванням прогресу, який був досягнутий упродовж двох попередніх циклів здійснення політики організації (останній цикл отримав назву «Стокгольмська стратегія»), а також з урахуванням потреб, що були окреслені урядами, та задач, що були визначені міжнародною спільнотою. Стратегія є результатом активних консультацій з представниками урядів, парламентаріями, ключовими міжнародними організаціями та представниками громадянського суспільства. Вона також базується на аналізі досліджень та консультацій з дітьми.
Будучи одним з каталізаторів реалізації Конвенції ООН про права дитини в Європі, всеохоплююча мета Програми «Будуємо Європу для дітей та разом з дітьми» на період 2012-2015 років полягатиме у досягненні ефективної реалізації існуючих стандартів щодо захисту прав дітей. Для цього програма надасть керівні рекомендації стосовно політики та підтримку державам-членам у реалізації стандартів ООН та Ради Європи, сприятиме цілісному та інтегрованому підходу до прав дитини, а також визначить заходи, які будуть спрямовані на вирішення старих та нових задач у цій сфері.
Програма буде зосереджена на виконанні чотирьох стратегічних завдань:

1. Популяризація послуг та систем, дружніх до дитини;

2. Ліквідація усіх форм насильства над дітьми;

3. Забезпечення прав дітей у складних життєвих ситуаціях;



4. Сприяння участі дітей у вирішенні питань у сфері захисту дітей.
Програма продовжуватиме мобілізацію та координацію зусиль усіх структур та інституцій Ради Європи, забезпечуючи включення роботи щодо прав дітей у програму роботи контролюючих органів Ради Європи та забезпечуючи права дітей у її механізмах захисту прав людини, а також в усіх напрямах політики та діяльності. Крім того, Програма координуватиме та консолідуватиме партнерство з іншими міжнародними організаціями, професійними мережами та громадянським суспільством в цілому.


«Будуємо Європу для дітей та разом з дітьми»

Стратегія на 2012-2015 роки
1. 2006-2011 – Започаткування роботи та оцінка прогресу
а. Довідкова інформація
На 3-му саміті глав держав та урядів держав-членів Ради Європи (2005-й рік) учасники уповноважили Організацію інтегрувати права дитини в усі сфери своєї політики, скоординувати усю діяльність стосовно дітей та ліквідувати усі форми насильства щодо дітей. У зв’язку з цим Рада Європи розпочала програму «Будуємо Європу для дітей та разом з дітьми» у квітні 2006 року в Монако. Програма реалізувала два цикли здійснення політики організації (останній цикл отримав назву «Стокгольмська стратегія»), які привели до певних досягнень, а також окреслили майбутні задачі.
б. Досягнення
В межах перших двох циклів здійснення політики організації (2006-2009 та 2009-2011 рр.) програма:

  • розроблені нові робочі методи та зміцнені можливості Ради Європи щодо виконання завдань у сфері її компетенції, зокрема шляхом створення певної платформи щодо питань прав дітей, до складу якої входять декілька зацікавлених сторін1, а також шляхом навчання персоналу Ради Європи щодо прав дитини та участі дитини у вирішенні питань в цій сфері;

  • права дитини отримали пріоритетний статус у середовищі головних суб’єктів Ради Європи та партнерів у Європі фактично в усіх сферах політики; розроблений цілісний підхід, що базується на правах дитини та виконує роль додаткового механізму до Порядку денного ООН;

  • визначено потреби щодо надання допомоги у розробленні, прийнятті та популяризації нових стандартів2 та керівних рекомендацій щодо політики (включаючи державні стратегії попередження насильства щодо дітей, правосуддя, дружнього до дитини, охорону здоров’я та соціальні служби);

  • забезпечено здійснення значних змін у законодавстві та політиці стосовно прав дітей у державах-членах, головним чином шляхом проведення двох кампаній (щодо заборони тілесних покарань дітей та щодо припинення сексуального насильства щодо дітей);

  • поліпшено доступ дітей до інформації та розширено їх участь у вирішенні питань у цій сфері шляхом створення матеріалів, дружніх до дитини, перегляду політики щодо участі дітей у вирішенні питань у цій сфері та шляхом проведення консультацій з дітьми;

  • встановлено співробітництво з ключовими міжнародними партнерами, при цьому в цій роботі відбувся перехід від обміну інформацією до спільної розробки програм та їх реалізації.


в. Невирішені питання
Проблеми залишаються в наступних чотирьох сферах:


  • Профілактика: на національному рівні здійснюється недостатньо роботи, спрямованої на політику попередження, навчання спеціалістів та підвищення обізнаності громадськості щодо дітей як справжніх правовласників. Суб’єкти, які приймають рішення, не надали достатнього значення збору комплексних даних, що є необхідними для успішного управління і реалізації політики та послуг на державному та місцевому рівнях.

  • Захист: мільйони дітей в Європі все ще потребують захисту: діти, як і раніше, стають жертвами насильства, експлуатації, бездоглядності, соціального виключення та дискримінації. Деякі форми насильства (такі, як тілесні покарання) все ще є легальними, дозволеними соціумом та широко розповсюдженими в суспільстві. Незважаючи на те, що багато країн проводять важливі заходи щодо захисту дітей, державним та місцевим органам влади необхідно вживати дій, які б більш ретельно забезпечували права людини та які б постійно здійснювались, і при цьому вони б були засновані на чіткому баченні проблем.

  • Надання допомоги: надання послуг дітям та їхнім родинам не завжди відповідає їхнім потребам. Певні категорії дітей мають дуже обмежений доступ до освіти, медичних послуг, правосуддя, соціального захисту та турботливого і сприятливого середовища. Результатом економічних, соціальних та технічних інновацій є нові проблеми, і при цьому діти, їх родини та спеціалісти, які працюють з ними, є недостатньо підготовленими або навченими для вирішення цих питань. Інтегровані місцеві, регіональні та державні стратегії є ключовими для посилення можливостей місцевих, регіональних та національних органів влади для реагування на існуючі та майбутні проблеми шляхом ефективного використання ресурсів.

  • Участь дітей у вирішенні питань у сфері їх захисту: не забезпечується дотримання права дітей на активну участь у вирішенні питань у сфері їх захисту: діти мають обмежений доступ до інформації, а їхніми поглядами щодо публічного та приватного життя рідко хто цікавиться або приділяється належна увага.


2. Стратегія на 2012-2015 роки – трансформація бачення в реальність
а. Процес
19 березня 2011 року Комітет міністрів врахував3 початкові цілі, запропоновані для майбутньої Стратегії Ради Європи щодо прав дитини та запропоновану процедуру розроблення Стратегії, і звернувся до Секретаріату з проханням провести консультації з національними координаторами з прав дітей та іншими ключовими зацікавленими сторонами стосовно змісту майбутньої Стратегії4. Дана Стратегія є результатом комплексних консультацій, що проводилися з:

  • Міжсекретаріатською робочою групою Ради Європи з прав дитини (червень-липень 2011 року);

  • координаторами з прав дітей, що були призначені урядами (липень-вересень 2011 року);

  • Парламентською Асамблеєю Ради Європи, через Комітет з соціальних питань, охорони здоров’я та сім’ї (жовтень 2011 року);

  • ключовими партнерськими міжнародними організаціями, з різноманітними колами професійних робітників, представниками громадянського суспільства та приватного сектору (вересень-жовтень 2011 року);

  • учасниками Конференції «Будуємо Європу, дружню до дітей: трансформація бачення в реальність», що відбулася у Монако 20-21 листопада 2011 року.

Стратегія також враховує погляди дітей, які були отримані на основі широкого кола досліджень та консультацій з молоддю, що були проведені державними органами влади, національними інституціями з прав людини (включаючи роботу Омбудсменів у справах дітей), недержавними організаціями, незалежними експертами та міжнародними організаціями5.


Стратегія була прийнята Комітетом міністрів 15 лютого 2012 року.
б. Стисле викладення нової стратегії
У період 2012-2015 рр. робота Ради Європи буде спрямована на ефективне впровадження стандартів щодо захисту прав дитини. Це є необхідним для подолання розриву між стандартами та практикою – рухатися від де-юре до де-факто шляхом надання керівних рекомендацій, порад та підтримки державам-членам з метою кращої реалізації цих стандартів6.
Це буде здійснено наступним чином:


  • Популяризація цілісного підходу: надання підтримки державам-членам у дотриманні чотирьох принципів Конвенції ООН з прав дитини: недискримінація; прийняття рішень у найкращих інтересах дитини; право на життя, виживання та розвиток; повага до поглядів дитини, а також взаємозалежність та неподільність прав дітей;




  • Інформація, підвищення обізнаності та розбудова потенціалу: покращення доступу всіх зацікавлених сторін – включаючи державні органи влади, спеціалістів, дітей та молоді – до інформації стосовно стандартів, моніторингових звітів, кампаній та навчальних матеріалів, будь-яких інших відповідних інструментів та забезпечення навчання спеціалістів у зазначених сферах;




  • Пріоритет прав дитини та моніторинг: підтримувати та розвивати пріоритет прав дитини в усіх видах діяльності Ради Європи, зокрема її моніторингових органів, а також підтримувати та розвивати простір для обміну інформацією і кращим досвідом та проведення обговорень поточних та нових проблем.

Чотири стратегічні нижчезазначені завдання ґрунтуються на досягненнях попередніх циклів програми та є відповіддю на потреби, що були визначені усіма партнерами програми. Вони враховують царину прав дитини чотирьох інших наскрізних програм Ради Європи, які присвячені наступним темам: інформаційне суспільство; роми7 та мандрівники; рівність та різноманітність (включаючи гендерні питання та питання, що пов’язані з дітьми з обмеженими можливостями); та міграція, включаючи міграційні питання, що пов’язані з неповнолітніми без супроводу.


Стратегічне завдання №1: Популяризація послуг та систем, дружніх до дитини

Стратегічне завдання №2: Ліквідація усіх форм насильства по відношенню до дітей

Стратегічне завдання №3: Забезпечення прав дітей у складних життєвих ситуаціях

Стратегічне завдання №4: Сприяння участі дітей у вирішенні питань у сфері захисту їх прав
СТРАТЕГІЧНЕ ЗАВДАННЯ 1: ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ПОСЛУГ ТА СИСТЕМ, ДРУЖНІХ ДО ДИТИНИ


Що говорять діти та молодь

Діти та молодь зазначають, що вони ставляться з насторогою до державних послуг та систем, коли вони звертаються за першими або вступають у контакт з останніми. Вони хочуть, щоб до них відносились як до особистостей та щоб їх спілкування зі спеціалістами було засноване на обопільній довірі та повазі.
Діти також зауважують, що вони часто не знають, куди потрібно звернутися по допомогу. Вони скаржаться, що вони є недостатньо поінформованими стосовно процедур, які їх стосуються, а також скаржаться на те, що спеціалісти не сприймають їх думки та не відносяться до дітей серйозно. Жертви насильства часто бояться, що їм не повірять, та зауважують, що спеціалісти часто недооцінюють важливість їхніх слів.

Діти та молодь мають законне право на рівний доступ до та відповідне ставлення у закладах охорони здоров’я, соціальної сфери, правосуддя, освіти, відповідних службах, а також у спортивних та культурних закладах, у сфері молодіжної роботи, а також в інших видах рекреаційної діяльності, спрямованої на осіб до 18 років. Рада Європи підтримуватиме розвиток послуг та систем, дружніх до дитини, що відзначаються повагою, відповідальністю, надійністю, і при цьому особлива увага буде надаватись дітям у складних життєвих ситуаціях. Для забезпечення цілісного підходу до захисту прав дітей Рада Європи заохочуватиме обмін кращим досвідом стосовно місцевих, регіональних та національних процедур та інституцій, що опікуються правами дітей.


Правосуддя, дружнє до дитини
Відповідно до керівних принципів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дитини, програма надаватиме підтримку державам-членам у перегляді їх внутрішнього законодавства, політики та практики з метою покращення доступу дітей до цивільного, кримінального та адміністративного правосуддя, незалежно від їхньої здатності зрозуміти або їх статусу. У цьому контексті держави-члени повинні допомагати дітям, їх батькам та спеціалістам, які працюють з ними, краще розуміти права дітей у системі правосуддя.
Система охорони здоров’я, дружня до дитини
Відповідно до керівних принципів Ради Європи щодо системи охорони здоров’я, дружньої до дитини, сприяти заходам для забезпечення врахування у національній політиці прав дітей як керівного принципу у плануванні, виконанні та моніторингу надання послуг охорони здоров’я дітям; забезпечити рівноправний доступ до якісної охорони здоров’я без дискримінації; забезпечити надання відповідних послуг для дітей з особливими потребами; та в усіх рішеннях стосовно здоров’я дітей враховувати їх найкращі інтереси та погляди8.
Соціальні послуги, дружні до дитини
Популяризувати соціальні послуги, дружні до дитини, як визначено у Рекомендації щодо соціальних послуг, дружніх для сім’ї та дітей, визначених як послуги, які враховують вік дитини, рівень її зрілості та розуміння, оцінку особливих обставин кожної дитини, та які належним чином враховують їх погляди, зокрема щодо сімейних зв’язків.
Сімейне право та політика
Популяризувати підписання, ратифікацію, виконання та моніторинг стандартів Ради Європи щодо сімейного права. Популяризувати соціальний, юридичний та економічний захист сімей заради найкращих інтересів дітей. Скеровувати принципи та підтримку державам-членам у пропагуванні позитивного батьківства, тобто, виховання дітей в середовищі, де є повага до прав дитини та в якому немає насильства, і при цьому заохочується рівне залучення обох батьків у процес виховання.
Освіта
Популяризувати освіченість з питань громадянства та прав людини, включаючи створення навчальних програм для спеціалістів у сфері освіти, зосереджуючись на правах дитини, культурі демократії, рівності, новому медійному середовищі, міжкультурному діалозі та педагогіці, що є зосередженою на дитині та вчителі, з метою забезпечення середовища без насильства.
Спорт, культура та інші рекреаційні та молодіжні заходи
Популяризувати етичні основи та людську гідність, чесність та безпеку тих, хто є залученим до цієї діяльності, зокрема, шляхом захисту дітей від експлуатації у політичних, комерційних і фінансових цілях та від випадків, коли з ними жорстоко поводяться або принижують їх гідність, включаючи зловживання наркотиками та сексуальну наругу і насильство, особливо сексуальне насильство. Посилення прав дітей у спорті шляхом розвитку відповідної спортивної педагогіки та навчання, що відповідає їх розвитку.
СТРАТЕГІЧНЕ ЗАВДАННЯ 2: ЛІКВІДАЦІЯ УСІХ ФОРМ НАСИЛЬСТВА над дітьми


Що говорять діти та молодь

Для дітей та молоді насильство є однією з основних проблем, що потребує розгляду як пріоритетне питання. Вони стурбовані через вплив насильства та злочинності на їх життя та не відчувають, що вони є захищеними належним чином від, наприклад, залякування, гендерного та молодіжного насильства, тілесних покарань, сексуальної експлуатації та сексуальної наруги в сім’ї, школі, альтернативному догляді, засобах масової інформації, включаючи соціальні мережі в Інтернеті.
Як тільки один раз діти зіткнулись з насильством, діти – жертви насилля часто стають жертвами насилля вдруге, оскільки певні звітні процедури, розслідування та судочинство інколи не захищають права, потреби та погляди дітей.

Діти та молодь мають законне право на захист від усіх форм насилля. Але незважаючи на позитивні кроки у цьому напрямі, діти продовжують страждати від насильства у всіх сферах життя – вдома, у школі, під час здійснення якоїсь діяльності, в інтернатних установах та під арештом, у громадах та ЗМІ.


Рада Європи продовжуватиме виконувати роль регіонального ініціатора та координатора ініціатив, спрямованих на викорінення усіх форм насильства по відношенні до дітей в Європі. Як європейський форум стосовно питань виконання рекомендацій Дослідження Генерального секретаря ООН про насильство щодо дітей (2006), Рада Європи продовжуватиме підтримувати мандат Спеціального представника Генерального секретаря ООН з питань протидії насильству щодо дітей, а також Спеціального доповідача ООН з питань торгівлі дітьми, дитячої проституції та порнографії. З цією метою Рада Європи застосує дворівневий підхід:


  • прийняття та впровадження інтегрованих національних стратегій захисту дітей від насильства. Це передбачає відповідні законодавчі, політичні та інституційні реформи і зосередження на профілактиці9;




  • популяризація політики абсолютного неприйняття усіх форм насильства шляхом підвищення обізнаності та вживання заходів для подолання окремих видів насильства та зосередження на конкретних середовищах, де мають місце випадки насильства щодо дітей.


Сексуальне насильство
Співпрацюючи з міжнародними партнерами, Парламентською асамблеєю та Конгресом місцевих та регіональних органів влади, реалізовувати кампанію «КОЖНА П’ЯТА» з припинення сексуального насильства щодо дітей з метою забезпечення виконання Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (CETS No. 201), Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність (ETS No. 185), Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми (CETS No. 197), Конвенції Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством (CETS No. 210) та інших конвенцій та інструментів Ради Європи, що сприяють викоріненню усіх форм сексуального насильства, включаючи ушкодження статевих органів. З метою підвищення рівня обізнаності щодо сексуальної експлуатації та сексуального насильства щодо дітей Рада Європи прийме рішення до 2014 року стосовно встановлення Європейського дня боротьби з сексуальним насильством та сексуальною експлуатацією.
Торгівля дітьми
Підтримувати та допомагати державам-членам у виконанні своїх зобов’язань відповідно до Конвенції про заходи щодо протидії торгівлі людьми (CETS No. 197) з метою зменшення дитячої вразливості до торгівлі, враховуючи примусову працю, зокрема шляхом створення безпечного середовища для них. Буде запрошено групу експертів з протидії торгівлі людьми (GRETA), щоб привернути особливу увагу до заходів, яких вживають держави для попередження торгівлі дітьми, та забезпечити врахування найкращих інтересів дітей під час процедури ідентифікації, надання допомоги та захисту при наданні дозволів на проживання чи розгляді питання повернення дитини.
Тілесні покарання, насилля на гендерній основі та домашнє насильство
Продовжувати сприяти культурі абсолютного неприйняття насильства щодо дітей, пропагувати ефективне викорінення насильницької дисципліни та тілесних покарань дітей за будь-яких умов та в будь-яких середовищах, у тому числі вдома/в родині, разом з розвитком політики позитивного батьківства в державах-членах10. Особлива увага буде зосереджена на заохоченні до підписання, ратифікації та виконання Конвенції Ради Європи про попередження та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством (CETS No. 210) з метою захисту дівчат від насилля на гендерній основі та всіх дітей, які постраждали від такого роду насильства, а також з метою попередження та викорінення усіх видів домашнього насильства, що впливає на дітей. Звернути особливу увагу на необхідність боротьби із примусовим та раннім шлюбом. Допомагати державам-членам у оцінюванні та обміні передовим досвідом у попередженні насильства на гендерній основі серед молоді.
Насильство у школах та дитячих садках
Допомагати державам-членам у розвитку законодавства, політики та систем, що є необхідними для оцінювання, попередження та викорінення різних форм насильства в школі. Передовий досвід, який передбачає використання загальношкільного підходу та інструментів, що зазначені у програмах Ради Європи стосовно навчання з прав людини та демократичного громадянства, буде поширений та відбуватиметься обмін таким досвідом з метою забезпечення здорового психологічного та фізичного середовища у школі, що пропагує добробут дітей, а також викорінення таких практик, як залякування, дискримінація, деградовані форми покарання та сексуальні домагання шляхом популяризації ненасильницьких цінностей та поведінки.
СТРАТЕГІЧНЕ ЗАВДАННЯ 3: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ДІТЕЙ у складних життєвих ситуаціях


Що говорять діти та молодь
Як правило, діти обурюються, коли їх відносять до членів «вразливої групи». Вони б радше хотіли, щоб до них відносилися з повагою як до особистостей, незважаючи на будь-які загальні практики чи ситуації.
Консультації з дітьми та молоддю, яким надається якась альтернативна форма догляду, свідчать про те, що вони не підготовлені відповідним чином до сприйняття цього догляду, немає послідовності у його наданні, а також немає можливості вести моніторинг особистої ситуації кожної дитини та розглядати таку ситуацію з урахуванням специфіки сімейних зв’язків дитини.
Діти у місцях позбавлення волі стурбовані тим, що вони повинні знаходитись в одному просторі з дорослими злочинцями, відсутністю відповідної підготовки таких дітей до реінтеграції у суспільство, повільним судовим розглядом справ та відсутністю альтернативних підходів до боротьби із злочинністю серед дітей та молоді.
Діти-шукачі притулку та діти без нагляду описують процедури, які вони мають пройти, зокрема позбавлення волі, як стресові та травматичні. Також вони кажуть, що вони є жертвами широко розповсюджених упереджених думок та дискримінації.

Діти мають законне право на реалізацію своїх прав на рівні з усіма, але на практиці деякі діти особливо вразливі до порушень прав та потребують особливої уваги та заходів з метою їх захисту, а також заходів з метою надання їм можливості доступу до навчання з питань громадянства та прав людини. Рада Європи уповноважена викорінювати дискримінацію щодо дітей у складних життєвих ситуаціях шляхом активізації співробітництва з ЮНІСЕФ, ЄС та громадянським суспільством. Крім вищезазначених груп дітей, Рада Європи продовжуватиме захищати права інших дітей у складних життєвих ситуаціях, а саме: діти, які представляють національні меншини; діти, які живуть в бідності; діти, які виросли в соціальній ізоляції; діти-жертви дискримінації за расовою, етнічною ознаками, кольором шкіри, статтю, мовою, релігією, політичними та іншими уподобаннями, національним чи соціальним походженням, майном, інвалідністю, народженням чи іншим статусом, наприклад, за сексуальною орієнтацією чи гендерною відповідністю. При виконанні цих завдань Рада Європи враховуватиме, що діти часто вразливі до різноманітних форм дискримінації.


Діти, яким надається альтернативна форма догляду
Популяризувати та надавати досвід стосовно виконання державами-членами Керівних принципів ООН щодо форм альтернативного догляду за дітьми та Рекомендацій Ради Європи щодо прав дітей, які перебувають у спеціалізованих закладах11 та щодо прав дітей та соціальних послуг, дружніх до дітей та сімей12. Рада Європи зосередить свої зусилля на деінституціоналізації, контролі за дотриманням прав дітей, які перебувають у спеціалізованих закладах, та розширенні прав та можливостей дітей шляхом інформування щодо їх прав у дружній до дитини спосіб.
Діти з обмеженими можливостями
Надавати досвід та керівні рекомендації державам-членам з метою захисту прав дітей з обмеженими можливостями шляхом виконання Конвенції ООН про права інвалідів та Плану дій Ради Європи щодо сприяння правам і повній участі людей з обмеженими можливостями в суспільстві (2006-2015 роки)13.
Діти під арештом
Сприяти та оцінювати виконання рекомендації Комітету міністрів CM/Rec(2008)11 щодо європейських правил стосовно неповнолітніх правопорушників, які підлягають призначенню санкцій або заходів, Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дитини, та відповідних стандартів Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Рада Європи звертатиме особливу увагу на створення альтернатив ув’язненню, доступ до юридичної допомоги та юридичного представництва, захист дітей під арештом від насильства. Особлива увага також буде приділятися правам дітей, чиї батьки перебувають у тюрмі.
Діти-мігранти та мандруючі діти
Надавати підтримку державам-членам у покращенні захисту дітей-мігрантів та мандруючих дітей, включаючи шукачів притулку, біженців, дітей без супроводу дорослих, дітей, які є розлученими зі своїми батьками, дітей, які мігрують усередині країни, та дітей без громадянства. У зв’язку з цим, стимулювати застосування керівних принципів стосовно правосуддя, дружнього до дитини, в таких ситуаціях, а також стимулювати виконання рекомендації СМ/Rec(2007)9 щодо планів на життя для неповнолітніх мігрантів без супроводу дорослих, рекомендації СМ/Rec(2008)4 щодо посилення інтеграції дітей-мігрантів або дітей з емігрантського середовища та рекомендації СМ/Rec (2009) 13 щодо національності дітей.
Діти-роми14
Захистити прав дітей-ромів шляхом навчання посередників ромів в освіті та боротьбі із дискримінацією та ізоляцією дітей-ромів у системі освіти та здоров’я. Рада Європи приділятиме особливу увагу правам дівчат-ромів.

СТРАТЕГІЧНЕ ЗАВДАННЯ 4: СПРИЯННЯ УЧАСТІ ДІТЕЙ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ЇХ ПРАВ


Що говорять діти та молодь
Діти та молодь говорять, що повага до їх права на участь у вирішенні питань у сфері захисту прав дітей демонструється найменшим чином. Вони почувають себе виключеними з громадського життя та рішень щодо важливих тем, які впливають на їх життя, зокрема таких, як проживання за межами родини, шкільне навчання та медичне обслуговування. Вони вважають наступне головними перешкодами для їх значимої участі: вікові обмеження на право бути почутими; низький рівень надання дітям необхідної інформації; упередження дорослих та їх невміння слухати, коли мова заходить про дітей; залякування формальними умовами та стислими термінами. Ситуація навіть гірша стосовно дітей у складних життєвих ситуаціях.

Усі діти мають законне право бути почутими та бути серйозно залученими до всіх питань, що їх стосуються, будь то в сім’ї чи в середовищі альтернативного нагляду, дитячому садку, школі, місцевій громаді, закладі охорони здоров’я, під час отримання юридичних та соціальних послуг, під час спортивної чи культурної діяльності, під час роботи з молоддю та під час інших рекреаційних заходів, що є спрямованими на молодь до 18 років; та в процесі розробки політики на місцевому, європейському та міжнародному рівнях. Головна перешкода для ефективної участі дітей може стосуватися ставлення дорослих. Рада Європи та її держави-члени є відповідальними за зміни цієї ситуації та за встановлення культури поваги до поглядів дітей.


Участь дітей є всеохоплюючим підходом усієї Стратегії. Організація продовжуватиме надавати пріоритету участі дитини в якості робочої методології та в якості позиції у своїх процесах встановлення стандартів, моніторингу та співробітництва. Завдання буде спрямоване на сектори Ради Європи, що працюють у сфері дітей, освіти, мас-медіа та інформаційного суспільства.
Право бути почутими та серйозно сприйнятими
Популяризувати та оцінювати виконання прав дітей бути почутими та серйозно сприйнятими відповідно до стандартів Ради Європи, приділяючи особливу увагу участі дітей, що знаходяться у складній життєвій ситуації.
Демократичне громадянство та освіта з прав людини
Підтримка держав-членів у реалізації Хартії про освіту для демократичного громадянства та освіту з прав людини15, що зосереджує свою увагу на активній участі дітей та освіті з прав людини для та з дітьми з широким спектром освітніх можливостей, включаючи формальну та неформальну освіту.
Освіта щодо прав дітей та інформація
Створювати та розповсюджувати інформацію щодо прав дитини, адаптовану як для дітей, так і для батьків, вчителів та інших спеціалістів, які працюють з дітьми, у письмовому та електронному вигляді та на неофіційних мовах Ради Європи.
Захист та розширення прав і можливостей дітей у медійному середовищі
Розширювати права та можливості дітей на реалізацію права на участь у медійному середовищі, під час забезпечення їх права на приватне життя шляхом розробки нових інструментів, що дозволить їм краще управляти своєю приватною і персональною інформацією в Інтернеті та інших медіа. Заохочувати саморегулювання та державне регулювання Інтернет-провайдерів, соціальних мереж та медіа відповідно до прав дитини, а також допомагати дітям та батькам у підвищенні рівня самозахисту та попередження виникнення негативних ситуацій в мережі Інтернет, беручи до уваги майбутню Стратегію Ради Європи на 2012-2015 роки щодо управління Інтернетом. Особлива увага має бути приділена явищу «гіперсексуалізації» дітей у медіа.
в. Партнери
Починаючи з 2006 року, Програма «Будуємо Європу для дітей та разом з дітьми» встановила важливі партнерські стосунки з ключовими зацікавленими сторонами на глобальному, європейському, національному та місцевому рівнях. Такі партнерства виявилися надзвичайно ефективними у контексті наближення стандартів та діяльності Ради Європи до політиків, а також їх наближення до першочергових зацікавлених сторін програми та кінцевих бенефіціарів Програми – дітей. Програма передбачає встановлення, координацію та консолідацію співробітництва з державними органами влади та інституціями на всіх рівнях, міжнародними організаціями та системами, а також громадянським суспільством.
Співпраця з Європейським Союзом
Рада Європи продовжуватиме співпрацю з Європейським Союзом, як головним партнером у виконанні завдань Стратегії та у розбудові загальноєвропейського простору, що відповідає потребам дітей. Рада Європи покладає надії, що ЄС підтримуватиме Стратегію шляхом приєднання до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ETS 005), а також інших ключових конвенцій Ради Європи у сфері прав дитини. Також посилиться координація діяльності з Європейською Комісією та її Координатором з прав дитини. Завдяки можливій взаємодії між заходами Програми ЄС з прав дитини16 та пріоритетними сферами, визначеними у Стратегії Ради Європи – правосуддя, дружнє до дитини, захист дітей у складних життєвих ситуаціях та боротьба із насильством по відношенню до дітей – співпраця ЄС з Радою Європи буде особливо важливою як в межах ЄС, так і поза ними. Збір даних та розробка показників, що буде здійснено Агенцією ЄС з фундаментальних прав17, будуть активно підтримані з метою моніторингу виконання стандартів прав дітей. Рада Європи розвиватиме та консолідуватиме співробітництво з міжурядовими органами влади, такими як l’Europe de l’Enfance та ChildONEEurope.
Рада Європи продовжуватиме координацію заходів з тими, що вживаються на рівні ЄС у рамках комунікаційної діяльності Європейської Комісії від 5 квітня 2011 року, та висновків Ради EPSSCO від 19 травня 2011 року18.
Співпраця з Комітетом ООН з прав дитини (КПД)
Рада Європи надаватиме особливе значення основним коментарям та заключним висновкам КПД у всіх видах своєї діяльності. Крім того, в оцінці ефективного виконання Європейських стандартів, Рада Європи спиратиметься на звіти країн КПД з метою допомоги державам-членам забезпечувати ефективне та послідовне виконання рекомендацій КПД. Врешті-решт, Рада спонукатиме 47 держав-членів до підписання та ратифікації нового Факультативного Протоколу щодо процедури повідомлень про порушення прав дитини, який дозволяє КПД розглядати повідомлення від дітей та їх представників.
Співпраця з ЮНІСЕФ
Рада Європи активізує співробітництво з ЮНІСЕФ, а особливо з його Регіональним офісом у країнах Центральної та Східної Європи та СНД. Передбачається використання досвіду ЮНІСЕФ та досвіду програмної діяльності при розробці стандартів та керівних принципів Ради Європи та зміцненні співпраці з метою забезпечення рівності, зокрема у гарантуванні прав дітей у складних життєвих ситуаціях. З метою підтримки виконання стандартів, Рада Європи ефективно використовуватиме присутність представників ЮНІСЕФ у країнах Центральної та Східної Європи та СНД, а також буде посилювати власну присутність в окремих країнах. Більш того, потенціал спільних дій, як це передбачено положеннями Спільної декларації 2007 року про посилення співробітництва між Радою Європи та ЮНІСЕФ, буде і надалі вивчатися.
Співпраця з неурядовими організаціями

Рада Європи посилить свої відносини з неурядовим сектором, ефективно використовуючи свою консультативну роль і доступ до інструментів Ради Європи та консультативних процесів. Співпраця з дослідницькими та адміністративними інституціями буде зміцнена з метою стимулювання збору даних і їх аналізу та розвитку інструментів оцінки впливу, що є необхідними для управління діяльністю. Рада Європи також прагне зміцнити співпрацю з медіа та приватним сектором з метою підвищення обізнаності та виконання її стандартів. Рада Європи прагне «побудувати мости» між донорами та неурядовими організаціями, як виконавчими органами.


г. Методи роботи та інституційне регулювання
Існуючі стандарти встановлюють відмінну базу для ефективного захисту та популяризації прав дітей. Проте, відсутність комплексних даних та ретельного аналізу ситуації в державах-членах ускладнює усунення перешкод на шляху реалізації законів та політик. Тому для розвитку потенціалу Ради Європи важливо визначати недоліки та передові практики з метою забезпечення загальних керівних принципів та індивідуальної підтримки для їх реалізації на практиці.
Методи роботи Програми будуть спрямовані на наступні завдання:


  • врахування прав дітей у всіх видах діяльності Ради Європи і, зокрема, у рамках існуючих механізмах оцінки;

  • забезпечення наскрізного підходу та координації дій;

  • активізація цілісного підходу до прав дитини;

  • покращення комунікації з усіма зацікавленими сторонами та медіа;

  • розвиток культури прямого спілкування з дітьми та родинами тією мовою, яку вони розуміють;

  • посилення потенціалу Ради Європи у забезпеченні комплексних даних щодо виконання стандартів прав дитини в Європі.


Посилення потенціалу Ради Європи надавати допомогу у виконанні стандартів
За допомогою програми «Будуємо Європу для дітей та разом з дітьми» та цієї Стратегії, Рада Європи продовжуватиме виступати регіональним інформаційним осередком з метою просування прав дитини та зосереджуватиметься на виконанні завдань цієї Стратегії у співпраці з її ключовими партнерами, головною роллю яких буде прагнення зміцнити та ефективно підтримувати виконання завдань Стратегії.
Основними партнерами будуть:


  • Міжсекретаріатська робоча група Ради Європи з прав дитини, що збирається регулярно з метою обміну результатами та проблемами, що виникають у відповідних сферах діяльності, та для координації дій;

  • Тематичний координатор Комітету міністрів Ради Європи з питань прав дітей, який підтримує зв’язок з відповідними групами доповідачів та забезпечує контроль Комітету міністрів над програмою та її керівництво;

  • Мережа координаторів Ради Європи з прав дітей, яка була створена для здійснення координації різних зацікавлених сторін та політики на національному рівні, та для зміцнення зв’язку між такими координаційними механізмами та Стратегією і Програмою Ради Європи; планується, що роль мережі координаторів буде переглянута та зміцнена;

  • Представники Парламентської Асамблеї Ради Європи, Конгресу місцевих та регіональних влад Європи, Уповноваженого з прав людини; а також інших організацій, таких як керівний та експертний комітети, моніторингові органи та різних інституцій та органів влади;

  • Представники міжнародних організацій, громадянське суспільство, омбудсмени, освітні та дослідницькі інститути вищого рівня, міжнародні експерти, професійні мережі, молодіжні організації, асоціації батьків та діти зокрема.

Секретаріат відділу з питань прав дітей (Департамент правосуддя та людської гідності) сприятиме роботі в цій сфері.


З метою врахування рішення зосередитися на реалізації стандартів, Рада Європи має зміцнити свою здатність забезпечити керівні принципи політики та підтримувати держави-члени. Також Рада Європи має посилити свою здатність надавати експертну підтримку в керуванні та підтримці роботи Комітету міністрів, різних керівних комітетів, існуючих моніторингових органів та держав-членів. Буде вивчена можливість задовольнити цю потребу шляхом створення комісії з питань прав дітей.
Зміцнення ролі моніторингових органів Ради Європи
Враховуючи кількість договорів Ради Європи у сфері прав дитини, а також нормативно-правових документів щодо дітей, надаватиметься пріоритетність виконанню існуючих стандартів Ради Європи за рахунок більш активного врахування прав дітей моніторинговими органами Ради Європи та механізмів з прав людини. Особлива підтримка надаватиметься Європейському суду з прав людини та іншим механізмам Ради Європи і конвенційним комітетам19. Моніторингова діяльність також виконуватиметься Комітетом міністрів, Парламентською Асамблеєю та Уповноваженим з прав людини. Усім цим органам буде запропоновано ефективно зосереджуватися на правах дитини у своїй роботі, і вони зможуть скористатися досвідом, який стане наявним завдяки роботі Комісії з прав дітей та підвищеної активності завдяки комунікаційним зусиллям Програми.
Краща поточна організація прав дітей у моніторингових органах та механізмах прав людини призведе до:


  • повного володіння державами-членами усіма стандартами з прав дітей Ради Європи, а також їх більш послідовної та единій інтерпретації і реалізації на національному рівні;

  • більш ефективного використання моніторингових звітів та зворотного зв’язку, дружнього до дитини, та механізмів підтримки, включаючи моніторинговий механізм ООН20 заради розвитку майбутньої діяльності Ради Європи у сфері прав дитини;

  • розвитку індивідуальних пакетів співробітництва для держав-членів, зосереджуючись на виконанні заходів, отриманих за результатами рішень Європейського суду з прав людини, а також рекомендацій та висновків інших моніторингових органів; та

  • покращеного доступу дітей до міжнародного правосуддя, враховуючи безпосередню допомогу дітей в роботі з моніторингу та в роботі механізмів прав людини21, розвиток діяльності участі прав дитини, версій стандартів, дружніх до дитини, а також за рахунок навчання та підтримки спеціалістів (включаючи НУО, державні інституції з прав людини, спеціалістів з права та представників громадського суспільства).

Крім того, Рада Європи підвищуватиме свою підтримку для національних інституцій та організацій, відповідальних за контроль за дотриманням прав дитини на національному рівні, включаючи надання конкретних незалежних скарг та інспекційні механізми, та заохочуватиме розвиток транскордонного співробітництва та обмін інформацією між державами-членами. Це включає національні інституції прав людини, включаючи особливо уповноважених з прав дитини, а також широкий спектр НУО з прав дитини.


Оцінка
Виконання Стратегії буде завданням для внутрішньої та зовнішньої оцінки. Наприкінці 2013 року Тематичний координатор Комітету міністрів Ради Європи з питань прав дітей здійснюватиме середньостроковий огляд з метою оцінки дієвості, ефективності, впливу, сталості та відповідності дій у контексті визначених завдань. Повний звіт про виконання Стратегії буде представлений Комітету міністрів до середини 2015 року.
План дій
Список конкретних проектів та видів діяльності Плану дій, що реалізовуватимуться у рамках Стратегії, містяться у документі СМ(2011)171 add.
Бюджет
Тривалість виконання Стратегії складатиме чотири роки, охоплюючи два бюджетних цикли (2012-2013 та 2014-2015 рр.).
Бюджет Стратегії складатиметься зі звичайного бюджету Ради Європи та добровільних внесків держав – членів Ради Європи, у тому числі послуги (відрядження) спеціалістів. Звичайний бюджет включатиме в себе бюджет Координаційного органу Програми, а також ресурси різних секторів і служб Ради Європи, що реалізують проекти і заходи у галузі забезпечення прав дитини.


1 Включаючи державних координаторів з прав дітей, Тематичного координатора Комітету міністрів Ради Європи з питань прав дітей, Міжсекретаріатську робочу групу, представників органів та інституцій Ради Європи, міжнародних організацій та громадянського суспільства.

2 Включаючи Конвенцію Ради Європи щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (CETS №21), Європейську Конвенцію про усиновлення дітей (переглянута версія) (CETS №202), Рекомендацію Rec(2005)5 щодо прав дітей, які живуть у державних закладах опіки та нагляду, Рекомендацію Rec(2006)12 щодо надання можливостей дітям в новому інформаційному та комунікативному середовищі, Рекомендацію Rec(2006)19 щодо політики підтримки позитивного батьківства, Рекомендацію CM/Rec(2008)4 щодо посилення інтеграції дітей мігрантів та дітей з міграційним минулим, Рекомендацію CM/Rec(2009)4 щодо освіти ромів та мандрівників у Європі, Рекомендацію CM/Rec(2009)10 щодо інтегрованих національних стратегій захисту дітей від насильства, двох Керівництв Комітету міністрів Ради Європи

3 У своєму рішенні, викладеному в пункті 10.6а документу CM/Del/Dec(2011)1112 від 03 травня 2011 р.

4 Програма «Будуємо Європу для дітей та разом з дітьми», Звіт щодо прогресу в цій роботі та документ щодо нових пріоритетів CM(2011)35.

5 Звіт Ради Європи «Сприйняття дітей та молодих людей стосовно загроз та проблем для прав дітей в Європі», серпень 2011 р. Цей звіт можна отримати від Секретаріату програми.

6 Відповідні стандарти можна переглянути на наступному веб-сайті: www.coe.int/children.

7 Термін «Роми», який використовується Радою Європи, відноситься до ромів, сінтів, кале та схожих груп в Європі, включаючи мандрівників та східні групи (доми і ломи). Цей термін охоплює широке розмаїття зазначених груп, включаючи осіб, які ідентифікують себе як «цигани».

8 Остаточна Декларація, що була прийнята на 9-й конференції міністрів охорони здоров’я держав-членів Ради Європи, Лісабон, 30-те вересня 2011 р.

9 У відповідності до Рекомендації Комітету Міністрів CM/Rec(2009)10 щодо інтегрованих національних стратегій для захисту дітей від насильства.

10 Рекомендація Rec(2006)19 щодо політики підтримки позитивного батьківства.

11 Рекомендація Rec(2005)5 щодо прав дітей, які проживають у спеціалізованих закладах.

12 Рекомендація CM/Rec(2011)12 щодо прав дітей та щодо соціальних послуг, дружніх до дітей та сімей.

13 Рекомендація Rec(2006)5 Плану дій Ради Європи щодо сприяння правам і повній участі людей з обмеженими можливостями в суспільстві: покращення якості життя людей з обмеженими можливостями в Європі в 2006-2015 роках

14 Див. виноску 7.

15 Рекомендація CM/Rec(2010)7 щодо Хартії Ради Європи з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини

16 Комунікація Європейської Комісії: Програма ЄС з прав дитини, COM (2011) 60, фінальна версія знаходиться за адресою: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2011:0060:FIN:EN:PDF

17 Звіт Агенції ЄС з фундаментальних прав «Створення показників для захисту, поваги та популяризації прав дитини в Європейському Союзі», знаходиться за адресою: http://fra.europa.eu/fraWebsite/attachments/FRA-report-rights-child-conference2010_EN.pdf.

18 «Платформа ЄС для національних стратегій інтеграції ромів до 2020 року».

19 Серед таких комітетів можуть бути наступні: Європейський комітет із соціальних прав (ЄКСП), Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, Група експертів з протидії торгівлі людьми, Європейська Комісія проти расизму та нетолерантності, Розширена часткова угода про спорт,Комітет радників щодо Рамкової конвенції про захист національних меншин, Комітет експертів щодо Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, а також низка конвенційних комітетів, включаючи Конвенційний комітет з Європейської конвенції про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми.

20 Включаючи кінцеві спостереження та Загальні коментарі КПД, звітів НДО для КПД та Універсальний періодичний огляд Ради ООН з прав людини

21 Після здійснення пілотного проекту з одним моніторинговим органом можна створити «дорожню карту» для включення участі дітей у якомога більшу кількість моніторингових органів Ради Європи.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка