Програма навчальної дисципліни філософія культури Галузь знань 0201 культура



Сторінка1/3
Дата конвертації06.05.2016
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3
Львівський національний університет імені Івана Франка

Філософський факультет

Кафедра теорії та історії культури

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

___________________________

“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Філософія культури
Галузь знань 0201 – культура

Напряму підготовки 6.020101 – культурологія

Для спеціальності “культурологія”

Філософського факультету, культурологічного відділення

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу




Філософія культури. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологіяˮ.

Розробник: Дарморіз Оксана Володимирівна – кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії культури


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури

Протокол № 7 від 24.12.2009 р.
Завідувач кафедрою теорії та

історії культури, професор

­­­­­­­­­­­­­­___________ Мельник В.П.

“_____”________­­­­­­­___ 20___ р

Схвалено Вченою радою філософського факультету

Протокол № 119/7 від 25.12.2009р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( проф.Мельник В.П.)

Дарморіз О.В., 2009

Кафедра теорії та історії культури, 2009

  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Філософія культури”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів –

Галузь знань
(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 4

Напрям
(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 4

Спеціальність (професійне спрямування)


ІІ-й



Курсова робота – немає

Семестр

Загальна кількість годин –

ІІІ-ІУ-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4 год

самостійної роботи студента – 4 год


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

баклавр


36 год.

Год.

Практичні, семінарські

36 год.

Год.

Лабораторні

год.

Год.

Самостійна робота

72 год.

Год.

ІНДЗ:

Вид контролю:


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання -

для заочної форми навчання -




  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета ознайомити студентів з існуючими підходами до вивчення природи, сутності та функцій культури, особливостями формування культурної специфіки у різні епохи, специфікою існування та розвитком міфологічних систем в європейській культурі; навчити студентів вільно оперувати теоретичними концепціями культури, аналізувати культурні явища та феномени, виділяти окремі аспекти розвитку культур та співвідносити їх із цілісним баченням культури.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен



знати:

    • Головні філософські теорії культури;

    • Проблематику філософії культури та дослідників головних проблем;

    • Тенденції розвитку національних культур у різні періоди;

    • Специфіку та проблеми функціонування сучасної культури.

вміти:

  • Ідентифікувати проблеми культури із представниками філософських напрямів та їх вченнями, співвідносити їх з етапами розвитку певної культури;

  • Аналізувати взаємовпливи різних філософських теорій між собою та їх вплив на розвиток європейської культури;

  • Аналізувати генезу та розвиток сучасної культури, співвідносно із розвитком національних культур;

  • Виокремлювати головні проблеми теорії та історії культури із філософського контексту чи філософського вчення;

  • Аналізувати філософські праці, виявляючи в них філософсько-культурологічну проблематику.


Міжпредметні зв’язки:

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Філософія культури” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” спеціальності “культурологія”, пов’язується з такими дисциплінами як “Філософія мови”, “Історія культури”, “Історія культурології”, “Естетика” тощо.


  1. Програма навчальної дисципліни

Вступ. Культура як предмет філософського дослідження

Етимологія терміну “культура”. Багатоманітність дефініцій культури. Класифікації концепцій культури.

Культура як об’єкт дослідження в етнології, етнографії, культурній і соціальній антропології, культурології, соціологігії культури. Поняття культурфілософії. Специфіка філософії культури. Філософія та культурологія. Філософія культури та соціологія.
Література:


  1. Арнольдов Д.Л. Введение в культурологию. – М., 1994.

  2. Артановский С.Н. Некоторые проблемы теории культуры. – Л., 1977.

  3. История философии и культура. – К., 1991.


Змістовий модуль 1. Культура в системі буття

Тема 1 Структура буття та онтологічний статус культури

Буття як філософська категорія. Реальне буття (існування). Ідеальне буття (сутність). Модуси буття: можливість, дійсність, необхідність.

Природне буття. Суспільне буття. Людина як центральна ланка буття. Культура як особлива форма буття. Форми культури як модусу буття. Екстракультурний та інтрокультурний аспекти буття культури.

Часова координата буття культури та історичні типи культури.


Література:

  1. Булатов М.А. Диалектика и культура. – К., 1984.

  2. Коган Л.Н. Теория культуры. – Екатеринбург, 1993.

  3. Кльтура в свете философии. – Тбилиси, 1979.


Тема 2 Культура і природа: екологічні проблеми теорії культури

Взаємодія “природи” і “культури” на практичному, практично-духовному та духовно-теоритичному рівнях. М. Бердяєв про відношення “дух – природа”. Зміна уявлень про систему “природа – культура” в духовній історії людства.

Поняття “другої природи”. Цивілізація та природа. Техніка як феномен. Суперечка про техніку в історії філософсько-культурологічної думки. Філософія техніки.

Екологічна криза як наслідок протиріччя розвитку техніки та природи. Проблема історичних причин екологічної кризи (Л.Уайт та Р.Атфілд). Екологічна етика. А.Швейцер. “Культура та етика”: світогляд благоговіння перед життям. Екологія та екологічна культура. Принципи екологічної культури.


Література:

  1. Ахутин А.В. Понятие “природа” в античности и в Новое время. – М., 1988.

  1. Гуревич П.С. Социальный прогресс и философия техники // Общественные науки. – 1988. - №3. – С. 137-182.

  1. Социальные проблемы современной техники / Сб. текстов по ред. Поруса В.Н. – М., 1986.

  2. Тавризян Т.М. Техника, культура, человек. – М., 1989.


Тема 3 Культура та суспільство: соціальні проблеми теорії культури

Відмінність між системами “культура – природа” та “культура – суспільство”. Предметно-практичний та предметно-духовний аспекти взаємозв’язку суспільства та культури. Способи теоретичного осмислення проблеми “культура – суспільство”. Взаємодія соціальної та культурної “субстанцій” в організаційній, ідеологічній та художній діяльності людей.

Культура в системі суспільного виробництва. Взаємозв’язок між культурою та політикою. Політична культура.

Культура та суспільство у вигляді соціокультурної реальності. Інтеріоризація культури та суспільства в людині. Соціалізація та окультурнення індивіда.

Взаємодія суспільства і культури в історичному процесі. Взаємовідносини суспільства і культури як двох відносно самостійних систем буття людства в первісний час. Підпорядкування культури суспільству в ранньокласових соціокультурних системах. Автономія культури від суспільства в добу Ренесансу. Принцип свободи як основа відносин культури і суспільства в Новий час.
Література:


  1. Барулин В.С. Социальная философия. Общество как мир культуры. Ч.11. Гл. ХІІ. – М., 1993.

  1. Общество и культура: проблемы множественности культур. Ч.ІІ. – М., 1988.

  2. Общество и культура: философское осмысление культуры. Ч.1. – М., 1991.


Тема 4 Культура та людина: антропологічні проблеми теорії культури

Людина як біосоціокультурна істота. Основні рівні відносин між культурою та людиною. Проблема “культура – людина” в контексті різних масштабних планів існування людини. Людство і культура. Культура як багатовимірне поле культурних модифікацій (субкультур). Взаємозв’язок культури та окремої особистості.

Людина як творіння культури. Входження людини в культуру в процесі її онтогенезу. Типологічний спектр культури особистості. Типи індивідуальної культури (М.С.Каган та Ч.Сноу). Сім’я та школа як основні ланки в формуванні культурної людини.

Культура як спосіб творчої діяльності людини. Основні мотиватори людської творчості: потреби, здібності, уміння. Свобода як передумова творчості. Концепція свободи М.Бердяєва. “Втеча від свободи” Е.Фромма.

Праця та гра як феномени культури. “Homo ludens” Й.Гейзінги. Культура як колективна діяльність. Спілкування і комунікація. Сприйняття творів мистецтва як особливий тип розпредмечування в процесі спілкування.

Еволюція відносин між “культурою” та “людиною” в історії мистецтв.


Література:

  1. Бытие человека в культуре (опыт онтологического подхода). – К., 1992.

  1. Природа и дух: мир философских проблем. Человек в мире и мир человека. – СПб., 1995.

  1. Проблема человека в западной философии. – М., 1988.


Змістовий модуль 2. Внутрішні аспекти буття культури

Тема 1. Культура як феномен: проблема самобуття культури

Особлива модальність культури в порівнянні з природою, суспільством, людиною. Культура як багатовимірна цілісність.

Основні елементи в системі культури. Матеріальна, духовна та художня культура, їх взаємозв’язок. Структурні компоненти духовної культури: міфологія, релігія, ідеологія, мораль, наука, філософія. Художня творчість як особливий елемент культури.
Література:


  1. Культурная деятельность: Опыт системного исследования. – М.,1981.

  2. Философия. Творчество. Культура. – Саратов, 1994.



Тема 2. Предметне буття культури

Поняття предметності культури. Матеріальна, духовна та художня предметність культури.

Основні форми матеріальної предметності культури: людське тіло, технічна річ, соціальна організація.

Людське тіло як біосоціокультурний феномен. Історичні форми окультурнення людського тіла. Проблема людського тіла в історії мистецтва.

Природно-матеріальна та культурна якості технічної речі. Форми існування речі в культурі. Феномен іграшки в культурі. Проблема престижності речі.

Організація як опредмечене буття суспільних відносин. Соціальна організація в історичному процесі становлення людського суспільства. Концепція соціальної “мегамашини” Л.Мемфорда. Образи суспільних організацій в мистецтві.


Основні форми духовної предметності культури: знання, цінність, проект.

Знання як опредмечена пізнавальна діяльність людини. Особливості пізнавальної діяльності в історії культури. Практичне, міфологічне, ігрове знання. Пізнавальна діяльність як особлива галузь духовного виробництва.

Цінність як форма духовної предметності культури. Форми втілення та трансляції цінностей в історії людства. Художня та естетична цінність.

Проект як наслідок духовно-перетворювальної діяльності. Універсальність проектної активності буденної та дитячої ігрової свідомості на протязі всієї історії культури. Спеціальне проектне забезпечення форм діяльності. Взаємозв’язок технічного і художньо-образного проектування. Створення моделей суспільних явищ. Художньо-образні проекти.

Втілений художній образ як форма предметності художньої культури. Масштабні модифікації художнього образу: мікрообраз, макрообраз, мегаобраз. Матеріальна форма як частина структури художнього образу. Аналіз художньої предметності в історичному аспекті. Поняття “мистецтво про мистецтво”. Морфологія художньо-образних структур в мистецтві.
Література:


  1. Столович Л. Красота. Добро. Истина. – М., 1994.

  1. Иванов В.П. Человеческая деятельность – познание – искусство. – К., 1977.

  1. Коул М., Скрибнер С. Культура и мышление. – М., 1977.

  1. Лосев А.Ф. Философия, мифология, культура. – М., 1991.


Тема 3. Культура як семіотична система

Семіотика – вчення про знакові системи. Семіотика та семіологія. Мови культури (знакові системи) як засоби об’єктивації ідеальної предметності культури. Типологія знакових систем: семіотичні дослідження Ч.Пірса, Ф.де Сосюра, У.Еко, Ю.Лотмана, Р.Барта, М.Кагана.

Мова як феномен. Роль символів у культурі. Умовні, випадкові та універсальні символи. Семіотика міфу. Знакові системи культури в сфері життєво-практичних (побутових і ділових) контактів. Семіотика художньої культури. Загальна морфологічна структура семіозису культури.
Література:


  1. Лотман Ю.М. Семиотика // Культурология. ХХ век. Словарь. – СПб., 1997.

  1. Петров М.К. Язык, знак, культура. – М., 1991.

  1. Успенский Б.А. Избр. труды. Т.1.: Семиотика истории. Семиотика культуры. – М., 1996.


Тема 4. Ціннісна природа культури

Ціннісна теорія культури (В.Віндельбанд, Г.Ріккерт). Поняття цінності. Сучасні філософські підходи до визначення цінності. Аксіологія як філософська теорія цінностей.

Ієрархія цінностей. Ідея вищих духовних цінностей людини: істина, добро, краса, віра, надія, любов. Цінність життя через виявлення сенсу життя та ідею безсмертя. Ідея свободи як універсальної цінності.
Література:


  1. Выжлевцев Г.П. Аксиология культуры. – СПб., 1996.

  2. Гуревич П.С. Человек и его ценности // Человек и его ценности. – М., 1988.


Змістовий модуль 3. Проблеми онтогенезу культури

Тема 1. Проблема множинності культур

Ідея множинності культур. Поняття типу культури. Проблема типологізації культур в сучасній філософсько-культурологічній думці. Основні концепції типології культур.

Проблема “Захід - Схід”. Ідея форумності культур.

Проблема егалітаризму (рівності) культур (М.Данілевський, О.Шпенглер, В.Шубарт, К.Леві-Стросс). Європоцентризм, американоцентризм та афроцентризм як антиегалітаристські концепції.

Партикуляризм та універсалізм. Поняття “партикуляризму”. Расовий та національний партикуляризм. Ідея партикуляризму в європейській філософії культури. Поняття “універсалізму”. Ідея універсалізму в історії філософії. Універсалізм культури та концепція космополітизму. Християнство та його роль у поглибленні універсалізму.
Література:


  1. Гердер И.Г. Идеи философии истории человечества. – М., 1977.

  2. Горизонты культуры. – Вып.1. – СПб., 1992.

  3. Общество и культура: проблемы множественности культур. Ч.ІІ. – М., 1988.


Тема 2. Елітарна та масова культура

Поняття елітарної та масової культури. Еліта та культура. К.Мангейм про культуру еліти. Концепція елітарної культури Х.Ортега-і-Гасета.

Масова культура як феномен. Поняття “масового суспільства”. Критика масової культури в сучасній філософії. Конформізм як вияв маскультури.

Розповсюдження і сприйняття культури засобом тиражування. Поняття “індустрія культури”. Механізм сублімації. Механізм проекції

Література:


  1. Вальденфельс Б. Своя культура и чужая культура. Парадокс науки о “чужом” // Логос. – 1994. – №6.

  1. Общество и культура: проблемы множественности культур. Ч.ІІ. – М., 1988.

Тема 3. Проблема ідентичності в культурі.

Поняття ідентичності. Ідентичність як прагнення людини до уподіблення. Механізми ідентифікації у Е.Фрома, З.Фрейда та сучасних дослідженнях. Культурна ідентифікація як самовідчуття людини в середині конкретної культури. Індивідуальна та групова культурна ідентичність. Культура, субкультура, контркультура.

Типологія форм культурної ідентифікації за Г.Абромсоном. Маргінали як опозиція традиційній (“нормальній”) культурній ідентичності. Концепція А.Фаржа.

Расова та етнічна ідентичність. Етнічна культура як субкультура. Національна ідентичність. Поняття націоналізму. Концепції націоналізму Д.Донцова та М.Бєрдяєва. Національна ідея. Ментальність та національна самосвідомість. Роль ментальності у процесі культурної ідентифікації. Типи ментальностей (Л.Леві-Брюль). Історія ментальностей. Антична ментальність. Середньовічна ментальність. Американська ментальність. Ментальність українського народу.


Література:

  1. Крымский С. Б. Контуры духовности: Новые контексты идентификации // Вопросы философии. – 1992. –№ 12.

  2. Мадей Н.М. Проблема культурної ідентичності. Текст лекції. – Львів, 2005.


Тема 4. Криза культури

Тема кризи культури в історії філософської думки. Європейська культура як наслідок кризового стану. Християнство як криза античної культури. Виявлення кризи в “Занепаді Європи” О.Шпенглера.

Кризові процеси в культурі як переоцінка ціннісних орієнтацій.

Самовідчуття людини в культурі як визначальний фактор кризи в культурі. “Криза європейського людства та філософії” Е.Гуссерля. Концепція К.Ясперса.

Криза в культурі як критерій самовизначення культури.

Криза культури як наслідок внутрішніх протиріч між складовими культури.

Криза культури як наслідок дії зовнішніх факторів.

Криза культури в контексті проблеми взаємозв’язку культури та цивілізації. Поняття цивілізації. Теорія цивілізацій у вченнях М.Данілевського, О.Шпенглера, А.Тойнбі, П.Сорокіна. Концепція зіткнення цивілізацій С.Хангтінгтона.

Література:


  1. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Культурология, ХХ век: Антология. – М., 1994.

  2. Зиммель Г. Конфликт современной культуры // там же.

  3. Зиммель Г. Кризис культуры // Там же.


Змістовий модуль 4. Філософські проблеми вивчення історії культури

Тема 1. Методологічні принципи вивчення історії культури

Головні проблеми дослідження історії культури: багатоманіття поглядів на культуру та її історичний розвиток, проблеми історичної типології культур, багатоманіття культурних форм.

Синергетика як основний метод дослідження історії культури в сучасній філософсько-культурологічній думці. Основні принципи синергетики у філософії культури: дослідження внутрішніх мотивів саморозвитку культури як цілісного організму та принцип нелінійного розвитку історії культури.
Література:


  1. Андреев Д. Л. Роза мира. Метафилософия истории. – М., 1991.

  2. Мак-Люєн М. Галактика Гуттенберга. Становлення людини друкованої книги. – К., 2001.

  3. Стиль и традиция в развитии культуры. – Л., 1989.


Тема 2.Закономірності історичного розвитку культури

Особливості становлення людини як соціокультурної істоти та зародження культури.

Основні ознаки первісної культури: синкретизм усіх сфер людської життєдіяльності та традиціоналізм. Поява мови та винекнення культури. Міф як основна форма первісної культури.

Особливості історіогенезу європейської культури: від традиційної культури до культури креативної. Місто як основна ознака цивілізації та основний рушій культурного розвитку. Поява нових елементів культури – раціонального знання, письма, системи освіти. Виникнення поняття "творчість": до "поейзіс" через "техне". Розуміння культури в добу Середньовіччя. Язичницька та християнська екзегетика. Креаціонізм та символізм. Культура як духовне вдосконалення на шляху до пізнання Бога. Ідея humanitas як провідна для розуміння культури. “Культурність” як ознака людини в епоху Відродження. Програма культивування розуму та раціоналізація культури. Трагедія гуманістичної культури як гасло Новітньої доби. Модернізм як вияв нової культурної парадигми.


Література:

  1. Франко І. Мислі о еволюції в історії людськості // Франко І. Зібр. тв.: У 50т. – Т. 45. – К., 1986. – С.76–139.

  2. Человек и культура: Индивидуальность в истории культуры. – М., 1990.

  3. Эко У. Инновация и повторение // Философия эпохи постмодерна. – Минск, 1996.


Тема 3. Сучасна культурна ситуація: тенденції подальшого розвитку культури

Поняття “постмодернізму”. Філософське осмислення культурної ситуації постмодернізму в працях П. Клоссовські, Ж. Бодріяра, Ж. Дельоза, Ж. Дерріда, М. Фуко, Ю. Крістевої, Ж. Лакана, Ж.-Ф. Ліотара. Поява нових галузей наукового дослідження: культурних студій, семіотичних студій, ґендерних студій, постколоніальної теорії тощо.



Всепроникність постмодерну: постмодерн в галузі психології, права, мистецтва, політики… Критика постмодернізму: В. Фаріа, П. де Ман, М. Ліла, К. Норіс, Н. Хомський.
Література:

  1. Енциклопедія постмодернізму / За ред.. Ч. Вінквіста та В. Тейлора. – К., 2003.

  2. Козловски П. Современность постмодернизма // Вопросы философии. – 1995. – №10.

  3. Философия эпохи постмодерна. – Минск, 1996.


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

Інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1. Культура в системі буття

Тема 1. Структура буття та онтологічний статус культури




4

4







8



















Тема 2. Культура і природа: екологічні проблеми теорії культури




2

2







4



















Тема 3. Культура та суспільство: соціальні проблеми теорії культури




2

2







4



















Тема 4 Культура та людина: антропологічні проблеми теорії культури




2

2







4



















Разом – зм. модуль1




10

10







20



















Змістовий модуль 2. Внутрішні аспекти буття культури

Тема 1. Культура як феномен: проблема самобуття культури




2

2







4



















Тема 2. Предметне буття культури




4

4







8



















Тема 3. Культура як семіотична система




2

2







4



















Тема 4. Ціннісна природа культури




2

2







4



















Разом – зм. модуль 2




10

10







20



















Змістовий модуль 3. Проблеми онтогенезу культури

Тема 1. Проблема множинності культур




2

2







4



















Тема 2. Елітарна та масова культура




2

2







4



















Тема 3. Проблема ідентичності в культурі




2

2







4



















Тема 4. Криза культури




2

2







4



















Разом – зм. модуль 3




8

8







16



















Змістовий модуль 4. Філософські проблеми вивчення історії культури

Тема 1. Методологічні принципи вивчення історії культури




2

2







4



















Тема 2. Закономірності історичного розвитку культури




2

2







4



















Тема 3. Сучасна культурна ситуація: тенденції подальшого розвитку культури




2

2







4



















Разом – зм. модуль 4




6

6







14


















Усього годин







































5. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

Годин


1

Культура як предмет філософського дослідження.

2

2

Культура в системі буття

2

3

Екологічні проблеми теорії культури.

2

4

Соціологічні проблеми теорії культури.

2

5

Людина як об’єкт культури.

2

6

Людина як суб’єкт культурного розвитку.

2

7

Культура як феномен.

2

8

Матеріальна предметність культури.

2

9

Духовна предметність культури.

2

10

Знакова природа культури.

2

11

Аксіологія культури.

2

12

Типологія культур.

2

13

Елітарна та демократична культура

2

14

Проблема культурної ідентичності.

2

15

Кризові процеси в культурі.

2

16

Традиційність та креативність в культурному розвитку.

2

17

Сучасна культурна ситуація як проблема філософії культури

4




Разом

36


8. Самостійна робота

з/п


Назва теми

Кількість

Годин


1

Культура як предмет філософського дослідження.

2

2

Культура в системі буття

2

3

Екологічні проблеми теорії культури.

2

4

Соціологічні проблеми теорії культури.

2

5

Людина як об’єкт культури.

2

6

Людина як суб’єкт культурного розвитку.

2

7

Культура як феномен.

2

8

Матеріальна предметність культури.

2

9

Духовна предметність культури.

2

10

Знакова природа культури.

2

11

Аксіологія культури.

2

12

Типологія культур.

2

13

Елітарна та демократична культура

2

14

Проблема культурної ідентичності.

2

15

Кризові процеси в культурі.

2

16

Традиційність та креативність в культурному розвитку.

2

17

Сучасна культурна ситуація як проблема філософії культури

4




Разом

36
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка