Проектні технології на уроках



Скачати 137.08 Kb.
Дата конвертації06.05.2016
Розмір137.08 Kb.
Проектні технології на уроках

Освіта — потужний чинник розвит­ку духовної культури народу, від­творення інтелектуальних і продук­тивних сил суспільства, запорука успіху держави.

Нова епоха повсякчас кидає нові виклики життю, тому змінюються підходи до навчання та виховання. Головною метою навчання сього­дення стає всебічний розвиток люд­ської особистості як рівновеликої цінності.

Зараз першочерговим завданням для освітян є формування в учнів таких якостей, як:



  • прагнення до навчання впродовж усього життя;

  • постійний пошук найкращих шляхів розв'язання життєвих проблем;

  • готовність своєю працею закласти підмурівок власного соціального успіху і зробити внесок у громад­ську державну справу, їх реалі­зація вимагають упровадження в навчально-виховний процес нових форм та методів навчан­ня, інтелектуальних ресурсів, засобів, які стимулюють дити­ну, переорієнтовують навчання з готових знань, умінь та навичок на розвиток особистості, її твор­чих здібностей, самостійного критичного мислення та почут­тя власної відповідальності. Для вчителя прописною має стати істина: щоб учень прагнув учити­ся, вмів оволодівати знаннями, його необхідно зацікавити. Адже втрата частиною учнів мотива­ції до навчання, зацікавленості в результатах є болючою нагаль­ною проблемою сьогодення.

Як зацікавити? Що зробити?

Досягнути цього можна лише чіт­кою організацією навчального процесу, створенням атмосфери доб­розичливості на уроках, наданням кожному учневі можливості вияви­ти своє «Я», відчути власну значу­щість. Вивчаючи сучасні педагогіч­ні теорії щодо організації навчаль­ного процесу, зокрема особистісно орієнтованого навчання (С. Подмазін, А. Фурман, І. Якиманська), зацікавилася методом проектів.

Метод проектів не є принципово новим у педагогічній практиці, але сьогодні відноситься до техноло­гій XXI ст. Виник він у 20-х роках XX ст. у США як результат експе­риментальної роботи Джона Дьюї, основними концептуальними поло­женнями якої є проблематизація навчального матеріалу, пізнавальна активність дитини, зв'язок навчан­ня з життєвим досвідом. Принци­пи методу проектів продовжували розробляти у своїх працях В. X. Кілпатрик та Пархерхерст. У російській педагогіці на початку XX ст. актив­но використовувався у педагогічній практиці Швацького, Макаренка та ін.

У 1931 р. постановою ЦК ВКП(б) метод проектів було засуджено \ й заборонено. Зараз ідеї пріоритет­ності суб'єктності дитини відрод­жуються, при цьому роль учителя зводиться до керівництва її само­стійною роботою. Недостатність розкриття ідеї спонукала мене звер­нутися до методу проектів.

Метод проектів — це система на­вчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтова­на на творчу самореалізацію осо­бистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продук­ту під контролем учителя.

Досвід роботи в школі показав, що в розвитку зацікавленості до предме­та не можна покладатися тільки на зміст виучуваного матеріалу, уникаю­чи залучення учня до активної діяль­ності. А пробудити таке прагнен­ня можна, запропонувавши цікаву і важливу проблему (саме метод про­ектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх-усвідомленого набуття). Новизна підходу полягає в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілку­вання," починаючи з першого заняття роботи над проектом.

Проект реалізується за певною схе­мою (див. додаток 1).

Найважливішим є етап підготовки, обов'язкова умова якого — попе­реднє вивчення індивідуальних здібностей, інтересів, життєво­го досвіду учнів. Кожен проект співвідноситься з певною темою і розробляється протягом декількох уроків.

Для старшокласників завдання ускладнюються, оскільки в старшо­му віці учні більш свідомо, творчо підходять до вирішення проблем.

Обравши тему, треба визначити з учнями ідею та разом обговорити її. Попе­редньо продумати можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються учня­ми з подачі вчителя. Наданому ета­пі використовую «мозковий штурм» з подальшим колективним обгово­ренням. Після формування груп, розподілу обов'язків (врахувавши здібності), обговорюємо можливі методи дослідження, пошукової інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.). Для полегшення роботи розробляю і пропоную учням пам'ятки (див. додаток 2).

Під час самостійної роботи розвивати ініціативу дітей, з повагою ставлюся до будь-якої ідеї, нама­гаюся створити ситуацію успіху. Доцільно призначати консультації, перегля­дати чернетки, давати рекомендації. До речі, процесом підготовки до представлення проекту керую як на уроках, так і в позаурочний час (використовую інтерактивні прийо­ми і форми роботи: метод «Якби», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», робота в групах, парах тощо).

Увесь опрацьований, оформлений матеріал учні представляють під час захисту проектів. Найефективні­шим для цього є підсумковий урок з теми, де за результатами виконання проекту оцінюю засвоєння дітьми певного навчального матеріалу.

Структура уроку додається (див. додаток 3).

Залежно від теми проекту залучаю до співпраці вчителів-предметників. Інколи на презентацію запро­шуємо інші учнівські колективи, вчителів, батьків, представників громадськості, ЗМІ.

У своїй роботі планую також міні-проекти, розраховані на один урок чи його частину. Дуже сучасною та захоплюючою формою є складання різних колажів, рольові ігри та ін.

Підбиваючи підсумки роботи над методом проектів, пропоную учням узяти участь в опитуванні, метою якого є виявити доцільність та зацікавленість роботи за даною формою (анкетування анонімне). Результати виявилися такі: 59% уч­нів під час роботи користуються книгами, 25% — допомогою вчи­теля; у 81% на підготовку пішло багато часу, однак 81% вистачило відведеного терміну для роботи; й усі 100% констатували, Що іншим школярам буде цікаво працювати за даним методом.

Аналіз результатів успіш­ності протягом семестру показав, що збільшилася кількість учнів, що мають високий та достатній рів­ні навчальних досягнень.

Аналізуючи відповіді учнів, ре­зультати навчальних досягнень, можу зробити певні висновки: учні привчаються працювати самостій­но, в команді, уміють прогнозу­вати можливі варіанти та способи роботи, відповідально ставитися до виконання завдань, об'єктивно оці­нювати результати діяльності. Го­ловне — змінюється психологічний клімат у класі.

Педагог, у свою чергу, з носія знань перетворюється на організатора пізнавальної, пошукової, творчої діяльності учнів, переорієнтовує роботу на різні види самостійної, збагачує свій потенціал, постійно перебуває у творчому пошуку.

Однак не можна стверджувати, що проектна робота допоможе вирі­шенню всіх проблем навчання.

Але в роботі за даним методом існують і труднощі:



  • на підготовку до роботи витра­чається багато часу (значні моральні та інтелектуальні зу­силля);

  • недостатність як сформованості практичних навичок пошу­ку та використання інформації в Інтернеті на електронних но­сіях, так і власне ТЗ;

  • не завжди вчитель достатньо обізнаний з індивідуальними особливостями дитини (неповні знання сучасних вимог психології), що особливо ускладнює роботу на останніх етапах;

  • застосовуються методи і прийо­ми, що часто не відповідають ві­ковим особливостям дітей;

  • недостатній взаємозв'язок з учителями-предметниками.

І хоча сьогодні традиційні фор­ми навчально-виховного процесу мають як переваги, так і недоліки, це не означає, що в особистісно орієнтованій системі навчання пот­рібно застосовувати тільки активні й інтерактивні моделі. Обов'язко­вою умовою є поєднання як тради­ційних (пасивних), так і інтерактив­них (активних) методів навчання.

Рекомендації:



  • вести систематично психологічне спостереження за дітьми

  • розробити інтегровані курси ро­боти за методом проектів, забез­печивши достатньою кількістю методичної літератури та елект­ронними носіями;

  • переглянути підходи до навчаль­но-виховного процесу, аби тео­рія не розходилася з практикою (типові навчальні плани не завж­ди відповідають сьогоденню);

  • потрібне збільшення державного фінансу­вання на поповнення сучасної матеріально-технічної бази шкіл.


Додаток 1




Етапи роботи

Діяльність учнів

Діяльність учителя

Приклади

1

Вибір теми, визначення завдань,

типу проекту



Обговорюють чи пропону­ють тему, мету і завдання проекту

Мотивує діяльність

учнів, формує і пояснює мету і завдання



Тема. Казка — країна дитинства.

Тип проекту: дослідницький.

Завдання: дослідити причини виник­нення казок; роль і місце казкових образів та їх аналоги сьогодні; популярність казок


2

Визначення важливих проблем

дослідження



Вживаються в ситуацію, висувають з подачі вчителя проблеми («Мозкова атака» з подальшим обговоренням)

Продумує можливі варіанти проблем у межах визначеної тематики, підводить учнів до самостійного визначення проблем, спостерігає

Проблема: роль і місце казки у нашому житті

3

Розподіл

за групами,

обго­ворення мож­ливих

методів

дослідження


Формують склад груп, роз­поділяють ролі, здійснюють планування роботи, виби­рають форму презентації, обґрунтовують критерії роботи над проектом

Пропонує можливі варіанти складу груп і розподіл ролей.

За необхідності допомагає в аналізі, пошуку інформа­ції, виборі форм презентації



Розділилися на чотири групи:

1. Історія створення казок.

2. Дослідження казкових образів.

3. Опитування та узагальнення


результатів.

4. Оформлення, ілюстрування, друк



4

Самостійна

робота


над проектом

Активно й самостійно пра­цюють над виконанням відповідно до ролей та плану роботи

Ненав'язливо контролює діяльність, за необхідності консультує

Послідовність роботи:

• ознайомлення з літературою про казки;

• проведення опитування;

• дослідження казкових образів;

• оформлення результатів


5

Проміжне

обго­ворення отри­маних даних



Беруть участь в обговорен­нях (на уроках, у позаурочний час)

Контролює учнів

(на їх про­хання),

спостерігає


Зустрічаємося за потреби,

ділимося думками, обмінюємося досвідом



6

Підготовка

до представлення

проекту


Оформлюють проекти, ведуть підготовку до захисту, беруть участь у колективно­му самоаналізі

Консультує на прохання, спостерігає

Оформлюємо зібрані матеріали, готуємося до презентації усної та на веб-сайті

7

Захист

проекту


Захищають проект, демон­струють розуміння пробле­ми, цілей та завдань, уміння планувати та здійснювати діяльність, аргументувати свої висновки

Обґрунтовує отримані результати, підбиває підсум­ки роботи

Захист, публікація, розміщення результатів на веб-сайті

8

Колективне обговорення

Беруть участь у колектив­ному аналізі та оцінюванні результатів

Бере участь в обговоренні, підбиває підсумки

Аналізуємо результати,

підсумовуємо





Додаток 2
Критерії оцінювання групових проектів
Прізвище, ім'я учня _______________________________________________
Дата _________________ Клас _________________



Група

Відповідність

обраній темі

Завершеність

і достат­ність у кожному

розділі зібраної

інформації

Зрозумілість,

логічність, грамот­ність

Інформа­тивність

(важ­ливість, чіткість)

Дока­зовість

(вико­ристання джерел)

Наочність

(наочні матеріали,

логічний зв'язок)

Закон­ність

(не суперечить законам)

Естетичне оформлен­ня

Тривалість




1

2

1

2

2

2

0,5

1

0,5































































Критерії оцінки учасника проекту
Тема _______________________________________________________________



Критерії оцінки

Бали

Самооцінка

Оцінка групи




Активність під час роботи













Внесення нових ідей,

про­позицій















Допомога однокласникам













Ретельність роботи

над дорученим завданням















Бажання презентувати проект













Етапи роботи над проектом (індиві­дуальним)

  1. З'ясуй проблему.

  2. Чітко визнач тему та мету, тип проекту.

  3. Передбач можливий результат.

  4. Опрацюй джерела інформації з обраної теми.

  5. Накопичуй матеріал.

  6. Аналізуй, зіставляй факти.

  7. Аргументуй думку.

  8. Прийми власне рішення.

  9. Створи «кінцевий продукт» — матеріальний носій (фільм, ка­лендар, журнал, проспект, газе­ту...) Успіху!!!!


Етапи роботи над груповим проек­том

  1. Створіть групу, оберіть коорди­натора.

  2. З'ясуйте проблему.

  3. Чітко визначте тему, мету, тип проекту. Складіть план роботи.

  4. Передбачте можливі результати та форму захисту.

  5. Опрацюйте джерела інформації з обраної теми.

  6. Накопичуйте матеріал.

  7. Чітко розподіліть обов'язки між членами групи.

  8. Аналізуйте, зіставляйте факти.

  9. Обговорюйте суперечні питан­ня, толерантно вирішуйте їх, аргументуйте думку.

  10. Створюйте «кінцевий продукт».

  11. Визначте типи захисту.


Правила успішної командної роботи

  1. Пам'ятай, що ти — частина команди і без тебе команді буде важко.

  2. Будь активним.

  3. Вчасно та ретельно виконуй до­ручену справу.

  4. Допомагай іншим у разі по­треби.

  5. Не «тягни ковдру на себе», пам'ятай, що від тебе команда передусім чекає якісного вико­нання обов'язків.

  6. Працюй в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства.

  7. Поважай думку кожного.

  8. Пам'ятай: успіх кожного — це успіх усіх!


Оцінка своїх дій

  1. Чого і як навчився?

  2. Що, на твій погляд, можна зро­бити інакше? Яких умінь і нави­чок набув?

  3. Чого навчився під час групо­вої роботи? Які, на твій погляд, недоліки в груповій роботі?

  4. Що вдалося найкраще?


Структура підсумкового уроку

  1. Організаційний момент

  2. Повідомлення теми, завдань

  3. Захист проектів «Теза — аргу­мент — ілюстрація»

  4. Підсумок

  5. Контроль і самоконтроль

  6. Результати опитування «Чи до­цільно працювати за методом проектів?»


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка