Право на науково-технічну інформацію



Дата конвертації14.12.2016
Розмір55.9 Kb.
Глава 31 Право на науково-технічну інформацію

У сучасних умовах будь-яке виробництво не може обійтися без належного забезпечення науково-технічною інформацією, яка за ринкової економіки стає товаром з усіма наслідками» що з цього випливають. Науково-технічна інформація може бути об'єктом будь-яких цивільно-правових правочинів. Правова охорона науково-технічної інформації встановлена Законом України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р. та іншими нормативними актами, що видаються на його розвиток.

За згаданим вище Законом науково-технічною інформацією визнаються документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення наукщ техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності.

Отже, науково-технічна інформація як об'єкт правової охорони має відповідати певним ознакам, встановленим Законом. Це, передусім, інформація певним чином об'єктивована, тобто виражена в будь-якій об'єктивній формі — документована або публічно оголошувана. Форма об'єктивізації інформації може бути будь-якою — письмовою, зафіксованою на магнітній плівці чи платівці, публічно проголошеною тощо.

Це досить широке коло інформаційних матеріалів — наукові монографії і статті, звіти про виконану науково-дослідну робо-
440
ту, відомості про наукові відкриття і патенти на винаходи, промислові зразки та інші правоохоронні документи на об'єкти промислової власності, ноу-хау, комерційні та інші секрети виробництва, нові сорти рослин тощо.

Науково-технічна інформація стає об'єктом правової охорони за умови, що вона здобута шляхом творчого пошуку або іншим законним шляхом. Чужий запозичений досвід не може вважатися науково-технічною інформацією. У Законі України «Про науково-технічну інформацію» прямо підкреслено, що науково-технічна інформація охоплює отримувані в процесі науково-дослідної роботи, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності результати. Ці результати мають бути зафіксовані в такій формі, яка дозволяє їх відтворення, використання та поширення. Науково-технічна інформація є необхідною передумовою продуктивної інтелектуальної діяльності, зокрема наукової і технічної творчості.

Закон дає визначення також інших понять, що стосуються науково-технічної інформації. Зокрема, науково-технічною діяльністю визнається сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави у науково-технічній інформації, що полягає в її збиранні, аналітично-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

Інформаційні ресурси науково-технічної інформації — це систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксоване на паперових чи інших матеріальних носіях.

Довідково-інформаційний фонд — це сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для інформаційних потреб.

Довідково-пошуковий апарат — це сукупність упорядкованих вторинних документів, створюваних для пошуку першоджерел.

Інформаційні ресурси спільного користування — сукупність інформаційних ресурсів державних органів науково-технічної інформації, наукових, науково-технічних бібліотек, а також комерційних центрів, фірм, організацій, що займаються науково-технічною діяльністю і з власниками яких укладено договори про їх спільне користування.
441
Аналітично -синтетична обробка науково-технічної інформації— це процес обробки інформації методом аналізу і синтезу змісту документів з метою отримання потрібних відомостей, а також шляхом їх класифікації, оцінки, зіставлення й узагальнення.

Інформаційний ринок — система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу та купівлі інформаційних ресурсів, технології, продукції, послуг.

Суб'єктами відносин, що виникають у процесі створення, відтворення, використання і поширення науково-технічної інформації, можуть бути:

— будь-які фізичні і юридичні особи України;

державні органи, органи місцевого і регіонального самоврядування;

— іноземні фізичні та юридичні особи і особи без громадянства;

— міжнародні організації.

Усі суб'єкти зазначених відносин можуть виступати як творці науково-технічної інформації, її накопичувачі, власники, виготовлювачі, зберігачі й споживачі інформаційної продукції та послуг, а також як посередники у сфері науково-технічної діяльності. Творцями науково-технічної інформації можуть бути тільки громадяни, незалежно від віку. Споживачами можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи.

Дія Закону «Про науково-технічну інформацію» поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також на громадян, які мають право на одержання, використання, поширення науково-технічної інформації. Дія Закону не поширюється на інформацію, яка містить державну та іншу таємницю, що охороняється спеціальним законодавством.

Підставою для виникнення права власності на науково-технічну інформацію є створення науково-технічної інформації своїми силами і за свій рахунок; виконання договору на створення науково-технічної інформації; виконання будь-якого договору, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи. Суб'єктом права власності на науково-технічну інформацію може бути будь-яка фізична і юридична особа, в тому числі і держава. Науково-технічна інформація, що є об'єктом права приватної чи будь-якої іншої власності, може переходити в державну власність у разі передачі її до відповідних банків даних, фондів або архівів на договірній основі.

Будь-яка відкрита науково-технічна продукція та послуги органів науково-технічної інформації, а також підприємств, організацій і установ, окремих громадян, які здійснюють науко-
442
во-технічну діяльність, можуть бути об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним законодавством. Відносини між власниками науково-технічної інформації та її споживачами будуються на основі контрактів (договорів) та на інших формах угод, передбачених чинним законодавством. Контракт (договір) є основним документом, що регламентує відносини між власниками і споживачами інформації.

Ціни на інформаційну продукцію та послуги встановлюються договорами, за винятком випадків, передбачених Законом. У ході здійснення купівлі-продажу інформаційної продукції повинні гарантуватися охорона прав інтелектуальної власності, державної та комерційної таємниці, законні права та інтереси власника і виготовлювача інформаційної продукції та послуг.



Державні органи та служби науково-технічної інформації, інші інформаційні центри, фірми, підприємства, установи, організації, які формують ресурси науково-технічної інформації за рахунок власних коштів, надають інформаційну продукцію в користування і послуги на комерційних засадах.

Споживач науково-технічної інформації несе відповідальність за дотримання прав власника цієї інформації. Він не має права передавати одержану науково-технічну інформацію третій особі, якщо це не обумовлено договором між власником і споживачем науково-технічної інформації. У разі неякісної інформації споживач має право вимагати від її власника безплатного усунення недоліків.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка