Правила авіаційного пошуку І рятування в Україні



Сторінка1/4
Дата конвертації08.05.2016
Розмір0.86 Mb.
  1   2   3   4
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

оборони України

_________ № ______



ПРАВИЛА

авіаційного пошуку і рятування в Україні
І. Загальні положення
1. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:
1) авіаційні роботи з пошуку і рятування – польоти, під час здійснення яких пошуково-рятувальне повітряне судно використовується для визначення місцезнаходження об’єктів та суб’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування та надання допомоги особам, які постраждали;
2) авіаційний пошук і рятування – комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події;
3) авіаційний район пошуку і рятування України – зона, яка включає територію України та акваторію Чорного і Азовського морів, в межах якої Україна забезпечує авіаційний пошук і рятування;
4) операція з авіаційного пошуку і рятування – сукупність узгоджених та взаємопов'язаних за єдиним задумом, планом, метою, місцем та часом пошуково-рятувальних дій органів управління, сил і засобів системи авіаційного пошуку і рятування;
5) пошуково-рятувальні роботи – роботи, під час здійснення яких використовуються пошуково-рятувальні сили і засоби для визначення місцезнаходження об’єктів та суб’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування осіб, які постраждали, надання їм невідкладної медичної допомоги та доставки у безпечне місце;
6) пошуково-рятувальні сили – штатні та позаштатні пошукові та аварійно-рятувальні підрозділи та органи управління ними;
7) пошуково-рятувальні засоби – пошуково-рятувальні повітряні судна, наземні, водні та інші транспортні засоби з відповідним рятувальним обладнанням, засоби зв’язку, радіотехнічного, навігаційного забезпечення, обладнання та спорядження, призначені для проведення пошуково-рятувальних робіт;

8) район відповідальності аеродрому (злітно-посадкових майданчиків) за пошук і рятування – територія (місцевість, акваторія) обмежена колом радіусом 10 км від центру аеродрому (КТА) і повітряний простір над нею, в межах якої авіаційний пошук і рятування організується експлуатантом аеродрому (злітно-посадкового майданчика);


9) система авіаційного пошуку і рятування – сукупність органів управління, сил та засобів, що є складовими ЄДСЦЗ, НСПРМ, ЄСПАРПР, які здійснюють авіаційний пошук і рятування за встановленими правилами та процедурами.
У цих Правилах інші терміни, що використовуються, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, Кодексі цивільного захисту України та постанови Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 р. № 1037 “Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування”.
2. У цих Правилах скорочення мають таке значення:
АДЦПР – авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування

АП – авіаційна подія

АПР – авіаційний пошук і рятування

АПРСЗ – авіаційні пошуково-рятувальні сили і засоби

АРК – аварійно-рятувальна команда

АРПР – авіаційні роботи з пошуку і рятування

АРР – аварійно-рятувальні роботи

ГАКЦПР – Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування

ГКП – група керівництва польотами

ГКЦ – Головний командний центр

ГУ (У) ­– Головне управління (управління)

ГУ ВВ МВС ­– Головне управління внутрішніх військ МВС

ГЦУС – головний центр управління службою

ДА – державна авіація

Державіаслужба – Державна авіаційна служба України

Адміністрація Держприкордонслужби – Адміністрація Державної прикордонної служби України

ДМРКЦ – Державний морський рятувально-координаційний центр

ДСНС – Державна служба України з надзвичайних ситуацій

ЄДСЦЗ – єдина державна система цивільного захисту

ЄСПАРПР – єдина система проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування

ЗСУ – Збройні сили України

КТА – контрольна точка аеродрому

КЦПР – координаційний центр пошуку і рятування

МВС – Міністерство внутрішніх справ України

Мінінфраструктури – Міністерство інфраструктури України

Міноборони – Міністерство оборони України

МОГ – мобільна оперативна група

МРКПЦ – морський рятувально-координаційний підцентр

НПРГ – наземна пошуково-рятувальна група

НС – надзвичайна ситуація

НСПРМ – Національна система пошуку і рятування на морі

ОКЦ – оперативно-координаційний центр

ОПР – організація повітряного руху

ОЧЗ – оперативно-чергова зміна

ОЧС – оперативно-чергова служба

ППРГ – повітряна пошуково-рятувальна група

ПРЗП – пошуково-рятувальне забезпечення польотів

ПРПС – пошуково-рятувальне повітряне судно

ПРСЗ – пошуково-рятувальні сили і засоби

ПРР – пошуково-рятувальні роботи

ПС – повітряне судно

ПУ – пункт управління

РВ аеродрому – район відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування

РДЦ – регіональний диспетчерській центр Украероруху

РСП – регіональний структурний підрозділ Украероруху

РПДГ – рятувальна парашутно-десантна група

Система АПР – система авіаційного пошуку і рятування

СКП – стаціонарний командний пункт

Украерорух – Державне підприємство обслуговування повітряного руху України

Украероцентр – Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху

ЦА – цивільна авіація
3. Ці Правила регламентують організацію та проведення авіаційного пошуку і рятування у авіаційному районі пошуку і рятування України, у районах відповідальності аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) державної та цивільної авіації за пошук і рятування.
4. Ці Правила є обов’язковими для юридичних і фізичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, на яких покладено функції з організації та проведення авіаційного пошуку і рятування або які залучаються до виконання заходів з авіаційного пошуку і рятування.
ІІ. Система авіаційного пошуку і рятування
1. Організація авіаційного пошуку і рятування
1. Кордони АПР України визначаються законодавством України та знаходиться у межах зон відповідальності ЄДСЦЗ та НСПРМ.
2. Організацію АПР в авіаційному районі пошуку і рятування України здійснює ДСНС.
3. АПР в авіаційному районі пошуку і рятування України забезпечується системою АПР.
4. Організація та проведення пошуку і рятування повітряних суден в районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування здійснюється експлуатантом аеродрому (злітно-посадкового майданчика) із залученням аварійно-рятувальних служб та їх ресурсів ЄДСЦЗ, НСПРМ та ЄСПАПРР.
5. Організація пошуку і рятування у районах, де Україна межує із суміжними державами, регламентується двосторонніми угодами.
6. Пошук і рятування повітряних суден України, що зазнають або зазнали лиха за межами території України, здійснюються відповідно до порядку, встановленому державою, на території якої відбулася авіаційна подія, та відповідно до міжнародних договорів України.
7. Україна надає дозвіл на доступ на свою територію рятувальних команд іншої держави з метою пошуку місця авіаційної події і рятування людей, які залишились живими після такої події, відповідно до договорів, учасником яких вона є.
2. Функції системи авіаційного пошуку і рятування
1. Система АПР забезпечує виконання наступних функцій:

аварійного оповіщення взаємодіючих органів управління пошуковими та аварійно-рятувальними силами про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

організацію та координацію заходів реагування служб пошуку і рятування;

проведення операцій з АПР.


2. ЄДСЦЗ в інтересах АПР:

забезпечує постійну готовність до дій органів управління, сил і засобів цивільного захисту, що залучаються до проведення АПР;

здійснює оповіщення взаємодіючих органів управління аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) сил про повітряні судна, що зазнають або зазнали лиха;

здійснює комплекс заходів із реагування на НС, пов’язані з АП, ліквідації їх наслідків;

організовує управління силами реагування, спеціальними і спеціалізованими формуваннями при проведенні операцій з АПР;

координує дії органів управління, сил і засобів цивільного захисту під час реагування на АП.


3. НСПРМ в інтересах АПР:

забезпечує постійну готовність до дій органів управління, морських пошуково-рятувальних сил і засобів, що залучаються до проведення АПР;

здійснює оповіщення взаємодіючих органів управління аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) сил про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

здійснює комплекс заходів із реагування на НС, пов’язані з авіаційними подіями, ліквідації їх наслідків;

здійснює управління силами реагування НСПРМ при проведенні ПРР на морі;

координує дії органів управління, сил і засобів національної НСПРМ під час реагування на АП.


4. ЄСПАРПР в інтересах АПР:

забезпечує чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил і засобів та органів управління ними за єдиним планом;

здійснює аварійне оповіщення взаємодіючих органів управління аварійно-рятувальних (пошуково-рятувальних) сил про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

здійснює залучення сил і засобів до проведення АПР;

здійснює обслуговування повітряного руху пошуково-рятувальних ПС;

забезпечує виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для пошуково-рятувальних ПС під час проведення АРПР;

здійснює управління авіаційними силами і засобами при проведенні АРПР у разі АП та інших НС;

координує дії органів управління, сил і засобів при проведенні АПР.


5. Суб’єктами ЄСПАРПР є: Міноборони, Мінінфраструктури, МВС, ДСНС, Адміністрація Держприкордонслужби, Державіаслужба, Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті.
1) Міноборони в ЄСПАРПР:

встановлює порядок проведення АПР в Україні;

здійснює нормативно-правове регулювання з питань пошуку і рятування в державній авіації;

здійснює негайне реагування на АП з ПС на аеродромах Міноборони та в районах їх відповідальності за пошук і рятування;

забезпечує цілодобове функціонування КЦПР ЗСУ як допоміжного ГАКЦПР;

організовує сповіщення про лихо з ПС ЗСУ;

організовує за єдиним планом чергування АПРСЗ ЗСУ та органів управління ними;

забезпечує залучення до дій ПРПС ЗСУ, які несуть чергування за договором з ДСНС, за рішенням ГАКЦПР;

підтримує у визначених ступенях готовності до дій АПРСЗ ЗСУ та органи управління ними;

організовує проведення спеціальної підготовки екіпажів ПС, особового складу АРК, РПДГ та органів управління ними, а також посадових осіб, які залучаються до АПР та АРПР.


2) ДСНС в ЄСПАРПР:

утворює ГАКЦПР та АДЦПР які безпосередньо підпорядковуються ГАКЦПР;

організовує взаємодію органів управління та сил ЄСПАРПР під час проведення АПР;

забезпечує укладання з експлуатантами ПС договорів на виконання чергування ПРПС та проведення АРПР;

організовує за єдиним планом чергування АПРСЗ та органів управління ними;

координує проведення робіт з пошуку і рятування авіаційними силами і засобами;

управляє діяльністю КЦПР в ЄСПАРПР;

контролює готовність АПРСЗ до проведення пошуку і рятування, організацію ПРЗП авіації центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;


3) Мінінфраструктури в ЄСПАРПР здійснює нормативно-правове регулювання з питань пошуку і рятування в цивільній авіації;
4) Державіаслужба в ЄСПАРПР:

розробляє нормативно-правові акти, що регулюють організацію АПР в цивільній авіації;

забезпечує цілодобове функціонування КЦПР ЦА як допоміжного ГАКЦПР;

організовує сповіщення про лихо з ПС ЦА;

координує проведення АПР на аеродромах (злітно-посадкових майданчиках) ЦА та в районах їх відповідальності за пошук і рятування;
контролює готовність до дій ПРСЗ аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) ЦА, експлуатантів та органів управління ними;

інформує експлуатанта про АП з його повітряним судном;

забезпечує використання повітряного простору України, що надається користувачам згідно з державними пріоритетами на польоти ПС для проведення всіх видів рятувальних робіт, спрямованих на збереження життя та здоров’я людей та надання допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
5) МВС та Адміністрація Держприкордонслужби в ЄСПАРПР:

забезпечують цілодобове функціонування оперативно-чергових служб авіації МВС та Адміністрації Держприкордонслужби і їх взаємодію з ГАКЦПР;

організовують сповіщення про лихо з ПС МВС та Адміністрації Держприкордонслужби;

організовують за єдиним планом чергування АПРСЗ МВС, Адміністрації Держприкордонслужби та органів управління ними;

забезпечують залучення до дій ПРПС МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, які несуть чергування за договором з ДСНС за рішенням ГАКЦПР;

підтримують у визначених ступенях готовності до дій АПРСЗ МВС, Адміністрації Держприкордонслужби та органи управління ними;

організовують проведення спеціальної підготовки екіпажів ПС, особового складу АРК, РПДГ та органів управління ними, а також посадових осіб, які залучаються до АПР та АРПР;
6) експлуатанти аеродромів (злітно-посадкових майданчиків):

створюють відповідні служби пошуку і рятування, АРК та органи управління ними;

проводять спеціальну підготовку підрозділів АРК, органів управління ними, а також посадових осіб, які залучаються до проведення АПР, здійснюють технічне оснащення АРК сучасними засобами пошуку та рятування;

забезпечують чергування ПРСЗ та органів управління ними;

організовують сповіщення відповідних центрів пошуку і рятування про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

забезпечують проведення АПР на аеродромі (злітно-посадковому майданчику) та в РВ аеродрому;

забезпечують відповідно до законодавства України аеродромне обслуговування ПРПС при виконанні ними завдань з пошуку і рятування.
7) експлуатанти пошуково-рятувальних повітряних суден:

проводять спеціальну підготовку екіпажів ПРПС, РПДГ (ППРГ) до виконання АРПР;

проводять спеціальну підготовку екіпажів ПС до дій в аварійній ситуації на борту ПС та виживання пасажирів і екіпажу при АП в умовах автономного існування;

забезпечують проведення інструктажу пасажирів ПС щодо дій в аварійній ситуації на борту ПС;

забезпечують технічне оснащення ПРПС, РПДГ (ППРГ) сучасними пошуковими та аварійно-рятувальними засобами, а також забезпечення пасажирів і екіпажів ПС індивідуальними і груповими аварійно-рятувальними засобами і спорядженням;

забезпечують експлуатацію та контроль за експлуатацією засобів рятування і життєзабезпечення, аварійно-рятувального майна і спорядження;

здійснюють підтримання авіаційної техніки, спорядження та майна у справному стані, всі види періодичного обслуговування та підготовки ПС до польотів, їх оснащення засобами пошуку та рятування;

забезпечують чергування ПРПС у визначених ступенях готовності.


3. Органи управління системи авіаційного пошуку і рятування
1. Органами управління системи АПР є органи управління ЄДСЦЗ, НСПРМ та ЄСПАРПР.
2. Склад органів управління ЄДСЦЗ, їх функції, організація робіт з реагування на НС та ліквідації їх наслідків визначається Кодексом цивільного захисту України та іншими нормативно-правовими актами у сфері цивільного захисту.
3. Склад органів управління НСПРМ, їх функції, організація робіт з реагування на НС та ліквідації їх наслідків визначається нормативно-правовими актами, що регламентують пошук і рятування на морі.
4. Органи управління ЄСПАРПР – центральні органи виконавчої влади, що є суб’єктами ЄСПАРПР, їх структурні підрозділи, визначені для виконання функцій з організації та керівництва проведенням АПР та АРПР, в межах їх компетенції.
5. Органами оперативного управління проведенням АПР є:

ГАКЦПР;


КЦПР ЗСУ;

КЦПР ЦА;


Украероцентр;

ДМРКЦ;


СКП Управління авіації ГУ ВВ МВС;

ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби;

АДЦПР;

ОКЦ ГУ (У) ДСНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;



РДЦ;

МРКПЦ;


ПУ авіаційних частин (формувань, авіапідприємств та установ).
6. Функції органів оперативного управління проведенням АПР.
1) на ГАКЦПР покладаються такі функції:

організація чергування ОЧЗ ГАКЦПР у цілодобовому режимі;

організація взаємодії органів оперативного управління проведенням АПР на державному рівні;

відпрацювання зведеного плану чергування АПРСЗ та доведення його до взаємодіючих органів управління системи АПР;

контроль готовності чергових АПРСЗ до виконання АРПР;

забезпечення аварійного сповіщення взаємодіючих органів управління системи АПР про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

визначення аварійної стадії щодо ПС, що зазнає або зазнало лиха у разі якщо інформація про це надійшла не від органів ОПР;

призначення відповідного АДЦПР відповідальним за початок пошуково-рятувальних робіт;

надання Координатору операції з АПР (Координатору авіаційних сил і засобів) пропозицій з питань організації та проведення АПР;

приведення у відповідні ступені готовності чергові АПРСЗ;

визначення району пошуку та доведення його до відповідних органів управління системи АПР;

планування дій з АПР та доведення плану дій до органів управління пошуково-рятувальних силами, що забезпечують проведення пошуку і рятування;

залучення встановленим порядком чергових ПРПС до проведення АРПР;

координація дій органів оперативного управління системи АПР при організації та проведенні АПР у авіаційному районі пошуку і рятування України;

організація виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС;

організація, при необхідності, нарощування АПРСЗ;

контроль за польотами ПРПС;

інформування Координатора операції з АПР про прийняті заходи та результати дій;

аналіз ходу виконання операції з АПР;

ведення обліково-звітної документації.


2) на КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ ВВ МВС, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби) покладаються такі функції:

організація чергування ОЧЗ КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ ВВ МВС, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби) у цілодобовому режимі;

підтримання взаємодії з органами управління системи АПР;

надання ГАКЦПР відомостей про чергові АПРСЗ до зведеного плану чергування АПРСЗ;

доведення зведеного плану чергування АПРСЗ до визначених відомчих органів управління та сил;

контроль готовності відомчих чергових АПРСЗ до виконання робіт з пошуку і рятування у визначених районах відповідальності за пошук і рятування;

забезпечення аварійного сповіщення взаємодіючих органів управління системи АПР та визначених відомчих органів управління про повітряні судна, що зазнають або зазнали лиха;

надання ГАКЦПР пропозицій з питань організації та проведення АПР;

визначення спільно з ГАКЦПР району пошуку та доведення його до відповідних відомчих органів управління та пошуково-рятувальних сил;

приведення встановленим порядком у відповідні ступені готовності чергових відомчих АПРСЗ;

надання ГАКЦПР пропозицій до плану пошуку і рятування та доведення плану дій до відомчих органів управління пошуково-рятувальними силами і засобами;

контроль за вильотом (виходом) відомчих чергових АПРСЗ у район пошуку (до місця авіаційної події);

координація дій відомчих органів управління та сил при організації та проведенні АПР у визначених районах відповідальності за пошук і рятування;

сприяння ГАКЦПР у вирішенні питань щодо виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС, що залучаються до АПР та їх забезпечення;

надання ГАКЦПР пропозицій щодо нарощування ПРСЗ;

контроль за польотами відомчих ПРПС;

постійне інформування ГАКЦПР про результати пошуку і прийнятих заходах у процесі виконання ПРР;

аналіз ходу виконання заходів з АПР;

ведення обліково-звітної документації.
3) на АДЦПР покладаються такі функції:

організація чергування ОЧЗ АДЦПР у цілодобовому режимі;

організація взаємодії органів управління та сил системи АПР і рятування на регіональному рівні у відповідному підрайоні пошуку і рятування;

доведення зведеного плану чергування АПРСЗ до взаємодіючих органів управління та сил системи АПР;

контроль готовності чергових АПРСЗ у відповідному підрайоні пошуку і рятування;

забезпечення аварійного сповіщення взаємодіючих органів управління системи АПР про повітряні судна, що зазнають або зазнали лиха;

надання ГАКЦПР пропозицій з питань організації та проведення АПР;

визначення спільно з ГАКЦПР району пошуку та доведення його до взаємодіючих органів управління та сил системи АПР;

приведення встановленим порядком у відповідні ступені готовності чергових ПРПС;

надання ГАКЦПР пропозицій до плану пошуку і рятування та доведення плану дій до взаємодіючих органів управління та сил системи АПР;

постановка, встановленим порядком, задачі з пошуку і рятування екіпажам ПРПС, що є у його розпорядженні;

контроль за вильотом (виходом) ПРСЗ у район пошуку (до місця авіаційної події);

узгодження з суб’єктами системи АПР питань щодо виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС, що залучаються до АПР та їх забезпечення;

надання ГАКЦПР пропозицій щодо нарощування АПРСЗ;

контроль за польотами ПРПС;

постійне інформування ГАКЦПР про результати пошуково-рятувальних дій;

ведення карти в процесі операції з АПР;

аналіз ходу виконання заходів з АПР;

ведення обліково-звітної документації.
4) на Украероцентр покладаються наступні функції:

організація постійного взаємного інформування взаємодіючих органів управління системи АПР та органів обслуговування повітряного руху про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

узгодження порядку використання аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) при проведенні АРПР;

забезпечення безпеки використання повітряного простору в межах встановлених районів пошуку та рятування при виконанні АРПР;

забезпечення координації діяльності органів обслуговування повітряного руху та відомчих органів управління повітряним рухом при проведенні АРПР;

регулювання використання повітряного простору за встановленими пріоритетами;

встановлення заборони та обмеження використання повітряного простору України у тому числі пов’язане з проведенням АРПР.
5) на РДЦ покладаються наступні функції:

здійснення збору польотної інформації щодо аварійного стану ПС, яке виконує політ у межах районів (зон) відповідальності органів ОПР відповідного району польотної інформації;

визначення, залежно від розвитку аварійної ситуації з ПС, аварійні стадії («невпевненість», «тривога» або «лихо») та своєчасне аварійне сповіщення відповідного АДЦПР, інших органів в порядку, визначеному нормативними документами;

введення обмеження або, за рішенням Украероцентру, заборони використання повітряного простору на тимчасовій основі (виділення додаткового повітряного простору) у районах проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;

визначення умов і порядку використання повітряного простору при виконанні польотів на проведення АРПР за запитом АДЦПР та/або командира ПРПС, залученого до пошуку та рятування;

вжиття заходів щодо забезпечення безпеки польотів за маршрутом польоту ПРПС до району пошуку та рятування;

забезпечення обслуговування (управління) повітряним рухом ПС, при виконання ними АРПР, на ділянках польоту від аеродрому (злітно-посадкового майданчика) до району проведення ПРР за найкоротшими маршрутами і на найвигіднішій висоті польоту;

забезпечення, за умови наявності двостороннього радіозв’язку передачу на борт ПРПС розпоряджень АДЦПР щодо проведення ПРР, та зворотне інформування АДЦПР про результати ПРР, отримані від ПРПС безпосередньо або через повітряне судно-ретранслятор.


6) на ОКЦ ГУ (У) ДСНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі покладаються такі функції:

здійснення чергування оперативно-чергових змін у цілодобовому безперервному режимі;

отримання інформації про авіаційну подію та доведення її відповідно до порядку сповіщення;

введення в дію за рішенням керівника територіального органу ДСНС плану реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану з АП;

координація дій у ході пошуково-рятувальних робіт при проведенні операції з АПР;

обмін інформацією з відповідними АДЦПР, аеродромами (злітно-посадковими майданчиками) з питань авіаційного пошуку і рятування відповідно до планів взаємодії;

надання керівнику територіального органу ДСНС пропозицій щодо нарощування сил та засобів у залежності від обстановки;

ведення обліково-звітної документації.


7) на ДМРКЦ покладаються такі функції:

організація чергування ОЧЗ ДМРКЦ у цілодобовому режимі;

підтримання взаємодії з ГАКЦПР з питань організації та проведення АПР;

отримання інформації про АП та доведення її відповідно до порядку сповіщення;

отримання від ГАКЦПР інформації щодо району пошуку і рятування та визначення відповідного МРКПЦ відповідальним за координацію дії органів управління, сил і засобів НСПРМ під час операції з АПР;

планування дій морських сил і засобів та надання ГАКЦПР (координатору операції з авіаційного пошуку і рятування) пропозицій з питань організації та проведення пошуку і рятування;

контроль за діями пошуково-рятувальних сил і засобів НСПРМ під час операції з АПР;

надання координатору операції з авіаційного пошуку і рятування пропозицій щодо нарощування пошуково-рятувальних сил та засобів НСПРМ;

аналіз ходу виконання пошуково-рятувальних робіт;

ведення обліково-звітної документації.


8) на МРКПЦ покладаються такі функції:

організація чергування ОЧЗ МРКПЦ у цілодобовому режимі;

підтримання взаємодії з відповідними АДЦПР з питань організації та проведення авіаційного пошуку і рятування у визначеному районі відповідальності за пошук і рятування;

отримання інформації про АП та доведення її відповідно до порядку сповіщення;

координація дії органів управління, сил і засобів НСПРМ за дорученням ДМРКЦ;

надання координатору операції з АПР, у разі його призначення, пропозицій з питань організації та проведення пошуку і рятування морськими силами і засобами;

контроль за ходом пошуково-рятувальної операції та обмін інформацією з відповідними АДЦПР;

надання, за необхідністю, пропозицій до ДМРКЦ щодо нарощування ПРСЗ;

аналіз ходу виконання пошуково-рятувальних робіт;

ведення обліково-звітної документації.


9) на ПУ польотами на аеродромах державної та цивільної авіації покладаються такі функції:

збір, обробка і аналіз інформації про ПС, що зазнає або зазнало лиха;

визначення, залежно від розвитку аварійної ситуації, аварійної стадії («невпевненість», «тривога» або «лихо») відносно ПС, що знаходиться в його зоні відповідальності за організацію обслуговування (управління) повітряним рухом, своєчасне аварійне сповіщення відповідного РДЦ, КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ ВВ МВС, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби), інших органів відповідно до порядку сповіщення;

проведення, за необхідністю, радіо та радіотехнічного пошуку засобами, що є у його розпорядженні;

розробка плану проведення АРПР у визначеній зоні відповідальності за організацію обслуговування (управління) повітряним рухом;

приведення у готовність до застосування ПРСЗ, постановка їм завдань;

управління польотами ПРПС у своїй зоні відповідальності;

забезпечення у своїй зоні відповідальності пріоритету у використанні повітряного простору ПРПС і безпеки їх польотів при проведенні ними АРПР;

своєчасне інформування екіпажів ПРПС про зміни у навігаційній обстановці в районі пошуку і рятування та небезпечні метеорологічні явища погоди;

аналіз ходу виконання пошуково-рятувальних робіт;

ведення обліково-звітної документації.
7. Координація авіаційного пошуку і рятування.
1) координатором системи АПР є ДСНС.
2) у системі АПР координація здійснюється на трьох рівнях:

координація системи АПР;

координація операції з АПР;

координація ПРР на місці АП.


3) координація системи АПР передбачає:

розроблення нормативної бази;

планування;

організаційну роботу;

оцінку і вдосконалення системи АПР;

організацію оперативного управління системою АПР.


8. Координація операції з АПР.
1) координація операції з АПР здійснюється з метою ефективного проведення заходів з реагування у зв’язку з аварійною ситуацією з повітряним судном, що виникла або при загрозі її виникнення;
2) координатором операції з АПР є керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації пов’язаної з АП, який призначається відповідно до законодавства в залежності від рівня НС;
3) до призначення координатора операції з АПР його функції виконує ГАКЦПР;
4) для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації пов’язаної з АП, за рішенням координатора операції з АПР, утворюється штаб операції з АПР, який є робочим органом координатора операції з АПР. На період функціонування штабу відповідні центри управління в надзвичайних ситуаціях безпосередньо взаємодіють з ним і забезпечують його роботу;

5) координатор операції з АПР несе відповідальність за проведення операції до тих пір, поки не завершено рятування постраждалих, або не стало очевидним, що подальші зусилля будуть безрезультатними, або поки не буде призначено іншого координатора операції з АПР;


6) координатор операції з АПР повинен:

дотримуватися процедур з АПР при плануванні та проведенні пошуково-рятувальної операції;

керувати розробленням плану операції з АПР та керувати нею;

відкривати справи операції з АПР;

призначати при необхідності керівника ПРР на місці проведення робіт;

організувати інструктаж і опитування персоналу пошуково-рятувальних служб;

організовувати всебічне забезпечення авіаційних та наземних пошуково-рятувальних сил і засобів на період проведення операції;

аналізувати всі донесення і вносити до плану пошукових (рятувальних) дій необхідні корективи;

аналізувати ситуацію, що склалася та приймати рішення щодо припинення або призупинення пошуку;

вивільняти пошуково-рятувальні сили і засоби, коли їх допомога більше не потрібна;

надавати необхідну інформацію уповноваженим органам з розслідування події;

готувати звіт про проведення операції.


Формат звіту про проведення операції (робіт) з авіаційного пошуку і рятування наведено у додатку 1.
7) штаб операції з АПР забезпечує виконання таких функцій:

збір, обробка і аналіз інформації про ПС, що зазнає або зазнало лиха;

розробка пропозицій координатору операції з АПР для прийняття ним рішення на організацію та проведення операції з АПР;

розробка плану операції з АПР який в залежності від обставин аварійної ситуації з повітряним судном складається із планів пошуку і рятування;

інформування взаємодіючих органів управління та сил про план операції з АПР;

організація розгортання допоміжних пунктів управління ПРСЗ;

координація дій ПРСЗ;

внесення до плану операції з АПР необхідних коректив;

організація доставки предметів життєзабезпечення та продуктів харчування для підтримки осіб, які залишилися живими;

організація матеріально-технічного забезпечення ПРР;

розроблення заходів безпеки при проведенні операції з АПР;

ведення карти пошуку;

ведення у хронологічному порядку точного і своєчасного обліку усіх виконаних дій з відображенням їх, при необхідності, на карті;

підготовка донесень органу, що призначив координатора операції з АПР про хід виконання операції з АПР;

аналіз ситуації, що склалася, та відпрацювання пропозицій для прийняття рішення про припинення або призупинення пошуку;

організація вивільнення ПРСЗ, коли їх допомога більше не потрібна;

надання необхідної інформації уповноваженим органам з розслідування події;

підготовка звіту про результати операції з АПР;

ведення справи операції з АПР та формування архівної справи у двох примірниках.
8) керівник ПРР на місці проведення робіт призначається координатором операції з АПР для управління спільними діями авіаційних, наземних (морських, річкових) сил і засобів на місці проведення робіт (операції);
9) керівником ПРР на місці проведення робіт може бути керівник аварійно-рятувальної (пошуково-рятувальної) команди (групи, оперативної групи), капітан морського судна або командир ПС, які беруть участь у пошуково-рятувальній операції, або особа з іншого засобу, яке знаходиться поблизу і може виконувати функції керівника ПРР на місці проведення робіт;
10) до прибуття на місце події керівника ПРР на місці проведення робіт його обов’язки виконує керівник аварійно-рятувального підрозділу (засобу) який прибув до місця події першим;
11) керівник ПРР на місці проведення робіт зобов'язаний:

прийняти на себе відповідальність за оперативну координацію дій усіх ПРСЗ на місці проведення робіт;

отримати план пошуку (рятування) від координатора операції з АПР або розробити його;

вносити зміни до плану пошуку (рятування) залежно від обстановки на місці проведення робіт та інформувати координатора операції з АПР про внесенні змін;

надавати відповідну інформацію ПРСЗ, що беруть участь у пошуку і рятуванні;

з урахуванням виправданого ризику забезпечувати безпеку авіаційних та інших засобів під час проведення робіт;

надавати координатору операції з АПР донесення про хід робіт.
12) ДСНС України на період проведення робіт з пошуку і рятування призначає:

координатора авіаційних сил і засобів до штабу операції з АПР, а у разі необхідності утворює робочу групу;

координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт, якщо в одній і тій же операції з пошуку і рятування залучено два або більше ПРПС;
13) координатори авіаційних сил і засобів (члени робочої групи) призначаються з числа авіаційних фахівців суб’єктів ЄСПАРПР (за згодою);
14) особа, яка керує авіаційним пошуково-рятувальним засобом, що першим прибуває на місце проведення робіт бере на себе відповідальність за виконання функцій координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт до тих пір, поки призначений встановленим порядком координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт не приступить до виконання обов’язків.
15) координатор авіаційних сил і засобів зобов'язаний:

отримати і оцінити всі дані про аварійну ситуацію;

з’ясувати тип і склад аварійно-рятувального устаткування, що знаходиться на борту ПС, що зазнає або зазнало лиха;

мати регулярну інформацію про умови зовнішнього середовища;

у разі потреби уточнити рух і місцезнаходження наземних засобів або морських суден у районах пошуку;

нанести на карту райони пошуку і визначити методи і засоби, які повинні бути використані;

у разі потреби розробити порядок проведення АРПР відповідно до плану операції з АПР;

за необхідністю, спільно з ГАКЦПР (АДЦПР) вирішувати питання щодо організації та проведення АРПР;

організувати інструктаж і опитування персоналу авіаційних служб пошуку і рятування;

аналізувати донесення та ініціювати внесення до плану операції з АПР необхідні корективи;

організовувати забезпечення польотів пошуково-рятувальних ПС;

вести у хронологічному порядку точний запис інформації;

надавати донесення про хід виконання ПРР авіаційними силами і засобами;

надавати пропозиції координатору операції з АПР про припинення або призупинення пошуку;

надавати пропозиції про вивільнення авіаційних засобів пошуку і рятування, коли їх допомога більше не потрібна;

прийняти участь у підготовці звіту про результати операції з АПР.


16) координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт зобов'язаний:

отримати план пошуку (рятування);

отримати і оцінити всі дані про аварійну ситуацію, інформацію про умови зовнішнього середовища на місці проведення робіт та місцезнаходження наземних засобів або морських суден у районах пошуку;

нанести на карту райони пошуку і уточнити (при необхідності визначити) методи і авіаційні засоби, які повинні бути використані;

розробити порядок проведення АРПР у взаємодії з наземними (морськими) силами і засобами відповідно до плану пошуку (рятування) та узгодити його з координатором авіаційних сил і засобів;

вносити зміни до плану пошуку (рятування) залежно від ситуації на місці проведення робіт за узгодженням з керівником ПРР на місці проведення робіт (і, по можливості, за узгодженням з координатором авіаційних сил і засобів);

координувати дії усіх АПРСЗ на місці проведення робіт у тому числі ведення радіозв’язку;

узгоджувати дії авіаційних засобів пошуку і рятування з діями інших засобів, що беруть участь в операції;

з урахуванням виправданого ризику забезпечувати безпеку авіаційних засобів пошуку та рятування під час проведення операції;

надавати координатору авіаційних сил і засобів повідомлення про хід робіт.


17) координатор авіаційних сил і засобів призначає координатора ПС, якщо у пошуково-рятувальній операції беруть участь декілька ПС;
18) якщо координатор авіаційних сил і засобів не може призначити координатора ПС, то його призначає координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт;
19) координатор ПС зобов'язаний:

установлювати безпечне ешелонування повітряних суден;

контролювати установку на всіх ПС єдиної величини атмосферного тиску;

інформувати про фактичні метеорологічні умови на місці проведення робіт (операції);

задавати точки входу ПС у зону й виходу з неї, а також величини абсолютних висот;

здійснювати селекцію радіоповідомлень, що направляються пошуковим ПС і вихідних радіоповідомлень від них;

забезпечувати використання радіочастот відповідно до вказівок;

координувати дії із суміжними РДЦ і аеродромами;

забезпечувати інформування авіаційних засобів про загальний план пошуково-рятувальної операції;

інструктувати екіпажі ПРПС при виникненні нових завдань;

координувати охоплення району пошуку в залежності від: зміни обстановки на місці проведення операції, ефективності пошуку та залишків пального у ПС;

при необхідності надавати координаторові авіаційних сил і засобів або координаторові авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт періодичні зведені повідомлення щодо ПРПС;

забезпечувати виконання вказівок координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт щодо пошуку і рятування, постійно підтримувати з ним зв'язок.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка