Практикум з навчально-польової практики



Сторінка1/4
Дата конвертації10.05.2016
Розмір0.6 Mb.
ТипПрактикум
  1   2   3   4
Державний вищий навчальний заклад

“Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки України
О.В. Дубова
БОТАНІКА
Практикум з навчально-польової практики

(для студентів 1-го курсу біологічного факультету зі спеціальності „Біологія „)

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол №4 від 25 листопада 2008р.

Запоріжжя

2008

УДК 58.084(076)



ББК 28.5с
Дубова О.В. Ботаніка: Практикум з навчально-польової практики для студентів 1-го курсу біологічного факультету.-Запоріжжя:ЗНУ.-2008.-52с.

Практикум містить основні вимоги до проведення навчально-польової практики. Призначений для студентів 1-го курсу біологічного факультету ЗНУ зі спеціальності „Біологія”

Рецензент Л.М.Фендюр

Відповідальний за випуск В.О.Лях




ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................4



ПРОГРАМА ПРАКТИКИ...................................................................................5

ЗМІСТ ПРАКТИКИ.............................................................................................7

1 день практики Правила збирання та сушіння рослин для гербарію..........7

МОНТУВАННЯ ГЕРБАРІЮ..............................................................................8

ВИЗНАЧЕННЯ РОСЛИН..................................................................................8

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ.........................................................................9

План еколого-морфологічного опису трав’янистих рослин..........................11

План еколого-морфологічного опису деревних рослин................................15

2 день. Склад лісового фітоценозу, методи його вивченння............... ...... ..18

день. Деревні рослини району практики( екскурсія)................................. ...21

4 день. Степові рослини району практики.....................................................24

5 день. Камеральна обробка результатів екскурсії.......................................25

6 день. Вивчення структури і флористичного складу травянистого фітоценозу..........................................................................................................26

7день. Будова квіток рослин основних родин місцевої флори. Способи запилення.............................................................................................................31

8 день. Морфологічна та екологічна різноманітність плодів у рослин, поширених у районі практики( самостійна робота).....................................32

9-10 день. Вивчення водно-прибрежної флори і рослинності, флористичного складу екологічних типів водної рослинності.....................32

11 день. Рудеральні та сегетальні рослини....................................................34

12 день. Здача матеріалів практики. Складання заліку................................40

Питання для підсумкового контролю знань................................................

Рекомендована література....................................................................... .



42

44


Додаток А........................................................................................................

45

ВСТУП
Навчально-польова практика з ботаніки в навчальному плані біологічних дисциплін завершує собою вивчення фундаментальної загально біологічної дисципліни «Ботаніка» на першому курсі (спеціальність «Біологія”»).

Мета проведення практики – навчити студентів методам практичного польового та камерального досліджень різних типів рослинності та вміти аналізувати отримані матеріали флористичного різноманіття природних комплексів Запорізької області. За період практики студенти вчаться морфолого-біологічний аналіз вегетативних та генеративних органів вищих рослин, вивчають біологію цвітіння та запилення, знайомляться з екологічними групами рослин. Завдяки польовому вивченню фіторізноманіття як окремих типів рослинності, так і їх комплексів, практично закріпити теоретичні знання з морфології та систематики передбачається рослин техніку збору, опанувати техніку збору рослин і виготовлення гербарію.

Базою практики студентів 1-го курсу є парк культури та відпочинку «Дубовий гай», біостанція ЗНУ на о.Хортиця, кафедра садово-паркового господарства та генетики рослин.

Навчальним планом передбачено проведення екскурсій, камеральної обробки матеріалів екскурсії в аудиторії, самостійна робота, виконанання індивідуальних завдань. Тривалість навчально-польової практики складає 12 робочих днів (108 годин).

За матеріалами польових і камеральних досліджень та їх аналізу студент здає щоденник з навчально-польової практики, бланки морфолого-біологічних та геоботанічних описів, оформлений систематичний гербарій в кількості 20-40 видів рослин

ПРОГРАМА

занять під час навчально-польової практики з ботаніки на 1-му курсі (спеціальність «Біологія»), кількість годин - 216



1 день. Ознайомлення з метою і завданням практики, технікою безпеки, правилами збору та сушіння рослин, оформлення гербарію, методикою визначення рослин, формою ведення щоденника. Отримання індивідуального завдання з практикою. Складання плану морфологічного опису рослин.

2 день. Склад (просторова структура) лісового фітоценозу, методи його вивчення

Мікроклімат і характер ґрунтів. Вертикальна та горизонтальна структура. Поняття - яруси, мікроугрупування, мозаїчність, аспективність. Кількість і висота ярусів, домінуючі та кодомінуючі яруси, видовий склад і життєві форми рослин у кожному ярусі, їх кількість, життєздатність, фази росту. Природне та штучне відновлення лісів. Збір рослин для визначення та гербаризації. Визначення рослин, формування гербарію, складання списку рослин. Оформлення таблиць та відповідної частини звіту.



3 день. Деревна рослинність району практики.

Ознайомлення з видовим складом рослин місцевої флори, їх екологічними та біологічними особливостями, способами розмноження. Вивчення різних життєвих форм деревних рослин. Морфологія скелетної частини дерев, розташування великих гілок, різноманітність пагонів у кроні. Спосіб наростання багаторічних осей, форма крони. Напрям росту столиків і зміна замішуючи осей у кущів. Збирання зразків для детального вивчення, морфолого-біологічного опису та гербаризації. Складання списку деревних рослин штучного та байрачного лісу. Оформлення щоденнику



4-5 день Вивчення структури і флористичного складу трав янистого фітоценозу.

Будова фітоценозу.( асоціації або групи асоціацій) за екологічним та флористичним принципом. Основні ознаки степу. Видовий склад, ярусність, аспективність. Життєві форми рослин степової флори. Встановлення рослин-домінантів, содомінантів. Закладання майданчиків, вивчення чисельності рослин за шкалою Друде і шляхом прямого перерахунку. Розмноження рослин степу. Цінні кормові, лікарські та технічні рослини. Рослини Червоної книги. Збір рослин для визначення та гербаризації.

Складання флористичного списку рослин степового фітоценозу. Геоботанічний опис фітоценозу. Оформлення звіту.

6 день Степові рослини району практики

Флористична різноманітність степових рослин. Видовий склад рослин маршруту екскурсії. Домінуючі види.

Життєві форми, екологічні особливості рослин. Збір матеріалу для морфологічного аналізу 2-3 видів рослин різних життєвих форм. Складання флористичного списку рослин степу, монтування гербарію, оформлення щоденнику.

7 день. Будова квіток рослин основних родин місцевої флори. Способи запилення

Загальний тип будови квіток, їх різноманітність, особливості квітіння, засоби запилення у представників різних родин місцевої флори(родини Метеликові, Ранникові, Хрестоцвіті, Складноцвіті та ін.) Будова квіток, час, засоби запилення, запилювачі, можливість самозапилення.

Спостереження за ходом цвітіння одного із представників основних родин, що вивчаються. Складання формули квітки та діаграм. Дослідження пилку.

8 день. Морфологічна та екологічна різноманітність плодів у рослин, поширених у районі практики

Морфологічні та генетичні особливості плодів, можливі способи поширення плодів та насіння. Основні типи плодів рослин місцевої флори, збір колекцій. Оформлення щоденника.



9-10 день. Вивчення водно-прибрежної флори і рослинності, флористичного складу екологічних типів водної рослинності

Дослідження флористичного складу, екологічних типів і морфологічних особливостей рослин, що утворюють угруповання болота або озера. Відбір зразків фітопланктону та бентосу. Відмітити групи гігро- та гідрофітів в залежності від глибини, проаналізувати засоби розмноження рослин водойм та прибережних рослин.

Вивчити особливості будови одного-двох видів макрофітів. Визначити систематичне положення водних рослин. Описати біологічне значення і господарське використання 2-3 водних рослин фітоценозу.

11 день. Рудеральні та сегетальні рослини

Ознайомлення з найбільш поширеними бур’янами району практики, їх екологічними та біологічними особливостями. Вегетативне розмноження бур’янів, інтенсивність їх насіннєвого розмноження. Вивчення рудеральних та сегетальних рослин. Складання їх переліку за родинами.



12 день. Здача матеріалів практики. Складання заліку.
1 день практики

1.1 Правила з техніки безпеки


При роботі у природі студенти повинні керуватися певними правилами. Основний принцип: максимальне збереження флори та рослинності. Особлива увага приділяється рідким та зникаючим видам.

На екскурсії студенти не повинні пробувати рослини на смак, так як вони можуть бути отруйними.

Вимоги для одягу:

- одяг має бути із щільної тканини, належного розміру для нормального доступу кисню до шкіри, світлого відтинку. Він має повністю закривати руки і ноги для запобігання укусів комах.

- на голові повинен бути капелюх з широкими полями, на обличчі сонцезахисні окуляри для запобігання сонячних опіків.

- взуття – закрите, спортивного типу.


1.2 Правила збирання та сушіння рослин для гербарію


Кожний студент за час польової практики повинен зібрати, оформити і здати морфологічний та систематичний гербарій.

Збирання рослин починається навесні і продовжується протягом вегетаційного періоду. Найкращим періодом збирання рослин є кінець травня-червень. Збирання рослин слід проводити в ясну безхмарну погоду, після спадання роси. Зібрані після дощу або ж вранці рослини погано висихають або чорніють під час сушіння. Рослини беруть для гербарію з наявними вегетативними і генеративними органами. Підземні частини треба очистити від часток землі. Рослини для гербарію беруть типові за розмірами для даного виду, дрібні рослини беруть у кількості 3-5. Рослини, що перевищують розміри гербарного листа, під час закладання в сушильний папір згинають один к з розвиненими квітками та суцвіттями. У деяких рослин обов’язково мати для визначення, крім квіток, ще плоди. Зібрані в польових умовах рослини укладають паку з сушильним папером у свіжому стані. Необхідно старанно розправити квітки, листки, пагони, корені, покласти до них робочу етикетку із зазначенням місця збору, дати, умови зростання, прізвища студента. Такі рослини готові для сушіння.

Для сушіння рослини перекладають з тимчасовою екскурсійної папки у сушильний прес, який складається з двох дощок або листків з міцної фанери розміром 45 х30см2. У них роблять круглі великі дірки до 3см. На одну дошку або сітку кладуть 3-5 аркушів газетного паперу, на якому розправляють рослину, що призначена для сушіння. Слідкують, щоб на них не було зім’ятих листочків, щоб пагони не налягали один на другий. Після цього рослини накривають 1-2 аркушами паперу, на який кладуть нові рослини. Соковиті товсті органи рослин розрізають та сушать лише половинки. Слідкують, щоб випуклі частини рослин не накладались одна на одну. Коли загальна товщина складених у прес шарів паперу та рослин досягне 8-10 см, зверху кладуть другу фанеру і щільно перев’язують шнуром.

Зв’язаний прес підвішують у добре провітрюваному приміщені для сушіння. Рослини періодично перекладають, перешаровуючи сухим папером, у перші два дні перекладають двічі на день. Нормально посушені рослини виймають із преса, а решту висушують. Нормально засушеними рослинами вважаються такі, що не кришаться і мають високу гнучкість.




1.3 Монтування гербарію
Висушені в ботанічному пресі рослини монтують на гербарному листку білого паперу розміром 42 х 28см. Рослину розміщують таким чином, щоб вона зберігала свій природний вигляд і закріплюють нитками або клейовим папером. Пришивати рослини треба так, щоб жодна частина не відвисала. Спочатку пришивають підземні органи. Потім закріплюють стебло. У листків закріплюють черешки, у суцвіть – вісь, у квітки – квітконіжку.

У нижньому кутку гербарного аркушу розміщується етикетку розміром 8 х 10, яка заповнюється таким чином.


Родина _____________________________________

Назва рослини_______________________________

Місцезнаходження____________________________

Кількість____________________________________

Географічний пункт___________________________

Дата________________________________________

Прізвище, того хто зібрав ______________________________________, Рослини можна монтувати під скло, при цьому вони не сушаться, а монтуються свіжими.

1.4 Визначення рослин
Визначити рослину – значить встановити її систематичне положення(порядок, родину) і точну назву( рід і вид). Визначають рослину за визначником, у якому вміщена флора того району, де проводиться збір рослин. Є «Визначник вищих рослин України »,1987р., а також « Флора Європейської частини СРСР» (1957р.).

Всі визначники побудовані за принципом дихотомії. Вони складаються з таблиць для визначення, спочатку – таблиця для визначення родин, потім – таблиці для визначення роду в межах родини і виду в межах роду. Кожна таблиця складається зі ступенів, пронумерованих по порядку. Ступінь включає два опису морфологічних ознак, що взаємно виключають друг друга. Один опис знаходиться після номера і називається «тезою», друге – після рисочки (-) і називається «антитезою». Починаючи визначення, необхідно уважно проаналізувати будову вегетативних і генеративних органів.



1.5 Індивідуальні завдання
Під час польової практики студенти повинні виконати індивідуальні завдання. Підготовка цих завдань дає змогу оволодіти методикою науково-дослідницької роботи, вмінням вірно аналізувати здобуті результати та застосувати їх до тих чи інших явищ, процесів природи, оволодіти вмінням спостерігати природні явища, знаходити необхідні об’єкти для спостережень.
Тематика індивідуальних завдань

1.Морфолого-біологічна характеристика ялини звичайної.

2.Порівняльна характеристика пагонів сосни та ялини та анатомія їх листя.

3.Морфолого-біологічні особливості клена гостролистого.

4.Порівняльна характеристика близькородинних видів, які ростуть у різних умовах.

5.Порівняльна морфо-біологічна характеристика надземних органів чини лучної.

6.Насіннєве розмноження лядвенця, морфологія та цикл розвитку його пагонів.

7. Різноманітність життєвих форм рослин трав’ янистого ярусу лісу

8. Різноманітність життєвих форм рослин лісу.

9. Різноманітність життєвих форм рослин парку «Дубовий гай».

10. Вплив екологічних факторів на анатомо-морфологічні особливості листків

а) подорожника, б) кульбаби, в) жовтець.

11. Цвітіння та характер запилення рослин степу.

12. Продуктивність насіння та інтенсивність насіннєвого поновлення а) грициків, б) кульбаби, в) бурачка.

13. Видове різноманіття та морфолого-біологічна характеристика рослин родини

а) складноцвіті б) Губоцвіті

в) Хрестоцвіті г) Бобові

д) Шорстколисті є) Розоцвіті

ж) Ранникові

14. Видове різноманіття та особливості цвітіння та плодоносіння дерев району практики.

15. Видове різноманіття та особливості цвітіння та плодоносіння чагарників району практики.

16. Видове різноманіття та видовий склад бур’янів району практики.

17. Життєві форми рослин Запорізького дитячого міського ботанічного саду.

Всі свої спостереження студент має регулярно занотовувати до щоденника Для захисту індивідуального самостійного завдання студентам необхідно скласти звіт, в якому треба вказати:



  1. Мету роботи,

  2. Огляд літератури по обраній темі,

  3. Методика роботи,

  4. Результати досліджень,

  5. Висновки,

  6. Література.

До результатів досліджень додається гербарій (20 листів), рисунки-схеми, фотографії.

Результати виконання і захисту кожного індивідуального завдання оцінюється за такою шкалою:

0 – відсутність індивідуального завдання;

1-2 – неповне розкриття питання, відсутність висновків, ілюстрацій, невірно сформульовані висновки, відсутність гербарію;

3-4 – питання розкрите неповністю, відсутні ілюстрації, невірно сформульовані висновки, помилки в оформлені, пророблена недостаня кількість літератури, відсутність гербарію;

5-6 – питання розкрито, але недостатньо, помилки в оформленні, відсутність додаткових літературних джерел , неповністю здано гербарний матеріал;

7-8 – питання розкрито, використовується достатня кількість літератури, робота логічна, але є незначні помилки в оформлені роботи та гербарного матеріалу;

9-10 – робота виконана згідно критеріям, представлено весь гербарний матеріал.



План еколого-морфологічного опису трав’янистих рослин
І. Екологічні умови


  1. Назва рослини: (російська, українська, бінарна латинська), систематична належність (родина).

Хід визначення:

  1. Місце мешкання: вказати рослинне угруповання, де зібрана рослина, яка аналізується:

  • ліс: широколистяний (дубовий, липовий, кленовий тощо), дрібнолистяний (березовий, осиковий), хвойний (ялиновий, сосновий), змішаний (хвойно-широколистяний);

  • лук: (поймений, суходольний);

  • степ: (різнотрав’яний, рівнотравно-ковиловий, ковиловий);

  • водойми та їх береги: (ставки, озера, річки, струмки);

  • болото: низове (трав’яне, гипнове з переважно зелених мохів) або верхове (з перевагою сфагнових мохів);

  • культурні угруповання: (поле, сад, огород, парк, лісопарк тощо).




  1. Умови освітлення: (відкрите місце, серед невеликих груп дерев, густий ліс);




  1. Умови зволоження: (надмірне, помірне, недостатьнє, сухість);




  1. Тип грунту: його механічний склад (підзолистий, сірий лісовий, черноземно-луговий, чернозем, супісчаний, суглинистий, глинистий).




  1. Загальне визначення життєвої форми: однорічник (яровий, озимий), дворічник, багаторічник (моно- або полікарпічний).

  • Детальна характеристика життевих форм з врахуванням структури над-земних та підземних органів, належності до екологічних груп за факторами вологості, світла тощо. Біологічний тип за Раункієром.

ІІ. Характеристика вегетативних органів

  1. Підземні вегетативні органи:


Коренева система за формою (стрижнева, мичкувата, китицева, бахромчаста тощо), за походженням (первинна, вторинна, змішана), за особливостями розташування в грунті (екстенсивна, інтенсивна, поверхова тощо).
Корені: товщина, ступінь розгалуженості, морфологічна та функціональна диференціація, спеціалізація та метаморфози коренів (запасаючі, контрактильні, дихальні тощо).

Підземні пагони:
Кореневища: характер росту (довге, коротке, вкорочене, вертикальне, горизонтальне, моно- чи симподіально наростаюче, гіпо- або епігеогенне), товщина, колір, поверхня; морфологічна та функціональна диференціація кореневищ.
Бульби: форма, розміри, колір, характер поверхні, походження (гіпокотильні, на столонах).
Цибулини: форма, розміри, колір, характер поверхні, плівчасті, лусковидні, моно- чи симподіально наростаючі, багаторічні та однорічні, прості й складні, морфологічна природа цибулинних лусок (низові листки, основа середніх).

Столони: довжина, колір, товщина, ступінь розгалуженності.
Бульбоцибулини: форма, розміри, колір, характер покривів.
Надземні органи:
Морфологія надземних пагонів: диференціація за функціями (генеративні, вегетативні, вегетативно-генеративні), типи пагонів за довжиною межвузлів (ро-зеткові, напіврозеткові, безрозеткові), за напрямком росту та положенням у просторі (орто- і плагіотропні, повзучі, виткі, чіпкі, прямостоячі тощо), за трива-лістю життя (циклічність: моно-, ди- або поліциклічні пагони), наявність пагонів з неповним циклом розвитку видозмінення надземних пагонів, розташування бруньок відновлення.

Стебло: форма на поперечному зрізі, товщина, колір, характер поверхні та ступінь опущення, видозмінення стебла.

Листя: тип листкорозміщення (спіральне, супротивне, мутовчате), наявність листя рівних формацій (низові, серединні та верхівкові), різноманіття середніх листків (гетеро або анізофілія), тип серединних листків (прості, складні), ступінь вираженості у них черешка, прилистків, піхви та їх форми. Характер листкових пластинок (суспільні, лопасні, роздільні, розсічені), їх форма (вказати форму лопастей, сегментів, долей), форму основи та верхівки листкової пластинки, характер краю та жилкування, забарвлення верхньої та нижньої поверхні, особливості опущення; довжина життя листя, світлове та тіньове листя, їх морфологічні та анатомічні відмінності; листкова мозаїка.
ІІІ. Характеристика генеративних органів.
Репродуктивні органи:

Суцвіття: тип (прості, складні), назва (китиця, колос, волоть, тирс), характер облиствіння (фрондозні, брактеозні, фронлульозні), особливості апікальних меристем, послідовність розпускання квіток (відкриті, напевні, бокоцвіті, верхоцвіті, закриті, певні), тип і характеристика синфлоресенції (об’єднаних суцвіть), моно- чи політелічні, тирсоїдні тощо.

Квітка: на квітконожці, або сидяча, квітколоже (опукле, плоске, ввігнуте), характер симетрії (правильна, неправильна), розташування частин квітки на квітколожі (циклічне, ациклічне, геміциклічне), двопола або однопола квітка, тип оцвітини (проста, складна).

Проста оцвітина: (форма, кількість чашолистиків, їх форма, ступінь зростання, забарвлення, опушення тощо).

Віночок: (форма, віночка, форма і зростання пелюсток, наявність відгинів, забарвлення, особливості зіва тощо).

Андроцей: (кількість тичинок, характер їх розташування, ступінь зростання). Для бобових одно- або двократний андроцей, особливості будови тичинкових ниток та пиляків, характер розкривання пиляків (інтрорзті, екстрозні), розкриваються щілинами або дірочками, злипання пиляків (у складноцвітних та дзвоникових).

Гінецей: тип (апокарпний, ценокарпний, син-, паро-, або лізікарпний), кількість плодолистиків (для апокарпного – моно- або полімерного), положення і форма зав`язі, ступінь вираженості стовпчика, форма та забарвлення прийомочки, спосіб запилення, формула та діаграма квітки.

Плоди та насіння:

Плоди: тип (апо- або ценокарпний), назва (горішки, листянка, боби, коробочки, стручок, ягода тощо), особливості розкривання сухих багатонасінних плодів, консистенція та забарвлення соковитих плодів.

Насіння: розміри, форма, забарвлення, наявність принасінника, особливості структури та забарвлення насіннєвої шкірки, екологія поширення плодів та насіння (баро- або алохорні, ектозоохорні, ендозоохорні, анемохорні тощо). Чи всі плоди та насіння однакові за формою та біологічними особливостями, чи має місце гетерокарпія та гетероспермія?

Практичне значення, використання людиною (лікарська, кормова, технічна, декоративна, бур`яньська рослина).

План еколого-морфологічного опису деревних рослин.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка