Пояснювальна записка до проекту Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо страхування



Скачати 69.57 Kb.
Дата конвертації08.05.2016
Розмір69.57 Kb.
Пояснювальна записка

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоровю пасажирів та третіх осіб»



1. Обґрунтування необхідності прийняття законодавчого акта
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб» (далі – проект Закону) розроблено Міністерством інфраструктури з метою переходу від обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті до страхування автомобільного, міського електричного, залізничного, морського перевізника та перевізника на внутрішніх водних шляхах за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

В України при втраті державної монополії на пасажирські перевезення був послаблений контроль як за якістю послуг з перевезення пасажирів перевізниками різних форм власності, так і за забезпеченням ними безпеки перевезень. Частка таких перевізників, у тому числі фізичних осіб, з кожним роком зростає. Як наслідок цього з’явилось збільшення аварійності на пасажирському транспорті.

Зокрема, дорученням Кабінету Міністрів України від 31.07.2014 № 21988/3/1-14 передбачено забезпечити виконання пункту 3.3 Акту розслідування обставин та причин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11 червня 2014 року у м. Хмельницькому стосовно розгляду питання відносно внесення змін до деяких законів України в частині доповнення їх нормами щодо страхування відповідальності перевізника.

Страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб, є найбільш дієвим механізмом, який захищає інтереси постраждалих пасажирів та третіх осіб, а також зберігає фінансову спроможність перевізників. Світовий досвід показує, що система обов’язкового страхування відповідальності перевізника приносить позитивний результат як в плані забезпечення своєчасної компенсації шкоди потерпілим, так і в плані збереження фінансової спроможності перевізників.


2. Мета і шляхи її досягнення
Страхування від нещасних випадків на транспорті здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959 «Про затвердження Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті».

Особливістю цього виду страхування є те, що страхові премії в ньому сплачуються не підприємствами галузі транспорту, а пасажирами автомобільного, залізничного та морського транспорту. Крім того, зазначений вид страхування не поширюється на пасажирів міського транспорту (автомобільного, електричного, метрополітену тощо).

Також необхідність заміни обов’язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті на страхування відповідальності автомобільного, міського електричного, залізничного, морського та внутрішнього водного перевізника викликана тим, що страхові платежі при існуючому виді страхування не відповідають сумам виплат за страхові події відповідно до аналізу страхових послуг.

Аналіз страхових послуг, наданих підприємствам, підпорядкованим Міністерству інфраструктури у 2014 році свідчить про те, що при обов'язковому страхуванні пасажирів та водіїв від нещасних випадків на транспорті кошти використовуються неефективно.

У 2014 році при страхуванні пасажирів від нещасних випадків на транспорті страховим компаніям перераховано 60 314 053 грн., а страхові виплати за 29 страхових випадків склали лише 283 808 грн. (0,47 % від перерахованих коштів). Перевищення обсягів страхових платежів над виплатами страхового відшкодування становить 60 030 245 грн. При цьому одержано комісійної винагороди на суму 41 045 228 грн. (68,37 %), а у страхових компаніях залишилось 18 985 017 грн. (31,63 %).

Альтернативним способом страхування на транспорті є перехід від особистого страхування від нещасних випадків на транспорті до страхування відповідальності перевізника.

У ряді європейських держав протягом останніх 20-30 років були прийняті закони про обов’язкову фінансову відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам та третім особам.

Ці закони були прийняти на підставі Директив Європейського Союзу 72/166/ЄЕС від 24 квітня 1972 року щодо зближення законів держав-членів стосовно страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та виконання зобов’язання щодо страхування такої відповідальності, Першої Директиви Ради 73/239/ЄЕС «Щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування, іншого, ніж страхування життя» від 24 липня 1973 року, 84/5/ЄЕС від 30 грудня 1983 року щодо наближення законодавства держав-членів стосовно страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, 90/232/ЄЕС від 14 травня 1990 року щодо наближення законодавства держав-членів стосовно страхування цивільної відповідальності щодо використання механічних транспортних засобів та 2005/14/ЄС від 11 травня 2005 року, що змінює Директиви Ради 72/166/ЄЕС, 84/5/ЄЕС, 88/357/ЄЕС та 90/232/ЄЕС та Директиву 2000/26/ЄС Європейського Парламенту та Ради про страхування цивільної відповідальності при використанні механічних транспортних засобів та Регламенту (ЄС) 392/2009 від 23.04.2009 про відповідальність перевізників при перевезенні пасажирів морем у випадку аварії.


3. Правові аспекти
В Україні у цій сфері діють такі нормативно-правові акти:

- Кодекс України про адміністративні правопорушення;

- Кодекс торговельного мореплавства;

- Закон України «Про транспорт»;

- Закон України «Про автомобільний транспорт»;

- Закон України «Про залізничний транспорт»;

- Закон України «Про міський електричний транспорт»;

- Закон України «Про страхування»;

- Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.96 № 959 «Про затвердження Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2002 № 1535 «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації».
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація представленого проекту Закону не потребує фінансування додаткових матеріальних та інших витрат із Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів
Проект Закону погоджено без зауважень Міністерством соціальної політики України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Лігою страхових організацій України, Державною регуляторною службою України та із зауваженнями Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством фінансів України.
6. Регіональний аспект
Проект Закону не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
6-1. Запобігання дискримінації
У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.
7. Запобігання корупції
Проект Закону не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення
Проект Закону розміщено на офіційному веб-сайті Мінінфраструктури.

9. Позиція соціальних партнерів
Проект Закону погоджено без зауважень Федерацією професійних спілок України та за умовчанням Федерацією роботодавців України.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект Закону є регуляторним актом.

Прийняття регуляторного акта дозволить досягти встановлених цілей державного регулювання за рахунок удосконалення страхової політики, що сприятиме підвищенню соціальної захищеності пасажирів та водіїв при обов’язковому особистому страхуванні від нещасних випадків на транспорті.

Щодо аналізу впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, то слід зазначити, що прийняття запропонованого проекту Закону сприятиме підвищенню рівня безпеки на транспорті та якості транспортних послуг, а також забезпеченню потреб економіки та населення у транспортних послугах.

Забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави полягає у заміні обов’язкового страхування від нещасних випадків на транспорті на страхування відповідальності автомобільного, міського електричного, залізничного, морського перевізника та перевізника на внутрішніх водних шляхах за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю пасажирів та третіх осіб.

Проект Закону відповідає принципам державної регуляторної політики.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці
Реалізація проекту Закону не вплине на ринок праці.

11. Прогноз результатів
Прийняття проекту Закону сприятиме підвищенню соціальної захищеності громадян України від нещасних випадків на транспорті та підвищенню довіри в суспільстві до діяльності страхових компаній у галузі транспорту.

В.о. Міністра інфраструктури України В. Омелян



«____» ________________ 2015 р.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка