Постанова іменем україни 9 грудня 2015 року м. Київ



Скачати 152.35 Kb.
Дата конвертації07.05.2016
Розмір152.35 Kb.
ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2015 року м. Київ
Судові палати у цивільних та господарських справах

Верховного Суду України в складі:


головуючого

Гуменюка В.І.,







суддів:

Барбари В.П.,

Жайворонок Т.Є.,

Романюка Я.М.,




Берднік І.С.,

Колесника П.І.,

Сеніна Ю.Л.,




Ємця А.А.,

Лященко Н.П.,

Шицького І.Б.,










Яреми А.Г.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Петрокоммерц-Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке шахтобудівельне підприємство», ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір», товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон» про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою публічного акціонерного товариства «Банк «Петрокоммерц-Україна» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 квітня 2015 року,
в с т а н о в и л и:
У червні 2012 року публічне акціонерне товариство «Банк «Петрокоммерц-Україна» (далі – ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 29 серпня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Банк «Петрокоммерц-Україна» (далі – ЗАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна»), правонаступником якого є ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна», та товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьке шахтобудівельне підприємство» (далі – ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство») укладено кредитний договір, на підставі якого банк зобов’язався надати боржнику кредитні кошти у вигляді кредитної лінії з лімітом фінансування 825 тис. доларів США зі сплатою 15 % річних на строк до 27 серпня 2010 року. Додатковою угодою до цього договору від 21 липня 2009 року встановлено ліміт фінансування в розмірі 510 тис. доларів США та строк користування траншем не більше ніж 331 добу. З метою забезпечення виконання зобов’язань 29 серпня 2008 року між ЗАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна», і ОСОБА_2, ОСОБА_1, товариством з обмеженою відповідальністю «Галант» (далі – ТОВ «Галант») та товариством з обмеженою відповідальністю «Оскар-Дон» (далі – ТОВ «Оскар-Дон»), а 27 лютого 2009 року між ЗАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна», і товариством з обмеженою відповідальністю «Гостинний двір» (далі – ТОВ «Гостинний двір») укладено п’ять договорів поруки, за умовами яких поручителі зобов’язалися відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх зобов’язань у повному обсязі.

Посилаючись на те, що позичальник не виконав зобов’язань за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати кредиту та процентів за його користування, ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» просило стягнути солідарно з боржника та поручителів заборгованість за кредитним договором та процентами за його користування, яка станом на 8 червня 2012 року складала 701 тис. 297 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) складало 5 млн 605 тис. 116 грн 24 коп.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» на користь ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 701 тис. 297 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 8 червня 2012 року складало 5 млн 605 тис. 116 грн 24 коп., в решті позову відмовлено, вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 грудня 2013 року рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2013 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» та ОСОБА_1, з ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» та ТОВ «Галант», з ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» та ТОВ «Гостинний двір» на користь ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 701 тис. 297 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 8 червня 2012 року складало 5 млн 605 тис. 116 грн 24 коп., у задоволенні позову ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» до ТОВ «Оскар-Дон» відмовлено, вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2014 року касаційні скарги ТОВ «Галант» та ТОВ «Гостинний двір» задоволено частково, рішення Апеляційного суду Донецької області від 26 грудня 2013 року в частині позовних вимог ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» до ТОВ «Галант» та ТОВ «Гостинний двір» скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 15 січня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 листопада 2013 року повернуто заявнику.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 квітня 2015 року касаційну скаргу ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» відхилено, ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 15 січня 2015 року залишено без змін.

У червні 2015 року до Верховного Суду України звернулося ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 квітня 2015 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а саме абзацу 2 частини третьої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції», при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

На підтвердження неоднакового застосування норм процесуального права заявник надав постанови Вищого господарського суду України від 2, 3 і 18 березня та 13 травня 2015 року.

У зв’язку із цим ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 15 січня 2015 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі ‒ ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

За змістом статті 3604 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.

Суди під час розгляду справи встановили, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2014 року касаційні скарги ТОВ «Галант» та ТОВ «Гостинний двір» задоволено частково, рішення Апеляційного суду Донецької області від 26 грудня 2013 року в частині позовних вимог ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» до ТОВ «Галант» і ТОВ «Гостинний двір» скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області (м. Донецьк) від 20 червня 2014 року зазначену справу призначено до розгляду апеляційним судом на 2 липня 2014 року.

Справу було призначено до розгляду ще на 30 липня та 17 вересня 2014 року.

На підставі розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року № 27/0/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» територіальну підсудність справ Апеляційного суду Донецької області визначено апеляційному суду Запорізької області.

29 вересня 2014 року будівлю Апеляційного суду Донецької області (м. Донецьк) було захоплено незаконними збройними формуваннями.

Апеляційний суд Донецької області (м. Донецьк) листом від 10 жовтня 2014 року повідомив Апеляційний суд Запорізької області про те, що у зв’язку із захопленням незаконними збройними формуваннями будівель Апеляційного суду Донецької області (м. Донецьк) зазначена справа залишилася в приміщенні суду згідно з витягом з акта прийому-передачі цивільних справ, які залишилися не розглянутими станом на 22 вересня 2014 року, до архіву Апеляційного суду Донецької області (м. Донецьк).

На підставі розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2015 року № 33/0/38-15 «Про відновлення роботи Апеляційного суду Донецької області» відновлено роботу цього суду з 26 травня 2015 року за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, вул. Леніна, 10.

Повертаючи ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, з висновком якого погодився і суд касаційної інстанції, виходив з того, що підстави для розгляду апеляційної скарги ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» про перегляд судового рішення місцевого суду на підставі документів, поданих заявником, відсутні, оскільки розгляд апеляційної скарги у цивільній справі без матеріалів цієї справи не передбачений чинним процесуальним законодавством. На підставі положень Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» судам надано право на вчинення необхідних процесуальних дій за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення у разі неможливості передачі матеріалів справи, розгляд якої не закінчено і яка перебуває у провадженні місцевого, апеляційного судів, розташованих у районі проведення антитерористичної операції, відповідно до встановленої цим Законом підсудності. Проте ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» надало копію судового рішення, яка належним чином не оформлена та не засвідчена відбитком гарбової печатки суду. За таких обставин матеріалів апеляційної скарги не достатньо для ухвалення Апеляційним судом Запорізької області відповідного судового рішення у справі. При цьому заявнику було роз’яснено, що розгляд Апеляційним судом Запорізької області його апеляційної скарги можливий у разі надходження справи на розгляд з Апеляційного суду Донецької області або після надходження з Ворошиловського районного суду Донецької області матеріалів справи після ухвалення судового рішення про відновлення втраченого судового провадження повністю або частково.

ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» зазначає, що суди касаційної інстанції по - іншому застосовують абзац 2 частини третьої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції».

У наданих для порівняння постановах Вищого господарського суду України касаційний суд дійшов таких висновків:

- у постанові від 2 березня 2015 року зазначено, що заявник подав до апеляційного суду документи та матеріали, які згідно з абзацом 2 частини третьої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» є достатніми для ухвалення судового рішення, тому апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу заявника та за результатами її розгляду ухвалив нове рішення в справі;

- у постановах від 3 і 18 березня та 13 травня 2015 року, зазначено, що заявники подали до апеляційного суду всі можливі документи, тобто вжили всіх заходів щодо надання суду документів для перегляду судового рішення місцевого господарського суду, тому суду апеляційної інстанції не мав підстав вважати про неможливість встановлення всіх фактичних обставин справи за відсутності всіх матеріалів. Установивши порушення апеляційним судом прав заявників на апеляційний перегляд судових рішень, суд касаційної інстанції скасував ухвали апеляційних судів, матеріали направив до цих судів для вирішення питання про прийняття апеляційних скарг до провадження.

Отже, існує неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції норм процесуального права, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України виходять з такого.

Згідно із частиною третьою статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судами відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Матеріали і документи є достатніми, якщо суд може вирішити справу по суті.

Достатність оцінюється судом індивідуально.

ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» звернулося до Апеляційного суду Запорізької області з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, до якої додало копії всіх наявних матеріалів та судових рішень.

Повертаючи заявнику апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що копія наданого судового рішення місцевого суду не відповідає вимогам пункту 13.7 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173, а саме: копія судового рішення належним чином не оформлена та не засвідчена відбитком гербової печатки суду.

Проте згідно із частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Стаття 295 ЦПК України визначає вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу (частина друга статті 297 ЦПК України).

Положеннями статті 121 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення подання заяви без додержання вимог процесуального законодавства, суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

Крім того суди встановили, що спір розглядався Ворошиловським районним судом Донецької області, Апеляційним судом Донецької області (м. Донецьк) та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ і за результатами розгляду спору кожною із судових інстанцій ухвалювалося судове рішення.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, не вирішивши питання про залишення апеляційної скарги ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» без руху для усунення недоліків щодо належного оформлення копії судового рішення, а також не надавши можливості заявнику вжити всіх заходів щодо зібрання і надання всіх необхідних матеріалів і документів, зокрема можливості звернутися в суди, де розглядалася справа, з метою отримання документів для перегляду судового рішення місцевого суду, дійшов передчасного висновку щодо недостатності документів та матеріалів, наданих ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна», для ухвалення відповідного судового рішення.

Вирішення питання про повернення апеляційної скарги в цьому випадку порушує принцип правової визначеності, оскільки перешкоджає подальшому руху справи і практично унеможливлює вирішення спору.

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини другої статті 3604 ЦПК України за наявності однієї з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, у разі порушення судами норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд задовольняє заяву та скасовує судове рішення повністю або частково і передає справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції.

Оскільки порушення норм процесуального права допущені судами апеляційної та касаційної інстанцій, ці судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 355, 3603, 3604 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л и:
Заяву публічного акціонерного товариства «Банк «Петрокоммерц-Україна» задовольнити.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 15 січня 2015 року скасувати, справу передати на розгляд до Апеляційного суду Запорізької області для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий В.І. Гуменюк

Судді: В.П. Барбара Н.П. Лященко

І.С. Берднік Я.М. Романюк

А.А. Ємець Ю.Л. Сенін


Т.Є. Жайворонок І.Б. Шицький

П.І. Колесник А.Г. Ярема


ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

у справі за № 6-934цс15

Положеннями абзацу 2 частини третьої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» судам надано право на вчинення необхідних процесуальних дій за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення у разі неможливості передачі матеріалів справи, розгляд якої не закінчено і яка перебуває у провадженні місцевого, апеляційного судів, розташованих у районі проведення антитерористичної операції, відповідно до встановленої цим Законом підсудності.

Матеріали і документи є достатніми, якщо суд може вирішити справу по суті.

Достатність оцінюється судом індивідуально.

Вирішуючи питання щодо достатності матеріалів і документів для ухвалення відповідного судового рішення, судам слід враховувати, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин справи шляхом роз’яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов’язків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у визначених процесуальним законодавством випадках.

Суддя

Верховного Суду України В.І. Гуменюк


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка