Порядок здійснення постійного та обов’язкового на договірній основі аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій аварійно-рятувальними службами Загальні положення



Скачати 144.07 Kb.
Дата конвертації08.05.2016
Розмір144.07 Kb.
ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету

Міністрів України

___________№ ___________


ПОРЯДОК

здійснення постійного та обов’язкового на договірній основі
аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання,
галузей та окремих територій
аварійно-рятувальними службами

Загальні положення
1. Порядок здійснення постійного та обов’язкового на договірній основі аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій аварійно-рятувальними службами (далі – Порядок) встановлює загальні вимоги до організації та здійснення постійного та обов’язкового аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій аварійно-рятувальними службами (далі – аварійно-рятувальне обслуговування), визначає правила та загальні принципи взаємовідносин аварійно-рятувальних служб із суб’єктами господарювання, у сфері управління яких знаходяться об’єкти чи окремі території, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій (далі – об’єкти та окремі території).

2. Вимоги цього Порядку поширюються на суб’єкти господарювання, у сфері управління яких знаходяться об’єкти та окремі території, що підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню (далі – суб’єкти господарювання), а також на аварійно-рятувальні служби, які здійснюють це аварійно-рятувальне обслуговування.

3. Метою аварійно-рятувального обслуговування є проведення відповідних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), локалізації і ліквідації наслідків аварій, а також надання інших послуг відповідно до укладеного договору.

4. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

аварійно-рятувальне обслуговування – це комплекс робіт, які здійснюються аварійно-рятувальною службою на об’єктах, галузях та окремих територіях, що обслуговуються, з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (профілактики), проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з локалізації і ліквідації наслідків аварій, а також надання інших послуг відповідно до укладеного договору;

аварійно-рятувальні засоби – технічні засоби спеціального призначення, засоби зв’язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту та інші засоби, що використовуються під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

оперативна одиниця аварійно-рятувальної служби – група рятувальників (відділення, аварійно-рятувальна мобільна група, пошуково-рятувальна група тощо), що здатна самостійно виконувати завдання (роботи) з пошуку та рятування людей, ліквідації аварій, надзвичайних ситуацій та їх наслідків;

протиаварійний стан об’єктів і окремих територій – стан реалізації на об’єкті чи окремій території комплексу організаційних, інженерно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист персоналу та населення від небезпек, що можуть виникнути під час аварій, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та мінімізації їх можливих негативних наслідків;

профілактичні обстеження – складова аварійно-рятувального обслуговування, направлена на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на об’єкті та окремій території, що обслуговується, та має за мету визначення їх протиаварійного стану, дотримання вимог (норм, правил) пожежної та техногенної безпеки та підготовленості до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків;

об’єктова аварійно-рятувальна служба – аварійно-рятувальна служба, створена керівником суб’єкта господарювання (підприємства, установи та організації), що експлуатує об’єкти підвищеної небезпеки, укомплектована рятувальниками, які приймаються на роботу на контрактній основі, забезпечена спеціальною технікою і обладнанням та атестована у встановленому законодавством порядку.

Інші терміни та поняття, що вживаються у цьому Порядку, застосовуються у значенні, визначеному у Кодексі цивільного захисту України, Гірничому законі України, Законі України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” та інших нормативно-правових актах.
Організація та здійснення
аварійно-рятувального обслуговування

5. Аварійно-рятувальне обслуговування об’єктів та окремих територій аварійно-рятувальними службами передбачає проведення наступних заходів:

виконання робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та мінімізації їх наслідків на об’єктах та окремих територіях, що обслуговуються;

проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення аварій, надзвичайних ситуацій та подій, у тому числі надання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допомоги потерпілим на місці події та під час евакуації до лікувальних закладів;

захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф.

6. Право на здійснення аварійно-рятувального обслуговування об’єктів та окремих територій мають аварійно-рятувальні служби, атестовані у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2013 р. № 828 “Про затвердження Порядку атестації аварійно-рятувальних служб і рятувальників” (Офіційний вісник України, 2013 р., № 90, ст. 3315).

Види аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, на виконання яких атестована аварійно-рятувальна служба, повинні відповідати можливим видам аварій, надзвичайних ситуацій та подій, передбачених планами реагування на надзвичайні ситуації, а також планами локалізації і ліквідації аварій (далі – ПЛА), що розробляються в установленому порядку на об’єкт чи окрему територію, що обслуговується.

Аварійно-рятувальне обслуговування об’єктів металургійної, нафтогазової, хімічної та нафтохімічної промисловості, енергетики, які за критеріями, визначеними законодавством, віднесені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, здійснюється державними спеціалізованими аварійно-рятувальними службами.

Аварійно-рятувальне обслуговування гірничих підприємств вугільної, гірничорудної і нерудної промисловості та об’єктів транспортно-дорожного комплексу, що будуються із застосуванням гірничих робіт, а також метрополітену здійснюється виключно державними спеціалізованими воєнізованими аварійно-рятувальними службами, діяльність яких пов’язана з організацією та проведенням гірничорятувальних робіт (далі – гірничорятувальна служба).

Об’єктові аварійно-рятувальні служби мають право здійснювати аварійно-рятувальне обслуговування тільки об’єктів та окремих територій, що належать суб’єктам господарювання, які є засновниками цих служб, якщо це не зменшує до критичного стан захищеності об’єкта підвищеної небезпеки, для захисту якого створена ця служба.

Завдання і функції конкретних аварійно-рятувальних служб стосовно здійснення аварійно-рятувального обслуговування визначаються їх статутами чи положеннями, що погоджуються та затверджуються відповідно до законодавства.

7. Чисельний і професійний склад оперативних одиниць аварійно-рятувальної служби та кількість одиниць аварійно-рятувальних засобів, що обслуговують об’єкт чи окрему територію за договором, а також зміна їх кількості та чисельності визначається керівником аварійно-рятувальної служби за погодженням із керівництвом суб’єкта господарювання залежно від джерела небезпеки і масштабу (рівня) можливої надзвичайної ситуації, статистичних даних щодо фактичної аварійності на цьому об’єкті чи окремій території, обсягів профілактичної роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
8. Вирішення покладених на аварійно-рятувальні служби завдань з аварійно-рятувального обслуговування забезпечують органи управління, керівники аварійно-рятувальних служб, основні і допоміжні підрозділи, що входять до їх складу.

Кількість та чисельний склад оперативних одиниць аварійно-рятувальної служби, що обслуговує об’єкт чи окрему територію, визначається залежно від специфіки цих об’єктів або окремих територій, а також спеціалізації та нормативу виїзду підрозділів аварійно-рятувальної служби, що регламентується планами реагування на надзвичайні ситуації та ПЛА, що розробляються на об’єкти чи окремі території. При цьому враховується те, що об’єкт повинна обслуговувати щонайменше одна оперативна одиниця, а також дислокація та диспозиція виїздів на аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, необхідність організації праці в режимі цілодобового функціонування, можливість поєднання сил і засобів декількох оперативних одиниць аварійно-рятувальної служби.

Кількість допоміжних працівників аварійно-рятувальної служби, які залучаються до аварійно-рятувального обслуговування, визначається залежно від організаційної структури конкретної аварійно-рятувальної служби та обсягу виконуваних функцій.

Матеріально-технічне забезпечення діяльності аварійно-рятувальної служби визначається табелем оснащення, що затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, суб’єктом господарювання, які утворили таку службу.

9. Загальний порядок виконання аварійно-рятувальними службами спеціальних аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж визначається інструкціями, правилами, статутами та іншими нормативними документами щодо дій у надзвичайних ситуаціях, затвердженими відповідними центральними органами виконавчої влади.

Специфіка проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з локалізації та ліквідації наслідків аварій, надзвичайних ситуацій та подій на конкретному об’єкті чи окремій території, а також питання організації взаємодії під час їх проведення визначаються планами реагування на надзвичайні ситуації та ПЛА, що розробляються в установленому порядку на цей об’єкт чи окрему територію.


Виконання робіт із запобігання виникненню
надзвичайних ситуацій
10. Роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, що виконуються аварійно-рятувальними службами під час аварійно-рятувального обслуговування об’єктів та окремих територій відповідно до укладених договорів, передбачають:

профілактичні обстеження об’єктів та окремих територій, що обслуговуються, з метою надання пропозицій щодо визначення та поліпшення їх протиаварійного стану, дотримання вимог (норм, правил) безпеки щодо підготовленості до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків;

участь у розробленні та погодження планів реагування на надзвичайні ситуації та ПЛА на об’єкти та окремі території, що обслуговуються;

подання керівнику суб’єкта господарювання письмових пропозицій щодо поліпшення протиаварійного стану об’єктів та окремих територій, що обслуговуються, для усунення виявлених порушень техногенної безпеки;

виконання робіт із забезпечення протиаварійного стану об’єктів та окремих територій, що потребують застосування умінь рятувальників чи аварійно-рятувальних засобів;

участь у навчаннях об’єктових формувань цивільного захисту та працівників об’єкта з питань цивільного захисту;

участь, за запрошенням уповноважених органів влади, у роботі комісій з розслідування причин виникнення аварій та надзвичайних ситуацій, якщо це передбачено статутом чи положенням аварійно-рятувальної служби;

участь у проведенні оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах та окремих територіях, що обслуговуються, якщо це передбачено статутом чи положенням аварійно-рятувальної служби;

участь у розробленні на об’єктах та окремих територіях, що обслуговуються, заходів щодо забезпечення техногенної та пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, якщо це передбачено статутом чи положенням аварійно-рятувальної служби.

11. Роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій виконуються основними працівниками аварійно-рятувальної служби у присутності керівника або уповноваженої особи суб’єкта господарювання (об’єкта чи окремої території), що обслуговуються, згідно з Положенням з профілактичної роботи, що розробляється аварійно-рятувальною службою та затверджується суб’єктом господарювання, яким утворено таку службу.

Порядок виконання профілактичних робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, які зазначаються у цьому Положенні, повинен відповідати вимогам (нормам, правилам) безпеки функціонування об’єктів та окремих територій, що обслуговуються, а також нормативним документам щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, які затверджено згідно із законодавством.

За результатами проведення профілактичних обстежень аварійно-рятувальною службою складаються письмові пропозиції керівнику суб’єкта господарювання для організації усунення виявлених недоліків, форма та зміст яких визначаються Положенням з профілактичної роботи цієї аварійно-рятувальної служби.

12. Для здійснення робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій керівний склад аварійно-рятувальної служби розробляє річний план профілактичної роботи, який погоджується з керівниками (власниками) об’єктів та окремих територій, що обслуговуються, у частині, що їх стосується.

На підставі річного плану роботи керівники підрозділів аварійно-рятувальної служби складають квартальні (місячні) плани роботи, які затверджуються начальником (командиром) аварійно-рятувальної служби,


та доводяться до керівників (власників) об’єктів та окремих територій, що обслуговуються, у частині, що їх стосується.

У планах роботи зазначається інформація про участь аварійно-рятувальної служби у розробленні та погодженні планів реагування на надзвичайні ситуації, ПЛА, встановлюється черговість та періодичність профілактичних обстежень об’єктів та окремих територій залежно від умов, що склалися на виробництві (зупинка, планово-попереджувальний або капітальний ремонт, пуск в експлуатацію агрегатів, перехід виробництва на нові види сировини, особливий режим праці тощо), протиаварійного стану об’єктів та окремих територій.

13. За видами профілактичні обстеження поділяються на загальні, під час яких всебічно і детально перевіряється протиаварійний стан об’єкта чи окремої території та їх готовність до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій, та вибіркові, під час яких перевіряються окремі питання протиаварійного стану об’єкта чи окремої території.

14. У разі виявлення невідповідності фактичного протиаварійного стану об’єкта чи окремої території вимогам (нормам, правилам) безпеки, встановленим законодавством, неможливості виконання заходів, передбачених планом реагування на надзвичайні ситуації та ПЛА (або окремих їх позицій), аварійно-рятувальна служба невідкладно інформує про це керівника (власника) суб’єкта господарювання, у сфері управління якого знаходиться цей об’єкт чи окрема територія, та у разі невжиття ними заходів щодо приведення протиаварійного стану об’єкта чи окремої території у відповідність з вимогами законодавства повідомляє про це територіальні органи центральних органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати державний нагляд та контроль у цій сфері.

Крім цього, гірничорятувальна служба відповідно до вимог законодавства, має право скасувати погодження ПЛА (або окремих їх позицій) на гірничі підприємства. Рішення про скасування оформлюється письмово та надається керівнику об’єкта.

Після усунення порушень, що призвели до рішення про скасування погодження ПЛА (або окремих їх позицій), керівник об’єкта повинен письмово повідомити про це гірничорятувальну службу.

Про скасування чи відновлення погодження ПЛА (або окремих їх позицій) гірничорятувальна служба письмово повідомляє територіальні органи Держгірпромнагляду та (або) ДСНС.

Порядок укладання договорів на аварійно-рятувальне обслуговування
та визначення вартості цього обслуговування

15. Аварійно-рятувальне обслуговування здійснюється на підставі договору на постійне та обов’язкове аварійно-рятувальне обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій аварійно-рятувальними службами (далі – договір на аварійно-рятувальне обслуговування), що укладається між суб’єктом господарювання та аварійно-рятувальною службою відповідно до вимог цього Порядку.

Аварійно-рятувальне обслуговування об’єкта чи окремої території об’єктовою аварійно-рятувальною службою здійснюється в межах внутрішньогосподарських відносин суб’єкта господарювання з об’єктовою аварійно-рятувальною службою як його структурним підрозділом.

16. Підставою для укладання договору на аварійно-рятувальне обслуговування є належність об’єкта чи окремої території за характеристиками (критеріями) до Переліку суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, що підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ________ № ________.

Договір на аварійно-рятувальне обслуговування укладається за письмовим зверненням керівника суб’єкта господарювання до відповідної аварійно-рятувальної служби з одночасним наданням відомостей стосовно техногенно-небезпечного об’єкта чи окремої території, необхідних для виконання завдань за договором.

17. Умовами договору на аварійно-рятувальне обслуговування обов’язково передбачаються обов’язки та права аварійно-рятувальної служби, обов’язки та права суб’єкта господарювання, об’єкта чи окремої території яких обслуговуються аварійно-рятувальною службою, а також відповідальність сторін, вартість обслуговування та порядок розрахунку (калькуляція).

Договором на аварійно-рятувальне обслуговування за згодою сторін можуть бути передбачені особливості взаємодії з аварійно-рятувальною службою з питань надання необхідної інформації, доступу працівників аварійно-рятувальної служби на об’єкт чи окрему територію під час виконання робіт із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, умови використання засобів зв’язку, транспорту та матеріально-технічних ресурсів об’єкта для виконання аварійно-рятувальною службою робіт за призначенням, а також інші положення, що не суперечать чинному законодавству.

18. Зміна умов, припинення дії або розірвання договору на аварійно-рятувальне обслуговування може здійснюватися за згодою сторін або однією із сторін на підставах, встановлених Цивільним кодексом України та договором на аварійно-рятувальне обслуговування.

19. У разі переукладання договору на аварійно-рятувальне обслуговування або укладання його з іншою аварійно-рятувальною службою суб’єктом господарювання має бути забезпечено безперервність аварійно-рятувального обслуговування.

20. Вартість аварійно-рятувального обслуговування визначається розрахунком (калькуляцією), що є невід’ємною частиною договору на аварійно-рятувальне обслуговування.

Формування вартості аварійно-рятувального обслуговування здійснюється відповідно до економічно обґрунтованих планових витрат відповідного підрозділу (оперативної одиниці) аварійно-рятувальної служби, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, відповідно до кошторисів з урахуванням цін на матеріальні ресурси та послуги у плановому періоді.

Вартість аварійно-рятувального обслуговування складається з таких показників:

витрати на оплату праці в межах узгодженого сторонами штатного розпису відповідно до умов оплати праці, установлених згідно з чинними нормативно-правовими актами для особового складу аварійно-рятувальної служби;

внески на державне пенсійне і соціальне страхування та інші обов’язкові платежі і податки, передбачені законодавчими та нормативно-правовими актами;

витрати, пов’язані з організацією здійснення аварійно-рятувального обслуговування (вартість матеріалів, амортизація основних фондів, утримання або оренда виробничих приміщень, вартість комунальних платежів, медичного забезпечення рятувальників, тренувань на об’єктах обслуговування тощо).

Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і гасіння пожеж здійснюється безоплатно. За домовленістю сторін витрати на проведення окремих аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій можуть бути повністю або частково відшкодовані відповідно до закону.



____________________________________________


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка