Поняття про товар І товарознавство



Сторінка1/2
Дата конвертації27.04.2020
Розмір83.1 Kb.
  1   2
ПОНЯТТЯ ПРО ТОВАР І ТОВАРОЗНАВСТВО

Термін товарознавство походить від слів товар і знати й означає цілеспрямовану діяльність з вивчення то­варів як предметів споживання. Властивість товару задоволь­няти конкретні потреби визначає його споживчу вартість.



Товар — це продукт праці, зроблений для обміну шляхом купівлі-продажу з метою задоволення потреб спо­живача.

Хірургічний інструмент, прилад для постановки діагно­зу, апарат для лікування, лікарський засіб і багато іншо­го — все, що вивчає дисципліна «Медичне і фармацевтичне товарознавство» з точки зору їх придатності в лікувально­му процесі, є товаром.

З визначення товару випливає, що продукт праці став товаром із початком розвитку виробництва і грошового обігу, а відтак має вартість, формою грошового вираження якої є ціна в грошовій одиниці.

Вартість товару (ВТ) як відбиття втіленої і матеріалізо­ваної суспільне необхідної праці є сукупністю таких скла­дових:

ВТ = вартість наукових розробок (товару)


  • вартість розробки технології виробництва

  • вартість сировини і матеріалів

  • вартість капітальних витрат на знаряддя виробни­цтва і його організацію

  • вартість трудових витрат на виробництві

  • вартість витрат енергії на виробництві

  • вартість витрат на просування товару від виробни­ка до споживача і реалізацію.

До вартості товару входить споживча вартість — влас­тивість, здатність товару задовольняти ті чи інші потреби людей або у вигляді предмета особистого вжитку, або як засобу виробництва.

Здатність товару найбільш повно задовольняти потреби людей визначається його призначенням і якістю, що зале­жить від багатьох чинників, які можна розділити на такі, що створюють якість товару, і такі, що зберігають її на ета­пах товароруху, зберігання і реалізації.

У зв'язку з цим виникла суспільна потреба в цілеспря­мованому вивченні товарів як предметів користування і споживання та в створенні спеціальної навчальної дис­ципліни, що давала б теоретичні основи цієї діяльності й формувала вміння та навички практичного застосуван­ня отриманих знань. Саме такою дисципліною є товарознав­ство.

Товарознавство, об'єктом вивчення якого є спожив­чі властивості товарів, дає сукупність знань про товар як предмет торгівлі, про його якість і споживче значення. У цьому відношенні воно відрізняється від економіки, тех­нології, маркетингу й інших дисциплін, що також розгляда­ють товар, але з інших точок зору.



Мета дисципліни — підготовка провізорів до професій­ного виконання робіт з постачання лікувальних установ, аптечної мережі і населення товарами медичного призна­чення через мережу лікарняних, міжлікарняних, госпрозра­хункових аптек, магазинів «Медтехніка» та «Оптика».

Принципи товарознавства

1.     Безпека – принцип, який полягає у відсутності недопустимого ризику, пов’язаного з можливістю нанесення товаром (послугою, процесом ) шкоди життю, здоров’ю і майну.

2.     Ефективність – принцип, який полягає у досягненні найбільш оптимального результату в процесі виробництва, зберігання, реалізації і споживанні товарів.

3.     Сумісність – принцип, який визначається придатністю товарів ( процесів, послуг ) для сумісного використання.

4.     Взаємозамінність – принцип, який визначається придатністю товару ( процесу, послуги ) використовуватися замість іншого товару ( процесу, послуги ) з метою виконання одних і тих же функцій.

5.     Систематизація – принцип, який полягає у встановленні певної послідовності однорідних, взаємно пов’язаних товарів ( процесів, послуг ).

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ТОВАРОЗНАВСТВА

 

Товарознавство виникло й формувалося разом із роз­витком товарного виробництва і торгівлі. Перша кафедра товарознавства (рослинних і тваринних фармацевтичних матеріалів) була заснована 1549 року в Падуанському уні­верситеті (Італія). На Русі виникнення товарознавства від­носять до середини XVI століття. У той час почався перехід від ремісничого до промислового виробництва, що привело до збільшення кількості товарів та розширення їх асорти­менту. Стала більш пожвавленою міжнародна торгівля. Це викликало необхідність оцінювати й зіставляти товари за міжнародними стандартами. З'явилися керівництва з опи­сом товарів і рекомендаціями щодо їх використання. Так, у 1575 році було видано «Торгову книгу», в якій описані всяких земель товари різноманітні.



Товарознавство початку XVI — середини XVIII століть мало суто описовий характер, і цей період його розвитку називають товарознавчо-описовим: воно вивчало зовнішні ознаки товарів, здебільшого експортно-імпортних (хутро, льон та ін.), без їх класифікації, часто в алфавітному порядку. Наприкінці XVII століття були розроблені перші технічні умови на льон.

У XVIII столітті завдяки розвитку виробництва, успі­хам природничих наук і створенню нових технологій ви­робництва товарознавство набуває товарознавчо-технологіч­ного характеру. Як самостійна навчальна дисципліна то­варознавство вводиться в середніх і вищих комерційних навчальних закладах наприкінці XVIII століття. Отже, другий період називають товарознавчо-технологічним, бо основна увага тоді приділялася вивченню споживчих вла­стивостей товарів і впливу на них технологічних процесів виробництва.

Третій період розвитку товарознавства (від початку XIX століття до сих пір) називають товарознавчо-формуючим, тому що товарознавча діяльність почала активно впливати на формування асортименту і створення якості товарів. Біль­ше уваги стало приділятися розробці теоретичних основ то­варознавства, класифікації товарів та їх споживчих вла­стивостей, питанням товарознавчої оцінки, управління якістю товарів. У товарознавстві було виділено теоретичну і практичну частини.

Основоположником сучасного товарознавства в Росії вважається професор Казанського і Московського універси­тетів М. Я. Кітарри (1825—1880 pp.). У праці «Публічний курс товарознавства» він уперше сформулював концепцію товарознавства й розробив принципи класифікації товарів.



ЗВ'ЯЗОК ТОВАРОЗНАВСТВА З ІНШИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

 

Методом вивчення споживчих властивостей това­рів є комплексний соціально-економічний і природничона-уковий системний підходи, що передбачають широке вико­ристання відомостей і даних різних галузей науки, тісний взаємозв'язок з ними.



Багато споживчих властивостей товарів за своєю приро­дою є хімічними, фізичними й т. д., тому при визначенні показників цих властивостей, при розробці методів дослі­дження якості товарів і чинників, що впливають на нього і сприяють збереженню, широко послуговуються законами фізики, хімії, біології та інших наук.

Товарознавство пов'язане з матеріалознавством і техно­логією виробництва, тому що від властивостей вихідних матеріалів і технології залежить якість готових товарів. Вивчення технологічних дисциплін допомагає зрозуміти, як окремі технологічні процеси створюють необхідні якості товарів.

При вивченні фармацевтичних товарів, які є синтетич­ними і фітохімічними препаратами, важливого значення набувають знання з органічного та неорганічного хімічного синтезу, а також технології екстрагування й виділення біо­логічно активних речовин із рослинної сировини та дове­дення їх до лікарської форми.

Оцінка якості товарів неможлива без знання основ мет­рології, математики і математичної статистики.

Маркетинг і організація економіки фармації дають необхідні знання про методи вивчення попиту на ринку, планування товарообігу й аналізу господарської діяльності аптек, складів, магазинів «Медтехніка» й «Оптика», ліку­вальних установ.

Знання з мікробіології дають можливість досліджувати зміни, що відбуваються в товарах під впливом мікроорга­нізмів, і розробити заходи щодо запобігання псуванню то­варів.

Наявність знань із фармакології і фармакокінетики дає підстави для правильного розуміння призначення лікарсь­ких препаратів та їх застосування в лікувальному процесі. Крім цього, знання медико-біологічного циклу дозволяє використовувати їх, наприклад, при класифікації лікарських засобів і готових лікарських форм за фармакологічною дією. Для характеристики естетичних властивостей товарів медичного призначення в товарознавстві широко вдаються до методів технічної естетики.

ЗАВДАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО І МЕДИЧНОГО ТОВАРОЗНАВСТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Фармацевтичне і медичне товарознавство покли­кане брати участь у розробці наукових основ створення не­обхідних споживчих властивостей товарів медичного при­значення й формування їх асортименту та якості з метою повнішого забезпечення лікувального процесу. Вирі­шення цієї проблеми потребує виконання як завдань з управ­ління асортиментом, так і завдань щодо зберігання та управ­ління якістю товарів медичного призначення.

Завдання з управління асортиментом товарів ме­дичного призначення:

>  Дослідження й оцінка сучасного асортименту за спожив­чою вартістю.

>  Розробка оптимальної класифікації товарів з огляду на їх призначення і властивості, що забезпечують ліку­вальний процес, з урахуванням факторів впливу на їхню якість у процесі просування, зберігання та реалізації.

>  Прогнозування асортименту окремих товарних груп, ви­ходячи з потреби в них для забезпечення лікувального процесу.

>  Розробка необхідного й оптимального асортименту для різних груп споживачів (відповідно до спеціалізації лікувальних, аптечних та інших установ).

Завдання щодо зберігання й управління якістю товарів медичного призначення:

>  Дослідження чинників, що створюють і формують якість товарів, а також умов їх зберігання.

>  Розробка показників якості товарів і відповідної норма­тивно-технічної документації.

>  Участь в удосконаленні методів випробувань і критеріїв оцінки рівня якості товарів.

 >  Організація заходів, спрямованих на збереження якості

товарів у процесі руху (при транспортуванні, зберіганні та реалізації).

Навчальний курс фармацевтичного і медичного товаро­знавства дає теоретичні знання з метою практичного вирі­шення перелічених завдань, прищеплення студентам умінь та навичок, необхідних у процесі трудової діяльності про­візора, особливо якщо вона зводитиметься до діяльності товарознавця.

На практичних заняттях з фармацевтичного і медичного товарознавства розглядається коло питань, головним із яких є оволодіння технікою проведення товарознавчого аналізу.

Метою товарознавчого аналізу для провізора є визна­чення споживчих властивостей товару медичного призна­чення і насамперед його якості відповідно до призначення (якщо це лікарські засоби).

Отже, провізор має виконати такі дії:

1) перевірити відповідність товару супровідній докумен­тації;

2) установити відповідність упаковки лікарського засо­бу його фізико-хімічним властивостям;

3) перевірити відповідність маркування Держстандарто­ві, її доступність та інформативність;

4) якщо необхідно, перевірити в контрольно-аналітичній лабораторії відповідність фармакологічної дії препарату вимогам НТД на даний препарат;

5) зробити висновок про придатність даного препарату для лікувальних цілей на підставі отриманих даних;

6) зробити висновок про термін і умови зберігання, пра­вила транспортування;

7) зазначити напрям його подальшого руху;

8) зробити висновок про доцільність придбання даного препарату, виходячи з потреби в ньому та економічної ефек­тивності.

Якщо товар — виріб медичної техніки, дії товарознавця аналогічні, за винятком четвертого пункту, котрий можна сформулювати так: якщо необхідно, провести технічні ви­пробування даного виробу з метою його відповідності НТД на цей виріб.

Повноцінне проведення товарознавчого аналізу потребує таких знань і вмінь:


  • знання документації, що супроводжує товар при його прямуванні від виробника до споживача;

  • дотримання правил класифікації і кодування това­рів, уміння читати код товару;

  • знання будови й організації аптечної мережі, складів зберігання, магазинів «Медтехніка» та «Оптика», лікуваль­но-профілактичних установ;

  • знання організації товарознавства, правил прийман­ня, відпускання та списання товарів;

  • обізнаність з НТД і вміння користуватися нею;

  • знання тари і матеріалів, необхідних для її виготов­лення, організації тарного господарства;

  • знання вимог до матеріалів, що використовуються для виготовлення медичної техніки;

  • розуміння терміну «стерильність» і володіння засо­бами, методами й устаткуванням, за допомогою яких вона досягається;

  • знання асортименту товарів медичного призначення.

ПОНЯТТЯ ПРО КЛАСИФІКАЦІЮ ТОВАРІВ ТА ЇЇ КАТЕГОРІЇ

Класифікація товарів є важливою складовою това­рознавства, надзвичайно велике її значення в управлінні асортиментом і якістю товарів. Вона дозволяє вивчати безліч різноманітних товарів і раціонально організовувати тор­гівлю ними.

Об'єктом виступає елемент класифікованого загалу. У товарознавстві таким елементом є товар. З-поміж великої кількості товарів за ознакою призначення виділяються: споживчі товари, товари промислового призначення та ін.

Класифікація (від лат. classic — розряд, група) — розподіл численних об'єктів (предметів і явищ) на класи, групи й інші підрозділи залежно від загальних ознак.

Інакше кажучи, класифікація — це система упорядкованого роз­поділу товарів за розділами і дрібнішими підрозділами в логічній послідовності, зі супідрядністю за певними озна­ками.

Вона узагальнює й упорядковує результати досліджень і сприяє подальшому науковому пошуку.

Вперше питаннями систематизації (класифікації) стали займатися зоологи і ботаніки. Так, 1735 року з'явилася ро­бота шведського вченого Карла Ліннея «Система природи», в якій були викладені основи систематизації рослинного і тваринного світу. Ця робота вплинула на систематизацію в інших дисциплінах.

Класичним прикладом природничонаукової класифіка­ції є розподіл хімічних елементів на групи в періодичній системі Д. І. Менделєєва, що відображає закономірний зв'я­зок між їхньою будовою та властивостями. Ця класифіка­ція дозволила не тільки розподілити всі відомі хімічні еле­менти на окремі групи за властивостями, але й передбачити невідомі на той час елементи, що були відкриті пізніше.

КЛАСИФІКАЦІЯ І КОДУВАННЯ ТОВАРІВ

Перші спроби наукової класифікації товарів були зроблені М. Я. Кітарри в роботі «Публічний курс товарознав­ства», а потім й іншими вченими. Проте перші праці із систематизації товарів мали серйозні вади. У них не зав­жди витримувалися основні принципи класифікації.

Класифікація товарів, об'єднуючи їх за спільними озна­ками, дає можливість вивчати окремі види й різновиди, яким властиві ці ознаки. Вона створює передумови для автомати­зованого обліку, планування, прогнозування асортименту, побудови прейскурантів, вивчення попиту й упорядкування заявок-замовлень.

Розрізняють категорії класифікації:



  • вищі;

  • середні;

  • нижчі.

Вищі категорії класифікації позначають термінами «розділ», «підрозділ» або «клас», «підклас».

Середні категорії— «група», «підгрупа», «вид».

Нижчі категорії— «підвид».

Розподіл загалу об'єктів (товарів) на групи тільки за однією ознакою називається групуванням.

Вид у класифікації — дуже важлива категорія, що являє собою кінцевий продукт виробництва та має конкретне при­значення і власну назву. Наприклад, вата гігроскопічна, бан­ка скляна з трикутним вінцем, стіл аналітичний відносять до категорії виду товару, а перев'язувальні засоби, тару, ап­течні меблі, що містять ці види,— до більш високого щабля класифікації — гругіи.

Вид може розділятися на різновиди (підвиди), тобто ни­жчі категорії класифікації. Приміром, вата гігроскопічна як вид має декілька різновидів: хірургічна, очна, гігієнічна.



МЕТА І ПРИЗНАЧЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ

 

Основні принципи класифікації — це визначення мети і вибір класифікаційних ознак.



Метою класифікації, в товарознавстві є сприяння вивчен­ню споживчих властивостей, якості, асортименту товарів і управління ними. Очевидно, що кількість ознак, які обира­ються, і порядок їх використання (за ступенем важливості або істотності) визначаються метою класифікації.

У торгівлі класифікація слугує раціоналізації та приско­ренню торгово-оперативних процесів, її застосовують при плануванні товарообігу по групах (підгрупах) товарів, при впорядкуванні заявок-замовлень та вивченні попиту.

Призначення класифікації полягає в тому, що вона до­зволяє:

— дослідити споживчі властивості однорідних груп (під­груп) товарів;

— установити оптимальний рівень властивостей товарів;

— розробити групові методи дослідження й оцінки рів­ня якості товарів (наприклад, для груп інструментів, прила­дів, перев'язувальних засобів, гумових виробів тощо.)

Класифікація дає можливість оцінювати асортимент кон­кретних груп (підгруп) товарів і його відповідність потре­бам, розробляти напрями розвитку асортименту.

Групування товарів за спільністю властивостей є підста­вою для розробки умов зберігання, прийомів пакування то­варів і необхідне при встановленні оптимальних режимів їх експлуатації.

Відповідно до встановленої Центральним статистичним управлінням України класифікації ведуться облік і звіт­ність про надходження та реалізацію товарів.

Класифікацію покладено в основу впорядкування ка­талогів, її враховують при визначенні типів складів, баз і торгових підприємств (наприклад, магазинів «Медтехніка», «Оптика», МЛА, ЦРА й ін.).

Розміщення на складах, на прилавках аптек, у магази­нах «Медтехніка» також здійснюється за певною системою, групуванням товарів за рядом ознак (наприклад, за умова­ми зберігання, за фармакотерапевтичною дією, лікарською формою й т. п.).

Комп'ютеризація, створення автоматизованих систем управління (АСУ) висувають підвищені вимоги до класифі­кації та кодування товарів.



ОЗНАКИ І ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА КЛАСИФІКАЦІЇ

Розподіл товарів по категоріях класифікації здій­снюється за характерними спільними ознаками. 

При класифікації медичних і фармацевтичних товарів враховуються такі ознаки: призначення, сфера застосування, вихідний матеріал, спосіб виробництва, особливості кон­струкції, розміри, кратність обертання.    

Найбільш загаль­ними ознаками, характерними для багатьох товарів, є при­значення, застосування, вид вихідної сировини.

Ознака призначення використовується як у вищих, так і в нижчих щаблях класифікації.Так, залежно від призна­чення товари можуть виділятися в окремі товарні групи.

Наприклад, група «Ножі та скальпелі»:

за призначенням — для розсікання м'яких і щільних тканин;

за сферою застосування — загальна хірургія, нейрохірур­гія, офтальмологія тощо;

за вихідним матеріалом — різні марки сталей (вуглеце­ві В10А, В12А; неіржавіючі — 40X13,10X13 та ін.);

за способом виробництва — цільноштамповані, зварні;

за конструкцією — брюшисті, шпичасті, радіусні, серпо­видні, лінійні, списоподібні;

за розмірами — за довжиною леза або інструмента;

за кратністю обертання — багаторазового використання, одноразові.

Такі фармацевтичні товари, як лікарські засоби, крім того, можуть класифікуватися за лікарською формою, за специ­фічними умовами зберігання (наприклад, такі, що потребу­ють захисту від світла; такі, що потребують захисту від во­логи).

Хімічні реактиви класифікуються за хімічним складом, фасуванням й ін.

Парфумерні товари — за характером за­паху класифікуються на квіткові й фантазійні.

  Класифікація товарів будується з дотриманням встано­влених правил. При розподілі товарів на групи необхідно додержувати двох основних правил:

по-перше, розподіляти всю масу товарів на одній стадії групування тільки за однією ознакою;

по-друге, починати розподіл товарів на групи за найбільш загальними ознаками, а потім переходити до інших ознак, менш загальних.

Класифікація повинна бути легко доступною для огляду, тобто з оптимальною кількістю категорій та мінімальною кількістю груп у кожній категорії.

Ознаки класифікації мають бути істотними і повинні відбивати споживчі властивості товарів.

Нижчий ступень класифікації повинен конкретизувати, розкривати суть ознаки попереднього щабля. На кожному щаблі товари варто групувати тільки за однією ознакою. Неприпустиме, наприклад, таке групування: тара скляна, по­лімерна, споживча, металева і т. д., оскільки в ній викорис­тано одночасно дві ознаки — вид вихідного матеріалу і при­значення тари.

 

ВИДИ КЛАСИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ

Залежно від того, що ставиться за мету при класи­фікації товарів — зручність вивчення, раціональна органі­зація торгівлі або статистична звітність, розрізняють класифікації:



  • на­вчальні;

  • торгові;

  • економіко-статистичні.

Навчальні класифікації.

 Створюються з метою найбільш зручного, логічного й послідовного вивчення курсу в уза­гальненому вигляді з мінімальним витрачанням часу, тоб­то методично правильне вивчення споживчих властивостей товарів. При цьому вся увага зосереджується на вивченні загальних принципів формування цих властивостей.

Усі товари медичного призначення умовно поділяють на:


  • медичні товари (реалізуються через систему «Медтехніка»);

  • фармацевтичні товари (реалізуються через аптечну ме­режу).

Фармацевтичні товари розподілені на такі товарні гру­пи: лікарські засоби; тара, закупорювальні засоби і паку­вальні матеріали; перев'язувальні засоби і готові перев'язу­вальні матеріали; гумові вироби; предмети санітарії, гігієни і догляду за хворими; хімічні реактиви; дезінфекційні засо­би; інші товари обмеженого аптечного асортименту (мінера­льні води, п'явки медичні, миючі засоби й ін.).

Із наведених груп видно, що в навчальних класифікаці­ях, мета яких — вивчення асортименту товарів, найважли­вішими ознаками є призначення і вихідний матеріал.

Торгова класифікація необхідна в торгово-оператив­ному процесі, її мета — удосконалення цього процесу. Це класифікація традиційна, вона склалася на основі поділу товарів на групи відповідно до існуючого галузевого поділу промисловості і враховує особливості галузевих класифіка­цій продукції за чинними стандартами.

Для торгової класифікації, мета якої — поліпшення організації торгового процесу, найпершою є ознака призна­чення.

Чіткою класифікацією товарів користуються в аптеках, де викладка здійснюється за основною ознакою призначен­ня, тобто за фармакотерапевтичною дією (наприклад, ліки від головного болю, шлункові, протизапальні, нейролептики, транквілізатори й інші медикаменти, незалежно від лікар­ської форми, або перев'язувальні засоби, предмети догляду за хворими та ін.).

Важливим моментом у торговій класифікації є її доско­налість і наближення до головної мети — раціоналізації та прискорення торгове-оперативних процесів у торгівлі.

Економіко-статистичні класифікації подаються в класифікаторах і в класифікації ЦСУ України, їх вико­ристовують при плануванні виробництва, постачання, для обліку продукції, що випускається.

Для внутрішньої статистичної звітності та визначення питомої ваги медичної і фармацевтичної продукції в това­рообігу аптек, як правило, прийнятна укрупнена класифіка­ція одразу за кількома групами.

КОДУВАННЯ ТОВАРІВ

Кодування товарів — технічний прийом, що дозволяє подати об'єкт, що класифікується, у вигляді знаку або групи знаків за правилами, встановленими конкретною системою класифікації.

Кодова система класифікації ство­рюється для того, щоб дати інформацію в зручній для її збирання, передачі й опрацювання формі, пристосувати за­кодовану інформацію до опрацювання на комп'ютері.

Отже, кодування — це присвоєння об'єктам класифіка­ції певних позначок.

Кодуванню підлягають як товари, так і підприємства, організації, країни світу й території, устано­ви, митниці та митні режими, валюти країн, види транспор­ту та ін.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка