Положення Закону про вибори народних депутатів України; • сприяти виробленню свідомого ставлення до виборів та значимості особистої участі у них; • навчити розрізняти виборчі системи та ступінь демократичності виборів. Учні повинні вміти



Сторінка1/4
Дата конвертації05.05.2016
Розмір0.98 Mb.
  1   2   3   4

Симуляційна гра ”ВИБОРИ”

Мета:

• навчити старшокласників проводити процедуру виборів;

• розкрити основні положення Закону про вибори народних депутатів України;

• сприяти виробленню свідомого ставлення до виборів та значимості особистої участі у них;

• навчити розрізняти виборчі системи та ступінь демократичності виборів.

Учні повинні вміти:

• пояснювати термін “демократія” через проведення виборів;

• розповідати про зміст процедури голосування;

• розрізняти мажоритарну та пропорційну виборчі системи;

• сформувати власне ставлення до необхідності участі в голосуванні.

Коло учасників:

Учні 9 –11 класів, вчителі історії і права, заступники з навчально - виховної роботи, класні керівники.



Обладнання:

1. Обладнані до дня виборів виборчі дільниці.

2. Папір.

3. Канцелярські приладдя.



Час проведення: місяць (тиждень) напередодні офіційних виборів.

План проведення

1. Підготовчий етап

Адміністрація школи, рада старшокласників, шкільний парламент визначають тематику проведення голосування. (Вибори “випускника року”, “улюбленого шкільного предмета”, “вчителя року” чи голосування за запитаннями ”Цінності, які я вибираю”.”Програми розвитку школи”.

Можуть визначатися будь-які питання, головне, щоб у результатах опитування була зацікавлена школа).

2. Підготовка ініціативної групи.

Вчитель правознавства або історії ініціює створення шкільної виборчої комісії, групи спостерігачів з числа представників старших класів. Вони можуть бути обрані в класах у представництві, необхідному для забезпечення гри.



3. Організаційний етап.

Члени ініціативної групи проводять підготовку необхідних матеріалів та документів для проведення голосування (бюлетені, протоколи...)



4. Агітація за участь у голосуванні.

Ініціативна група проводить роз’яснювальну роботу щодо тематики та процедури голосування у визначених класах з метою забезпечення найбільшого представництва у голосуванні. Можуть бути визначені постійні консультанти, готові відповісти на будь-які питання.



5. Голосування та підведення підсумків.

У визначений термін на обладнаних дільницях протягом дня (терміни узгоджені попередньо з адміністрацією школи та доведені до відома учасників виборчого процесу) учні старших класів беруть участь у голосуванні.



6. Оголошення результатів виборів.

Ініціативна група випускає прес-реліз, газету тощо за результатами голосування та проводить виховні години у класах з аналізом та роз’ясненням гри та її результатів.



Методичні поради та рекомендації

• Питання, що виносяться на голосування, повинні бути особистісно чи суспільно значимими для старшокласників.

• Результати голосування мають бути практично використані в роботі школи.

• Голосування бажано провести так, щоб учні усвідомили суть пропорційної та мажоритарної систем. Наприклад, “випускник року” може вибиратися за мажоритарною системою, а голосування за “улюблений предмет”, що визначатиме рейтинг навчальної дисципліни, може бути проілюстровано діаграмою.

• Ініціативна група має чітко дотримуватися вимог закону щодо проведення виборів і не допустити їх порушення.

• Аналіз результатів голосування необхідно проводити спочатку вчителями права в ініціативній групі, а потім інформацію доводити до учнів.

• Будь-які наслідки повинні бути використані для досягнення поставленої мети (низька активність, зіпсовані бюлетені, складність процедури підрахунку голосів – всі вони ілюструють реальні проблеми голосування).

• Необхідно усвідомити, що дана акція хоча й проводиться для старшокласників, не лишає байдужими й молодших школярів,

• тому корисним буде провести коротенькі бесіди в класах молодшої та середньої ланок, які за допомогою ініціативної групи можуть підготувати вчителі початкових класів, класні керівники.

• Слід пам’ятати, що інформація про “вибори в школі” буде поширена в сім’ях, серед друзів, знайомих з вулиці, що є важливим і позитивним елементом запланованої акції.



Важливо пам’ятати наступне:

1. Головним завданням симуляційної гри “Вибори” є переконання молодих людей в тому, що брати участь у виборах – це їх обов’язок перед суспільством, у якому вони живуть.

2. Гра не має на меті проводити агітацію за будь-кого з кандидатів у депутати, партію чи виборчий блок.

3. Важливим результатом проведення симуляційної гри «Вибори» є отримання навиків участі у виборчому процесі.

Кожний з організаторів відповідальний за те, щоб ніхто з дорослих не використав цю гру в політичних цілях.

Основні етапи проведення симуляційної гри “Вибори”

1-й етап. Організаційний

Діяльність

1. На шкільних зборах, старостаті, Раді учнівського самоуправління тощо обговорюється ідея проведення симуляційної гри “Вибори” і визначається предмет виборів.

Предметом виборів можуть бути:

кращий клас;

кращий вчитель;

предмет навчання з варіативної частини;

програми розвитку школи;

реальні партії та блоки;

імпровізовані партії;

тощо.



Результат

Прийнято рішення про проведення симуляційної гри “Вибори”з обранням предмету виборів у цій грі.

На дошці оголошень вивішується повідомлення про проведення гри “Вибори”.

2-й етап. Створення шкільної виборчої комісії (ШВК)

Діяльність

Від кожного класу необхідно делегувати по одній особі для створення Шкільної виборчої комісії. Створена комісія обирає голову, заступника і секретаря.



Результат

Створено Шкільну виборчу комісію (ШВК), список членів якої та план прове-дення гри “Вибори” вивішується на дошці оголошень.Інформацію можна оголосити на загальношкільній лінійці, через шкільний радіовузол тощо.



3-й етап. Реєстрація виборців

Діяльність

1. Складається список виборців.

2. Списки виборців укладають члени ШВК і подають голові.

3. Залежно від обставин можна ввести віковий ценз.



Результат

Укладений список виборців на дільниці, підписаний головою та секретарем ШВК.



4-й етап. Висунення кандидатів або інших предметів (ідей) виборів

Діяльність

1. Проводяться збори класних колективів, засідання адміністрації, педагогічного колективу, на яких висуваються кандидати (або інші предмети вибору) для участі у виборах.

2. У ШВК класи подають:

• протокол зборів;

• передвиборчу програму кандидата або обгрунтування іншого предмету виборів;

Результат

Від класів подаються протоколи зборів, передвиборчі програми кандидатів.

2. ШВК складає список кандидатур.

3. Інформація вивішується на дошці оголошень.



5-й етап. Підготовка бюлетенів до голосування

Діяльність

Відповідно до укладеного списку виборців готуються бюлетені з прізвищами кандидатів або іншого предмету виборів, які були зареєстровані до участі у виборах.



Результат

Підготовлено відповідну кількість бюлетенів.



6-й етап. Передвиборча агітація

Діяльність

1. У школі обговорюються передвиборчі програми кандидатів (або іншого предмету виборів).

2. Агітаторам або кандидатам надаються рівні умови та можливості для проведення агітації в класах, учні яких братимуть участь у виборах.

3. Проводяться “круглі столи”, дебати з кандидатами тощо.



Результат

Поширено інформацію про всі виборчі програми.

Програми кандидатів або інших предметів вибору представляються в шкільних газетах, на плакатах, листівках.

Забороняється передвиборчу агітаційну інформацію розвішувати у непризначених для цього місцях.

7-й етап. Реєстрація офіційних спостерігачів

Діяльність

1. Учні класів, педагогічний колектив, адміністрація школи можуть висунути від свого колективу по 1 спостерігачу для роботи в день виборів.

2. Спостерігачі повинні зареєструватися в Шкільній виборчій комісії.

3. До числа спостерігачів можна залучати і батьків, громадськість.



Результат

Укладено списки офіційних спостерігачів, які вивішуються на дошці оголошень.



8-й етап. Голосування

Діяльність

1. Завчасно розмістити оголошення про день, час, місце виборів.

2. Припинити будь-яку агітацію.

3. Підготувати відповідно обладнане приміщення для таємного голосування.

4. Провести голосування.

Результат

Проведено вибори



9-й етап. Ознайомлення з результатами виборів

Діяльність

1. На загальношкільній лінійці голова ШВК оголошує результати виборів.

2. Інформація про вибори, кількість виборців, які проголосували, вивішуються на дошці.

Результат

Оголошено результати виборів.

Протокол про хід голосування може містити наступну інформацію:

• скільки осіб мали голосувати;

• скільком особам було видано виборчі бюлетені;

• скільки було недійсних бюлетенів (недійсними вважають бюлетень, в якому викреслено більше ніж одну позицію або нічого не викреслено);

• скільки було дійсних бюлетенів;

• скільки осіб проголосувало за кожну пропозицію в бюлетені.



Протокол результатів виборів
(орієнтовний зразок)

Вибори відбувалися у школі (назва школи)_______________________


За процедурою виборів спостерігала Шкільна виборча комісія
у складі:
Голова:____________________________________________________
Заступник голови:__________________________________________
Секретар:__________________________________________________
Взяло участь у голосуванні __________________________________
З них

Дійсні бюлетені _____________________


Зіпсуті бюлетені _____________________

Рольова гра “На виборчій дільниці”

Мета:

• закріпити знання основ виборчої системи та законодавства України про вибори.

• розвивати вміння використовувати теоретичні знання на практиці.

• продемонструвати необхідність в кожній ситуації діяти у відповідності із законом.



Організація заняття.

Учні поділені на три групи:

Виборці, члени дільничної виборчої комісії, експерти, які оцінюють правильність дій членів комісії та виборців

Готуються списки, бюлетені для голосування, імпровізовані кабіни та урни для голосування, надписи “Виборча дільниця” тощо.



Хід заняття:

Вступне слово учителя:

Сьогоднішнє заняття ми проведемо з вами у незвичній формі. Коли ми вивчали положення законодавства про вибори, основні засаді виборчої системи в Україні, нам здавалося, що все досить просто і серйозних проблем під час проведення виборів не повинно виникати. Але життя різноманітне у своїх проявах, і в день виборів як членам виборчих комісій, так і самим виборцям доводиться розв’язувати різноманітні проблемні завдання.

Спробуємо змоделювати сценарій дня виборів на звичайній виборчій дільниці.

Учні, яким дісталась роль виборців чи членів виборчої дільниці, отримують картки із певним завданням. Їм потрібно визначитися, як вести себе в даній ситуації, як знаходити правильне рішення.

Експерти дадуть оцінку діям своїх однокласників.



Ситуація 1:

Юнакові 31 березня 2002 року виповнилось 18 років. Але в списках виборців його немає. Чи має він право голосувати? Якими повинні бути дії членів виборчої комісії?



Ситуація 2:

До комісії звернувся виборець з таким проханям: його дружина захворіла і не може особисто прийти до дільниці, але не бажає втратити право голосу. Вона написала довіреність на ім’я чоловіка та доручила йому свій паспорт. Чоловік просить видати два бюлетені – за себе і за дружину. Які дії членів комісії?



Ситуація 3:

Коли виборець заповнював бюлетені, він помилково позначив прізвище не того кандидата, за якого мав намір голосувати. Він просить комісію видати йому новий бюлетень замість зіпсованого. Закінчіть ситуацію.



Ситуація 4:

На виході з виборчої дільниці журналісти місцевої телекомпанії беруть у виборців інтерв’ю, одночасно задають питання, кому виборці віддали свій голос. Чи правомірними є дії журналістів? Якими повинні (можуть) бути дії виборців?



Ситуація 5:

Жінка похилого віку забула окуляри і не може сама заповнити бюлетень. Вона звернулась за допомогою до члена дільничої виборчої комісії, який видавав бюлетені. Які дії членів дільничої комісії?



Висновки:

Підводячи підсумки заняття, вчитель акцентує увагу школярів на тому, що вирішальним у прийнятті правильного рішення у різноманітних проблемних ситуаціях повинно бути законодавство України, зокрема Закон України “Про вибори народних депутатів України”. Усі непорозуміння, проблеми, які виникають під час виборів, слід вирішувати, спираючись на законодавчу базу, тільки в такому випадку вибори проходитимуть чесно та відкрито, а державу можна буде називати демократичною.

Методичні рекомендації до проведення батьківських зборів на тему:


Як стати свідомим і поінформованим громадянином. Роль засобів масової інформації.

Дуже важливо бути поінформованим громадянином для ефективної участі в громадському житті. Громадянам необхідно знати свої конституційні права, щоб визначати, чи були вони порушені. Громадянам повинні бути відомі інституційні та юридичні засоби захисту їхніх прав, якими можна скористатися. Вони повинні стежити за політичною ситуацією як на рівні своєї територіальної громади, так і на рівні держави в цілому, бути політично активними. Політики та офіційні особи не можуть легко маніпулювати добре поінформованими та освіченими громадянами.

Засоби масової інформації відіграють велику роль у формуванні громадської думки. Вони є невід’ємною складовою демократичного суспільства. Вони надають важливу інформацію, забезпечують громадський нагляд та інформують людей про те, як державні установи виконують свої обов’язки.

Конституція визнає ключову роль засобів масової інформації. Важливість гарантій свобод та інформації полягає в наступному:

• Засоби масової їнформації допомагають в розповсюдженні інформації серед громадян. Людина повинна мати можливість спілкуватися з іншими з метою обміну інформацією. Ми можемо приймати рішення стосовно державного управління, лише якщо ми маємо свободу обміну думками та їх плюралізм. Видатний просвітницький філософ Джон Лок стверджував, що вільна преса є наріжним каменем для будь-якого демократичного суспільства, адже тільки свобода слова дозволяє добрим ідеям прийти на зміну поганим.

• Засоби масової їнформації дозволяють громадянам оцінити ефективність державного апарату та поведінку лідерів. Вони допомагають зробити вибір в питанні, чи виправдали держава та державні лідери їхні очікування. Це сприяє виборцям у прийнятті рішення, кого підтримати чи не підтримати в день виборів. Вільна преса стає ще одним джерелом нагляду за державою.

• Засоби масової їнформації допомагають створити систему управління, яка опікується проблемами суспільства. Як вже зазначалось, ознакою демократії є свобода обміну думками та плюралізм. Це дозволяє людям висловлювати свої погляди та вимоги державі і сприяти мирному розв’язанню конфліктів шляхом діалогу.

На цьому світі немає абсолютної свободи, це стосується і свободи слова. Обмеження встановлюються законами, які забороняють образу честі та гідності особи без законних підстав. Свобода слова та вільна преса є необхідними елементами демократії. Незалежна преса повинна повідомляти новини неупереджено, спираючись на факти. Гроші чи хабарі не повинні впливати на репортажі. Контроль за тим, щоб преса повідомляла новини неупереджено та прозоро, покладається на громадян. Повідомлення засобів масової інформації повинні бути об’єктивними, містити факти, щоб люди мали можливість робити власні висновки про висвітлені питання. Коли преса робить заяви, в яких відображається її точка зору, такі заяви повинні позначатись як “думка редактора”. Держава не може контролювати незалежну пресу, також не може вказувати, що обговорювати чи про що повідомляти в новинах. Свідомий та поінформований електорат існує лише за умов відповідальної преси. І відповідальна преса може існувати лише за підтримки громадян, які готові захищати свободу слова будь-якою ціною.

Ми можемо стати поінформованими, ставлячи питання обізнаним людям, отримуючи інформацію від державних посадових осіб, через офіційні документи та вісники державних органів завдяки освітнім телевізійним та радіопрограмам, читаючи газети, журнали, книги та іншу літературу, а також беручи участь в роботі громадських організацій.

Вправи для учнів:

• З’ясуйте, які загальнонаціональні чи місцеві проблеми або питання висвітлюються в засобах масової інформації. Визначте, як ці питання впливають на вас в особистому і політичному плані.

• Поясніть поставлену проблему та її наслідки для вашої територіальної громади чи держави в цілому.

• Оцініть, як добре засоби масової інформації висвітлюють цю проблему і чи надають вони перевагу тій чи іншій стороні.





  • Гра „Вибори”

  • Гра „На виборчій дільниці”

  • Міні-опитування. Як його провести?


Батьківський лекторій (Кожем’яка)

ЗАСІДАННЯ БАТЬКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ТЕМА: «ОБЕРИ СВОЄ МАЙБУТНЄ»
МЕТА: Активізувати батьків учнів, спонукати їх до здійснення вибору як громадян, чия участь у виборах є умовою реалізації політичних прав і свобод громадян України.
ЗАВДАННЯ:

  • інформувати батьків про основи виборчого процесу

  • розвивати політичну толерантність та громадянську активність батьків;

  • використовуючи життєвий досвід та приклад батьків, формувати в учнів почуття відповідальності за власну громадянську позицію.

ЦІЛЬОВА ГРУПА (УЧАСНИКИ): адміністрація навчального закладу (директор, заступник директора з виховної роботи), вчителі історії та правознавства, класні керівники, психолог, учні 9 класів.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

В ході заняття університету його учасники повинні



  • усвідомити сутність політичних виборів як способу розв’язання соціально-політичних проблем суспільства.

  • переконатись у необхідності виявити політичну активність

ОБЛАДНАННЯ:

правові документи, що регламентують виборчий процес в

Україні;

виставка нормативної та правової літератури з виборчої

тематики;

учнівські малюнки та плакати, виконані в ході конкурсу на кращий

жартівливий агітаційний плакат «Голосуй за нас!»
ХІД ЗАХОДУ:


  1. Вступне слово вчителя про значення виборів у житті суспільства.

  2. Картинки з натури: міні-історії з виборчої тематики (конкурс для слухачів університету)

  3. Правовий тренінг (розв’язання правових завдань, пов’язаних з виборчим процесом з використанням методу групової роботи)

  4. Конкурс віршів та частівок з виборчої тематики

  5. Підбиття результатів конкурсу передвиборчих плакатів

6. Створення пам’ятки – інструкції «Байдужому до майбутнього громадянину»
І. Вступне слово вчителя історії (правознавства):

Вибори вважаються найбільш поширеним, доступним і прийнятним способом участі громадян у формуванні та періодичному оновленні інституцій державної влади. Вибори і голосування здавна практикуються у житті як способи здійснення народовладдя, ухвалення рішень, що є обов’язковими для всіх членів спільноти. Вони є формою реалізації представницької демократії, ключовим моментом демократії, ставши найпоширенішим та найприйнятнішим способом формування суспільної влади, визнання чийогось авторитету.

Засади народовладдя закладені у самий фундамент побудови та подальшої розбудови демократично, правової держави в Україні. Так, стаття 5 Конституції України стверджує, що «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ». Це означає, що вся державна влада належить населенню і здійснюється вона самостійно як в інтересах суспільства взагалі, так і кожної людини зокрема. Це право «не може бути узурповано державою, її органами та посадовими особами». Своїм волевиявленням народ може формувати державні органи, змінювати форму державного управлін­ня, вирішувати питання адміністративно-територіального устрою, тобто визначати конституційний лад.

Це положення, що закріплене в Конституції України, є відображенням складних історичних процесів, які відбувалися як у світі взагалі, так і в нашій державі зокрема. Так, при виникненні перших суспільних та державних утворень, управління ними здійснювалося в інтересах однієї особи або ж певної незначної групи населення. За часів Київської Русі способом волевиявлення народу було народне зібрання – віче, в якому брали участь усі чоловіки, окрім холопів. Ці своєрідні військові збори населення скликалися за волею князя. Пізніше на зміну вічу прийшла рада бояр, що складалася з наближених до князя феодалів, землевласників та духовенства і мала значний вплив на князя у розв’язанні багатьох питань життя спільноти.

Серед українського козацтва також існували виборні традиції, згідно з якими всі члени вольниці мали рівні права і могли брати участь у козацьких радах. Верховною ж законодавчою владою запорозьких козаків була Січова Рада. Важливо, що козаки не тільки обирали свою владу, але й могли переобрати її в будь - який час, якщо вона, на їх думку, не справлялася зі своїми обов'язками «боронити вольності козацькі».

Крім того, Україна відчувала впливи виборчих традицій держав, під чиїм підпорядку­ванням перебували у різні часи окремі її території. Такими були вибори в Галицький Сейм на території Австрії і Польщі та в Державну думу в Росії.

Органом представництва різних політичних сил початку ХХ століття стала Українська Центральна Рада. Саме вона проголосила створення Української Народної Республіки, обрала її Президентом Михайла Грушевського та ухвалила Основний Закон УНР – Конституцію Української Народної Республіки.

Вибори радянської доби практично нічого не вирішували, а саме їх проведення було перетворене на майже ритуальну, помпезно-декоративну процедуру обов’язкового засвідчення громадянами їхньої лояльності до існуючої системи. Від кожної виборчої дільниці для обрання висувалося лише по одному кандидатові в депутати. Державні та партійні органи заздалегідь повідомляли про те, що цей кандидат має відповідати певним вимогам. Оскільки програми кандидатів складалися під жорстоким контролем державних і партійних органів, вони практично не відрізнялися одна від одної.

На жаль, досвід тих часів, коли участь у виборах була фікцією, окремими громадянами переноситься і на сьогоднішній день. Зневірившись в умовах сучасної економічної кризи, вони вважають, що представники, обрані ними до органів державної влади та місцевого самоврядування, не виправдовують надій щодо зміни життя на краще, а це приводить до прийняття рішення про неучасть у виборах. Реалізація такої позиції на практиці може призвести до погіршення умов та життя пересічних громадян, інших негативних наслідків. Навіть коли всі списки претендентів чи перелік політичних партій тією чи іншою мірою не задовольняють виборців, необхідно усвідомити, що вибір меншого зла може бути виграшем як для кожного громадянина, так і для суспільства в цілому. Не беручи участь у голосуванні, ви все одно голосуєте – за радикальну меншість. Скільки б людей не брало участі в голосуванні, переможець все одно буде визначений. Чим менше громадян голосуватиме, тим більше шансів у представників радикальної меншості прийти до влади. Особисте ставлення громадянина до виборів може бути негативним або позитивним, але не брати в них участі не можна. Пам’ятайте про те, що майбутнє певною мірою залежить від кожного з нас.


ІІ. Картинки з натури: міні-історії з виборчої тематики (конкурс для

слухачів університету)

Діти, учасники заходу, інсценізують випадки, які могли трапитися з виборцями на дільниці, адресуючи їх батькам. Ті, в свою чергу, повинні дати оцінку ситуаціям, знайшовши, на їх погляд порушення виборчого закону.



І. Дві подруги на другий день після виборів повертаються разом з університету додому.

- Знаєш, Ірино, зі мною вчора на дільниці така історія трапилася, що я й досі не знаю, як мала діяти7

- А що таке, Олю?

- Зранку мені потрібно було терміново заїхати до батьків, я взяла татові гарні ліки, щоб лікувати його хворий шлунок. Вони якраз повернулися з виборів і підготували святковий обід.

- Ага, розумію: ти трохи випила, і тебе не пустили на дільницю?

- Та ні, зі мною все було, як слід. Ось тільки на передостанній автобус за сімейними розмовами я спізнилася, а останній прибував до міста за півгодини до закінчення виборчого процесу. Але я так поспішала, що встигла на дільницю за 10 хвилин до її закриття. Та, мабуть, дарма. Член комісії, якому я простягла паспорт, стиснув плечима: «Дівчино, треба було приходити раніше; бюлетені для голосування тільки що скінчилися, а нові замовити ми вже не встигнемо, бо закриваємося».

- І що ж ти?

- Я обурювалася, обурювалася, але марно. За кілька хвилин годинник пробив 20.00, і мене попросили звільнити приміщення.

- Знаєш, Олю, я б на твоєму місці цього так не залишила, а подала б скаргу до ЦВК і неодмінно виграла справу.
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка