Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання



Скачати 138.2 Kb.
Дата конвертації14.12.2016
Розмір138.2 Kb.
АНАЛІЗ ВПЛИВУ РЕГУЛЯТОРНОГО АКТА

до проекту наказу Міністерства фінансів України

„Про затвердження Положення про реєстрацію

платників податку на додану вартість”



  1. Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Пунктом 183.14 статті 183 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (Мінфіном).

На сьогодні чинним є Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.02.2014 № 26 та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за № 232/25009. Необхідно наказом Мінфіну затвердити нове Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), яким визначатимуться процедури реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість (далі – платники ПДВ), а також форми відповідних документів. Наказ Міндоходів від 16.02.2014 № 26 має бути визнаний таким, що втрачає чинність.

Разом з цим необхідність прийняття нового Положення зумовлена прийняттям Законів України від 31 липня 2014 року № 1621-VII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України” (далі – Закон № 1621), від 12 серпня 2014 року № 1636-VII „Про створення вільної економічної зони „Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України” (далі – Закон № 1636), „Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності)” (реєстр. № 4766 від 24.04.2014, прийнятий Верховною Радою України 07.201.2014) (далі – Закон реєстр. № 4766).


  1. Цілі державного регулювання

Основною метою проекту наказу Мінфіну „Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість” (далі – Проект) є забезпечення реалізації норм статей 180 – 184, 209 розділу V Кодексу.

  1. Визначення альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

Розділом V Кодексу визначено компетенцію контролюючих органів щодо здійснення реєстрації платників ПДВ, у тому числі реєстрації сільськогосподарських підприємств як суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Згідно з пунктом 183.12 статті 183 розділу V Кодексу Державна фіскальна служба України веде реєстр платників ПДВ.

Отже, забезпечення зазначеної цілі державного регулювання можна досягти лише способом затвердження нового нормативно-правового акта (положення про реєстрацію). Незатвердження такого акта призведе до відсутності порядку реєстрації платників ПДВ, невизначеності форм документів та неможливості практичного застосування норм статей 180 – 184, 209 розділу V Кодексу.


  1. Механізм, який застосовується для розв’язання проблеми, і відповідні заходи

Проектом, порівняно з чинним Положенням, реалізовано норми Законів №№ 1621, 1636, Закону реєстр. № 4766.

Законом № 1621 внесено зміни до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу щодо збільшення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, при досягненні якої особа зобов’язана зареєструватись як платник ПДВ (до закінчення 2014 року діє норма щодо суми у 300 000 гривень, а з 1 січня 2015 року – у 1 000 000 гривень). З метою уніфікації норми нормативно-правового акта в частині визначення конкретної суми пропонуємо у Положенні замість такої суми залишити посилання на конкретний пункт Кодексу.

Також Законом № 1621 викладено у новій редакції підпункт 209.17.10 пункту 209.17 статті 209 розділу V Кодексу (лісівництво), що визначає види економічної діяльності, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. У зв’язку з цим Проектом вносяться зміни до розділу 7 Заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 1-РС (додаток 7 до Положення), зокрема з переліку видів економічної діяльності, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до підпункту 209.17.10 пункту 209.17 статті 209 розділу V Кодексу (лісівництво), виключаються такі види діяльності:

лісозаготівлі, рубання лісу та виробництво ділової деревини (колод, стовпів, жердин), одержання паливної деревини („02.20” на основі КВЕД-2010, „02.01.1” на основі КВЕД-2005);

вирубування (дерев) лісу з метою приведення земель у придатність для сільськогосподарського виробництва („43.12” на основі КВЕД-2010, „02.01.1” на основі КВЕД-2005).

Особливості функціонування вільної економічної зони „Крим” під час тимчасової окупації її території визначено статтею 12 Закону № 1636, відповідно до якої:

з 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя;

така податкова реєстрація може бути відновленою після евакуації особи на іншу територію України згідно із статтею 15 Закону № 1636 або внаслідок завершення строку тимчасової окупації.

З метою забезпечення виконання вимог Закону № 1636 пропонується:

1) вимогу підпункту 3 пункту 12.3 статті 12 Закону № 1636 щодо анулювання з 1 червня 2014 року податкової реєстрації осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя, вважати підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням контролюючого органу відповідно до порядку, встановленого Положенням;

2) відновлення реєстрації платників ПДВ проводити після евакуації особи на іншу територію України або внаслідок завершення строку тимчасової окупації шляхом повторної реєстрації особи платником ПДВ на підставі реєстраційної заяви, поданої до відповідного контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відомостей про зміну місцезнаходження (місця проживання) або з дати завершення строку тимчасової окупації.

Згідно із Законом реєстр. № 4766 у разі укладення багатосторонньої угоди про розподіл продукції за участю кількох інвесторів права та обов'язки щодо реєстрації як платника податків за угодою, ведення окремого податкового та бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з виконанням угоди, нарахування та сплати податків і зборів та подання податкової звітності можуть покладатися на оператора, а в частині податку на додану вартість – на кожного інвестора та/або на оператора. Виходячи з цього, пункт 3.5 розділу III Положення доповнюється новим підпунктом, згідно з яким:

якщо багатостороння угода про розподіл продукції передбачає можливість реєстрації не лише оператора, а й інвесторів як платників ПДВ за угодою, такі інвестори мають подати реєстраційні заяви в одному звітному (податковому) періоді до 10 числа календарного місяця, що слідує за місяцем, в якому було прийнято рішення про реєстрацію платниками ПДВ;

новий інвестор зобов'язаний подати реєстраційну заяву для реєстрації платником ПДВ за угодою до 10 числа календарного місяця, що слідує за місяцем, у якому така особа набула прав та обов'язків інвестора;

оператор зобов'язаний повідомити контролюючі органи за своїм місцем обліку та за місцем обліку інвесторів про прийняття рішення про реєстрацію всіх інвесторів як платників ПДВ за угодою протягом 10 календарних днів після прийняття такого рішення.

Інші основні питання, що відображені у Проекті:

1) відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1206-VII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу” суб’єкт господарювання може мати печатки; документи посвідчуються печаткою (за наявності). Проект скасовує обов’язковість скріплення правочинів печаткою. Відповідні зміни внесено до Положення та деяких форм документів (заяв);

2) платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати Запит про отримання витягу з реєстру платників ПДВ за формою № 1-ЗВР (додаток 11 до Положення) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. При цьому Державна фіскальна служба України протягом 2 робочих днів від дати надходження такого запиту надсилає витяг з реєстру платників ПДВ на адресу електронної пошти платника ПДВ, з якої надійшов запит. На сьогодні запит про отримання витягу подається особисто платником ПДВ або уповноваженою на це особою або надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків;

3) якщо на підставі заяви суб'єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ (у тому числі суб’єкта спеціального режиму оподаткування), контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату податку на додану вартість, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з реєстру платників ПДВ.


  1. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Оскільки Проект розроблено виходячи із положень, визначених Кодексом із змінами, у разі прийняття регуляторного акта очікується досягнення поставленої мети.

Негативними обставинами, які можуть впливати на виконання вимог акта, може бути ухилення юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від його виконання.

Для впровадження та виконання вимог акта контролюючими органами та платниками податків перешкоди відсутні.


  1. Очікувані результати прийняття акта

Вигоди

Витрати

Сфера інтересів держави

Реалізація відомчого регуляторного нормативно-правового акта відповідно до законодавства.

Визначено порядки:

реєстрації платників ПДВ;

анулювання реєстрації платників ПДВ;

ведення реєстру платників ПДВ;

присвоєння індивідуального податкового номера платника ПДВ;

оприлюднення даних з реєстру платників ПДВ;

перереєстрації платників ПДВ;

ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників ПДВ;

формування і надання витягів та довідок з реєстру платників ПДВ.

Розроблено форми:

заяв про реєстрацію платників ПДВ;

документів про анулювання реєстрації платників ПДВ;

журналів реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ;

інших документів з питань реєстрації/анулювання реєстрації, перереєстрації платників ПДВ;

запитів про отримання витягу та довідки з реєстру платників ПДВ;

витягу та довідки з реєстру платників ПДВ.

Реалізовано норми Кодексу щодо обов’язкової та добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, у тому числі на підставі заяв, поданих контролюючим органам засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, а також поданих державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

Реалізовано норми Кодексу щодо анулювання реєстрації платника ПДВ як за заявою платника, так й за ініціативи контролюючого органу.

Визначено перелік документів (судове рішення, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру тощо), на підставі яких контролюючі органи приймають рішення про анулювання реєстрації.

Визначено процедури реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування та виключення його із реєстру спеціального режиму оподаткування.

Реалізовано норми Кодексу щодо перереєстрації платника ПДВ у разі зміни даних про платника ПДВ, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ.

Визначено, що вимога підпункту 3 пункту 12.3 статті 12 Закону № 1636 є підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням контролюючого органу відповідно до порядку, встановленого Положенням.

Встановлено порядок дій контролюючих органів щодо відновлення реєстрації платників ПДВ, зазначених у підпункті 3 пункту 12.3 статті 12 Закону № 1636.

Уникнення правових колізій у сфері реєстрації платників ПДВ


Додаткові витрати державно-го та місцевих бюджетів відсутні

Сфера інтересів суб’єктів господарювання

Узгодження інтересів бізнесу та держави, визначення процедур реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ, що відповідають нормам Кодексу.

Надано право платнику ПДВ отримати безоплатно витяг із реєстру платників ПДВ.

Передбачено щоденне оприлюднення на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України даних з реєстру платників ПДВ, інформації про осіб, реєстрацію яких як платників ПДВ анульовано, даних з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

Право доступу до відомостей із реєстру платників ПДВ у разі їх оприлюднення на веб-порталі Державної фіскальної служби України є забезпеченим та інформація про анулювання вважається доведеною до відома заінтересованих осіб.

Для інвесторів, які не є операторами за багатосторонніми угодами про розподіл продукції, запроваджено можливість їх реєстрації платниками ПДВ за угодами.

Скасовано обов’язковість скріплення суб’єктами господарювання правочинів печаткою.

Забезпечено право платників ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, подати запит про отримання витягу з реєстру платників ПДВ засобами електронного зв'язку в електронній формі


Витрати суб'єктів господарю-вання відсутні

Сфера інтересів громадян




Норми регуляторного акта стосуються фізичних осіб – підприємців та відповідають сфері інтересів суб'єктів господарювання

Витрати громадян відсутні

Прийняття Проекту забезпечить практичну реалізацію чинних норм Кодексу у сфері реєстрації платників ПДВ.

Виконання вимог акта не передбачає додаткових витрат платників ПДВ та контролюючих органів.



  1. Строк чинності регуляторного акта

Пунктом 6 наказу встановлено, що наказ набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.

Щодо регуляторного акта має бути здійснене зовнішнє погодження із Державною регуляторною службою України.

За звичайних умов строк такого погодження становить не менше одного місяця.

З метою забезпечення приведення Мінфіном своїх нормативно-правових актів у відповідність із нормами Кодексу із змінами, необхідне максимальне скорочення строків зовнішнього погодження Проекту.

Строк чинності регуляторного акта необмежений. Оскільки регуляторний акт є актом, розробленим відповідно до норм Кодексу із змінами, у разі внесення змін до Кодексу або інших законів з питань реєстрації платників ПДВ, регуляторний акт має бути приведений у відповідність до таких змін. Регуляторний акт може втратити чинність у разі втрати чинності акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт.


  1. Визначення результативності регуляторного акта

Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія регуляторного акта, відповідає кількості зареєстрованих платників ПДВ, в тому числі зареєстрованих як суб'єкти спеціального режиму оподаткування.

Оскільки реєстрація платників ПДВ та сільськогосподарських підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування є однією із складових системи адміністрування ПДВ, прийняття регуляторного акта опосередковано впливає на розмір надходжень ПДВ до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, у зв’язку із чим неможливо визначити розмір таких надходжень, пов’язаних саме із дією регуляторного акта. Враховуючи те, що Проектом визначаються положення щодо всіх платників ПДВ та суб'єктів спеціального режиму оподаткування, загальний розмір надходжень ПДВ можна використовувати як показник результативності регуляторного акта.

Результативність цього наказу характеризуватиметься забезпеченням дотримання законодавства при реєстрації та анулюванні реєстрації платників ПДВ у цілому.

Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та фізичних осіб з основних положень регуляторного акта – середній, оскільки зазначений документ з метою громадського обговорення оприлюднено на веб-порталі Державної фіскальної служби України.



  1. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта у разі його прийняття

У разі прийняття регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності згідно із статтею 10 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та Методикою відстеження результативності регуляторного акта, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року № 308.

Для відстеження результативності регуляторного акта використовується інформація реєстру платників ПДВ та реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування (як складової частини реєстру платників ПДВ). При цьому визначаються загальні статистичні показники щодо кількості зареєстрованих платників ПДВ, суб’єктів спеціального режиму оподаткування та осіб, реєстрацію яких анульовано чи яких виключено із реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

Одержані під час повторного відстеження результативності значення показників результативності порівнюються із значеннями показників, отриманих при здійсненні базового відстеження. Періодичні відстеження результативності здійснюються з метою перевірки сталого досягання регуляторним актом цілей, задекларованих при його прийнятті, після здійснення повторного відстеження результативності цього регуляторного акта.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься до 20 числа місяця, наступного за місяцем набрання чинності регуляторним актом, станом на 1 число такого місяця. Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься через рік з дня набрання ним чинності. Періодичні відстеження результативності регуляторного акта здійснюватимуться один раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта. За результатами кожного відстеження готується звіт про відстеження результативності регуляторного акта, який не пізніше як у десятиденний строк з дня підписання оприлюднюється на веб-порталі Державної фіскальної служби України та не пізніше наступного робочого дня з дня його оприлюднення направляється до центрального органу виконавчої влади, на яке покладаються функції у сфері реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва.




Голова Державної фіскальної

служби України


І.О. Білоус




База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка