Положення про порядок організації та проведення підготовки, перепідготовки І підвищення кваліфікації фахівців апарату, керівників підпорядкованих державних підприємств



Скачати 365.91 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації06.05.2016
Розмір365.91 Kb.
ТипПоложення
  1   2
З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
Наказ МНС України

від 14.11.02 № 29

Рекомендоване Галузевою радою по роботі з кадрами МНС України Протокол № 1

від " 12 " вересня 2002 р.




ПОЛОЖЕННЯ

про порядок організації та проведення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців апарату, керівників підпорядкованих державних підприємств, установ і організацій та інших працівників сфери управління МНС України

Настанова для практичного керівництва



Передмова

Державотворення в Україні, виконання складних завдань державного управління у сфері цивільного захисту, своєчасне запобігання та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, створення регулюючого впливу в інших сферах багатогранної діяльності МНС України потребують високопрофесійних, всебічно підготовлених та відданих справі кадрів, здатних реалізувати політику Міністерства на визначених ділянках роботи.

Керівниками і фахівцями своєї справи не народжуються, ними стають. Навіть тоді, коли керівник, фахівець в основному сформований, він не може завжди залишатися на одному рівні. Це вимагає постійного підвищення кваліфікації кадрів і насамперед - керівних. Відповідність освітньо-кваліфікаційного рівня фахівця вимогам займаної посади - запорука їх високої професійної діяльності, успіху справи.

У підготовці саме таких фахівців одним із головних завдань є створення надійної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів МНС України. На всі ланки такої системи покладається завдання оновлення і збагачення теоретичних знань кадрів, донесення до них сучасних навичок, орієнтирів, ознайомлення з новим передовим досвідом.

Оскільки розвиток державної служби, роботи з керівниками державних підприємств, установ та організацій, всієї системи цивільного захисту і навчання кадрів органічно взаємопов'язані, становлення системи професійного навчання стало нагальною потребою та важливим фактором зміцнення державності і формування соціально орієнтованої ринкової економіки. А визначивши проблему підвищення кваліфікації як одну із пріоритетних, Президент та Кабінет Міністрів України прийняли низку важливих нормативних актів і тим самим заклали правову та організаційну основу її вирішення.

"Державна система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації повинна забезпечити потреби органів державної влади у працівниках з високим рівнем професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати управлінські функції, впроваджувати новітні технології, сприяти інноваційним процесам. Професійне навчання визначено, як обов'язкова невід'ємна складова роботи з персоналом, професійної діяльності фахівців та осіб з кадрового резерву" /із Указу Президента України від 9 листопада 2000 р. №1212/.

Запропоноване Положення як механізм законодавчого забезпечення чинного законодавства України з питань навчання кадрів спрямоване на врегулювання відносин у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів державної служби апарату МНС України, територіальних підрозділів, військовослужбовців військ Цивільної оборони, керівників державних підприємств, установ та організацій та інших працівників сфери управління МНС України.

Положення підготовлене на основі вивчення нормативно-правових джерел чинного законодавства України та узагальненого досвіду з питань підготовки кадрів, направлене на забезпечення неперервності процесу навчання, яке розглядається, як один із основних методів підвищення ідейно-теоретичного рівня, формування світогляду працівників Міністерства.

Дія Положення розповсюджується на:

державних службовців апарату МНС України та територіальних підрозділів;

військовослужбовців військ Цивільної оборони;

військовослужбовців, які відряджені з військ Цивільної оборони до органів державної влади та інших цивільних установ;

керівників державних підприємств, установ та організацій (та осіб, зарахованих до їх кадрового резерву), які находяться у віданні МНС України;

інших працівників - в межах повноважень, визначених Положенням про Міністерство.

Вимоги до навчання фахівців аварійно-рятувальних і спеціалізованих формувань та працівників на виробництві деталізуються та доповнюються окремими нормативними документами.


1.Загальні положення


    1. Правові засади

Діяльність апарату Міністерства, його територіальних підрозділів, підпорядкованих державних підприємств, організацій та установ відрізняються за напрямами, змістом та організаційною структурою. Але для кожного із них є важливим навчання кадрів, набуття фахівцями кадрового складу і його резерву знань, вмінь, навичок щодо виконання організаційно-розпорядчих та контрольно-дорадчих функцій. На їх реалізацію направлено більше 30 нормативних актів держави.

Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів МНС України здійснюється у відповідності із:


Законами України:

    • "Про державну службу", 1993 р.;

    • "Про освіту", 1993 р.;

    • "Про позашкільну освіту", 1993 р.;

    • "Про наукову і науково-технічну діяльність", 1995 р.;

    • "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", 1992 р.;

    • "Про боротьбу з корупцією", 1995 р.;

    • "Кодекс законів про працю України", 1991 р.;

    • "Про відпустки", 1996 р.;

    • "Про вищу освіту", 2002 р.


Указами Президента України:

від 19 травня 1995 р. № 381 "Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ і організацій";

від 30 травня 1995 р. № 398 "Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців";

від 10 листопада 1995 р. № 1035/95 "Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій ";

від 11 лютого 2000 р. № 208 "Про підвищення ефективності системи державної служби";

від 14 квітня 2000 р. № 599/2000 "Про Стратегію реформування системи державної служби в Україні";

від 26 липня 2000 р. №925/2000 "Про заходи щодо реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2000-2001 роки";

від 9 листопада 2000 р. №1212 "Про Комплексну програму підготовки державних службовців".


Постановами Кабінету Міністрів України:

від 28 липня 1995 р. №560 "Про заходи щодо підвищення кваліфікації державних службовців органів державної виконавчої влади";

від 20 вересня 1995 р. №747 "Про затвердження Положення про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах державної виконавчої влади";

від 10 листопада 1995 р. №901 "Про затвердження Положення про порядок формування навчальних груп для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів за рахунок міжнародної технічної допомоги";

від 19 лютого 1996 р. № 224 " Про центри підвищення кваліфікації державних службовців і керівників державних підприємств, установ і організацій";

від 23 квітня 1996 року № 446 " Про затвердження Положення про прийом слухачів до Української Академії державного управління при Президентові України";

від 16 травня 1996 р. №533 "Про порядок прийому до вищих закладів освіти на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління";

від 22 серпня 1996 р. №992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням";

від 8 лютого 1997 р. №167 "Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій";

від 1 вересня 1997 р. №949 "Про затвердження Положення про працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, які навчалися на умовах державного контракту за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління";

від 16 квітня 1998 р.№499 "Про вдосконалення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців";

від 14 червня 1999 року № 1262 "Про фінансове забезпечення підготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування".





    1. Основні визначення термінів освітньої діяльності

За вимогами професійно-кваліфікаційних характеристик посад освітньо-кваліфікаційний рівень фахівців апарату Міністерства без винятку ( а в підпорядкованих структурах - відповідно до вимог затверджених посадових інструкцій ) підлягає заміщенню особами, які мають повну вищу освіту і кваліфікацію за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

Відповідно до Закону України "Про вищу освіту" до структури вищої освіти входять такі освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні:



  • Освітні рівні: Освітньо-кваліфікаційні рівні:

- неповна вища освіта; - молодший спеціаліст;

- базова вища освіта; - бакалавр;



  • повна вища освіта; - спеціаліст, магістр.


Неповна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

Базова вища освіта - освітній рівень вищої освіти, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

Повна вища освіта - освітній рівень вищої освіти, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи і є достатніми для здобуття нею кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

Вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка.



Молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти ( а також молодшого спеціаліста) здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (а також спеціаліста) здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.


    1. Державна система підготовки кадрів в Україні

Основу державної системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів становлять:

  • освітньо-професійні програми підготовки;

  • професійні програми підвищення кваліфікації;

  • додаткові програми функціональної спеціалізації;

  • система акредитованих навчальних закладів, що реалізують зазначені програми;

  • органи управління підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів.

Для реалізації процесу навчання кадрів рекомендовані схвалені Радою по роботі з кадрами при Президентові України :

мережа навчальних закладів системи підготовки, до якої ввійшли Українська Академія державного управління при Президентові України та її 4 регіональні Інститути в містах Дніпропетровськ, Львів, Одеса та Харків, Інститут підвищення кваліфікації УАДУ, 55 інших акредитованих вищих навчальних закладів, 27 регіональних центрів підвищення кваліфікації, ряд галузевих і відомчих інститутів і навчальних підрозділів післядипломної освіти. Серед них - Інститут державного управління у сфері цивільного захисту та Український радіологічний учбовий центр;

концептуальні основи щодо формування професійно-кваліфікаційних характеристик і програм навчання кадрів;

сукупність норм та обов'язкового мінімуму змісту підвищення кваліфікації;

повноваження та завдання органів виконавчої влади, навчальних закладів в забезпеченні діяльності системи підготовки.

Мета, зміст, терміни і методи підготовки і підвищення кваліфікації визначаються відповідними освітньо-професійними та професійними програмами, що розробляються навчальними закладами відповідно до вимог Кабінету Міністрів України, Головного управління державної служби України при Президентові України та Міністерства освіти та науки України. Навчання здійснюється за державним замовленням центральних органів виконавчої влади.

Зміст професійного навчання кадрів МНС України формується з урахуванням прогнозів розвитку Міністерства, запровадження адміністративно-процесуальних механізмів чинного законодавства України, вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик підготовки і професійно-кваліфікаційних характеристик посад і реалізується через сукупність освітньо-професійних і професійних програм.

Сукупність освітньо-професійних і професійних програм підвищення кваліфікації має забезпечити багато профільне професійне навчання та орієнтацію на підготовку управлінців.

Основа системи підготовки кадрів у державі в цілому складається з таких видів навчання: підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації.

Умови для безперервності та наступності освіти створюють:


  • післядипломна освіта;

  • розширення профілю (підвищення кваліфікації).


А. Післядипломна освіта - спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду. Післядипломна освіта здійснюється вищими навчальними закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації, в тому числі на підставі укладеного договору.

Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:



Університет - багато профільний вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який дає певну вищу освіту та кваліфікацію широкого спектра діяльності, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром;

Академія - вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі діяльності, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності;

Інститут - вищий навчальний заклад третього або четвертого рівня акредитації, або структурний підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі діяльності, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність;

Коледж - вищий навчальний заклад другого рівня акредитації, або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки;

Технікум (училище) - вищий навчальний заклад першого рівня акредитації, або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями.

Формами навчання у вищих навчальних закладах є:



    • денна (очна);

    • вечірня;

    • заочна, дистанційна;

    • екстернатна.

Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання залежать від можливостей термінів виконання освітньо-професійних програм підготовки фахівців. Прийом на навчання здійснюється на конкурсній основі, за умовами прийому.

Післядипломна освіта включає: підготовку і перепідготовку кадрів, їх спеціалізацію.



Підготовка - це здобуття освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавра, спеціаліста, магістра) за спеціальностями, спрямованими для професійної діяльності на службі державі, а також навчання в аспірантурі, докторантурі.

Перепідготовка - це здобуття другої освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавра, спеціаліста, магістра), отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного та практичного досвіду, в межах, як правило, відповідної галузі знань;

Особа, яка пройшла перепідготовку і успішно пройшла державну атестацію, отримує відповідний документ про вищу освіту.



Спеціалізація - набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах спеціальності.
Б. Розширення профілю (підвищення кваліфікації) - це навчання з метою оновлення та розвитку умінь і знань, необхідних для службової діяльності, набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов'язки в межах спеціальності.
Основними видами підвищення кваліфікації кадрів, що забезпечують його безперервність, є:

  • навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації;

  • навчання за функціональними програмами;

  • систематичне самостійне навчання (самоосвіта);

  • навчання за програмами тематичних постійно діючих семінарів;

  • навчання за програмами тематичних короткотермінових семінарів;

  • стажування;

  • навчання в цільовій аспірантурі, докторантурі.

Навчання за професійними програмами є основною формою підвищення кваліфікації і спрямоване на оновлення та поглиблення професійних, соціально-гуманітарних, політично-правових, економічних, управлінських та спеціальних фахових знань і умінь, включаючи вивчення вітчизняного та іноземного досвіду з державного управління та державної служби і здійснюється не рідше одного разу на п'ять років, при зарахуванні до кадрового резерву; зайнятті вищої посади; перед черговою атестацією; протягом першого року роботи.

Професійні програми підвищення кваліфікації мають такі основні розділи:

1.Загальні відомості.

2.Вимоги професійно-кваліфікаційних характеристик відповідних посад.

3. Структура професійної програми підвищення кваліфікації.

4. Анотації навчальних дисциплін.

5. Фонд кваліфікаційних завдань.


  1. Вимоги до атестації.

Загальні відомості містять у собі: призначення програми (для якої категорії посад або якої номенклатурної групи працівників), термін навчання, форми навчання.

Вимоги професійно-кваліфікаційних характеристик відповідних посад: конкретизують перелік вмінь та знань, які мають бути здобуті слухачами внаслідок навчання за вказаними програмами і визначаються у їх посадових інструкціях.



Структура професійної програми підвищення кваліфікації: за своїм змістом формується з трьох складових: загальної, функціональної та галузевої.

а) загальна складова. Зміст навчання за загальною складовою передбачає удосконалення, оновлення і розширення знань та умінь з актуальних питань законодавства, характерних для управлінської діяльності, правових, економічних, політологічних, соціологічних та інших питань професійної діяльності. На загальну складову рекомендується виділяти 40-50 відсотків від всього обсягу годин;

б) функціональна складова - це здобуття додаткових знань і умінь відповідно до вимог професійно-кваліфікаційних характеристик посади (посадових обов'язків) і узагальненими професійними завданнями з можливою конкретизацією відповідно до категорії посади. На дану складову може виділятися 25-30 відсотків від загального обсягу годин;

в) галузева складова включає цикл питань галузевої орієнтації. Зміст її навчання-це здобуття додаткових знань, умінь з новітніх досягнень у певній галузі чи сфері діяльності. У результаті навчання за галузевою складовою фахівець має засвоїти знання стосовно галузі, у якій працює і які йому необхідні для ефективного виконання функціональних обов'язків. Обсяг годин на дану складову становить 25-30 відсотків від загального.

У цілому за загальною та функціональною складовими фахівець, який підвищує кваліфікацію, має оволодіти:

знаннями та вміннями використання основ державного права, що надасть йому змогу виконувати посадові обов'язки відповідно до норм чинного законодавства;

знаннями економічних основ адміністрування, фінансового управління, що є однією з передумов ефективності роботи управлінських структур в умовах ринкової економіки;

вміннями вільно орієнтуватись в соціально-політичному просторі, підбирати, аналізувати та узагальнювати інформацію, що характеризує економічний та соціально-політичний стан суспільства, регіону, організації;

технікою адміністративної роботи, методами розробки та оптимізації управлінських рішень, керівництва персоналом;

вмінням представляти свій орган (структурний підрозділ, підприємство) в інших структурах державного управління, незалежних організаціях, перед пресою та громадськістю.

Професійні програми підвищення кваліфікації можуть реалізовуватися поетапно за їх окремими складовими. Кожна складова, у свою чергу, може формуватися із окремих змістових модулів, причому вивчення окремих із них можна проводити через цикл короткотермінових семінарів або включати до програми самоосвіти фахівця.

Анотації навчальних дисциплін - у розділі наводиться перелік дисциплін із назвами тем та розділів, їх короткий зміст;

Фонд кваліфікаційних завдань - містить зміст основних контрольних завдань з атестації після закінчення навчання за професійною програмою та орієнтовний перелік тем, які можуть бути запропоновані слухачеві для розробки випускної роботи.

Вибір тематики випускних робіт має відповідати потребам органу влади або підприємства, що направив фахівця на підвищення кваліфікації, а розрахунки базуватись на реальних вихідних даних з метою подальшого впровадження в практику роботи, що зробив фахівець під час навчання під керівництвом та за допомогою викладачів. Структурно випускні роботи мають відображати рівень засвоєння слухачами знань за загальною, функціональною та галузевою складових професійної програми підвищення кваліфікації.

Вимоги до атестації визначають форми атестації слухачів, які підвищили кваліфікацію за професійною програмою, критерії оцінки виконання контрольних завдань.

Професійні програми розробляються навчальними закладами, галузевими інститутами підвищення кваліфікації, розглядаються галузевими чи регіональними радами по роботі з кадрами і узгоджуються з відповідними органами влади ( на державних службовців затверджуються Головдерслужбою України). У них визначаються зміст, термін і розподіл навчального часу, види контролю тощо.



Терміни і форми підвищення кваліфікації визначаються органом, у якому працює фахівець, залежно від сфери його діяльності, при цьому термін підвищення кваліфікації з відривом від служби і збереженням заробітної плати не повинен перевищувати чотирьох тижнів, без відриву від служби - шести місяців.

Професійні програми створюються відповідно до конкретних завдань, що передбачені професійно-кваліфікаційними характеристиками посад або вимогами посадових обов'язків щодо рівня кваліфікації працівника, оцінки ефективності діяльності керівника державного підприємства з урахуванням набутого досвіду.

На основі професійних програм підвищення кваліфікації кожен навчальний заклад розробляє і затверджує в установленому порядку власні навчальні та навчально-тематичні плани, у яких деталізується виконання професійної програми.

Навчання за функціональними програмами - це форма підвищення кваліфікації цільового призначення, що забезпечує своєчасне і систематичне оновлення, поглиблення спеціальних знань, умінь та навичок, необхідних для виконання певних специфічних професійних функцій. Функціональне навчання є основною формою підвищення кваліфікації керівного складу цивільної оборони та інших управлінських кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту, яке здійснює Інститут державного управління у сфері цивільного захисту. Навчання проводиться з відривом від виробництва, із збереженням заробітної плати. Проходження функціонального навчання є необхідною умовою атестації всіх керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту населення, переміщення їх по службі, присвоєння кваліфікаційних категорій, звань тощо. Тривалість навчання визначається функціональними програмами, але не перевищує двох тижнів.

Навчання за програмами тематичних постійно діючих семінарів - передбачає комплексне вивчення проблем державного управління, правових, економічних, соціальних, політологічних питань, передового досвіду та з інших питань, спрямованих на вирішення конкретних задач удосконалення діяльності органів державного управління.

Проведення тематичних постійно діючих семінарів забезпечують органи виконавчої влади на базі закладів освіти системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації та може здійснюватись апаратом органу влади.

Тематичні постійно діючі семінари проводяться за програмами та планами, що розробляються навчальними закладами та затверджуються відповідним вищестоящим органом на підставі типових програм і рекомендацій, підготовлених Академією державного управління, Головдерслужбою України, галузевими та регіональними радами по роботі з кадрами.

Програма тематичного постійно діючого семінару може передбачати оволодіння знаннями, вміннями за однією із складових професійної програми підвищення кваліфікації (загальною, функціональною, галузевою).



Термін навчання встановлюється програмою семінару. Режим проведення занять визначається керівництвом за місцем проведення та за погодженням із замовником навчання. Наповнюваність навчальних груп визначається в залежності від тематики семінару і конкретних умов його проведення, але не може бути менше 10 осіб.

Навчання закінчуються складанням заліків або підготовкою та захистом слухачами рефератів (випускних робіт). Теми рефератів і список їх керівників доводяться на початку занять. Реферати, що успішно пройшли захист, направляються до місця роботи слухача для використання в роботі і подальшого зберігання.

Особи, які успішно пройшли атестацію за професійними програмами підвищення кваліфікації, сукупністю програм тематичних постійно діючих семінарів, що реалізує професійну програму, отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації встановленого зразка. Це свідоцтво є підставою для внесення до особової справи слухача відповідного запису про підвищення кваліфікації і враховується при його черговій атестації.

Навчання за програмами тематичних короткотермінових семінарів проводяться в разі необхідності з метою вивчення актуальних, конкретних проблем державного управління, нових актів законодавства, передового вітчизняного та зарубіжного досвіду тощо.

Програми тематичних короткотермінових семінарів розробляються органами влади і закладами освіти, які організовують навчання. Зміст їх залежить від загального спрямування семінару, визначається з урахуванням рекомендацій галузевої ради по роботі з кадрами та погоджується із замовником навчання. Чисельність слухачів у навчальній групі встановлюється від 10 до 15 осіб. Участь слухачів у конференціях, симпозіумах, виставках тощо, в тому числі за кордоном, зараховується як участь у тематичних короткотермінових семінарах.

Тематичні короткотермінові семінари завершуються складанням заліку або підготовкою та захистом реферату.

Термін навчання на тематичних семінарах визначається програмою, але не повинен перевищувати 5 днів.

За результатами участі у тематичному короткотерміновому семінарі слухачем подається звіт безпосередньому керівнику, погоджений з керівником семінару. Звіт є підставою внесення відповідного запису до особової справи слухача про проходження підвищення кваліфікації.



Стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної спеціальності.

Воно проводиться з метою вивчення передового досвіду управлінської діяльності, практичного засвоєння знань, здобуття практичних та організаційних навичок за фахом на робочих місцях, де запроваджені нові прийоми праці та технології з використанням сучасної організаційної та комп'ютерної техніки, на посадах вищих категорій, на передових підприємствах тощо, а також за кордоном.

Проходження стажування здійснюється за індивідуальним планом, який розробляється разом з керівником стажування та затверджується керівником органу виконавчої влади.

Термін стажування встановлюється керівником апарату, організації, установи за місцем роботи. Стажування за кордоном державних службовців в обов'язковому порядку погоджується з Головдерслужбою України. Туди ж подається звіт про відрядження, затверджений керівником.

Особа, яка успішно пройшла стажування або спеціалізацію чи розширила профіль (підвищила кваліфікацію), отримує відповідний документ про післядипломну освіту

Систематичне самостійне навчання (самоосвіта) є складовою професійної діяльності працівників, що забезпечує реалізацію принципу безперервності навчання і здійснюється шляхом самостійного вивчення відповідної літератури, інформаційних матеріалів, ознайомлення з передовим досвідом у тісному взаємозв'язку з іншими видами навчання.

Систематичне самостійне навчання здійснюється за індивідуальним планом самоосвіти, затвердженим безпосереднім керівником та під його контролем.

Складання індивідуального плану та визначення змісту навчання здійснюється з урахуванням вимог відповідної кваліфікаційної характеристики. Вони передбачають вивчення конкретних питань за професійним спрямуванням фахівця, ознайомлення з новими досягненнями в галузі економіки, державного управління, права, науки, техніки, культури тощо.

Систематичне самостійне навчання має на меті застосування самостійно набутих знань для удосконалення управлінської діяльності, спрямованої на якісне розв'язання завдань, що вирішуються Міністерством, підприємством, установою та організацією.



Навчання в цільовій аспірантурі (ад'юнктурі) та докторантурі здійснюється з метою підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації з наукових спеціальностей, спрямованих для потреб МНС України.

Це основні форми підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, які створюють умови для безперервної освіти і здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук. Підготовка кандидатів і докторів наук здійснюється вищими навчальними закладами третього і четвертого рівня акредитації, науково-дослідними установами та їх відокремленими підрозділами. Наукові ступені присуджують спеціалізовані вчені ради на підставі прилюдного захисту дисертації. Рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів затверджується Вищою атестаційною комісією України.

Прийом до цільової аспірантури, докторантури проводиться відповідно до направлень Міністерства у порядку, передбаченому чинним законодавством з підготовки наукових кадрів.
Створена в Україні державна система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів при її раціональному використанні повною мірою забезпечує потреби Міністерства у працівниках з високим рівнем професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати управлінські функції, впроваджувати новітні соціальні технології, сприяти інноваційним процесам.

За наслідками застосування знань, набутих фахівцем шляхом системної підготовки і підвищення кваліфікації та самоосвіти, вирішується питання його просування по службі, атестації, зарахування до кадрового резерву вищої категорії посад тощо.


Державними замовниками на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації є:

на підготовку спеціалістів, магістрів за спеціальностями, спрямованими для професійної діяльності в апараті та регіональних управліннях, - МНС України;

на підготовку магістрів державного управління за спеціалізацією "державна служба", - Головдерслужба України;

на підготовку магістрів державного управління та підвищення кваліфікації державних службовців для роботи на посадах I-IV категорій, - Академія державного управління;

на перепідготовку та підвищення кваліфікації інших працівників, - Міністерство та всі підпорядковані МНС структури.
1.4. Завдання МНС України та підпорядкованих навчальних закладів щодо організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів

Основними завданнями Міністерства в безперервному навчанні кадрів є:

створення умов для навчання кадрів;

обов'язкове, не рідше одного разу на п'ять років (для уперше прийнятих на службу - протягом першого року роботи) підвищення кваліфікації за професійними програмами;

визначення прогнозної оцінки щорічної потреби в кадрах, а також обсягів та структури державного контракту з навчальними закладами на підвищення кваліфікації кадрів;

формування державного замовлення, а також його розміщення з підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів за спеціальностями, спрямованими для професійної діяльності, підвищення кваліфікації, фінансування цієї роботи;

розробка галузевої програми роботи з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до підпорядкованої сфери управління , а також з їх кадровим резервом;

створення та забезпечення роботи Галузевої ради по роботі з кадрами - колегіального органу з функціями науково-методичного та інформаційного забезпечення системи підготовки, контролю за змістом і якістю навчального процесу в закладах підготовки і підвищення кваліфікації кадрів галузі та їх резерву;

розробку професійно-кваліфікаційних характеристик працівників галузі і відповідних до них об'єктивних тестів і анкет для проведення належної оцінки їх професійних знань і навичок;

запровадження індивідуалізації навчання працівників відповідно до конкретних завдань керівництва, створення для їх навчання за певними програмами госпрозрахункових груп фахівців;

забезпечення якісного стажування фахівців;

сприяння залученню технічної допомоги та спеціалістів інших держав для навчання і стажування працівників, регулювання вказаних питань під час укладання міжнародних договорів тощо.

Міністерство забезпечує складання та затвердження Комплексного (для всіх категорій особового складу), стратегічного (на 5 років) та поточного (на 1 рік) планів підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів (окремо для державних службовців, військовослужбовців військ ЦО, керівників державних підприємств, організацій та установ і їх резерву) МНС України, плану-графіку підвищення кваліфікації фахівців апарату Міністерства, керівників державних підприємств, установ та організацій і резерву до призначення на посади керівників.

Разом з Департаментом економіки і фінансів Департамент кадрової політики на підставі потреб та замовлень начальників структурних підрозділів складає план фінансування підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів на поточний рік. План фінансування є попереднім розподілом бюджетних коштів, затверджених для забезпечення навчання кадрів у поточному році. На підставі плану фінансування укладаються договори з навчальними закладами та фахівцями на проведення підготовки.




  1. Система підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів МНС України

На основі єдиної державної системи підготовки, перепідготовки та підвищені кваліфікації кадрів в МНС України в цілому завершено формування власної системи навчання кадрів.

З цією метою створена Галузева рада по роботі з кадрами, на яку покладено вся координаційна робота з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів військовослужбовців військ Цивільної оборони, державних службовців апарату Міністерства та територіальних управлінь, керівників державних підприємств, установ та організацій та резерву на ці посади. На неї покладено науково-методичне та інформаційне забезпечення системи навчання кадрів, контроль за змістом і якістю навчального процесу в підпорядкованих навчальних закладах.

З метою реалізації процесу навчання кадрів рекомендовані схвалені Галузевою радою по роботі з кадрами:

мережа навчальних закладів системи підготовки, до якої ввійшли Українська Академія державного управління при Президентові України та її 4 регіональні Інститути, Національна Академія оборони України, Академія цивільного захисту МНС РФ, Військові Інститути військових формувань України, Інститут підвищення кваліфікації УАДУ, 9 акредитованих університетів та академій для підготовки магістрів державного управління, 27 регіональних центрів підвищення кваліфікації, ряд галузевих і відомчих інститутів і навчальних підрозділів післядипломної освіти. Серед них - Інститут державного управління у сфері цивільного захисту та Український радіологічний учбовий центр;

концептуальні основи щодо формування професійно-кваліфікаційних характеристик і програм навчання кадрів МНС України;

сукупність норм та обов'язкового мінімуму змісту підвищення кваліфікації кадрів;

повноваження Міністерства, його структурних підрозділів, підпорядкованих навчальних закладів та їх завдання в забезпеченні діяльності системи підготовки кадрів.




    1. Структура системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів МНС

Система підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів МНС України побудована відповідно до складової структури фахівців апарату Міністерства, регіональних управлінь, військ Цивільної оборони, невоєнізованих аварійно-рятувальних формувань, підпорядкованих підприємств, установ та організацій.

До складової структури входять:



  • державні службовці та їх резерв;

  • військовослужбовці, які відряджені на посади державних службовців;

  • військовослужбовці військ Цивільної оборони та їх резерв;

  • керівники державних підприємств, установ та організацій і їх резерв;

  • інші працівники.

Відповідно до категорій фахівців в систему навчання кадрів МНС України ввійшли такі напрями:

підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації державних службовців апарату, регіональних управлінь та військовослужбовців, які відряджені на посади державних службовців та їх резерву;

підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації військовослужбовців військ Цивільної оборони;

підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ та організацій і їх резерву;

підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників на виробництві.
А. Підготовка і перепідготовка державних службовців та військовослужбовців, відряджених на посади до органів виконавчої влади

А.1 Підготовка і перепідготовка за освітньо-професійними програмами магістра здійснюється:


  • в Українській Академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутах (підготовка фахівців для зайняття посад I-IV категорій державної служби). Зміст навчання за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців в освітній галузі "Державне управління" має міждисциплінарний характер із спрямуванням на опанування знань, вмінь, цінностей, необхідних для професійної діяльності в цій галузі.

Навчання проводиться за денною, вечірньою, заочною та дистанційною формами за спеціальністю "Державне управління" і наданням кваліфікації "магістр державного управління". Підготовка ведеться за державним контрактом і за договорами між Академією та замовником (цільова підготовка) на умовах, що визначаються умовами договору. Термін навчання за денною формою - 18 місяців, за вечірньою та заочною 30 місяців. До Академії приймаються особи, які мають повну вищу освіту (диплом спеціаліста, магістра), віком до 45 років, працюють на посадах, які віднесені до державної служби не менше одного року і мають ранг державного службовця не нижче десятого або занесені до кадрового резерву на такі посади. До вступу допускаються і військовослужбовці, які відряджені до органів державної влади і цивільних установ.

  • у магістратурах за спеціальністю "Державна служба" в:

  • Київському національному економічному університеті

спеціалізації: економіка (заочна форма навчання)

адміністративний менеджмент (заочно)



  • Харківському державному економічному університеті

спеціалізації: економіка (денна/заочна)

адміністративний менеджмент (денна/заочна)



  • Тернопільській академії народного господарства

спеціалізація: економіка (денна/заочна)

адміністративний менеджмент (денна/заочна)

світова та європейська інтеграція (денна/заочна)


  • Східноукраїнському національному університеті ім. В.Даля

спеціалізація: економіка (денна/заочна)

адміністративний менеджмент (денна/заочна)

управління проектами (денна/заочна)


  • Одеській національній юридичній академії

спеціалізація: правове забезпечення (денна/заочна)

економічна безпека (денна)



  • Донецькому національному технічному університеті

спеціалізація: економіка (денна/заочна)

адміністративний менеджмент (денна/заочна)



  • Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу

спеціалізація: економіка (денна/заочна)

адміністративний менеджмент (денна/заочна)



  • Дніпропетровському національному університеті

спеціалізація: соціальна сфера (денна/заочна)

економіка (заочна)

правове забезпечення (заочна)

кадровий менеджмент (заочно)



  • Національному аграрному університеті

спеціалізація: державне регулювання АПК (денна/заочна).

Зміст навчання за освітньо-професійними програмами у сфері управлінських технологій державної служби включає практичні аспекти діяльності працівників державного апарату щодо виконання та забезпечення реалізації завдань і функцій держави і забезпечує поглиблену правову, економічну, політологічну, управлінську підготовку та засвоєння досвіду управлінської діяльності.

Навчання в магістратурах (друга вища освіта) проводиться на базі повної вищої освіти (диплом спеціаліста, магістра), за профілем і вимогами займаної посади, яка віднесена до V-VII категорій державної служби, мають вік до 40 років, стаж державної служби не менш одного року або перебувають у кадровому резерві на вищезазначені посади. На таких же умовах приймаються на навчання і військовослужбовці, відряджені до органів державної влади та інших цивільних установ. Прийом здійснюється за угодами-направленнями від Міністерства. Термін навчання у магістратурах за денною формою - 12 місяців, за заочною - 22 місяці. Навчання здійснюється за фінансуванням Головдерслужби України


  • в магістратурі Інституту державного управління у сфері цивільного захисту за спеціалізаціями МНС України

  • в магістратурах ВНЗ України за спеціальністю "Державна служба" інших спеціалізацій

Прийом та навчання здійснюється при потребі за договором між навчальним закладом і Міністерством або на загальних підставах особисто слухачем.

А.2 Підвищення кваліфікації державних службовців апарату, регіональних підрозділів та військовослужбовців, які відряджені на посади державних службовців



за професійними програмами

  • в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Української академії державного управління

Підвищення кваліфікації в ІППК проводиться для керівного складу апарату Міністерства і територіальних управлінь (посади I-IV категорій );

  • на факультетах післядипломної освіти та курсах:

Київського національного економічного університету, Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут", Київського національно торгово-економічного університету, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, Національної академії оборони України, Національного авіаційного університету, Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупіка та інших навчальних закладах ліцензованих на підвищення кваліфікації державних службовців на договірних засадах;

Підвищення кваліфікації у вищезазначених навчальних закладах проводиться для державних службовців V-VII категорій посад, резерву на посади державних службовців, керівників державних підприємств, установ та організацій.

Терміни і форми підвищення кваліфікації визначаються Міністерством при складанні та затвердженні навчальних планів. При цьому термін підвищення кваліфікації з відривом від служби і збереженням заробітної плати не повинен перевищувати чотирьох тижнів ( 216 навчальних годин), без відриву від служби - шести місяців;



за програмами тематичних постійно діючих семінарів

підвищення кваліфікації за програмами тематичного постійно діючого семінару організовується Міністерством із залученням нижчепойменованих навчальних закладів, ліцензованих або акредитованих у галузі "Державне управління":



  • в Інституті підвищення кваліфікації кадрів УАДУ;

  • в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту;

  • в Українському радіологічному учбовому центрі;

  • в інших навчальних закладах післядипломної освіти на договірних засадах.

Програми тематичних постійно діючих семінарів в МНС України передбачають комплексне вивчення сучасних питань державного будівництва, державного управління, державної служби, правових, економічних, соціальних питань. Тематичні постійно діючі семінари організовуються також для вивчення проблемних питань, обміну передовим досвідом, з метою підвищення рівня професійної та мовної підготовки.

Терміни навчання визначаються програмою семінару, яка не перевищує 108 навчальних годин;

за програмами короткотермінових семінарів

Тематичні короткотермінові семінари в МНС України проводяться у разі потреби, з вивчення нових законодавчих та інших нормативно-правових актів і актуальних питань, вітчизняного і зарубіжного досвіду державного управління, цивільного захисту, стратегічного менеджменту тощо.

Вони проводяться :


  • в апараті МНС України;

  • в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту;

  • в Українському радіологічному учбовому центрі.

Термін навчання на тематичних короткотермінових семінарах визначається програмою, але не повинен перевищувати п'яти днів ( 54 навчальні години).

Замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців та керівників державних підприємств, установ та організацій подаються до Головдерслужби України.



Б.Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації військовослужбовців військ Цивільної оборони

Б.1.Підготовка і перепідготовка військовослужбовців військ Цивільної оборони

за оперативно-стратегічним рівнем підготовки

  • здійснюється в Національній академії оборони України

на умовах прийому до Академії, визначених Міністром оборони України, з наданням повної вищої освіти (кваліфікаційний рівень магістра).

за оперативно-тактичним рівнем підготовки

здійснюється:

  • Академії цивільного захисту МНС Російської Федерації;

  • у Військовому Інституті при Подільській державній аграрно- технічній академії;

  • в інших військових інститутах і факультетах військових формувань за договорами.

Прийом здійснюється за умовами прийому навчальних закладів. Після закінчення навчання офіцери отримують повну вищу освіту з набуттям кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра.

за тактичним рівнем підготовки

за державним замовленням :



  • на спецфакультеті Кам'янець-Подільського Військового інституту ПДАТА;

  • в інших військових інститутах і факультетах військових формувань за договорами.

за іншими видами підготовки:

  • школою підготовки прапорщиків при в/ч Д-0050;

  • на кафедрах підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони Київського державного технічного університету будівництва і архітектури та Севастопольського національного інституту ядерної енергії та промисловості, які готують офіцерів запасу для військ Цивільної оборони.

Прийом на навчання здійснюється за умовами вищих навчальних закладів військових формувань. Після закінчення навчального закладу слухачі отримують неповну вищу освіту з набуттям кваліфікаційного рівня бакалавра.

Перепідготовка фахівців для служби у військах ЦО здійснюється з числа випускників військово-навчальних закладів Міністерства оборони України та офіцерів запасу, які закінчили навчальні заклади Міністерства освіти і науки України. При необхідності перепідготовка організовується шляхом проведення зборів ( до 30 діб) на військових кафедрах підготовки спеціалістів з питань цивільної оборони.

Замовлення на підготовку для МНС України офіцерського складу з тактичним і оперативно-тактичним рівнем підготовки подаються до Головного управління кадрової політики Міністерства оборони України.

Начальники структурних та територіальних підрозділів, командири військових частин, навчальних закладів і центрів з отриманням рознарядки на відбір кандидатів на навчання проводять роботу з відбору, оформленню документів, необхідних для вступу. А після затвердження кандидатів створюють умови для підготовки до вступних іспитів.

Відрядження кандидатів для складання іспитів проводиться командирами (начальниками) після отримання повідомлення про допуск кандидатів до складання вступних іспитів з Департаменту кадрової політики.

Відрядження на навчання до ВНЗ проводиться на підставі довідок про зарахування на навчання (повідомлень), виданих навчальними закладами.



Б.2.Підвищення кваліфікації військовослужбовців військ Цивільної оборони

проводиться :



  • через систему командирської та спеціальної підготовки за річними планами підготовки військ Цивільної оборони;

  • через навчальні збори за професійними програмами;

  • на територіальних курсах цивільної оборони;

  • на військових кафедрах підготовки офіцерів запасу Цивільної оборони;

  • в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту;

  • шляхом самонавчання за окремими планами і темами підготовки.

Відповідно до річних планів підготовки військових частин Цивільної оборони, територіальних управлінь професійна підготовка військовослужбовців проводиться систематично протягом року у відведені для занять дні і години. Про створення груп професійної підготовки та тематику занять оголошується наказом по частині (управлінню).

Щороку, за планами командування військ ЦО, по групах за окремими спеціальностями, на навчальних базах військових кафедр з підготовки офіцерів запасу, навчальних центрах (курсах ЦО), за професійними програмами організовуються навчальні збори, таким чином і в такі терміни, щоб кожен офіцер один раз на 5 років (вперше призначених на посади в ЦО - на першому році) пройшов підвищення кваліфікації.

Керівний склад військових частин Цивільної оборони проходить підвищення кваліфікації в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту за професійними програмами та програмами функціонального навчання.

Підготовка в ад'юнктурі

проводиться : - у Військовому Інституті при ПДАТА;

- в Академії цивільного захисту МНС РФ;

- в інших вищих навчальних закладах освіти, де ведеться цільова підготовка ад'юнктів (аспірантів).

Термін навчання у ВІ та АЦЗ - 3 роки за денною формою навчання.

Підготовка в докторантурі - порядок підготовки в докторантурі напрацьовується Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту, Департаментом кадрової політики, Департаментом науково-технічної політики, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції та Всеукраїнським науково-дослідним інститутом цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
В. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ та організацій

Відповідно до програми роботи з керівниками підпорядкованих державних підприємств, яку розробляє та затверджує Міністерство, забезпечення їх підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації, вживання заходів для поліпшення цієї роботи покладається на апарат МНС України.

Програма роботи з керівниками підприємств визначає порядок навчання, перелік навчальних закладів, на базі яких проводиться підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації керівників, календарний план-графік проведення навчальних заходів, нарад, семінарів на поточний рік з визначенням конкретного контингенту їх учасників, обсяги і джерела фінансування передбачених програмою заходів.

Витяги з програми доводяться до керівників підприємств, установ та організацій на початку року.

З метою організації підготовки перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників підприємств, установ та організацій і осіб, зарахованих до кадрового резерву, на структурні підрозділи Міністерства згідно з розподілом повноважень покладається розробка відповідних навчальних програм, встановлення періодичності, форм та строків навчання керівників.

Безпосередня робота з навчання керівників підприємств та осіб, зарахованих до їх кадрового резерву, покладається на заступників Державного секретаря Міністерства.

Керівники підприємств мають підвищувати свою кваліфікацію постійно, у тому числі шляхом навчання у відповідних навчальних закладах не рідше одного разу на п'ять років.

У МНС України керівники державних підприємств, установ та організацій здійснюють свою підготовку відповідно до вимог їх професійно-кваліфікаційних характеристик посад щодо освітньо-кваліфікаційного рівня у вищих навчальних закладах України за професійним спрямуванням.

Підвищення кваліфікації керівника підпорядкованого підприємства здійснюється не рідше одного разу на п'ять років та на першому році після призначення на посаду в :

Українському радіологічному учбовому центрі;

Інституті державного управління у сфері цивільного захисту;

Севастопольському інституті ядерної промисловості і енергетики;

інших навчальних закладах ліцензованих до підвищення кваліфікації на договірних відносинах за професійними програмами .

Координацію роботи з навчання керівних кадрів підприємств здійснює Головне управління державної служби України при Президентові України.

Г. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників на виробництві

Перехід до ринкової економіки визвав значні зміни в її структурі і як слідство, збільшення масштабів звільнення, перерозподілу і перепідготовки кадрів. Робота в сучасних умовах на виробництві вимагає від працівників високого рівня компетенції, ділової ініціативи, сучасного економічного мислення, оволодіння новими методами праці. Для вирішення таких завдань вкрай необхідна корінна перебудова системи підвищення кваліфікації кадрів на виробництві, яка здатна забезпечити випереджувальний характер безперервного професійного навчання працівників.

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів працівників, підпорядкованих МНС України державних підприємств, організацій та установ покладається на їх керівників.

Навчання у вищих навчальних закладах освіти для здобуття відповідного займаній посаді освітнього рівня проводиться самостійно або за направленням юридичної особи на договірних засадах між навчальним закладом та організацією, в якій працює фахівець.

Підвищення кваліфікації за планами керівників підприємств проводиться при потребі (а для провідних спеціалістів систематично, з розрахунком обов'язкового підвищення кваліфікації 1 раз на 5 років).

До видів підготовки на виробництві відносяться:

систематичне самостійне навчання /самоосвіта/;

короткотривале навчання;

довготривале періодичне навчання;

стажування;

цільова аспірантура і докторантура;

перепідготовка.

З метою забезпечення безперервного професійного навчання робітників на виробництві організовуються наступні його види:

підготовка нових працівників;

перепідготовка кваліфікованих робітників;

навчання робітників іншим (сумісним) професіям;

підвищення кваліфікації працівників.


  1. Координаційна діяльність Галузевої ради по роботі з кадрами

Координація роботи з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів МНС України покладається на Галузеву раду по роботі з кадрами МНС України, яка виконує дорадчі та консультативні функції, визначені відповідним положенням про її роботу, зокрема:

вжиття заходів для забезпечення цілісності навчального процесу - мети, змісту, форм, методів і засобів навчання з урахуванням різних контингентів слухачів;

визначення концептуальних основ розроблення планів та програм навчання;

координацією роботи зі створення галузевих програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації ;

підготовку типових програм до тематичних постійно діючих семінарів;

розгляд проектів освітньо-професійних програм та програм підвищення кваліфікації;

аналіз результатів організації підвищення кваліфікації та внесення пропозицій щодо їх вдосконалення;

аналіз та вдосконалення роботи учбових закладів системи МНС України;

здійснювати аналіз та контроль за науково-методичними розробками проблем планування, організації і управління навчальним процесом, прогнозування розвитку навчання.


4. Ресурсне забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення

кваліфікації кадрів МНС України. Обсяги і джерела фінансування
Стратегічне планування професійного навчання кадрів базується на конституційних і законодавчих засадах.

Поточне планування професійного навчання спрямоване на забезпечення його безперервності, на неухильне дотримання визначених нормативних показників та реалізується у ході виконання Державної програми економічного та соціального розвитку України.

Формування державного замовлення на навчання кадрів має здійснюватись з урахуванням прогнозних потреб.

Основою стратегічного і поточного планування професійного навчання кадрів Міністерства є система визначення кількісних та якісних потреб у кадровому забезпечені МНС України.

Основним джерелом фінансування системи навчання кадрів є бюджетні кошти, передбачені для цієї мети, та інші кошти, не заборонені законодавством.

Державні замовники, порядок формування державного замовлення, фінансування підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів органів державної влади визначені Кабінетом Міністрів України.

Фінансове забезпечення системи навчання включає також видатки на відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженнями для навчання.

З метою розвитку матеріально-технічної бази навчальні заклади можуть, крім коштів державного та місцевого бюджетів, використовувати власні кошти, отримані від надання освітніх, науково-методичних, консультаційних, інформаційних, експертних та інших послуг за договорами з юридичними та фізичними особами, доходи від реалізації навчальної, науково-методичної літератури та іншої продукції, кошти громадських організацій, добровільні внески, кошти міжнародної технічної допомоги, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів МНС України повинно розглядатися, як інвестиції в основний капітал, які дозволяють найбільш ефективно використовувати новітні технології.

Наукове супроводження підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів є важливою умовою актуалізації змісту навчання та підвищення його ефективності. Результати наукових досліджень, які супроводжують навчання кадрів повинні широко використовуватися для підготовки монографій, підручників, навчальних і методичних посібників, засобів контролю та у проведенні оцінки професійної підготовки, зокрема тестів.

Навчально-методичне забезпечення навчального процесу має здійснюватись та постійно актуалізуватись відповідно до сучасних вимог. Бібліотеки підпорядкованих навчальних закладів мають укомплектуватися збірниками нормативно-правових актів, навчально-методичними посібниками та періодичними виданнями, необхідними для засвоєння навчальних програм.


  1. Післямова

Сучасний науково-технічний прогрес ставить нові вимоги до професійної якості робочої сили. Відставання професійних знань працівників від вимог управління і виробництва набагато знижує ефективність використання трудових ресурсів. Прості розрахунки показують, що відставання професійних знань від вимог посад веде до перевитрати робочої сили. Покращання якості професійної підготовки за допомогою системи безперервного навчання кадрів є одним із основних резервів забезпечення виконання адміністративної реформи, підвищення ефективності діяльності Міністерства. Така підготовка і підвищення кваліфікації фахівців МНС України повинна здійснюватись протягом усієї трудової діяльності. Перетворення підготовки і підвищення кваліфікації в службову необхідність і обов'язок кожного фахівця стало дійсністю, правилом і вимогою. При цьому посадові переміщення фахівців, встановлення їм відповідного розміру заробітної плати, а також присвоєння їм кваліфікаційних рангів повинні тісно пов’язуватися з результатами навчання і практичного використання набутих знань, умінь і навичок.

З А Т В Е Р Д Ж Е Н О

Наказ МНС України

від 14.11.02 № 29



Каталог: nmc
nmc -> З а к о н у к р а ї н и про професійно-технічну освіту
nmc -> Наказ №455 Про затвердження Тимчасової настанови з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів мнс україни
nmc -> Закон україни про охорону дитинства Із змінами І доповненнями, внесеними Законами України
nmc -> Про завершення розробки галузевих стандартів вищої освіти
nmc -> Наказ №444 Про затвердження Настанови з організації професійної підготовки та післядипломної освіти осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту
nmc -> Наказ №461 Про затвердження Положення про організацію та проведення практичної підготовки курсантів, студентів (слухачів) вищих навчальних закладів мнс україни
nmc -> Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра Кабінет Міністрів Українипостановля є
nmc -> Про затвердження Інструкції про організацію підготовки офіцерів запасу з числа студентів вищих навчальних закладів з метою приведення нормативної бази у відповідність до Закону України "Про вищу освіту" ( 2984-14 )
nmc -> Державний стандарт професійно-технічної освіти


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка