Положення про підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників Маріупольського державного університету



Сторінка1/4
Дата конвертації03.11.2016
Розмір0.52 Mb.
  1   2   3   4
проект

ЗАТВЕРДЖЕНО

Вченою радою Маріупольського

державного університету

(протокол № __ від ___________ р.),

введено в дію наказом

№ ___ від ____________ р.

Ректор
___________________К.В.Балабанов



МП
ПОЛОЖЕННЯ

про підвищення кваліфікації

педагогічних, науково-педагогічних працівників Маріупольського державного університету

І. Загальні положення

    1. Положенням визначається основна мета, завдання, принципи, форми й організаційні засади підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників Маріупольського державного університету (далі - Університет).

    2. Це Положення розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Положення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів» (наказ МОН України № 48 від 24.01.2013 р.) та визначає порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників (далі - працівників Університету).

    3. Підвищення кваліфікації працівників – це цілеспрямоване безперервне удосконалення професійних компетенцій та педагогічної майстерності, необхідних для опанування завданнями, які сприяють підвищенню якості управлінської, навчальної, методичної, наукової, інноваційної, творчої та виховної діяльності Університету.

    4. Підвищення кваліфікації організується та проводиться згідно з п’ятирічним планом-графіком, який розглядається на засіданні Вченої ради Університету та затверджується Ректором Університету.

    5. Працівники Університету підвищують кваліфікацію у вищих навчальних закладах, відповідних наукових, освітньо-наукових установах та організаціях як в Україні, так і за її межами (далі установа-виконавець).

    6. Підвищення кваліфікації здійснюється на підставі договорів, що укладаються між Університетом та установою-виконавцем.

    7. Підвищення кваліфікації працівників може здійснюватись також в Університеті без відриву від виробництва.

    8. Проходження працівником підвищення кваліфікації є обов’язковим. Перенесення терміну підвищення кваліфікації допускається за наявності поважних причин (фіксується відповідною заявою працівника за погодженням завідувача кафедри, керівника структурного підрозділу) і може бути відтерміновано на один календарний рік.

    9. Організацію та координацію підвищення кваліфікації здійснює Центр післядипломної освіти та підвищення кваліфікації спільно з деканами факультетів та керівниками структурних підрозділівУніверситету.

    10. Підвищення кваліфікації працівників Університету може відбуватися упродовж п’яти років у різних формах (семінари, стажування, тренінги). Результат успішного опанування працівником навчального матеріалу, спрямованого на оновлення, поглиблення і вдосконалення фахових компетентностей, підтверджується відповідними документами (довідки, сертифікати).

    11. Результати підвищення кваліфікації враховуються під час обрання на посаду за конкурсом на заміщення вакантних посад професорсько-викладацького складу Університету чи укладання трудового договору.

    12. Відповідальність за своєчасне підвищення кваліфікації працівників кафедри покладено на завідувача кафедри, контроль виконання плану-графіку факультету – на декана факультету.

    13. Фінансування витрат, пов’язаних із організацією та проведенням підвищення кваліфікації працівників, здійснюється за рахунок коштів загального і спеціального фонду Університету, інших джерел, не заборонених законодавством України, а також за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб.

ІІ. Мета, завдання, принципи підвищення кваліфікації працівників Університету
2.1. Метою підвищення кваліфікації працівників є забезпечення потреб Університету у кваліфікованих високопрофесійних кадрах, здатних компетентно і відповідально виконувати фахові завдання та посадові функції, сприяти інноваційним процесам в освіті, упроваджувати новітні технології у навчальний процес.

2.2. Основними завданнями навчання працівників є:



  • оновлення та розширення знань, формування нових професійних компетентностей в психолого-педагогічній, науково-дослідній, організаційно-управлінській діяльності;

  • засвоєння інноваційних технологій, форм, методів та засобів навчання;

  • набуття досвіду формування змісту навчання з урахуванням його цільового спрямування, посадових обов'язків працівників, здобутої освіти, досвіду практичної роботи та професійної діяльності, їх інтересів і потреб;

  • вивчення педагогічного досвіду, сучасного виробництва, методів управління, ознайомлення з досягненнями науки, техніки і виробництва та перспективами їх розвитку;

  • розроблення пропозицій щодо удосконалення навчально-виховного процесу, впровадження у практику навчання кращих досягнень науки, техніки і виробництва;

  • застосування інноваційних технологій реалізації змісту навчання, що передбачає його диференціацію, індивідуалізацію, запровадження дистанційних, інформаційно-комунікативних технологій навчання.

2.3. Основними принципами підвищення кваліфікації є:

  • Безперервність та обов’язковість.

Підвищення кваліфікації працівників Університету здійснюється на безперервній основі та періодично, але обов’язково один раз у п’ять років протягом педагогічної та/або науково-педагогічної діяльності.

  • Актуальність.

Форми та терміни підвищення кваліфікації працівників визначаються з урахуванням потреб кафедр та структурних підрозділів Університету.

  • Результативність.

Придбання нових теоретичних, практичних знань та впровадження їх у навчальний процес з метою підвищення якості освіти в Університеті.

  • Індивідуалізація та диференціація.

Урахування специфіки освітніх потреб різних категорій працівників Університету.


IІI. Види, форми та організація навчання працівників

3.1. Підвищення кваліфікації працівників Університету здійснюється за такими видами:



  • підвищення кваліфікації;

  • стажування;

  • індивідуальне підвищення кваліфікації.

3.2. Підвищення кваліфікації як вид включає такі форми навчання:

  • короткострокове за обсягом годин навчальної програми 72 академічні години (два кредити ЄКТС);

  • довгострокове за обсягом годин навчальної програми не менше 108 академічних годин (три кредити ЄКТС).

3.3. Навчання за програмою короткострокового підвищення кваліфікації (семінарів, тренінгів, круглих столів, міжнародних конференцій) передбачає комплексне вивчення сучасних та актуальних наукових проблем сфери освіти, вітчизняного та зарубіжного досвіду, підвищення рівня професійної культури, питань конкретного виробництва.

3.4. Навчальні програми семінарів та тренінгів спрямовані на формування, розвиток та вдосконалення особистісних професійних компетентностей (організаторських, творчих, лідерських, психолого-педагогічних, методичних, комунікативних тощо), підвищення ефективності професійної діяльності у сфері освіти.

3.5. Навчання за програмою довгострокового підвищення кваліфікації спрямовується на оволодіння, оновлення та поглиблення працівниками фахових, науково-методичних, педагогічних, соціально-гуманітарних, психологічних, правових, економічних та управлінських компетентностей, у тому числі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіту, що сприяє якісному виконанню ними своїх посадових обов’язків, розширенню їх компетенцій тощо.

3.6. Стажування як складова післядипломної освіти може бути одним із головних видів підвищення кваліфікації.

3.7. Стажування здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних компетентностей, здобутих у результаті теоретичної підготовки стосовно виконання завдань і обов’язків на займаній посаді або посаді вищого рівня, засвоєння вітчизняного та зарубіжного досвіду, формування особистісних якостей для виконання професійних завдань на новому, більш високоякісному рівні в межах певної спеціальності.

3.8. Стажування працівників Університету здійснюється з відривом від виробництва за обсягом годин навчальної програми 1728 годин (48 кредитів ЄКТС) на підприємстві, в організаціях, вищих навчальних закладах за профілем викладацької роботи.

3.9. Індивідуальна форма підвищення кваліфікації передбачають:


  • навчання в аспірантурі / докторантурі - в разі успішного закінчення,

  • захист дисертаційної роботи,

  • видання монографій, підручників та навчальних посібників, якщо особистий авторський внесок становить не менш, як 10 умовних друкарських аркушів.

3.10. Навчання працівників здійснюється відповідно до затвердженого ректором закладу-замовника плану-графіка за денною, вечірньою, заочною та дистанційною формами навчання. Форми навчання можуть поєднуватись відповідно до Законів України "Про освіту" та "Про вищу освіту".

3.11. Форми навчання встановлюються закладами-виконавцями залежно від складності навчальних програм, їх мети та змісту з урахуванням потреб закладу-замовника.

3.12. Навчання працівників здійснюється за навчальними планами та програмами, розробленими предметними (цикловими комісіями), кафедрами, іншими структурними підрозділами (далі - структурні підрозділи), ухваленими вченими радами факультетів та затвердженими ректором Університету. Якщо підвищення кваліфікації здійснюється в організаціях та на підприємствах, навчальні плани та програми визначаються договором між Університетом і закладом-виконавцем.

3.13. Організація підвищення кваліфікації працівників здійснюється Центром післядипломної освіти та підвищення кваліфікації Університету, який:



  • завчасно інформує працівників, інші структурні підрозділи про заклади-виконавці та програми підвищення кваліфікації (стажування);

  • розміщує відповідну інформацію на інформаційних стендах, офіційному веб-сайті;

  • веде облік працівників, що підлягають підвищенню кваліфікації;

  • розробляє щороку плани-графіки підвищення кваліфікації;

  • здійснює інші організаційні заходи щодо підвищення кваліфікації працівників.

3.14. Працівники, які відповідно до плану-графіка проходитимуть навчання, подають до структурного підрозділу такі документи:

  • заяву про направлення на підвищення кваліфікації (стажування) за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення, погоджену з керівником структурного підрозділу, головним бухгалтером та ректором Університету;

  • витяг з протоколу засідання структурного підрозділу Університету щодо підвищення кваліфікації (додаток 2);

  • направлення на підвищення кваліфікації (стажування) педагогічного (науково-педагогічного) працівника за формою, наведеною в додатку 3 до цього Положення;

  • індивідуальний план підвищення кваліфікації (стажування) за формою, наведеною в додатку 4 до цього Положення, що містить інформацію про мету, завдання, строк, зміст навчання, очікувані результати.

3.15. Обробка персональних даних працівників здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних".

3.16. Направлення на навчання здійснюється за наказом ректора Університету відповідно до плану-графіка та договору.

3.17. Зарахування на навчання здійснюється за наказом керівника закладу-виконавця на підставі направлення на підвищення кваліфікації працівника.

3.18. Направлення на навчання працівників за межі України здійснюється відповідно до Положення про навчання студентів та аспірантів, стажування наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах та наукових установах за кордоном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 411, а також фізичними і юридичними особами на підставі договорів, укладених з іноземними вищими навчальними закладами, науковими та іншими установами.

3.19. Науково-методичне забезпечення підвищення кваліфікації працівників здійснюється структурними підрозділами закладів-виконавців.

3.20. На час підвищення кваліфікації працівники забезпечуються гуртожитком. Умови проживання зазначаються у договорі про навчання.

У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов'язаних з наймом житлового приміщення, проводиться в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів".

3.21. Керівник закладу-виконавця організовує і контролює навчальний процес працівників.

3.22. Безпосереднє керівництво підвищенням кваліфікації працівників здійснюється фахівцями закладу-виконавця.

3.23. Оплата праці осіб, які залучаються до підвищення кваліфікації працівників, визначається відповідно до чинного законодавства або договором між Університетом та закладом-виконавцем і не може бути меншим, ніж розмір ставок погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять.


ІV. Зміст навчання працівників

4.1. Навчання за програмою довгострокового підвищення кваліфікації спрямовується на оволодіння, оновлення та поглиблення працівниками спеціальних фахових, науково-методичних, педагогічних, соціально-гуманітарних, психологічних, правових, економічних та управлінських компетентностей, у тому числі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду, що сприяє якісному виконанню ними своїх посадових обов'язків, розширенню їх компетенції тощо.

4.2. Навчання за програмами короткострокового підвищення кваліфікації - семінарів, семінарів-практикумів, семінарів-нарад, семінарів-тренінгів, тренінгів, вебінарів, "круглих столів" тощо передбачає комплексне вивчення сучасних та актуальних наукових проблем галузі освіти, науки, педагогіки, відповідних нормативно-правових актів, вітчизняного та зарубіжного досвіду, підвищення рівня професійної культури тощо.

4.3. Навчальні програми семінарів-тренінгів та тренінгів спрямовані на формування, розвиток та вдосконалення особистісних професійних компетентностей (організаторських, творчих, лідерських, комунікативних тощо), підвищення ефективності професійної діяльності в галузі освіти.

4.4. Стажування здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних компетентностей, здобутих у результаті теоретичної підготовки, щодо виконання завдань і обов'язків на займаній посаді або посаді вищого рівня, засвоєння вітчизняного та зарубіжного досвіду, формування особистісних якостей для виконання професійних завдань на новому, більш високому якісному рівні в межах певної спеціальності.

4.5. Зміст навчальних планів та програм формується з урахуванням галузевої специфіки та наукового спрямування працівників і визначається:



  • вимогами суспільства щодо забезпечення вищих навчальних закладів висококваліфікованими фахівцями;

  • сучасними вимогами щодо форм, методів і засобів професійної діяльності працівників;

  • державними та галузевими стандартами вищої освіти;

  • досягненнями у напрямах соціальної, психологічної, управлінської, економічної, правової, технологічної підготовки тощо.

4.6. Навчання забезпечує поєднання теоретичного матеріалу з практичною спрямованістю у вирішенні конкретних завдань і проблем розвитку вищих навчальних закладів.

4.7. Навчальні плани та програми довгострокового підвищення кваліфікації розробляються структурними підрозділами, які здійснюють навчання, ухвалюються Вченими радами і затверджуються керівниками закладів-виконавців.

4.8. Якщо навчання здійснюється в організаціях та на підприємствах, навчальні плани та програми довгострокового підвищення кваліфікації визначаються договором між Університетом і закладом-виконавцем.

4.9. Навчальний план довгострокового підвищення кваліфікації передбачає аудиторні заняття, самостійну навчальну роботу працівників та форми проведення підсумкового контролю.

4.10. Навчальними планами та програмами підвищення кваліфікації передбачається такий розділ навчального часу: між аудиторною та самостійною роботою:


  • короткострокове підвищення кваліфікації: аудиторна робота – 42 години, самостійна – 30 годин;

  • довгострокове підвищення кваліфікації: аудиторна робота – 72 години, самостійна – 36 годин.

4.11. Навчальні плани та програми підвищення кваліфікації визначають форми підсумкового контролю.

4.12. Навчальні плани та програми підвищення кваліфікації визначаються договорами між Університетом і установами-виконавцями.

4.13. Стажування працівників проводиться за попередньо розробленими та узгодженими з установами-виконавцями індивідуальними програмами стажування (додаток № 5).

4.14. Зміст програми стажування передбачає опанування стажистом нових знань і компетенцій відповідно до свого фаху та професійної діяльності.

4.15. Під час стажування працівники Університету вивчають перспективний педагогічний досвід, інноваційні педагогічні технології навчання, знайомляться з найновішими досягненнями науки, техніки та сучасними технологіями виробництва.

4.16. Програма стажування може передбачати:



  • самостійну теоретичну підготовку;

  • придбання професійних та організаційних навичок;

  • вивчення організації та технології виробництва;

  • безпосередню участь в плануванні роботи установи-виконавця;

  • роботу з нормативною, технічною та іншою документацією;

  • виконання функціональних обов’язків посадових осіб (в якості тимчасово виконуючого обов’язки або дублера);

  • участь в нарадах, офіційних та ділових зустрічах тощо.

V. Планування підвищення кваліфікації

5.1. Планування підвищення кваліфікації працівників здійснює завідувач кафедри.

Види, строки та місце проведення підвищення пропонується кафедрою відповідно до цього Положення, графіка навчального процесу, пропозицій МОН України, рівня кваліфікації працівників кафедр та фінансових можливостей Університету.

5.2. Завідувач кафедри несе персональну відповідальність за своєчасне надання заяви викладача кафедри та направлення на підвищення кваліфікації, а також за перерозподіл навчального навантаження на час проходження підвищення кваліфікації викладачем кафедри.

5.3. На кафедрі розробляється план-графік підвищення кваліфікації викладачами на 5 років, який затверджується деканом факультету. Форма плану-графіку наведена у додатку 6.

5.4. На підставі планів-графіків кафедр деканатами факультетів складаються плани-графіки підвищення кваліфікації працівників факультетів за формою, наведеною у додатку 7. Сумісно з копіями планів-графіків кафедр план-графік підвищення кваліфікації працівників факультету надається до навчального відділу Університету.

5.5. Плани підвищення кваліфікації розробляються, затверджуються та надаються до навчального відділу Університету до 1 жовтня.

5.6. Відповідно до планів-графіків факультетів Центром післядипломної освіти та підвищення кваліфікації складається зведений план-графік підвищення кваліфікації викладачами Університету. Форма плану-графіку наведена у додатку 8.

5.7. Зміни та доповнення до затверджених планів-графіків додаються на підставі службової записки після затвердження в установленому порядку.

5.8. Фахове вдосконалення кожного працівника у процесі стажування відбувається за індивідуальною Програмою, з урахуванням спеціальності та посади викладача, визначає терміни та зміст, включає пропозиції працівника щодо підвищення рівня якості його професійної діяльності.

5.9. Керівництво організації, яка прийняла стажиста, здійснює контроль за проходженням стажування, робить відмітку з висновком в індивідуальній програмі про хід та результати стажування, видає відповідний документ.

5.10. Зарахування працівників на стажування здійснюється наказами керівників вищих навчальних закладів, наукових та науково-дослідних установ, де відбуватиметься стажування з призначенням консультанта із числа провідних фахівців.

5.11. Підбиття підсумків підвищення кваліфікації проходить у формі звіту працівника на засіданні кафедри з урахуванням теоретичної та практичної значущості отриманих результатів. Результатами можуть бути: підручники, навчально-методичні посібники, рекомендації, розробка ЕНК з дисципліни, яку викладає фахівець, впровадження нових методик викладання, інші навчальні або наукові продукти, створені працівником Університету.

5.12. Кафедра приймає рішення про затвердження або відхилення звіту про проходження підвищення кваліфікації (додаток 9), а також дає рекомендації з використання його результатів. У разі відхилення звіту кафедра повинна у 5-денний термін повідомити про це декана факультету.

5.13. Упродовж двох тижнів після завершення процедури підвищення кваліфікації науково-педагогічний працівник надає до відділу кадрів Університету:

- витяг з протоколу засідання кафедри про затвердження звіту;

- копію відповідного документа, отриманого за результатами навчання (наприклад, при наявності документа державного зразка - посвідчення, свідоцтва або сертифікату).

5.14. Відповідальність за своєчасне надання звіту про проходження підвищення кваліфікації до відділу кадрів Університету покладається на викладача, який пройшов підвищення кваліфікації, та завідувача кафедри, на якій він працює.

5.15. Копії звітних документів про проходження підвищення кваліфікації зберігаються на кафедрах, оригінали документів – у відділі кадрів в особовій справі науково-педагогічного працівника і використовуються для формування звіту про роботу за результатами календарного року.

5.16. Зарахування результатів індивідуального підвищення кваліфікації здійснюється після отримання викладачем документа про присвоєння вченого звання або наукового ступеня, рішення про надання грифу Міністерства освіти і науки виданням, у яких він брав участь як автор або співавтор.

5.17. Науково-педагогічні працівники на ім’я ректора подають заяву (додаток 10) з проханням зарахувати результати індивідуального підвищення кваліфікації, а також протокол рішення кафедри.

5.18. Результати підвищення кваліфікації працівників розглядаються і затверджуються Вченою радою Університету. Рішення Вченої ради вводиться у дію наказом ректора.


VI. Права та обов’язки працівників на період проходження підвищення кваліфікації
6.1. Право працівника Університету на підвищення кваліфікації визначене законодавством України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними документами Міністерства освіти і науки України.

6.2. На період підвищення кваліфікації усі права працівників зберігаються в повному обсязі.

6.3. Працівники Університету для підвищення кваліфікації мають право:


  • використовувати бази вищих навчальних закладів та наукових, науково-дослідних установ, з якими Університетом укладено відповідні угоди про співпрацю;

  • звертатися до завідувача кафедри щодо розподілу навчального навантаження з метою вивільнення часу для проходження запланованого підвищення кваліфікації;

  • переносити термін підвищення кваліфікації на один рік у випадках тривалої тимчасової непрацездатності або за інших об’єктивних причин, за умови обов’язкового підтвердження відповідним офіційним документом.

6.4. Працівники Університету, які проходять підвищення кваліфікації зобов’язані:

  • узгоджувати терміни підвищенням кваліфікації із завідувачами кафедр та керівниками структурних підрозділів, у яких вони працюють;

  • своєчасно оформлювати відповідну документацію для підвищення кваліфікації та надавати звітні матеріали;

  • обов’язково звітуватися на засіданні кафедри про підсумки підвищення кваліфікації.




Додаток 1 






Ректору

Маріупольського державного університету,

професору Балабанову К.В.

_____________________________________________ 


                  (прізвище та ініціали, посада педагогічного 
                      (науково-педагогічного) працівника)
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка