Положення про функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків в особливий період Загальні положення



Скачати 416.62 Kb.
Дата конвертації03.11.2016
Розмір416.62 Kb.
ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

21.04.2004 № 175

Положення про функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків в особливий період



1. Загальні положення

1.1. Положення про функціонування інформаційних систем Національного банку України та банків в особливий період (далі – Положення) розроблено згідно з вимогами Законів України “Про оборону України”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, нормативно-правових актів Національного банку України (далі – Національний банк).

1.2. Це Положення визначає загальні засади функціонування інформаційних систем Національного банку в особливий період, обов’язки і порядок дій Національного банку, банків та їх філій, інших установ – учасників інформаційної мережі Національного банку із забезпечення безперервного функціонування системно важливих інформаційних систем банківської системи України в особливий період.

1.3. Усі вимоги до банків, що розглядаються в цьому Положенні, поширюються на територіальні управління та установи Національного банку, філії банків і на інші установи, яким надано право виконувати банківські операції.

1.4. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

архів особливо важливих даних – інформація про клієнтів і контрагентів, аналітичні рахунки та операції банку (філії) за певний період часу (день, місяць, рік);

інформаційні системи Національного банку – комплекси програмно-апаратних засобів, що призначені для автоматизації діяльності банківської системи України (система електронної пошти Національного банку, система електронних міжбанківських переказів тощо);

інформаційні системи банків – комплекси програмно-апаратних засобів, що призначені для вирішення банками та їх філіями власних завдань у галузі автоматизації та завдань взаємодії з інформаційними системами Національного банку. До таких систем належать система автоматизації банку (далі – САБ), внутрішньобанківська платіжна система (далі – ВПС) тощо;

інформаційні системи – інформаційні системи Національного банку та інформаційні системи банків;

нештатний режим функціонування інформаційної системи – функціонування інформаційної системи з певними обмеженнями, викликаними впливом умов особливого періоду, зокрема за зміненим регламентом та/або з внесенням змін до технології виконання операцій;

нештатний спосіб виконання операцій і функцій – виконання операцій, які зазвичай виконуються за допомогою інформаційної системи, у нештатному режимі функціонування зазначеної інформаційної системи, з використанням інших інформаційних систем або в ручному режимі;

руйнування інформаційних систем та/або баз даних – втрата баз даних чи викривлення інформації в них, втрата чи пошкодження програмного забезпечення, пошкодження комп’ютерного обладнання, каналів зв’язку тощо, що призводить до повної неможливості функціонування інформаційних систем або неможливості виконання ними окремих функцій;

штатний режим функціонування інформаційної системи – функціонування інформаційної системи в повному обсязі за стандартними для цієї системи регламентом та технологією виконання операцій;

штатний спосіб виконання операцій і функцій за допомогою інформаційної системи – виконання операцій за стандартною для цієї системи технологією.

Інші терміни та поняття, що вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значенні, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з питань функціонування банківської системи України в умовах особливого періоду та з питань функціонування інформаційних систем.

2. Загальні засади функціонування інформаційних систем Національного банку в особливий період

2.1. Це Положення відповідно до характеру і ступеня впливу причин, що призвели до особливого періоду, визначає принципи та порядок:

виконання банківських операцій за допомогою засобів інформаційних систем за наявних об’єктивних обставин, що склалися в особливий період;

відновлення виконання банківських операцій у штатному режимі після того, як особливий період закінчиться.

2.2. В особливий період функціонують такі інформаційні системи Національного банку:

система електронних платежів (далі – СЕП), депозитарій державних цінних паперів (далі – депозитарій), автоматизована система з приймання та передавання звітності банків (далі – „Статзвітність”) обслуговують банки, які за переліком, визначеним Національним банком згідно з постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №261, залучаються до роботи в особливий період (далі – залучені банки);

система автоматизації банківських операцій Національного банку (далі – САБО), система автоматизації фінансово-господарських операцій Національного банку (далі – САФГО) функціонують з урахуванням особливостей, викладених у главах 11 – 12 цього Положення; система S.W.I.F.T. використовується Національним банком з урахуванням особливостей, викладених у главі 13 цього Положення.

2.3. Функціонування інших інформаційних систем Національного банку припиняється на час особливого періоду і відновлюється після завершення особливого періоду.

2.4. Функціонування інформаційних систем Національного банку або залученого банку не може бути забезпечене, якщо постачальники послуг (телекомунікаційних, електроживлення тощо) оголошують форс-мажорні обставини і припиняють постачання послуг, потрібних для забезпечення роботи електронних комп’ютерних систем у мінімальному обсязі, або виведені з ладу пристрої електронного оброблення інформації.

Якщо функціонування інформаційних систем припиняється, то функції систем, робота яких є необхідною під час особливого періоду, виконуються в ручному режимі з обробленням інформації на паперових носіях з подальшим занесенням результатів оброблення до інформаційних систем після відновлення функціонування інформаційних систем та/чи після завершення особливого періоду. Для збереження всієї інформації, потрібної для відновлення роботи після завершення особливого періоду, вживаються відповідні заходи.

2.5. Для забезпечення виконання функцій інформаційних систем відповідно до обставин, які викликали введення особливого періоду, можуть використовуватися такі методи і механізми:

передавання інформації на змінних магнітних та магнітооптичних носіях;

використання резервних чи альтернативних засобів телекомунікації;

передавання функцій з обслуговування клієнтів до іншого підрозділу чи філії цього самого банку, залучених банків.

Цей перелік може поповнюватися залежно від обставин і чинників, що впливають на функціонування інформаційних систем.

3. Порядок переведення інформаційних систем Національного банку на функціонування в умовах особливого періоду

3.1. Особливий період настає з часу оголошення рішення про мобілізацію чи введення воєнного стану згідно із законодавством України. Після отримання відповідних указів Президента України Національний банк повідомляє всіх учасників інформаційної мережі Національного банку про:

введення режиму функціонування інформаційних систем в умовах особливого періоду;

порядок припинення роботи інформаційних систем Національного банку, які не будуть функціонувати під час особливого періоду;

особливості функціонування під час особливого періоду тих інформаційних систем Національного банку, що продовжуватимуть роботу, та про порядок переведення їх у режим функціонування під час особливого періоду.

3.2. Можливість функціонування інформаційних систем Національного банку визначається одночасно можливістю функціонування телекомунікаційних засобів та прикладного програмного забезпечення відповідних інформаційних систем. Національний банк визначає можливість продовження роботи кожної інформаційної системи, місце їх подальшого функціонування та доводить до банків відповідну інформацію. У разі потреби складаються додаткові рекомендації щодо функціонування окремих інформаційних систем Національного банку відповідно до поточних обставин та подаються учасникам цих систем.



4. Порядок припинення роботи в інформаційних системах банків,
які не залучені до роботи в особливий період

4.1. Банки, які не залучені до роботи в особливий період (далі в цій главі – банки), припиняють свою роботу в інформаційних системах відповідно до нормативно-правових актів Національного банку про роботу в особливий період, власних нормативних документів, оперативних вказівок Національного банку.

4.2. Протягом однієї доби після виконання вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок зупинення, припинення, обмеження діяльності банків в особливий період, банки формують архіви особливо важливих даних за період, визначений як термін зберігання електронних розрахункових документів, до дня зупинення, припинення, обмеження діяльності включно.

4.3. Одна копія архіву особливо важливих даних не пізніше наступного дня передається до територіального управління Національного банку за місцем розташування банку. Архіви подаються на з’ємних (змінних) носіях, які не можуть бути пошкоджені під час впливу магнітного поля або випромінювання (на CD-дисках тощо).

4.4. Банки забезпечують припинення функціонування інформаційних систем, переведення баз даних, обладнання тощо в стан, придатний для тривалого зберігання. Банки забезпечують зберігання архівів електронних банківських документів і архівів особливо важливих даних у належній кількості копій.

5. Порядок роботи в інформаційних системах Національного банку
залучених банків в особливий період




5.1. Якщо залучений банк має мережу філій, то:


участь в інформаційних системах в особливий період беруть сам банк та його відокремлені підрозділи (філії, дирекції тощо), тобто припускається виконання операцій філіями;

банк продовжує працювати в системі електронних міжбанківських переказів за тією самою моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, що й до початку особливого періоду;

рішення про те, яким чином організувати роботу філій, тобто про те, що філії реально працюють, чи про те, що операції за них здійснює головний банк, приймає головний банк з урахуванням їх технічних можливостей, місця розташування, обсягів платежів та інших факторів, що діятимуть в особливий період.

5.2. Формати та склад реквізитів електронних розрахункових документів, що використовуються під час особливого періоду, не змінюються.

5.3. Залучений банк припиняє свою роботу в інформаційних системах Національного банку, які припиняють функціонування під час особливого періоду. Після цього залучений банк забезпечує переведення баз даних цих систем, відповідного обладнання тощо в стан, придатний для тривалого зберігання.

5.4. На початку особливого періоду залучені банки формують і подають до територіальних управлінь Національного банку архіви особливо важливих даних, що містять інформацію за весь строк, визначений як термін зберігання електронних розрахункових документів, до дня оголошення особливого періоду включно.


Протягом особливого періоду залучені банки та їх філії щодня формують архів особливо важливих даних та архів електронних банківських документів і організовують зберігання належної кількості їх копій. Одна копія архіву особливо важливих даних не пізніше наступного робочого дня передається до установи Національного банку, що визначена ним для обслуговування кореспондентських рахунків банків в умовах особливого періоду (далі – уповноважена установа).

5.5. Під час особливого періоду з метою збереження особливо важливих даних організовується щоденне друкування інформації, яка належить до документів першочергового значення, на паперових носіях в обсязі, потрібному для продовження роботи залученого банку в разі припинення функціонування інформаційних систем.


5.6. Якщо в мережі Національного банку (за умови функціонування електронних систем оброблення інформації) немає телекомунікаційного зв’язку, то інформація може передаватись:


альтернативними засобами електронної пошти, наприклад Інтернет;

на змінних носіях інформації в електронному вигляді;

на паперових носіях інформації.

Будь-яке передавання інформації в електронному вигляді здійснюється виключно в захищеному (стандартними засобами) вигляді.

У разі передавання інформації засобами Інтернет інформація до Національного банку передається на адресу osob@bank.gov.ua.

5.7. У разі передавання інформації до інформаційних систем Національного банку на змінних носіях в електронному вигляді або на паперових носіях Національний банк організовує пункт приймання/передавання інформації і визначає:

місцезнаходження пункту приймання/передавання інформації;

графік його роботи;

правила обліку приймання та видачі документів, ведення відповідних журналів, актів тощо про приймання/передавання інформації.

Залежно від місця функціонування окремих інформаційних систем може бути організовано кілька пунктів приймання/передавання інформації.

Інформація до вищезазначених пунктів надається відповідальним працівником залученого банку або спецзв’язком.

Пункт приймання/передавання інформації має бути обладнаний пристроями читання/запису на CD-ROM, на магнітооптичні диски, на гнучкі дискети 3,5 дюйма та іншими загальновживаними пристроями, перелік яких може уточнюватися під час організації пунктів.


5.8. Якщо протягом особливого періоду порушується штатне функціонування інформаційних систем, то для забезпечення відновлення бухгалтерського обліку засобами інформаційної системи згідно з принципом безперервності виконується таке:


за основу береться баланс на останню дату перед порушенням функціонування інформаційної системи;

починаючи із зазначеної дати всі документи, згідно з якими здійснюються операції, накопичуються в паперовому вигляді;

припускається у разі можливості введення документів для зберігання в електронному вигляді на носіях інформації у форматі, придатному для подальшого занесення до інформаційних систем (але це не виключає потреби у зберіганні первинних паперових документів);

організовується зберігання належної кількості копій розрахункових документів у територіально відокремлених підрозділах;

під час відновлення ведення обліку документи в повному обсязі відображаються в інформаційних системах тією датою, коли були здійснені операції.

5.9. Оскільки засоби телекомунікації Національного банку можуть бути виведені з ладу, інформування всіх банків може виконуватись іншими засобами, незалежними від телекомунікаційної мережі Національного банку, зокрема засобами АТС-10, засобами масової інформації тощо.




6. Завершення особливого періоду

6.1. Для відновлення роботи банківської системи в штатному режимі після завершення особливого періоду виконуються такі дії:

банки відновлюють функціонування САБ і відображають у ній всі операції, що виконані під час особливого періоду нештатним способом;

усі інформаційні системи Національного банку відновлюють своє функціонування на місці, в них відображається вся інформація, накопичена під час особливого періоду;

залишки на рахунках, які були відкриті спеціально для роботи в особливому періоді, перераховуються за дорученням їх власників за місцем їх штатного обслуговування, після чого ці рахунки закриваються.

7. Заходи із забезпечення роботи залученого банку
в інформаційних системах

7.1. У разі виникнення телекомунікаційних проблем усередині інформаційної мережі залученого банку (далі в цій главі – банк) за умови функціонування САБ питання відновлення функціонування інформаційних систем банку вирішує сам банк.

Зміни до роботи залученого банку в інформаційній мережі Національного банку не вносяться. Робота банку в інформаційних системах не припиняється, перелік операцій, що ним виконуються, не обмежується.

7.2. У разі виникнення телекомунікаційних проблем на рівні обміну інформацією з інформаційною мережею Національного банку банк узгоджує з Національним банком спосіб передавання інформації.


У разі надання інформації на змінних носіях банк узгоджує з Національним банком регламент її надання та установу Національного банку, до якої надається інформація. Інформація надається спецзв’язком або особисто представником банку.

У разі надання інформації альтернативними засобами зв’язку банк узгоджує з Національним банком спосіб зв’язку та адресу, за якою слід надсилати адресовану йому інформацію. В інформаційних системах Національного банку встановлюються параметри для надсилання інформації за зазначеною адресою.

Робота банку в інформаційних системах не припиняється, перелік операцій, що ним виконуються, не обмежується.

7.3. Якщо САБ тимчасово не може забезпечити виконання банківських операцій, але збережені бази даних САБ та дотримуються умови, необхідні для роботи персоналу (цілісність приміщення, наявність електроживлення тощо), то питання відновлення функціонування САБ вирішує сам банк.

Зміни до роботи банку в інформаційній мережі Національного банку не вносяться. Банк не вилучається з переліку учасників інформаційних систем; перелік операцій, що ним виконуються, не обмежується.

До відновлення функціонування САБ операції можуть здійснюватися в ручному режимі з використанням інформації на паперових носіях. У цьому разі необхідною умовою продовження функціонування САБ після відновлення є відображення в ній всіх операцій, здійснених у ручному режимі.

7.4. У разі руйнування баз даних САБ банку за умови можливості їх відновлення питання відновлення функціонування САБ вирішує сам банк. Під час відновлення баз даних САБ використовуються архіви САБ, архіви особливо важливих даних, паперові копії документів першочергового значення тощо.

Обов’язковим є відновлення інформації про операції, виконані банком через систему електронних міжбанківських переказів Національного банку (далі – СЕМП) та інші платіжні системи, учасником яких він є. У разі втрати інформації про ці операції в САБ може використовуватися інформація про ці операції, отримана із зазначених платіжних систем.

Якщо САБ відновлює функціонування за іншим місцем розташування, то:

змінюється обслуговування клієнтів (оптимальну організацію обслуговування клієнтів визначає сам банк);

банк узгоджує з Національним банком спосіб передавання інформації (використання телекомунікаційної мережі Національного банку або перехід на використання альтернативних засобів зв’язку) та адресу, за якою слід надсилати адресовану йому інформацію.

До відновлення функціонування САБ операції можуть здійснюватися в ручному режимі з використанням інформації на паперових носіях. У цьому разі необхідною умовою продовження функціонування САБ після відновлення є відображення в ній усіх операцій, здійснених у ручному режимі.

7.5. Якщо внаслідок об’єктивних обставин неможливо забезпечити функціонування САБ (припинено постачання послуг, необхідних для забезпечення функціонування комп’ютерних систем у мінімальному обсязі, внаслідок воєнних дій виведені з ладу пристрої електронного оброблення інформації тощо), але збережена інформація, потрібна для роботи банку і для відновлення функціонування САБ, то банк забезпечує здійснення операцій у ручному режимі з використанням паперових носіїв інформації. Обмін інформацією між банком та інформаційними системами, у яких банк продовжує працювати, здійснюється з використанням паперових носіїв інформації. Для решти інформаційних систем банк здійснює накопичення інформації на паперових носіях і має надати цю інформацію до відповідних систем в електронному вигляді після відновлення функціонування САБ.

7.6. Якщо в банку сталося таке порушення функціонування САБ, що банк втратив бази даних САБ і відновити їх немає змоги, то відновлення роботи банку неможливо, оскільки втрачено інформацію про залишки коштів на рахунках, відкритих у ньому.

Національний банк приймає окреме рішення про можливість продовження діяльності цього банку та визначає перелік заходів, які вживаються для продовження або припинення його діяльності.

7.7. У разі виникнення телекомунікаційних проблем у ВПС банку за умови збереження функціонування ВПС і САБ банку та філій питання відновлення функціонування засобів телекомунікації або переведення на альтернативні засоби зв’язку вирішує сам банк. Припускається передавання інформації між філіями і банком на паперових носіях з обов’язковим відображенням її у САБ банку та/або філій та в базах даних ВПС.

Зміни до роботи банку в інформаційній мережі Національного банку не вносяться. Робота банку в інформаційних системах не припиняється, перелік операцій, що ним виконуються, не обмежується.

7.8. Якщо ВПС не функціонує, то банк забезпечує виконання операцій між філіями, а також виконання міжбанківських розрахункових документів та операцій філій у ручному режимі з використанням паперових розрахункових документів за схемою, зазначеною в нормативно-правових актах Національного банку про порядок здійснення безготівкових розрахунків у національній грошовій одиниці України в особливий період.

7.9. З метою забезпечення повноцінної роботи в особливий період, мінімізації ризиків та запобігання втрати інформації, потрібної для функціонування банку протягом особливого періоду та після його завершення, банки мають створити у себе комплексний план забезпечення безперервної діяльності. Для забезпечення безперервної діяльності слід створити систему резервування та відновлення діяльності інформаційних систем з урахуванням того, що будь-який банк, філія чи підрозділ банку може зазнати невиправного пошкодження, що впливає на функціонування інформаційних систем, з втратою можливості роботи інформаційних систем на місці.
8. Функціонування СЕМП в особливий період
8.1. Система електронних міжбанківських переказів Національного банку належить до системно важливих платіжних систем України. Забезпечення діяльності СЕМП є одним із пріоритетних завдань Національного банку в особливий період.

8.2. В особливий період СЕМП працює в обмеженому обсязі, а саме:

для обслуговування залучених банків використовується один спеціалізований програмно-технічний комплекс АРМ-2 СЕП з відповідними засобами резервування (далі – спеціалізований АРМ-2);

програмно-технічний комплекс АРМ-1 СЕП, система термінових переказів (далі – СТП) не працюють.

8.3. Якщо забезпечити функціонування комп’ютерних систем неможливо, то розрахунки здійснюються в ручному режимі із застосуванням паперових розрахункових документів. Загальні засади виконання розрахунків у такому режимі визначені нормативно-правовими актами Національного банку про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті в особливий період і про порядок здійснення безготівкових розрахунків у національній грошовій одиниці України в особливий період.

8.4. Перехід системи електронних міжбанківських розрахунків до функціонування в особливому періоді здійснюється в такому порядку.


У разі оголошення особливого періоду протягом банківського дня виконуються такі дії:

негайно припиняється приймання початкових платежів до СЕМП;

персонал Центральної розрахункової палати (далі – ЦРП) інформує учасників СЕП про необхідність термінового квитування платежів у відповідь;

платежі у відповідь, що протягом 30 хвилин не будуть сквитовані учасниками СЕП, квитуються персоналом розрахункових палат територіальних управлінь та ЦРП вручну, про що складається відповідний акт. Учасникам СЕП надсилається повідомлення про ручне квитування всіх файлів платежів у відповідь та про необхідність отримати їх і провести в САБ;

виконується закриття банківського дня та відображення здійснених розрахунків на кореспондентських рахунках у територіальних управліннях;

створюються архіви роботи всіх програмно-технічних комплексів СЕМП територіальних управлінь та ЦРП за поточний банківський день.

У разі оголошення особливого періоду після завершення одного банківського дня і перед початком іншого в територіальних управліннях виконуються такі дії:

відкривається банківський день;

установлюється заборона приймання початкових платежів до СЕП та до СТП;

виконується ручне квитування всіх файлів платежів у відповідь, про що складається відповідний акт. Учасникам СЕП надсилається повідомлення про ручне квитування всіх файлів платежів у відповідь та про необхідність отримати їх і провести в САБ;

виконується закриття банківського дня і відображення проведених розрахунків на кореспондентських рахунках у територіальному управлінні.

Після завершення операцій, передбачених нормативно-правовими актами, що регулюють порядок зупинення діяльності банків в особливий період, та відображення цих операцій на кореспондентських рахунках банків у територіальних управліннях, останні подають до уповноваженої установи відомості про залишки на кореспондентських рахунках банків.

В уповноваженій установі відкриваються додаткові кореспондентські рахунки для залучених банків та відповідні рахунки сум, які не були підтверджені отримувачем.

Територіальні управління та уповноважена установа виконують проводки, що визначені в нормативно-правових актах Національного банку про міжбанківський переказ грошей в Україні в особливий період, для переказу коштів з кореспондентських рахунків залучених банків у територіальних управліннях на додаткові кореспондентські рахунки.

Визначається установа Національного банку, в якій буде продовжено функціонування спеціалізованого АРМ-2 СЕП. Надаються вказівки залученим банкам про порядок обміну інформацією з цією установою. Залучені банки виконують переналагодження своєї роботи із СЕП відповідно до вимог пунктів 8.5 – 8.7 цієї глави та отриманих вказівок.

Залежно від обставин визначається територіальне управління Національного банку, до якого протягом особливого періоду мають передаватися архіви спеціалізованого АРМ-2 для резервного зберігання.


8.5. Технологія виконання міжбанківських розрахунків за умови можливості забезпечити функціонування інформаційних систем Національного банку така.


СЕП працює в обсязі одного спеціалізованого АРМ-2, адресатами якого є уповноважена установа і залучені банки.

Місце функціонування спеціалізованого АРМ-2 визначається залежно від обставин (у ЦРП або в адміністративному будинку). Якщо неможливо забезпечити функціонування спеціалізованого АРМ-2 ні в ЦРП, ні в адміністративному будинку, то Національний банк визначає територіальне управління, у якому продовжуватиме функціонування спеціалізований


АРМ-2, і надсилає йому програмне забезпечення спеціалізованого АРМ-2 і відповідні засоби захисту. Для функціонування спеціалізованого АРМ-2 використовуються комп’ютери розрахункової палати територіального управління.

Спеціалізований АРМ-2 має такі особливості:

працює без зв’язку із системою моніторингу технічних рахунків, із АРМ-1 СЕП;

може працювати без зв’язку з територіальним управлінням. Якщо САБО територіального управління тимчасово не функціонує, то спеціалізований АРМ-2 починає банківський день без звіряння стану технічних рахунків зі станом кореспондентських рахунків у САБО;

у разі потреби за вказівками керівництва Національного банку дозволяє овердрафт за технічними кореспондентськими рахунками учасників СЕП;

використовує тільки програмне шифрування;

може приймати файли початкових платежів у незахищеному вигляді.

8.6. Для забезпечення остаточного розрахунку завершення банківського дня спеціалізованого АРМ-2 здійснюється в такій послідовності:

виконується пункт меню “кінець дня” без надсилання сформованих файлів $V учасникам СЕП;

формується архів банківського дня спеціалізованого АРМ-2 і передається до територіального управління, у якому мають зберігатися архіви. У територіальному управлінні перевіряється цілісність архіву та придатність для використання;

після отримання підтвердження з територіального управління про те, що архів банківського дня прийнятий і перевірений, файли $V розсилаються учасникам СЕП.

Розрахунковий документ визнається остаточно виконаним банком-відправником після отримання ним файла $V, у якому відображено цей документ. Розрахунковий документ визнається отриманим банком-отримувачем після отримання ним файла $V, у якому цей документ має ознаку “сквитований”.

Платежі, проведені через СЕП, відображаються на рахунках клієнтів у залучених банках лише після отримання файла $V.

8.7. У разі виникнення надзвичайних обставин до технології виконання міжбанківських розрахунків уносяться такі зміни.


Якщо неможливо забезпечити телекомунікаційний зв’язок будь-якого залученого банку з пунктом функціонування спеціалізованого АРМ-2, то організовується доставка файлів СЕП від цього банку до пункту функціонування спеціалізованого АРМ-2 на змінних носіях у захищеному вигляді. Файли доставляються відповідальним працівником залученого банку. Приймання і надання інформації на змінних носіях оформляється в спеціальному журналі.

Якщо у залученому банку відбулося руйнування інформаційних систем у такий спосіб, що унеможливлює надання інформації в захищеному вигляді, але дозволяє підготовку інформації в електронному вигляді з дотриманням вимог інтерфейсу між САБ і СЕП, то про це складається акт і від залученого банку приймається інформація на змінних носіях у незахищеному вигляді. Банку на його вимогу надається інформація в незашифрованому вигляді, але захищена електронним цифровим підписом.

Якщо у залученому банку відбулося руйнування інформаційних систем, яке не дозволяє оброблення інформації в електронному вигляді, то для обслуговування цього банку в СЕП використовується спеціалізоване робоче місце, обладнане відповідним спеціалізованим програмним забезпеченням, яке використовується в Національному банку за місцем розташування спеціалізованого АРМ-2. До функцій цього робочого місця належать:

приймання початкових платіжних документів банку на паперових носіях, переведення їх в електронну форму у форматі файла початкових платежів СЕП;

надсилання файла початкових платежів до спеціалізованого АРМ-2;

отримання від спеціалізованого АРМ-2 повідомлення про результати оброблення цього файла початкових платежів, друкування реєстру прийнятих платежів із всіма реквізитами платежу;

отримання від спеціалізованого АРМ-2 пакета платежів у відповідь, друкування його у вигляді реєстру платежів у відповідь із всіма реквізитами платежу, надсилання до спеціалізованого АРМ-2 квитанції про успішне отримання пакета;

отримання від спеціалізованого АРМ-2 виписки з коррахунку за підсумками дня, друкування її;

додаткові (сервісні) функції щодо друкування інформації;

засвідчення всіх друкованих документів і подання їх банку.

Залежно від обсягів інформації, що має вводитися вручну, та наявних трудових ресурсів може бути організовано режим роботи цього робочого місця, у якому переведення паперових документів в електронну форму здійснюється силами відповідальних працівників залученого банку, що надає інформацію на паперових носіях.

Банк зобов’язаний організувати оброблення документів і облік здійснених операцій на паперових носіях.


8.8. Якщо залучений банк до початку особливого періоду працював у СЕП за будь-якою моделлю обслуговування консолідованого рахунку, крім третьої, а в особливий період здатний перейти на роботу за третьою моделлю, то за погодженням з банком здійснюється таке переведення.


Інші зміни до Довідника банківських установ – учасників СЕМП протягом особливого періоду не вносяться, за винятком випадків, коли залучений банк зазнав невиправних пошкоджень і не може відновити свою діяльність. Національний банк приймає окреме рішення щодо кожного з таких випадків.

8.9. Необхідними умовами відновлення функціонування СЕМП у штатному режимі після завершення особливого періоду є:


відновлення функціонування телекомунікаційної мережі Національного банку в повному обсязі;

можливість забезпечення роботи всіх програмно-технічних комплексів СЕМП за місцем їх штатного функціонування;

відображення на кореспондентських рахунках залучених банків в уповноваженій установі всіх розрахунків, здійснених під час особливого періоду через СЕП.

СЕМП відновлює роботу в штатному режимі після завершення одного банківського дня перед початком іншого банківського дня.

До переліку учасників СЕМП вносяться Операційне управління, територіальні управління й установи Національного банку, залучені банки. Реквізити залучених банків зазначаються згідно з місцем їх розташування і обслуговування перед початком особливого періоду. Решта учасників СЕМП для відновлення роботи в СЕМП подають заявки на включення їх до Довідника банківських установ – учасників СЕМП.

Уповноважена установа разом з територіальними управліннями вживає заходів для відображення розрахунків, проведених під час особливого періоду, на кореспондентських рахунках залучених банків у територіальних управліннях, після чого додаткові кореспондентські рахунки в уповноваженій установі закриваються.

8.10. У разі неможливості забезпечення функціонування інформаційних систем Національного банку безготівкові розрахунки організовуються в режимі ручного оброблення із застосуванням паперових носіїв інформації.

Функціонування системи міжбанківських розрахунків припиняється за загальною схемою, наведеною в пункті 8.4 цієї глави.

8.11. Для забезпечення роботи залученого банка в СЕП вживаються такі заходи:

а) у разі виникнення телекомунікаційних проблем всередині інформаційної мережі банку за умови функціонування САБ робота банку в СЕП не припиняється. Перелік операцій, що виконуються в СЕП, не обмежується;

б) у разі виникнення телекомунікаційних проблем на рівні обміну інформацією з інформаційною мережею Національного банку робота банку в СЕП не припиняється. Перелік операцій, що виконуються в СЕП, не обмежується;

в) у разі тимчасового припинення функціонування САБ (ВПС) банку за умови збереження баз даних САБ робота банку в СЕП не припиняється. Перелік операцій, що виконуються в СЕП, не обмежується.


Якщо банк не може забезпечити квитування файлів $B протягом 10 робочих днів СЕП, то персонал спеціалізованого АРМ-2 здійснює квитування цих файлів вручну. Ці файли мають бути оброблені в САБ (ВПС) після відновлення її функціонування.

На час відновлення функціонування САБ (ВПС) банк може звернутися до Національного банку з клопотанням про обмін платіжною інформацією із СЕП на паперових носіях, який реалізується таким чином:

початкові платежі від банку приймаються у вигляді паперових розрахункових документів, організовується їх введення до СЕП вручну за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення;

платежі у відповідь надаються банку у вигляді файлів $B та квитуються персоналом спеціалізованого АРМ-2 вручну. Додатково зміст цих файлів може бути надрукований засобами спеціалізованого програмного забезпечення.

Повернення до обміну платіжною інформацією із СЕП у штатному режимі здійснюється після того, як банк:

відновлює повноцінне функціонування САБ (ВПС);

вносить до САБ (ВПС) усі операції, здійснені нештатним способом;

інформує Національний банк про відновлення функціонування САБ (ВПС) та необхідність продовження роботи банку в СЕП у штатному режимі;


г) у разі втрати баз даних САБ (ВПС) банку за умови можливості відновлення баз даних і функціонування САБ (ВПС) робота банку в СЕП не припиняється. Перелік операцій, що виконуються в СЕП, не обмежується.


Під час відновлення баз даних САБ (ВПС) обов’язковим є відновлення всієї інформації про платежі, виконані через СЕП. Якщо в банку немає цієї інформації та джерел її відновлення, то банк може звернутися до установи Національного банку, яка здійснює експлуатацію спеціалізованого АРМ-2, і отримати від неї копії своїх файлів платежів, оброблених спеціалізованим АРМ-2.

На час відновлення функціонування САБ (ВПС) банк може звернутися до Національного банку з клопотанням про обмін платіжною інформацією із СЕП на паперових носіях, який реалізується за схемою, наведеною в підпункті “в” цього пункту.

Якщо банк відновлює роботу в місці, що відрізняється від місця його штатного розташування, то на спеціалізованому АРМ-2 здійснюється переадресація для відсилання файлів, призначених для цього банку, за його новим місцем розташування;

ґ) у разі втрати уповноваженим банком баз даних САБ та інформації, потрібної для відновлення функціонування банку, і прийняття Національним банком рішення про припинення діяльності цього банку останній виключається з Довідника банківських установ – учасників СЕМП.

9. Функціонування депозитарію в особливий період



9.1. В особливий період роботу з державними цінними паперами (далі – ДЦП) продовжують тільки залучені банки та їх клієнти.

9.2. Дія принципу “поставка проти оплати” між депозитарієм і СЕП припиняється і буде відновлена після відновлення штатного функціонування СЕП.

9.3. У разі неможливості забезпечення постачальником послуг (комунікації, електроживлення тощо), необхідних для забезпечення функціонування депозитарію в мінімальному обсязі, функціонування депозитарію припиняється. Для збереження всієї інформації, потрібної для відновлення функціонування депозитарію після завершення особливого періоду, вживаються такі заходи:

а) друкуються і зберігаються на паперових носіях:

інформація про випуски ДЦП, що містить такі обов’язкові реквізити: код цінного папера, дати випуску та погашення, номінал, дати та розміри купонних сплат за ДЦП;

реєстр клієнтів депозитарію, що містить такі обов’язкові реквізити: назва клієнта, код міждепозитарного обліку клієнта, дата та номер депозитарного договору, номер рахунку для перерахування коштів за операції з ДЦП;

інформація про залишки ДЦП, що перебувають у заставі, яка містить такі обов’язкові реквізити: код міждепозитарного обліку заставодавця та заставодержателя, код цінного папера, кількість цінних паперів у заставі, тип застави;

депозитарні баланси всіх зберігачів за формою, що міститься в додатку 6 до Положення про депозитарну діяльність Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку №114 від 19.03.2003;

б) створюються копії баз даних депозитарію, програмного забезпечення та документації на з’ємних носіях, які зберігаються до кінця особливого періоду.

9.4. У разі неможливості функціонування зберігача або обслуговуючого банку робота депозитарію забезпечується таким чином.

Якщо припинення функціонування зберігача або обслуговуючого банку є тимчасовим, то Національний банк може надавати розпорядження на переказ/одержання ДЦП за письмовими дорученнями клієнтів, які самостійно не можуть здійснити їх надання з об’єктивних обставин. Після відновлення функціонування зберігача або обслуговуючого банку його робота відновлюється в штатному режимі без будь-яких наслідків для депозитарної системи.

Якщо припинення функціонування зберігача або обслуговуючого банку триває довгий час, то банк-зберігач може:

передати повноваження щодо роботи з ДЦП одній із своїх філій, яка працює з мережею Національного банку в штатному режимі. Банк узгоджує з Національним банком спосіб передавання інформації та адресу, за якою слід надсилати адресовані йому файли;

здійснювати обмін інформацією з депозитарієм за допомогою альтернативних засобів (змінні магнітні та магнітооптичні носії, паперові носії);

користуватись пунктом обміну інформацією в електронному вигляді на змінних носіях, якщо постачальники телекомунікаційних послуг припинили обслуговування регіону.

Оскільки вся важлива інформація зберігається в базі даних депозитарію, що міститься в Національному банку, то проблем втрати бази даних у зберігача не виникає. Для відновлення роботи зберігача треба переустановити програмне забезпечення “ОВДП-online”, яке повністю відновить роботу з депозитарієм.

9.5. Для забезпечення функціонування депозитарію в разі неможливості продовження його роботи в ЦРП або в адміністративному будинку організовується на постійних засадах копіювання програмного забезпечення, нормативно-довідкової інформації та бази даних депозитарію між ЦРП та адміністративним будинком. В адміністративному будинку встановлюються як мінімум два комп’ютери, на які кожного дня буде копіюватись інформація, потрібна для відновлення функціонування депозитарію в адміністративному будинку (база даних депозитарію, програмне забезпечення та технічна документація). На одному з комп’ютерів буде розміщено базу даних та сервер депозитарію, на другому – усі клієнтські місця, що потрібні для роботи.

9.6. Якщо депозитарій не може продовжувати роботу ні в адміністративному будинку, ні в ЦРП, то його функціонування зупиняється. Вживаються заходи для збереження архівів баз даних депозитарію.


10. Функціонування автоматизованої системи з приймання та передавання звітності банків в особливий період

10.1. У разі порушення функціонування банку, який подає звітність:

а) банк має вжити таких заходів:

у разі виникнення телекомунікаційних проблем на рівні обміну інформацією з інформаційною мережею Національного банку (за умови функціонування електронних систем оброблення інформації) банк зобов’язаний надавати файли звітності в електронному вигляді на змінних магнітооптичних або магнітних носіях з обов’язковим дотриманням усіх вимог щодо шифрування, електронного підпису, повноти та достовірності інформації до територіального управління або до ЦРП залежно від схеми надання окремого файла звітності;

у разі припинення функціонування електронних систем оброблення інформації, яке унеможливлює надання інформації в електронному вигляді, допускається надання інформації на паперових носіях за підписом керівника банку або уповноваженої особи;

у разі ведення банком бухгалтерського обліку без використання комп’ютерної техніки банк подає звітність на паперових носіях;


б) відповідне територіальне управління має вжити таких заходів:


у разі подання банком файлів звітності на змінних носіях територіальне управління приймає їх у звичайному порядку;

у разі подання банком файлів звітності на паперових носіях територіальне управління за допомогою засобів автоматизованої системи “Статзвітність” уводить дані вручну;

у разі неможливості подання банком файлів звітності територіальне управління за допомогою засобів автоматизованої системи “Статзвітність” дублює звітність банку попередньої звітної дати на звітну дату на підставі відповідного рішення Національного банку;

в) дії ЦРП аналогічні діям територіального управління відповідно до підпункту “б” цього пункту.


10.2. У разі порушення функціонування територіального управління, яке приймає звітність, функції відповідного територіального управління з приймання файлів звітності виконує ЦРП.

Банк, який у штатному режимі надсилає файли звітності до територіального управління, функціонування якого порушено, має шифрувати файли звітності на адресу зазначеного територіального управління та надсилати їх до ЦРП на адресу, повідомлену Національним банком. Схема надання та назви файлів звітності залишаються незмінними.


Окремо від АРМ “Статзвітність”, який функціонує в ЦРП (далі – АРМ “Статзвітність” рівня ЦРП), ЦРП розгортає додаткові АРМ-НБУ та АРМ “Статзвітність” і встановлює для них параметри відповідного територіального управління. Далі ЦРП діє так само, як і територіальне управління Національного банку. Після отримання даних від банків відповідного територіального управління ЦРП забезпечує їх надходження до АРМ “Статзвітність” рівня ЦРП.

10.3. У разі порушення функціонування ЦРП її функції з приймання файлів звітності виконує центральний апарат Національного банку.

Банк забезпечує надсилання файлів звітності до центрального апарату Національного банку, змінивши схему надсилання з 09 на 30 та назву файла відповідно до схеми.

Територіальне управління забезпечує надсилання файлів звітності до центрального апарату Національного банку, змінивши схему надсилання з 10 на 11 та назву файла відповідно до схеми.

10.4. У разі порушення функціонування одночасно ЦРП та адміністративного будинку Національного банку оперативно визначається територіальне управління Національного банку, яке виконуватиме функції ЦРП з приймання файлів звітності. Служба захисту інформації забезпечує наявність у зазначеному територіальному управлінні ключової системи, потрібної для функціонування АРМ “Статзвітність”.

Банк забезпечує надсилання файлів звітності до зазначеного територіального управління на адресу, повідомлену Національним банком. Схема надсилання та назви файлів звітності залишаються такими, як під час передавання до ЦРП.


11. Функціонування САБО в особливий період
11.1. САБО – програмно-апаратний комплекс, основними функціями якого є:

відображення операцій банку в головній книзі;

підтримання балансу;

формування звітності.

САБО виконує міжбанківські розрахунки через систему електронних міжбанківських розрахунків.

Інформація в САБО вводиться відповідальними працівниками в ручному режимі або за допомогою електронних інтерфейсів з інших комплексів. Наприклад, “клієнт – банк”, система автоматизації фінансово-господарських операцій тощо.

11.2. У територіальних управліннях і установах Національного банку використовується САБО “БАРС – Millennium”, стандартна конфігурація якої передбачає наявність:

основного сервера;

резервного сервера (standby);

програмного комплексу аутентифікації користувачів САБО – криптошлюзу (gateway);

необхідної кількості робочих місць користувачів – комп’ютерів з операційною системою Windows 95 чи вище;

індивідуальних таємних ключів електронного цифрового підпису для кожного користувача САБО;

комп’ютера, криптоблока і програмного забезпечення АРМ-НБУ;

банківської частини системи “клієнт – банк” (комп’ютер, криптоблок, програмне забезпечення).

11.3. Метою резервування САБО є забезпечення надійної роботи територіальних управлінь та установ Національного банку та відновлення нормального функціонування САБО зазначених установ у разі введення особливого періоду.

Для підвищення надійності збереження даних САБО вони резервуються на кількох рівнях, а саме:

паралельне виконання всіх операцій САБО основного сервера засобами системи управління базами даних (далі – СУБД) на резервному сервері;

щоденне (після завершення операційного дня) виконання процедури копіювання даних основного сервера;

щоденне (після завершення операційного дня) друкування основних звітів;

збереження еталона програмного забезпечення САБО на додаткових серверах і на архівних носіях.

11.4. Для відновлення функціонування САБО вживаються такі заходи:

а) у разі виходу з ладу основного сервера САБО організовується оперативний (не більше години) перехід функціонування САБО на резервний сервер. Резервний сервер стає основним, проводяться роботи з відновлення функціонування сервера, який вийшов з ладу. Після відновлення його функціонування (або фізичної заміни) знов встановлюється двосерверна (primary – standby) конфігурація роботи САБО;

б) у разі неможливості функціонування на основному та резервному серверах САБО організовується перехід функціонування САБО на інший сервер (можливо в іншому будинку) у такій послідовності:

на новому функціонуючому сервері відновлюється з еталонів програмне забезпечення операційної системи, СУБД та програмного комплексу САБО;

відновлюється остання копія баз даних САБО;

відновлюється ключова система захисту;

повторно вводяться всі операції, які були зроблені після зберігання останньої копії баз даних САБО;

у разі потреби встановлюються нові клієнтські місця САБО та налагоджується мережева взаємодія;

в) у разі неможливості функціонування САБО на рівні регіону організовується переведення роботи САБО в ЦРП або до територіального управління, яке оперативно визначається Національним банком, у такій послідовності:

на функціонуючому сервері відновлюється з еталонів програмне забезпечення операційної системи, СУБД та програмного комплексу САБО;

створюється еталонна база даних САБО;

відновлюється склад та останні залишки всіх аналітичних рахунків;

проводиться вивірення балансу головної книги;

створюються нові користувачі;

створюється ключова система захисту;

організовується взаємодія із системою електронних міжбанківських переказів Національного банку;

г) у разі неможливості забезпечення функціонування САБО в особливий період організовується ручне ведення головної книги в режимі, визначеному відповідними нормативними документами Національного банку.
12. Резервування САФГО та відновлення її роботи в особливий період
12.1. САФГО створена на основі SAP-систем (R/3, SEM, BW). Для функціонування САФГО потрібен надійний зв’язок між робочими станціями користувачів та серверами, на яких функціонують відповідні системи.

12.2. До функцій САФГО належать:

реалізація кошторисного процесу;

облік послуг, матеріальних і нематеріальних активів.

САФГО забезпечує автоматизацію таких напрямів діяльності підрозділів Національного банку:

облік основних засобів;

облік запасів матеріалів на складах;

облік матеріальних цінностей у підзвіті;

облік малоцінних та швидкозношуваних предметів;

облік наданих та придбаних послуг;

реалізація кошторисного процесу (складання кошторису поточних доходів і витрат, кошторису інвестицій Національного банку, планування та контроль за наявністю ліміту бюджету банку та формування звітних даних);

облік дебіторської/кредиторської заборгованості;

облік ПДВ.

Для комплексної автоматизації обліку фінансово-господарської діяльності Національного банку використано такі функціональності SAP систем: FI, FI-FM, FI-AA, CO, MM, SD, SEM та BW.


12.3. Апаратне резервування SAP-систем здійснюється таким чином.


Продуктивні системи SAP R/3 та SEM BW функціонують на серверах, об’єднаних у два кластери, та серверах, які використовуються як сервери застосувань. Надійність функціонування продуктивних систем забезпечується кластерними рішеннями, завдяки чому системи продовжують функціонувати у разі збою роботи одного із серверів кластера та серверів застосувань. До мережі Національного банку кластери систем SAP R/3 та SEM BW підключено за допомогою двох мережевих інтерфейсів.

Тестові системи та системи розробок SAP R/3 і SEM BW розміщені на окремих від продуктивних систем серверах.

Апаратне забезпечення тестових систем та систем розробок не резервується. У разі потреби ці системи відновлюються з відповідних продуктивних систем.

12.4. Резервування даних SAP-систем здійснюється таким чином.


Копіювання баз даних INFORMIX, файлових систем серверів розробок, тестових та продуктивних систем SAP R/3 і SEM BW виконує ЦРП у робочі дні щодня за допомогою системи OMNIBACK.

12.5. У разі виходу з ладу одночасно обох серверів кластера відновлюється функціонування продуктивних SAP-систем з резервних копій на сервері того самого класу з достатнім об’ємом дискової та оперативної пам’яті. Час відновлення функціонування зазначених систем – це час на відновлення баз даних INFORMIX та файлової системи (8 – 24 години). З метою мінімізації часу відновлення систем кластери територіально відокремлені. У будинку по вул.Інститутській, 9 розміщуються продуктивна система SEM BW на кластері з двох серверів rp5470. Зовнішня пам’ять розміщується на VA7400 (400 Gb). У будинку по просп. Науки, 7 на кластері rp8400 розміщені продуктивна система SAP R/3, тестова система та система розробок. Там же на сервері rp5470 розміщено тестову систему SEM BW (вона є і системою розроблення). Зовнішня пам’ять розміщується на ESS IBM.


12.6. Відновлення функціонування SAP-систем на рівні окремої області здійснюється таким чином.


Функціонування робочих станцій відновлюється працівниками територіального управління самостійно. Відповідна інструкція зберігається на внутрішньому сайті. Якщо доступу до систем SAP користувачів одного з територіальних управлінь внаслідок аварії каналів зв’язку немає, то організовується введення/виведення інформації для цього підрозділу з найближчого іншого територіального управління, яке має доступ до системи SAP R/3.

12.7. Якщо припиняється функціонування продуктивної системи SAP R/3 в будинку по просп. Науки, 7, то вона інсталюється в будинку по вул.Інститутській, 9 з наявних оперативних копій на одному із серверів rp5470 кластера HP. На іншому сервері цього самого кластера розміщується продуктивна система SEM BW. У цьому разі на кожному сервері розміщується і системна частина відповідного комплексу, і його база даних, тому системи працюють повільно порівняно із штатним режимом. Але цього достатньо для забезпечення роботи підрозділів на період відновлення. Усі тестові системи та системи розроблення в цей період не функціонують.

12.8. Якщо припиняється функціонування продуктивної системи SEM BW у будинку по вул.Інститутській, 9, то вона інсталюється в будинку по просп. Науки, 7 на сервері rp5470. Тестова система SEM BW у цей період не функціонує.

12.9. У разі неможливості під час особливого періоду забезпечити централізовану роботу системи SAP R/3 у режимі реального часу всі підрозділи Національного банку, що є користувачами системи, будуть переведені на “паперову технологію”.

13. Робота Національного банку в системі S.W.I.F.T. в особливий період



13.1. В особливий період Національний банк для роботи в системі S.W.I.F.T. продовжує використовувати програмно-технічний комплекс доступу до системи S.W.I.F.T. за місцем його штатного функціонування в адміністративному будинку.

13.2. У разі неможливості використання системи S.W.I.F.T. в адміністративному будинку за умови можливості функціонування програмно-технічного комплексу доступу до системи S.W.I.F.T. визначається територіальне управління чи установа Національного банку, до якого буде переміщено для подальшого використання цей програмно-технічний комплекс. Програмно-технічний комплекс та архіви переносяться до зазначеного територіального управління чи установи. Функціонування програмно-технічного комплексу доступу до системи S.W.I.F.T. відновлюється з використанням наявної комп’ютерної техніки та комутованих каналів зв’язку.

13.3. У разі невиправного пошкодження абсолютно всіх елементів технічного обладнання програмно-технічного комплексу та архівів Національний банк для виконання операцій визначає один із залучених банків, який є учасником системи S.W.I.F.T., та користується його послугами для виконання своїх операцій через систему S.W.I.F.T.

14. Резервування системи захисту інформації для забезпечення роботи банківської системи в особливий період

14.1. Під час роботи банківської системи в особливий період використовуються такі самі системи захисту інформації, що й до початку особливого періоду, а саме:

внутрішня система захисту задач автоматизації банківської діяльності Національного банку – для захисту інформації в системі автоматизації банківських операцій, системі автоматизації фінансово-господарських операцій та інших внутрішніх системах і задачах Національного банку; відповідні програмно-апаратні засоби постачаються управлінням захисту інформації Департаменту інформатизації;

система захисту інформації системи електронних міжбанківських переказів – для захисту обміну електронними платіжними та технологічними документами в платіжній системі та забезпечення безпечного інтерфейсу з САБ банків; відповідні програмно-апаратні засоби постачаються управлінням захисту інформації Департаменту інформатизації Національного банку;

системи захисту інформації для внутрішньої платіжної системи банку – для захисту інформації у внутрішній платіжній системі банку, якщо така використовується в банку для обміну платіжними та технологічними документами із філіями банку; ця система може бути інтегрована із системою захисту для системи “клієнт – банк”; використовуються придбані або власного розроблення системи захисту інформації.

Зазначені системи захисту інформації складаються з:

генераторів ключів для системи захисту інформації;

центру сертифікації ключів із системою розподілу сертифікатів;

бібліотек накладення/перевірки електронного цифрового підпису та шифрування (у разі потреби), які вбудовані в САБ або інші програмно-технічні комплекси автоматизації банківської діяльності.


14.2. Резервування систем захисту інформації Національного банку здійснюється таким чином.


Під час використання інформаційної мережі Національного банку в особливий період оброблення електронних банківських документів в інформаційних системах Національного банку, зокрема в системі електронних міжбанківських переказів, має виконуватись у захищеному режимі згідно з технологією оброблення документів, за винятком припинення використання апаратного шифрування в СЕП і заміни його резервним програмним шифруванням.

Управління захисту інформації Департаменту інформатизації повинно заздалегідь забезпечити всі можливі потреби для всіх задач відповідною ключовою системою згідно з технологією оброблення електронних документів та розподілу ключів.


14.3. Резервування систем захисту інформації залученого банку здійснюється таким чином.


Під час використання інформаційної мережі Національного банку та функціонування САБ банку в особливий період усе оброблення електронних банківських документів у залученому банку повинне виконуватись в захищеному режимі згідно з технологією оброблення документів з використанням системи захисту інформації власного розроблення або придбаної. Відповідний підрозділ банку, який відповідає за захист інформації, має заздалегідь забезпечити усі можливі потреби для всіх задач відповідними ключами згідно з технологією оброблення електронних документів та розподілу ключів.


Директор Департаменту

інформатизації



А.С.Савченко

Виконавець:

Начальник управління Департаменту

інформатизації

Новак І.М.
ПОГОДЖЕНО

Заступник Голови

Національного банку України
_________________ П.М.Сенищ

(підпис)
____________________________



(дата)


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка