Підручник написаний викладачами кафедри політології І соціології ду львівська політехніка



Скачати 98.51 Kb.
Дата конвертації04.11.2016
Розмір98.51 Kb.
ISBN
Підручник написаний викладачами кафедри політології і соціології ДУ “Львівська політехніка:
А. КОЛОДІЙ – Вступ. Розділи: 1.1, 1.2; 3.1, 3.3; 6.1, 6.2, 6.3; 7; 8.3; 9. Л. КЛИМАНСЬКА: Розділи: 1; 2.1, 2.2; 3.1, 3.2, 3.3; 4; 5; 6.4; 8.1, 8.2.

Я. КОСМИНА Розділи: 2.3; 2.4; 8.1, 8.2, 8.3, 8.4.

В. ХАРЧЕНКО Розділ: 1.2.
Допущено Міністерством освіти як підручник для вузів.
Рецензенти:

доктор економічних наук, академік Папської академії соціальних наук СТЕПАН ВОВКАНИЧ

доктор політичних наук, професор, член-кореспондент Академії політичних наук України ІВАН ВАРЗАР
На основі системного підходу з широким використанням структурно-логічних схем та ілю­стративного ма­те­ріалу у підручнику висвітлено основні проблеми, що є об’єктом сучасної політичної науки. У першій кни­зі увагу сконцентровано на дослідженні природи політи­ки та її ключових кате­горій, таких як влада, політична система, політичний процес, політичні технології, інте­реси. Проаналізовано природу і подано типологію індивідуаль­них і групових суб’єктів політики, охарактеризовано їх роль у політичному житті, форми взаємодії у певному соціальному та культурно-психологічному контексті, розкрито сутність і різновиди політичної ідеології і культури. Підручник розрахований студентів уні­вер­си­тетів та інших вищих навчальних закладів, на слухачів системи перекваліфікації, підвищення кваліфікації, громадсько-політичних діячів та усіх, хто цікавиться теоретичними аспектами політики.

Макет підручника виготовлено видавним центром “ІНТЕЛЕКТ-ПЛЮС”

при Державному університеті “Львівська політехніка”. ах проекту

Автори дизайну (проекту): Барвінський А. Ф., Вороненко Л. Г.

Літературний редактор Я. Тучапський

Комп’ютерна графіка та макетування: А. Вороненко, М. Колодій

А. Ф. Колодій, Л.Д. Климанська,
Я.М. Космина, В. І. Харченко.

1999


1


"Íàâ³òü òîä³, êîëè ìè íå ö³êàâèìîñÿ

ïîë³­òèêîþ, ïîë³òèêà ö³êàâèòüñÿ íàìè".

Ó³íñòîí ×åð÷³ëëü
В с т у п
Політика — невід’ємна частина людської життєдіяльності, через яку реа­лі­зу­­ються загальнонаціональні, групові та індивідуальні інтереси, здійсню­єть­ся регулю­вання, реформування або й заміна суспільних систем. Наприкінці ХХ ст. світ політи­ки став значно ширшим, ніж він був 100 чи 200 років тому. Він втягує у свою орбіту все нові, раніше аполітичні суспільні групи і народи. В усіх без винятку країнах шир­шає сфера активного грома­дян­ства. Ці процеси не завжди й не відразу ведуть до більшої стабільності політичних систем, до поліпшення міждержавних стосунків. Часто вони супроводжуються кон­­фліктами, протистоянням, інколи призводять до війн і тому вимагають активних політич­них дій з боку міжнародних організацій, уря­дів та громадськості усіх країн щодо ство­рен­ня нових умов політичного світо­порядку, за яких краще по­єдну­ва­ли­ся б загальнолюдські й національні цінності та інтереси.

Складні внутрішньо-політичні пробле­ми доводиться розв’язувати народам, що створюють молоді національні держави, переходять від недемократичних режи­мів до демократії. У період трансформування однієї суспільно-політичної системи в іншу, який переживає сьогодні Україна, ще немає усталених правових норм і по­лі­тичних інституцій, а народ, котрий довгі століття вважався недержав­ним, тільки починає. освоювати нелегке ремесло володарювання. Йому доводиться долати стереотипи тоталітарного минулого і засвоювати демократичні цін­­ності, зміню­вати один тип політичної культури на інший. В усьому цьому може допомогти по­лі­толо­гія — наука, що вивчає державу та інші політичні інституції під кутом зору їх структури й функціону­ван­ня, досліджує способи поведінки і взаємодії учасників політичного процесу, розробляє відповідні моделі й технології.

Завдання політичної науки — дати систематизований опис і пояснення хао­тич­­но­го, на перший погляд, світу політики, передбачити хід подій і запро­по­нува­ти альтерна­тив­ні способи поведінки дійових осіб політики. За допомогою полі­то­логії учені-теорети­ки та політичні діячі різних рангів прагнуть знайти відповіді як на довгострокові, стратегічні питання (як будувати незалежну державу? як до­могтися, щоб владні структури діяли демократично й водночас ефективно?), так і на короткострокові, так­тич­ні (як ор­га­ні­зу­вати й ефективно провести виборчу кам­панію? як досягти компромісу в парламенті або між гілками влади? як уникнути конфлікту при про­ве­ден­ні певної політичної ак­ції тощо). Для усіх, хто цікавиться подібними питан­нями, політологія може бу­ти одним із найцікавіших предметів.

Політологія — це порівняно молода наука, яка у світовому масштабі була інсти­ту­ціалізо­вана як самостійна галузь знань лише після Другої світо­вої війни. В Україні її утвердження і розвиток відбуваються паралельно з утвердженням і роз­вит­ком незалеж­ної української держави. Чужоземні володарі не були зацікав­лені у становленні науки, котра могла б сприяти підвищенню національної самосвідомості і дер­жав­­ницьких устремлінь україн­сько­го народу. Але їм не під силу було зовсім спи­ни­ти прогрес української політичної думки. В минулому Україна була однією з перших країн світу, де вже в ХVІ — ХVІІ ст. не лише розробляли, але й впровад­жува­ли у життя демократичні ідеї народ­ного суверенітету, верховенства закону, кон­­с­­ти­туційного правління, виборності органів влади. На жаль, ця демократична політична традиція, яка, за умови її поступального розвитку, уже могла б поставити Україну в число найцивілізо­ваніших у політичному відно­шен­ні країн, була пере­рва­на. Нині перед українською політологі­єю стоїть завдання повернення із забуття та введення у науковий обіг політичних ідей і концепцій видатних українських мислителів минулого, відрод­жен­ня української демократичної традиції та політич­ної ініціатив­нос­ті нашого на­ро­ду. Але відродження — не реанімація. Воно вклю­чає в себе й інше зав­дання: підне­сен­ня укра­їн­­ської політології і української політики до рівня су­час­них сві­то­вих досяг­нень шляхом вивчення і творчого застосуван­ня до української дійсності кращих теоретичних і приклад­них надбань західної політо­логії, запозичення адекват­них українським умовам форм політичної орга­нізації де­мо­кра­тичних країн.



Виходячи з такого розуміння значення і завдань української політології, спів­відношення у ній національних і загальнолюдських моментів, автори пропонують таку структуру підручника:

  1. Книга перша — “Політика і суспільство” — дає уявлення про предмет і методи науки про політику, озна­йомлює студентів із структурою політичних знань, досягненнями політичної науки в опрацюванні концепцій, що становлять її теоретико-методологічну базу, розкриває такі за­сад­ни­чі кате­горії як влада, політика, політична система, політичний режим, політичний процес, політичні рішення, політичні суб’єкти та ін. Тут політика розгля­да­ється під кутом зору взаємодії політич­ної системи і суспільного середовища, формування колективних (групових) та індивіду­аль­них суб’єктів політич­ної діяльності в умовах певної соціальної структури суспільства, їх участі в політич­них процесах різ­ного рівня та обумовленості їх політичної поведінки такими чинниками, як політична свідомість, культура, політико-правові і моральні норми. Значна увага приділяється вивченню директивних і мобілізаційних політичних техноло­гій, зокрема в таких видах діяльності, як проведення виборчих кампаній, вироб­лення, прийняття і впро­вад­ження у життя політичних рішень, формування іміджу лідера тощо.

  2. Книга друга — “Держава і політика” — присвячена аналізу ролі націй в політичних процесах сучасності та формування національних держав, розкриттю сутності держави як центрального елемента політичної системи, струк­тури і функцій інститутів державного врядування, існуючих у світі демократичних і недемократич­них режимів, форм державного врядування, процесу станов­лення системи державної влади в Україні, труднощів перехід­но­го пері­оду від тота­літаризму до демократичної правової дер­­жа­ви. Функ­ціону­­ван­ня інсти­тутів державної влади розкривається через ви­світ­лення процесів формування курсів внутрішньої та зовнішньої політики, змісту її основних напрямів, участі й ролі бюро­кра­тії у політичному процесі тощо. Завершаль­на глава роз­кри­ває технології і суспільну роль політичного прогнозу­ван­ня, показує перспективи української політики на тлі футурологічних концепцій світового розвитку.

Виклад матеріалу і добір прик­ла­дів із практики політичного жи­т­­тя побу­довано так, щоб давати студентам ціннісні орієнтації щодо подолання тоталітаризму в усіх його проявах і становлення правової, демок­ратичної держа­ви в Україні. Особли­вістю під­руч­ника є те, що він дає певні знання з при­клад­ної полі­то­логії, розкриваючи форми і струк­туру політичної участі і полі­тич­ної соціа­лі­зації, проблеми політичних техноло­гій та полі­тич­ного прогнозування. Вміщений у підручнику матеріал відображає сучасний рі­вень політичної теорії, охоплює практично всі головні аспекти політичної нау­ки. Автори спираються на досягнення політичної філософії, прикладної і порівняльної політології, міждисциплінарні підходи, врахо­вують досягнення зарубіжної політо­ло­гії останніх десятиліть, намагаючись при тому не обтяжувати текст надмірною кількістю посилань (окрім випадків, коли йдеться про інтерпретацію нових, ще неусталених положень, або дуже важливих, з погляду авторів, проблем). Уявлення про джерела, на яких базується матеріал кожного розділу підручника, дає список літератури, яким закінчуються розділи.

Використовуючи теоретичні здобутки вітчизняної та зарубіжної політології, автори так розста­вляють акценти, щоб вивести будь-яке теоретичне положення чи концепцію на практику політичного життя нашої держави, “примуси­ти” тео­рію підка­зувати шляхи вирішення наболілих політичних проблем. У центрі уваги перебу­вають процеси становлення громадянського суспільства і держа­во­творення в Україні. Зробле­но спробу послідовно реалізу­вати принцип єдності основ полі­тич­ної теорії і політичної практики при висвітленні сучасних політичних систем і процесів.

Структура і зміст підручника відповідає завданням Держав­ної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), в якій пріоритет­ни­ми напря­мами реформування вищої освіти визначено “оновлення змісту вищої освіти, запровад­ження ефективних педагогічних технологій; створення нової си­сте­ми методичного та ін­фор­­маційного забезпечення вищої школи; входження України у трансконтинентальну систему комп’ютерної інформації”. Матеріали під­руч­­ни­ка спрямовані на формування на­ціо­нальної свідомості, любові до рідної зем­­лі, бажання працювати для розвитку держа­ви, готовності її захищати, гли­бо­ко­го усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, прав і свобод людини та її гро­мадянською відповідальністю.

Автори прагнули забезпечити системний виклад політологічних знань, спи­ра­ючись на власний досвід викладання на кафедрі політології Державного уні­вер­си­­тету “Львів­ська політехніка”, яка існує з грудня 1989 р. У підручнику вико­ри­стано­­ мето­до­логічний і методичний інструментарій, що уможливлює орга­ніза­цію самостійної роботи студентів. Кожній темі передує виклад поставлених цілей, вка­зується, що треба знати з попередніх тем, аби добре засвоїти да­ний мате­рі­ал. В кінці глави подаються висновки, терміни для повторення, реко­мен­­до­вана література. Виклад матеріалу усіх тем су­про­вод­жується його унаочненням за допомогою структурно-логіч­них схем, таб­лиць, діа­грам, ілюстрацій.

Підручник розрахований на студентів університетів, інших вищих навчальних закладів. Особливо корисним це видання може бути для тих, хто вивчає курс політичної науки, не відвідуючи занять на стаціо­нарі. Заради підвищення продук­тивності їхньої праці до підручника буде додано “Збірник вправ”, у якому вміщені тести та контрольні завдання до кожного з розділів і який разом з двома книгами підручника складатиме нав­чальний комп­лекс з курсу політології. Автори сподівають­ся, що він зацікавить усіх, хто хоче мати уявлення про стан та напрями розвитку сучасної політич­ної теорії, кого хвилюють політичні проблеми загалом і проблеми становлення й розвитку молодої української держави зокрема.
Підручник писався у 1994-95 рр. за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відрод­ження” (програма “Трансформація гуманітарної освіти в Україні”). У 1996 р. йому було надано гриф Міністер­ства освіти. Однак обсяг праці, в умовах скрутного фінансового становища вищої школи в державі, затримав її публікацію. Тому автори глибоко вдячні людям, що зуміли зрушити справу з виданням підручника з мертвої точки — передов­сім організатору центру “Інтелект-плюс”, директорові ІПК при Державному університеті “Львівська політехніка”, п. Анатолію Барвінському та його заступникові п. Людмилі Вороненко. Саме в межах сформованого ними проекту при підготовці макету підручника йому було надано сучасного дизайну, який враховує психологічні особливості пізнавальноого процесу і, як сподіваються автори, перетворить вивчення політології на творчий процес спілкування усіх творців підручника з тими, кому його адресовано. Висловлюємо щиру вдячність п. п. Олександрі Коваль, Катерині Шевченко та усьому колективові видавництва “ЛЕКСИКОН” за співпрацю і взаєморозуміння, за те, що в цей нелегкий для нашої країни час вони знайшли можливість випустити цю роботу в світ.
Àíòîí³íà Êîëîä³é

Ëàðèñà Êëèìàíñüêà



ßðîñëàâ Êîñìèíà

Âàëüòåð Õàð÷åíêî


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка