Олена Добротвор к пед н., доцент, м. Київ



Скачати 40.68 Kb.
Дата конвертації03.11.2016
Розмір40.68 Kb.

Олена Добротвор

к. пед. н., доцент, м. Київ



Запровадження ефективних схем контролю

підвищення кваліфікації викладачів
Модернізація системи підвищення кваліфікації Україні, зокрема у сфері освіти, визначено пріоритетним завданням на державному рівні («Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021» від 25 червня 2013 року №344/2013). Наше звернення до проблем підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ обумовлено актуальністю переорієнтації з формально-програмної спрямованості навчання на практичний розвиток здібностей викладачів здійснювати аналіз власної професійної діяльності, визначати актуальний напрямок зростання, фіксувати конкретні результати в реальних ситуаціях.

Ми спираємось на результати науково-теоретичного пошуку вирішення педагогічних проблем удосконалення професійної майстерності педагогів, підвищення ефективності навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації (Н. Борисова, В. Демчук), самоосвіти (В. Новічков), діяльності інститутів удосконалення вчителів (Л. Прокопенко), методичних установ (Е. Соф'янс, Д. Рупняк, С. Салій).

У аналітичних статтях зазначено, що особливої уваги та розроблення потребує теорія та практика педагогічного контролю в системі підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти. Основними причинами низької ефективності такого контролю є: відсутність державних і галузевих стандартів підвищення кваліфікації педагогічних працівників; особливості контингенту; малий бюджет навчального часу; відсутність системного підходу до проблеми [В.Олійник, 2006]. Як свідчить практика роботи ряду інститутів удосконалення вчителів, перепідготовка вчителя на курсах має формальний характер, якщо вона не оновлюється постійною самоосвітою [В. Радул, 1997]. Ми погоджуємось з твердженнями Л. Ляхоцької, що інновації в процесі діагностики не є поширеною практикою, а в окремих випадках педагогічний контроль зводиться, в основному, до вхідного та вихідного комп’ютерного тестування слухачів, за результатами якого робляться висновки про якість підвищення кваліфікації [Л. Ляхоцька, 2012]. Отже, процес підвищення кваліфікації слухачів - слабо керований.

На наш погляд, продуктивність навчання дорослих, реальне підвищення кваліфікації потребує системного підходу до змісту навчання і його організаційного та методичного забезпечення, у якому діагностика є невід’ємною та специфічною складовою.

Аналіз наукової літератури та вивчення фактів дозволяє зафіксувати головну проблему підвищення кваліфікації викладачів кафедр ВНЗ – поширену практику експлуатації звичних схем підготовки: засвоєння нових знань на лекційних заняттях, семінарах, тренінгах; для діагностики ефективності таких програм використовується звична шкала оцінювання (п’ятибальна або диференційована за шкалою ECTS), залікові заходи, звіти про виконану роботу, курсові (атестаційні) роботи тощо). Після проходження курсів підвищення кваліфікації викладач повертається на місце роботи та повинен зуміти оптимізувати її.

Проте, ми вважаємо, що у процесі перепідготовки потрібно діагностувати не знання, а саме способи роботи, напрямок зростання відповідно до визначених особистісних цілей викладачів. Організація навчальних заходів має зорієнтувати й спрямувати учасників на особистісні зміни у професійній діяльності. Для цього спеціалістів необхідно стратифікувати, а не оцінювати «на вході». По завершенню курсів організаторам та власне учасникам необхідно відповісти на запитання: «змінив кваліфікацію викладач чи ні». Це стає можливим у ході розуміння, критики, оцінювання на загальному колективному обговоренні проведеної роботи. Тільки наразі відкритого обговорення та оцінювання того, що зробив інший, у останнього з’являється можливість побачите себе «з боку», тобто отримати об’єктивну картину своєї роботи: рефлексія забезпечує розуміння себе та своєї діяльності [Г. Щедро-вицький, 1975]. За визначенням Г. Щедровицького, «рефлексія – це уявлення у свідомості того, що і як ми робимо», і вона має властивості розвитку. Організована рефлексія спрямовує розуміння: у мисленні кожний учасник «дивиться» на свою діяльність «очами багатьох інших», отримуючи можливість самостійно фіксувати помилки, неточності, визначати напрямок для практичних змін у майбутньому, прагнути більшої ефективності. На наш погляд, вказаний навчальний ефект пов’язаний, з одного боку, з виникненням психологічної відчуженості: учасник отримує можливість бачити свою діяльність (і себе) у якості предмету. А з іншого боку – така розумова діяльність звільняється від отримання результату, а саме тому «починає свій рух з орієнтацією на вільний розвиток» [В. Давидов, 1990]. У світовій практиці активно запроваджуються зазначені схеми для підвищення якості навчального процесу; із розвитком сучасних технологій рефлексивні методи оновлюються та надають нові можливості викладачам для отримання зворотного зв’язку [Б. Гейтс, 2013]. Дискусії та обговорення з колегами, перегляд відеозапису проведених навчальних занять посилює діагностичний компонент у процесі перепідготовки викладачів, що сприяє реальному зростанню педагогічної майстерності.

Джерела:

Олійник В. В. Підвищення кваліфікації керівників освіти за дистанційною формою навчання / Олійник В., Биков В., Гравіт В. та ін. / За заг. ред. В.В.Олійника. – К.: Логос, 2006. – 408 с.

Радул В. В. Соціальна зрілість молодого учителя / Радул В.// Монографія. – К.: Вища школа, 1997. – С. 134-144.

Ляхоцька Л. Л. Теоретико-практичні підходи до контролю успішності підвищення кваліфікації педагогічних працівників // 10.09.2012: [Електронний ресурс] : стаття – Режим доступу: http://zavantag.com/docs/1863/index-29658.html).



Щедровицкий Г. П. Рефлексия и ее проблемы/ Щедровицкий Г. // Разработка и внедрение автоматизированных систем в проектировании (теория и методология). − М.: Стройиздат. − 1975. – 385 с.
Давыдов В. В. О функциях рефлексии в игровом обучении руководителей [Електронний ресурс] / Давидов В. В. : стаття. – Режим доступу: http://www.culturedialogue.org/drupal/ru/node/2112
Б. Гейтс, 2013


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка